Постановою Кабінету Міністрів України № від 200 р. Технічний регламент
| Вид материала | Регламент |
- Державний Герб України затверджено постановою Кабінету Міністрів України № від 200, 1866.91kb.
- Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів України постановляє : Внести зміни, 1193.3kb.
- Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року №2263 (у редакції постанови Кабінету, 1307.95kb.
- Постановою Кабінету Міністрів України від 29. 12. 03р. №2067, ст. 7 закон, 448.58kb.
- Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 року №2263 (у редакції постанови Кабінету, 1089.23kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 600.88kb.
- Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 року № 5 Кабінет Міністрів України постановляє, 40.85kb.
- Кабінету Міністрів України від 27. 07. 1995 №554 розроблений з метою виконання Плану, 75.07kb.
- Про внесення змін до наказу Держмитслужби від 09. 07. 97 N 307, 1889kb.
- Стини другої статті 81 Митного кодексу України, пункту 7 Положення про Державну митну, 900.46kb.
2.10 Вимоги до пакування, маркування, транспортування та зберігання
Вимоги до пакування, маркування, транспортування і зберігання горілок і горілок особливих згідно з ДСТУ 4256 та чинним законодавством [3].
Вимоги до пакування, маркування, транспортування і зберігання лікеро-горілчаних напоїв (крім слабоалкогольних напоїв) згідно з ДСТУ 4257 та чинним законодавством [3].
Вимоги до пакування, маркування, транспортування і зберігання слабоалкогольних напоїв згідно з ДСТУ 4258 та чинним законодавством [3].
2.11 Вимоги безпеки до технологічних процесів
При здійсненні технологічного процесу виробництва лікеро – горілчаної продукції слід дотримуватись вимог чинного законодавства [41], міжгалузевих та галузевих нормативних актів (згідно реєстру ДНАОП) про охорону праці, що регламентують безпеку життя людей при виконанні своїх службових обов’язків.
Проектування об'єктів з виробництва лікеро–горілчаної продукції, здійснення виробничого циклу, розробка нових технологій, засобів виробництва, повинні проводитися згідно з ДНАОП 1.8.10-1.11 [41] та НАПБ В.05.013-81/180 (ВСН 13-81) [110].
Будова, монтаж, обслуговування, експлуатація обладнання та здійснення виробничого процесу повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.062, ГОСТ 12.2.124, ГОСТ 12.3.002.
Технологічний процес виробництва лікеро – горілчаної продукції повинний здійснюватися відповідно до вимог технологічного регламенту.
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07 [61].
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт котельних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.08 [62].
Будова та безпечна експлуатація трубопроводів пари та гарячої води повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.11 [41].
Будова і безпечна експлуатація стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.13[63] та ГОСТ 12.2.016.
Будова, монтаж та експлуатація кранів усіх типів, вантажних електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок, змінних механізмів та пристроїв для захоплення вантажу повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03 [64].
Будова та безпечна експлуатація ліфтів на підприємстві повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02 [114].
Безпечна експлуатація газового господарства на підприємстві повинна відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.20 [103].
Технічна експлуатація електроустановок повинна здійснюватись згідно з ДНАОП 0.00-1.21 [99] та ПУЕ [22].
При організації та здійсненні виробничого процесу слід керуватися наступними нормативними документами з охорони праці ДНАОП 0.00-4.21 [100], ДНАОП 0.00-5.12 [101], ДНАОП 0.00-8.01 [102], ДНАОП 0.00-8.02 [103].
Обладнання повинне мати паспорти та інвентарні номери. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на групу однотипного обладнання з вкладками для кожної одиниці. Відповідно до інвентарних номерів обладнання заноситься до спеціальних журналів обліку та періодичних оглядів. Обладнання, що виготовляється в майстернях підприємства, повинне відповідати вимогам нормативної документації з безпеки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути погоджена з місцевим органом Держпромгірнагляд, затверджена керівником підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь термін експлуатації.
Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих об'єктів виробничого призначення з виробництва лікеро–горілчаної продукції, виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, впровадження нових технологій без дозволу органів, що здійснюють державний технічний, екологічний і санітарний нагляд.
Машини, механізми, обладнання, транспортні засоби, що впроваджуються у виробництво, на які є вимоги щодо забезпечення безпеки праці, життя і здоров'я людей, повинні мати сертифікати, що засвідчують безпеку їх використання, видані у встановленому порядку.
При виробництві лікеро–горілчаної продукції необхідно забезпечити безпеку працівникам при дії на них загальних небезпечних і шкідливих виробничих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003, а також при:
- поводженні з битими пляшками;
- підвищеному рівні шуму на робочому місці у відділенні розливу;
- підвищеній загазованості повітря робочої зони спиртовими парами в спиртосховищі, відділеннях спиртоприймальному, приготування сортівки, очисному, фільтрувальному, розливу, соко-морсовому, приготування настоїв і ароматних спиртів, лікеро-горілчаних напоїв, старіння лікерів, а також виділенні парів при варінні колеру;
- виплесках гарячої маси при варінні колеру і сиропів;
- падінні ящиків;
- дії хімічних, токсичних, канцерогенних, небезпечних і шкідливих виробничих факторів (кислоти, лугу та ін.).
Не дозволяється застосування у виробництві шкідливих речовин, на які не розроблені гранично допустимі нормативи (концентрації), методика, засоби метрологічного контролю і які не пройшли токсикологічну експертизу.
При надходженні на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої кількості небезпечних речовин, яка вимагає вжиття додаткових заходів безпеки, керівник підприємства зобов'язаний завчасно повідомити про це органи державного нагляду, розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працівників, населення та охорони навколишнього природного середовища.
На підприємствах, згідно з діючою системою управління охороною праці, наказом повинні призначатись посадові особи, які повинні бути відповідальними за справний стан і безпечну експлуатацію об'єктів підвищеної небезпеки, а саме:
- електрогосподарства;
- газового господарства;
- парових і водогрійних котлів і іншого устаткування котельних;
- посудин, що працюють під тиском;
- пересувних транспортних засобів;
- водопровідно-каналізаційного і вентиляційного господарства;
- зварювальних апаратів та їх зберігання;
- проведення вогневих робіт на спеціально виділених постійних місцях, їх підготовка і проведення;
- ліфтів;
- іншого обладнання і робіт з підвищеної небезпеки.
Накази про призначення даних працівників повинні видавася після перевірки у встановленому порядку знань відповідно до нормативних актів щодо охорони праці (правил, інструкцій, положень тощо).
Виробничі будівлі, споруди, обладнання, технологічні процеси, транспортні засоби повинні відповідати вимогам, що забезпечують нешкідливі і безпечні умови праці.
Машини, механізми, обладнання, транспортні засоби, придбані за кордоном, повинні допускатися в експлуатацію лише за умови відповідності їх до нормативних актів про охорону праці, пожежну безпеку та охорону навколишнього середовища, які діють в Україні.
Заміна обладнання на інше, що має відмінні, ніж у того, що замінюється, виробничо-технічні характеристики (принцип дії, конструкцію, продуктивність, параметри технологічного процесу, розміри, масу тощо), або його перекомпонування, зміна схеми обв'язки повинні виконуватися за проектом, узгодженим із спеціалістом з охорони праці підприємства та у необхідних випадках галузевими науково-дослідними інститутами, і затвердженим у встановленому порядку.
Не дозволяється вносити зміни в конструкцію обладнання та в технічні параметри, наведені в паспорті, без узгодження з заводом-виробником, спеціалістами з охорони праці підприємства, а обладнання з підвищеною небезпекою і з органами Держпромгірнагляду.
2.11.1 Вимоги безпеки до організації виробничих процесів
Режими технологічних процесів лікеро–горілчаної продукції повинні забезпечувати:
- злагодженість роботи технологічного обладнання, що виключає виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- безвідмовну дію технологічного обладнання і засобів захисту працюючих протягом термінів, обумовлених чинною НД;
- контроль і попередження підвищення параметрів в апаратах, що працюють під тиском, понад допустимого;
- попередження пожеж та вибухів.
У технологічних процесах, де має місце застосування речовин, що мають токсичні, дратівливі і вибухопожежні властивості, повинна бути забезпечена безпека праці працюючих, вибухопожежобезпека, а також максимальна комфортність.
Технологічні процеси, зв'язані з застосуванням легкозаймистих речовин, повинні виконуватись в окремих приміщеннях, забезпечених природною і механічною аварійною вентиляцією.
Робочі місця по обслуговуванню процесів повинні бути організовані з урахуванням ергономічних вимог та зручності виконання працюючими рухів.
При розміщенні обладнання варто забезпечити зручність обслуговування та безпеку евакуації працюючих в аварійних ситуаціях.
Небезпечні місця повинні позначатися попереджуючими знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026. Знаки безпеки повинні бути встановлено на видному місці на висоті 2-2,5 м як усередині, так і поза приміщеннями.
Технологічна документація (регламенти та інструкції) повинна містити вимоги безпеки до технологічних процесів і виробництва. У випадку зміни технологічного процесу чи апаратурного оформлення відповідні зміни повинні бути затверджені і внесені в технологічні регламенти та інструкції.
Проектування, організація і проведення технологічних процесів виробництва лікеро–горілчаної продукції повинні передбачати:
- застосування прогресивної технології виробництва;
- усунення безпосереднього контакту працюючих із сировиною, готовою продукцією і відходами виробництва, що завдають шкідливого впливу;
- заміну технологічних процесів і операцій, зв'язаних з виникненням небезпечних і шкідливих виробничих факторів, процесами й операціями, за яких зазначені фактори відсутні чи мають меншу інтенсивність;
- комплексну механізацію, автоматизацію, застосування дистанційного керування технологічними процесами й операціями при наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів;
- герметизацію устаткування, що є джерелом виділення: газів, вологи, тепла;
- застосування засобів колективного й індивідуального захисту працюючих;
- систему контролю і керування технологічним процесом, що забезпечує захист працюючих і аварійне відключення виробничого устаткування;
- своєчасне одержання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;
- раціональну організацію праці і відпочинку з метою профілактики монотонності і гіподинамії, а також обмеження важкості праці;
- очищення технологічних викидів, своєчасне видалення і нейтралізацію відходів виробництва, що є джерелом небезпечних і шкідливих виробничих факторів, впровадження заходів щодо охорони навколишнього середовища.
Виробничі процеси, небезпечні у відношенні виникнення статичної електрики, повинні бути забезпечені відводом зарядів через заземлення, згідно з ДНАОП 0.00-1.29 [106], та ГОСТ 12.1.030.
Забороняється виконувати роботу на несправному обладнанні, при несправності контрольно-вимірювальних приладів, заземлення, захисних огороджень, блокувань і пристроїв, електроустаткування, пускової апаратури, кнопок і важелів керування, а також при відключеній місцевій витяжній вентиляції.
Технологічні процеси, де застосовуються токсичні, дратівні і легкозаймисті речовини, повинні проводитися в окремих приміщеннях або на спеціальних ізольованих ділянках загальних виробничих приміщень, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією і протипожежними засобами.
Обладнання, апарати, комунікації та арматура для легкозаймистих рідин (спирту і його водяних розчинів), розташовані в приміщеннях і на відкритих площадках, повинні бути герметичні і захищені від можливого впливу тиску, що перевищує припустиме значення, і механічних ушкоджень. З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в місцях, небезпечних для механічних ушкоджень, повинні прокладатися "труба в трубі".
2.12. Вимоги пожежної та вибухопожежної безпеки
Пожежна безпека на підприємстві повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001 [66] та вимогам чинного законодавства [65, 67], а також чинним нормативним актам з пожежної безпеки.
Забезпечення пожежної безпеки підприємства повинно покладатися на його керівника і уповноважених ним посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо, технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту повинні бути відображені у відповідних посадових інструкціях.
На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної безпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим згідно з п. 3.3 НАПБ А.01.001 [66 ].
Керівник підприємства зобов'язаний:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
- впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду;
- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх додержання;
- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідні заходи, погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
- створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого порядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування матеріально-технічну базу;
- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними виробляється;
- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики;
- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а також про закриття доріг і проїздів на своїй території;
- проводити службове розслідування випадків пожеж.
У кожному підрозділі (відділенні, цеху, майстерні, лабораторії чи іншому приміщенні) повинна бути інструкція щодо заходів пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена керівником підприємства, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на видному місці.
При виробництві лікеро–горілчаної продукції категорії приміщень по пожежній та вибухопожежній безпеці повинні бути визначені згідно з НАПБ Б.07.005 (таблиця 1) [ 68 ].
Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним та відповідати вимогам ДНАОП 1.3.00-1.02 [104], ДНАОП 0.00-1.18 [107], ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.018. На випадок небезпечних несправностей і аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки пожежі.
З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики пожежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на підприємстві.
Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небезпеки не дозволяється.
Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арматура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні пари, гази та пил, повинні бути герметичними.
Не дозволяється виконувати виробничі операції на обладнанні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викликати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірювальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші технологічні параметри.
При виробництві лікеро–горілчаної продукції необхідно обладнати приміщення, які підлягають обладнанню автоматичними засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією згідно з “Переліком однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації” [115] (таблиця 2).
Таблиця 1 - Класифікація відділень і приміщень, що входять до складу
виробництва лікеро-горілчаної продукції, за вибухопожежонебезпекою
| Назва відділення (цеху, складу) | Категорія приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відповідно до НАПБ Б.07.005 [68] |
| Відділення приготування горілки | А вибухопожежонебезпечна |
| Очисне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Напірне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Відділення водоочищення | Д |
| Соко-морсове відділення | Б вибухопожежонебезпечна |
| Відділення старіння лікерів | Б вибухопожежонебезпечна |
| Відділення настоїв і ароматичних спиртів | А вибухопожежонебезпечна |
| Передкупажне і купажне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Цех розливу | Б (при Р*>5кПа) вибухопожежонебезпечна В (при Р<5кПа) пожежонебезпечна |
| Склад готової продукції | В пожежонебезпечна |
| Склад посуду (у приміщенні) | В пожежонебезпечна |
| Склад посуду під навісом | - |
| Посудний цех | В пожежонебезпечна |
| Пляшкомийне відділення | Д |
| Відділення регенерації лугу | Д |
| Цех ректифікації спирту | А вибухопожежонебезпечна |
| Спиртоприймальне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Денатураційне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Випарне відділення | А вибухопожежонебезпечна |
| Сироповарильне і коле -варильне відділення | В пожежонебезпечна |
| Склад сировини та градіентів | В пожежонебезпечна |
| Лабораторія | В пожежонебезпечна |
* Р- надлишковий тиск вибуху, що визначається згідно з НАПБ Б.07.005
Таблиця 2 - Перелік приміщень, які підлягають обладнанню автоматичними
засобами пожежогасіння і автоматичною пожежною сигналізацією
| Назва відділення (цеху, складу) | Нормативний показник | |
| автоматична пожежна сигналізація (АУПС) | автоматичні установки пожежогасіння (АУПГ) | |
| Відділення спиртоприймальне | до 500 або об’єм до 3000 м3 | 500 і більше або об’єм більше 3000 м3 |
| Відділеня приготування, фільтрування, очищення сортівки та напірне | від 100 до 1000 м3 | 1000 м3 і більше |
| Відділеня: соко-морсовое, стабілізації лікеро-горілчаних напоїв, ароматних спиртів, приготування лікеро-горілчаних напоїв, цех розливу. Склади: готової продукції, сировини та інгредієнтів | від 100 до 1000 м3 | 1000 м3 і більше |
| Відділення випарювання | від 100 до 500 або об’єм до 3000 м3 | 500 і більше або об’єм більше 3000 м3 |
| Відділення: сироповарильне і колероварильне (без застосування спирту) | від 100 до 1500 м3 | 1500 м3 і більше |
| Лабораторія | незалежно від площі | - |
2.13 Вимоги санітарно – епідеміологічної безпеки
Санітарно–епідеміологічна безпека підприємства повинна забезпечуватись системою вимог, заборон, обмежень, інших обов’язкових вимог та організаційно – технічних заходів, що направлені на запобігання шкідливого впливу на людину, і повинна відповідати вимогам чинного законодавства України.
Будівництво і реконструкцію підприємств, споруджень, та інших об'єктів з виробництва горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних напоїв необхідно здійснювати за затвердженими проектами, погодженими з органами та установами санітарно – епідеміологічної служби, у відповідності з чинними природоохоронними, санітарними, а також будівельними нормами і правилами.
При проектуванні підприємств необхідно дотримуватись санітарно-гігієнічних вимог і норм, передбачати надійні та ефективні заходи попередження і усунення забруднення навколишньої природного середовища виробничими викидами, скиданнями і відходами.
При будівництві та реконструкції підприємств, розташованих у зоні населених пунктів, розміри санітарно-захисної зони варто встановлювати за узгодженням з установами санітарно – епідеміологічної служби.
Умови відведення стічних вод у водойми повинні відповідати санітарним правилам. Проекти локальних очисних споруджень і місця скидання необхідно погодити з установами санітарно–епідеміологічної служби. Скидання у водойми виробничих і побутових стоків без відповідного очищення і знезаражування не допускається.
Бій скляного посуду повинен збиратися в окремі бункери, що закриваються, та по закінченні роботи відправлятися у відведені місця, або відвантажуватись на скляні заводи для переробки.
Відпрацьовані сульфовугілля і іоніти, активне вугілля, відмиті в пляшкомийних машинах етикетки повинні направлятися в спеціально передбачені місця (смітники), погоджені з установами санітарно – епідеміологічної служби.
Під час виробничої діяльності підприємства необхідно здійснювати систематичний контроль небезпечних і шкідливих виробничих факторів в терміни, встановлені санітарно – епідеміологічною службою, а також при зміні технологічного процесу виробництва. Для цього не рідше ніж один раз в 5 років необхідно здійснювати атестацію робочих місць, створюючи при цьому постійно діючу комісію, згідно з ДНАОП 0.05-8.04[108].
Виконання вимог гігієни праці на підприємствах включає оцінку виробничих факторів: параметрів мікроклімату; виробничого шуму на робочих місцях; природного і штучного освітлення; забруднення повітря робочої зони аерозолями і газами; психофізіологічних факторів, пов'язаних з характером праці; побутових умов на виробництві; організації харчування; медичного обслуговування.
Мікроклімат приміщень (температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря) необхідно витримувати згідно з вимогами чинного законодавства та ГОСТ 12.1.005.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати ГДК, встановлених Міністерством охорони здоров`я України та ГОСТ 12.1.007.
Рівні шуму на робочих місцях виробничих приміщень не повинні перевищувати регламентованих рівнів та відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.029 та ГОСТ 12.1.012.
На кожному підприємстві повинні бути розроблені санітарно-профілактичні заходи для обладнання, підлог, стін, стель, зливів, освітлювальних пристроїв, холодильних агрегатів і будь-яких інших об'єктів, що впливають на безпеку продукції. У приміщеннях і на виробничих ділянках повинне бути організоване ефективне прибирання, що забезпечує необхідні вимоги санітарних правил.
На підприємстві по кожному цеху, ділянці виробництва повинен бути визначений перелік шкідливих речовин, що можуть виділятися у виробничі приміщення при веденні технологічних процесів в аварійних ситуаціях, а також обов'язковий перелік приладів і методик аналізів для визначення концентрації цих речовин безпосередньо у виробничих приміщеннях і лабораторіях.
У приміщеннях з можливим виділенням у робочу зону шкідливих і небезпечних (вибухопожежонебезпечних) парів, газів повинен бути організований систематичний контроль за їх вмістом у повітрі робочої зони.
В залежності від шкідливості виробничих приміщень при виробництві лікеро–горілчаної продукції, для зменшення впливу шкідливих факторів, необхідно дотримуватись наступних вимог до системи вентиляції:
- у всіх приміщеннях без виділення шкідливих речовин і речовин з різко вираженими неприємними запахами, періодично діючу вентиляцію з природним, або зі штучним збуджуванням допускається передбачати зовнішнім повітрям, що не підігрівається холодної пори року, забезпечуючи температуру повітря в робочій зоні не нижче 5 оС і не вище 32 оС;
- вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приміщень і зон без природного провітрювання, якщо мікрокліматичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним збуджуванням або періодичним провітрюванням. Допускається передбачати змішану вентиляцію з частковим використанням природного збуджування для припливу або видалення повітря;
- аварійну вентиляцію виробничих приміщень, до яких можливе раптове надходження значних кількостей шкідливих або горючих газів, парів та аерозолів, необхідно передбачати на вимоги технологічної частини проекту, враховуючи несумісність часу аварії технологічного та вентиляційного устаткування. Аварійну вентиляцію в приміщеннях категорій А і Б слід виконувати із штучним збуджуванням.
При поводженні зі шкідливими та отруйними речовинами, що використовуються, або отримаються при виробництві, враховуючи їх властивості, слід застосовувати індивідуальні засоби захисту.
В кожному підрозділі підприємства повинно бути забезпечено аптечкою для надання першої медичної допомоги.
2.14 Вимоги екологічної безпеки
Згідно з міжнародними вимогами за ІSО 14001, та чинним екологічним законодавством України, діяльність підприємства, що випускає лікеро-горілчану продукцію, спрямовується на збереження безпечного для існування живої та неживої природи довкілля, захист життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, на досягнення гармонізації у взаємодії підприємства та довкілля, охорони, раціонального використання та відтворення природних ресурсів.
Підприємству належить здійснювати на своїй та прилеглій території екологічну політику, передбачену чинним законодавством [72].
Для підприємств лікеро-горілчаної промисловості питання екологічної безпеки пов`язані з вірогідною можливістю пожеж та вибухів в цеху приготування водно-спиртових розчинів, на складах зберігання спирту етилового ректифікованого, викидами із котелень, автотранспорту, аварій місткостей для зберігання паливо-мастильних матеріалів, що пов’язано з забрудненням земель і водних об`єктів.
Для забезпечення вимог щодо охорони довкілля лікеро-горілчаним підприємствам необхідно керуватись ГОСТ 12.1.005, чинним екологічним законодавством України та нормативно-технічною документацією [13, 73-96].
2.14.1 Викиди в атмосферу
Основними законами для лікеро-горілчаних підприємств з екологічної безпеки атмосферного повітря є Закон України Про охорону атмосферного повітря [75].
Для оцінки стану атмосферного повітря встановлені єдині для всієї території України нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря, а саме:
- гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин у атмосферному повітрі для людей і об`єктів;
- гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого фізичного та біологічного впливу на атмосферне повітря для людей і об`єктів НПС;
- нормативи ГДВ забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншого шкідливого фізичного та біологічного впливу;
- нормативи ГДВ забруднюючих речовин у атмосферне повітря і гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на нього встановлюються на рівні, при якому сумарні викиди забруднюючих речовин і шкідливий фізичний та біологічний вплив всіх джерел у даному районі, з урахуванням перспективи його розвитку, в період дії встановленого нормативу не призведуть до перевищення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря (за найбільш суворими нормативами).
Підприємству повинно мати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря згідно з чинним законодавством.
Проекти нормативів ГДВ забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами розробляють підприємства або галузеві інститути, що мають відповідну ліцензію та затверджують у встановленому порядку.
Проекти нормативів гранично допустимих шкідливих впливів фізичних та біологічних факторів на атмосферне повітря розробляються підприємствами, і затверджуються у такому ж порядку.
Підприємства зобов’язані:
- здійснювати організаційно-технічні заходи щодо забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у дозволах на викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив;
- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зниження шкідливого впливу фізичних та біологічних факторів;
- забезпечувати безперебійну ефективну роботу та підтримання у робочому стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів та зменшення рівнів іншого шкідливого впливу;
- здійснювати контроль за обсягом та складом забруднюючих речовин, які викидаються у атмосферне повітря, і рівнями іншого шкідливого впливу та вести їх постійний облік;
- мати заздалегідь розроблені спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок аварійних ситуацій і несприятливих метеорологічних умов та вживати заходів для ліквідації причин і наслідків забруднення атмосферного повітря.
Виконання заходів з охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення земель, води та інших природних об`єктів.
Шкідливі викиди в атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються. У виняткових випадках такі викиди допускаються тимчасово з дозволу центральних органів виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та охорони навколишнього середовища України за умови, що за цей період буде встановлено відповідний норматив та вжито необхідних заходів щодо охорони атмосферного повітря.
Складування, зберігання або розміщення виробничих відходів, які можуть бути джерелами забруднення атмосферного повітря пилом або газоподібними шкідливими речовинами та речовинами з неприємним запахом, або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості подальшого господарського використання.
На кожному підприємстві обов’язково здійснюється контроль за дотриманням встановлених нормативів ГДВ на організованих джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферу.
Для лікеро-горілчаного заводу найбільш доцільними в організації систематичного контролю за дотриманням величин ГДВ забруднюючих речовин в атмосферне повітря, є прямі інструментальні виміри на стаціонарних джерелах викиду, а де це неможливо - розрахунковий метод, виходячи із фактичних витрат сировини, матеріалів та обсягів виробництва.
Відповідальність за дотримання нормативів ГДВ покладається на керівництво підприємства.
Для лікеро-горілчаних підприємств контроль за джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферу дозволяється організовувати шляхом укладення договору з організаціями, які мають ліцензію на проведення інструментальних вимірювань.
Періодичність проведення контролю визначається у відповідності з Положенням [80].
Періодичність вимірювання неавтоматичного контролю за дотриманням встановлених для підприємства нормативів ГДВ визначається по таблиці, для кожної шкідливої речовини у викиді, не менше, ніж один раз на рік, в залежності від:
- потужності викиду речовини джерелом;
- максимально-разової ГДК або орієнтованого безпечного рівня впливу шкідливих речовин в атмосферне повітря населених пунктів.
Технологічні заходи, що забезпечують безпеку атмосфери включають розробку та застосування технологій з максимальним використанням сировини, проміжних продуктів та відходів виробництва та базуються на принципах безвідходних або маловідходних технологій. До них відносяться також герметизація виробничого обладнання, скорочення неорганізованих викидів.
Для лікеро-горілчаних заводів існує вірогідність потрапляння в повітря робочої зони та атмосферне повітря парів спирту етилового.
ГДК для етанолу в атмосферному повітрі становить:
- максимально разова – 5,0 мг/м3;
- середньодобова - 5,0 мг/м3.
Величина ГДК для спирту етилового в повітрі робочої зони - 1000 мг/м3.
Санітарно-захисна зона для лікеро-горілчаних заводів - 50 м.
2.14.2 Стічні води
На лікеро-горілчаних підприємствах водоспоживання здійснюється згідно з Водним кодексом України [78].
На лікеро-горілчаних заводах утворюються виробничі стічні води, головним чином, від миття обладнання і тари, які за санітарно-хімічними показниками нижчі від вимог Правил [85], тому такі стічні води направляються на очищення в систему каналізації міських очисних споруд і необхідності в організації заводської системи очищення стічних вод немає.
Стічні води, що скидають в систему каналізації, повинні відповідати вимогам регіонального документу, розробленого на основі Правил [85].
При здійсненні аналітичного контролю стічних вод відбір проб та проведення випробувань повинні проводитись згідно з нормативною документацією КНД 211·2·008 [96]. Випробовування стічних вод здійснюють акредитовані лабораторії.
2.14.3 Тверді відходи
Використання, збереження, утилізація, знешкодження твердих відходів згідно з чинним законодавством [77], а також чинними НД [84].
У разі виробництва, зберігання, транспортування, використання, знищення та утилізації отруйних речовин та промислових відходів підприємства зобов’язані дотримуватись норм, які гарантують безпеку для здоров`я та життя населення, а також екологічну безпеку для НПС.
Підприємства повинні одержувати дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, утилізацію, знищення отруйних речовин, в тому числі токсичних промислових відходів.
Без відповідного дозволу проведення зазначеної діяльності забороняється.
Дозвіл видається Міністерством охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральними органами виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, нагляду хорони праці, транспорту, внутрішніх справ згідно з переліком токсичних промислових відходів, продуктів біотехнологій, та інших біологічних агентів, виробництво, зберігання, транспортування, використання, знищення утилізація яких здійснюється за наявності дозволу.
Для одержання дозволу підприємства подають за погодженням з центральними органами виконавчої влади у сфері охорони навколишнього природного середовища заявку встановленої форми.
Тверді відходи на лікеро-горілчаних заводах утилізуються згідно з чинними правилами.
Згідно чинного законодавства лікеро-горілчане підприємство-виробник складає перелік відходів, які дозволено розміщувати на його території, вказує кількість цих відходів.
Промислові відходи зберігаються на території лікеро-горілчаного підприємства з урахуванням їх класифікації за класом небезпеки та сумісності.
Кожний вид відходів повинен бути ідентифікований, на них складається паспорт (ТПВ) згідно з вимогами відповідних чинних нормативних документів.
Гранична кількість відходів, що тимчасово зберігаються на території підприємства, а також види тари для зберігання регламентовані в НД, які затверджено чинними законодавчими актами.
Вивіз промислових відходів на спеціалізовані полігони (або ж ділянки для захоронення) підприємство-виробник здійснює самостійно або із залученням спеціалізованих організацій.
2.14.4 Охорона земель
Власники землі та землекористувачі, на землях яких розташовані лікеро-горілчані заводи, здійснюють раціональну організацію території, захист земель від забруднення відходами виробництва, хімічними речовинами і від водної та вітрової ерозії. При проведенні будівництва здійснюють рекультивацію порушених земель, а також знімання, використання і збереження родючого шару землі.
При розміщенні, проектуванні, будівництві та введенні в дію нових і реконструйованих об’єктів, будівель, споруд, а також впровадженні нових технологій повинно передбачитися додержання екологічних та санітарно-технічних вимог щодо охорони земель.
Введення в дію об`єктів і застосування нових технологій, що не забезпечують вимог захисту земель від деградації або порушення, забороняється.
Розміщення об`єктів, що впливають на стан земель, погоджується з землевпорядними, природоохоронними та іншими органами в порядку, що визначається законодавством України.
2.15 Гігієна праці
На кожному підприємстві повинні бути розроблені санітарно-профілактичні заходи для обладнання, підлог, стін, стель, зливів, освітлювальних пристроїв та будь-яких інших об'єктів, що впливають на безпеку продукції.
Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити:
- кожного працівника санітарним одягом відповідно до затверджених норм;
- наявність достатньої кількості збирального інвентарю, що миють і дезінфікують засобів для обслуговуючого персоналу;
- систематичне проведення дезинфекційних, дезинсекційних (комахи), дератизацийних (гризуни) робіт відповідно з графіком, погодженим з органами санепідемстанції у встановленому порядку;
- проходження занять і здачу екзаменів із санітарного мінімуму всіма працівниками виробничих цехів і відділень при надходженні на роботу, а потім один раз у рік із занесенням результатів занять в особисту санітарну книжку і спеціальний санітарний журнал;
- проведення один раз у два роки атестації по санітарних знаннях керівного й інженерно-технічного персоналу (начальників цехів, інженерів, працівників і керівників підрозділів) підприємств.
- необхідну кількість медичних книжок для працівників, що підлягають медичним оглядам і обстеженням, за установленою формою;
- представлення поліклініці та іншим медичним установам, де проводяться медичні обстеження, списків працівників для оцінки результатів і дати обстеження.
Усі працюючі на підприємствах повинні проходити попередній медичний огляд відповідно до ДНАОП 0.03-4.02 [105].
Усі працівники зобов'язані дотримуватись наступних правил особистої гігієни:
- приходити на роботу в чистому одязі і взутті. При вході на підприємство ретельно очищати взуття;
- перед роботою надягти спецодяг;
- верхнє плаття, головний убір, і всі особисті речі залишати в гардеробній;
- не приймати їжу і не курити у виробничих приміщеннях: прийом їжі і паління дозволяється тільки в спеціально відведених для цього місцях;
- після відвідування туалету вимити руки водою з милом.
Слюсарі, електрики, монтажники й інші працівники загально-виробничих наскрізних професій зобов'язані:
- інструмент і запасні частини зберігати в окремій шафі і переносити їх у спеціальних закритих ящиках або в сумках;
- при проведенні робіт вживати заходів до попередження попадання сторонніх предметів у сировину, напівфабрикати, допоміжні матеріали і готову продукцію.
При роботі з миючими і дезинфікуючими речовинами необхідно застосовувати засоби індивідуального захисту в залежності від властивостей цих речовин (рукавички гумові, окуляри захисні, респіратор, протигаз).
3 ПРОЦЕДУРА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ВИМОГАМ ТЕХНІЧНОГО РЕГЛАМЕНТУ
3.1 Галузь застосування підтвердження відповідності
Підтвердження відповідності горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних напоїв та сировини для їх виробництва незалежно від країни і/чи місця походження продукту, здійснення процесів виробництва, експлуатації, зберігання, транспортування, реалізації й утилізації є обов'язковою для виробника, постачальника і здійснюється у формі сертифікації згідно з чинним законодавством [7, 3].
Відповідність лікеро-горілчаної продукції вимогам згідно з чинним законодавством [2, 3].
3.2 Ідентифікація горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних напоїв
Ідентифікацію горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних напоїв здійснюють у відповідності до вимог цього технічного регламенту (пп.2.9, 2.10) і інших чинних НД, що встановлюють вимоги до горілок, горілок особливих та лікеро-горілчаних напоїв.
3.3 Порядок перероблення та утилізації нестандартної продукції, продукції невідомого походження
Порядок перероблення та утилізації нестандартної продукції, продукції невідомого походження згідно з чинним законодавством [1, 6, 70].