For over 50 years the Common Agricultural Policy (cap) has been a cornerstone of eu policy relating to farming and the rural areas
| Вид материала | Документы |
СодержаниеЗовнішня торгівля послугами україни: оцінка стану та пріоритети розвитку Бенчмаркінг як ефективний інструмент управління конкурентоспроможністю компанії Міжнародна інтеграція україни |
- Energy policy of Russia, 28.31kb.
- Тской models to model of mutual responsibility in an education sphere, to strengthening, 945.89kb.
- Данный Policy Brief подготовлен Кесилиш Club’ом при участии Клуба либеральной молодежи, 86.31kb.
- Copolco committee on consumer policy изучает вопросы обеспечения интересов потребителей, 16.44kb.
- " Monetary Policy and the Real Exchange Rate", 11.39kb.
- Європейський інструмент сусідства та партнерства україна Стратегія єс щодо України, 719.36kb.
- Д. С. Кулябов > Стандарты информационной безопасности, 1244.5kb.
- Foreign Policy Євген Морозов є виразником критичного погляду на політичну вагомість, 166.63kb.
- Правила разграничения доступа прд security policy Совокупность правил, регламентирующих, 137.1kb.
- Тема Введение. Политология как система знаний о политике (2 ч.), 41.33kb.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ УКРАЇНИ: ОЦІНКА СТАНУ ТА ПРІОРИТЕТИ РОЗВИТКУ
Сфера послуг є однією з найважливіших і швидкозростаючих складових світової економіки. В умовах глобалізації світової економіки сфера послуг стає одним із впливових чинників, від яких залежить зростання економіки, підвищення конкурентоспроможності країни на світових ринках, покращення добробуту населення[1].
Функціонування ринку послуг у кожній країні має свої особливості. Адже кожна держава вживає певних заходів для підтримки того сегмента сфери послуг, який має відповідні перспективи на майбутнє, а спеціалізація країни на тих чи інших видах послуг залежить від рівня її економічного розвитку. Тому процес дослідження стану міжнародного ринку послуг на сучасному етапі є досить важливим та актуальним [2].
Питанням дослідження міжнародного ринку послуг присвячено багато праць провідних учених, таких як: Н. Даниленко, В. Козик, А. Мазаракі, Ю. Макогон, В. Мочерний, серед зарубіжних: А. Булатов, А. Михайлушкін, М. Портер, П. Шимко та ін.
Метою даного дослідження є оцінка стану зовнішньої торгівлі послугами, аналізу структури експорту й імпорту послуг України, визначенні проблем та пріоритетів розвитку зовнішньої торгівлі послугами.
Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. До специфічні рис міжнародної торгівлі послугами можна віднести наступні (рис.1):
не всі види послуг, на відміну від товарів, можуть бути придатні до широкого залучення в міжнародний обмін
міжнародна торгівля послугами тісно
взаємопов’язана з торгівлею товарами;
ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;
Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами
сфера послуг, як правило, більше захищається державою від іноземної конкуренції, ніж сфера матеріального виробництва
Рис.1 Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами
Протягом останніх десятиріч внаслідок глобалізації світового ринку та трансформації реального сектору національних економік все більше посилюється тенденція до швидкого зростання міжнародної торгівлі послугами і активізується діяльність фірм на міжнародному ринку послуг (табл.1).
Таблиця 1
Динаміка зовнішньої торгівлі України послугами за 2007-2011 роки*
| Рік | Експорт | Імпорт | Сальдо | ||||
| млн.дол. США | у % до попереднього р. | у % до базового | млн.дол. США | у % до попереднього. | у % до базового | ||
| 2007 | 8989,16 | 119,80 | | 4878,26 | 131,20 | | 4110,90 |
| 2008 | 11694,24 | 130,04 | 130,09 | 6646,78 | 136,25 | 136,25 | 5047,46 |
| 2009 | 9520,76 | 81,10 | 105,91 | 5168,80 | 79,90 | 105,96 | 4351,95 |
| 2010 | 11759,41 | 122,50 | 130,82 | 5447,69 | 105,30 | 111,67 | 6311,71 |
| 2011 | 13697,62 | 116,50 | 152,38 | 6247,98 | 114,70 | 128,08 | 7449,64 |
*Складено за даними [5].
Обсяг експорту та імпорту послуг протягом аналізованого періоду мав позитивну динаміку, окрім 2009 року коли темпи росту порівняно з 2008 роком склали 81,1 та 79,9 % відповідно. У 2011 році обсяг експорту становив 13697,62 млн. грн.., це на 16,5 % більше порівняно з 2010 роком та на 52,38 % порівняно з 2005. Позитивне сальдо торгівлі послугами в Україні у 2011 році в порівнянні з 2010 збільшилося на 1137,39 млн. грн. – 18,03%.
Основними видами послуг у світовій торгівлі є: послуги, пов'язані із зовнішньою торгівлею (транспортуванням, страхуванням); послуги, пов'язані з обміном технологій, торгівлею, ліцензуванням; обмін соціальними і культурними послугами, зокрема надання туристичних, банківських послуг; здійснення міжнародних розрахунків, лізингових операцій та ін.; інші види послуг (рекламні, консалтингові, агентські, адвокатські послуги, тощо) [3]. Структура торгівлі послугами наведена у таблиці 2.
Таблиця 2
Структура зовнішньої торгівлі України послугами за 2011 рік*
| | Експорт | Імпорт | Сальдо | ||||
| тис.дол. США | у % до загального обсягу | у % до 2010 | тис.дол. США | у % до загального обсягу | у % до 2010 | ||
| Всього | 13697,6 | 100,0 | 116,5 | 6248,0 | 100,0 | 114,7 | 7449,6 |
| Транспортні послуги | 9045,2 | 66,0 | 115,3 | 1566,9 | 25,1 | 133,8 | 7478,3 |
| Подорожі | 454,2 | 3,3 | 119,2 | 461,4 | 7,4 | 132,9 | -7,2 |
| Послуги зв’язку | 366,5 | 2,7 | 106,2 | 144,1 | 2,3 | 114,5 | 222,4 |
| Будiвельнi послуги | 206,4 | 1,5 | 146,5 | 154,2 | 2,5 | 144,7 | 52,2 |
| Страхові послуги | 111,4 | 0,8 | 158,2 | 118,4 | 1,9 | 104,6 | -7,0 |
| Фiнансовi послуги | 312,3 | 2,3 | 65,5 | 953,9 | 15,3 | 87,9 | -641,7 |
| Комп’ютернi послуги | 485,4 | 3,5 | 135,6 | 233,2 | 3,7 | 129,9 | 252,2 |
| Інші дiловi послуги | 190,7 | 1,4 | 110,4 | 605,7 | 9,7 | 94,7 | -415,0 |
| Рiзнi дiловi та технiчнi послуги | 145,2 | 1,1 | 123,9 | 1121,5 | 18,0 | 127,7 | -976,4 |
| Інші послуги | 655,8 | 4,8 | 129,1 | 888,5 | 14,2 | 119,9 | -232,7 |
*Складено за даними [5].
Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського експорту складали транспортні послуги (66%), подорожі (3.3%) та комп’ютерні послуги (3,5%). У порівнянні з 20010 р. експорт послуг збільшився відповідно на 15,3%, 19,2 та на 36,6%. Найбільшу питому вагу в загальному обсязі українського імпорту послуг складали транспортні (25,1%), фінансові (15,3%), різні ділові, професійні та технічні послуги (14,8%) та рiзнi дiловi, професiйнi та технiчнi послуги (18%).
Розвиток сфери послуг в Україні потребує активізації залучення в цю сферу інвестицій, у тому числі іноземних. Залучення іноземного капіталу в українську економіку буде сприяти не тільки надходженню необхідних фінансових ресурсів, а й передових технологій, технічно ефективних методів реалізації послуг, що сприятиме підвищенню їх якості й доступності, культури обслуговування та в кінцевому рахунку – підвищить конкурентоспроможність вітчизняних виробників послуг і значно зміцнить позиції України в міжнародному обміні послугами [4].
На динаміку розвитку ринків послуг суттєво впливає активність приватного сектора. Тому державна політика має бути спрямована на створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу. Для подальшого розвитку сектора послуг в Україні першочергового значення набувають інформаційно-комунікаційні технології та насамперед Інтернет, електронна і мобільна торгівля. Отже, подальший розвиток зовнішньої торгівлі послугами, неможливий без сукупності заходів державного регулювання, вдосконалення зовнішньоекономічної та зовнішньоторговельної політики; зниження рівня тіньової економіки та створення сприятливого інвестиційного й інноваційного клімату.
Література
1. Пархоменко Н.О. Формування цін на міжнародному ринку послуг [Електронний ресурс]: Режим доступу <ссылка скрыта>
2. Кельдер Т.Л.,Венгерська Н.С. Міжнародний ринок послуг: тенденції та проблеми розвитку [Електронний ресурс]: Режим доступу <ссылка скрыта>
3. Журавльов Ю.В. Оцінка стану світової торгівлі послугами на сучасному етапі розвитку економіки [Електронний ресурс]: Режим доступу <ссылка скрыта>
4. Коваль Г. І. Механізм регулювання ринку послуг: міжнародний та український аспекти [Електронний ресурс]: Режим доступу <ссылка скрыта>
5. Офцйний сайт Держкомстату Украни: stat.gov.ua
Юрчик І. О.,
Савченко М. М.
студентки 3-го курсу групи БПО-09
факультету економіки та бізнесу
Київського національного університету технологій та дизайну
Київ, Україна
БЕНЧМАРКІНГ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ КОМПАНІЇ
"Якщо знаєш свого ворога й знаєш себе,
борися хоч сто разів, небезпеки не буде"[1]
Подібно до спортсмена, який повинен постійно покращувати свої показники, щоб залишатися на п'єдесталі, кожний бізнес, щоб зберегти конкурентоспроможність, повинен постійно вдосконалювати свої характерис-тики. У сьогоднішніх умовах глобальної конкуренції, що дедалі посилюється, навіть ринковий лідер не може собі дозволити "спочивати на лаврах".
Одним з найефективніших інструментів, що дає можливість підприємству постійно нарощувати продуктивність, покращувати якість своєї роботи, бути попереду конкурентів, є бенчмаркінг. Бенчмаркінг використовується як важіль, здатний зламати закостенілу структуру організації, стиль ведення бізнесу, орієнтуючись, зокрема, на кращі результати інших підприємств.
Поняття "бенчмаркінг" з’явилося у ряді економічних понять у 1972 році в Інституті стратегічного планування Кембриджу (США), дослідження якого дійшли висновку, що для того, щоб знайти ефективне рішення в області конкуренції, необхідно вивчати, знати і використовувати досвід кращих підприємств, що вже домагалися успіхів у різних видах діяльності [2].
Закордонні словники трактують термін "benchmark" як еталон, експерт-ний стандарт або зразок, по якому можна зробити вимір або оцінку чого-небудь. Класичним визначенням можна назвати слова засновника цього методу вдосконалювання Роберта Кємпа: "Бенчмаркінг - це пошук кращих методів, які ведуть до поліпшення діяльності" [3]. Більш розгорнуте визначення дає екс-голова Американського суспільства якості (ASQ) Грегорі Ватсон: "Бенчмаркінг - це процес систематичного й безперервного виміру: оцінка процесів підприємства і їхнє порівняння із процесами підприємств лідерів у світі з ме-тою одержання інформації, корисної для вдосконалення власної діяльності" [4].
Таким чином, бенчмаркінг — це порівняння своїх показників з показниками інших організацій: конкурентами й організаціями-лідерами, а також вивчення й застосування успішного досвіду інших у себе в організації.
Багато організацій в усьому світі застосовують бенчмаркінг, використовуючи різні його форми, і розглядають еталонне зіставлення як інструмент удосконалювання бізнесу й досягнення конкурентних переваг. Гуру сучасного менеджменту Мохамед Заірі вважає, що компанії, що практикують бенчмаркінг, здатні домагатися успіху, тому що постійно зосереджені на вивченні ринку, і це дозволяє їм поліпшити результати своєї діяльності й підвищити конкурентоспроможність [5].
Використання даного методу має багато спрямувань. Він знайшов широке
поширення в логістиці, маркетингу, управлінні персоналом, фінансовому менеджменті, тобто стосовно до підприємства бенчмаркінг охоплює всі сфери і напрямки його діяльності. Так, бенчмаркінг у логістиці дозволяє швидко і з малими витратами виявити проблемні ситуації в логістичних системах, у сферах, близьких до покупця, по виконанню замовлень і транспортуванню [6].
У корпорації "Ксерокс" переконані, що бенчмаркінг повинен бути постійним процесом, націленим не тільки на відповідність конкуренції, але і на
перемогу над нею. У рамках бенчмаркінга підприємницькі функції аналізуються як процеси, що створюють товар чи послугу і просувають їх на ринок. Сфера застосування бенчмаркінгу включає розробку стратегії, операції й управлінських функцій, однак основним джерелом даних про ринок і про конкурентів залишається покупець [7].
Бенчмаркінг пройшов свій шлях від локальних порівнянь, при чому часто прихованих від підприємств еталонів, бізнес-процесів до глобально відкритої єдиної мережі обміну досвідом по всьому світу. Розвиток бенчмаркінгу сприяє відкритості бізнесу, підвищення його ефективності, що так необхідно для економіки сьогодні. Освоєння цього методу управління та удосконалення бізнесу дозволить компаніям, йти в ногу з часом і зайняти гідне місце на світовому ринку в найближчому майбутньому.
В Україні тільки розпочинають з'являтися фірми, які використовують бенчмаркінг. Часто менеджери вступаючи в неформальні відносини з партнерами чи конкурентами використовують кращі досягнення один одного у себе в компанії. Як показує досвід, безпосереднє спілкування з колегами дає найбільш цінні для бізнесу ідеї і знання, що, як правило, приводить до впровадження нових форм управління, програмних продуктів, використанню нових технологій у виробництві. Отже, зацікавлені у здобуттях менеджери - це гарний потенціал для розвитку фірми.
Література
- Сунь Цзи – Трактат "Мистецтво війни" Введення.
- Швальбе Х. Практика маркетингу для малих і середніх підприємств: Пер. з нім. - К.: Либідь, 2000. – 345с.
- Сamp R.C. Benchmarking – ’The Search for Industry Best Practices That Lead to
Superior Performance”. — ASQC Industry Press, Milwaukee, Wisconsin, 2010.
- Watson G.H. – “Strategic Benchmarking: How to Rate your Company's
Performance Against the World's Best”.— New York: John Wiley, 2009.
- Zairi M. – “Benchmarking for Best Practice” — Oxford: Butterworth-Heinemann, 2008.
- Bauer P. – “Який сервіс має сенс? Бенчмаркінг у логістиці” – 2004. – с. 12-14
- Shetty Y.K. – “Ставлячи високу мету: конкурентний бенчмаркінг для найкращого функціонування” –2003. – с. 21-24.
Яхненко К.І.,
к.е.н., доцент Шеремет Т.Г
ДонНУЕТ
МІЖНАРОДНА ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ
Протягом останніх років міжнародна інтеграція перетворилася в одну з найбільш суттєвих закономірностей розвитку сучасного світового господарства. За сучасних умов жодну державу не можна виключити з процесу всезагального світового економічного розвитку. Інтеграційні прагнення та заходи держави повинні здійснюватися з метою досягнення гармонізації взаємозв'язку соціальних інтересів, підвищення конкурентоспроможності національної економіки і добробуту громадян.Процес державотворення в Україні збігається з її поступовим входженням до світового співтовариства і пошуками місця в сучасному світі, розвиток якого все більше детермінують чинники інтеграції. Характерно, що в цей процес,
втягнені країни з різним рівнем економічного, політичного і культурного розвитку [1].
Інтеграція світогосподарських зв'язків носить об'єктивний характер і, з оглядуперспектив розвитку кожної країни, питання про необхідність її виходу на зовнішні ринки залишається актуальним як у теоретичному, так і в практичному аспекті.
Вивченням цих питань займались такі вчені О. Білорус, Н. Грущинська, Л. Масловська, В. Сіденко,Я. Столярчук, І. Сторонянська, І. Школи, В. Юхименко та ін.
Інтеграційні явища почали зароджуватися у другій половині ХХстоліття і сьогодні набули небаченого розмаху та впливу на всі сфери життя людства, починаючивід економіки і закінчуючи культурою. Сьогодні ми відчуваємо їх вплив не тільки наситуацію в економіці кожної країни в цілому, але й на поведінку господарюючих суб’єктівзокрема. Діяльність компаній, що раніше обмежувалася тільки тенденціями розвиткувнутрішнього ринку, зараз у більшій мірі залежить від кон’юнктури міжнародних ринків тадіяльності міжнародних конкурентів.
За рейтингами міжнародних економічних організацій Україна за рівнем конкурентоспроможності посідає одне з останніх місць. Курсуряду на лібералізацію зовнішніх відносин не виправдав покладених на нього надій і нереалізував конкурентні переваги України [1].
Інтеграція України з ЄС буде відбуватися послідовно, виважено і стабільно лише заумови наявності чітко розробленої і впровадженої у життя зовнішньоекономічної політики. Насьогоднінайбільш актуальними завданнями держави у проведенні виваженоїзовнішньоекономічної політики є:
• регулювання розвитку зовнішньої торгівлі з безумовним дотриманням національнихекономічних інтересів України, підвищення ефективності зовнішньоекономічноїдіяльності в умовах інтеграції української економіки до світового господарства;
• сприяння розвитку експортного потенціалу, за рахунок розвиткувисокотехнологічних галузей, проведення політики імпортозаміщення;
• проведення політики протекціонізму у відношенні до вітчизняних виробників, якіне є монополістами на внутрішньому ринку;
• забезпечення оптимальних умов для погашення зовнішнього боргу України та йогообслуговування;
• впровадження високоефективної політики, що стосується соціальної сфери;
• вдосконалення законодавства в економічній сфері та наближення його донормативних актів ЄС [2].
Важливим є визначення основного кола економічних інтересів українського суспільства і можливості ефективного їх співставлення та поєднання з вимогами Європейського Союзу.
Очевидним є те, що європейська інтеграція і вступ до ЄС не є одномоментним економічним і політичним явищем. З одного боку, для розвитку України як правової економічно розвиненої держави, вступ до ЄС є необхідним і відіграє ключову роль у подальшій долі країни, з іншого – не повинні ігноруватися інтереси українського народу, повинні бути передбачені усі наслідки, що з'являться після вступу. І все ж перспективи розвитку України залежать від подальшої її економічної орієнтації. На сьогоднішній день, перспективою на майбутнє обрано шлях, що веде до вступу в ЄС. Це тривалий процес, який вимагає мобілізації усього суспільства, кардинальної зміни його свідомості [2].
Отже, для України інтеграція до Євросоюзу - це рух держави до стандартів реальної, діючої демократії та цивілізованого, соціально орієнтованого ринкового господарства. Поки що Україна та ЄС погодилися інтенсифікувати політичні, економічні і культурні відносини, включаючи транскордонне співробітництво та спільну відповідальність у запобіганні та врегулюванні конфліктів. При цьому наголошується, що швидкість прогресу у відносинах буде повністю залежати від зусиль України та конкретних досягнень у виконанні зобов'язань щодо спільних цінностей. Саме тому органи державної влади повинні врахувати всі зобов'язання, що взяла на себе держава перед ЄС і відповідно до них, розробити ефективну зовнішньоекономічну політику, впровадити її у життя, і лише після цього розраховувати надосягнення бажаних результатів.
Література
1.Сторонянська І.З. Міжрегіональна інтеграція України: основні протиріччя та завдання державної політики / І.З. Сторонянська // Економіка та право. – 2008. - № 1. – С. 75-79.
2.Шевченко О. Участь України в процесах інтеграції і глобалізації:теоретико-методологічний аспект/ О. Шевченко, І.Кадикова // Галицький економічний вісник. — 2010. — №3(28).— с.5-9.