Міністерство освіти І науки України
Вид материала | Документы |
Содержание2. Опис. Змістові модулі. Студенти повинні знати Студенти повинні вміти Цілі та завдання 4.Розділ програми навчання: обов'язковий. Форми та методи навчання 9.Мова викладання |
- Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
- Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
- Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
- Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
- Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.
Біологія
2. Опис. Змістові модулі.
Біологія як наука. Біохімія біологічно-важливих речовин. Цитологія. Розмноження організмів. Індивідуальний розвиток організмів. Обмін речовин та енергії. Генетика. Різноманітність живих організмів. Анатомія, фізіологія та гігієна людини. Імунологія. Мікробіологія. Мікробна біотехнологія. Фітобіотехнологія. Зообіотехнолгія.
3. Рівень.
А) Попередні умови. Базові знання з біології рівня повної загальної середньої освіти. Література: Біологія. Навч.посібник./ А.Слюсарев та ін. Під ред. В.О.Мотузного, К.:Вища школа. 1991, 503с.
Б) Цілі та завдання: підготовити висококваліфікованих спеціалістів, які здатні використовувати біологічні знання для практичного рішення питань охорони навколишнього середовища. Забезпечити формування цілісного уявлення про сучасну природно-наукову картину світу та ролі людини у цій системі, бережливого ставлення до природ, засвоєння норм і правил екологічної етики.
Студенти повинні знати принципи біології, як системи природничих наук, її значення в закономірностях розвитку життя на Землі, основні понять про завдання і особливості напрямків біології: цитології, вірусології, мікробіології, генетики, селекції рослин і тварин, ембріології, імунології, антропології; структуру та принципи функціонування живих систем, що дозволяє розкрити цілісність природи, чисельність і різноманітність її компонентів, тісний взаємозв’язок між ними, взаємозалежності природи, людини і суспільства; основні методичні прийоми і принципи біологічного пізнання, загальнобіологічні закони, які необхідно використовувати при вирішенні проблем, пов’язаних з порушенням стану оточуючого середовища, вміння користуватися теоретичними знаннями для професійної орієнтації в прикладних сферах людської діяльності.
Студенти повинні вміти аналізувати та співставляти різні природні явища на основі знань біологічних законів, визначати взаємодію природних та антропогенних компонентів, застосовувати біологічні знання з метою професійного самовизначення; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі живих систем на різних рівнях організації живої матерії; оперувати основними вміннями дослідницької діяльності, застосовувати експериментальні методи для вирішення біологічних проблем, оцінювати запропоновані ситуації, на основі глибокого теоретичного та практичного аналізу; самостійно організовувати експерименти, робити висновки та формувати наукові гіпотези; розробляти заходи щодо збереження природи та усіх її компонентів.
- В) Бібліографія: Біологія. В 3-х томах. Под.ред. Р.Сопера. – М.:Мир. 2001- 454, 2002- 436, 2002-451.
4. Обов’язковий.
5. Викладацький склад:
Коваленко В. Ф. д.б.н., проф., академік.; Аніскіна-Левчук Р.В., к. с-г. н. ст.викл.
6. Тривалість: 162 год., кредити ECTS – 4,5 ( три семестри)
7. Форми та методи навчання: лекції, лабораторні заняття.
8. Оцінювання. Контроль знань:
- поточний (опитування, захист лабораторних робіт);
- підсумковий - іспит (усний), - залік (усний).
9. Мова. Українська.
1. Ідентифікація.
Метеорологія і кліматологія.
2. Опис. Змістові модулі.
Основний зміст метеорології і кліматології як наук. Будова і склад атмосфери. Радіаційний режим атмосфери. Термодинаміка атмосфери. Тепловий стан атмосфери. Водяна пара в атмосфері та фазові переходи води в атмосфері, хмарність, фізичні умови виникнення туманів. Статика атмосфери: атмосферний тиск, густина повітря та їх зміна по висоті в атмосфері. Режим руху атмосфери. Оцінка і прогноз забруднення атмосфери в залежності від впливу метеорологічних факторів: небезпечні метеорологічні (аномальні) умови в атмосфері, трансформація домішок в атмосфері. Клімат як екологічний фактор: кліматологія міст, кліматичний моніторинг.
3. Рівень:
А) Попередні умови. Базові знання з фізики та хімії рівня повної загальної середньої освіти і вищої математики з рівня університетської освіти. Кучерук І.М., Горбачу І.І. Загальний курс фізики. В 3-х томах. – К.: Техніка, 1999-2001.; Бушок Г.Ф. Курс фізики. У 2-х кн. - К.: Либідь, 2001.; Пискунов Н.С.Дифференциальное и интегральное исчисление. Т.1,2 - М.:Наука,1972.; Григор’єва В.В. Загальна хімія. - М., 1991.
Б) Цілі та завдання: ознайомити із статичними закономірностями функціонування атмосфери, динамікою клімату та методами її визначення; надати розуміння взаємозалежностей між основними метеорологічними параметрами та забрудненням атмосфери, між кліматичними факторами та глобальною зміною стану атмосфери; підготувати фахівців, які можуть самостійно вирішувати задачі стосовно прогнозування стану атмосфери, оцінки рівнів забруднення атмосферного повітря в районі розташування джерел антропогенних викидів в залежності від різних метеорологічних та кліматичних умов.
У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
- знати: будову, склад та загальні особливості атмосфери Землі та основні фізичні процеси, що в ній відбуваються; термодинамічні процеси та їх роль в зміні стану атмосфери; фазові переходи води в атмосфері; радіаційний режим атмосфери; фізичну суть процесів, що формують клімат в різних ландшафтних умовах, з урахуванням антропогенних факторів; основні метеорологічні параметри, за якими проводиться оцінка рівня забруднення атмосфери; сучасний стан і перспективи розвитку біосфери, методи контролю та оцінки стану забруднення атмосфери.
- уміти проводити обробку та аналіз кліматичних спостережень; виявляти зв’язки між кліматичними та екологічними процесами; застосовувати метеорологічні знання при вирішенні завдань оцінки об’ємів, напрямків та швидкостей атмосферних міграцій різних забруднювачів довкілля; проводити прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря для певної місцевості в залежності від зміни метеорологічних факторів.
В) Бібліографія:
Матвеев Л.Т. Курс общей метеорологии. Физика атмосферы.-Л.: Гидрометеоиздат, 1976. – 646с.; А.А.Исаев. Экологическая климатология. Учебное пособие. – М.: Научный мир, 2001. – 458с.; Берлянд М.Е. Прогноз и регулирование загрязнения атмосферы.- Л.: Гидрометеоиздат, 1985.- 270с.; О.О.Мислюк, Є.В.Мислюк. Метеорологія і кліматологія. Практикум. – Черкаси: ЧДТУ, 2004. – 147с.; Чемерис М.П.Метеорологія і кліматологія. Практикум. - Луцьк: Вид-во "Медіа", 1999. – 151с.; Алисов Б.П., Полтараус Б.В. Климатология.-М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – 297с.; П.И.Колесник. Метеорология. Практикум. - Киев: Вища школа, 1986. – 147с.; Уорк К., Уорнер С. Загрязнение воздуха. Источники и контроль / Перевод с англ. под ред. д.т.н., проф. Е.Н.Теверовского.-М.: Изд-во "Мир", 1980. – 539с.; Безуглая Э.Ю., Ростаргуева Г.П., Смирнова И.В. Чем дышит промышленный город.- Л.: Гидрометеоиздат,1991.- с.252; СНиП 23 - 01-99. Строительная климатология. / Государственный комитет Российской Федерации по строительству и жилищно-комунальному комплексу (Госстрой России). - М.: Стройиздат, 2000. – 58с.; Практикум по курсу «Метеорология и климатология». Раздел «Физика атмосферы» (для студентов экологических специальностей). – Кременчуг, 1996. – 32с.; Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Метеорологія і кліматологія” для студентів спеціальності 6.070800 усіх форм навчання. Укладачі: к.т.н., доцент Голік Ю.С., к.т.н. Ілляш О.Е. – Полтава, ПДТУ, 2001. – 20с.; Методичні вказівки для самостійної роботи з дисципліни “Метеорологія і кліматологія” для студентів спеціальності 6.070801. Укладач: к.т.н. Ілляш О.Е.– Полтава, ПДТУ, 2001. – 13с.; Методическое пособие по курсу "Метереология и клематология". краткий атлас облаков. Кременчуг, 1996. – 25с.
4. Обов'язковий.
5. Викладацький склад:
Ілляш О.Е., к.т.н., доцент, Самойлік М.С., асистент.
6. Тривалість:
108 год., кредити ЕСТ5 - 3,0. 4 год. на тиждень, 26 тижнів на засвоєння.
Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, курсова робота.
- Оцінювання. Контроль знань:
- поточний (опитування, поточні контрольні роботи);
- підсумковий – іспит усний.
Мова. Українська
1. Ідентифікація.
Загальна гідрологія.
2.Опис.
Мета викладання: Надання студентам знань з основ гідрології поверхневих джерел води а також методів спостережень за ними..
Зміст: Загальні відомості по гідрології суші. Рівняння водного балансу. Стік річок. Норма стоку.
Твердий стік річок. Зимовий режим стоку річок. Гідрологічний режим озер, водосховищ, морів. Статистичні методи в гідрології. Криві повторюваності та забезпеченості стоку. Розрахунок максимального та мінімального стоку води при наявності та відсутності спостережень за гідрологічними даними. Водомірні пости і гідрометстанції. Розподіл швидкостей в потоках. Методи та прилади вимірювання метеорологічних даних а також швидкостей та витрат води.
З.Рівень
Попередні умови - засвоєння змістових модулів: „Фізика", „Кліматологія, ", „Гідравліка і аеродинаміка ".
Цілі та завдання - в результаті вивчення змістового модуля студент повинен: Засвоїти: методи гідрологічних розрахунків ; методи гідрометричних вимірювань; теоретичні основи розрахунків і проектування різних гідротехнічних споруд систем водопостачання та водовідведення, в тому числі накопичувачів для промислових відходів; Вміти: виконувати гідрологічні розрахунки поверхневого стоку, вимірювати гідрологічні характеристики потоків, проектувати гідротехнічні споруди, яки поширені в системах водопостачання та водовідведення.
Бібліографія: 1 .Гидрология, гидротехнические сооружения. Под ред. Г.Н.Смирнова. М. :Вьісш.шк.,1988.-472с. 2.Линслей Р.К. Колер М.А., Паулюс Д.Л.Х. Прикладная гидрология, ГимизДІ.,1962.-759с. З.Виссмен У.мл.,Харбаф Т.И.,Введение в гидрологию,Гидрометеоиздат, Л.,1979.-470с. 4.Потапов М.В.Регулирование стока,Сельхозгиз,М .194О.-28Ос. 5.Вахрамеев И.И.,Бебенина Т.П.,ЧассС.И.Гидротехника в торфяной и горнорудной промьппленности,М.,Недра, 1984.-303с.6.Чеботарев А.И.Общая гидрология,Л.,Гидрометеоиздат,1975.-544с. 7.3амаринЕ.А.Сельскохозяйственньіе гидротехнические сооружения ,М.Госстройиздат,1957.-290с. 8.ПашковН.Н.,Долгаче'вФ.М. Гидравлика.Основьі гидрологии,М.Знергоатомиздат, 1985 .-3 83с. 9.ИвановА.Н.,НеговскаяТ.А.Гидрология и регулирование стока,М.,Колос,1979.-384с. Ю.Большакова В.В.,ИвановА.Н. Сборник задач по гидрометрии,инженерной гидрологии и регулированию стока,М.,Висшая школа, 1975.-184с. 11.КонстантиновН.М. и др.Гидравлика,гидрология,гидрометрия, Ч.2.,М.,Вьісшая школа, 1987.
4.Розділ програми навчання: обов'язковий.
5.Викладацький склад
Лектор: к.т.н.,доцент КлепіковО.Д.;практичні заняття: к.т.н.,доц..Клепіков О.Д.
б.Тривалість - 17 тижнів в семестрі.
Обсяг- 108 год. (3кредита), у тому числі: аудиторні заняття- 54 год.(лекції 38год.;практичні заняття-16 год, самостійна підготовка 26 год, індивідуальна 28 год.)
7. Форми та методи навчання
Форми -денна, заочна, дистанційна, екстернат. Методи - теоретичне, практичне, самостійне навчання
8.Оцінювання
Модульна система, яка включає поточний контроль знань та 2 контрольні заходи (на 8-му та 17-му тижнях семестру).Семестровий контроль - у формі письмового екзамену. Максимальна сумарна оцінка-100 б.
9.Мова викладання - українська.
Ідентифікація