Тема магістерської роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


3.4. Контроль правильності нарахування амортизаційних відрахувань
3.5. Контроль за правильністю обліку витрат на ремонт основних засобів
3.6. Узагальнення матеріалів контролю та пропозиції з удосконалення обліку і внутрішньогосподарського контролю основних засобів
Список використаних джерел
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

3.4. Контроль правильності нарахування амортизаційних відрахувань


Від правильності нарахування амортизації необоротних активів залежить рівень визначення багатьох показників і в першу чергу собівартості продукції та фінансових результатів, що пов’язане з базою оподаткування прибутку підприємств. Тому ретельна перевірка обґрунтованого нарахування амортизації має важливе значення, сприяє уникненню фінансових ризиків і достовірному формуванні інформації.

Повноту і достовірність інформації потрібно підтвердити перш за все у ф.2 «Звіт про фінансові результати» (розділ ІІ), у ф.5 «Примітки до фінансової звітності» (розділ І, ІІ).

Контроль нарахування амортизації потрібно здійснювати у відповідності з стандартами П(С)БО 7, П(С)БО 8 та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Перевірка дотримання положень зазначених стандартів стосується наступного.

Об’єктом амортизації є первісна або переоцінена вартість основних засобів (крім вартості землі і незавершених капітальних інвестицій), зменшена на їх ліквідаційну вартість. Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації об’єкта), який встановлюється підприємством при визнанні даного об’єкта активом (спеціально створеною комісією по операціях з основними засобами).

Стандартами бухгалтерського обліку встановлено застосування шести методів нарахування амортизації основних засобів. Підприємствам надано право самостійного вибору цих методів. Тому спершу потрібно ознайомитись з обліковою політикою підприємства щодо порядку нарахування амортизації та перевірити його утримання.

Важливо перевірити повноту нарахування амортизації. Для цього дані інвентарних карток обліку основних засобів співставляють з відомостями нарахування амортизації та затвердженими на підприємстві нормами амортизації (з врахуванням об’єктів, по яких амортизація не нараховується).

Разом з тим установлюють можливі факти завищення суми на нарахованої амортизації шляхом включення у відомості розрахунку амортизації малоцінних і швидкозношуваних предметів та іншого майна, завищення норм амортизаційних відрахувань та ін.

Комісія має право продовжувати строки корисного використання.

Якщо на об’єкт основних засобів нараховано 100% зносу, а він придатний для використання, комісія установлює справедливу (ринкову) вартість такого об’єкта і можливий строк його подальшої експлуатації та відповідну норму амортизації.

Рішення комісії повинно бути підтверджене документально.

Контролери з’ясовують, чи враховувався рух основних засобів при нарахуванні амортизації, оскільки амортизація повинна донараховуватись в наступному місяці після оприбуткування основних засобів та припинятись після їх вибуття. В податковому обліку такі зміни враховуються в наступному кварталі.

Вибірково перевіряють дотримання установлених норм амортизації та їх обґрунтованість, порівнюючи затверджені норми з фактично використовуваними у відомостях розрахунку амортизації, здійснюють арифметичні розрахунки з метою виявлення помилок у визначенні окремих сум та підсумків.

Установлюють правильність віднесення амортизації на витрати (в дебет рахунків 23, 92, 93, 94), розподілу амортизації по машинно-тракторному парку та інших об’єктах загального використання і списання на об’єкти калькуляції собівартості продукції.

У разі застосування на підприємстві методу нарахування амортизації за податковим законодавством контролери враховують, що амортизації підлягають витрати на:

– придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби, що має бути засвідчено племінним свідоцтвом; придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення;

– самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб;

– проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів;

– капітальні поліпшення землі (іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі);

– придбання об’єктів нерухомого майна, що придбаються разом із земельною ділянкою, яка знаходиться під таким об’єктом.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

– витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою й житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

– витрати бюджетів на утримання автомобільних доріг загального користування;

– витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України;

– витрати на придбання, ремонт, рекомендацію модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів тощо.

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і біологічних фондів може нараховувати у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50% вартості, яка амортизується, а решта 50% – у місяці списання їх з балансу або 100% їх вартості в першому місяці експлуатації об’єкта. Використання того чи іншого способу має передбачатись в обліковій політиці підприємства.[12]

3.5. Контроль за правильністю обліку витрат на ремонт основних засобів


Методика контролю ремонту і поліпшення основних засобів залежить від виду цих робіт та способів їх виконання. Стандартом бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів (Наказ Мінфіна України від 30.09.2003р., №561) установлений порядок формування інформації про дані процеси, дотримання якого потрібно перевірити.

Зокрема, в Методичних рекомендаціях №561 зазначено: якщо вартість робіт призводить до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів та до його поліпшення, то вона включається до капітальних інвестицій. При цьому збільшується очікуваний термін корисного використання об’єкта, кількість або якість продукції (робіт). Витрати на виконання робіт, що здійснюється для підтримання об’єкта в робочому стані, включаються згідно П(С)БО 7 до витрат звітного періоду.

Поліпшення і ремонт основних засобів можуть виконуватись господарським або підрядним способом. На виконання комплексу цих робіт складають кошториси, в яких розраховують витрати за нормами, тарифами, розцінками, діючими цінами обґрунтованість яких потрібно контролювати. Перевіряють дотримання кошторисів, виконання планів-графіків ремонтних робіт, їх якість.

Достовірність даних про обсяги ремонтно-будівельних робіт та витрат на їх виконання господарським способом установлюють вивченням відомостей дефектів, нарядів на відрядні роботи, лімітно-забірних карт, накладних на використані запасні частини і ремонтні матеріали, дорожніх листів тощо. В регістрах синтетичного і аналітичного обліку перевіряють правильність ведення обліку на бухгалтерських рахунках та за статтями і елементами витрат у відповідності з П(С)БО 16 «Витрати». При цьому доцільно співставляти наряди на ремонтні роботи з лімітно-забірними картами, відомостями дефектів, транспортними документами. Для виявлення недостовірної інформації про ремонтні роботи порівнюють акти на приймання-здачу відремонтованих об’єктів з обліковими листами трактористів-машиністів, дорожніми листами автомобілів, нарядами на відрядні роботи, табелями обліку робочого часу. При цьому можуть бути виявлені факти оформлення документів на одно часове використання машин на сільськогосподарських, транспортних оборотах і перебування в ремонті. Про недоброякісне виконання ремонтних робіт можуть свідчити факти недотримання ремонтних строків, часті простої і повторні ремонти техніки. Інженерно-технічна служба контролює дотримання технології ремонтних робіт.

При підрядному способі ремонтних робіт перевіряють наявність і обґрунтованість договорів з підрядниками, до яких додається кошторис витрат і графік робіт, а на виконання будівельно-монтажних робіт, пов’язаних з поліпшенням і реконструкцією – проектно-кошторисна документація.

В договорах потрібно передбачати режим контролю якості робіт і матеріалів замовником. Підприємство має право, на втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості робіт проектам і кошторисам, а також якості матеріалів, що використовуються на будівельно-ремонтні роботи.

Правильність розрахунків за виконані будівельні ремонтні роботи контролюють на основі рахунків-фактур підрядника та Акту приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3), Акту приймання-здачі відремонтованих і реконструйованих модернізованих об’єктів (ф. №ОЗСТ-2), гарантійних талонів, виписок банку.

Особливості контролю відображення витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів в податковому обліку, полягають в тому, що до поліпшення основних фондів відносять проведення поточного і капітального ремонту, реконструкцію, модернізацію, технічне переозброєння та інші види поліпшення. Платники податку на прибуток мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати пов’язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок звітного періоду.

Решту витрат (90%) розподіляють пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об’єктів в складі групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об’єктів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу. Дотримання зазначених положень податкового законодавства важливо ретельно контролювати.


3.6. Узагальнення матеріалів контролю та пропозиції з удосконалення обліку і внутрішньогосподарського контролю основних засобів


Уся система внутрішнього контролю забезпечує послідовну та ефективну роботу підприємства, збереження власності, своєчасне та повне відображення господарських та фінансових операцій у бухгалтерському обліку.
Оцінюючи ефективність внутрішнього контролю, зовнішній аудитор з'ясовує такі питання:

– ступінь незалежності внутрішніх контролерів від впливу керівництва підприємства;

– масштаби, глибину та напрямки проведення перевірок;

– компетентність робітників служби внутрішнього контролю (аудиту) – їх професійну підготовку, досвід, навички роботи (наприклад з комп'ютерами), участь у професійних організаціях;

– якість звітів та актів внутрішнього контролю.

Аудитор також відзначає у своєму остаточному
акті ті ділянки підприємства, де внутрішній контроль перебуває на низькому рівні.
Однак система внутрішнього контролю (аудиту) не може дати абсолютних гарантій достовірності звітності підприємств з таких причин:

– ніхто не може поручитися за відсутність корисливих мотивів у працівників внутрішнього контролю (аудиту);

– керівництво підприємства дуже часто ігнорує контроль, який воно само ж встановило;

– можливий тиск на працівників служби внутрішнього контролю як усередині підприємства, так і зовні;

– можливі помилки та недоліки в записах і підрахунках у результаті втоми чи неуважності працівників внутрішнього контролю.

Але використовуючи інформацію внутрішнього контролю, аудитор значно скорочує обсяг своєї роботи (без особливої шкоди для її якості), особливо щодо перевірки первинних документів та організації системи обліку на підприємстві.

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні питання покращення складу, структури, технічного переоснащення основних засобів на підприємствах є досить актуальними.

Проблеми обліку поліпшення основних засобів є предметом пильної уваги економічної науки. Вагомий внесок в розробку теоретичних основ і концептуальних методичних підходів до проблеми обліку поліпшення та ремонту основних засобів, сутності  ремонтів, їх класифікації  на підприємствах України внесли, зокрема, вчені економісти М.Т.Білуха, С.Ф.Голов, О.М.Голованов, В.П.Завгородній, В.М.Кужельний, В.Г.Линник, В.В.Сопко, Л.К.Сук,  М.Г.Чумаченко та ін.[16] Дослідження теоретичних положень та діючої практики бухгалтерського обліку операцій з поліпшення основних засобів дозволило визначити ряд невирішених проблем. Серед них єдність загальноекономічної, податкової та бухгалтерської термінології, економічної суті, питань методики та організації обліку і контролю витрат на поліпшення основних засобів. Підвищення якості та конкурентоспроможності продукції підприємств, зниження витрат виробництва та обігу вимагають поліпшення використання основних засобів. Процес поліпшення основних засобів повинен забезпечити не лише розширення обсягів виробництва продукції, а й суттєве зростання продуктивності праці, швидке впровадження в практику нових технічних рішень .

Експлуатація  основних засобів – це складний і трудомісткий процес. В процесі експлуатації основні засоби зношуються, зменшується ефективність їх використання, тому підприємству необхідно постійно витрачати грошові кошти для відновлення працездатності або поліпшення основних засобів з ціллю збільшення майбутніх економічних вигод. Основні засоби потребують постійного  технічного обслуговування. Крім того, для їх використання необхідно проводити  поточний та капітальний ремонт та інші поліпшення основних засобів. Все це потребують певних витрат, які  необхідно відобразити в бухгалтерському обліку. Дискусійність багатьох теоретичних положень, практична значимість обліку, аналізу та контролю основних засобів, недостатній рівень їх дослідження з погляду сучасних потреб управління вимагає подальшого їх удосконалення. Зміни необхідні насамперед у частині підвищення оперативності інформаційного забезпечення управління основними засобами підприємства, що вимагає вирішення наступних завдань :

– дослідження сутності основних засобів, їх складу класифікації в різних галузях економічної науки;

– узагальнення та систематизація класифікації основних засобів; – дослідити діючу методику нарахування амортизації й обліку зносу основних засобів, встановити її ефективність і доцільність застосування на підприємствах кондитерської галузі; – проаналізувати діючу організацію та методику бухгалтерського обліку основних засобів, вплив на них змін податкової політики та виявити шляхи її вдосконалення; – удосконалити методику аналізу матеріально-технічної бази підприємства; розробити рекомендації з удосконалення методики контролю ефективності використання основних засобів із застосуванням інформаційних систем і технологій. Вирішення поставлених завдань передбачає: – удосконалення методики обліку надходження основних засобів у системі аналітичних рахунків, що дозволить спростити систему бухгалтерських записів; – розробки бухгалтерської моделі економічного механізму амортизації, що сприятиме вирішенню проблем фінансового, внутрішньогосподарського обліку амортизаційних процесів та їх податкового аспекту; – удосконалення методики обліку витрат на ремонти основних засобів, що підвищить ефективність управління витратами; – розробки моделі залежності експлуатаційних витрат від віку устаткування, яка дозволить визначити доцільність проведення ремонту основних засобів. Це дасть змогу удосконалити організацію та методику обліку основних засобів, підвищити його інформативність і прогнозувати ефективність використання на підприємстві. Таким чином для організації бухгалтерського обліку і  використання джерел фінансування вважаємо правомірним таке визначення видів поліпшення основних засобів:  технічний огляд, технічне обслуговування, поточний ремонт, капітальний ремонт, модернізація, реконструкція, технічне переозброєння. Відображення витрат, пов'язаних з утриманням основних засобів, залежить від їх впливу на май­бутні економічні вигоди, очікувані від використання об'єкта, і тому для цілей бухгалтерського обліку необхідний чіткий роз­поділ заходів щодо поліпшення основних засобів : – заходи щодо поліпшення основних засобів, здійснення яких спричинить збільшення майбутніх економічних вигод від використання такого об'єкта основних засобів; – заходи щодо поліпшення основних засобів, проведення яких спрямоване на підтримання об'єкта основних засобів у робочому стані та одержання в майбутньому первісно очікува­них економічних вигод від використання такого об'єкта. Можна зробити висновок, що поліпшення обліку основних засобів дуже складний процес, а з огляду на постійні зміни в нормативних актах стосовно їх амортизації, класифікації тощо це ще й дуже важлива частина в загальному обліку підприємства, так як може значно впливати на його кінцеві результати. В умовах трансформаційної економіки успіх фінансово-господарської діяльності будь-якого суб’єкту економічної діяльності залежить, насамперед, від наявних ресурсів та вміння розпоряджатися ними з найбільшою ефективністю. Кризова ситуація в країні потребує поліпшення основних засобів для ефективнішої праці підприємств, їх розвитку та отримання прибутку.


ВИСНОВКИ


Результати проведеного дослідження дають підстави для наступних висновків: ТОВ «Вільнянка» займається виробництвом і переробкою сільськогосподарської продукції. Основний виробничий напрямок зерновий.

Значно підвищився такий важливий показник, як прибуток. Так в 2010 р. прибуток ТОВ «Вільнянка» становив 3273 тис.грн., тоді як в 2008 р. – 1399 тис. грн. Прибуток ТОВ «Мала Токмачка» в 2010 р. становив 5182 тис.грн., тоді як в 2008 р. – 1684,9 тис. грн. Отже, підприємства стали більш прибутковішими, не зважаючи на скрутне економічне становище сільськогосподарських підприємств, та й країни вцілому

У ТОВ « Мала Токмачка», порівнюючи з ТОВ « Вільнянка» у 2010 році сільськогосподарських угідь більше на 3572 га. Це свідчить про те, що ТОВ « Мала Токмачка» розвивається, за рахунок пайових внесків своїх працівників.

Середньорічна чисельність працівників у ТОВ «Вільнянка» збільшилась на 4,35%, В ТОВ «Мала Токмачка» збільшилась на 6,76%.

ТОВ «Вільнянка» більш забезпечена основними засобами, ніж ТОВ «Мала Токмачка». Але в ТОВ «Вільнянка» вартість основних засобів з кожним роком зменшується і на кінець 2010 року складає 5581 тис. грн.. В ТОВ «Мала Токмачка» вартість основних засобів зменшилась і складає 4628 тис. грн.. Це свідчить про те, що потрібно частіше робити капітальні ремонти, модернізовувати, та купувати нові засоби.

Найбільшу частини основних засобів у ТОВ «Вільнянка» і ТОВ «Мала Токмачка» складають машини і обладнання. ТОВ «Вільнянка більш забезпечена основними засобами. Це є позитивним явищем, потому що підприємство обробляє і вирощує сільськогосподарські культурами в більшості своїми засобами

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку в господарстві створено облікову службу на чолі з головним бухгалтером.

Облікова робота ведеться згідно облікової політики підприємства, форма обліку журнально-ордерна.

Дослідженням організації обліку основних засобів встановили, що облік у господарстві ведуть на рахунку 10 „Основні засоби”.

Первинний облік ведеться належним чином, на бланках типової форми. Єдиним недоліком є те, що зафіксовані факти несвоєчасного надходження первинних документів до бухгалтерії господарства, що ускладнює роботу бухгалтерів.

Аналітичний облік основних засобів ведуть по інвентарних об’єктах в одному примірнику і зберігаються у бухгалтерії господарства.

Синтетичний облік ведуть в журналі-ордері № 4 с.-г. Записи по кредиту рахунку 10 у журналі-ордері здійснюють на підставі первинних документів.

В кінці місяця кредитові обороти з журналу-ордера переносять в Головну книгу.

Для підтримання основних засобів в робочому стані необхідно їх поліпшувати і проводити періодично ремонти. Останніми роками в господарствах не проводились ремонти та поліпшення, тому дане питання висвітлено чисто теоретично.

Контролю основних засобів в господарстві відводиться важлива роль. В господарствах створена постійно діюча ревізійна комісія, яка здійснює перевірку надходження, вибуття основних засобів та правильності нарахування амортизації.

З метою дальшого вдосконалення обліку основних засобів пропонуємо:
  1. Керівнику господарства посилити контроль за своєчасністю надходження у бухгалтерію господарства первинних документів.
  2. При нарахуванні зносу (амортизації) основних засобів використовувати методи передбачені П (С) БО 7.
  3. При обліку ремонтів основних засобів керуватися П(С)БО 7, яким передбачено:

– витрати на ремонт основних засобів відносити на витрати діяльності;

– витрати на поліпшення основних засобів відносити у збільшення їх первісної вартості з наступним нарахуванням амортизації.

4. Здійснити поступовий перехід підприємств від ручної обробки даних до автоматизованого бухгалтерського обліку. Це забезпечить більшу оперативність інформації та дозволить організувати безперервний контроль за обліком основних засобів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"від 16 липня 1999 р. №196 - XIV 11 Податки та бухгалтерський облік.-2000,-№1.-С.25-29

2. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22 квітня 1993 //Голос України. - №99(599), - 29 травня 1993. 15.3лобін Ю. А. Основи агроекології: Підручник. - К.: Лібра, 1998. -252 с.

6. Положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджено наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95// Все про бухгалтерський облік №45, 1995р., ст. 22 –25.

7. Положення про Державну фінансову інспекцію України Затверджено Указом Президента України від 23 квітня 2011р. №499/2011

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №7 “Основні засоби” Затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 р. № 92. // Бухгалтер №10, 2000р., ст. 18 – 22.

9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246

10. Положення ( стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» Затверджено наказом Міністерства фінансів від 28 липня 2000 р. № 181

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 "Об'єднання підприємств" Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 7 липня 1999 р. N 163

12. Податковий Кодекс України зі змінами, внесеними згідно із Законами N 3292-VI (