Geum.ru

Про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2008 році

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
Мінприроди планувало здійснення природоохоронних заходів, спрямованих на реалізацію завдань Національної програми, в межах бюджетних асигнувань передбачених Мінприроди Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» за рахунок коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища для виконання бюджетних програм 2401230 «Очистка стічних вод» та 2401250 «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами.

На 2008 рік було передбачено для виконання:

7 заходів за бюджетною програмою 2401230 «Очистка стічних вод» із загальним обсягом фінансування 13951,384 тис. грн., з яких виконано 3 заходи у сумі 5244,23884 тис. грн. та частково виконано 2 заходи у сумі 4699,50906 тис. гривень;

1 захід за бюджетною програмою 2401250 «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» із загальним обсягом фінансування 2326,504 тис. грн. виконано у повному обсязі;

За поточний рік фактичний обсяг фінансування склав 12270,2519 тис. грн. або 75,4 % від запланованого обсягу видатків.

У рамках бюджетної програми 2401230 «Очистка стічних вод» забезпечувалося виконання таких заходів:

ліквідація наслідків забруднення підземних та поверхневих вод і грунтів на території Державного дендропарку «Олександрія» в м. Біла Церква Київської області» ;

проведення робіт на об’єктах житлово-комунального господарства смт. Маневичі Волинської області (завершено будівництво І-ї черги потужністю 500 м3/добу); м. Світловодськ Кіровоградської області (проведено перший етап робіт та частково другий етап, а саме: біоінженерні споруди, споруди для штучного поповнення підземних вод та різні додаткові роботи); м. Чернігів (проведено реконструкцію систем біологічного, технічного очищення очисних споруд);

У рамках виконання бюджетної програми 2401250 «Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами» виконувався захід «Знешкодження токсичних відходів гальванічного виробництва, що зберігаються на державному підприємстві «Світловодський завод «Калькулятор», в результаті якого знешкоджено 16,2 т непридатних пестицидів, 4,0 т невідомих хімреактивів, 3,0 т лакофарб них відходів та 280,0 т гальванічних шламів.

За інформацією МНС, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» цільові видатки на виконання заходів Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води, що належать до повноважень міністерства, не було передбачено.

Разом з тим, у межах зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення виконувався протягом 2008 року ряд робіт відповідно до Плану (комплексної програми) заходів щодо подолання (ліквідації, мінімізації) наслідків Чорнобильської катастрофи (робіт і послуг, пов’язаних з ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій) у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення та в межах асигнувань за бюджетною програмою «Підтримка екологічно-безпечного стану у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення» (КПКВК 3201510), а саме заходи з:

- попередження виносу радіонуклідів із забруднених територій водним шляхом, зокрема експлуатація та ремонтно-відновлювальні роботи водоохоронних споруд і меліоративних систем;

- експлуатації водоохоронного комплексу р. Прип’яті;

- екологічного контролю і гідрологічного забезпечення водоохоронних заходів та нагляду за землями водного фонду, зокрема роботи щодо забезпечення належного технічного стану свердловин радіологічного моніторингу та тампонаж колодязів у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення.

Для забезпечення виконання зазначених робіт було заплановано коштів у сумі 6091,0 тис. грн., зокрема за рахунок коштів державного бюджету – 5551,0 тис. грн. та інших коштів – 540,0 тис. грн. Фактично профінансовано коштів у сумі 5882,0 тис. грн., зокрема за рахунок коштів державного бюджету – 5529,5 тис. грн. та інших коштів – 352,5 тис. гривень.

За інформацією Мінжитлокомунгоспу, для забезпечення сталого функціонування та поліпшення технічного стану водопровідно-каналізаційних систем, їх надійної та ефективної роботи Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було передбачено міністерству, як головному розпоряднику бюджетних коштів, видатки на виконання бюджетної програми «Загальнодержавна програма реформування житлово-комунального господарства, в т.ч. на здешевлення кредитів для виконання цієї програми» (КПКВК 2701180) у сумі 850,0 млн. гривень.

Порядком використання цих коштів у 2008 році, який було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 №225 (із змінами), передбачалося спрямувати кошти у сумі 399,5 млн. грн. на придбання основних матеріалів і обладнання та виконання будівельно-монтажних робіт з модернізації централізованих систем водопостачання і водовідведення (в тому числі із загального фонду - 127,9 млн. грн. та із спеціального фонду – 271,6 млн. грн.).

Станом на 01.01.2009 року за вищезазначеною бюджетною програмою було профінансовано заходів на суму 180991,7 тис. грн. або 72,7% від передбачених із загального фонду державного бюджету, з яких освоєно 99,0%. Із спеціального фонду державного бюджету фінансування не здійснювалося через відсутність надходжень до нього.

Для забезпечення надійного функціонування систем водопровідно-каналізаційного господарства у зимовий період 2008-2009 років у комунальному господарстві відремонтовано:

- понад 1950,0 км водопровідних і 403,03 км каналізаційних мереж, що становить відповідно 100,3% та 103,3% від запланованих;

- 1666 водопровідних та 2076 каналізаційних насосних станцій, що становить відповідно 100,6% та 102,6% від показників минулого року;

- 189 водопровідних та 656 каналізаційних очисних споруд, що становить відповідно 117,4% та 110,3% від показників минулого року;

- 180 водозаборів або 93,3% від показників минулого року;

- 8320 артезіанських свердловин або 103,9% від показників минулого року.

Мінжитлокомунгоспом разом з місцевими органами виконавчої влади та підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства проводилася робота щодо залучення кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій та залучення міжнародної технічної допомоги для забезпечення підготовки інвестиційних проектів у водопровідно-каналізаційному господарстві України.

Спільно з Мінекономіки було ухвалено рішення щодо доцільності підготовки спільного з Європейським інвестиційним банком проекту «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві» вартістю 16,5 млн. евро. Проект розроблено у відповідності до завдань, передбачених Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, плану розвитку МКП «Миколаївводоканал» на 2006-2020 роки, затвердженого рішенням Миколаївської міськради від 30.06.2006 №2/38. Метою проекту є забезпечення європейського рівня екологічної безпеки, досягнення повної відповідності національним нормам щодо очищення стоків та скиду їх до водних об’єктів, приведення системи очистки та подачі споживачам питної води до європейських стандартів.

Із залученням кредитних ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної допомоги на цей час завершено реалізацію спільного із Світовим банком проекту «Водопостачання та каналізація міста Львова» та завершується реалізація спільного з Європейським банком реконструкції та розвитку проект «Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя».

Крім того, спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку реалізується у м. Дніпропетровську інвестиційний проект «Модернізація систем водопостачання та водовідведення міста Дніпропетровська».

Верховною Радою України від 24.09.2008 року ратифіковано Угоду про позику (Проект розвитку міської інфраструктури) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку. Проект реалізується шляхом відбору та подальшої інвестиційної підтримки найбільш актуальних інвестиційних проектів у сфері водопостачання та водовідведення. Усього обсяг кредитних коштів (позики) становить 140,0 млн. дол.. США. Складовими «основного» компоненту є Одеса, Чернігів та Івано-Франківськ. Відкритий компонент передбачає виконання в секторі житлово-комунального господарства України ряду невеликих енергозберігаючих інвестиційних проектів у рамках широкої програми.

Заходами і завданнями Загальнодержавної програми розвитку водного господарства і її складової Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Мінпромполітики було визначено виконавцем та співвиконавцем за підготовку та впровадження частини заходів і завдань, які увійшли до Переліку невідкладних природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра, як складової Загальнодержавної програми, і були виконані в період 1997- 2004 років за рахунок коштів підприємств.

Зменшення скидів забруднених вод, з метою поліпшення екологічного стану водних об'єктів, є однією з найважливіших проблем галузей промисловості, вирішення якої дозволить забезпечити стійке функціонування природних екосистем на досить значних територіях, особливо в техногенно-навантажених регіонах. Для поліпшення екологічної ситуації в зазначених регіонах підприємства залучаються до виконання регіональних, цільових науково-технічних програмам та інших заходів, які спрямовані на зменшення скидів забруднених та недостатньо очищених вод у поверхневі водойми, запобіганню забрудненню підземних вод.

У 2008 році міністерством розроблена Державна цільова науково-технічна програма розвитку гірничо-металургійного комплексу України на період до 2012 року, якою передбачається суттєво знизити, а по деяких підприємствах повністю припинити, скиди забруднених стоків до річок та водойм шляхом проведення модернізації виробництва, впровадження новітніх високопродуктивних та екологічно чистих технологій, систем оборотного водопостачання, проведення робіт з запобігання забрудненню водних об'єктів інфільтраційними водами з накопичувачів промислових відходів (особливо токсичних).

Передбачається в рамках виконання завдань Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води здійснювати заходи з підвищення ефективності роботи споруд біохімічної очистки стічних вод, проведення реконструкцій очисних споруд, ліквідації скидання забрудненої води в басейнах річок, розробка нових реагентів та коагулянтів для очищення поверхневих вод від забруднень нафтопродуктами та інше.

У 2008 році для захисту водного басейну Дніпра та поліпшення якості питної води підприємствами галузей виконувалося ряд заходів.

Зокрема, на ВАТ «Запоріжсталь» знижено скид води в шламонакопичувач на 865,0 тис. м3/рік за рахунок зменшення використання технічної води. Проводиться будівництво відділення повторного використання промивних вод, перехід на солянокисле травлення з установкою регенерації відпрацьованих травильних розчинів. Зазначений захід, з терміном виконання у 2009 році і вартістю більше 2,0 млн. грн., спрямовано на припинення скидання забруднених зворотних вод у р. Дніпро.

На ВАТ «Дніпроспецсталь» виконуються заходи з припинення скиду забруднених стічних вод у шламонакопичувач, які передбачені «Програмою виходу з екологічної кризи м. Запоріжжя на період 2001-2010 роки». Ведеться будівництво насосної станції по перехопленню промивних стічних вод від калібровочного та термічного цехів.

ВАТ «Запорізький сталепрокатний завод» ведуться роботи з реконструкції центральних очисних споруд, вартість робіт складає більше 2,5 млн. гривень.

На ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського» за рахунок впровадження передових технологій обсяги забору та використання води були зменшені на 12,5 млн.м3/рік.

На ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» зменшення забруднення поверхневих та підземних вод досягається за рахунок впровадження природоохоронних заходів, а саме:

- збудована насосна станція фенольних вод коксохімвиробництва, вартість заходу - 3,1 млн. грн.;

- проведена реконструкція хвостового господарства і оборотного водопостачання в районі с. Миролюбівка з нарощуванням дамб обвалувань до відмітки 135,0 м для підтримки потужності ГЗК, 3-й пусковий комплекс, вартість заходу - 81,041 млн. грн.;

- ведуться роботи з впровадження вдосконаленої технології доочистки стічних вод. Реалізація заходів дозволить зменшити скорочення обсягів скидів на 8,760 млн. м3/рік та перевести зворотні води до категорії нормативно чистих. Загальна вартість робіт більше 300,0 млн. грн.;

- проведена реконструкція хвостовика «Об'єднане» з нарощуванням дамб обвалувань до відмітки 146,0 м для піддержання потужності ГЗК, 1-й пусковий комплекс, вартість заходу - 67,624 млн. грн.

ВАТ «Центральний ГЗК» розглядає можливість підживлення системи зворотного водопостачання водою шахти «Гігант-Глибока» з мінералізацією до 4,0 г/л в об'ємі 1500,0 тис. м3.

ВАТ «Північний ГЗК» впроваджується проект «Розширення (реконструкція) хвостового господарства для підтримки потужності комбінату». В рамках реалізації даного проекту здійснюється будівництво захисних споруд від підтоплення території та забруднення підземних вод. У 2007 році витрати на впровадження зазначеного проекту склали 18,5 млн. грн., у 2008 році - більше 5,0 млн. грн. Після завершення будівництва будуть перехоплюватися більше 250,0 тис. м3 фільтраційних вод. З 2006 року підприємство не здійснює скидів високомінералізованих вод з хвостосховища у річку Саксагань.

ВАТ «Баглійкокс» у 2008 року впроваджена установка біологічної очистки стічних вод.

«ВАТ «Кривбасзалізрудком», ВАТ «Інгулецький ГЗК», ВАТ «Південний ГЗК» з метою зменшення витрат води та забруднення водних об’єктів впроваджують системи оборотного, повторного та послідовного водопостачання.

На коксохімічних підприємствах споживання оборотної і повторне використання води складає біля 97,0 % від загального водоспоживання. Так, на ВАТ «Дніпродзержинський КХЗ» всі виробничі комплекси заводу працюють на замкнутому оборотному циклі водопостачання. Очистка промислових стічних вод здійснюється на установках біохімічного очищення з наступною передачею їх на гасіння коксу. Підприємство скидів стічних вод у відкриті водойми не здійснює.

На КП «Запорізький титаномагнієвий комбінат» за рахунок впровадження природоохоронних заходів було знижено вміст зважених речовин у промислових стоках з 2000,0 мг/л до 5,0 мг/л (рівень ГДК). Вартість заходу становила 10,0 млн. грн., освоєно більше 8,0 млн. грн. У наступні роки планується виконання капітальних ремонтів відстійників, обстеження та ремонт підводного трубопроводу освітлених стоків (розсіювачого випуску), ремонт підземних та надземних комунікацій, ремонт насосних станцій, виготовлення, монтаж та введення в експлуатацію зневоднюючого обладнання декантеровських центрифуг, закінчення будівельних робіт на дільниці обезводнення стоків.

На ВАТ «ДніпроАЗОТ» у 2007 році розроблений та узгоджений Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області «План зменшення забруднення навколишнього природного середовища на 2007-2015 роки». На зазначеного виконання з охорони та раціонального використання водних ресурсів заплановано освоїти 17,5 млн. грн., у 2008 році витрати склали 8,5 млн. гривень.

Підприємствами машинобудівної, легкої та деревообробної галузей для зменшення скидів зворотних вод та забруднюючих речовин у водні об’єкти проводяться поточні ремонти очисних споруд, реконструкція і впровадження систем оборотного водопостачання, передових безвідходних технологій.

На ХК «АвтоКрАЗ», з метою покращення якості стічних вод, організовано збір і впроваджена технологія регенерації відпрацьованої змащувально-охолоджуючої рідини на водній основі. Витрати підприємства на впровадження заходу склали 51,0 тис. гривень.

ВАТ «Дніпроважмаш» за рахунок впровадження передових технологій зменшено обсяги споживання та скиди забрудненої та недостатньо-очищеної води.

З метою зменшення скидів високомiнералiзованих шахтних вод гірничорудними підприємствами ведеться будівництво систем інженерного захисту і впровадження нових потужностей з перехоплення фільтраційних втрат шляхом локалізації найбільш концентрованих вод з подальшим їх використанням у виробничому циклі та інші заходи.

Проте використання у зворотних циклах всього обсягу підземних вод, який відкачується, а саме майже 40,0 млн. м3/рік, неможливе. Зазначене призводить до порушення проектного режиму роботи та правил експлуатації гідротехнічних споруд, зумовлює високий ступінь ризику виникнення техногенної катастрофи на об'єктах підвищеної небезпеки.

Через відсутність в сучасних умовах реальної альтернативи уникнення техногенної катастрофи, виникає необхідність у здійсненні дозованих скидів надлишку зворотних вод в річку Інгулець, винятково у міжвегетаційний період, згідно затвердженого регламенту, з розведенням зворотних вод до рекомендованих норм. Після закінчення скиду, до початку вегетаційного та зрошувального сезону, за кошти гірничорудних підприємств щороку виконується санітарна промивка русла річки Інгулець. Загальний обсяг промивки річок Інгулець і Саксагань складає до 70,0-80,0 млн. м3, а вартість промивки, що виконується за кошти підприємств Кривбасу, складає, в сучасних умовах, 9,0-10,0 млн. гривень.

На сьогоднішній день в Україні та і у світі відсутня ефективна технологія демінералізації шахтних вод з видалення та повної утилізації продуктів демінералізації. Мова йде не про технології видалення самих солей, яких існує велика кількість (мембранні технології, діаліз, випаровування, застосування реагентів, іонообмінних смол, коагулянтів тощо), а про комплексну технологію видалення та переробки високомінералізованих шахтних вод. При демінералізації лише 11,0–12,0 млн. м3 шахтних вод (обсяг щорічного надлишку) з середнім рівнем загальної мінералізації 37,0-38,0 г/л щороку буде утворюватися від 400,0 до 500,0 тис. т високотоксичних концентрованих рідких відходів, для яких необхідно відвести постійні місця зберігання та створити відповідні умови для недопущення потрапляння їх у навколишнє середовище. Переробка таких розсолів ускладнена наявністю великої кількості хімічних речовин, їх сполук та домішок, для видалення яких потрібне потужне хімічне виробництво з високим рівнем споживання природних ресурсів (газу, електроенергії, води тощо). Тобто складність питання полягає у тому, що вирішуючи одну екологічну проблему, ми породжуємо іншу - більш складну і ще небезпечнішу.

Пошук сприятливих шляхів вирішення цього досить складного питання знаходиться у постійному полі зору Мінпромполітики, Асоціації «Укррудпром», гірничорудних підприємств - якими, за рахунок власних коштів, продовжуються науково-дослідні роботи з пошуку і розробки сучасних технологій утилізації та демінералізації шахтних вод з метою зменшення їх негативного впливу на навколишнє середовище.

Щороку опрацьовується щонайменше 2-3 пропозиції вітчизняних та зарубіжних спеціалізованих організацій, перед фахівцями яких ставиться питання створення безвідходної та екологічно безпечної технології демінералізації шахтних вод. У 2008 році питання пошуку шляхів вирішення проблеми знесолення шахтних вод та їх використання вивчали групи експертів фірм «Веоліа Вода» та «Налко». За результатами опрацювання були представлені попередні технічні та економічні рішення, але вони не вирішують проблеми знешкодження і утилізації отриманих у процесі демінералізації розсолів.

Академією технологічних наук України вивчався технічний досвіт Австрійської компанії «Кемперит», яка активно працює в гірничодобувній та нафтопереробній галузях, в частині очищення промислових та побутових вод. Фахівцям компанії було запропоновано прийняти участь у вирішенні проблеми демінералізації шахтних вод Кривбасу. В червні поточного року Асоціацією «Укррудпром» був організований приїзд фахівців компанії в м. Кривий Ріг, де вони були більш детальніше ознайомлені з об’єктами, які пов’язані з системою відкачки, акумуляції та скиду надлишків шахтних вод, виконані попередні хімічні дослідження для розробки і проектування оптимальної технології переробки шахтних вод. Пошук сприятливих шляхів у вирішення даної проблеми триває, та на жаль, у зв’язку із економічною кризою, науковці поки що не запропонували своє бачення в розв’язанні даної проблеми.

З метою забезпечення санітарно-екологічного режиму річок Саксагань і Інгулець за пропозиціями фахівців Асоціації «Укррудпром» та Державної екологічної інспекції вважається, що єдиним комплексним заходом, який може вирішити питання поліпшення екологічної ситуації в басейні р. Інгулець та задовольнити потреби у якісній питній воді в Карачунівському водосховищі в м. Кривий Ріг, Октябрьському водосховищі м. Миколаїв, а також забезпечити задовільну якість води для зрошувальних робіт у Миколаївській та Херсонській областях – є організація та забезпечення постійної подачі дніпровської води по каналу «Дніпро–Інгулець». Попередні розрахунки обсягів подачі води, були виконані ДПП «Кривбаспромводопостачання» спільно з міською радою м. Кривий Ріг і, в цілому, схвалені Держводгоспом.

Вирішення низки цих питань дасть змогу впровадити раціональну і найбільш екологічно безпечну схему використання шахтних вод Кривбасу, а також оптимізувати обсяги скидів зворотних вод в річки Інгулець і Саксагань, і тим самим забезпечити зменшення забруднення вод річки Дніпро.

Мінвуглепром повідомляє, що вугледобувні підприємства здійснюють природоохоронні заходи за власні кошти.

З метою вирішення проблем, пов’язаних з ліквідацією шахт, у структурі Мінвуглепрому створено ДП «Укрвуглеторфреструктуризація» та ДП «Укршахтгідрозахист», які фінансуються з державного бюджету за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» (КПКВК 1301070) в обсягах, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Мінвуглепром та його підрозділи і підприємства на місцях постійно проводять роботи: з екологічного моніторингу стану і якості шахтних вод, що скидаються; лабораторний контроль за хімічним складом шахтних вод; з моніторингу впливу шламонакопичувачів, ставків-відстійників на підземні і поверхневі води; створенню режимних мереж на полях шахт тощо.

Щороку усі підприємства вугільної галузі складають програму природоохоронних заходів з захисту водних ресурсів.

Основні напрями цих робіт:

- очищення шахтних вод від механічних домішок та бактеріальних забруднень (починаючи з чистки водовідвідних канавок та водозбірників в підземних гірничих виробках до чистки та знезараження вод на очисних поверхневих спорудах - очисних станціях, ставках-освітлювачах і накопичувачах):

- скорочення притоків води у гірничі виробки та зменшення її забруднення безпосередньо в підземних умовах;

- розширення об’ємів зворотних систем водопостачання на підприємствах галузі;

- збільшення об’ємів використання вод на технологічні потреби підприємств та поливне землеробство;

- попередження негативної дії шахтних вод на природне середовище при ліквідації шахт.

Заплановані заходи виконуються підприємствами галузі, в основному, на 70 % через скрутний фінансовий стан.

За рахунок бюджетних коштів фінансувалися роботи з вирішення проблем екологічного оздоровлення вугільних регіонів в районах ліквідації шахт, зокрема в рамках виконання бюджетної програми «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» було заплановано та профінансовано заходів з водовідведення і водокористування на суму 20,1 млн. грн. Підприємствами вугільної галузі, зокрема підприємствами, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, та ДХК «Павлоградвугілля», за рахунок власних коштів планувалося виконати природоохоронних заходів з охорони водних ресурсів у сумі 41,5 млн. грн. порівняно з 2007 роком, у якому ця сума становила 24,3 млн. грн. Через скрутний фінансовий стан заплановані заходи виконані не в повному обсязі. Фактичний обсяг фінансування цих заходів склав 38,9 млн. грн., при цьому в 2007 році ця сума становила 24,9 млн. гривень.

Ці кошти було спрямовано на будівництво та реконструкцію очисних споруд та виконання заходів із запобігання забрудненню підземних вод.

Основним складником забруднення шахтної води, по якому не досягаються нормативні показники, є мінеральні солі. В зв’язку з цим у галузі дуже гостро стоїть проблема демінералізації шахтних вод, оскільки скидання у водойми шахтних вод з високим вмістом солей зумовлює їх поступову концентрацію, що негативно впливає на флору і фауну як самих водоймищ, так і прилеглих до них територій. Але необхідно відзначити, що гострота цієї проблеми для різних вуглевидобувних регіонів не однакова. Наприклад, мінералізовані шахтні води більшості шахт ДП “Львіввугілля” та “Волиньвугілля” використовуються в технічних цілях, тому негативний вплив вугільних підприємств Львівсько-Волинського басейну на підземні та поверхневі води проявляється у створенні просадок, заболочуванні та підтопленні земель, областей живлення підземних вод, у перерозподілі поверхневого стоку. Практично не порушують водний режим шахти і розрізи буро-вугільного Олександрійського району, мінералізація відкачуваних вод яких складає 0,8-0,9 г/л.

Значно гірше становище на шахтах Донбасу, мінералізація води яких складає 2-10 г/л, а на деяких шахтах значно перевищує ці значення. У багатьох районах басейну підземні води, ріки та водойми піддаються комплексному негативному впливу техногенних факторів, до яких в першу чергу треба віднести: безпосередній скид у водотоки і водойми недостатньо очищених та забруднених шахтних вод; зворотної фільтрації забруднених шахтних вод та використаних вод збагачувальних фабрик із ставків-накопичувачів та шламовідстійників; вимивання атмосферними водами солей, завислих речовин і шкідливих мікро- і макрокомпонентів з породних відвалів шахт і збагачувальних фабрик та їх проникнення у водотоки, водойми та ґрунтові води.

Відсутність недорогих ефективних технічних засобів очищення та демінералізації шахтних вод та підвищення вимог до їх якості спричинило те, що за останні роки відбувається постійне зменшення обсягів використання шахтних вод навіть для власних потреб вугільних підприємств. З цих же причин повільно зростає обсяг повторного використання води в системах зворотного водопостачання.

Найбільш гостро у галузі стоїть питання демінералізації шахтних вод. Виконані розрахунки засвідчили високі фінансові витрати промислового використання відомих способів демінералізації, яка складає до 182,0 тис. грн. на 1,0 м3/г продуктивності по капітальним вкладенням і до 4,8 грн. на 1,0 м3 шахтної води – по експлуатаційним витратам. Попередні розрахунки, що проводилися науково-дослідними інститутами галузі, свідчать про те, що загальні витрати на демінералізацію усієї шахтної води, що скидається, і доведення її якості до вимог Водного кодексу України можуть становити більш як 16,0 млрд. грн. по капітальним вкладенням і до 3,75 млрд. грн. на рік - по експлуатаційним витратам. До цього слід додати невизначеність подальшого використання сотень тисяч тон сухих сольових відходів демінералізації (їх складування, розділення на складові мінеральні частини, транспортування до споживача тощо). Ці основні причини роблять практично неможливим вирішення тільки силами Мінвуглепрому проблеми демінералізації шахтних вод.

Окрім цього, для комплексного вирішення проблеми демінералізації шахтних вод необхідно провести комплекс науково-дослідних робіт, що повинні будуть вирішити наступні питання:

- адаптацію наявних технологій і опріснювального устаткування для цілей поліпшення техніко-економічних показників процесу демінералізації та його економічної доступності;

- розробку технологічних схем і устаткування для отримання відходів демінералізації у вигляді сухих продуктів;

- розробку технологічних схем, регламентів і обладнання для кондиціювання відходів демінералізації, які неможливо використати, і вирішення питань створення спеціальних полігонів для їх захоронення.

За інформацією