Розробка регіональної програми проведення екологічного та радіаційного моніторингу області

Вид материала

Документы

Содержание 8. Механізм забезпечення реалізації програми 8.2. Організаційне забезпечення виконання Програми. 8.3. Законодавчо-правова база. 8.4. Науково – технічне та методичне забезпечення Програми. Поверхневі води Підземні води

Подобный материал:

• Лист від 18. 03. 2002 р. N 11/4-09-2415-еп, 17kb.
• Про виконання Регіональної програми підтримки національно-культурних товариств Чернівецької, 29.83kb.
• Програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища Схвалити Концепцію, 124.12kb.
• Регіональної програми захисту прав споживачів у дніпропетровській області на 2011 2015, 450.84kb.
• Особливості створення географічної інформаційної системи для екологічного моніторингу, 383.92kb.
• Розділ Основні заходи з реалізації Регіональної програми розвитку малого підприємництва, 300.78kb.
• Програма моніторингу довкілля одеської області на 2011-2017 роки Одеса -2010, 878.39kb.
• Підсумки апробації програми моніторингу якості управління науково-методичною роботою, 189.7kb.
• Розробка програми (робочого плану) моніторингу світового ринку готельних та ресторанних, 33.83kb.
• Список публікацій співробітників лабораторії моніторингу І сертифікації лісів Укрнділга, 567.43kb.

8. МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

І КОНТРОЛЬ ЗА ЇЇ ВИКОНАННЯМ

8.1. Загальні положення.


Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля»[5] система моніторингу довкілля Донецької області ґрунтується на використанні існуючих організаційних структурах суб'єктів і функціонує на основі єдиного нормативно-правового, організаційного, науково-методичного та фінансового забезпечення.

Суб'єкти системи моніторингу забезпечують удосконалення підпорядкованих їм мереж спостережень за станом довкілля, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, приладів і систем контролю, створення банків даних для їх багатоцільового колективного використання за допомогою єдиної комп’ютерної мережі, яка забезпечує автономне і спільне функціонування складових системи моніторингу Донецької області [32-34].

Підприємства, установи та організації незалежно від їх підпорядкування і форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану довкілля, зобов'язані здійснювати екологічний контроль за виробничими процесами та станом промислових зон, збирати, зберігати та безкоштовно надавати дані або узагальнену інформацію для її комплексного оброблення.


8.2. Організаційне забезпечення виконання Програми.


Замовником розробки Програми екологічного моніторингу Донецької області є Державне управління екології та природних ресурсів в Донецької області.

Керівництво й контроль за формуванням Програми, своєчасним і якісним ходом виконання роботи та використанням коштів здійснює Держуправління екоресурсів у Донецької області.

Розробка регіональної програми екологічного моніторингу фінансується з фонду місцевого та обласного бюджету охорони навколишнього природного середовища з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2001р. №44 “Деякі питання фінансування природоохоронних заходів з державного бюджету”, Розпорядження голови обласної держадміністрації від 30.03.2001р. №181 “Про використання решти фондів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 01.01.2001р.”.

Виконавцем роботи визначено ДонФТІ НАН України на підставі рішення тендерної комісії Держуправління екоресурсів у Донецькій області (протокол №23 від 01.08.2002р.).

Звіти про хід виконання роботи передаються Держуправлінню екоресурсів у Донецькій області, згідно календарного плану.

Для виконання Програми слід утворити слідуючи колегіальні органи:

комісії (або ради) з питань моніторингу повітряного та водного басейнів, біологічних ресурсів, земельних ресурсів та токсичних промислових відходів.

До складу комісії (або рад) повинні входити керівники усіх суб’єктів моніторингу Донецької області: ДУЕПР, ОблСЕС, СД БУВР, ЦГМ, ДГГМЕ, ДРГП “Донецькгеологія”, ДОКП “Донецькоблводоканал”, Центр “Облродючесть”, ДЛГО “Донецькліс”, ГУ НС Донецької обладміністрації, ДВП “Укрпромводчормет”, а також керівники головних підприємств – забруднювачів регіону.


Основними функціями комісій (або рад) регіону є:

• координація виконання Програми моніторингу довкілля;
  

• сприяння розвитку співробітництва між суб’єктами моніторингу з метою підвищення:
  

• оперативності моніторингу довкілля;
  
• якості інформативно-аналітичного обслуговування;
  
• скорочення строків розробки й прийняття рішень про екологічний стан довкілля;
  
• ефективності наявних засобів спостережень за станом довкілля та техногенним впливом на нього.
  

8.3. Законодавчо-правова база.


Основою для організації моніторингу довкілля Донецької області (виконання заходів, передбачених Програмою) є законодавчо-правова база України, державні та відомчі нормативи щодо охорони навколишнього природного середовища. Передусім, суб’єкти системи моніторингу у своїй діяльності керуються основним Законом України – Конституцією України (статті 13,16), Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.98 № 391 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля». При оприлюдненні інформації про екологічний стан суб’єкти системи керуються Законом України «Про інформацію», постановою Ради Міністрів УРСР від 28.04.90 № 100 «Про порядок і періодичність оприлюднення відомостей про екологічну, у тому числі радіаційну обстановку та стан захворювання населення». При виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру – постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.98 № 1099 «Про затвердження Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій», галузевими та регіональними актами.

Для створення дієздатної системи моніторингу довкілля в Донецькій області необхідно розробити та затвердити:

• угоди про спільну діяльність та порядок взаємодії між суб’єктами моніторингу області;
  
• положення про організацію обласної системи моніторингу довкілля;
  
• положення про Центр екологічного та радіаційного моніторингу довкілля Донецької області;
  
• положення про порядок інформаційної взаємодії суб’єктів моніторингу на обласному рівні;
  
• координаційну раду з питань функціонування системи екологічного та радіаційного моніторингу Донецької області.
  

8.4. Науково – технічне та методичне забезпечення Програми.


За останнє десятиріччя екологічний стан Донецької області дуже ускладнився. Екологічні проблеми накопичувались тут тривалий час, що привело до негативних змін у навколишньому природному середовищі.

У листопаді 2001р. на науково-практичній конференції “Донбас-2020”обговорювалася Програма науково-технічного розвитку Донецької області до 2020р. Ця програма не лише отримала схвалення обласної ради і президента України, але й набула чинності законодавчого документу, що має стати гарантом заходів України.

Втілення заходів регіональної Програми моніторингу довкілля має здійснюватись із залученням науково-дослідних установ та науково-виробничих підприємств.

Науково-технічна діяльність по створенню обласної системи моніторингу довкілля повинна наближатися до рекомендацій, які випливають з Міжнародної програми співробітництва з комплексного моніторингу довкілля, що підтримано більшістю країн Європи.

Науково-технічна підтримка створення обласної системи моніторингу довкілля повинна здійснюватись по напрямам: повітряне середовище, водні об’єкти та якість води, земельні та біологічні ресурси, техногенний / антропогенний вплив на природне середовище, у тому числі на людину.

Перелік проблем екологічного та радіаційного моніторингу довкілля, для вирішення яких необхідно залучати науково-дослідні установи з метою створення науково-технічної, методологічної, проектної, конструкторської документації, наведено у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1.

Напрями роботи	Проблеми
Атмосферне повітря	- моделювання й прогноз стану забруднення атмосферного повітря; - картування на підставі новітніх інформаційних технологій транскордонного переносу забруднюючих речовин в атмосферному повітрі; - руйнування озонового шару (озоносфери); - вивчення, моделювання та картування атмосфери шляхом обробки аерокосмічних знімків.
Водні об’єкти	Поверхневі води: - дослідження, моделювання та картування у просторі та часі сучасного та прогнозного стану поверхневих водних об'єктів, а саме: водозабезпеченості територій районів та області у цілому; кількісного та якісного стану водойм (гідробіологічні, гідрохімічні, бактеріологічні, радіологічні визначення) при існуючих та очікуваних об’ємах скидання зворотних вод з урахуванням басейнового принципу, виявлення на цій основі найнебезпечніших джерел забруднення вод; рівнів (витрат) води у річках та очікуваного притоку води до водосховищ, а також прогнозування очікуваних рівнів (витрат) води під час проходження повеней і паводків, кількісного та якісного стану вод та геоморфології водосховищ, виявлення на цій основі головних причин (джерел) погіршення стану цих об’єктів; здібності забруднених водних об'єктів до самоочищення з урахуванням існуючих джерел забруднення; вторинного забруднення; фільтрації забруднюючих речовин з технологічних водойм та звалищ промислових і побутових відходів; переформування берегів і підтоплення територій прибережних зон водосховищ, берегових смуг річок, морів, гідротехнічних споруд; рівнів та якості ґрунтових вод у місцях зрошення, сільських населених пунктах; рівнів ґрунтових вод у містах та селищах міського типу; гідрологічних умов на річках, водосховищах, Азовському морі; стихійних та небезпечних природних явищ; - розробка науково обґрунтованих водогосподарських балансів з урахуванням водозабезпеченості території. Упровадження басейнового принципу управління водокористуванням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів. Підземні води: - дослідження, моделювання та еколого-геологічне картування з використанням геоінформаційних систем сучасного та прогнозного стану підземних водоносних горизонтів області з урахуванням фактичного антропогенного та техногенного впливу (фонові концентрації речовин, якісний та рівневий режими, визначення залишкової кількості пестицидів та агрохімікатів, оцінка ресурсів); - моделювання прогнозного стану підземних водоносних горизонтів з урахуванням відповідних природоохоронних заходів. Визначення ступеня їх ефективності; - розробка математичних моделей та моделювання кризових (екстремальних) ситуацій щодо стану підземних водоносних горизонтів на підставі розрахунку рейтингу екстремальних ситуацій.
Земельні ресурси	- встановлення фонових концентрацій речовин у ґрунтах різного призначення, у тому числі у місцях проживання та відпочинку населення, на природоохоронних територіях з особливим статусом; - вивчення, моделювання та картування у просторі та часі сучасного та прогнозного стану земельних ресурсів та їх компонентів, а саме: якісної та кількісної характеристик структури земельного фонду області; ґрунтів земель лісового фонду; ґрунтів природоохоронних територій з особливим статусом; процесів розвитку ендогенних та екзогенних геологічних процесів з урахуванням техногенного впливу на узбережжі Азовського моря; геохімічного стану ландшафтів (вміст і поширення природних і техногенних хімічних елементів і сполук); геофізичних полів, зокрема геопатогенних зон; розвинення у просторі та часі ерозійних процесів; родючості ґрунтів с/г призначення; рівнів та площ забруднення ґрунтів різного призначення під впливом техногенного навантаження у зонах впливу промислових агломерацій (м.Горлівка, м.Єнакієве, м.Докучаївськ, м.Макіївка, м.Маріуполь, м.Допропілля, м.Донецьк, м.Волноваха, райони: Маріїнський, Старобешевський); - визначення пріоритетних забруднювачів у містах області; розширення номенклатури забруднюючих речовин, які контролюються, насамперед важких металів; зрошуваних земель та рівнів залягання ґрунтових вод; процесів підтоплення; біологічного стану ґрунтів різного призначення; процесів руйнування прибережних смуг; берегових ліній річок, водосховищ, Азовського моря; рекультивованих земель у залежності від вжитих заходів з рекультивації порушених земель.
Біологічні ресурси	- дослідження та картографування фонових визначень вмісту хімічних макро- та мікроелементів у рослинності на територіях різного призначення; - комплексні дослідження, вивчення, математичне моделювання та картування сучасного та прогнозного стану біологічних ресурсів під впливом антропогенного та техногенного навантаження (відгук біоти на забруднення довкілля); лісової і дикорослої рослинності, у тому числі занесених до Червоної книги України (видовий склад, показники розвитку й ушкодження рослинності біотичними та абіотичними чинниками); полезахисних лісосмуг; зелених насаджень у містах та навколо міст, наземних і водних екосистем, лісової рослинності у межах природоохоронних територій та об’єктів з особливим статусом охорони; ендемічних і реліктових видів рослин; - проведення науково-дослідних робіт в області промислової ботаніки, охорони рослинного світу, інтродукції та акліматизації рослин з метою збагачення та використання рослинних ресурсів і оптимізації техногенного середовища; - дослідження кількісного та якісного стану мисливської фауни, моделювання специфічних особливостей популяцій, які дозволяють корегувати норми їх вилучення; - розробка та ведення державного кадастру об’єктів та територій природно-заповідного фонду.
Техногенний/ антропогенний вплив на довкілля	- дослідження стану підземних водоносних горизонтів, ґрунтів, поверхневих водних об'єктів у містах зберігання промпобутових відходів; - вивчення стану здоров'я населення на територіях із підвищеними рівнями шуму та вібрації, електромагнітного та іонізуючого випромінювання; - дослідження по підвищенню надійності ґрунтового середовища, зокрема, еколого-небезпечних техногенних та природних об'єктів; проблеми радіаційного забруднення довкілля.
Гідрометеорологічні та кліматичні умови	- вивчення, моделювання та картування із застосуванням спеціалізованих геоінформаційних систем: кліматичних та метеорологічних.