Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників та службовців, працівників сільського господарства на об’єктах економіки та непрацюючого населення до дій у надзвичайних ситуаціях

Вид материала

Курс лекцій

Содержание Перше навчальне питання Надзвичайний стан Метою введення надзвичайного стану Друге навчальне питання Навчальна ціль Навчальні питання і орієнтовний розрахунок Перше навчальне питання Друге навчальне питання Навчальна ціль Навчальні питання і орієнтовний розрахунок Перше навчальне питання Провідний зв’язок Стаціонарні радіозасоби Радіорелейні засоби Електросирена “С-40” Електросирена “С-28” Правління 3 питань нс та цзн області (пу) Ідділ 3 питань нс та цзн району (міста) Сирени і гучномовці

Подобный материал:

• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5398.07kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 4125.44kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5524.43kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 2580.69kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 3726.97kb.
• Курс лекцій з тематики підготовки особового складу невоєнізованих формувань цо, робітників, 5311.98kb.
• Типові програми підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях на підприємствах,, 1248.48kb.
• Черкаська обласна рада, 58.32kb.
• Чернігівська обласна державна адміністрація, 139.44kb.
• Програма забезпечення населення Здолбунівського району засобами радіаційного та хімічного, 105.1kb.

ПЕРЕДМОВА:


За останні десятиліття на Україні посилено розвивались виробництва хімічної промисловості (більше 1500 хімічно небезпечних об’єктів), будувались атомні електростанції (5 АЕС, 14 діючих енергоблоків, один зруйнований і 3 в ста-дії будівництва), впроваджувались екологічно шкідливі технології, більше трьох тисяч підприємств і організацій, які використовують у виробництві різноманітні радіоак-тивні препарати і виробляють радіоактивні відходи. В на-родному господарстві знаходиться більш ніж 1200 вибухо- і пожежонебезпечних об’єктів, понад 2600 сховищ забруд-нених відходів, у тому числі 30 млн. тон радіоактивних від-ходів на 9-и складах в районі міста Дніпродзержинська та багато інших потенційно небезпечних виробництв. Не див-лячись на велику кількість заходів, які використовуються для забезпечення надійного їх функціонування, неможли-во повністю виключити ризик виникнення аварійних си-туацій техногенного характеру. Трагічним підтвердженням тому – транснаціональна катастрофа на Чорнобильській АЕС у 1986 році, аварія на Стебницькому калійному ком-бінаті у 1984 році з викидом забруднених речовин у річку Дністер, катастрофічна повінь в Закарпатті у 1999 році, та багато інших великих і малих НС і природних катаклізмів.

Велика кількість можливих техногенних та природних надзвичайних ситуацій, які притаманні всім регіонам дер-жави, територіям та об’єктам господарської діяльності, вимагають створення та підтримання у високій готовності сил цивільної оборони як центрального, територіального, так і об’єктового призначення, у тому числі невоєнізова-них формувань охорони громадьського порядку.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:


“ УМОВИ І ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ДІЙ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ. ЗАХОДИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В ЦИХ УМОВАХ. ГАРАНТІЇ ПРАВ ГРОМАДЯН І ЮРИДИЧНИХ ОСІБ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНОГО СТАНУ.”


Надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядуван­ня, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені цим Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юри-дичних осіб та покладає на них додаткові обов’язки.

Правовим режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, ава-рій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових по-ру­шеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров'ю громадян, або при спробі захоплення державної вла­ди чи зміни конституційного ладу України шляхом насиль­ства.

Метою введення надзвичайного стану є якнайшвидша нормалізація обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб; нор-маль­ного функціонування конституційних органів влади, органів місцевого та регіонального самоврядування та інших інсти­тутів громадянського суспільства.

Надзвичайний стан може бути введено за умов:

стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій, епізоотій, що створюють загрозу життю і здоров'ю населення;

масових порушень правопорядку, що супроводжуються насильством над громадянами, обмежують їх права і сво-боди;

блокування або захоплення окремих особливо важливих об’єктів чи місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та управління, місцевого чи регіонального самоврядування;

спроби захоплення державної влади чи зміни консти-туційного ладу України шляхом насильства;

посягання на територіальну цілісність держави, що заг-рожує зміною її кордонів;

необхідності відновлення конституційного правопоряд-ку і діяльності органів державної влади.

Надзвичайний стан на всій території України або в окре­мих її місцевостях вводиться постановою Верховної Ради України з негайним повідомленням Президента України або Указом Президента України, який підлягає затверд-женню Верховною Радою України.

За умов, що вимагають невідкладних заходів для вряту­вання населення або недопущення загибелі людей, надзви-чай­ний стан може бути введено негайно без попередження.

В постанові Верховної Ради України або Указі Прези-дента України про введення надзвичайного стану повин-ні вказуватися:

обставини, що стали причиною для введення надзви­чай-ного стану;

обгрунтування необхідності введення надзвичайного стану;

перелік конституційних норм, дія яких тимчасово зу­пиняється, перелік і межі надзвичайних заходів, а також вичерпний перелік тимчасових обмежень прав і свобод гро­мадян;

державні органи, що здійснюють заходи надзвичайного стану, і межі їх надзвичайних повноважень;

межі території, на якій вводиться надзвичайний стан;

час, з якого вводиться надзвичайний стан, і його три­валість.

Рішення про введення надзвичайного стану доводиться органом, що запроваджує надзвичайний стан, до відома населення через засоби масової інформації не пізніш як за 6 годин до його введення, за винятком окремих випадків, які вимагають його негайного введення.

В разі введення надзвичайного стану Указом Президен­та України, Президент України не пізніше трьох годин з часу підписання зобов'язаний передати Указ про введення над­звичайного стану Верховній Раді України, а Верховна Рада України зобов'язана розглянути переданий їй Указ протя­гом не більше 24 годин.

В період між сесіями Верховна Рада розглядає Указ про введення надзвичайного стану не пізніше 72 годин з мо-менту, його прийняття. При оголошенні через засоби: ма-сової інформації Указу Президента України про введення надзвичайного стану, на­родні депутати України зобов'я-зані прибути на засідання Верховної Ради України без спеціального виклику і в найкоротший строк. Органи дер-жавної влади, зобов'язані сприяти негайному прибуттю народних депутатів на засідання Вер­ховної Ради, України.

Указ Президента України про введення надзвичайного стану втрачає силу, якщо Верховна Рада України не зат-вердила його в передбачені статтею 9 Закону строки, про що населення відповідної території сповіщається Верхов-ною Радою через засоби масової інформації чи іншим спо-собом.

Надзвичайний стан на всій території України може бути введено на строк не більше З0 діб і не більше 60 діб в окремих її місцевостях.

Якщо Верховна Рада України не продовжила строк дії надзвичайного стану, то після закінчення строку дія Указу чи постанови про введення надзвичайного стану припи-няється. Верховна Рада України може продовжити дію надзвичайного стану не більш як на З0 діб.

При введенні надзвичайного стану на всій території Ук-раїни Верховна Рада України продовжує свою сесію протя­гом всього строку дії надзвичайного стану. При введенні надзвичайного стану в окремих місцевос­тях України Вер-ховна Рада України вправі перервати свою позачергову сесію, скликану для вирішення конкретного пи­тання.

Під час надзвичайного стану держава може вживати за­ходів, передбачених цим Законом, відступаючи від своїх зобов'язань за Конституцією лише настільки, наскільки, це вимагається гостротою стану, за умови, що такі заходи не несумісні з іншими зобов'язаннями за міжнародним пра­вом і не тягнуть за робою дискримінації виключно на осно-ві національності, мови, статі, релігії чи соціального по-ходжен­ня.

У період дії надзвичайного стану не можуть бути роз-пущені Верховна Рада України та Верховна Рада Респуб-ліки Крим, зупинена їх та Президента України діяльність. Якщо надзвичайний стан оголошено в міжсесійний період Верховної Ради України або Верховної Ради Крим, їх сесія відновлюється без додаткового оголошення.

В умовах надзвичайного стану продовжують свою діяль-ність Конституційний Суд України, суди, органи прокура-тури України.

Верховна Рада України і Президент України можуть зупинити на час дії надзвичайного стану будь-яке рішення органів .місцевої державної адміністрації та місцевого і регіонального са­моврядування, що діють на території, де введено надзви­чайний стан.

В умовах надзвичайного стану органи, що здійснюють управління на відповідній території, можуть наділятися надзвичайними повноваженнями для проведення заходів, не­обхідних для якнайшвидшої нормалізації обстановки, віднов­лення конституційного правопорядку і законності, а також ліквідації загрози безпеці громадян.

Органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування території, на якій введено над­звичайний стан, можуть бути поставлені в пряму підпоряд­кованість Президенту України.

У разі неналежного здійснення своїх функцій органами державної виконавчої влади або виконавчими органами місце­вого самоврядування території, де запроваджено над-звичай­ний стан, можуть бути утворені тимчасові надзви-чайні органи Верховною Радою або Президентом України. При цьому діяльність органів державної виконавчої влади, місцевого та регіонального самоврядування зупиняється.

Тимчасові надзвичайні органи здійснюють функції орга-нів державної виконавчої влади, виконавчих органів місце-вого самоврядування, застосовують заходи, передбачені Поста­новою Верховної Ради України або Указом Прези-дента Ук­раїни про введення надзвичайного стану відпо-відно до ста­тей 22-24 Закону, і несуть відповідальність за нормалізацію обстановки і додержання законності на тери-торії, де введе­но надзвичайний стан.

У виняткових випадках для координації дій по забезпе­ченню режиму надзвичайного стану при його введенні з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 4, 5, 6 статті 4 цього Закону, постановою Верховної Ради України або Указом Президента України Міністру внутрішніх справ України спільно з Головою Служби безпеки України може бути поставлено завдання створити опера­тивний штаб на чолі з комендантом території; який є відповідальним за підтри-мання правопорядку і забезпечення без­пеки громадян на ввіреній йому території.

Органи, зазначені в статтях 17, 19 цього Закону, мають право видавати обов'язкові до виконання на відповідній території накази і розпорядження з питань забезпечення ре­жиму надзвичайного стану.

Постановою Верховної Ради України чи Указом Прези­дента України про введення надзвичайного стану встанов­люється перелік і межі надзвичайних заходів, що застосо-ву­ються в умовах надзвичайного стану.

Додаткові заходи можуть запроваджуватись або затверд-жуватись окремою постановою Верховної Ради України.

На період надзвичайного стану можуть запроваджу-ватись такі заходи:

встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, а та­кож обмеження свободи пересування по території, де зап­ро-ваджено надзвичайний стан;

обмеження руху транспортних засобів і їх огляд;

посилення охорони громадського порядку та об'єктів, що забезпечують життєдіяльність населення та народного господарства;

заборона проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, а також видовищних, спортивних та інших масових заходів;

заборона страйків.

У разі введення надзвичайного стану з підстав, зазна-че­них у пунктах 2, 9, 4, 5, 6 статті 4 цього Закону, до-датково може бути вжито таких заходів:

запровадження комендантської години (заборона пере-бувати на вулицях та в інших громадських місцях без спе­ціально виданих перепусток і посвідчень особи у встанов-лені години доби);

зупинення після відповідного попередження діяльності політичних партій, громадських організацій, масових рухів і самодіяльних об'єднань громадян, якщо ця діяльність пе-решкоджає нормалізації обстановки;

перевірка документів у громадян, а в необхідних ви­пад-ках і проведення особистого огляду, огляду речей, транс-портних засобів, багажу і вантажів, службових приміщень та житла громадян;

обмеження або тимчасова заборона продажу зброї, от-руйних і сильнодіючих хімічних речовин, спиртних напоїв;

тимчасове вилучення у громадян зареєстрованої вог­непальної і холодної зброї та боєприпасів, а у підприємств, установ і організацій -також навчальної військової техніки, вибухових, радіоактивних речовин і матеріалів, отруйних і сильнодіючих хімічних речовин;

введення цензури, обмеження на випуск газет;

вислання порушників громадського порядку, які не є жителями даної місцевості, до місця їх проживання або за межі місцевості, де введено надзвичайний стан, за їх ра-хунок;

заборона виготовлення і розповсюдження інформа­цій-них матеріалів, що можуть дестабілізувати обстановку;

особливі правила користування зв'язком.

У разі введення надзвичайного стану з підстав, перед-ба­чених пунктом 1 статті 4 цього Закону, додатково до заходів, передбачених статтею 22 Закону, можуть вживатися такі заходи:

тимчасове виселення людей з місць, небезпечних для проживання, з обов'язковим наданням їм стаціонарних або тимчасових жилих приміщень;

тимчасова заборона будівництва нових, розширення діючих підприємств та інших об'єктів;

встановлення карантину та проведення інших обов'яз­кових санітарно-протиепідемічних заходів;

запровадження особливого порядку розподілення про­дуктів харчування і предметів першої необхідності;

мобілізація ресурсів державних підприємств, установ, організацій, зміна режиму їх роботи, переорієнтація на ви­робництво необхідної в умовах надзвичайного стану про-дукції, інші зміни виробничої діяльності, необхідні для проведення аварійно-рятувальних і відновлювальних робіт;

використання ресурсів підприємств, установ і органі­зацій, незалежно від форм власності, для відведення небез­пеки та ліквідації наслідків надзвичайних обставин;

усунення від роботи на період надзвичайного стану ке-рівників державних підприємств, установ і організацій, від діяльності яких залежить нормалізація обстановки в райо-ні надзвичайного стану, у зв'язку з неналежним виконан-ням ними своїх обов'язків, призначення інших осіб, тимча-сово виконуючими обов'язки зазначених керівників.

З метою, ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій та катастроф у мирний час може проводитися цільова мобілі­зація, обсяги і термін проведення якої визначаються Пре-зи­дентом України.

У виняткових випадках, пов'язаних з необхідністю про­ведення невідкладних аварійно-рятувальних робіт, допус­кається залучення працездатного населення і транспортних засобів громадян для виконання зазначених робіт при умо-ві обов'язкового забезпечення безпеки праці. Забороняє-ться залучення неповнолітніх, а також вагітних жінок до робіт, які можуть негативно вплинути на стан їх здоров'я.

Всі державні органи, органи місцевого територіального самоврядування, підприємства, установи, громадські об'єд­нання і організації, а також громадяни на території, де за­проваджено надзвичайний стан зобов'язані сприяти орга-нам, які здійснюють управління на цій території, та вико-ну­вати їх рішення.

Забезпечення громадського порядку, охорони життя, здоров'я, прав, свобод і законних інтересів громадян в умо-вах надзвичайного стану може здійснюватися силами та засо­бами органів внутрішніх військ Міністерства внутріш-ніх справ України, Служби безпеки Ук­раїни відповідно до чинного законодавства.

У виняткових випадках при запровадженні надзвичай-но­го стану а підстав, зазначених у пункті 1 статті 4 цього Закону, коли стихійне лихо, епідемія, епізоотія, аварія чи ка­тастрофа ставить під загрозу життя і здоров'я населення та потребує термінового проведення великих обсягів ава-рійно-рятувальних і відновлювальних робіт, Президент України може залучати до виконання цих робіт військові частини Зброй­них Сил України.

Протоколи про порушення режиму надзвичайного стану складаються уповноваженою на це службовою особою.

Справи про адміністративні правопорушення розгля-дають­ся протягом трьох діб одноособово суддею район-ного (місь­кого) суду у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Особи, які вчинили адміністративне правопорушення, можуть бути затримані до розгляду справи в суді.

Скасування надзвичайного стану тягне за собою припи­нення провадження в справах про порушення режиму надзвичайного етану і негайне звільнення осіб, щодо яких зас­тосовано стягнення у вигляді адміністративного арешту.

Органи влади, що діють на території, де введено надзви­чайний стан, в разі затримання іноземних громадян за пору­шення режиму надзвичайного стану, зобов'язані пові-домити про затримання Міністерство закордонних справ України.

Перевищення особами, залученими до підтримання ре-жиму надзвичайного стану, своїх повноважень, а так само неправомірне застосування сили особами, які виконують обов'язки щодо охорони громадського порядку, тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Правосуддя на території, де введено надзвичайний стан, здійснюється тільки судом. На цій території діють всі суди, утворені відповідно до Конституції України. Утворення будь-яких інших судових або позасудових органів забо-роняється.

Судочинства в судах ведеться відповідно до чинних в Україні на момент введення надзвичайного стану законів. Введення будь-яких скорочених чи прискорених форм судо­чинства забороняється.

Особам, переведеним відповідно до статті 24 Закону на роботу, не обумовлену трудовим договором, а також залу­ченим для робіт по ліквідації наслідків надзвичайних об-ставин, гарантується оплата праці відповідно до чинного зако­нодавства, але не менше заробітної плати за основним місцем роботи.

Особам, які постраждали від надзвичайних обставин або у зв'язку з проведенням робіт по їх відверненню, або ліквідації їх наслідків, відповідні державні органи надають жилі приміщення, відшкодовують заподіяні матеріальні збит­ки, сприяють у працевлаштуванні та подають іншу необхід­ну допомогу за умов і в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Юридичні особи, майно, і ресурси яких використову-вались для відвернення або ліквідації наслідків обставин, що стали причиною введення надзвичайного стану, мають пра­во на відшкодування завданих їм збитків у порядку і розмі­рах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Введення надзвичайного стану не може бути підставою для застосування тортур, жорстокого чи принижуючого людську гідність поводження або покарання, для будь-яких обмежень права на життя, на свободу думки, совісті, релігії в розумінні цих прав і свобод, прийнятому в Між-народному пакті про громадянські і політичні права і зако-нах України, якщо вони не суперечать їм.

Неприпустимим є застосування зворотної сили криміна-льного закону, що встановлює караність діяння або поси-лює покарання.

Передбачені цим Законом обмеження конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, які мо­жуть бути застосовані за умов надзвичайного стану, є вичерпними і розширеному тлумаченню не піддягають. Введення інших обмежень на території України забороняє-ться Законом.


Керівник ставить декілька запитань навчаємим щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додаткові роз’яснення.


ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:


“ ДІЇ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ЕВАКОЗАХОДІВ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ.”


З метою забезпечення правопорядку, попередження та припинення випадків мародерства, розкрадання матеріаль-них цінностей в містах, населених пунктах, на об’єктах господарської діяльності та територіях, де є загроза виник-нення та при виникненні надзвичайних ситуацій техноген-ного і природного характеру, на допомогу службі охорони громадського порядку МВС України створюються невоєні-зовані формування охорони громадського порядку ЦО (ко-манди, групи, ланки), основними завданнями яких є:

забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів під час виконання заходів ци-вільної оборони з попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

запобігання правопорушенням та їх припинення під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

охорона і забезпечення громадського порядку під час проведення заходів цивільної оборони та ліквідації нас-лідків надзвичайних ситуацій;

забезпечення безпеки дорожнього руху під час прове-дення евакуації населення, матеріальних та інших ціннос-тей із осередків ураження (зараження) та зон катастрофіч-ного затоплення;

охорона суб’єктів господарської діяльності та об’єктів комунального господарства в осередках ураження та зонах зараження;

приймання участі у поданні соціальної та правової допо-моги громадянам в осередках ураження та зонах зара-ження.

Невоєнізовані формування охорони громадського по-рядку ЦО можуть бути як територіального, так і об’єк-тового призначення.

При проведенні екстреної евакуації із осередків ура-ження (радіоактивного, хімічного та бактеріологічного за-раження) та зон катастрофічного затоплення невоєнізовані формування охорони громадського порядку ЦО надають допомогу службі охорони громадського порядку МВС України в підтриманні правопорядку на пунктах збору, по-садки і висадки евакуйованих, при слідуванні евакуйова-них у складі піших колон, супроводжують автоколони, ре-гулюють рух на дорогах, надають допомогу престарілим і дітям, приймають участь в охороні житла, об’єктів та ін-ших матеріальних цінностей від мародерства та розкрадан-ня до повернення населення, перевіряють житло і об’єкти на наявність в них людей, які не евакуювались із різних причин. При оповіщенні населення органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту насе-лення про початок евакуації. Дублюють ці оповіщення за допомогою рухомих звукомовних установок.

У разі повної евакуації населення і об’єктів господар-ської діяльності з вивезенням домашніх речей, обладнання та інших матеріальних цінностей оказують допомогу в супроводженні пасажирських і вантажних перевезень в районі надзвичайної ситуації, регулювання руху по основ-ним магістралям, охороні та підтриманні правопорядку у містах посадки і висадки еваконаселення, завантаження і розвантаження обладнання, домашніх речей та інших мате-ріальних цінностей, охороні периметру осередку ураження, недопущення на його територію сторонніх людей та авто-траспорту.

В місцях масового скопища людей підтримують право-порядок, не допускають виникнення неконтрольованої ма-сової поведінки людей, ізолюють провокаторів та хуліган-ських елементів, роз’яснюють ситуацію, що склалася, не допускають виникнення паніки серед людей, надають само- і взаємодопомогу потерпілим.

У повсякденній діяльності невоєнізовані формування охорони громадського порядку цивільної оборони можуть приймати участь в охороні громадського правопорядку, посиленні охорони об’єктів в період масових свят та із-за інших причин.

У період загрози виникнення надзвичайної ситуації НФ охорони громадського порядку ЦО приймають участь у посиленні охорони громадського порядку та суб’єктів гос-подарської діяльності, регулюванні руху на дорогах та охо-роні меж зон можливих осередків ураження та обмеженню допуску в ці зони населення і транспорту.

При виникненні надзвичайної ситуації НФ охорони гро-мадського порядку ЦО приймають участь у евакуації насе-лення і матеріальних цінностей із осередків ураження, охо-роні місць проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, підтриманню правопорядку в місцях тимчасового перебування еваконаселення, охороні суб’єктів господар-ської діяльності та об’єктів комунального господарства, підтриманню режимно-обмежувальних заходів при введен-ні карантину (або обсервації), охороні меж зон радіоак-тивного, хімічного та бактеріологічного зараження, під-тримання правопорядку в місцях харчування, продоволь-чого та речового забезпечення потерпілого населення.

При масових лісних, торф’яних, степних та на техно-генних небезпечних об’єктах (АЕС, нафтогазової, хімічної промисловості та інших) пожеж невоєнізованні формуван-ня охорони громадського порядку ЦО приймають участь у оповіщенні населення з використанням звукомовних уста-новок, проведенні екстреної евакуації населення та вивозу матеріальних цінностей, супроводжуючи евакоколони, охо-роні громадського правопорядку, попередженні та недо-пущенні випадків мародерства і розкрадання матеріаль-них цінностей, охороні меж зон пожеж, недопущенню в ці зони населення і автотранспорту та інші заходи.

Невоєнізовані формування охорони громадського по-рядку ЦО приводиться в готовність за рішенням началь-ника цивільної оборони району (міста обласного підпо-рядкування), територіальних органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення або начальника цивільної оборони суб’єкта господарської діяльності.

Невоєнізовані формування охорони громадського по-рядку ЦО діють, як правило, разом з силами служби охорони громадського порядку МВД України або вій-ськами цивільної оборони (комендантські роти, взводи) і під їх керівництвом.


Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого робить короткі підсумки про-веденого заняття і ставить завдання на самостійну підго-товку навчаємих до наступного заняття.


Т Е М А 9.


“ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ АВТОМОБІЛЬНИХ ФОРМУВАНЬ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ

ЗАРАЖЕННЯ”.


Навчальна ціль:


Вивчити основні завдання та дії автомобільних формувань при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження.


Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 (2) години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.


Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:


Передмова 2/3 (5) хв.

1. Спорядження автотранспорту та здійснення переве-зень населення і вантажів. 20 (40) хв.

2. Спорядження автотранспорту для перевезення потер-пілих внаслідок надзвичайних ситуацій. 20 (40) хв.

Підсумки. 3/2 (5) хв.


Навчальна література і посібники:


1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

4. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

5. Типове положення про територіальну підсистему ЄДС НС, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ.

6. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ.

7. Періодичні видання Мінавтотрансу України, Київ, 1998-2000 рр.

8. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

9. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

12. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р.

13. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р.

14. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва.

15. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р.


Матеріальне забезпечення

(стенди або схеми в класі):


1. Структура сил цивільної оборони.

2. Законодавча база ЦО України.

3. Нормативна база цивільної оборони України.

4. Евакозаходи в надзвичайних ситуацій.

5. Організація проведення РіНАВР при НС.

6. Дії органів управління і сил ЦО та населення у НС.

7. Концепція захисту населення і територій в НС.

8. Управління, оповіщення і зв’язок ЦО.


ПЕРЕДМОВА:


Одними із головних завдань цивільної оборони щодо захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій наряду з виконанням завдань щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного походжен-ня і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха, оповіщення населення про загрозу і виник-нення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку, захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження, орга-нізація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осередках ураження, підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її ор-ганів управління та сил, навчання населення вмінню зас-тосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в над-звичайних ситуаціях є організація і проведення рятува-льних та інших невідкладних робіт у районах лиха і осе-редках ураження.

Наряду з продовольчим, матеріальним, технічним, про-типожежним, гідрометеорологічним та іншими видами забезпечення функціонування системи цивільної оборони в надзвичайних ситуаціях, завданнями транспортного забез-печення є:

планування транспортного забезпечення на випадок надзвичайних ситуацій;

створення і підготовка особового складу транспортних формувань для роботи в умовах надзвичайних ситуацій.

підготовка транспортних засобів до використання за призначенням;

організація сталої роботи транспорту, що бере участь в евакуаційних заходах та інших перевезеннях;

безперервне управління перевезеннями.

ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:


“СПОРЯДЖЕННЯ АВТОТРАНСПОРТУ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕВЕЗЕНЬ НАСЕЛЕННЯ І ВАНТАЖІВ”.


Для забезпечення пасажирських та вантажних переве-зень в період загрози виникнення або виникнення надзви-чайних ситуацій техногенного і природного характеру та в умовах проведення пошуково-рятувальних та інших не-відкладних робіт в осередках ураження і зонах зараження та населення, яке потерпіло внаслідок надзвичайних ситуа-цій, створюються спеціальні транспортні підрозділи - авто-мобільні колони для перевезення населення і вантажів та автосанітарні загони для перевезення постраждалих внас-лідок надзвичайних ситуацій.

Автомобільні колони для перевезення населення і ван-тажів та автосанітарні загони для перевезення постраж-далих внаслідок надзвичайних ситуацій створюються як формування територіального призначення. Базою створен-ня автомобільних колон і загонів у містах обласного під-порядкування є великі автранспортні підприємства, а в сільських районах вони створюються на базі декількох під-приємств, установ або організацій.

До складу автомобільної колони ЦО для перевезення населення входять три ланки для перевезення людей (по 7-10 чол. кожна) і одна ланка ремонту (3 чол.). Загальна чисельність колони складає 27-36 чоловік. Автоколона комплектується, як правило, однотипними автомобілями: автобусами, вантажними автомобілями, самосвалами, легковими). Згідно табелю оснащення автомобільна колона має 21-30 автомобілів і одну ремонтну майстерню та інше майно згідно табелізації.

Автомобільна колона ЦО для перевезення населення за 10 годин роботи може перевезти:

при відстані перевезень до 30 км: автобусами (пасажи-ромісткістю 880-1200 чол.) до 4000-5500 чол.; вантажними автомобілями (пасажиромісткістю 440-600 чол.) до 2000-2800 чол.; самосвалами (пасажиромісткістю 330-460 чол.) до 1500-2200 чол.; легковими автомобілями (пасажиро-мі-сткістю 80-120 чол.) до 500-550 чол.;

при відстані перевезень до 60 км: автобусами (пасажи-ромісткістю 880-1200 чол.) до 2200-3000 чол.; вантажними автомобілями (пасажиромісткістю 440-600 чол.) до 1100-1500 чол.; самосвалами (пасажиромісткістю 330-460 чол.) до 800-1100 чол.; легковими автомобілями (пасажиро-мі-сткістю 80-120 чол.) до 300 чоловік.

До складу автомобільної колони ЦО для перевезення вантажів входять три ланки для перевезення вантажів (по 5 чол. кожна) і одна ланка ремонту (3 чол.). Загальна чисе-льність колони складає 20 чоловік. Автоколона комплек-тується, як правило, однотипними автомобілями. Згідно табелю оснащення автомобільна колона має 15 автомобілів і одну ремонтну майстерню та інше майно згідно табе-лізації.

Автомобільна колона ЦО для перевезення вантажів (вантажопідйомністю 38-45 тон) за 10 годин роботи може перевезти:

при відстані перевезень до 30 км – 190-240 тон вантажів;

при відстані перевезень до 60 км – 95-120 тон вантажів.

Автомобільні колони ЦО для перевезення населення і вантажів приводиться в готовність за рішенням начальника цивільної оборони району (міста обласного підпорядку-вання), управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуа-цій та цивільного захисту населення районів та міст облас-ного підпорядкування або НЦО суб’єкта господарської діяльності.

Час на приведення в готовність формування повинний враховувати: час затрачений на оповіщення і збір особо-вого складу (на робочому місці – від 1 до 3 год., у нічний час до 3-4 год.); отримання і оснащення автотранспорту, який приписаний для роботи в автоколоні (до 4-6 год.); заправка пальним та мастильними матеріалами (1-2 год.); отримання завдання, інструктаж та прибуття в район призначення (до 2 годин). Таким чином, час на приведення автоколон в готовність може складати: днем - від 6-8 год. до 10-12 год.; у нічний час до 12 (14) годин.

Вантажні автомобілі автомобільних колон ЦО для пере-везення населення (при необхідності і сил цивільної обо-рони) повинні бути підготовлені для перевезень пасажирів, а саме завчасно готовиться для цього необхідне споряд-ження: лавки для сидіння та варіанти їх закріплення, бре-зентові чохли та спорядження для їх установлення, додаткове закріплення бортів, драбини (східці) для заван-таження і розвантаження.

Час на проведення маршу розраховується за середньою швидкістю руху колони 30-40 км/год. Місце роботи авто-транспортних колон ЦО визначається начальником ЦО району (міста обласного підпорядкування) або старшим уповноваженим з локалізації і ліквідації наслідків надзви-чайної ситуації з урахуванням обстановки, що склалася і забруднення території РР, ХР, БЗ та санітарно-епідеміч-ним станом.

З метою поліпшення управління автотранспортними ко-лонами та їх технічного забезпечення в умовах надзвичай-них ситуацій вони можуть об’єднуватися в загони під єди-ним керівництвом зі сторони НЦО районів (міст обласного підпорядкування) або їх заступників з питань організації і проведення евакозаходів, старших уповноважених з питань ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Загальний час для розгортання автотранспортних колон ЦО і їх прибуття на місце призначення не повинний пере-більшувати 14-20 годин.

Ефективність роботи автомобільних колон ЦО для перевезення населення і вантажів зависить від стану доріг та їх підготовленості для здійснення масових перевезень в надзвичайних ситуаціях, ступеню підготовленості осо-бового складу для роботи в особливих умовах аварій, катастроф та стихійного лиха, від ступеню підготовлен-ності місць посадки і висадки пасажирів на збірних і прий-мальних евакуаційних пунктах, від уміння начальників автоколон працювати у тісній взаємодії з евакуаційними комісіями районів та міст обласного підпорядкування, ін-шими формуваннями матеріального, технічного та інших видів забезпечення функціонування системи цивільної оборони в надзвичайних ситуаціях техногенного і природ-ного характеру, а також взаємодії всіх видів транспорту.

При роботі автомобільних колон цивільної оборони з перевезення населення і вантажів в зонах радіаційного, хімічного та бактеріологічного забруднення організовує-ться повна санітарна обробка, дегазація, дезактивація та дезинфекція особового складу автоколон та техніки, а та-кож населення і вантажів на кордонах меж зон забруднен-ня з організацією постійного вхідного і вихідного радіо-логічного, хімічного і бактеріологічного контролю силами формувань протирадіаційного і протихімічного захисту населення ЦО.


Керівник ставить декілька запитань щодо перевірки стану засвоєння матеріалу і при необхідності робить додат-кові роз’яснення, після чого знайомить навчаємих з струк-турою і табельним оснащенням автомобільних колон ЦО для перевезення населення і вантажів.


ДРУГЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:


“СПОРЯДЖЕННЯ АВТОТРАНСПОРТУ ДЛЯ

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ПОТЕРПІЛИХ ВНАСЛІДОК НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ”.


Для забезпечення евакуації потерпілих під час виник-нення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та в умовах проведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження і зонах зараження радіоактивними і хімічними речовинами та бактеріальними засобами створюються спеціальні транс-портні підрозділи - автосанітарні загони цивільної оборони для перевезення постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій.

Автосанітарні загони ЦО для перевезення постраж-далих внаслідок надзвичайних ситуацій створюються як формування територіального призначення (Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополю, а в окремих випадках і міст обласного підпорядкування з чисельністю населення більш 100 тисяч чоловік). Базою створення автосанітарних загонів є великі автобусні парки та автотранспортні підприємства, що здійснюють автобус-ні перевезення, а в сільських районах вони можуть ство-рюються за рахунок припису автобусів підприємств, уста-нов або організацій.

До складу автосанітарного загону цивільної оборони для перевезення постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій входять: штаб загону (3 чол.), група управління (11 чол.), три автосанітарні колони (52-64 чол.) у складі 3 ланок (по 16-20 чол. кожна) кожна, ремонтна група (8 чол.), господарська група (8 чол.). Загальна чисельність автосанітарного загону цивільної оборони складає 190-226 чоловік. Автосанітарний загін має: автобусів – 72-90; легкових автомобілів – 5; вантажних автомобілів – 3; авто-ремонтних майстерень – 1; паливозаправників – 1; авто-водоцистерн – 1; автотягачів - 1; мотоциклів – 3; дизельних освітлювальних електростанцій – 1; автопричепів – 1 та інше майно згідно табелізації.

Лікарі, середній медичний персонал та санітарні дру-жини до складу автосанітарного загону ЦО приписуються рішенням НЦО району (міста обласного підпорядкування) за поданням начальника медичної служби цивільної оборони.

Автосанітарний загін ЦО для перевезення постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій за 10 годин роботи може евакуювати:

при відстані перевезень до 50 км – до 2000 уражених;

при відстані перевезень до 100 км – до 1000 уражених.

Автосанітарні загони ЦО для перевезення постраждалих приводиться в готовність за рішенням начальника циві-льної оборони області (району, міста обласного підпоряд-кування) наказами, яких вони створені та вищестоящих органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення.

Час на приведення в готовність автосанітарного загону ЦО повинний враховувати: час затрачений на оповіщення і збір особового складу (на робочому місці – від 1 до 3 год., у нічний час до 3-4 год.); отримання і оснащення авто-транспорту автосанітарним обладнанням, який приписаний для роботи в автосанітарному загоні (до 4-6 год.); отри-мання ліків та медичного спорядження, заправка пальним та мастильними матеріалами (1-2 год.); отримання завдан-ня, інструктаж та прибуття в район призначення (до 2-3 годин). Таким чином, час на приведення загону в готовність може складати: днем - від 8 до 10-12 год.; у нічний час до 12 (16) годин.

Автобуси, що призначаються для евакуації постраж-далих повинні бути підготовлені для таких перевезень, а саме провести демонтаж сидінь та змонтувати завчасно підготовлене спорядження для установлення носилок з важко ураженими, підготовка дверей для завантаження носилок з потерпілими.

Час на проведення маршу розраховується за середньою швидкістю руху колони 30-40 км/год. Місце роботи авто-санітарних загонів ЦО для евакуації уражених визначає-ться начальником ЦО області (району, міста обласного підпорядкування) або старшим уповноваженим з локалі-зації і ліквідації наслідків надзвичайної ситуації з ураху-ванням обстановки, що склалася і ступеню забруднення території РР, ХР, БЗ та санітарно-епідемічним станом та рекомендаціями старшого начальника медичної служби ЦО (служби медицини катастроф).

Загальний час для розгортання автосанітарного загону ЦО для евакуації уражених і прибуття його на місце приз-начення не повинний перебільшувати 16-20 годин.

Ефективність роботи автосанітарного загону ЦО для евакуації уражених зависить від стану доріг та їх підго-товленності для здійснення таких перевезень, ступеню під-готовленності особового складу загону для роботи в осо-бих умовах аварій, катастроф та стихійного лиха, від умін-ня штабу загону працювати у тісній взаємодії з форму-ваннями медичного, матеріального, технічного та інших видів забезпечення системи цивільної оборони в надзви-чайних ситуаціях.

При роботі автосанітарного загону ЦО з евакуації ура-жених в зонах радіаційного, хімічного та бактеріологіч-ного забруднення організовується повна санітарна оброб-ка, дегазація, дезактивація та дезинфекція особового скла-ду загону, уражених та техніки на кордонах меж зон заб-руднення з організацією постійного вхідного і вихідного радіологічного, хімічного і бактеріологічного контролю силами формувань протирадіаційного і протихімічного за-хисту населення ЦО.


Т Е М А 10.


“ЗАВДАННЯ ТА ДІЇ ФОРМУВАНЬ З’ЯЗКУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ РіНАВР В ОСЕРЕДКАХ УРАЖЕННЯ ТА ЗОНАХ ЗАРАЖЕННЯ”.


Навчальна ціль:


Вивчити основні завдання та дії формувань зв’язку

при проведенні РіНАВР в осередках ураження та зонах зараження.


Вид навчальних занять – групове заняття.

Тривалість – 1 (2) години.

Метод проведення занять – бесіда, розповідь, показ.

Місце проведення заняття – клас, навчальне містечко або площадка.


Навчальні питання і орієнтовний розрахунок

навчального часу:


Передмова 2/3 (5) хв.

1. Організація та здійснення сталого зв’язку у районах лиха, аварій та катастроф. 20 (40) хв.

2. Розгортання та експлуатація засобів зв’язку при над-звичайних ситуаціях. 20 (40) хв.

Підсумки. 3/2 (5) хв.


Навчальна література і посібники:


1. Закон України “Про Цивільну оборону України”, ВРУ, № 2974-Х11, 1993р., № 555-Х1У, 1999р., Київ.

2. Положення про Цивільну оборону України, постанова КМУ, № 299, 1994 р., Київ.

3. Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру, постанова КМУ, № 1198, 1998 р., Київ.

4. Проект Положення про невоєнізовані формування ЦО, Штаб ЦО України, 1994 р., Київ.

5. Типове положення про територіальну підсистему ЄДС НС, наказ МНС України, № 387, 1998 р., Київ.

6. Періодичні видання МНС України, журнал “Надзви-чайна ситуація”, 1998-2000 рр., Київ.

7. Періодичні видання Держкомзв’язку України, Київ, 1998-2000 рр.

8. Довідник з ЦО, Укртехногрупа, 1998 р., Київ.

9. ГСРФ “Безпека в надзвичайних ситуаціях”, Стан-дартвидав Росії, Москва, 1995-2000 рр.

12. Цивільна оборона, Воєнвидав, Москва, 1986 р.

13. Опит використання технічних засобів і способів лік-відації наслідків аварії на АЕС, Будвидав, Москва, 1990 р.

14. Управління ЦО. Під редакцією генерал-полковника В.М. Кожбахтеєва, Воєнвидав, 1986 р., Москва.

15. Організація проведення рятувальних робіт при сти-хійних лихах, аваріях і катастрофах. ЦО СССР, Москва, 1990 р.


Матеріальне забезпечення

(стенди або схеми в класі):


1. Структура сил цивільної оборони.

2. Законодавча база ЦО України.

3. Нормативна база цивільної оборони України.

4. Евакозаходи в надзвичайних ситуацій.

5. Організація проведення РіНАВР при НС.

6. Дії органів управління і сил ЦО та населення у НС.

7. Концепція захисту населення і територій в НС.

8. Управління, оповіщення і зв’язок ЦО.


ПЕРЕДМОВА


Управління в системі цивільної оборони полягає в здійсненні постійного керівництва зі сторони начальника ЦО і управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та соціального захисту населення підлеглими начальни-ками, штабами, службами і силами ЦО щодо забезпечення їх постійної готовності і направлення зусиль на успішне і своєчасне виконання поставлених задач.

Управління цивільної оборони включає: підтримання високого політико-морального стану особового складу ор-ганів управління, штабів, служб і сил цивільної оборони, їх постійної готовності до виконання поставлених задач; організацію розроблення планів цивільної оборони і забез-печення їх виконання; прогнозування, здобування і вив-чення даних обстановки, своєчасне прийняття рішення і доведення завдань до підлеглих; організацію і підтриман-ня безперервної взаємодії при вирішенні завдань цивіль-ної оборони; організацію багатостороннього забезпечення дії сил ЦО в ході виконання ними задач; постійний конт-роль за виконанням планів і прийнятих рішень і надання допомоги підлеглим; своєчасне відновлення порушеного управління і боєздатності сил цивільної оборони.

Управління повинно бути безперервним, твердим, гнуч-ким і стійким; воно повинно забезпечувати необхідну централізацію керівництва з сторони старшого началь-ника і органу управління з одночасним наданням ініціа-тиви підлеглим.

Основою управління є рішення начальника цивільної оборони на організацію дій органів управління і сил ЦО та населення у надзвичайних ситуаціях, створення сучасної системи пунктів управління та забезпечення їх сталою роботою загальнодержавної, територіальних і об’єктових систем зв’язку і оповіщення.


ПЕРШЕ НАВЧАЛЬНЕ ПИТАННЯ:


“ ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗДІЙСНЕННЯ СТАЛОГО ЗВ’ЯЗКУ В РАЙОНАХ ЛИХА, АВАРІЙ І КАТАСТРРОФ”.


Особливо важливе значення набуває зв'язок в надзви-чайних умовах мирного часу, коли виникають великі про-мислові аварії, катастрофи, стихійні лиха, коли в лічені хвилини необхідно віддати розпорядження на рятування людей, на приведення в готовність сил ЦО, організацію взаємодії та організувати оповіщення населення про заг-розу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.

Зв’язок організується у відповідності з рішенням нача-льника цивільної оборони, вказівками начальника управ-ління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивіль-ного захисту населення області (міста обласного підпоряд-кування, району) і розпорядженням вищестоящого органу управління. Відповідальність за організацію зв’язку несуть начальники управлінь (відділів) з надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення, штабів ЦО та з НС, а за її підготовку і безперервну роботу – відповідні керівники об’єктів зв’язку.

Система зв’язку - це організаційно- технічне об’єднан-ня, сил і засобів зв'язку, які використовуються для обміну інформацією в системі органів управління і сил Ц0, яка будується по принципу широкого використання державних і відомчих мереж зв'язку.

Державна мережа - це опорна мережа зв'язку цивільної оборони, котра базується на загальнодержавному і облас-ному виробничо-технічному управлінні зв'язком. За раху-нок державної мережі зв'язку проводиться більш 90-95 % службових пере­говорів. Вона включає: телефонні і телег-рафні мережі; мережі поштового зв'язку; мережі радіо і радіорелейного зв'язку.

Найбільш широке використання знаходять телефонна (міжміські, міські і сільські) і телеграфна мережі зв'язку.

Міжміська телефонна мережа об'єднує між собою всі міста і телефонні мережі, що організуються по кабельним, підземним і повітряним лініям, а також по релейним лініям за допомогою багатоканальних систем зв’язку. По ним можуть передаватися сигналами оповіщення ЦО України. Міська телефонна мережа забезпечує ведення переговорів у межах міста, а сільська телефонна мережа обслуговує суб’єкти господарської діяльності та населення сільських районів.

Відомча мережа зв’язку складає приблизно 30% від державної, і до неї можна віднести мережі зв’язку: Мін-енерго, Мінтрансу (департаменти авіації, автотранспорту, річного і морського флоту та Укрзалізниці), лісного і сіль-ського господарства.

Відомчі мережі зв’язку використовуються для орга-нізації дублюю­чих та обхідних каналів зв’язку і для підси-лення вузлів, формувань ЦО при ліквідації наслідків сти-хійних лих, великих аварій і катастроф.

На окремих суб’єктах господарської діяльності ство-рюються свої мережі зв'язку, що включають: сили і засоби зв’язку на пункті управління ЦО об’єкту; невоєнізовані формування зв’язку; засоби зв’язку формувань.

Основу об’єктової системи зв’язку складає адміністра-тивно-господарський зв’язок та технологічний зв’язок, які забезпечують обмін інформацією з адміністративно-госпо-дарського, технологічного та цивільної оборони управ-ління як у повсякденному житті, так і в умовах надзви-чайних ситуацій (виробнича АТС, директорський, диспет-черський і технологічний зв’язок, телеграфний і радіомов-ний зв’язок, системи промислового телебачення для орга-нізації спостереження і контролю за технологічним проце-сом і безпекою у виробництві).

Провідний зв’язок в системі цивільної оборони здійс-нюється по загальнодержавній системі зв’язку, а також за допомогою засобів зв’язку управлінь (відділів) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення територій, штабів і сил ЦО та суб’єктів господарської діяль-ності (апаратура ВЧ телефонування – П-309-1, П-309-2, П-310М, П-304 та інші; апаратура тонального телеграфу-вання – П-318, П-318А, П-318Г, П318Б, П-318Д, П-314М, П-317 та інші; телефонні комутатори П-193М, П-194М, П-198М та інші; телефонні і телеграфні апарати та польові кабелі зв’язку) та використання сучасних відомчих засобів.

Радіозасоби, які використовуються в системі цивільної оборони, розділяються на рухомі і стаціонарні.

До рухомих радіозасобів відносяться переносні радіо-станції (Р-822, Р-105М, Р-108М, Р-1-9М, Р-107, Карат, Кактус, сучасні мобільні вітчизняні та імпортні) і радіо-станції, які встановлюються на автомобілях, інженерних і спеціальних машинах, літаках і вертольотах , а також які пристосовані для швидкого розгортання і транспортування любим видом транспорту (Р-110М, Р-102М2, Р-118М3, Р-140, Р-104АМ, Р-105, Р-108, Р-109 з БУМ, Р-111, Р-113, Р-123, Р-401М, Р-405, Граніт-АС та сучасні мобільні вітчиз-няні та імпортні).

Стаціонарні радіозасоби встановлюються для постійної роботи в спорудах і на нерухомих об’єктах (ВЯЗ-М2, Р-641Д, Р-642БД, Р-644БД, Р-654Б, Р-831, Р-822, РСО-30, РСО-5, Граніт-ЦС і сучасні нового покоління).

Основні типи радіоприймачів: Р-311, Р-326, Р-250М, Р-310М, Р-254-2М, Р-155П та сучасні нового покоління.

Радіорелейні засоби розділяються на рухомі і стаціо-нарні. Вони дозволяють забезпечити високоякісний дуп-лексний багато канальний телефонний і телеграфний зв’я-зок, який мало залежить від часу року, діб і атмосферних завад.

Оповіщення організується у всіх ланках управління ци-вільної оборони з метою своєчасного приведення системи ЦО в різні ступені готовності і доведення до органів уп-равління і всього населення розпоряджень і сигналів циві-льної оборони. Системи оповіщення поділяються на загаль-ножержавну, територіальні та об’єктові.

В системах оповіщення цивільної оборони використо-вуються стаціонарні електросирени багато цільового приз-начення з радіусом озвучення 3-5 км, електросирени типів “С-40”, “С-28” та інші, а також спеціальна апаратура АДУ-ЦВ, П-160, П-157, Р-413.

Електросирена “С-40” забезпечує озвучення території в радіусі 300-700 м. Радіус озвучення залежить від рівня вуличних шумів, характеру і висоти забудови, висоти вста-новлення електросирени над поверхнею землі. Вони вста-новлюються на найбільш високих будинках на рівні не менше як 2,5 м від верхньої точки даху в стороні від димо-вих і вентиляційних труб, а також джерел сильних і постій-них шумів.

Електросирена “С-28” встановлюються в шумних цехах промислових підприємств.

У ПРАВЛІННЯ 3 ПИТАНЬ НС ТА ЦЗН ОБЛАСТІ (ПУ)				ОБЛТЕЛЕКОМ
	П-160
В ІДДІЛ 3 ПИТАНЬ НС ТА ЦЗН РАЙОНУ (МІСТА)				РАЙ(МІСЬК)ТЕЛЕКОМ
	АДУ-ЦВ
НАСЕЛЕННЯ			СИРЕНИ І ГУЧНОМОВЦІ	СУБ'ЄКТИ ГОСПОДАРЮВАННЯ