Міністерство освіти І науки України

Вид материала

Документы

Содержание Економіка будівництва 7. Форми та методи навчання Організація управління в екологічній діяльності 2. Опис. Змістові модулі. Екологічне право 7. Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі 7.Форми та методи навчання 2. Опис. Змістові модулі. 2. Опис. Змістові модулі. Нормування антропогенного навантаження 2. Опис. Змістові модулі. Б) Цілі та завдання. Студенти повинні знати 7. Форми та методи навчання Основні теми А) Попередні умови Б) Цілі та завдання Завдання курсу Форми та методи навчання ... Полное содержание

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Департамент міжнародного співробітництва та європейської, 39kb.
• Міністерство освіти І науки україни міністерство економіки україни міністерство фінансів, 18.39kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 335.34kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 283.15kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни, 59.16kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 32.42kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 61.58kb.
• Міністерство освіти І науки україни положенн я про організацію фізичного виховання, 306.47kb.
• Міністерство освіти І науки україни інститут інноваційних технологій І змісту освіти, 43.77kb.

Економіка будівництва

2. 
   Опис. Змістовні модулі.
   

Модуль 1 Економічна модель діяльності будівельної організації: формування виробничої програми будівельної організації; виробничі фонди будівельної організації; узагальнюючі економічні показники діяльності будівельних організацій.

Модуль 2 Ціноутворення та кошторисна справа у будівництві: визначення ціни будівельної продукції; кошторисна вартість будівництва; кошторисна документація.

2. Рівень:
   

А) Попередні умови. базові знання з економічної теорії.

Б) Цілі та завдання: професійна підготовка з питань планування діяльності будівельної організації, використання виробничих фондів, аналізу основних економічних показників діяльності підприємства У результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти визначати кошторисну вартість систем теплогазопостачання і вентиляції і складати відповідну кошторисну документацію.

В) Бібліографія: „Экономіка будівельних організацій” за ред. П.С.Рогожіна, А.Ф.Гойко., К., Скарби, 2001.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад:

Крисанов А.Г., доцент.

6. Тривалість: 54 годин, кредити ECTS – 1,5, 3 годин на тиждень, 18 тижнів на засвоєння, 4 семестр, лекцій – годин, практичних занять – години.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування);

- підсумковий (залік у тестовій формі).

3. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Екологічна експертиза.

2. Опис. Змістові модулі.

Вступ. Зміст та завдання дисципліни “Екологічна експертиза.” Основні положення нормативних документів та законів до екологічної експертизи. Понятійні аспекти та визначення екологічної експертизи. Загальні положення. Основні положення законів “Про охорону навколишнього природного середовища”, “Про екологічну експертизу” та інш. відносно процесів екологічної експертизи. Основні поняття: екологічна оцінка, екологічні вимоги, ОВНС, екологічне обгрунтування, екологічна експертиза. Основні принципи та критерії екологічної експертизи.Основні стадії екологічної експертизи. Попередній прогноз основних впливів. Складання заяви про наміри. Проведення оцінки впливу. Розробка матеріалів ОВНС. Складання заяви про екологічні наслідки. Відомча екологічна експертиза. Державна екологічна експертиза. Види екологічної експертизи. Перед проектна експертиза. Проектна експертиза. Післяпроектна експертиза. Екологічне аудитовання. Основи та умови проведення екологічної експертизи. Перелік основних нормативних актів з організації проведення екологічної експертизи та їх зміст із точки зору умов проведення.

Порядок організації і проведення (регламент) державної екологічної експертизи. Основні елементи та послідовність проведення державної екологічної експертизи. Вимоги державної експертизи до проектних материалів. Обєкти державної екологічної експертизи. Порядок організації і проведення (регламент) громадської екологічної експертизи. Роль громадськості в екологічній експертизі. Інші види екологічної експертизи. Компетенція місцевих рад у проведенні екологічної експертизи.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” з курсів: Процеси та апарати захисту атмосфери, Техногенна екологія. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Вентиляційні викиди та промислова вентиляція. Моніторинг навколишнього середовища. Екологія людини. Основи екологічного права.

Література: Защита атмосферы от промышленных загрязнений .Справочник. Т1 иТ2.М.Металлургия 1988 г. В.Лейте. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на рабочем месте.Л.Химия.80г Справочник.Пылеулавливание в металлургии.М. Металлур-гия.1984 г. В.Страус. Промышленная очистка газов. М.Химия, 1983. К.Уоррк. Загрязнение воздуха.М.Мир. : В.В.Глухов. Экономические основы экологии. - С.-П.: Спец. литература,1997.; Н.В.Максименко, В.В.Задніпровський. Організація управління в екологічній діяльності: Навчальний посібник. – Х.: ХНУ імені В.Н.Карабіна, 2005. – 192с.; В.Н.Грищенко, І.Ф.Дун та ін. Посібник природоохоронця. – Київ, 2004.- 119с.; Дорогунцов С.І. Управління техногенною екологічною безпекою у парадигмі сталого розвитку. - К.: Наукова думка, 2001.; Заець І.О. Екологічне законодавство України. - К.: Юрінком Інтер, 2001; Андрейцев В.І. Екологічне право, особлива частина. - К.: Істина, 2001.; Андрейцев В.І. Екологічне право. Курс лекцій. - К.: Вентурі, 1996.; Баб’як О.С. Екологічне право України. - К.: Атіко, 2000.; И.И.Мазур, О.И.Молдаванов, В.Н.Шишов. Инженерная єкология. Общий курс в 2-х томах. Справочное пособие. - М.:В.Ш. 1996..

Б) Цілі та завдання Необхідність проведення екологічної експертизи обумовлена природоохоронним законодавством України. Мета екологічної експертизи полягає в визначенні відповідності проектних рішень сучасним екологічним вимогам перед тим, як погодити їх у відповідних органах; попередження можливого негативного впливу майбутніх об’єктів в процесі їх впливу на екосистему; підтримки динамічної природної рівноваги та стану навколишнього природного середовища при реалізації та виконанні народногосподарських планів.

Крім того, дисципліна формує розуміння сутності та особливостей екологічної експертизи, яка включає в себе процедуру оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС), а також контрольних перевірок в рамках державної та громадської експертизи, вивчення критеріїв і розбір методичних підходів до власних оцінок впливу на окремі компоненти навколишнього середовища (повітря, воду, землю, флору та фауну).

Це вимагає від спеціалістів високої кваліфікації і глибоких знань у рішенні вказаних задач

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

• знати
  

• суть екологічної експертизи ;
  
• керівні принципи нормування якості навколишнього природного середовища;
  
• критерії встановлення екологічних нормативів;
  
• основні закони України з “Екологічної експертизи”;
  
• основні нормативні документи, які мають відношення до екологічної експертизи ;
  
• основні вимоги до нормування природокористування;
  
• нормування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;
  
• нормування гранично допустимих викидів і скидів забруднюючих речовин;
  
• нормування гранично допустимих рівнів шуму, вібрації, магнітних полів та інш;
  
• нормативи санітарних та захисних зон;
  
• статті нормативних документів відносно розробки ОВНС;
  
• допоміжні екологічні нормативи (стандарти);
  
• основні положення основних українських та міжнародних нормативно-правових документів з екологічної експертизи;
  

• вміти
  

• проводити гігієнічне нормування, при якому об’єктивно обґрунтовувати граничні значення інтенсивності дії шкідливих факторів які небезпечні для людини ;
  
• виконувати розрахунки з нормування викидів та скидів у навколишнє середовище;
  
• виконувати проекти нормативів ГДВ;
  
• володіти основами проведення екологічної експертизи;
  
• володіти основами правового регулювання в галузі екологічної експертизи;
  
• володіти основами екологічної стандартизації;
  
• розробляти заяви про екологічні наміри та екологічні наслідки;
  
• розробляти розділи ОВНС;
  
• формувати розуміння головних екологічних проблем та шляхів їх вирішення в межах раціонального природокористування.
  

В) Бібліографія:

Защита атмосферы от промышленных загрязнений .Справочник. Т1 иТ2.М.Металлургия 1988 г. В.Лейте. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на рабочем месте.Л.Химия.80г Справочник.Пылеулавливание в металлургии.М. Металлур-гия.1984 г. В.Страус. Промышленная очистка газов. М.Химия, 1983. К.Уоррк. Загрязнение воздуха.М.Мир.1980г. .Н.Ужов.Очистка промышленных газов от пыли. М.Зимия., 1983г П.Уайт.Высокоэффективная очистка воздуха. М.Атомиздат.1967. В.Д.Лукин. Очистка вентиляционных вы-бросов в химической промышленности.л.Химия,1980.Обеспыливание в литей-ных цехах машиностроительных предприятий. М.Машиностроение, 1987г. Техника и технология защиты воздушной среды.М.ВШ.2005г

4. Обов’язкова


5. Викладацький склад:

Голік Ю.С.., к.т.н., доцент.

6. Тривалість:

108 год., кредити ЕСТ5 - 3,0. 3 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (за модульною системою, опитування);
  
• підсумковий – залік за модульною системою.
  

Мова. Українська


1. Ідентифікація

Організація управління в екологічній діяльності

2. Опис. Змістовні модулі

3. Рівень:

Об’єкт і предмет науки управління, методи її пізнання, зміст і задачі її вивчення. Сутність управління. Сутність та основні поняття загальної теорії систем та основні принципи побудови і функціонування підсистем. Закони, закономірності і принципи управління. Сутність процесу управління. Поняття функцій управління. Методи управління. Управлінська інформація та її види. Комунікаційний процес та його елементи. Управлінські рішення. Управління персоналом. Керівник в системі управління. Риси стилю роботи теперішнього керівника. Культура управління і її основні елементи. Сутність лідерства. Основи наукової організації управлінської праці. Техніка управління.

А) Попередні умови. Ділова українська мова; філософія; основи психології і педагогіки; основи економічних теорій; соціологія; вища математика; теоретичні основи охорони навколишнього середовища.

Б) Цілі та завдання: призначена опанувати теоретичні і практичні основи з питань оцінки, планування, забезпечення, контролю і розвитку охорони навколишнього середовища. Познайомити студентів з основами стандартизації, сертифікації та метрології. Розкриття суті і поняття управління та методів її оцінки. Дати основи організації управління в екологічній діяльності та практичні навички з постійного удосконалення продукції технологій та обладнання для забезпечення охорони навколишнього середовища. Познайомити студентів з зарубіжним досвідом управління природоохоронною діяльністю.

В) Бібліографія:

1. Закон України від 25.06.1991 № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього природного середовища»

2. Постанова Верховної Ради України від 05.03.1998 № 188/98- ВР «Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони довкілля, використовування природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки».

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 № 1147 «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів».

4. ДБН А.2.2-1-95 «Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування».

5. ДСТУ ISO 14001-97 Системи управління навколишнім середовищем.

6. Азизов Ф.Х., Мальцев В.Н. Поддержка управленческих решений.-М.,1994

7. Бойдел Т. Как улучить управление организацией. Пособиедля руководителей.-М.,1995

8. Кунц Г., ОДоннел С. Управление. Системньій и ситуационньій аналіз управленческих функцій,-М.,1994

9. Личак И.Ф., Воронцов Ю.В. Охрана окружающей средьі: Учеб.пособие.-М.:Стройиздат., 1988.-191.: ил.

10. Шмандій В.М., Солошин І.О. Управління природоохоронною діяльністю: Навчальний посібник.-Київ: Центр навчальної літератури, 2004.-296с.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад:

Коваленко Г.К., старший викладач.

6. Тривалість:

108 год.; кредити ЕСТS – 3.0. 3 год. На тиждень, 17 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання.

Контроль знань:

- поточний – семестр- 8 М31; семестр – 8 М32; семестр 8 МЕ

- підсумковий контроль - екзамен

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Моніторинг навколишнього середовища.

2. Опис. Змістові модулі.

Базовий тезаурус. Характеристика Основних забруднюючих речовин. Екологічний стан України. Екологічний моніторинг в законодавстві України. Мережі об’єктів спостережень. Екологічні полігони. Методи і засоби визначення властивостей природних компонентів. Методологія екологічного контролю біосфери. Сучасні методи дослідження стану довкілля. Локальний, регіональний, спеціальний та відомчий екологічний моніторинг. Порядок взаємодії органів Мінекоресурсів та інших відомств у надзвичайних екологічних ситуаціях. Методи моніторингу повітряного середовища. Методи моніторингу водних об’єктів. Регіональний моніторинг поверхневих вид басейну вибраної ріки. Методи моніторингу грунтів. Фізичні методи екомоніторингу (шум, радіоекологічний моніторинг). Вивчення і контроль антропогенного впливу на біосферу. Геоінформаційні системи та їх застосування в екології. Діюча система нагляду за станом довкілля у Полтавській області та Україні. Проблеми та перспективи розвитку екологічного моніторингу.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з методів вимірювання параметрів навколишнього середовища, основ загальної екології.

Б) Цілі та завдання:

отримати знання про систему спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін і розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог екологічної безпеки.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- уміти - на основі зібраних даних проаналізувати стан довкілля та виконати прогноз його змін; дати науково-обгрунтовані рекомендації для запобігання негативним змінам стану довкілля;

- знати - основні принципи функціонування системи моніторингу; методику вибору екологічних полігонів і мережі об’єктів спостережень навколишнього середовища; методи і засоби визначення властивостей природних компонентів; методологію екологічного контролю об’єктів довкілля; методи прогнозування змін навколишнього середовища;

- виконувати розрахунки матеріального забруднення навколишнього середовища, міграції забруднюючих речовин в різних сферах;

- оформляти відповідні форми запису про станцію та полігон екологічного контролю, межі забруднення місцевості на карті.

В) Бібліографія:

Екологічне законодавство України: Збірник. нормативних актів/ Відп. редактор І.О. Заєць - К.: Юрінком Інтер, 2001, 416с.; Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища: Навч. посібник. − К., 2000, 203с.; 2000, 464с.; Клименко Л.П. Техноекологія: Посібник .− Одеса, 2000, 542с.; Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни "Моніторинг навколишнього середовища для студентів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" всіх форм навчання/ Полтава: Полтавський державний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2001, 18 с.; Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни "Моніторинг навколишнього середовища для студентів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" всіх форм навчання/ Полтава: Полтавський державний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2001. -19с.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Рома В.В., старший викладач

6. Тривалість:

270 год., кредити ЕСТ5 - 7,5 (2 семестри). 4 год. на тиждень, 26 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, курсова робота.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування, контрольні роботи);
  
• підсумковий - іспит усний.
  

7. Мова. Українська.
   

1. 
   Ідентифікація.
   

Екологічне право

2. Опис. Змістовні модулі.
   

I модуль. Загальна частина екологічного права. Предмет, метод, принципи та система екологічного права. Джерела екологічного права. Право власності на природні ресурси. Право природокористування. Правовий статус і система органів управління і контролю в екологічній сфері. Економіко-правовий механізм природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Юридична відповідальність за екологічні правопорушення. II модуль. Особлива частина екологічного права. Правова охорона та використання земель. Правова охорона і використання вод. Правова охорона і використання надр. Правові основи використання, охорони та відтворення лісів, рослинного і тваринного світу. Правові основи охорони та використання атмосферного повітря. Правові засади формування, збереження та раціонального використання національної екологічної мережі України. Правове регулювання відносин щодо надзвичайних екологічних ситуацій. III модуль. Спеціальна частина. Міжнародне право навколишнього середовища. Європейське право навколишнього середовища.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Знання та вміння з дисциплін: «Правознавство», «Кримінальне право», «Адміністративне право», «Цивільне право» тощо.

Б) Цілі та завдання: підготовка студентів з питань раціонального користування природними ресурсами, збереження екологічної системи; оволодіння екологічним законодавством України, методикою здійснення природноресурсових і природноохоронних правовідносин, порядком застосування засобів еколого-правової відповідальності; вивчення студентами правових основ охорони навколишнього природного середовища, аналіз судової практики з екологічних питань.

В) Бібліографія:

Екологічне право України. Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 848 с.

Екологічне право України: Підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів/ А.П. Гетьман, М.В. Шульга, В.К. Попов та ін.; За ред. А.П. Гетьмана та М.В. Шульги. – Х.: Право, 2005.

Бринчук М.М, Экологическое право. – М., 2004.

Земельний кодекс України. Науково-практичний коментар / За ред.. В.І. Семчика. – К., 2003.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад:

Трегубенко Г.П., асистент.

6. Тривалість:

81 год., кредити ECTS – 2,5; семестр – 6; 4,5 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння

7. Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, консультації, самостійна робота, індивідуальна робота.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування, тестування);

- підсумковий (залік).

9. Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Моделювання та прогнозування стану довкілля.

2. Опис. Змістові модулі:

Елементарні функції та їх застосування в екології. Застосування диференціальних рівнянь до моделювання динаміки чисельності окремих популяцій. Динаміка біоценозів як наслідок міжвидових взаємовідносин. Моделювання гідроекологічних процесів і функціонування водних екосистем. Кисневий режим і диструкція органічних речовин. Математичне моделювання просторово розподілених екосистем. Імітаційне математичне моделювання. Побудова емпіричних формул.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з вищої математики і базові знання з основ екології.

Література: Пискунов М.С. "Дифференциальные и интегральные исчисления", М.Наука, 1985.; Ю.А.Злобін, Основи екології. К: Вид "Лібра", 1998 р., 248 с.

Б) Цілі та завдання: .

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

− вміти використовувати на практиці методи моделювання стану довкілля;

− знати сучасні методи моделювання екологічних процесів;

− виконувати розрахунки стану довкілля;

− оформляти отримані результати .

В) Бібліографія: Лаврик В.І. Методи математичного моделювання в екології. К: Вид. "КМ Академія, 2002. – 203 с.

2. Авраменко С.Х., Волошин Н.Д. та ін. Приклади та задачі з основ промислової екології. Нав.посібник, Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000, - 128 с.

3.Романов М.Ф., Федоров М.П. Математические модели в екологии, из-во Санкт-Петербургского гос.тех. университета, 2001, - 231 с.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад: професор., д.т.н. Бондар В.О.

6. Тривалість: 162 год., кредити ЕСТ – 4,5.

7.Форми та методи навчання: лекції, практичні, лабораторні заняття.

8.Оцінювання.

- поточне : (опитування, захист лабораторних робіт)

• підсумкове (іспит).
  

9.Мова. Українська.


1. Ідентифікація.

Ландшафтна екологія.

2. Опис. Змістові модулі.

Вступ до дисципліни. Ландшафтна екологія як наука. Методологія ландшафтно-геохімічної оцінки екологічного стану територій. Забруднення навколишнього природного середовища і формування геохімічних аномалій. Міжелементні відношення та процеси геосистем. Міжелементні відношення та процеси геосистем. Потоки вологи. Міграція та обмін мінеральних речовин. Визначення характеристик геохімічного фону. Інвентаризація забруднюючих речовин. Первинний розподіл забруднень. Вторинний розподіл забруднень. Просторові особливості впливу геохімічного середовища на біоту. Оцінка ступеня забрудненості територій. Геохімічна класифікація ландшафтів України. Ландшафтно-геохімічна оцінка зон впливу АЕС і промислових зон. Ландшафтно-геохімічна оцінка агроландшафтів, міського середовища, рекреаційних територій. Стан ландшафтів Полтавської області. Стійкість геосистеми до антропогенних впливів. .Ландшафтно-екологічне прогнозування.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з органічної та неорганічної хімії та біології рівня повної загальної середньої освіти. Література: Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия,учеб. Для химикотехнол. Вузов.-М.:Высш.шк., 1988.-640с.; А.И. Артеменко Органическая химия, издательство „Высшая школа”, 1987 г., 414с.

Б) Цілі та завдання: доведення до відома студентів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" методик ландшафтно-екологічних досліджень, теоретичних основ ландшафтної екології, питань оптимізації геосистем. Це вимагає від спеціалістів високої кваліфікації і глибоких знань у рішенні вказаних задач. Дисципліна передбачає закріплення фундаментальних знань, необхідних при визначенні екологічного стану ландшафтів, мати достатню уяву про комплексну оцінку екологічного становища, придбання практичних навичок визначення ступеню техногенного навантаження на навколишнє середовище, характеристик геохімічного фону, інвентаризації ландшафтно-геохімічних систем. Також дисципліна передбачає закріплення студентами фундаментальних знань із питань геології, географії, біології, вищої математики та придбання практичних навичок з цієї дисципліни. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні володіти такою системою знань та умінь:

- повинен знати: ландшафтні та екологічні підходи до аналізу природних систем; загальні закономірності еволюції геосистем; особливості впливугеохімічного середовища на біоту; загальні принципи ландшафтно-геохімічного аналізу й оцінки стану територій; сучасний стан ландшафтів України.

- повинен вміти: виконувати розрахунки, вирішувати питання оптимізації геосистем; аналізувати ланжшафтно-геохімічний стан територій.

В) Бібліографія:

Гродзинський Д.М. Основи ландшафтної екології: Підручник.-К.: Либідь.1993, 224с., Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. -К.: РВЦ "Київський університет"; 1997.-264с., Преображенский В.С., Александрова Т.Д. Основы ландшафтного анализа. -М.: "Наука".- 1996.-158с., Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект:навч. посібник.-Чернівці:Рута.2002.-272с.,Исаченко А.Г. Прикладное ландшафтоведение.Ч.-1-Л, Изд-во ун-та, 1976.-192с.,Нееф Ернст Теоретические основи ландшафтоведения.-М.:”Просвещение”.-1996.-343с., Степова О.В., Рома В.В. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів спеціальності 6.070800 “Екологія та охорона навколишнього середовища”.- ПолтНТУ,2001.-9с.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Степова О.В., асистент

6. Тривалість:

108 год., кредити ЕСТ5 – 3.0; 4 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування);
  
• підсумковий - залік усний.
  

7. Мова. Українська.
   

1. Ідентифікація.

Екологія людини.

2. Опис. Змістові модулі.

Навколишнє середовище і стан здоров’я людей. Основи медичної екології та медико-екологічних досліджень. Фізіологічні основи організації мікроклімату. Мікроклімат виробничого середовища, його основні фактори. Житлове середовище та мікроклімат житла. Гігієнічне значення навколишнього середовища. Регіональні особливості медико-екологічних досліджень.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з біології, хімії, фізики рівня повної загальної середньої освіти. Базові знання з курсів біології, основ загальної екології та неоекології, фізики, загальної хімії університетської освіти 1, 2 курсів навчання.

Література: Кучерук І.М., Горбачу І.І. Загальний курс фізики. В 3-х томах. – К.: Техніка, 1999-2001.; Бушок Г.Ф. Курс фізики. У 2-х кн. - К.: Либідь, 2001.; Фролов В.В. Химия. - М.: Вища школа,1986.;Киреева В.А. Курс химии в 2-х частях. - М.: Высшая школа, 1975.; Чернобаев И.П. Химия окружающей среды. - К.: Вища школа, 1990.; С.Г. Мамонтов. Біологія. - М.: Вища школа, 1992.; Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього середовища. - К.: Знання, 2000.; Джигирей В.С. Основи екології та охорона навколишнього середовища. - Львів: Афіша, 2001.; Білявський Г.О. Основи екології: теорія та практикум. - К.: Лібра, 2002.

Б) Цілі та завдання: ознайомити з головними аспектами екології людини, місцем людини в біосфері, з природними факторами життєдіяльності людини та техногенними факторами, що впливають на здоров’я людини; вміти визначати основні джерела забруднення довкілля та класифікувати забруднювачі за ступенем їх небезпеки живим істотам; мати уявлення про основи медичної географії та медичної екології; володіти основами організації мікроклімату та гігієни виробничих, громадських і житлових приміщень.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати: методи картографічного моделювання та медико-екологічного прогнозування; ступень біологічної агресивності основних забруднювачів довкілля по відношенню до здоров’я людини; закономірності рухливості токсикантів, характер їх міграцій по ланцюгам живлення; характер дії на організм людини чинників внутрішнього та зовнішнього середовища, характеру синергічного ефекту; норми гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі , воді та їжі..

уміти користуватись медико-біологічними матеріалами, медико–екологічними картами; використовувати в роботі матеріали досліджень санепідемстанцій різного рангу; виконувати аналіз ступеню небезпеки здоров’ю людини як окремих забруднювачів, так і їх комплексу; брати участь у складанні медико-екологічних карт і прогнозів; давати гігієнічні рекомендації в умовах праці та побуту в різних екологічних ситуаціях.


В) Бібліографія:

І.І.Залеський, М.О.Клименко. Екологія людини. – Київ: Видавничий центр “Академія”, 2005 – 287с.; Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. Навчальний посібник. – Львів, Афіша, 2000. – 248с.; Даценко І.І.,Габович Р.Д. Профілактична медицина . Загальна гігієна з основами екології. Навч. посібник. – К.: Здоров’я, 1999. – 694с.; Гігієна праці: Підручник/А.М.Шевченко, О.П.Яворовський, Г.О.Гончарук та ін. – К.,Інфотекс, 2000. – 608с.; Загальна гігієна: пропедевтика гігієни: Підручник / Є.Г.Гнчарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.- К.:Вища шк., 1995. – 552с.; Келлер А.А., Кувакин В.И. Медецинская экология.- СПб.: “Петроградский и К”, 1999. – 256с.; Губернский Ю.Д., Лицкевич В.К. Жилище для человека.- М.: Стройиздат, 1991. – 227с.; Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Екологія людини” для студентів спеціальності 6.070800 усіх форм навчання. – Полтава, ПДТУ. Укладачі: к.т.н. Ілляш О.Е., ст..викладач Рома В.В. – Полтава, ПДТУ, 2001. – 25с.; Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни “Екологія людини” для студентів спеціальності 6.070800 усіх форм навчання. –Полтава, ПДТУ. Укладач: к.т.н. Ілляш О.Е.– Полтава, ПДТУ, 2003. – 23с.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Ілляш О.Е., к.т.н., доцент, Аніскіна-Левчук Р.В., к.с.-госп.н., ст..викладач.

6. Тривалість:

108 год., кредити ЕСТ5 - 3,0; 4 на тиждень, 26 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, курсова робота.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування, поточні контрольні роботи);
  
• підсумковий – іспит усний.
  

Мова. Українська


1. Ідентифікація.

Техноекологія.

2. Опис. Змістові модулі.

Класифікація галузей промисловості та видів господарської діяльності за рівнем впливу на стан довкілля. Розрахунок забруднення атмосфери. Фонове забруднення території. Вплив транспорту на навколишнє середовище. Розрахунок маси викидів транспортних потоків. Акустичне забруднення. Проблеми шуму в населених пунктах . Необхідність оцінки рівнів шуму. Електромагнітне забруднення навколишнього середовища. Радіотехнічні засоби. Лінії електропередач. Радіоактивне забруднення навколишнього середовища. Вплив на навколишнє середовище промислвості будівельних матеріалів. Сучасний стан сільського виробництва в Україні. Вплив енергетичного комплексу на навколишнє середовище. Вплив нафтогазового комплексу на навколишнє середовище. Вплив житлово-комунального господарства на стан довкілля. Характеристика залишкових впливів. Атмосфероохоронні заходи. Техніко-економічний аналіз збитків нанесених навколишньому середовищу.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з основ загальної екології, вищої математиці;фізики; органічної та неорганічної хімії. Література: Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології; Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия,учеб. Для химикотехнол. Вузов.-М.:Высш.шк., 1988.-640с.; А.И. Артеменко Органическая химия, издательство „Высшая школа”, 1987 г., 414с.

Б) Цілі та завдання: доведення до відома студентів спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища" теоретичних основ техноекології, основних технологічних виробництв.Дисципліна передбачає надання студентам знань для вирішення екологічних завдань по охороні навколишнього природного середовища. У результаті вивчення дисципліни студенти повинні володіти такою системою знань та умінь:

• повинен знати: сучасний стан технології виробництва окремих галузей виробництва, стан екологічного навантаження окремих галузей промисловості, основні заходи по збереженню і запобіганню вичерпання ресурсів.
  
• повинен вміти: прогнозувати екологічні ситуації в окремих галузях виробництва, формувати екологічні критерії галузі, досліджувати механізми антропогенних впливів, здійснювати екологічну регламентацію господарської діяльності, контролювати екологічну відповідність різних планів і проектів галузі, розробляти технічні засоби охорони довкілля і відновлення порушених людиною природних систем.
  

В) Бібліографія:

Клименко Л.П. "Техноекологія". Одеса: Фонд Екопрінт Сімферополь Вид-во “Таврія”,2000.-526с.; Справочник по охране окружающей среды / В.Г. Сахаеев; -К.:Будівельник.-1986.-152с.,Посібник до розроблення матеріалів ОВНС. Частина 2.-2002.-250с.; Трушина Т.П. Экологические основы природопользования: учебник для колледжей и средних специальных заведений. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2006.-348с. Грачев Н.Н. Защита человека от опасных излучений /Н.Н. Грачев, Л.О. Мырова – М.:БИНОМ. Лаборатория знаний, 2005.-317с. Сугробов Н.П. Строительная экология:Учеб. Пособие для сред. Проф. Образования /Н.П. Сугробов, В.В. Фролов.-М.:Издательский центр «Академия», 2004.-416с., Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни “Техноекологія” для студентів спеціальності 6.070800, Полтава, Рома В.В., Степова О.В.2002.-8с., Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “Техноекологія” для студентів спеціальності 6.070800, Полтава, Рома В.В., Степова О.В.2003.-35с., Методичні вказівки та тематика контрольних робіт з курсу “Техноекологія”, Івано-Франківськ, 2001.-42с., Учебное пособие для выполнения комплексного курсового проекта по техноэкологическим дисциплинам.Кременчуг, КФ ХГПУ.1997.-37с.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Степова О.В., старший викладач

6. Тривалість:

108 год., кредити ЕСТ5 - 3,0; 4 год. на тиждень, 26 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, курсова робота
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування, захист курсової роботи);
  
• підсумковий - іспит усний.
  

7. Мова. Українська.
   

1. Ідентифікація.

Заповідна справа.

2. 
   Опис. Змістові модулі.
   

Вступ. Принципи раціонального природокористування та охорони природи.

Управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду. Режим територій та об¢єктів ПЗФ. Особливі правоохоронні території та об¢єкти ПЗФ. Науково-дослідна робота на територіях та об¢єктах ПЗФ. Економічне забезпечення організації і функціонування територій та об¢єктів ПЗФ. Порядок створення і оголошення територій та об¢єктів ПЗФ. Державний кадастр територій та об¢єктів ПЗФ. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд. Структура природно-заповідного фонду Полтавської області.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з біології, основ екології.

Література: Екологічне законодавство України: Збірник. нормативних актів/ Відп. редактор І.О. Заєць - К.: Юрінком Інтер, 2001, 416с.; Заповідна краса Полтавщини. − Полтава, 1996, -188с.;

Методичні вказівки до самостійної роботи студентів усіх форм навчання з дисципліни "Заповідна справа" для спеціальності "Екологія та охорона навколишнього середовища"/Полтава: ПолтНТУ, .Укладачі: В.В. Рома, ст. викл.; О.В. Степова, асист., Р.В. Аніскіна-Левчук, асист. – 2003, -18с.

Б) Цілі та завдання: Навчальний курс “Заповідна справа” відноситься до спеціальних дисциплін і грунтується на знаннях отриманих із основних та спеціальних дисциплін та використовує їх для вивчення ролі заповідних територій їх класифікацій та законодавчих актів направлених на збереження заповідних територій. В основі курсу “Заповідна справа” лежать знання про природно-заповідний фонд, які дають змогу регулювати суспільні відносини щодо організації, охорони і використання територій та об¢єктів природно-заповідного фонду, відтворення їх природних комплексів, управління у цій галузі.

Природно-заповідний фонд становить ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об¢єкти які мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

Від повноти теоретичних знань про заповідну справу залежить рівень прийняття управлінських рішень щодо відносин в галузі охорони і використання територій та об¢єктів природно-заповідного фонду.

В зв’язку з цим в програму даного курсу входить вивчення основних положень які визначають правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду та відтворення його природних комплексів та об¢єктів.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

- уміти використовувати екологічні матеріали заповідників різного рангу для порівняльного аналізу екологічних умов регіонів і для прогнозних екологічних розрахунків; дати науково-обгрунтовані рекомендації для запобігання негативним змінам стану природно-заповідного фонду; використовувати матеріали заповідників та самі заповідники для організації екологічної освіти і виховання населення.

- знати основні принципи створення заповідних територій; роль заповідних територій в житті біосфери; стан заповідної справи в Україні; закони про заповідні території; природоохоронне значення "Червоної книги" та "Зеленої книги".

- оформляти відповідні форми запису кадастру земель та об’єктів природно-заповідного фонду.

4. Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Рома В.В. старший викладач.

6. Тривалість:

108 год., кредити ЕСТ5 - 3,0. 4 год. на тиждень, 26 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (опитування, захист лабораторних робіт);
  
• підсумковий - залік.
  

7. Мова. Українська.
   

1. Ідентифікація.

Нормування антропогенного навантаження

2. Опис. Змістові модулі. Зміст та завдання дисципліни. Нормування. Основні положення нормативних документів та законів до нормування. Методологічні основи екологічного нормування. Критерії норм екосистемю Практика нормування в інших країнах . Основні концепції екологічного нормування. Методичні проблеми екологічного нормування. Методи визначення граничних значень навантаження. Загальна концепція екологічного нормуванняю Нормування викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Структура проекту нормативів гранично допустимих викидів. Розробка генерального плану району розташування підприємства та карт–схем джерел викидів. Встановлення екологічних нормативів для джерел викидів у атмос-ферне повітря. Технологічні нормативи за системою “Коринер” та їх визначення.Вплив екологічного нормування на забезпечення екологічної безпеки.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” з курсів: Процеси та апарати захисту атмосфери, Екологічна експертиза Техногенна екологія. Нормування антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Вентиляційні викиди та промислова вентиляція. Моніторинг навколишнього середовища

Література: Екологічне законодавство України: Зб. нормат. актів / Відп. Ред. І.О. Заєць. – К.: Юрінко, Інтер.“Програма охорони довкілля, раціонального викоритання природних ресурсів та забезпечення екологічної політики з урахуванням регіональних приоритетів Полтавської області на період до 2010 року”.ДСТУ 3970-2000 “Безпека у надзвичайних ситуаціях. Надзвичайні ситуації на акваторіях. Терміни та визначення”. – Київ : Держстандарт України, 2000. – 16 с.ДБН А.2.2. – 1 – 95. Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд. Основні положення проектування.Концепция экологического нормирования Экологические системы и приборы, №12, 2000г.

Б Цілі та завдення курсу “Нормування антропогенного навантаження” - підготовка висококваліфікованих спеціалістів, які в сучасних умовах життєдіяльності постійно співвідносяться з різними стандартами, нормативами, регламентами, тимчасовими нормами, нормативними вказівками. Розбудова екологічного нормування-це формування системи екологічних нормативів, які поєднують основні критерії нормування виробничої та господарської діяльності, нормування і контролю забруднення навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, яка одночасно поєднує екодіагностику, екологічну експертизу, моніторинг і прогнозування.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

• знати
  

• суть екологічного нормування ;
  
• керівні принципи нормування якості навколишнього природного середовища;
  
• критерії встановлення екологічних нормативів;
  
• забезпечення ефективності екологічного нормування;
  
• рівні забезпечення екологічних нормативів;
  
• основні вимоги до нормування ПС;
  
• нормування гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин;
  
• нормування гранично допустимих викидів і скидів забруднюючих речовин;
  
• нормування гранично допустимих рівнів шуму, вібрації, магнітних полів та інш;
  
• нормативи санітарних та захисних зон;
  
• нормативи використання природних ресурсів;
  
• допоміжні екологічні нормативи (стандарти).
  

• вміти
  

• проводити гігієнічне нормування, при якому об’єктивно обґрунтовувати граничні значення інтенсивності дії шкідливих факторів які небезпечні для людини ;
  
• виконувати розрахунки з нормування викидів та скидів у навколишнє середовище;
  
• виконувати проекти нормативів ГДВ;
  
• володіти основами проведення контролю за вдосконаленням системи екологічного нормування;
  
• володіти основами правового регулювання в галузі екологічного нормування;
  
• володіти основами екологічної стандартизації;
  

основні нормативні документи з екологічного

В) Бібліографія. Порядок розробки і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря стаціонарними джерелами, Київ, 1996 Інструкція щодо оформлення та змісту проекту нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин у атмосферне повітря від стаціонарних джерел. Київ, 1996р.

Инструкция по нормированию выбросов (сбросов) загрязняющих веществ в атмосферу и в водніе объекты. М.1989 г.Методические указания по разработке проектов нормативов предельно-допустимых выбросов в атмосферу. Одесса. Временная инструкция по разработке нормативов предельно допустимых выбросов загрязняющих веществ в атмосферу на предприятиях Украгростроя. Киев; Постанова Кабінету Міністрів України №303 від 1.03,1999р. Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного ередовищаі стягнення цього збору

4.Обов'язковий.

5. Викладацький склад:

Голік Ю.С.., к.т.н., доцент.

6. Тривалість:

108 год., кредити ЕСТ5 - 7,5 (у т. ч.: 1 -й триместр – 2 кред.; 2-й триместр – 3,5 кред., 3-й триместр – 2). 3 год. на тиждень, 18 тижнів на засвоєння.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, курсова робота
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний (за модульною системою, опитування);
  
• підсумковий – іспит за модульною системою.
  

Мова. Українська


1. Ідентифікація.

Екологічна безпека.

2. Опис. Змістові модулі.

Екологічна безпека, загальні особливості проблеми. Основні поняття. Екологічні кризи. Глобальні аспекти екологічної безпеки. Сучасний екологічний стан в Україні. Правові аспекти екологічної безпеки в Україні. Національна система екологічної безпеки, запобігання та реагування на надзвичайні екологічні ситуації. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки. Механізм забезпечення екобезпеки в Україні. Типи та оцінка екологічних ситуацій. Загальна схема формування екологічних ситуацій. Природні передумови виникнення несприятливих екологічних ситуацій. Стихійні лиха та їх класифікація. Загальні закономірності прояву . Заходи по захисту від стихійних лих. Антропогенні фактори виникнення несприятливих екологічних ситуацій. Роль галузей господарства у виникненні екологічних проблем. Роль взаємодії природних та антропогенних факторів у формуванні небезпечних ситуацій. Надзвичайні екологічні ситуації на акваторіях. Загальна схема формування надзвичайних екологічних ситуацій. Фактори, що впливають на виникнення НЕС. Аерозольні екологічні катастрофи. Вимоги екологічної безпеки до різноманітних видів діяльності: розміщення, проектування, будівництво та реконструкції, введення в дію та експлуатації підприємств; застосування систем захисту рослин та мінеральних добрив, агресивних хімічних речовин; проектування та розміщення населених пунктів.

3. Рівень.

А) Попередні умови. Базові знання з біології, основ загальної екології, фізики, геології, метеорології та кліматології, гідрології, грунтознавства, екології людини.

Б) Цілі та завдання. Підготовити фахівців, які орієнтуються в сучасних особливостях еколого-економічного розвитку суспільства, мають уявлення про природні та антропогенні процеси, що викликають зміну екологічного стану і створюють загрозу екологічній безпеці, можуть вирішувати актуальні екологічні проблеми, пов’язані з посиленням екологічної безпеки.

Студенти повинні знати: поняття екологічної безпеки, як основного принципу економічного та соціального розвитку нашої держави, її рівня, структури та завдань; характеристику та класифікацію екологічних ситуацій, причини виникнення природних та техногенних катастроф на територіях та акваторіях, несприятливих екологічних ситуацій, які обумовлюють порушення екологічної безпеки; значення нормативних документів та знання основних закономірностей при визначенні рівня техногенного навантаження на геологічне середовище, встановлення якого необхідне для оцінки взаємодії в системі “людина-природне середовище”, в тому числі при проектуванні і створенні геотехнічних систем з урахуванням еколого –соціально-економічної діяльності; основні методичні прийоми попередження та зменшення порушення стану оточуючого середовища.

Студенти повинні вміти: аналізувати та співставляти різні екологічні ситуації, визначати взаємодію природних та антропогенних компонентів і їх ролі у виникненні екологічних ситуацій; оцінювати природні та антропогенні джерела порушення екологічної безпеки, в першу чергу геологічного середовища, як фундаменту природних процесів, що є своєрідним депо для накопичення продуктів забруднення та сумування негативного впливу антропогенних факторів; на основі вихідних показників аналізувати взаємодію антропогенних та природних факторів у виникненні несприятливих ситуацій, прогнозувати можливості їх виникнення в межах різних геосистем і попередньо оцінювати можливі негативні наслідки; розробляти заходи по попередженню надзвичайних екологічних ситуацій і зменшенню їх наслідків на основі відповідних знань та керуючись усвідомленням пріоритетності незруйнованого довкілля над матеріальними благами.

В) Бібліографія: 1. В.К.Сівак, В.Д.Солодкий. Основи екологічної безпеки територійі акваторій. Навч.посібник. – Чернівці: Зелена Буковина, 2000. - 156с; 2. Данилов-Данилян В.И., Залиханов М.Ч. Лосев К. С. Экологическая безопасность. Москва: МНЭПУ, 2001. – 332с.

4. Обов’язковий.

5. Викладацький склад:

Аніскіна-Левчук Р.В., к. с-г. н. ст.викл.

6. Тривалість: 162 години; кредити ECTS – 4,5.

7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття.

8. Оцінювання. Контроль знань:

- поточний (опитування на практичних заняттях);

- підсумковий - екзамен (усний).

1. 
   Ідентифікація.
   

Безпека життєдіяльності (БЖД).

2. Опис. Змістові модулі.
   

Модуль 1. Основні засади БЖД як науки про безпеку людини

Модуль 2. Багаторівнева система «людина—машина—середовище»: людина у нерозривній єдності психічного, фізичного і соціального.

Модуль 3. Багаторівнева система "людина—машина—середовище": небезпеки життєвого середовища та захист від них.

Основні теми дисципліни безпека життєдіяльності: Теоретичні основи та основні засади БЖД. Ризик як оцінка небезпеки. Ризик-орієнтований підхід у БЖД. Психіка людини як чинник її безпеки. Здоров'я людини як основна передумова її безпеки. Ергономічні обґрунтування й оцінки у БЖД. Урбанізоване життєве середовище та його небезпеки. Радіація та радіаційна небезпека. Соціальні небезпеки та захист від них.

3. Рівень:
   

А) Попередні умови. Вивчення курсу безпеки життєдіяльності потребує попереднього опанування базовими знаннями наук про суспільство (соціологія, економіка, право), гуманітарних наук (філософія, теологія, лінгвістика), природничих наук (фізика, хімія, біологія), наук про людину (медицина, психологія, педагогіка), математики (зокрема, теорії ймовірностей), шкільного курсу Основ безпеки життєдіяльності.


Б) Цілі та завдання.

Мета курсу безпеки життєдіяльності — забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навиками безпечної поведінки як у побутових умовах, так і у професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні та розробці нових процесів, виконанні технологічних операцій тощо. Поставлена мета досягається двоєдиним способом: по-перше, посиленням і розвитком гуманітарної складової освіти майбутнього спеціаліста, по-друге — актуалізацією і наданням практичної спрямованості загально-технічним знанням, отриманим під час вивчення навчальних дисциплін природничого і технічного циклів.

Завдання курсу безпеки життєдіяльності — навчити основам захисту окремої особи, групи людей, людської спільноти, що дозволяє вправно діяти не лише у звичайних, але й в екстремальних умовах, надійно захищаючи в умовах прояву небезпек як своє життя і здоров'я, так і життя і здоров'я інших людей.

В) Бібліографія.

• Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В. В. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник для студ. ВЗО. – К., 2001. – 320 с.
  
• Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навч.посібник. – К., Центр навч. літ-ри, 2005. – 320 с.
  
• Кількісне оцінювання ризиків для здоров’я людини/ Методичний матеріал до виконання самостійної роботи з дисципліни „Безпека життєдіяльності” для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання. // Дикань С.А., Білоус І.О. - Полтава: ПолтНТУ , 2005. – 27 с.
  

4. Обов’язкова, нормативна.
   
5. Викладацький склад:
   
   • Дикань С.А., к.т.н., доцент;
     
   • Смирнов В.А., к.ф.-м.н., ст. викладач;
     
   • Коломієць В.С., ст. викладач;
     
   • Білоус І.О., асистент.
     
6. Тривалість: 54 години; кредити ECTS – 1,5; кредити укр. – 1; 3 семестр; аудиторних годин 28, у тому числі: лекцій – 16 годин, практичних занять – 12 годин; самостійна робота – 13 годин, індивідуальна робота (індивідуальні заняття, індивідуальні завдання) – 13 годин.
   
7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, самостійна робота, індивідуальна робота, мимовільне опрацювання навчального матеріалу із використанням розгорнутих тестових завдань.
   
8. Оцінювання. Контроль знань: модульний залік, проміжний тестовий і підсумковий тестовий контроль. Підсумковий контроль – залік.
   
9. Мова: українська.
   

1. Ідентифікація.

Основи охорони праці.

2. Опис. Змістовні модулі.

І модуль. Правові та організаційні питання охорони праці.

ІІ модуль. Основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії.

ІІІ модуль. Основи техніка безпеки.

IV модуль. Основи пожежної безпеки.

3. Рівень:

А) Попередні умови. Базові знання з основ правознавства, математики, фізики, хімії, безпеки життєдіяльності.

Б) Цілі та завдання:

Ознайомити майбутніх фахівців з нормативною літературою з питань охорони праці; дати знання сутності питань з виробничої санітарії та гігієни праці, питань з техніки безпеки на робочих місцях при виконанні технологічних операцій і процесів, питань з пожежної та вибухової безпеки на робочих місцях у виробничих приміщеннях.

Ознайомити майбутніх фахівців з методами нормування небезпечних та шкідливих виробничих чинників, ознайомлення з приладами, установками для дослідження шкідливих та небезпечних виробничих чинників.

Виробити вміння оцінювати і аналізувати виробничу обстановку з точки зору охорони праці; нормувати та вимірювати небезпечні та шкідливі виробничі чинники; застосовувати методики розрахунку небезпечних та шкідливих виробничих чинників, з метою поліпшення умов праці; застосовувати первинні засоби гасіння пожеж; застосовувати засоби колективного та індивідуального захисту на робочих місцях;

В) Бібліографія:

1. 
   Орлов Г. Г. Охрана труда в строительстве.- М.: Высш. шк., 1984.- 343 с.
   
2. Лабораторний практикум з дисципліни "Основи охорони праці' Є.А.Бондаренко, В. П. Якубович.-В.гВДТУ, 2000.-95 с.
   
3. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник. – Львів: Афіша. – 2002. – 320 с.
   
4. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – 408 с.
   

8. 
   Русин В.И., Орлов Г.Г. Охрана труда в сельском строительстве. – М.: Агропромиздат, 1987. – 252 с.
   

4. 
   Обов’язкова.
   
5. Викладацький склад: Пахомов Р.І., асистент.
   
6. Тривалість: 54 години, кредити ЕСТS – 1,5, кредити укр. – 1, 5 семестр, лекцій – 18 годин, практичних занять – 4 години, лабораторні роботи – 4 години.
   
7. Форми та методи навчання: лекції, практичні заняття, лабораторні роботи.
   
8. Оцінювання. Контроль знань:
   

• поточний — опитування, поточні контрольні роботи, тестування;
  
• підсумковий — іспит письмовий, тестування.
  

4. Мова. Українська.