„Стратегічне управління виробництвом продукції рослинництва” Спеціальність
| Вид материала | Документы |
- Орядкований заступнику начальника головного управління агропромислового розвитку, 32.73kb.
- Вступ до стратегічного управління, 252.02kb.
- Призначення мікропроцесора. Загальна класифікація мікропроцесорів. Архітектура мікропроцесора., 157.71kb.
- Білик М. Д. д е. н., проф. Двнз «кнеу ім. В. Гетьмана» Стратегічне управління та стратегії, 270.04kb.
- Конспект лекцій з дисципліни " Стратегічне управління", 1352.48kb.
- 1. Начальник лабораторії наукової організації праці та управління виробництвом належить, 71.2kb.
- Сільське господарство-провідний сектор економіки району, 39.2kb.
- Відділ організації виробництва та маркетингу продукції рослинництва І тваринництва, 29.89kb.
- За переліком дисциплін програми підготовки спеціалістів з економіки підприємства дисципліна, 166.56kb.
- Робоча навчальна програма навчальної дисципліни " Автоматизація управління виробництвом", 433.93kb.
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
05.02.02 – МР. 51 ”З” 2010. 01. 28. 29 ПЗ
Сінельник Лесі Михайлівни
2010 р.
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ
ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
| | Допускається до захисту В.о. завідувача кафедри світового сільського господарства та ЗЕД к.е.н., доц. ______________Л.В.Діброва “ ___” __________ 2010 р. |
МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА
на тему: „Стратегічне управління виробництвом продукції рослинництва”
Спеціальність 8.000007 - “Адміністративний менеджмент"
(шифр і назва)
Спеціалізація Управлінська_________________
(виробнича, дослідницька, управлінська)
Виконав _________________________ Л.М. Сінельник
(Підпис)
Науковий керівник______________________О. Д. Костюк, к. е. н., доцент
(Підпис)
КИЇВ - 2010
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І
ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ БІЗНЕСУ
ФАКУЛЬТЕТ АГРАРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ
Затверджую
В.о. завідувача кафедри світового
сільського господарства та ЗЕД
к.е.н., доц. ______________Л.В. Діброва
“____ ” _____________ 2009 р.
З А В Д А Н Н Я
до виконання магістерської роботи
студентові Сінельник Лесі Михайлівні
Спеціальність 8.000007 – “Адміністративний менеджмент”
(шифр і назва)
Спеціалізація _________Управлінська____________________
(виробнича, дослідницька, управлінська)
Тема магістерської роботи: „Стратегічне управління виробництвом продукції рослинництва”
Затверджена наказом ректора НУБіП України від 28.01.2010 р. №51„З”
Термін подання завершеної роботи на кафедру ___2010.03.03__________.
(рік, місяць, число)
Вихідні дані до роботи: законодавчі акти, навчальна та наукова література, офіційні статистичні матеріали, звати та оперативні матеріали Міністерства України, дані міжнародної статистики та публікації наукових установ.
Перелік питань, що підлягають дослідженню:
1. Сутність стратегічного управління та його складові
2. Оцінка системи управління виробництвом продукції ВАТ “Агроцентр”
3. Напрями вдосконалення системи стратегічного управління галуззю рослинництва
Керівник магістерської роботи _________________ О. Д. Костюк, к. е. н., доцент
Завдання прийняв до виконання ___________________ Л. М. Сінельник
Дата отримання завдання: „_01_” 04_ 2009 р.
ЗМІСТ
З А В Д А Н Н Я 3
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 9
ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ 9
РОЗДІЛ 2 26
ОЦІНКА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ 26
ВИРОБНИЦТВОМ ПРОДУКЦІЇ ВАТ “АГРОЦЕНТР” 26
2.1 Організаційно-економічна характеристика господарства 26
2.2 Стратегічний аналіз діяльності підприємства 35
Критерії 38
2.3 Стан стратегічного управління в галузі рослинництва підприємства 42
РОЗДІЛ 3 71
Напрями вдосконалення системи стратегічного управління галуззю рослинництва 71
3.1. Обґрунтування мети та цілей діяльності підприємства в стратегічному управлінні 71
3.2. Шляхи удосконалення системи стратегічного управління галуззю рослинництва 75
3.3 Розробка стратегії розвитку галузі рослинництва 81
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 91
Список використаної літератури 93
Додатки 96
ВСТУП
Стратегічне управління - це процес розробки стратегій і управління організацією для успішної її реалізації. Організації і керівники, які мислять стратегічно, дивляться вперед і визначають напрямок, в якому вони хотять рухатися. Недивлячись на свою впевненість, що бізнес, як і керівники, повинен працювати добре і прямо зараз, щоб добре розвиватися в майбутньому, їх цікавить більш широкий спектр проблем, з якими вони зустрічаються, і загальний напрямок, в якому вони повинні рухатися, щоб вирішувати ці проблеми.
Стратегічне управління здійснюється в контексті місії організації, і його фундаментальна задача полягає в тому, щоб забезпечити взаємозв’язок місії з основними цілями організації в умовах змінного економічного середовища. Стратегічне управління стосується й цілей, і засобів. В площині цілей воно вимальовує загальні контури майбутнього організації; в якості засобів - показує, як ця ціль повинна досягатися. Отже, стратегічне управління - це прогнозне управління, повязане з розробкою і концептуалізацією уявлень про те, куди прямує організація. Стратегічне управління повинне суміщатися з практикою поточного управління. Завжди необхідно памятати, що стратегія це засіб для створення додаткової вартості.
У керівників, які мислять стратегічно повинно бути широке і довгострокове бачення перспектив руху. Але вони повинні також розуміти, що саме вони відповідають, по-перше, за планування розміщення засобів способом, найбільш корисним для впровадження стратегії і, по-друге, за те, щоб управління будувалось, додаючи значну вартість до результатів, які отримує організація.
Аналіз досвіду ведучих зарубіжних компаній показує, що планування на рівні корпорації в цілому, а також на рівні відділень, їх груп, заводів та інших організаційних підрозділів являється загальновизнаною практикою. Ця вихідна фінкція управління накладає відбиток на всі аспекти діяльності сучасних фірм. Проте, так було не завжди. Загальнокорпоративне планування в своєму розвитку пройшло три етапи:
- довгострокове екстраполятивне планування;
- стратегічне планування;
- стратегічне управління, як найбільш сучасна модифікація загальнокорпоративного планування.
Головний недолік довгострокового екстраполятивного планування полягав у тому, що підприємство розглядалось як ‘’закрита система’’, яка майже не взаємодіє з зовнішнім середовищем. Цілі та завдання підприємства вбачались заданими і залишались стабільними на протязі довгого періоду часу. Тому планували ‘’планування від досягнутого’’, контрольні цифри, стандартизація завдань, адміністративні методи.
Однак, починаючи з 70-х років, почався докорінний злом традиційних концепцій управління, що було викликано різкими змінами зовнішнього середовища діяльності фірм: загостренням конкуренції, високими темпами технологічних і структурних зрушень, насиченням ринків товарами, зростанням ролі держави і т.д. Зовнішнє середовище підприємств набуло високого динамізму, нестабільності, невизначеності і виявило непридатність довгострокового екстраполятивного планування. Необхідно було змінити початковий принцип при опрацюванні загальнокорпоративних планів - іти не від минулого до майбутнього, а від майбутнього до теперішнього. Дуже часто події, які здавалися керівництву випадковими, малоймовірними, мали вирішальний характер.
Спочатку це знайшло відображення в тому, що довгострокове екстраполятивне планування було замінено стратегічним плануванням. В його рамках головні передумови успішної діяльності фірми знаходяться не всередині, а назовні її, тобто успіх фірми повязується з тим, наскільки вона вдало пристосовується до свого навколишнього середовища: економічного, науково-технічного, соціально-політичного, міжнародного і т.д.
Однак діяльність планово-штабних підрозділів корпорацій, працюючих в цьому напрямку, не завжди призводила до підвищення прибутку і, з цієї точки зору, вони себе не окуповували, потребуючи значних витрат на утримання. Це стало поштовхом до пошуку нового підходу в загальнокорпоративному плануванні, який би в більшій мірі забезпечував довгострокову успішну діяльність фірми. Такий підхід було знайдено, повязувався він із стратегічним управлінням і вже на початку 80-х років його використовували 45% корпорацій із 500 найбільших.
Суть стратегічного управління полягає в тому, що на фірмах, з одного боку, існує чітко виділене і організоване, так зване ‘’формальне’’ стратегічне планування, а з іншого боку, структура управління копрорації, механізми взаємодії окремих підрозділів побудовані так, щоб забезпечити розробку довгострокової стратегії та її реалізацію через поточні виробничо-господарські плани. Тобто стратегічне управління включає два основні процеси:
- стратегічне планування
- тактико-оперативне управління реалізацією сформульованої стратегії.
При цьому особлива увага приділяється створенню адекватних, гнучких структур управління. Стратегічне управління не слід розглядати як просто результат еволюції планування. Воно викликане глибокими об’єктивними змінами в навколишньому середовищі підприємств і орієнтоване на ринок завтрашнього дня.
Розширення господарської самостійності підприємств (кооперативів, об'єднань) та їх структурних підрозділів загострює проблему прийняття і реалізації ефективних управлінських рішень та відповідальності за їх результати. Тому предметом глибокого вивчення повинні стати процедури та методи процесу розробки і прийняття управлінських рішень, інформаційне забезпечення процесу управління.
Сільське господарство забезпечує населення продовольством, тому галузь рослинництва є важливою в народному господарстві.
Метою даного магістерського дослідження є оцінка існуючої системи стратегічного управління виробництвом продукції рослинництва в конкретному аграрному підприємстві та розробка заходів по її вдосконаленню.
Завданнями дослідження являються: теоретичний аналіз поставленої проблеми з розробкою методики дослідження; оцінка умов діяльності аграрного підприємства; аналіз рівня розвитку системи управління в галузі рослинництва в цілому, розробка механізму оптимізації системи управління галуззю.
Об'єктом дослідження даної магістерської роботи є процес стратегічного управління господарської діяльності сільськогосподарського підприємство ВАТ „Агроцентр".
Предметом дослідження є виробнича діяльність сільськогосподарського підприємство ВАТ „Агроцентр".
У процесі виконання дипломної роботи використовують такі методи: узагальнення, порівняння, динаміки, аналізу, економіко-математичні методи та ін.