Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Документы

Содержание Цикл професійно-орієнтованих дисциплін Ідентифікація  Водопостачання, водовідведення, поліпшення якості води Мета викладання Цілі та завдання 7. Форми та методи навчання Гідравліка і аеродинаміка Цілі та завдання 4. Розділ програми навчання 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. Студенти повинні знати Студенти повинні вміти 7. Форми та методи навчання Природоохоронне інспектування 2.Опис. Змістові модулі Б) Цілі та завдання В) Бібліографія 7.Форми і методи навчання 7. Форми та методи навчання Основи екологічної токсикології Утилізація та рекуперація промислових відходів ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

Цикл професійно-орієнтованих дисциплін

1. 
   Ідентифікація
   

 Водопостачання, водовідведення, поліпшення якості води

2. Опис

Мета викладання: дати студентам уявлення про влаштування зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж, водозабірних споруд, споруд очищення природної та стічної води з врахуванням сучасних екологічних вимог. Курс висвітлює сучасний стан рішення проблеми очищення води. В курсі приводяться особливості фізико-хімічної i біологічної очистки вод, а також можливі напрямки підвищення продуктивності i ефективності роботи діючих споруд комунального господарства. Крім того, у дисципліні приводяться деякі данні про специфічні методи та технологічні схеми обробки осаду.

Зміст: Модуль 1. Схеми і системи водопостачання. Норми і режим водопостачання. Джерела водопостачання. Водоприймальні споруди для забирання води з поверхневих джерел і насосні станції. Руслові та берегові водозабори. Ковшові водозабори та водозабори на каналах, водосховищах і морях. Водоприймальні споруди для забирання підземних воді насосні станції. Свердловини. Шахтні колодязі. Променеві та інфільтраційні водозабори. Зони санітарної охорони. Зовнішня водопровідна мережа. Схеми водопровідних мереж. Водонапірні і регулювальні споруди. Водопровідні труби їх прокладання та з’єднання. Методи очищення природної води. Стандарт питної води. Вимоги до якості води різних споживачів. Методи очищення води. Вибір методу. Висотна схема та генплан станції очищення води. Вибір складу очисних споруд. Технологічні особливості коагуляції каламутної та кольорової води. Реагенти, реагентне господарство. Модуль 2. Дозування реагентів їх змішування з водою. Споруди освітлення природної води Конструкції відстійників: вертикальні, горизонтальні, радіальні. Ї х розрахунок. Тонкошарові відстійники. Ї х розрахунок. Освітлювачі з завислим осадом. Гідроциклони та центрифуги. Флотатори. Класифікація фільтрів. Захисна дія фільтрів. Споруди для оброблення осадів очисних споруд. Згущувачі осаду, майданчики зневоднення осаду. Споруди механічного зневоднення осаду. Схеми і системи водовідведення. Норми і режим водовідведення. Схеми водовідвідних мереж. Особливості конструювання каналізаційних насосних станцій. Методи очищення комунальних стічних вод. Схеми очисних станцій. Механічне та біологічне очищення стічних вод. Дезинфекція стічних вод. Випуск очищених стічних вод у водойму. Методи обробки та утилізації осаду.

3. Рівень

А) Попередні умови – засвоєння змістових модулів: хімія, фізика, основи екології,

Цілі та завдання – в результаті вивчення змістового модуля студент повинен:

• засвоїти: сучасні конструкції водозабірних споруд, принципи їх роботи, методи розрахунку систем транспорту води; призначення та особливості конструкцій споруд для очищення природної та стічної води та їх розрахунок; методики проектування насосних станцій; правила виконання проектних робіт;
  
• вміти: розраховувати споруди та мережі водопостачання та водовідведення; вибирати оптимальні технологічні схеми очищення води; виконувати проектно-вишукові роботи і окремі стадії проектних робіт, проводити їх експертизу.
  

Бібліографія: 1. Хоружий П.Д., Ткачук О.А. Водопровідні системи і споруди: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 230 с. 2. Срібнюк С.М. Гідравлічні та аеродинамічні машини. Основи теорії і застосування: Навчальний посібник. Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 328 с. 3. Кульский Л.А., Строкач П.П. Технология очистки природных вод. – Киев: Вища школа, 1986. 4. Николадзе Г.И. Подготовка воды для питьевого водоснабжения. – М.: Стройиздат, 1984. 5. Калицун В.И. Водоотводящие системы и сооружения. – М.: Стройиздат, 1987.– 336 с. 6. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод: Підручник / Под заг. ред. А.К. Запольського. – К.: Лібра, 2000. – 552 с. 7. Кедров В.С. и др. Водоснабжение и канализация: Учебник для вузов / – М.: Стройиздат, 1984. – 288с.

4. Розділ програми навчання: обов’язковий.

5. Викладацький склад

Лектор – к.т.н., доцент Злобін І.О.; практичні заняття – к.т.н., доцент Злобін І.О.

6. Тривалість – 17 тижнів у семестрі.

Обсяг – 81 год. (2,5 кредити ЕСТS), у тому числі: аудиторні заняття – 50 год. (лекції – 34 год.; практичні заняття – 16 год.), самостійна робота – 5 год., індивідуальна робота – 26 год.

7. Форми та методи навчання

Форми – денна, заочна, дистанційна, екстернат.

Методи – теоретичне, практичне, самостійне навчання, у тому числі: курсова робота – 1.

8. Оцінювання

Модульна система, яка включає поточний контроль знань та 2 контрольні заходи (на 8-му та 16-му тижнях семестру). Семестровий контроль – у формі тестового екзамену. Максимальна сумарна оцінка – 100 балів.

9. Мова

Викладання здійснюється українською мовою. Індивідуальні заняття та консультації можливі російською мовою.


1. Ідентифікація

Гідравліка і аеродинаміка

2. Опис

Мета викладання: Підготовка фахівців до проектної і дослідної, виробничо-технологічної роботи з отриманням знань з основних законів технічної механіки рідин і газів, методів розв’язування задач з гідростатики та гідродинаміки, розрахунку трубопроводів.

Зміст: Історія розвитку гідравліки, аеродинаміки. В’язкість. Стискування рідини i коефіцієнт об’ємного стиснення. Температурне розширення рідини, коефіцієнт розширення. Ньютонівські та неньютонівські рідини. Гідростатичний тиск і його властивості. Абсолютний i манометричний тиск. Одиниці виміру тиску. Диференціальне рівняння рівноваги рідини. Поверхні рівного тиску. Рівняння вільної поверхні рідини. Основне рівняння гідростатики. Закон Паскаля. Рівняння гідростатики для газів. Сила тиску рiдини на плоскi поверхні. Епюри тиску. Точка прикладання результуючої сили тиску рідини. Епюри тиску. Сила тиску рiдини на криволінійні поверхнi. Об’єм тіла тиску. Плавання. Остiйнiсть плаваючих тiл. Закон Архімеда. Основи гідродинаміки. Лiнi? течії, трубка течії, елементарна струминка, потiк рідини. Рiвняння нерозривностi рідини. Інтеграл Бернуллі. Рівняння Бернуллі для струминки ідеальної нестискуваної рідини. Гiдравлiчнi елементи потоку. Кінетична енергія потоку. Коефіцієнт Коріоліса. Рiвняння Бернуллі. Природа гідравлічних опорів. Основне рівняння рівномірного руху рідини. Дотичні напруження. Формула Дарсі-Вейсбаха. Режими руху рідин. Досліди Рейнольдса. Ламінарний режим руху рідин у круглих трубах. Втрати напору при ламінарному русі рідини. Формула Пуазейля. Втрати напору по довжині. Зони гідравлічних опорів. Досліди Нікурадзе. Зони роботи трубопроводів. Місцеві опори. Формула Борда. Класифікація трубопроводів. Розрахунок коротких трубопроводів. Коефіцієнт опору трубопровідної системи. Вибір економічно найвигіднішого діаметра трубопроводу. Розрахунок послідовно з’єднаних коротких трубопроводів. Розрахунок сифонного трубопроводу. Довгі трубопроводи. Розрахунок довгих трубопроводів з безперервною роздачою на шляху руху рідини. Тупікова мережа. Витiкання рiдини з отворів та насадки Взаємодія потоку рідини і твердого тіла. Явище гідравлічного удару у трубопроводах.

3. Рівень

А) Попередні умови – засвоєння змістових модулів: "Диференціальні рівняння та рівняння математичної фізики", "Математичний аналіз", "Фізика".

Б) Цілі та завдання – в результаті вивчення змістового модуля студент повинен:

• засвоїти: теоретичні основи технічної механіки рідин і газів; основні закони і формули гідростатики та гідродинаміки, Фізичну природу гідравлічних опорів; методи гідравлічного розрахунку трубопроводів, розгалужених і кільцевих гідравлічних мереж; закони витікання рідин із отворів і насадків;
  
• вміти: розв’язувати типові задачі з технічної механіки рідин і газів; виконувати гідравлічний розрахунок трубопроводів; використовувати закони гідравліки у практичній діяльності..
  

В) Бібліографія:

1. Константінов Ю.М., Гіжа О.О. Технічна механіка рідини і газу. – К.: Вища школа, 2002. – 277 с.

2. Cборник задач по гидравлике / Под ред. В.А.Большакова.– К.: Вища школа, 1979. – 336 с.

3. Справочник по гидравлике./ В.А. Большаков, Ю.М. Константинов – К.: Вища школа, 1984. – 343 с.

4. Альтшуль А.Д., Киселев П.Г. Гидравлика и аэродинамика.– М.: Стройиздат, 1987. – 414 с.

5. Чугаев Р.Р. Гидравлика (Техническая механика жидкости).– Л.: Энергоиздат, Ленинград. отд-ние, 1982.– 672 с.

6. Справочник по гидравлическим расчетам / Под ред. П.Г.Киселева. -М.: Энергия1962. – 312 с.

7. Андреевская А.В. и др. Задачник по гидравлике. Изд.2-е‚ переработ. и доп. -М: Энергия1970. – 424 с.

4. Розділ програми навчання: вибірковий.

5. Викладацький склад

Лектор: к.т.н., доц. Клепіков О.Д.; практичні заняття: к.т.н., доц. Клепіков О.Д.; лабораторні заняття: к.т.н., доц. Клепіков О.Д.;.

6. Тривалість – 18 тижнів у семестрі.

Обсяг – 108 год. (3 кредита ЕСТS), у тому числі: аудиторні заняття – 56 год. (лекції – 24 год.; практичні заняття – 16 год.; лабораторні заняття – 16 год.); самостійна робота – 26 год., індивідуальна робота –26 год.

7. Форми та методи навчання

Форми – денна, заочна, дистанційна.

Методи – теоретичне, практичне, самостійне навчання, у тому числі:РГР– 1.

8. Оцінювання

- поточне (за результатами практичних і лабораторних робіт);

- підсумкове (РГР, залік).

9. Мова

Викладання здійснюється українською мовою. Можливе викладання російською мовою.


1. Ідентифікація.

Гідробіологія

2. Опис. Змістові модулі.

Гідробіологія як наука про водні екосистеми. Вода - середовище існування гідробіонтів. Колообіг речовин та потік енергії у водних екосистемах. Водні екосистеми. Види. Різноманітність. Забруднення природних вод. Роль гідробіонтів у очищенні стічних вод. Стан водних ресурсів України. Антропогенний вплив на води Світового океану.

3. Рівень.

А) Попередні умови. Базові знання з біології. Література: 1.Біологія: В 3-х томах / Под.ред. Р.Сопера. - М.: Мир, 2001. - 454с., 2002. - 436с., 2002 - 451с; 2. Біологія: Навч.посібник / А.Слюсарев та ін. / Під ред. В.О.Мотузного. - К.: Вища школа, 1991

Б) Цілі та завдання: підготовити висококваліфікованих спеціалістів, які здатні використовувати біологічні знання для практичного рішення питань охорони водного середовища, забезпечити формування у студентів цілісного уявлення про водні екосистеми, їх складові та ролі людини у їх функціонуванні, бережливого ставлення до природи, засвоєння норм і правил екологічної етики.

Студенти повинні знати: найважливіші фактори водного середовища і реакції на них організмів, роль водного середовища для гідробіонтів; структуру та принципи функціонування водних екосистем, що дозволяє розкрити цілісність природи, чисельність і різноманітність її компонентів, тісний взаємозв’язок між ними, взаємозалежності природи, людини і суспільства; основні методичні прийоми і принципи гідробіологічних досліджень, загальнобіологічні закони, які необхідно використовувати при вирішенні проблем, пов’язаних з порушенням стану водних екосистем; структуру, закономірності та перспективи розвитку, сучасні екологічні проблеми, пов’язані з функціонуванням водних екосистем; видову різноманітність гідробіонтів та їх значення у природі та житті людини.

Студенти повинні вміти: аналізувати та співставляти різні природні явища. що відбуваються у водному середовищі, визначати взаємодію природних та антропогенних компонентів, застосовувати біологічні знання з метою професійного самовизначення; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі водних екосистем на різних рівнях організації живої матерії; давати екологічну оцінку різноманітним водним екосистемам, виявляти трофічні зв’язки та потоки енергії у водних екосистемах, оцінювати стан водних ресурсів; оперувати основними навиками дослідницької діяльності, застосовувати експериментальні методи для вирішення гідробіологічних проблем, оцінювати запропоновані ситуації, на основі глибокого теоретичного та практичного аналізу; самостійно організовувати експерименти, робити висновки та формувати наукові гіпотези, розробляти заходи щодо збереження водного середовища, підтримання збалансованості у гідроекосистемах, видового різноманіття гідробіонтів.


В) Бібліографія: 1. Константинов А. С. Общая гидробиология. – М., Высшая школа, 1986; 2. Кошова О.М. Введение в гидробиологию. – Красноярск, 1987.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад:

Аніскіна-Левчук Р.В., к. с-г. н. ст.викл.

6. Тривалість:81 год

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування на практичних заняттях);

- підсумковий - залік (усний).

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Природоохоронне інспектування

2. Опис. Змістові модулі.

Мета державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Основні складові державного контролю. Порушення природоохоронного законодавства та передбачені за них санкції. Перевірки в галузі охорони навколишнього природного середовища. Етапи, планування, підготовка до перевірки, візит на територію об'єкта перевірки. Звіт про перевірку об’єктів. Перевірка металургійного та хімічного заводу. Перевірка цементного виробництва. Перевірка гальванічних процесів на виробництві. Перевірка об’єктів видалення відходів. Перевірка транспортних засобів. Перевірка відходів (матеріалів) невизначеного походження. Баланс мас виробництва. Поняття адміністративного правопорушення. Адміністративна відповідальність. Види адміністративних стягнень. Протоколи про адміністративне правопорушення в галузі природоохоронного інспектування. Провадження в справах про адміністративні правопорушення. Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення. Постанова по справі про адміністративні правопорушення. Виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Кримінальна відповідальність за правопорушення природоохоронного законодавства.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з моніторингу навколишнього середовища, техноекології, методів вимірювання параметрів навколишнього середовища. Література: Кучерук І. М, Горбачук 1.1. Загальний курс фізики. - У 3-х томах. -К.: Техніка, 1999-2001.

Б) Цілі та завдання:

Дисципліна "Природоохоронне інспектування" призначена для вивчення основних законодавчих актів і процедур перевірок за дотриманням підприємствами, установами, організаціями та іншими юридичними особами вимог природоохоронного законодавства, екологічної безпеки додержанням стандартів та нормативів у галузі охорони навколишнього середовища, встановлених регламентів, дозволів, лімітів, аналізу статистичних звітів з питань використання природних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища, даних моніторингу.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- уміти використовувати інформація з різноманітних нормативно-правових актів українського природоохоронного законодавства , а також з Кодексу про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу при здійсненні державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, а саме за: використанням і охороною земель, надр, вод та джерел, атмосферного повітря, рослинності, тваринного світу, морського середовища і природних ресурсів; додержанням установлених лімітів використання природних ресурсів, нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище.

- знати основні законодавчі акти в галузі природоохоронного інспектування, порядок здійснення перевірок окремих галузей промисловості, види порушень природоохоронного законодавства та передбачені за них санкції, порядок притягнення до адміністративної відповідальності порушників природоохоронного законодавства.

- виконувати розрахунки матеріального балансу мас певного виробництва, його процесів та підпроцесів;

- оформляти відповідні форми запису про адміністративні та кримінальні правопорушення природоохоронного законодавства.

В) Бібліографія:

Екологічне законодавство України: Збірник. нормативних актів/ Відп. редактор І.О. Заєць - К.: Юрінком Інтер, 2001, 416с.; Акимова Т.А., Кузьмин А.П., Хаскин В.В. Экология. Природа-Человек-Техника: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. 2001, 343с.; Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посібник. − К., 2000, 203с.; Экология города: Учебник. − К., 2000, 464с.; Клименко Л.П. Техноекологія: Посібник .− Одеса, 2000, 542с.; Приклади та задачі з основ промислової екології: Навч. посібник. − Дніпропетровськ, 2000, 128с.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Рома В.В., старший викладач.

6. Тривалість: 108 год

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування, контрольні роботи);
  
• підсумковий - іспит усний.
  

7. Мова. Українська.
   

1. Ідентифікація.

Ландшафтна архітектура.

2.Опис. Змістові модулі: Об’єкти вивчення в ландшафтній архітектурі; характеристика садово-паркового мистецтва рабовласницького, феодального суспільства та європейського відродження; садово-паркове мистецтво Європи 20 століття; садово-паркове мистецтво близького та далекого Сходу; садово-паркове мистецтво України та Росії; особливості проектування об’єктів ландшафтної архітектури; озеленені території населених пунктів; архітектурно-ландшафтна організація міста; території промислових підприємств.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з історії архітектури.

Література:

Б) Цілі та завдання:

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні володіти такою системою знань та умінь:

- вміти використовувати в практичній діяльності отримані знання;

- знати основні принципи архітектурно-ландшафтної організації відкритого простору;

- виконувати розрахунки об’єктів ландшафтної архітектури;

- оформити отримані результати.

В) Бібліографія:

Ландшафтная архитектура / под ред. Н.Д.Родичкина. – К.: Будівельник, 1990. – 336 с. /

Вергунов А.П. и др. Ландшафтное проектирование, уч.пособие. М.: Высшая школа, 1991, - 240 с.

4. Обов’язковий.

5.Викладацький склад: проф., д.т.н. Бондар В.О.,

ст.викладач Степова О.В.

6.Тривалість: 38 год., кредити ЕСТ – 1 ( в т.ч.: 1-й трисеместр. 1 кредит)

2 год. на тиждень.

7.Форми і методи навчання: лекції, практичні.

8.Оцінювання. Контроль знань:

- потічний (опитування),

- підсумковий (залік)

9.Мова: українська.


1. Ідентифікація.

Радіоекологія.

2. Опис. Змістові модулі. Радіоекологія як самостійна дисципліна. Природна радіоактивність і роль радіонуклідів у біосфері. Теорія радіоємності екосистем. Радіоекологічні методи та прилади. Метод камерних моделей у радіоекології. Радіоекологія континентальних, лісових, прісноводних, морських екосистем. Системний підхід у вивченні процесів міграції й перерозподіли радіонуклідів у компонентах екосистем. Джерела радіоактивного забруднення біосфери. Екологічні функції ґрунту при радіоактивному забрудненні. Трансформація і вторинний перерозподіл радіонуклідів в ґрунтах. Вплив господарської діяльності людини на перерозподіл радіонуклідів в агроландшафтах. Надходження радіонуклідів у рослини. Особливості їх нагромаджень у деревних, трав'янистих рослинах, лісових, лугових та агроекосистемах, грибному комплексі. Проблеми радіаційної безпеки ядерних підприємств. Принципи та методи нормування та радіаційного моніторингу. Радіоекологія людини. Норми радіаційної безпеки.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з біології, фізики, хімії, математики.

Література: Ю.О. Култахмедов, В.І. Корогодін, В.К. Кольтовер. Основи радіоекології. К: 2003. 319

Б) Цілі та завдання:

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

  знати основні закономірності впливу радіаційного забруднення на екосистеми та людину, шляхи міграції радіонуклідів, основи безпечного функціонування об’єктів ядерної промисловості.

  уміти виясняти причини і передбачати наслідки можливих радіаційних забруднень навколишнього середовища, знаходити шляхи попередження таких забруднень та визначати методи ліквідації шкідливих наслідків.

В) Бібліографія:

Вопросы дозиметрии и радиационная безопасность на АЭС Под редакцией А.В. Носовского. «Укратомиздат», Славутич 1998. 406с.

Виленчик М.М. Радиобиологические эффекты и окружающая среда. / 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1991.

4. 
   Обов’язковий.
   
5. Викладацький склад:
   

Лобурець А.Т. канд. фіз.-мат. наук, доц.,

4. Тривалість:
   

54 год., 1,5 кредити ЕСТS.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування);
  
• підсумковий - залік.
  

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Основи екологічної токсикології

2. Опис. Змістові модулі.

Екологічна токсикологія як предмет, її завдання та загальні поняття. Токсична дія, загальні і додаткові фактори, які визначають розвиток отруєнь. Діагностика екзогенних отруєнь. Природні абіогенні екологічні фактори та їх роль. Екологія рослинних токсинів та отруєння рослинними токсинами. Біогенні токсини грибів, тварин як екологічні фактори. Антропогенні екологічні токсичні фактори та їх роль в життєдіяльності людини. Хімічні добавки до їжи як біогенні екологічні фактори. Алкоголь, табак, наркотики-токсичні біогенно-антропогенні фактори. Лікарняні препарати як токсичні антропогенні екологічні фактори. Концентровані кислоти, луги, окислювачі як токсичні антропогенні екологічні фактори. Радіаційне забруднення середовища існування як антропогенний екологічний фактор.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з органічної та неорганічної хімії рівня повної загальної середньої освіти. Література: Загальна гігієна під ред. Є.І. Гончарука; Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия,учеб. Для химикотехнол. Вузов.-М.:Высш.шк., 1988.-640с.; А.И. Артеменко Органическая химия, издательство „Высшая школа”, 1987 г., 414с.

Б) Цілі та завдання: доведення до відома студентів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" головних понять токсикології: токсикометричні, токсикокінетичні, токсикодинамічні порушення під дією токсинів, механізми дії головних токсинів, їх хімічне визначення, методи знешкодження хімічного забруднення. Дисципліна передбачає надання студентам знань для вирішення токсикологічних завдань по охороні навколишнього природного середовища. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні володіти такою системою знань та умінь:

• повинен знати: основи токсикометрії, токсикокінетики, токсикодинаміки; шляхи техногенного забруднення екосистем, наслідки, їх попередження та ліквідація; механізми впливу головних класів токсинів, шляхи попередження та відновлення структур, процесів та функцій живого.
  
• повинен вміти: прогнозувати екологічні токсикологічні ситуації в окремих галузях виробництва; аналітично визначати типові отрути та візуально – ознаки інтоксикації людей при дії токсинів; ме тоди знешкодження токсинів в біоценозі; здійснювати екологічну регламентацію господарської діяльності.
  

В) Бібліографія:

Экологическая токсикология: учебное пособие/ И.М. Туряница, А.Е. Пащенко.- Ужгород, издание Ужгородского университета1997.-254с., Справочник по охране окружающей среды / Под ред. В.Г. Сахаеева.-К.:Будівельник.-2001.-272с., Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології: Рідручник/за ред.К.М. Ситника.-К.:Вища шк.-2001.-351с.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад:

Степова О.В., асистент

6. Тривалість:108 год

7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні заняття.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування, захист лабораторних робіт);
  
• підсумковий - іспит усний.
  

7. Мова. Українська.
   

1. Ідентифікація.

Утилізація та рекуперація промислових відходів

2.Опис. Змістовні модулі: Основні характеристики відходів, методи їх утилізації. Визначення шляхів зменшення створення відходів на виробництві, технологія їх переробки, утилізації, знешкодження та поховання. Правові аспекти поводження з відходами.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з технології і апаратів очищення промислових стічних вод.

Література: Жуков А.И., Монгайт В.К. и др. "Канализация промышленных предприятий" – М.: стройиздат, 1984.

Родионов А.И., Клушин В.Н., Торочешников Н.С. "Техника защиты окружающей среды" – М.: Химия, 1989.

Б) Цілі та завдання:

Дисципліна «Утилізація та рекуперація промислових відходів» призначена для того, щоб навчити студентів правильно визначити шляхи зменшення створення відходів на виробництві, а також технологію їх переробки, знешкодження та поховання, правові аспекти поводження з відходами.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

• основні характеристики промислових відходів і забруднень;
  
• методи утилізації та знешкодження промислових відходів;
  
• технологію утилізації та знешкодження промислових відходів;
  
• правила збору і транспортування промислових відходів та шкідливих речовин, які входять до складу сировини;
  
• правові та економічні аспекти утилізації промислових відходів.
  

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти:

• визначити клас небезпеки промислових відходів;
  
• скласти паспорт промислового відходу;
  
• готувати документи на одержання ліміту на промислові відходи;
  
• проводити досліди по визначенню властивостей відходів.
  

В) Бібліографія:

Польгумов П.П., Утилизация промышленных отходов.-М.: Стройиздат. 1990-352с

Бернадинер М.Н., Шурыгин А.П., Огневая переработка и обезвреживание промышленных отходов.-М.: Химия, . 1990-304с

Торочешников Н.С., Родионов А.И., Кельцев Н.В., Техника защиты окружающей среды.-М.: Химия.. . 1981-368с

Мелешкин М.Т. ,Степанов В.Н., Промышленные отходы и окружающая среда.К.:Наукова думка. 1980.

Звягинцев Г.Л. Промышленная екология и технология утилизации отходов.Харьков:Высш.школа 1986.-144с.

Богушевская К.К. Термические методы обезвреживания отходов.Л.:Химия, 1975.-176с.

4. Обов’язковий.

5.Викладацький склад: доцент Нікітенко М.І.

6.Тривалість: 108 годин,6 годин на тиждень

7.Форми і методи навчання:. лекції, практичні заняття.

8.Оцінювання.: Контроль знань:

- поточний (опитування);

- підсумковий (екзамен)

9.Мова: українська.


1. Ідентифікація.

Основи наукової діяльності

2. Опис. Змістові модулі:

- Планування та прогнозування в наукових дослідженнях.

- Формування теми та етапи теоретичних досліджень.

- Методичні основи наукового пізнання.

- Прийоми, що використовуються в наукових дослідженнях.

- Загальні методи наукових досліджень:

- Методи моделювання. Математичне моделювання.

- Методи планування експерименту.

- Загальна теорія систем.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з філософії, математики, фізики, хімії.

Література: Причепій С.М. та ін. Філософія - К.: Академвидавництво, 2003, - 576 с. Пискунов Н.С. Дифференциальные и интегральные исчисления, м.Наука, 1985. Григор’єва В.В. та ін. Загальна хімія. – К.: Вища школа, 1991 – 556 с. Трофимов Т.И., курс физики, - М.: Высшая школа, 1990 – 478 с.

Б) Цілі та завдання:

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

− уміти використовувати сучасні загальні методи наукових досліджень для розв’язування практичних завдань;

− знати сучасні загальні методи наукових досліджень;

− виконувати розрахунки з використанням загальних методів наукових досліджень;

− оформляти результати наукових досліджень.

В) Бібліографія: Основы научных исследований, Крутов В.И. и др. – М.: Высшая школа, 1989.

Грушко И.М., Сиденко В.М. Основы научных исследований, издательство ХГУ "Высшая школа", 1993.

"Основы научных исследований" (Под ред. Лудченко А.А., из-во "Знание, 2000".

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: професор., д.т.н. Бондар В.О.

6. Тривалість: 20 год., кредити ЕСТ – 0,5 кр.в трисеместр ( 1 год. на тиждень ).

7.Форми та методи навчання: лекції.

8.Оцінювання:

- поточне : (опитування)

• підсумкове (залік)
  

9.Мова. Українська.


Цикл дисциплін самостійного вибору ВНЗ

1. Ідентифікація

Нарисна геометрія, інженерна та машинна графіка

2. Опис

Мета викладання: Вивчення основних понять та методів розв’язання геометричних задач, вироблення навичок виконання графічних робіт в будівництві та машинобудуванні, розвитку просторового мислення та навичок конструювання геометричних об’єктів за даними умовами, вивчення основних правил виконання будівельних та машинобудівельних креслень.

Зміст: Метод проектування, епюр Монжа. Державні стандарти: масштаби, шрифти, лінії креслення, нанесення розмірів, спряження. Аксонометричні проекції. Проекції точки, прямої, площини. Позиційні властивості проекцій пар геометричних фігур. Метричні властивості проекцій пар геометричних фігур. Перетин прямої та площини, взаємній перетин площин. Методи перетворення проекцій. Гранні поверхні. Перетин граннях поверхонь прямою, площиною та взаємний перетин гранних поверхонь. Криві поверхні. Перетин гранних поверхонь прямою, площиною та взаємний перетин гранних поверхонь. Перетин поверхонь прямою, площиною та взаємний перетин поверхонь. Оформлення машинобудівельних креслень за державними стандартами. Побудова проекцій деталі. Оформлення будівельних креслень за державними стандартами. Креслення будинку.

3. Рівень

Попередні умови – засвоєння змістових модулів «Креслення», «Геометрія», «Вища математика».

Мета та завдання – в результаті вивчення змістового модуля студент повинен:

• засвоїти: проекційний метод побудови зображень; властивості проекцій геометричних фігур; принципи побудови кривих ліній, гранних та кривих поверхонь; державні стандарти для виконання будівельних креслень;
  
• вміти: розв’язувати позиційні та метричні задачі в ортогональній системі проекцій; будувати проекції ліній та поверхонь; виконувати будівельні креслення за вимогами державних стандартів.
  

Бібліографія

1. Воронцов О.В.Конспект лекцій з нарисної геометрії. - Полтава, ПДТУ, 2002. – 120 с. 2. Михайленко В.Є., Найдиш В.М. Інженерна та комп’ютерна графіка. – К.: Вища школа, 2000 – 342 с. 3. Михайленко В.Е. Пономарев А.М. Инженерная графика. 3–е изд. – К.: Вища школа, 1990 – 303 с. 4. Крылов Н.Н. Начертательная геометрия, 1984. 5. Русскевич Н.Л., Ткач Д.Н. Справочник по строительному черчению, - К.: «Будівельник», 1987. 6. Гордон В.О., Семенцов-Огиевский М.А. Курс начертательной геометрии. – М.:Наука, 1988.

4. Розділ програми навчання: фундаментальні дисципліни.

5. Викладацький склад:

лекції: – старший викладач Маслова С.А.

практичні заняття: – старший викладач Маслова С.А.

6. Тривалість – 18 тижнів у 1 семестрі.

обсяг – 81 година, у тому числі аудиторних занять – 40 год. Лекції – 24 години. Практичні заняття – 16 годин. Самостійна робота – 41 година.

7. Форми і методи навчання

Форми – денна, заочна, дистанційна, екстернат.

Методи – навчання теоретичне, практичне, самостійне навчання, в тому числі контрольні роботи, розрахунково-графічні роботи.

8. Оцінювання роботи студента

Модульна система з поточним контролем знань. Семестровий контроль у формі диференційованого заліку.

9. Мова

Українська.


1. Ідентифікація.

Аналітична хімія.

2. Опис. Змістовні модулі. Якісний аналіз: основні поняття, класифікація катіонів й аніонів, якісні аналітичні реакції катіонів й аніонів, класифікація реакцій та методів якісного аналізу. Кількісний аналіз: класифікація методів кількісного аналізу, титриметричний метод, гравіметричний метод, фізичні та фізико-хімічні методи аналізу.

3. Рівень:

А) Попередні умови: курс базується на знаннях студентами таких дисциплін: загальна та неорганічна хімія, органічна хімія.

Б) Мета та завдання:

Мета курсу – закласти теоретичну і практичну базу з відомих методик якісного та кількісного аналізу речовин.

Завдання курсу – навчити майбутніх екологів навичок науково-практичних досліджень природних об’єктів, завдяки чому стає можливим здійснювати жорсткий контроль за викидами шкідливих речовин, контролювати якісний та кількісний склад природних та стічних вод, проводити точний аналіз повітря, грунту і води, розробляти нові методи аналізу, робити висновки щодо застосованих в регіонах промислових технологій.

В) Бібліографія

Харитонов Ю.Я. Аналитическая химия. Аналитика. Кн. 1. Качественный анализ. – М.: Высшая школа, 2003. – 615 с.

Бунякіна Н.В., Стороженко Д.О., Іваницька І.О. Лабораторний практикум з титриметричного і фотоколориметричного методів аналізу. Навчальний посібник. – ПНТУ, 2002. – 66 с.

Бунякіна Н.В., Стороженко Д.О., Іваницька І.О. Лабораторний практикум із гравіметричного аналізу. Навчально-методичний посібник. – ПНТУ, 2005 – 55с.

4. Вибірковий.

5. Викладацький склад: доцент, к.х.н. Бунякіна Н.В.

доцент, к.ф-мат.н. Сененко Н.Б.

6. Тривалість: 108 год. , кредити ECTS – 3,0

7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

– поточний (письмові колоквіуми, захист лабораторних робіт)

– підсумкове (іспит)

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Топографія з основами картографії.

2. Опис Змістові модулі.

Модуль 1. Основи геодезії. Математична основа карт. Поняття про форму та розміри Землі. Поняття про картографічні проекції, їх класифікація. Викривлення та їх розподіл і визначення. Масштаб. Розграфка та номенклатура багатоаркушних карт.

Модуль 2. Топографія. Геодезичні вимірювання та прилади. Топографічне знімання та методики його виконання. Зображення рельєфа та елементів місцевості на топокартах та планах. Задачі, які вирішуються з використанням топографічних карт та планів.

Модуль 3. Картографія. Картографічні знаки та способи картографічного зображення. Картографічна генералізація. Проектування та складання тематичних (екологічний) карт. Використання географічних та тематичних карт як засобу аналізу та дослідження.

3. Рівень:

А) Попередні умови Знання та навички з індивідуального розділу „Вища математика”, „Інженерна графіка”.

Б) Цілі та завдання: ознайомлення майбутніх спеціалістів екологів зі способами вивчення в деталях твердої поверхні Землі та можливості її відображення на картах та планах, придбання навичок використання методів складання та використання різновидної картографічної продукції.

В) Бібліографія:

Ратушняк Г.С. Топографія з основами картографії: Навч. Посібник. – К.: Центр навч. літ-ри, 2003 р. – 208 с.

Салищев К.А. Картография: Учеб. для географ. спец. ун-тов, 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. школа, 1982. – 272 с.

4. 
   Вибіркова.
   
5. Викладацький склад:
   Єрмоленко Д.А., канд. техн. наук, доц.
   
6. Тривалість: 108 год., кредити ЕСТS – 3. Семестр – 4. 4 год. на тиждень.
   

7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні та практичні заняття, курсова робота.

8. Оцінювання. Контроль знань:

• поточний (за результатами виконання лабораторних та практичних),
  
• підсумковий – семестровий залік
  

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Керування базами даних.

2. Опис. Змістові модулі.

Основні поняття систем керування базами даних. Можливості системи MS ACCESS із керування базами даних. Створення баз даних екологічного моніторингу. Встановлення зв’язків між таблицями. Використання форм, створення запитів та звітів. Вивод на друк.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з інформатики і системології рівня вищого технічного навчального закладу. Література: Інформатика: Комп"ютерна техніка. Комп"ютерні технології. Посіб. / За ред. О.І.Пушкаря - К.: Видавничий центр "Академія", 2001. - 696 с. (Альма-матер). Информатика: Базовый курс / С.В.Симонович и др. − СПб.: Питер, 2001. − 640 с.

Б) Цілі та завдання: формування у студентів знань, умінь і практичних навичок з автоматизації завдань екологічного моніторингу із використанням баз даних MS ACCESS, що виникають перед спеціалістом в різноманітних галузях екології, оволодіння програмними засобами розв’язання таких задач і оформлення різноманітної робочої документації на комп’ютері за допомогою системи MS ACCESS.

В) Бібліографія: Клименко О.Ф., Головко Н.Р., Шарапов О.Д. Інформатика та комп"ютерна техніка: Навч.-метод. посібник / За заг. ред. О.Д.Шарапова. − К.: КНЕУ, 2002. − 534 с.

4. Обов’язковий.

5.Викладацький склад:

Кропивницький С.В., канд. техн. наук, доцент, Хоменко І.В., асистент.

6. Тривалість:

54 год., кредити ECTS – 1,5 (у т.ч.: 7-й семестр – 1,5 кред). 3 год на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, розрахунково-графічна робота.

8.Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування, розв’язок контрольних завдань);

- підсумковий – залік.

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Радіоекологія.

2. Опис. Змістові модулі. Радіоекологія як самостійна дисципліна. Природна радіоактивність і роль радіонуклідів у біосфері. Теорія радіоємності екосистем. Радіоекологічні методи та прилади. Метод камерних моделей у радіоекології. Радіоекологія континентальних, лісових, прісноводних, морських екосистем. Системний підхід у вивченні процесів міграції й перерозподіли радіонуклідів у компонентах екосистем. Джерела радіоактивного забруднення біосфери. Екологічні функції ґрунту при радіоактивному забрудненні. Трансформація і вторинний перерозподіл радіонуклідів в ґрунтах. Вплив господарської діяльності людини на перерозподіл радіонуклідів в агроландшафтах. Надходження радіонуклідів у рослини. Особливості їх нагромаджень у деревних, трав'янистих рослинах, лісових, лугових та агроекосистемах, грибному комплексі. Проблеми радіаційної безпеки ядерних підприємств. Принципи та методи нормування та радіаційного моніторингу. Радіоекологія людини. Норми радіаційної безпеки.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з біології, фізики, хімії, математики.

Література: Ю.О. Култахмедов, В.І. Корогодін, В.К. Кольтовер. Основи радіоекології. К: 2003. 319

Б) Цілі та завдання:

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

  знати основні закономірності впливу радіаційного забруднення на екосистеми та людину, шляхи міграції радіонуклідів, основи безпечного функціонування об’єктів ядерної промисловості.

  уміти виясняти причини і передбачати наслідки можливих радіаційних забруднень навколишнього середовища, знаходити шляхи попередження таких забруднень та визначати методи ліквідації шкідливих наслідків.

В) Бібліографія:

Вопросы дозиметрии и радиационная безопасность на АЭС Под редакцией А.В. Носовского. «Укратомиздат», Славутич 1998. 406с.

Виленчик М.М. Радиобиологические эффекты и окружающая среда. / 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Энергоатомиздат, 1991.

4. Обов’язковий.
   
5. Викладацький склад:
   

Лобурець А.Т. канд. фіз.-мат. наук, доц.,

4. Тривалість:
   

54 год., 1,5 кредити ЕСТS.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

• поточний (опитування, тестування);
  
• підсумковий - залік.
  

9. Мова. Українська.

3. Ідентифікація