Тема магістерської роботи

Вид материалаДокументы

Содержание


2.4. Порядок нарахування та облік амортизації основних засобів
2.5. Облік витрат на ремонт основних засобів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
2.2. Організація обліку основних засобів


У будь-якому господарстві обліковий процес як технологічна сукупність складається з трьох етапів: первинного, поточного, підсумкового.

На кожному етапі є такі основні об’єкти організації облікового процесу: облікові номенклатури; носії облікової інформації, рух носіїв, технологія забезпечення облікового процесу.

Мета первинного обліку основних засобів – збирання та обробка даних про факти господарської діяльності, їх подальше перетворення на інформацію, яка дає можливість апарату управління розробляти та ухвалювати рішення і уникати економічних прорахунків.

Змістом первинного обліку є первинне спостереження та сприйняття господарського факту (явища або процесу), вимірювання в натуральному та вартісному вираженні, фіксування в носіях облікової інформації – документах.

Сприйняття та вимірювання можливе лише тоді, коли об’єкти обліку конкретизовані у вигляді облікових номенклатур. Тому першим об’єктом організації первинного обліку є облікова номенклатура.

Організація облікових номенклатур включає два види робіт: вибір (або формування) та складання переліку.

Облікова номенклатура – це перелік господарських фактів про форми функціонування майна – засобів господарства, капіталу – джерела утворення зазначених засобів, про господарські операції, а також результати господарської діяльності, які мають знайти відображення у бухгалтерському обліку .

Сукупність об’єктів бухгалтерського обліку визначається змістом господарської діяльності конкретного господарства, вимогами управління і потребами в інформації, контролі та оцінюванні діяльності на підставі аналізу.

Організацію первинного обліку починають з вивчення складу облікових номенклатур. Насамперед визначають господарські факти, які слід відобразити в системі бухгалтерського обліку та зафіксувати у первинних документах – носіях обліково-економічної інформації. На склад облікових номенклатур впливають система звітності, об’єкти проміжного контролю їх формування. Тому перш ніж почати формування облікових номенклатур первинного обліку, слід ознайомитись із системою фінансової статистичної та внутрішньої звітності підприємства. Для того щоб визначити перелік облікових номенклатур топологічного підрозділу бухгалтерського обліку основних засобів, складають перелік усіх об’єктів, які мають бути зафіксовані в первинних документах.

Одиниця обліку основних засобів – це окремий інвентарний об’єкт, яким вважається закінчена будова з усіма до нього пристосуваннями відповідно до технічної документації або окремий конструктивно відокремлений предмет, який виконує самостійні функції згідно з паспортом чи іншою технічною документацією.

Для побудови обліку, забезпечення контролю і виконання інших економічних функцій управління кожному інвентарному об’єкту присвоюють інвентарний номер.

Інвентарний номер зберігається за об’єктом протягом усього періоду його експлуатації на підприємстві. Його проставляють у всіх первинних документах, якими оформляють наявність і рух об’єкта

Розглянемо документи, що використовують на підприємствах усіх форм власності.

Типова форма № ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” застосовується для:

– оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об’єктів;

– введення їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об’єктів у дію з чинним законодавством оформляють в особливому порядку;

– оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, дільниці) в іншій, передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію;

– виключення зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству.

Приймання основних засобів оформляють актом (накладною), який складає в одному примірнику на кожний об’єкт приймальна комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника підприємства (організації). Загальний акт, яким оформлюють приймання кількох об’єкті основних засобів, складають лише при обліку господарського інвентарю, інструменту, обладнання, якщо ці об’єкти однотипні, мають однакову вартість та прийняті в одному календарному місяці. Акт (накладну) після його оформлення з доданою технічною документацією щодо цього об’єкта передають до бухгалтерії підприємства, його підписує головний бухгалтер та затверджує керівник підприємства, організації чи особи, на те уповноважені. Склад комісії, яка складає акт, визначено в наказі про облікову політику підприємства.

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт (накладна) виписується у двох примірниках працівником відділу (цеху) здавальника. Перший примірник з розпискою одержувача та здавальника передають до бухгалтерії, а другий – відділу (цеху) здавальника.

В разі безоплатного передання основних засобів іншому підприємству акт складають у двох примірниках (для підприємств: один – що здає, другий – що приймає основні засоби).

Передачу основних засобів іншому підприємству за плату оформляють актом, який складають у трьох примірниках: перші два – для підприємства, що здає (де перший примірник додається до звіту, а другий – до повідомлення на передачу та для акцепту), третій примірник передається особі, яка приймає основні засоби.

Акти зберігаються протягом всього терміну експлуатації об’єкта і протягом трьох років та одного місяця після списання об’єкту з обліку за умови, що на цей період була проведена документальна ревізія.

Типова форма № ОЗ-2 “Акт приймання-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів” застосовується для оформлення приймання-здавання основних засобів, що надійшли з ремонту, реконструкції та модернізації. Акт, підписаний працівником цеху (відділу), який уповноважений на приймання основних засобів, та представником цеху (підприємства), що виконував ремонт, реконструкцію та модернізацію, здають до бухгалтерії підприємства (організації). Акт підписує головний бухгалтер та затверджує керівник підприємства, організації чи особи, на те уповноважені. До технічного паспорту відповідного об’єкта основних засобів повинні бути внесені необхідні зміни до характеристики об’єкту, пов’язані з капітальним ремонтом реконструкцією та модернізацією.

Якщо ремонт, реконструкцію або модернізацію виконує стороннє підприємство, акт складають у двох примірниках. Другий примірник передають підприємству, що виконує ремонт, реконструкцію, модернізацію.

На підставі акту вносяться зміни до: ОЗ-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів”; ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”; ОЗ-16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту”.

Типова форма № ОЗ-3 “Акт на списання основних засобів” та Типова форма № ОЗ-4 “Акт на списання автотранспортних засобів” використовують при списанні об’єкта основних засобів внаслідок старіння чи зносу на підприємстві.

На кожний об’єкт основних засобів на підставі “Акта (накладної) приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (форма № ОЗ-1) заповнюють інвентарну картку (форма № ОЗ-6) в одному примірнику.

Типова форма № ОЗ-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів” ведеться в бухгалтерії на кожний об’єкт чи групу об’єктів. У разі групового обліку картку заповнюють позиційними записами окремих об’єктів основних засобів.

У розділі “Коротка індивідуальна характеристика об’єкта” записують тільки основні якісні та кількісні показники основного об’єкта, а також найважливіші прибудови, пристосування та приладдя, що відносяться до нього, з обмеженням двома-трьома найбільш важливими для цього об’єкта якісними показниками, виключаючи дублювання даних, що є на підприємстві (організації) чи в технічній документації на цей об’єкт.

Коротку індивідуальну характеристику в разі групового обліку основних засобів дають не по кожному об’єкту окремо, а в цілому по всій групі об’єктів, що враховуються в інвентарній картці.

За значної зміни якісних та кількісних показників у характеристиці в результаті реконструкції (модернізації), добудови та дообладнання попередню інвентарну картку в разі неможливості відобразити в ній всі показники, що характеризують реконструйований (модернізований, дообладнаний, добудований) об’єкт в цілому, замінюють новою. Стару інвентарну картку зберігають як довідковий документ.

Інвентарні картки заповнюють на підставі наступних первинних документів з обліку руху основних засобів: ОЗ-1 “Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”; ОЗ-2 “Акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів”; ОЗ-3 “Акт на списання основних засобів” (при цьому картка вилучається); ОЗ-4 “Акт на списання автотранспортних засобів” (при цьому картка вилучається).

На підставі інвентарних карток заповнюють наступні регістри обліку: ОЗ-7 “Опис інвентарних карток по обліку основних засобів”; ОЗ-8 “Картка обліку руху основних засобів” (заповнюється в кінці місяця); ОЗ-9 “Інвентарний список основних засобів” (крім випадку внутрішнього переміщення основного засобу).

Дані карток сумарно звіряють з регістрами синтетичного бухгалтерського обліку. Кожна картка традиційно ведеться в одному примірнику в бухгалтерії, але існує варіант обліку з веденням двох примірників цих форм: один примірник – в бухгалтерії, інший – в місці експлуатації основного засобу, замість форми ОЗ-9. Підприємства, які мають невелику кількість основних засобів, можуть вести їх пооб’єктний облік.

На орендовані основні засоби картка форми ОЗ-6 не заводиться. Для аналітичного обліку таких засобів використовується копія інвентарної картки орендодавця, яка повинна бути отримана разом з орендованими основними засобами.

Форма ОЗ-7 «Опис інвентарних карток по обліку основних засобів» використовується для реєстрації інвентарних карток. Ця форма складається в одному примірнику з метою контролю за зберіганням карток. Зареєстровані у цьому описі картки розміщують у картотеці основних засобів, де їх групують за видами, а всередині видів – за місцезнаходженням.

Типова форма № ОЗ-8 “Картка обліку основних засобів” застосовується для помісячного та квартального обліку основних засобів за видами класифікаційних груп. Картка ведеться протягом року та заповнюється на підставі наступних форм: ОЗ-6 “Інвентарна картка обліку основних засобів”; ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”; ОЗ-16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту”.

Типова форма ОЗ-9 “Інвентарний список основних засобів” використовується у місцях експлуатації основних засобів (цехах, відділах) для обліку кожного об’єкту за матеріально відповідальними особами.

Типова форма ОЗ-14 “Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових підприємств)”, ОЗ-16 “Розрахунок амортизації по автотранспорту” використовується для розрахунку амортизації основних засобів та заповнюється на підставі інвентарних карток форми ОЗ-6 з урахуванням змін, внесених актом форми ОЗ-2 при прийманні-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів.

Типова форма № В-1 “Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу)” застосовується як регістр синтетичного обліку невеликими підприємствами .

Отже, основним видом носіїв облікової інформації на етапі первинного обліку є документ (доказ). До бухгалтерських документів ставлять такі вимоги: наявність обов’язкових спеціальних реквізитів, забезпечення контролю за господарськими фактами складання звітних даних, зручність обробки, чіткість, компактність тощо. На вибір матеріальних носіїв документів впливають наявність технічних засобів, обчислювальних машин, методика сприйняття первинних даних (ручним, машинним, автоматичним способами тощо).

Крім того, інформація, що відображується на цих документах, має бути правдивою, об’єктивною, достовірною, своєчасною, присвяченою економіко-правовим відносинам господарства з оточуючими його господарствами – суб’єктами господарювання. Така інформація повинна містити дані про майновий, грошовий і фінансовий стан господарства, про господарські процеси – витрати, доходи та результати діяльності, про розрахунки господарського характеру з іншими учасниками виробничих та суспільних відносин на підставі даних минулих років, які сформувалися на ринку

Отже, вміння бухгалтера розробляти облікові номенклатури та складати перелік носіїв облікової інформації по всіх ділянках обліку та для кожного етапу облікового процесу є фундаментом організації первинного обліку на підприємстві будь-якої форми власності. Розробка технічного процесу дасть можливість організувати документообіг, який визначає послідовність складання документів, чіткість заповнення необхідних реквізитів первинних документів та строки їх передачі до інших структурних підрозділів, що стане запорукою своєчасного отримання та відображення у повному обсязі господарських фактів діяльності підприємства відразу після їх здійснення. Це дає змогу користувачам отримати фінансово-економічну інформацію про стан підприємства, що відповідає певним правилам, вимогам і нормам, є зрозумілою та прийнятою, тобто такою, яка визначена за єдиною методологією з використанням однакових типових форм документів .

Облік основних засобів ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".

Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів.

За дебетом рахунка 10 "Основні засоби" відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю; сума витрат, яка пов'язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об'єкта; сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів, за кредитом - вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об'єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів.

Рахунок 10 "Основні засоби" має такі субрахунки:

101 "Земельні ділянки"

102 "Капітальні витрати на поліпшення земель"

103 "Будинки та споруди"

104 "Машини та обладнання"

105 "Транспортні засоби"

106 "Інструменти, прилади та інвентар"

107 "Робоча і продуктивна худоба"

108 "Багаторічні насадження"

109 "Інші основні засоби"

Наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2000 р № 356 затверджені Методичні рекомендації щодо застосування регістрів бухгалтерського обліку, у яких даються і форми 8 журналів, що замінили звичні для бухгалтера журнали-ордери. Для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, їх знос, а також капітальні інвестиції призначений Журнал 4. Записи в Журналі 4 ведуться на підставі первинних і зведених документів (акта приймання-передачі (внутрішнього переміщення основних засобів (форма № 03-1)), акта списання, розрахунку амортизації та ін.). Вибуття основних засобів відображається в розділу І графа 4 Журналу 4 у результаті їх продажу, безоплатної передачі, неможливості отримання підприємством надалі економічних вигід від їх використання або невідповідності критеріям Сума нарахованої амортизації основних засобів відображається у графі 6 Журналу 4. Капітальні інвестиції у зв'язку з уведенням у дію основних засобів активів, вибуття внаслідок продажу відображаються в розділі ІІ Журналу 4. Для ведення обліку по дебету рахунка 15 "Капітальні інвестиції" призначена Відомість 4.1.


2.3. Облік наявності, надходження і вибуття основних засобів

Основні засоби підприємства можуть набувати внаслідок: купівлі у інших підприємств; внеску до статутного капіталу засновників підприємства; власного виготовлення; обміну на інший актив; безоплатного отримання. Основні засоби відображаються по дебету рахунка 10 в момент їх надходження на підприємство, але лише у випадку, якщо об'єкт основний засіб: не потребує монтажу; вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство. Кореспонденція рахунків по надходженню основних засобів наведена в таблиці 2.13

Якщо об'єкт основних засобів не відповідає вищевказаним вимогам, тоді для відображення надходження основних засобів використовується рахунок 15 "Капітальні інвестиції".

Капітальні інвестиції – це витрати, понесені підприємством у зв'язку із придбанням необоротних активів. Практично в усіх випадках витрати на придбання або виготовлення основних засобів накопичуються по дебету рахунку 15 "Капітальні інвестиції" із кредиту витратних рахунків (в т.ч. авансові платежі для фінансування капітального будівництва), а при введенні в експлуатацію об'єкта основних засобів ці витрати списуються у дебет рахунку 10 проведенням:

Дебет 10 "Основні засоби" Кредит 15 "Капітальні інвестиції".

Купівля основних засобів виробничого характеру залежно від терміну оплати і відображається такими бухгалтерськими записами, наведеними в таблиці 2.14


Таблиця 2.13

Кореспонденція обліку надходження основних засобів

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дебет

Кредит

1

Отримано та введено в експлуатацію попередньо оплачений об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу

101-109

631

5658

2

Отримано від підзвітної особи та введено в експлуатацію об'єкт основних засобів, то не потребує монтажу

101-109

372

4586,5

3

Отримано та введено в експлуатацію попередньо оплачений об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу, як відшкодування заподіяного збитку

101-109

375

2365,2

4.

Введено в експлуатацію об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу, отриманий від члена кредитної спілки в погашення позички

101-109

376

3452,6

5.

Введено в експлуатацію об'єкт основі цех засобів, що не потребує монтажу, який повернуто зі спільної діяльності

101-109

377

235,6

6.

Введено в експлуатацію об'єкт основних засобів, що не потребує монтажу, отриманий як пайовий внесок від членів споживчого товариства, житлового будівельного колективу, кредитної спілки або інших аналогічних підприємств

101-109

41,46

4582,1


Таблиця 2.14

Кореспонденція рахунків з обліку купівлі основних засобів



Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дебет

Кредит

Перша подія – отримання об'єкта основних засобів

1

Отримано основні засоби від постачальника (підрядника)

152

631

5648,5

2

Відображено суму податкового кредиту

641

631

620,4

3

Відображено отримання транспортних, посередницьких страхових, реєстраційних та інших послуг, пов'язаних з придбанням основних засобів

152

685



545,6

4

Відображено суму податкового кредиту

641

685

110,1

5

Відображено витрати на заробітну плату працівникам, що виготовляють основні засоби

152

661

4563,5

6

Відображено нарахування на заробітну плату

152

65

9857,9

7

Введення об'єкта основних засобів в експлуатацію

10

152

2356,1

8

Перераховано оплату постачальнику(підряднику)

631

311

856,9

9

Відображено оплату послуг

685

311

1256,8

Перша подія - оплата об'єкта основних засобів

1

Перераховано аванс постачальнику (підряднику)

371

311

2456

2

Відображено виникнення податкового кредиту по ПДВ

641

644

456,8

3

Отримано основні засоби від постачальника (підрядника)

152

631

2568,6

4

Відображено суму податкового кредиту

644

631

512,8

5

Відображено отримання транспортних, посередницьких, страхових, реєстраційних та інших послуг, пов'язаних з придбанням основних засобів

152

685

2546,1

6

Відображено суму податкового кредиту

641

685

519,2

7

Відображено витрати на заробітну плату працівникам, що монтують основні засоби

152

661

5126

8

Відображено нарахування на заробітну плату

152

65

5126

9

Введення об'єкта основних засобів в експлуатацію

10

152

3126,2

10

Здійснено оплату послуг

685

311

2546,1

11

Відображено взаємозалік заборгованостей

631

371

2568,6



При формуванні статутного капіталу підприємства його учасники вносять свою частку не тільки грошовими коштами, але й майном (в т.ч. основними засобами). При створенні підприємства декларується розмір статутного капіталу, що відображається по кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" та одночасно відображається заборгованість кожного засновника перед статутним капіталом по дебету відповідного субрахунку рахунка 46 "Неоплачений капітал". В міру погашення заборгованості рахунок закривається .

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість, далі таблиця 2.15

Таблиця 2.15

Кореспонденція рахунків з обліку внесення основних засобів в статутний фонд

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дебет

Кредит

1

Відображено заборгованість засновника

46

40

2561,3

2

Відображено внесення засновником основного засобу до статутного фонду

152

46

2661,8

3

Витрати на перевезення основних засобів

152

685

185,6

4

Відображено податковий кредит

641

685

37,9

5

Здійснено оплату транспортних послуг

685

311

185,6

6

Відображено введення основного засобу в експлуатацію

10

152

2661,8


Основний засіб може бути придбаний в результаті обміну на інший актив. Собівартість такого основного засобу оцінюється за справедливою вартістю отриманого активу, що дорівнює справедливій вартості переданого активу з поправкою на будь-яку суму грошей чи грошових активів, що була передана.

Обмін поданими об'єктами основних засобів, що мають однакову справедливу вартість, відображається такими записами, наведеними в таблиці 2.16


Таблиця 2.16

Кореспонденція рахунків з обліку придбаних основних засобів

№п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума

Дебет

Кредит

1.

Передача основних засобів іншому підприємству

361

742

1123,3

2.

Виникнення податкового зобов’язання

742

641

225,6

3.

Списання залишкової вартості основних засобів

972

10

265,8

4.

Отримання основних засобів

15

631

1562,2

5.

Відображено податковий кредит

641

631

325,1

6.

Введено об'єкт основних засобів в експлуатацію

10

15

1562,2

7.

Проведено взаємозалік заборгованостей

631

361

325,1


Продаж основних засобів (у тому числі повністю зношених) здійснюється тільки через аукціони чи біржі. Продаж основних засобів, вартість яких перевищує розмір 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, проводиться за умови обов'язкового погодження з органами, уповноваженими розпоряджатися цим майном. Суми, отримані установами від продажу чи демонтажу основних засобів (крім будівель і споруд), залишаються у розпорядженні підприємства з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення. При цьому кошти, отримані від реалізації та розбирання основних засобів, придбаних за рахунок позабюджетних коштів, використовуються після сплати податків, встановлених законодавством. Суми, отримані підприємством від продажу чи демонтажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету, за рахунок якого ці підприємства утримуються.

Операція продажу основних засобів передбачає отримання доходу за проданий об'єкт. Дохід від реалізації основних засобів відображається на кредиті субрахунку 742 "Дохід від реалізації необоротних активів". По дебету цього субрахунку відображається сума непрямих податків (в т.ч ПДВ).

Залишкова вартість об'єкта основних засобів, що продається, списується на витрати періоду в дебет субрахунку 972 "Собівартість реалізованих необоротних активів". У дебет цього рахунка списуються також усі витрати, пов’язані з реалізацією об'єкта основних засобів. Розглянемо детальніше в таблиці 2.17

Таблиця 2.17

Кореспонденція рахунків з обліку вибуття основних засобів (продаж)

№ п\п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Відображено дохід від реалізації основних засобів

361

742

2

Відображено податкові зобов'язання по ПДВ (при реалізації виробничих основних засобів)

742

641

3

Списано знос реалізованих основних засобів

131

10

4

Відображено собівартість реалізованих основних засобів

972

10

5

Списано витрати пов'язані з реалізацією основних засобів

972

31, 66, 65

6

Списано витрати, пов'язані з реалізацією основних засобів на фінансовий результат

793

972

7

Надійшла оплата від покупців

311

361

8

Списано доходи від реалізації на фінансовий результат

79

44

Ліквідація об'єкта основних засобів праці здійснюється у випадку, коли такий об'єкт перестав відповідати критерію активу. Нагадаємо, що відповідно до П(С)БО 7 актив – це ресурс, контрольований підприємством у результаті минулих подій, використання якого, як очікується, призведе до одержання економічної вигоди в майбутньому.

Невідповідність критерію активу може наступити внаслідок: поломки; зносу: фізичного;морального.

Як бачимо, невідповідність критерію активу не обов'язково має бути пов'язана з повним фізичним зносом об'єкта основних засобів. Отже, цілком можлива ситуація, коли ліквідації підлягає об'єкт, по якому не в повному обсязі нарахована амортизація.

Для підтвердження невідповідності того або іншого об'єкта основних засобів і здійснення його ліквідації за наказом керівника підприємства створюється комісія. В деяких випадках для підтвердження невідповідності конкретного об'єкта основних засобів, критерію активу необхідне залучення спеціалізованих експертних організацій, оплата послуг яких відноситься на витрати, пов'язані з ліквідацією даного об'єкта. Як правило, ліквідація об'єкта основних засобів призводить до одержання доходів у вигляді матеріальних цінностей, отриманих у результаті розбирання та ліквідації об'єкта. В наступному вони використовуються всередині підприємства або реалізуються на сторону.

Розглянемо кореспонденцію в таблиці 2.18


Таблиця 2.18

Кореспонденція обліку вибуття основних засобів внаслідок ліквідації

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Сума

1

Списано знос ліквідованих основних засобів

131

10

1245,3

2

Відображено залишкову вартість ліквідованих основних засобів

976

10

125,4

3

Відображено витрати на зарплату працівникам, що ліквідовують основні засоби

976

66,65

1542,3

4

Оприбутковано матеріали від ліквідації основних засобів

20

746

1225,4

5

Відображено суму непрямих податків

976

64

123,6

6

Списано залишкову вартість основних засобів на фінансові результати

793

976

125,4

7

Списано доходи від ліквідації на фінансові результати

746

793

1225,4


Реалізація основних засобів шляхом безоплатної передачі
дозволяється лише бюджетним установам:

– у межах одного міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади - установам, що утримуються за рахунок державного бюджету;

– у межах одного бюджету – установам, що утримуються за рахунок місцевих бюджетів. Відповідно до Положення про порядок передачі державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.96 p. N 678, передача майна, здійснюється таким чином:

а) цілісних майнових комплексів установ, об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів із загальнодержавної власності у власність адміністративно-територіальних одиниць та навпаки – відповідно до чинного законодавства;

б) об'єктів незавершеного будівництва, окремих інвентарних об'єктів, що належать установам (будівель, споруд, машин, устаткування, інших облікових одиниць основних засобів) із сфери управління одних центральних органів виконавчої влади, до сфери управління інших центральних органів виконавчої влади – на підставі рішень цих органів і за погодженням з Міністерством економіки України та Міністерством фінансів України;

в) основних засобів із власності одних адміністративно – територіальних одиниць у власність інших адміністративно – територіальних одиниць – на підставі рішень органів, уповноважених розпоряджатися майном відповідних адміністративно – територіальних одиниць;

г) основних засобів одних установ іншим установам, що належать до сфери управління одних і тих же центральних органів виконавчої влади - на підставі рішень цих органів. У випадках передачі основних засобів, що були в експлуатації, в документах вказується їх первісна вартість та сума нарахованого зносу.

В результаті здійснення безоплатної передачі об'єктів основних засобів у бухгалтерському обліку відображаються тільки витрати. Доходів у результаті здійснення таких операцій підприємство не одержує .

Документальне оформлення безоплатної передачі об'єкта основних засобів здійснюється в тому самому порядку, як і при звичайному продажі..

Безоплатна передача основних засобів іншому підприємству оформляється такими бухгалтерськими проведеннями, наведеними в таблиці 2.19


Таблиця 2.19

Кореспонденція обліку безоплатної передачі основних засобів

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Сума

1

Зменшено вартість основних засобів на суму зносу

131

10


236,5

2

Відображено списання залишкової вартості основного засобу

976

10


865,4

3

Відображено податкове зобов'язання

976

641

165,4



2.4. Порядок нарахування та облік амортизації основних засобів


У процесі експлуатації основні засоби поступово втрачають свої споживчі та фізичні якості й стають непридатними для використання. Матеріальний знос основних засобів має назву «фізичний знос». Виділяють також моральний знос у двох формах. Перша форма полягає у втраті місткості засобів праці внаслідок підвищення продуктивності праці. Навіть за умови, що нова техніка незмінна за техніко-економічними характеристиками, широке її застосування має нижчу вартість і призводить до того, що придбані раніше засоби праці втрачають частку своєї вартості. Друга форма морального зносу спричинена поширенням досконаліших і продуктивніших машин і механізмів, що також призводить до втрати вартості менш економічних засобів праці. їх доцільно замінювати новими, якщо економія коштів від такої заміни перевищує суму втрат від морального зносу, оскільки уповільнюється зростання продуктивності праці та знижується ефективність виробництва.

Однак вартість основних засобів не зникає безслідно, а переноситься у вигляді відрахувань на вироблений продукт, виконану роботу чи надану послугу, стає частиною їхньої вартості. Таким чином, за весь час експлуатації об'єкта його вартість має бути повністю перенесена на новостворений продукт. Ці щорічні відрахування є поступовим погашенням вартості зношуваних основних засобів і мають назву «амортизаційні відрахування», або «амортизація».

Амортизація (знос) – систематичний розподіл амортизованої суми активу протягом терміну його корисної експлуатації.

У зв'язку з цим необхідно з'ясувати сутність понять «амортизована сума активу» і «строк корисної експлуатації активу». Згідно з П(С)БО 7 «Основні засоби» амортизована сума – це собівартість активу (або сума, яка заміняє її у фінансових звітах) за відрахуванням ліквідаційної вартості.

Строк корисної експлуатації – очікуваний період використання активу підприємством або кількість вироблених одиниць продукції чи інших подібних одиниць, яку підприємство сподівається отримати від цього активу.

Ліквідаційна вартість – чиста сума, яку підприємство сподівається одержати за актив по закінченні строку його корисної експлуатації після відрахування очікуваних витрат у зв'язку з вибуттям.

Згідно з П(С)БО 7 об'єкт основних фондів амортизується фактично до досягнення ним ліквідаційної вартості, яку підприємство встановлює самостійно.

Метод амортизації об'єкта основних засобів підприємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу одержання економічних вигод від його використання.

Можливість його зміни розглядається у разі зміни очікуваного способу одержання від його використання економічних вигод.

Амортизація об'єкта основних засобів за новим методом нараховується, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни методу амортизації.

Нарахування амортизації:

– починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об'єкт основних засобів визнано активом;

– припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття об'єкта основних засобів;

– зупиняється (тимчасово) на період реконструкції, модернізації, добудови (переобладнання) і консервації об'єкта основних засобів.

Кожне підприємство має право обрати найбільш відповідний метод нарахування амортизації з тих, що передбачені П(С)БО 7:

– метод прямолінійного списання;

– метод зменшення залишкової вартості (залишку);

– кумулятивний метод або метод суми цифр років;

– виробничий метод.[8]

В ТОВ «Вільнянка» і ТОВ «Мала Токмачка» обрано «метод прямолінійного списання». Суть цього методу полягає в тому, що амортизована сума переноситься на амортизацію рівномірно протягом строку корисної експлуатації активу.

Цей метод є найбільш прийнятним для списання основних засобів, що не підвладні впливу інших чинників, крім строку корисного використання. До таких основних засобів, зокрема, належать будівлі та споруди, загальновиробниче устаткування та ін.

Таким чином, при застосуванні прямолінійного методу амортизована вартість об'єкта рівномірно списується (розподіляється) протягом строку його корисного використання. Цей метод заснований на припущенні, що сума нарахованої амортизації залежить від строку (тривалості) експлуатації об'єкта основних засобів.

При застосуванні цього методу:

– річна сума амортизації однакова протягом усіх років експлуатації об'єкта;

– сума зносу накопичується рівномірно;

– залишкова вартість об'єкта основних засобів рівномірно зменшується до досягнення ліквідаційної вартості.

Метод прямолінійного списання має свої переваги й недоліки. Переваги методу – простота розрахунку та рівномірність розподілу суми амортизації між обліковими періодами, що забезпечують зіставність собівартості продукції з доходом від її реалізації.

Недоліком є те, що цей метод не враховує морального зносу, різниці у використанні виробничої потужності основних засобів у різні роки їх експлуатації та необхідності збільшення витрат на ремонт в останні роки служби.

Для відображення нарахованої амортизації у ТОВ «Вільнянка» і ТОВ «Мала Токмачка» використовують рахунок 13 «Знос необоротних активів», який має такі субрахунки:

131 «Знос основних засобів»;

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»;

133 «Знос нематеріальних активів».

Нарахування амортизації в обліку відображають проводками наведеними у таблиці 2.20


Таблиця 2.20

Відображення зносу на рахунках бухгалтерського обліку

№ п/п


Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1

Введення в експлуатацію об’єкта основних засобів

10

15

2

Нарахування амортизації об'єкта основних засобів протягом терміну експлуатації об'єкта

23,91, 92, 93

13

3

Списання раніше нарахованого зносу на зменшення первісної вартості при вибутті основного засобу

13

10

4

Списана залишкова вартість реалізованого об’єкта основних засобів

972

10

5

Відображення відновлення корисності раніше переоціненого об’єктів основних засобів у частині відновлення суми додаткового капіталу

131

423

6

Відображення збільшення первісної вартості об’єкта основних засобів при проведенні дооцінки таких об’єктів (у тому числі раныше уцінених) у частині збльшення суми нарахованого зносу (накопиченої амортизації)

10

131

7

Нарахування зносу основним засобам, використовуваних при створенні (спорудженні) об’єктів основних засобів

151

131

8

Нараховано знос основним засобам, що беруть участь у виробництві продукції (робіт, послуг)

23

131

9

Нарахування зносу основним засобам, що беруть участь у проведенні робіт, які відносяться до витрат майбутніх періодів

39

131

10

Відображено витрати корисності раніше дооціненого об’єкта основних засобів шляхом збільшення суми нарахованого зносу з одночасним зменшенням суми додаткового капіталу

423

131

11

Відображення витрат корисності (у тому числі раніше дооціненого) об’єкта основних засобів шляхом збільшення суми нарахованого зносу з одночасним списанням до складу витрат звітного періоду

977

131

12

Нарахування зносу основним засобам загальновиробничого призначення

91

131

13

Нарахування зносу основним засобам загальногосподарського призначення

92

131

14

Нарахування зносу основним засобам, що забезпечують збут продукції

93

131

16

Нарахування зносу основним засобам, що беруть участь в іншій операційній діяльності

949

131


Амортизації підлягають:

– витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності;

– витрати на самостійне виготовлення основних засобів вирощування довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності, в тому числі витрати на оплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних засобів;

– витрати на проведення ремонту, реконструкції, модернізації
та інших видів поліпшення основних засобів, що перевищують
10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів, що підлягають амортизації, на початок звітного року;

– витрати на капітальне поліпшення землі, не пов’язане з будівництвом, а саме іригацію, осушення та інше подібне капітальне поліпшення землі;

– капітальні інвестиції, отримані платником податку з бюджету,
у вигляді цільового фінансування на придбання об’єкта інвестування (основного засобу, нематеріального активу) за умови визнання доходів пропорційно сумі нарахованої амортизації по такому об’єкту;

– вартість безоплатно отриманих об’єктів енергопостачання, газо- і теплозабезпечення, водопостачання, каналізаційних мереж, побудованих споживачами на вимогу спеціалізованих експлуатуючих підприємств згідно з технічними умовами на приєднання до вказаних мереж або об’єктів.

Не підлягають амортизації та проводяться за рахунок відповідних джерел фінансування:

– витрати бюджетів на будівництво та утримання споруд благоустрою та житлових будинків, придбання і збереження бібліотечних і архівних фондів;

– витрати бюджетів на будівництво та утримання автомобільних доріг загального користування;

– витрати на придбання та збереження Національного архівного фонду України, а також бібліотечного фонду, що формується та утримується за рахунок бюджетів;

– вартість гудвілу;

– витрати на придбання/самостійне виготовлення та ремонт,
а також на реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих основних засобів.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його виводу з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації).

При визначенні строку корисного використання (експлуатації) слід ураховувати:

– очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

– фізичний та моральний знос, що передбачається;

– правові або інші обмеження щодо строків використання об’єкта та інші фактори.

Строк корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів переглядається в разі зміни очікуваних економічних вигод від його використання. Амортизація об’єкта основних засобів нараховується, виходячи нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання (крім виробничого методу нарахування амортизації).[12]

Амортизація основних засобів провадиться до досягнення залишкової вартості об’єктом його ліквідаційної вартості.

Нарахування амортизації в цілях оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися в разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом, що входить до складу окремої групи основних засобів, у тому числі вартість ремонту, поліпшення таких засобів, отриманих безоплатно або наданих в оперативний лізинг (оренду), як окремий об’єкт амортизації.


2.5. Облік витрат на ремонт основних засобів