Тема магістерської роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


2.7. Прийняття управлінських рішень щодо раціонального використання основних засобів
3.1 Методи і прийоми контролю основних засобів
3.2 Інвентаризація наявності основних засобів
3.3. Контроль руху основних засобів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

2.7. Прийняття управлінських рішень щодо раціонального використання основних засобів


В зв’язку з формуванням в даний час нової економічної системи, заснованої на ринкових відносинах для ефективного управління необхідно отримувати достовірну інформацію за невеликий проміжок часу. В зв’язку з новими умовами змінюється роль бухгалтерського обліку і суттєвим змінам піддаються методологічні і методичні аспекти його організації. Необхідно застосовувати автоматизовану систему обліку, в склад якої входили автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМБ). В умовах автоматизованої обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовується набагато менше ніж при ручній обробці даних. Сучасна автоматизована система обліку повинна будуватися на основі найновіших засобів вирахувальної техніки і повинна забезпечити:
  • повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб користувачів;

- виконання контрольних і аудиторських задач, з метою отримання необхідної інформації про наявні відхилення;
  • отримання комп’ютерних управлінських рішень;
  • здійснення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

При автоматизованій обробці облікової інформації повинні використовуватись наступні принципи бухгалтерського обліку.
  1. Вимірність. Даний принцип відображає можливість реєстрації інформації, яка може бути представлена в грошовому вираженні. Грошова оцінка є загальноприйнятою мірою вимірювання, під дією якої неоднорідні фактори по підприємству виражаються у вигляді чисел.
  2. Безперервність. По цьому принципу економічною одиницею вважається підприємство, що функціонує на протязі невизначеного часу. Безперервність функціонування підприємства передбачає, що в момент реалізації товарів бухгалтерський облік признає їх вартість,підтверджену продажною ціною. При ліквідації підприємства його ресурси оцінюються по ліквідаційній вартості.
  3. Облік по вартості. Даний принцип передбачає, що активи підприємства вносяться в облікові регістри по ціні, сплаченій за їх придбання, тобто по їх вартості. Така оцінка є об’єктивною, так як базується на документах, і, що особливо важливо, відповідна сума дійсно була виплачена за предмет оцінки. Даний принцип дозволяє відображати реальні фінансові результати.
  4. Подвійність обліку. Всі господарські операції в бухгалтерському обліку повинні бути відображені двічі в одинаковій сумі.
  5. Відокремлення підприємства. Даний принцип передбачає, що підприємство повинно бути самостійним по відношенню до своїх власників.
  6. Обліковий період. Цей принцип передбачає встановлення чіткого облікового періоду.
  7. Консерватизм (обережність). Принцип передбачає, що доходи, потенційно сформовані в даному звітному періоді, повинні бути показані лише в тому звітному періоді, в якому будуть реалізуватися.
  8. Реалізація. Якщо відповідно до принципу консерватизму визначається звітний період, в якому повинен бути включений доход підприємства, то по принципу реалізації вказується сума доходу, яка повинна бути визнана від даного доходу.
  9. Послідовність. Використання даного принципу передбачає, що вибравши конкретний метод обліку, підприємство зобов’язане в усіх наступних подіях екологічного характеру його використовувати до тих пір, поки не виникнуть поважні причини для його зміни.
  10. Відповідність. По даному принципі доходи звітного періоду повинні бути співставлені з витратами, завдяки яким були отримані дані доходи.

В останній час набуло поширення концепції децентралізації обробки облікової інформації і створенні локальних баз даних. На Україні вона знайшла своє відображення в створенні АРМ бухгалтера.

АРМ бухгалтера є засобом автоматизації праці зайнятого обліком персоналу і представляє собою функціональну спеціалізовану систему, програмно-технічний комплекс, інформаційне і додаткове інструктивно-методичне і організаційно-технологічне забезпечення.

Автоматизоване робоче місце бухгалтера з обліку основних засобів забезпечує автоматизоване ведення магнітотеки інвентарних карток основних засобів, нарахування амортизаційних відрахувань на повне відновлення і капітальний ремонт, ведення обліку дорогоцінних методів у складі основних засобів.

Облікові працівники виконують на АРМ такі основні автоматизовані операції:
  • ведення з допомогою клавіатури в комп’ютер даних первинних документів з обліку основних засобів;
  • автоматизований контроль введення даних на достовірність і повноту;
  • автоматична обробка введення даних і відображення результатів обробки в інвентарних картках;
  • автоматичне формування і виведення на екран монітора або друкування машинограм згрупованих у цілому по підприємству за матеріально відповідальними особам, місцями зберігання або експлуатації;
  • організація і введення нормативно-довідкової інформації;

Отже, в досліджувальних підприємствах необхідно здійснити поступовий перехід від ручної обробки даних до автоматизованого бухгалтерського обліку. Це значно полегшить роботу облікової служби в частині оперативності інформації та зменшенні затрат часу на її обробку.


РОЗДІЛ 3 Методика контролю основних засобів

3.1 Методи і прийоми контролю основних засобів

Економічний контроль – це діяльність органів контролю по спостереженню за відповідністю здійснених господарських операцій з формування, зберігання і використання активів та зобов’язань підприємства, прийнятим управлінським рішенням та положенням нормативних актів держави, власника і виконавчих органів, виявленню відхилень, допущених у ході їх виконання, та визначенню наслідків впливу відхилень на формування фінансових результатів.

Об'єктами контролю є господарські засоби та процеси, сукупність яких характеризують різні сторони діяльності підприємств, а також дії посадових осіб за певний період. Метод економічного контролю – сукупність прийомів і способів дослідження розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, що забезпечують виявлення законності, достовірності, економічної доцільності та ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у процесі підприємницької діяльності згідно з чинним законодавством та забезпечення їх збереження.

У процесі вивчення і пізнання економічних явищ використовуються загальноприйняті (індукція і дедукція, аналіз і синтез, експеримент, абстрагування, моделювання та ін.), та специфічні прийоми і способи економічного контролю, які забезпечують контроль виробничо-фінансової діяльності підприємств. Сукупність прийомів і способів економічного контролю поділяють на дві групи:

– способи і прийоми натурального (візуального) контролю

– способи і прийоми документального контролю.

В ТОВ «Вільнянка» і ТОВ «Мала Токмачка» використовують наступні методи контролю основних засобів:

– фактичний огляд (обстеження) об'єктів господарювання в натурі

– інвентаризація

Дані способи на підприємстві застосовуються у взаємозв'язку, а також з різними прийомами і способами документального контролю.

Фактичний огляд (обстеження) — це перевірка стану та правильності використання і експлуатації господарських об'єктів: складських приміщень, ангарів і місць зберігання техніки, фермерських приміщень, полів, робочих місць, а також стану трудової дисципліни, чисельного складу персоналу підприємства та ін.

Цей метод застосовується для встановлення становища діяльності підприємства в цілому чи на окремих ділянках на момент перевірки. Він полягає в огляді відповідних об'єктів, ознайомленні з документами, отриманні пояснень від підлеглих осіб та в інших діях. Як правило, обстеження відбувається на початку ревізії і є першим етапом перевірки безпосередньо на місці. Воно дозволяє отримати загальну уяву про об'єкт (ділянку), що перевіряється, а також зібрати дані, необхідні для подальшої ревізії. В результаті його проведення ревізор дізнається, на яких ділянках діяльності підприємства становище несприятливе.

При цьому виявляються головним чином недоліки, що "знаходяться на поверхні": перевитрати фонду заробітної плати, неналежна організація складського господарства, контрольно-пропускної системи тощо.

Метод обстеження використовується і для більш глибокої перевірки, зокрема для вияснення стану обліку, дотримання технологічного процесу виробництва тощо. За його допомогою встановлюються такі недоліки і порушення, які мають місце на момент перевірки. Крім порушень, можуть бути виявлені факти, що свідчать про зловживання.

Інвентаризація — спосіб виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей, стану розрахунків, обсягів незавершеного виробництва шляхом поштучного перерахунку, зважування, обмірювання та зіставлення фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку на певну дату. В результаті цього виявляють нестачі, лишки, втрати матеріальних цінностей і коштів, помилки в обліку. Крім того, під час проведення інвентаризації шляхом огляду матеріальних цінностей визначають їх технічний стан та якість і виявляють пошкоджені, зіпсовані матеріальні цінності, з'ясовують причину і винних осіб, які допустили матеріальні втрати.

Проте прийоми візуального і натурального контролю є допоміжними, а основними – є прийоми документального контролю. До прийомів документального контролю належать:

– економічний аналіз,

– перевірка документів за формою і змістом (їх огляд),

– математична перевірка,

– співставлення документів,

– поопераційна (хронологічна) перевірка,

– письмові пояснення та запити.

Аналіз – прийом дослідження, який полягає у розчленуванні об′єкта контролю на складові елементи, вивченні їх ознак і властивостей. Аналіз є початковою стадією процесу економічного контролю. На основі економічного аналізу порівнюють взаємоузгоджені показники, виявляють викривлення інформації з різних причин, виявляють тенденції економічного розвитку, тощо.

Перевірка документів за формою і змістом – це виявлення не правильного оформлення документів, достовірності і законності відображених у них господарських операцій.

Оглядаючи документ, встановлюють, чи складений він за затвердженою формою, чи заповнені всі необхідні реквізити; наявність підписів посадових, матеріально відповідальних осіб, правомірність цих підписів; необумовлених виправлень, підчисток, помарок тощо.

Математична (арифметична) перевірка здійснюється шляхом перерахунку загальних підсумків, узгодження нарахувань та утримань (знижок) тощо, з метою визначення правильності розрахунків і виявлення можливих зловживань, які приховані неправильними арифметичними діями.

Співставлення документів найбільш ефективний прийом, суть якого полягає у співставленні різних за своїх найменуванням і характером документи, в яких відображають різні аспекти однієї і тієї ж або декількох взаємопов’язаних операцій.

Письмові пояснення матеріально відповідальних і посадових осіб потрібні для виявлення причин допущених порушень і винних осіб. Пояснення сприяють допоміжному з'ясуванню обставин і умов порушень і нестач, реальності господарських операцій і достовірності фактів зловживань.

3.2 Інвентаризація наявності основних засобів

Інвентаризація являє собою один із прийомів бухгалтерського обліку, призначення якого полягає у виявленні фактичної наявності активів від пасивів установи чи організації на відповідний момент часу.

У залежності від завдань, що покладаються на інвентаризацію, можливо виокремити:

- за ступенем очікуваності — планові та позапланові;

- за повнотою охоплення — повні і часткові (вибіркові);

- за періодом охоплення — місячна, квартальна, піврічна і річна.

Проведення інвентаризації, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02. 2000 № 419, є обов’язковою процедурою, що має бути здійснена на момент складання річної звітності.

Інвентаризація основних засобів має проводитися не менше одного разу на рік (але не раніше 1 жовтня). Інвентаризацію будівель, споруд та інших нерухомих об'єкті основних засобів дозволено проводити один раз у три роки, а бібліотечних фондів – один раз у 5 років, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим:

– при передачі майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в AT, а також в інших випадках передбачених законодавством;

– перед складанням річного звіту, крім майна, цінностей і зобов'язань, інвентаризацій якого проводилася не раніше 1 жовтня звітного року;

– у разі зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передачі справ);

– під час виявлення фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день виявлення таких фактів);

– за рішенням судово-слідчих органів;

– у разі стихійного лиха, пожежі, аварії та в інших випадках, передбачених законодавством.

Для проведення інвентаризаційної роботи в установах і організаціях наказом керівника установи створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія. До складу її входять головний бухгалтер, керівники структурних підрозділів, очолює комісію керівник установи або його заступник.

Визначення повного складу інвентаризаційних комісій дає змогу внести корективи до традиційного робочо-функціональ­ного навантаження облікових працівників — членів інвентаризаційних комісій на час проведення інвентаризації: раціональний перегляд складу виконуваних функцій та обов’язків, виокремлення другорядних і порівняно самостійних, з подальшою передачею останніх іншим обліковим працівникам зазначеного сектора на термін проведення інвентаризації.

Важливим етапом організації проведення інвентаризації є організація інформаційного та технічного забезпечення.

До організації інформаційного забезпечення слід відносити інструктаж членів комісії щодо порядку проведення інвентаризації відповідно до основних положень нормативної бази з урахуванням остан­ніх змін і доповнень, який має бути проведений до початку роботи інвентарної комісії, із забезпеченням при необхідності членів комісії необхідними інструктивними матеріалами. Оскільки загальна перевірка стану матеріальних цінностей і коштів можлива за умов порівняння їх фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку, до зазначеного напряму організації забезпечення інвентаризації слід відносити і опрацювання оптимальної як для роботи членів комісії, так і для роботи апарату бухгалтерії схеми надання інформації на відповідних носіях.

Для цього працівникам облікового апарату (відповідних секторів, поточного архіву апарату) на момент початку інвентаризації слід підготувати пакет необхідного обсягу носіїв облікової інформації для внесення даних про фактичні залишки майна в інвентаризаційні описи.

Організація технічного забезпечення проведення інвентаризації полягає у підготовці відповідних технічних умов для здійснення відповідних робіт та виконання функцій членами комісії. Сюди варто відносити: забезпечення членів комісії засобами праці в необхідній кількості (бланками інвентаризаційних описів, ручками, калькуляторами, приладами вимірювання маси, вологості та інших характеристик товарно-матеріальних цінностей); за значного територіального розміщення установи чи організації необхідно організувати підвезення членів комісії до місця перевірки; забезпечення процесу обробки інформації, отриманої під час проведення інвентаризації, за допомогою ПК та іншої організаційної техніки.

Результати інвентаризації записують в інвентаризаційну відомість (ф.інв-І), яку складають за кожним місцезнаходженням об'єкта посадові особи, відповідальні за їх збереження. Форма опису забезпечує відображення даних інвентаризації на три дати з метою скорочення обсягу робіт під час щорічного проведення інвентаризації основних засобів. При виявленні об'єктів основних засобів, які не взяті на облік, або при виявленні недостачі складають належні акти.

Об'єкти основних засобів, які раніше не були прийняті на облік, оцінюють за відновною вартістю і зараховують до складу інших доходів від звичайної діяльності.

Недостача об′єктів основних засобів за залишковою вартістю списується з кредита рахунка 10 «Основні засоби» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів».

Сума зносу, нарахована по цих об'єктах, відображається записом по дебету рахунка 131 «Знос основних засобів» і кредиту рахунка 10 «Основні засоби».

Після прийняття рішення керівником (власником) підприємства сума завданих збитків від недостачі (псування) основних засобів відноситься на рахунок винних осіб записом:

Д-т pax. 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків»

К-т pax. 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час виявлення недостачі основних засобів винні особи не були встановлені, то вартість таких засобів відображається на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після встановлення винуватців недостачі (псування) основних засобів сума, що підлягає відшкодуванню, відображається по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» і кредиту рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» з одночасним списанням цієї суми з кредита рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

Сума, що підлягає відшкодуванню, визначається згідно з вимогами Порядку оцінки збитку від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 № 116 (з доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 27.08.96 № 1009, від 20.01.97 №34, від 15.02.97 № 1402).

Згідно з цим Порядком розмір збитку від недостачі основних засобів визначається виходячи з балансової вартості основних засобів (за вирахуванням амортизаційних відрахувань), але не нижче 50% їх балансової вартості на день виявлення недостачі з урахуванням індексів інфляції, - відповідного розміру ПДВ і акцизного збору (по підакцизних засобах) за формулою

Рз = [(Бв - А)- Іінф + ПДВ +Аз] · 2

де Рз - розмір збитку;

Бв - балансова вартість;

А - амортизаційні відрахування;

Іінф -загальний індекс інфляції (визначений Держкомстатом України);

ПДВ - податок на додану вартість;

Аз - акцизний збір;

2 - коефіцієнт, який застосовується до визначеної суми по недостачі основних засобів).

Сума відшкодованого матеріально відповідальними особами збитку відображається по дебету рахунків 30 «Каса», 31 «Розрахунки в банках» або рахунка 66 «Розрахунки з оплати праці» (якщо керівником прийнято рішення про утримання суми збитку із заробітної плати винної особи) і кредиту рахунка 375.

Із відшкодованої суми покриваються збитки підприємства по недостачі (псуванню) основних засобів, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету, що в бухгалтерському обліку відображається записом по дебету рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів» у кореспонденції з кредитом рахунка 642 «Розрахунки за обов'язковими платежами».

Матеріали інвентаризації і рішення щодо у регулювання розходжень затверджуються керівником підприємства і підлягають відображенню в обліку того місяця, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше останнього місяця звітного року.


3.3. Контроль руху основних засобів

Контроль надходження і вибуття основних засобів та інших матеріальних необоротних активів спрямовують на встановлення законності, достовірності, своєчасності їх оприбуткування і списання з балансу.

Контроль надходження основних засобів та інших необоротних матеріальних активів здійснюють за такими процедурами:

– вивчення облікової політики щодо порядку визначення строків експлуатації основних засобів та норм амортизації;

– перевірка наявності і обґрунтованості проектно-кошторисної документації;

– установлення наявності, і обґрунтованості договорів з постачальниками і підрядчиками;

– оцінка правильності оформлення первинних документів за затвердженими типовими і спеціалізованими формами;

– перевірка дотримання правил оприбуткування основних засобів (візуальний огляд об’єктів, що надійшли в господарство, співставлення їх з товарознавчими характеристиками, зазначеними в документах, комплексність машин і обладнання, дотримання будівельних норм і правил тощо);

– перевірка дотримання П(С)БО 7 «Основні засоби» стосовно визнання необоротних активів;

– установлення правильності визначення первісної вартості основних засобів, формування витрат в процесі будівництва, придбання, доставки від постачальників;

– перевірка правильності ведення інвентарного, аналітичного і синтетичного обліку;

– підтвердження достовірності і повноти інформації з оприбуткування основних засобів;

– з’ясування питання про закріплення основних засобів за матеріально-відповідальними особами.

Приймання будівельних об’єктів в експлуатацію здійснюють робочі і державні приймальні комісії згідно із проектно-кошторисною документацією та будівельними нормами і правилами, що складають акт.

Перед прийманням об’єктів в експлуатацію їх уважно оглядають на предмет дотримання будівельних норм і правил та відповідності проектно-кошторисній документації і договору. При виявленні дефектів, недоробок в акті про них вказують із зазначенням терміна усунення.

Контроль придбання техніки та обладнання здійснюють відповідно до інструкцій про порядок приймання товарів за кількістю і якістю. При прийманні майна від постачальників установлюють відповідність його якості стандартам, технічним умовам, особливим умовам, специфікаціям, технічним паспортом зовнішнім оглядом майна. Кожний випадок пошкодження тари, невідповідності кількості та якості супровідним документам повинен бути оформлений актом про приймання майна, в якому вказують причину відхилень і пред’являють претензії постачальнику.

Акт складають також при прийманні основних засобів, які надійшли без документів. Акт оформляють в двох примірниках комісією з обов’язковою участю завідуючого складом і представника постачальника, а при відсутності останнього - із залученням представника незацікавленої організації.

Одночасно перевіряють правильність формування первісної вартості основних засобів. З цією метою вивчають записи по рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у відповідності з первинними документами на їх оприбуткування, доставку, монтаж, обладнання, машин та на будівельно-монтажні роботи.

Основні засоби оприбутковуються за фактичною вартістю їх придбання, фактичними витратами будівництва господарським способом, договірними цінами (кошторисною вартістю) будівництва об’єктів підрядним способом (без непрямих податків).

До первісної вартості основних засобів включаються такі витрати: суми ввізного мита, реєстраційних зборів, державного мита, витрати зі страхування ризиків доставки, суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству), інші витрати безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання.

Безоплатно отримані необоротні активи мають бути оцінені за ринковою, а не за залишковою вартістю. Специфіка їх відображення в обліку полягає в тому, що на вартість безоплатно отриманих основних засобів збільшують додатковий капітал в розмірі справедливої вартості. Інші витрати, пов’язані з їх доставкою та доведенням об’єкта до стану, придатного для експлуатації, відносять до первісної вартості об’єкта. На суму нарахованої амортизації безоплатно отриманих основних засобів потрібно відображати дохід з одночасним зменшенням додаткового капіталу (дебет рахунка 424, кредит рахунка 745).

Потрібно звернути увагу на правильність кореспонденції, рахунків при відображенні оприбуткування основних засобів в обліку, ведення аналітичного обліку.

Важливо також перевірити відповідність статей балансу підприємства по основних засобах даним Головної книги, записи якої в свою чергу звіряють з аналітичним обліком, правильності записів на балансових кореспондуючих рахунках.

Перевірку достовірності цих операцій, правильність відображення їх в обліку та звітності здійснюють за такими напрямами:

– склад комісії по списанню основних засобів;

– правомірність;

– об’єктивність висновку комісії про необхідність списання майна;

– законність і доцільність операцій по реалізації, передаванню майна в оренду, безоплатній передачі;

– правильність визначення залишкової вартості;

– повнота оприбуткування металолому, придатних до використання запасних частин, вузлів і агрегатів, будівельних матеріалів тощо;

– достовірність відображення в обліку витрат по ліквідації об’єктів (демонтаж, очищення території та ін.);

– повнота і правильність оподаткування виручки від реалізації основних засобів;

– визначення фінансових результатів основних засобів;

– правильність оформлення актів та інших документів, відображення списання об’єктів в обліку;

– відшкодування матеріального збитку спричиненого нестачами, навмисним пошкодженим та недбалим використання майна.

Із балансів сільськогосподарських підприємств можуть бути списані будівлі, споруди, машини та інші основні засоби, якщо вони прийшли в непридатність внаслідок фізичного зносу, стихійного лиха, морального старіння або у зв’язку з будівництвом, розширенням, реконструкцією і технічним переоснащенням об’єктів. Основні засоби підлягають списанню лише у тих випадках, коли відновити їх неможливо або економічно недоцільно і вони не можуть бути реалізовані.

При списанні основних засобів внаслідок фізичного зносу потрібно простежити за дотриманням амортизаційних строків служби. Передчасне їх списання свідчить про порушення правил експлуатації машин та обладнання, безгосподарне ставлення до використання майна.

Для визначення непридатності основних засобів, неможливості або неефективності проведення ремонту для відновлення їхнього технічного складу за наказом керівника підприємства створюється постійно діюча комісія. До її складу входять заступник керівника підприємства, головні спеціалісти (інженери, агрономи, зоотехніки та ін.), керівники структурних підрозділів, головний бухгалтер або його заступник, особи, на яких покладена відповідальність за збереження відповідних основних засобів.

Постійно діюча комісія проводить огляд і перевірку технічного стану об’єкта, використовуючи при цьому необхідну документацію (технічні паспорти, поверхові плани, відомості бонітування худоби, акти про аварії машин), а також дані бухгалтерського обліку і установлює непридатність об’єктів для відновлення і подальшого використання; установлює конкретні причини списання об’єкта (знос, порушення нормальних умов експлуатації, реконструкція та ін.); виявляє осіб, з вини яких виникло передчасне вибуття основних засобів із експлуатації, вносить пропозиції про притягнення цих осіб до відповідальності; визначає можливість використання окремих вузлів, деталей і матеріалів, контролює їх зняття з об’єктів і здачу на склад, складає акти на списання основних засобів. В актах детально висвітлює причини вибуття об’єктів, стан основних вузлів і деталей та доцільність або неможливість їх використання. Таким чином забезпечують контроль за списанням основних засобів з балансу. Відомчі ревізори проводять контроль відповідності цих питань установленому порядку.

По всіх операціях, пов’язаних з вибуттям основних засобів, перевіряють повноту і правильність визначення фінансових результатів за даними рахунка 79 «Фінансові результати», співставляючи витрати по операціях з вибуття основних засобів (Дт.рах.79) з доходами (Кт.рах.79) в кореспонденції з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки» (непокриті збитки).

Вибуття основних засобів внаслідок аварії і стихійного лиха повинно бути підтверджено спеціальними актами і висновками на яких покладено контроль за цими фактами, відповідних інспекцій та органів, на що звертають увагу при перевірці, а також на відшкодування збитку винними особами.