Тема магістерської роботи

Вид материала

Документы

Содержание 2.6. Особливості обліку операцій з оренди основних засобів

Подобный материал:

• Магістерської роботи визначається науковим керівником після обговорення з магістрантом, 402.18kb.
• Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи, 748.43kb.
• Методичні вказівки по розробці й оформленню атестаційної магістерської роботи, 736.96kb.
• Магістерська програма Науково-методичні основи банківського обслуговування підприємств, 1151.28kb.
• Методичні рекомендації з написання магістерської роботи для студентів спеціальності, 629.24kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни луганський державний університет внутрішніх справ, 628.82kb.
• Магістерської роботи, 1804.79kb.
• Магістерської роботи, 2431.95kb.
• Магістерської роботи, 64.05kb.
• „Стратегічне управління виробництвом продукції рослинництва” Спеціальність, 1429.87kb.

Важливим елементом відтворення основних фондів є їх ремонт. Основні виробничі фонди в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв'язку з цим ремонт основних виробничих фондів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних виробничих фондів на підприємстві.

Своєчасний ремонт основних виробничих фондів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, продовжує строк служби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях. Класифікація ремонтів основних засобів має наступний вигляд:

1) За видами: поточні ремонти, середні ремонти, капітальні ремонти.

2) За належністю основних засобів: ремонти власних основних засобів, ремонти орендова­них основних засобів (оперативна оренда), ремонти орендованих основних засобів (фінансова оренда).

3) За відношенням до господарської діяльності: ремонти виробни­чих основних засо­бів, ремонти невиробничих основних засобів.

4) За відношенням до плану: планово-попереджувальні ремонти, позапланові ремонти.

5) За способом здійснення: ремонти, що викону­ються господарським способом, ремонти, що викону­ються підрядним способом, ремонти, що виконуються змішаним спо­собом.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних виробничих фондів усуненням окремих поломок основних фондів і заміни або поновлення їхніх окремих частин.

Поточний ремонт провадиться для часткового поновлення основних фондів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.

Капітальний ремонт машин, устаткувань провадиться для відновлення їх виробничого ресурсу. При цьому здійснюється, як правило, повне розбирання машини або верстата, виявлення дефектів, контроль технічного стану, власне ремонт, складання устаткування після ремонту, його регулювання та випробування.

Капітальний ремонт основних засобів може здійснюватися двома способами: господарським і підрядним.

Господарський спосіб виконання капітального ремонту основних засобів використовуються на підприємстві при незначному обсязі робіт і за наявності на підприємстві спеціалістів, кваліфікація яких дає змогу виконувати передбачені кошторисом роботи.

При підрядному способі до проведення капітального ремонту за договором залучаються спеціалізовані підприємства.

Рахунки з підрядниками здійснюються на підставі Акта прийому виконаних робіт за рахунками-фактурами. Витрати з капітального ремонту обліковуються за кожним видом ремонтованих основних засобів.

Починаючи з 1996 р., витрати, пов'язані із закінченим капітальним ремонтом основних засобів, відносилися на збільшення балансової вартості відповідних основних засобів після індексації з подальшою їх амортизацією за встановленими нормами на повне їх відновлення

Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

№283/97 ВР витрати, пов'язані з поточним, капітальним ремонтами, реконструкцією та іншими видами поліпшення основних засобів у сумі, що не перевищувала 10% балансової (залишкової) вартості основних засобів на початок звітного року, списувалися на собівартість продукції (витрат обігу, робіт, послуг), різницю — на збільшення основних засобів.

Згідно з Інструкцією № 291 від 30.11.99 р. суми ремонту виробничого призначення списуються на рах. № 23 “Виробництво” і на рах. № 91 "Загальновиробничі витрати", решта — на збільшення основних засобів.

Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами самостійно, виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних виробничих фондів та забезпечення ремонтних робіт матеріально-технічними ресурсами.

Економічна доцільність капітального ремонту основних виробничих фондів визначається порівнюванням витрат на капітальний ремонт об'єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту цього об'єкта перевищує вартість аналогічного нового устаткування, то такий ремонт здійснювати недоцільно.

Фінансування капітального ремонту на підприємстві здійснюється згідно з планом капітального ремонту. План складають на підставі кошторисно-фінансових розрахунків щодо ремонту окремих об'єктів з урахуванням чинних норм, цін, тарифів. Затверджує план керівник підприємства.

До складу витрат на капітальний ремонт включають проектно-кошторисні витрати; оплату ремонтних робіт; вартість придбання нових деталей, вузлів, агрегатів; вартість заміни зношених конструкцій і деталей у будівлях і спорудах.

Порядок фінансування капітального ремонту залежить від способу його проведення. За здійснення капітального ремонту машин, устаткування, транспортних засобів підрядним способом на основі договорів розрахунки провадяться за актами приймання повністю відремонтованих вузлів, агрегатів тощо. Розрахунки стосовно ремонту, який здійснюється господарським способом, провадяться, як правило, за окремими елементами витрат: виплата заробітної плати, оплата рахунків за матеріальні цінності, деталі, які використані в період проведення ремонту основних фондів, тощо.

Контроль за здійсненням капітального ремонту, і оформленням кошторисно-технічної документації, економним витрачанням грошових коштів здійснює керівник підприємства.

Усі витрати на ремонт, які перевищують 10%, відносять на збільшення балансової вартості основних фондів груп 2 і 3 або балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1. Таким чином, вони підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних груп основних фондів.(таблиця 2.21)


Таблиця 2.21

Кореспонденція рахунків з обліку ремонту основних засобів

№ п/п	Зміст операції	За новим Планом з 01.01 з 2000 р.
		Дебет	Кредит
Облік витрат на ремонт основних засобів:
1.	Витрати на ремонт, які здійснені для забезпечення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання основних засобів:
	а) виробничого призначення	23 (91)	631
	б) загальногосподарського призначення	92	631
	в) що використовуються для досліджень та розробок	941	631
	г) житловокомунального господарства й об'єктів соціально культурного призначення	949	631
	д) що забезпечують збут продукції	93	631
	є) відображення суми ПДВ	644	631

2.6. Особливості обліку операцій з оренди основних засобів

За визначенням, даним у П(С)БО 14, оренда — це угода, за якою орендар набуває права користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. [10]

Оренда – це господарська операція, яка передбачає надання орендавцем основних фондів у користування іншій юридичній або фізичній особіна визначений строк, за цілбовим призначенням та за орендну плату.

Орендавці – юридична або фізична особа, яка передала певний об’єкт в оренду.

Гарантована ліквідаційна вартість для орендавця – це частина ліквідаційної вартості, яка гарантується до сплати орендарем або незалежною третьою стороною, здатною за своїм фінансовим станом відповідати за гарантією.

Мінімальні орендні платежі – платежі, що підлягають сплаті орендарем протягом строку оренди (за вирахуванням вартості послуг та податків, що підлягають сплаті орендавцю, і непередбаченої орендної плати), збільшені для орундавця – на суму цого гарантованої ліквідаційної вартості.

У разі можливості та наміру орендаря придбати обєкт оренди за ціною, нижчою за його справедливу вартість на дату придбання, мінімальні орендні платежі складаються з мінімальної орендної плати за весь строк оренди та суми, яку слід сплатити згідно з угодоюна придбання об’єкта оренди.

Невідмовна орендна угода – частина ліквідаційної вартості об’єкта оренди, отримання якої орендавцем не забезпечується або гарантується лише пов’язаною з ним стороною.

Непередбачена орендна плата – частина орендної плати, яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із застосуванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу, рівень використання, індекс інфляції та цін, ринкові ставки відсотка тощо).

Орендна ставка відсотка – ставка відсотка, за якою теперішня вартість суми мінімальних орендних платежів та негарантованої ліквідаційної вартості дорівнює справедливій вартості обєкта фінансової оренди на початок строку оренди.

Початок строку оренди – дата, яка настає раніше: дата підписання орендної угоди або дата прийняття сторонами зобовязань щодо основних положень про оренду.

Строк оренди – період дії невідмовної орендної угоди, а також період продовження цієї угоди, обумовлений на початку строку оренди.

Операційна оренда (лізинг) – це господарська операція фізичної та юридичної особи, що передбачає передачу орендарю права користування основними фондами на строк, що не перевищує строку їх повної амортизації, з обов’язковим поверненням таких основних фондів їх власнику після закінчення строку дії орендної угоди.

Основні фонди передані в операційну оренду (лізинг), залишаються у складі основних фондів орендодавця.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01 “Орендовані необоротні активи” за балансовою і первісною вартістю орендавця, що зазначається в договорі операційної оренди.

На цьому рахунку обліковуються активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі договорів операційної оренди та облікивуються на балансі орендодавця.

Збільшення залишку рахунку 01 “Орендовані необоротні активи” відбувається при прийнятті на облік основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані в оперативну оренду, зменшення – при їх поверненні орендавцю та у випадках перенесення заборгованості перед орендавцем за орендовані необоротні активи на баланс.

Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

Треба зауважити, що договір оренди, як правило, врегульовує питання лише строку оренди і орендної плати. Документом, за допомогою якого оформляється передача об’єкта від орендавця орендарю, а після закінчення строку дії оренди повернення об’єкта від орендаря до орендодавця, є форма № 03-1 “Акт приймання – передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів”.

При передачі основних засобів іншому підприємству (в оренду) акт складається у двох примірниках.

Об’єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в угоді про оренду.

Належна за користування об’єктом операційної оренди плата визначається витратами згідно з Положення бухгалтерського обліку 16 “Витрати” з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов’язаних із використанням об’єкта операційної оренди.

Вартість і нарахування амортизації об’єкта операційної оренди відображається орендавцем на рахунках бухгалтерського обліку класу 1 “Необоротні активи”.

Дохід від операційної оренди визначається іншим операційним дохідом відповідного звітного періоду з урахуванням способу одержання економічних вигод, пов’язаних з використанням об’єкта операцйної оренди.

Витрати орендавця з укладання угоди про операційну оренди (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими операційними витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку операційної оренди (операційного лізингу) наведено в таблиці 2.22

Фінансова оренда – господарська операція фізичної та юридичної особи, що передбачає придбання орендавцем за замовленням орендаря основних фондів з подальшою їх передачею у користування орендарю на строк, що не перевищує строку повної амортизації таках основних фондів з обов’язковою подальшою передачею права власності на такі фонди орендарю.


Таблиця 2.22

Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку операційної оренди у орендодавця (опереційного лізингу)

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Передано об’єкт основних засобів в оренду	10	10
2.	Проведено нарахування амортизації по об’єкту, переданому в оренду	949	13
3.	Відображено витрати на оплату послуг посередників, пов’язаних з укладанням угоди про оренду	949	685
4.	Відображено суму ПДВ від вартості послуг посередників, пов’язаних з укладанням угоди про оренду	64	685
5.	Відображено належну до отримання суму орендної плати	377	713
6.	Відображено суму ПДВ із суми, належної до отримання орендної плати	713	64
7.	Поступила орендна плата від орендаря	30, 31	377
8.	Віднесено на фінансові результати доходи від оренди активів	713	791
9.	Віднесено на фінансові результати суму витрат операційної діяльності	791	949
10.	Повернуто об’єкт основних засобів від орендаря до орендавця	10	10

Орендодавець відображає в бухгалтерському обліку наданий у фінансову оренду об’єкт як дебіторську заборгованість орендаря в сумі мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості за вирахуванням фінансового доходу (доходу від реалізації необоротних активів). Одночасно залишкова вартість об’єкта фінансової оренди виключається з балансу орендавця з відображенням у складі інших витрат (собівартість реалізованих необоротних активів).

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми, що визначається за орендною ставкою відсотка, є фінансовим доходом орендавця.

Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку оренди здійснюється із застосуванням орендної ставки відсотка на залишок дебіторської заборгованості орендаря на початок звітного періоду.

Розподіл фінансового доходу між звітними періодами протягом строку фінансової оренди переглядається, якщо негарантована ліквідаційна вартість зменшувалася.

Якщо орендавцем є виробник об′єкта фінансової оренди, то дебіторська заборгованість орендаря відображається як сума визнаного доходу (виручки) від реалізації готової продукції і теперішньої негарантованої ліквідаційної вартості об’єкта фінансової оренди одночасно з визначенням доходу (виручки) від реалізації готової продукції. Дохід виробника від реалізації об’єкта фінансової оренди визначається за найменшою з двох оцінок: справедливою вартістю цього об’єкта або теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, обчисленою за ринковою ставкою відсотка.

Собівартість реалізованого об’єкта фінансової оренди визначається за його балансовою вартістю, зменшеною на теперішню негарантовану ліквідаційну вартість, яка відноситься на збільшення дебіторської заборгованості орендаря.

Різниця між сумою мінімальних орендних платежів і негативною ліквідаційною вартістю об’єкта фінансової оренди та теперішньою вартістю вказаної суми є фінансовим доходом орендодавця-виробника об’єкта фінансової оренди.

Витрати орендавця з укладання угоди про фінансову оренду (юридичні послуги, комісійні винагороди) визнаються іншими витратами того звітного періоду, у якому вони мали місце.

Типову кореспонденцію бухгалтерських рахунків по обліку фінансової оренди (фінансового лізингу) наведено у таблиці 2.23

Зворотня оренда (лізинг) – це господарська операція фізичної чи юридичної особи, що передбачає продаж основних фондів фінансовій організації з одночасним зворотнім отриманням таких основних фондів фізичною чи юридичною особою в операційний або фінансовий лізинг.


Таблиця 2.23


Кореспонденція бухгалтерських рахунків по обліку фінансової оренди у орендавця (фінансового лізингу)

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1.	Відображено балансову вартість об’єкта, переданого в фінансову оренду	972	10
2.	Нараховано заборгованість орендарю за об’єкт, переданий в фінансову оренду	161	742
3.	Відображено суму частини вартості орендованого об’єкта, яка підлягає відшкодуванню орендарем в кінці чергового періоду її погашення	377	161
4.	Відображено заборгованість орендаря по сплаті відсотків, яка виникає в кінці чергового періоду за користування майном, переданим в фінансову оренду	373	733
5.	Отримано кошти від орендаря в оплату вартості об’єкта фінансової оренди та відсотків за користування орендованим майном	30 ,31	377,373
6.	Віднесено на фінансові результати виручку за об’єкт, переданий у фінансову оренду	742	793
7.	Віднесено на фінансові результати відсотки за користування орендарем переданим йому майном	733	792
8.	Відображено суму ПДВ із нарахованих доходів від передачі об’єкта у фінансову оренду	64	742
9.	Віднесено на фінансові результати балансову вартість об’єкта, переданого у фінансову оренду.	793	972