Навчої влади, а також обл(міськ)держадміністрацій, продовжувало здійснювати супроводження та контроль за виконанням завдань, встановлених Національною програмою
| Вид материала | Документы |
- План роботи методичного об’єднання вчителів початкових класів на 2008 2009, 55.53kb.
- Верховною Радою України безпосередньо, а також Комітетом Верховної Ради України з питань, 5.7kb.
- Зміни до цільової програми " молодь жовківщини" на виконання централізованих програм, 54.5kb.
- Сумська обласна державна адміністрація, 1261.85kb.
- Фінансування програми здійснювати в ході виконання бюджету при наявності фінансового, 213.15kb.
- Здійснювався постійний контроль за виконанням документів органів влади вищого рівня,, 154.15kb.
- З в І т за результатами проведення у 2011 році оцінки ефективності здійснення виконавчими, 55.83kb.
- Укладення та виконання умов господарських договорів; контролю за проведенням капітальних, 41.78kb.
- Сукупності маркетингових дій, умов, зв’язків І результатів з метою з’ясування міри, 34.32kb.
- Новости ->, 113.33kb.
Інформаційна довідка про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2004 році
На виконання доручень Кабінету Міністрів України від 26 березня 1997 року №5691/3 та від 16 липня 1997 року до №5691/3 щодо забезпечення реалізації Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води Мінприроди, протягом 2004 року, за участю зацікавлених міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, а також обл(міськ)держадміністрацій, продовжувало здійснювати супроводження та контроль за виконанням завдань, встановлених Національною програмою.
Спостереження за станом забруднення поверхневих вод в басейні Дніпра по гідрохімічних показниках проводились мережею спостережень Державної гідрометслужби України в 2004 році на 39 річках, 6 водосховищах, в 80 пунктах. Крім того, Держводгоспом проводились гідрохімічні та радіологічні спостереження в басейні р. Дніпро на території 15 областей України, а Мінприроди, МОЗ та інші центральні органи виконавчої влади провели спостереження за станом поверхневих вод відповідно до компетенції.
Аналіз державної статистичної звітності щодо обліку спеціального використання водних ресурсів у 2004 році показує наступне:
Статистичні звіти про використання води за формою 2-ТП(водгосп) в басейні Дніпра надали 7816 підприємств і організацій, що дорівнює кількості звітуючих у попередньому році. Цими звітами врахована діяльність майже 100 тис. водокористувачів.
У 2004 році з природних джерел басейну Дніпра було забрано 8460 млн.м3 води, що становить 58 % від загального забору води по Україні (з них 941 млн.м3 – з підземних джерел). Це на 1014 млн. м3 (або на 11 %) менше ніж у попередньому році.
Значне зменшення забору дніпровської води спостерігалось у Автономній Республіці Крим – на 250 млн. м3 (з 1468 млн. м3 до 1218 млн. м3), Херсонській області – на 237 млн. м3 (з 991 млн. м3 до 754 млн. м3), Запорізькій області – на 225 млн. м3 (з 1368 млн. м3 до 1143 млн. м3), Київській області – на 177 млн. м3 (з 1087 млн. м3 до 910 млн. м3) та Дніпропетровській області – на 63 млн. м3 (з 1923 млн. м3 до 1860 млн. м3). Зменшення обсягу забору води відбулось за рахунок зменшення використання водних ресурсів на зрошення за сприятливих погодних умов 2004 року та на виробничі потреби.
Разом з цим, у деяких областях спостерігається збільшення забору води. Насамперед це сталося у Кіровоградській області - на 29 млн. м3 (з 77 до 106 млн. м3) та Сумській області – на 11 млн. м3 (зі 110 млн. м3 до 121 млн. м3). У цих областях більше води використали на виробничі потреби.
У цілому по басейну Дніпра використання води на різні потреби у 2004 році становило 6390 млн. м3 і мало таку тенденцію: зменшення на госппитні потреби – на 105 млн. м3 (з 1425 до 1320 млн. м3), на виробничі потреби – на 379 млн. м3 (з 4132 до 3753 млн. м3) та на зрошення – на 316 млн. м3 (з 1110 до 794 млн. м3).
Втрати при транспортуванні склали 1328 млн.м3 води (16 % від забраної).
Населення і галузі економіки в басейні забезпечувались водою в достатній кількості, дефіциту води не спостерігалось і надзвичайних ситуацій у зв’язку з цим не виникало. Встановлені ліміти жодному водокористувачеві не зменшувались.
У 2004 році в поверхневі водні об’єкти скинуто 4775 млн.м3 зворотних вод. Порівняно з 2003 роком скинуто менше на 389 млн. м3 води.
У 2004 році скид у поверхневі водні об’єкти басейну р. Дніпро здійснювали 830 водокористувачів, з них 458 скинули забруднені стічні води в об’ємі 1750 млн. м3 (у тому числі без очистки – 497 млн. м3 та недостатньо очищених – 1253 млн. м3). Нормативно очищених вод скинуто 451 млн.м3 та нормативно чистих без очистки – 2574 млн.м3. Зміни порівняно з 2003 роком відбулися за рахунок зменшення загального об’єму стічних вод, а збільшення обсягу скиду недостатньо очищених вод відбулося за рахунок посилення вимог до якості зворотних вод (зміни ГДС) для ДКО “Київводоканал”.
Найбільше забруднених вод скинуто водокористувачами Дніпропетровської та Запорізької областей, відповідно – 641 млн. м3 і 392 млн. м3 та м. Києва – 458 млн. м3.
Згідно з державною статистичною звітністю найбільше забруднених стічних вод надходить від промислових підприємств – 770 млн. м3 (в основному від підприємств чорної металургії – 407 млн. м3 і атомних електростанцій – 172 млн. м3) та об’єктів житлово – комунального господарства – 1037 млн. м3.
Найбільші забруднювачі в басейні Дніпра:
ДКО “Київводоканал” 458 млн. м3 забруднених вод
Водоканал м. Дніпропетровськ 186 млн. м3 -“-
Запорізька АЕС 165 млн. м3 -“-
Металургійний з-д Дзержинського 124 млн. м3 -“-
Водоканал м. Запоріжжя 111 млн. м3 -“-
Металургійний з-д Петровського 97 млн. м3 -“-
Металургійний к-т “Запоріжсталь” 89 млн. м3 -“-
Комбінат “Криворіжсталь” 51 млн. м3 -“-
Разом із стоками у водойми басейну Дніпра надійшло 419 тонн нафтопродуктів (на 31 тонну менше ніж у минулому році), 285 тис. тонн сульфатів (на 11 тис. тонн менше), 330 тис. тонн хлоридів (на 49 тис. тонн менше), 6,4 тис. тонни азоту амонійного (на 0,8 тис. тонн більше), 31,6 тис. тонни нітратів (на рівні попереднього року), 1077 тонн заліза (на 119 тонн більше), 17,1 тонни міді (на 5 тонн більше), 6,7 тонни цинку (на 8 тонн менше), 7,5 тонни нікелю (на 1,8 тонни менше), 5,9 тонни хрому (на рівні попереднього року) та порівняно невелика кількість інших речовини.
Стан водних об'єктів басейну Дніпра за радіологічними показниками
Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра у 2004 році, як і в інші роки після аварії на Чорнобильській АЕС, визначався переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Одним із основних факторів, які суттєво впливають на формування вторинного радіоактивного забруднення поверхневих вод, є гідрометеорологічні умови.
У 2004 році гідрологічний режим р. Прип'ять на пригирловій ділянці відзначався взимку тривалим періодом льодоутворення з відсутністю значних заторів, середнім за витратами і об’ємом стоку води весняним водопіллям і низькою літньо-осінньою меженню. Загалом 2004 рік у басейні Верхнього Дніпра за величиною водності був близьким до середньобагаторічного значення і більш багатоводним, ніж 2003 р.
Такі умови сприяли тому, що максимальні та середньорічні концентрації радіонуклідів у воді р. Прип’ять у створі м. Чорнобиля цього року були одними з найменших за період після аварії на ЧАЕС. Річний винос 90Sr р. Прип’ять (разом з рр.Уж та Брагінка) у Київське водосховище (за даними ДСНВП “Екоцентр” МНС України) у 2004 р. склав 2,64x1012 Бк (71,1 Кі), що приблизно в 1,8 раза більше виносу у 2003 р. (1,5x1012 Бк (40,5 Кі). Річний винос 137Cs Прип’яттю в створі м.Чорнобиля у звітному році дорівнював 0,69x1012 Бк (18,6 Кі), у 2003р. - 0,50x1012 Бк (13,5 Кі).
У каскаді дніпровських водосховищ під впливом різних природних факторів відбувається трансформація стоку забруднених радіонуклідами прип’ятських вод і поступове зменшення концентрацій радіонуклідів по довжині каскаду. У звітному році вміст радіонуклідів у дніпровських водосховищах був близьким до значень 2003 року і одним з найменших за післяаварійний період (відбір проб води на вміст 137Cs, крім верхнього б’єфу Канівської ГЕС, через відсутність сорбенту “Біфеж” не проводився).
Значення концентрацій 90Sr і 137Cs у водах водосховищ у 2004 році наведені в таблиці 1.
Таблиця 1.
| Вміст радіонуклідів у воді дніпровських водосховищ у 2004 році | ||||||
| | | | | | | |
| Об'єкт та пункт | Вміст, Бк/м3 | |||||
| спостереження | 137Cs | 90Sr | ||||
| | мін. | макс. | середнє | мін. | макс. | Середнє |
| Київське вдсх. - м.Вишгород | - | - | - | 63 | 137 | 99,3 |
| Канівське вдсх. - м. Київ | - | - | - | 41 | 100 | 76,3 |
| Канівське вдсх. - м. Канів | 4,52 | 17,0 | 9,75 | 45 | 110 | 63,0 |
| Каховське вдсх. - м. Нова Каховка | - | - | - | 21 | 83 | 43,4 |
Загалом у 2004 році концентрації 90Sr та 137Cs у контрольованих водних об'єктах України були набагато меншими допустимих для цих радіонуклідів рівнів, встановлених “Нормами радіаційної безпеки України” (НРБУ-97).
Фінансування робіт в рамках реалізації наказу Мінекоресурсів № 57 від 8.02.02р “Про затвердження Програми поліпшенння якості базових спостережень за забрудненням та моніторингу навколишнього природного середовища" є недостатнім і також не передбачує закупівлю витратних матеріалів, зокрема сорбенту “Біфеж”, без якого неможливий відбір проб води для визначення вмісту 137Cs з необхідною точністю. Завдяки скороченню регламенту відбору проб довкілля удалося підтримувати спостереження до теперішнього часу
1. Каскад Дніпровських водосховищ.
Радіологічний стан поверхневих вод басейну Дніпра протягом 2004 року не зазнав суттєвих змін порівняно з попереднім роком. Вміст радіонуклідів в річках басейну можна охарактеризувати як стабільний, оскільки середні величини мають незначну амплітуду відхилень від попередніх років. У середній та нижній течіях Дніпра спостерігається зниження вмісту радіонуклідів у порівнянні з минулим роком. При цьому абсолютні значення цих величин є значно нижчими від встановлених нормативів (далі ДР-97).
Вміст радіонуклідів цезію137 та стронцію90 у водах північної частини басейну (включно з р. Прип’ять) за своїми значеннями знаходиться на рівні минулорічних значень, що значно нижче від допустимих рівнів (2,0 Бк/дм3) .
Дещо вищий вміст цезію137, якщо орієнтуватись на максимальні і мінімальні величини, зафіксований у водах річок північної частини басейну Дніпра у пробах води перших місяців року та в літній період у водах річок північної частини басейну Дніпра. Це пояснюється зимовою та значною літньою меженню 2004 року. В цих умовах, на відміну від паводкових процесів, коли радіонукліди поступають в ріки внаслідок поверхневого змиву з забруднених територій, вступають в дію процеси інфільтрації і цезій вимивається із ґрунтових торфово – болотистих складових водозборів цих річок у їх руслову частину.
Найвища (за межами 30-км зони) радіоактивність води по стронцію90 та цезію137 залишається у Київському водосховищі.
2. Річки та водойми 30-км зони ЧАЕС
Вміст радіонуклідів у поверхневих водах проточних водойм 30-км зони відчуження ЧАЕС у 2004 році був нижчим за встановлені нормативи (крім слабопроточних і непроточних водойм).
Підвищенні концентрації стронцію90 у порівнянні з цезієм137 у воді непроточних водойм пояснюється тим, що стронцій90, як більш рухливий елемент, потрапляє ґрунтовим дренажем з забруднених територій у ці замкнені водойми, а цезій краще зв’язується у нерозчинні сполуки, затримується матеріалом ґрунтів і седиментується.
3. Річки та водойми в зонах впливу атомних станцій.
Вміст радіонуклідів у водних об’єктах у зонах впливу Рівненської, Хмельницької і Запорізької атомних станцій, а також у їх технологічних водах і ставках-охолоджувачах у 2004 р. був значно нижчим встановлених нормативів і близьким до середніх показників останніх трьох років.
Характеристика поверхневих вод Дніпровського басейну за гідрохімічними показниками
Аналіз інформації, отриманої водогосподарськими організаціями протягом 2004 року, показав, що основними забруднюючими елементами води Дніпра і його приток є біогенні елементи.
Відмічається поступове збільшення середньорічних показників вмісту у воді Дніпровського каскаду водосховищ амонійного азоту, нітратів, фосфатів та мінералізації води. Це свідчить про підвищення антропогенного навантаження на Дніпро, неефективну роботу очисних споруд міст і промислових підприємств та збільшення скидів до Дніпра неочищених та недостатньо очищених стічних вод.
Річки
Водність річки Дніпро та її притоків рр.Десна, Сула в 2004 році була вище водності попереднього року і середньої багаторічної; водність річок Стир, Тетерів, Рось, Вовча, Інгулець була нижчою, ніж у 2003 році .
Найбільший рівень забрудненості серед річок басейну Дніпра відмічено на наступних водних об’єктах: рр.Горинь, Случ, Устя, Тетерів, Гнилоп’ять, Десна, Сула, Псел, Хорол, Ворскла, Вовча, Самара, Інгулець.
За даними спостережень середній вміст розчиненого у воді кисню був у більшості річок достатній і знаходився в межах 6,00 - 14,3 мг/дм3. Низький вміст кисню – 2,64 мг/дм3 спостерігався на р.Устя у м.Рівне в серпні місяці.
Мінералізація більшості річок не перевищувала норму і змінювалась в межах 271-886 мг/дм3, за винятком річок Хорол, Берестова, Мокра Московка, де мінералізація підвищувалась до 1011 - 1390 мг/дм3. Мінералізація річок Орель, Самара, Вовча, Солона перевищувала допустимі норми і становила 1328-3655 мг/дм3. На мінералізацію цих річок впливають фізико-географічні умови району, де значна доля підземних вод з підвищеною мінералізацією.
Середньорічний вміст основних забруднюючих речовин перевищував допустимі норми, а по деяких інгредієнтах був на рівні високого забруднення (ВЗ), тобто коли концентрації були вище 10 гранично допустимих концентрацій (ГДК)*. По сполуках азоту амонійного концентрації були в межах <1-5 ГДК, азоту нітритного – <1-8, фенолах та по сполуках заліза загального – 1-8, міді – 1-21, цинку – 1-16, марганцю – 1-22 та хрому шестивалентного –1-9 ГДК.
В 2004 році спостерігались випадки високого забруднення азотом нітритним – 11-19 ГДК на рр.Дніпро (с.Неданчичі), Стир, Устя, Інгулець, сполуками міді – 33-60 ГДК в рр.Горинь, Десна, Ворскла. Найбільша забрудненність сполуками цинку та марганцю спостерігались на ділянці р.Дніпро - м.Херсон та на рр.Горинь, Тетерів, Гнилоп’ять, Десна, Сула, Хорол, Псел, Ворскла, Самара, Вовча. Максимальні концентрації досягали по сполуках цинку – 10-65 ГДК, марганцю – 10-61, хрому шестивалентному – 10-21 ГДК. Всього по річках басейну Дніпра відмічено 133 випадки ВЗ, здебільшого по сполуках важких металів.
У порівнянні з попереднім роком у воді річки Дніпро значних змін у забрудненні води не відмічено. Збільшився вміст сполук міді в рр.Дніпро, Горинь, Ірпінь, Десна, Сула, Ворскла, сполук цинку – в рр.Дніпро (м.Херсон), Горинь, Вовча, сполук марганцю – рр.Случ (м.Сарни), Десна (м.Чернігів), Псел (м.Гадяч). Зменшився вміст сполук цинку в рр.Дніпро (с.Неданчичі), Тетерів, сполук марганцю - в рр.Горинь, Случ (мм.Старокостянтинів, Новоград-Волинський), Самара. Вміст інших забруднюючих речовин не зазнав значних змін.
2. Водосховища
Спостереження за станом забруднення поверхневих вод за гідрохімічними показниками здійснювалися на водосховищах дніпровського каскаду - Київському, Канівському, Кременчуцькому, Дніпродзержинському, Дніпровському і Каховському.
Вміст розчиненого у воді кисню був задовільний і знаходився в межах 8,44 - 11,6 мг/дм3. Мінералізація не перевищувала норму і була в межах 297 - 384 мг/дм3.
У 2004 році відмічено забруднення Київського, Канівського, Кременчуцького, Дніпродзержинського водосховищ сполуками азоту нітритного. Середньорічні концентрації були на рівні <1-3 ГДК.
Середньорічні концентрації по нафтопродуктах не перевищували гранично допустиму концентрацію. Вміст фенолів у воді дніпровських водосховищ складав 1-6 ГДК.
В 2004 році спостерігалось перевищення допустимих концентрацій по сполуках важких металів по всьому каскаду дніпровських водосховищ. Середній вміст сполук міді був на рівні – 1-20 ГДК, сполук цинку, марганцю – 1-16 (тобто на рівні ВЗ) та хрому шестивалентного - 1-10 ГДК. Максимальні концентрації досягали 90 ГДК по сполуках цинку та 56 ГДК - по сполуках марганцю в пункті вдсх.Дніпродзержинське - м.Верхньодніпровськ, 99 ГДК – по сполуках міді в пункті вдсх.Каховське- м.Нікополь.
Всього по каскаду дніпровських водосховищ відмічено 37 випадків ВЗ. Всі випадки високого забруднення - по важких металах. Кількість їх у воді Кременчуцького, Дніпродзержинського та Каховського водосховищ найбільша.
У порівнянні з 2003 роком значних змін у забрудненні води каскаду дніпровських водосховищ не відмічено, спостерігалось деяке зниження вмісту сполук марганцю в Київському водосховищі в пунктах м.Чорнобиль, с.Страхолісся; в Кременчуцькому водосховищі - (мм. Черкаси, Світловодськ ); в Дніпродзержинському водосховищі - (м.Верхньодніпровськ); в Дніпровському - (м.Запоріжжя); збільшився вміст сполук міді, цинку, марганцю в Каховському водосховищі біля мм. Запоріжжя, Нікополь.
Гідробіологічні спостереження в басейні Дніпра в 2004 році виконувалися на 9-ти річках та 6-ти водосховищах Дніпровського каскаду в 40 пунктах.
На Київському і Канівському водосховищах та 5-ти річках: Рось, Десна, Тетерів, Трубіж, Ірпінь проводились визначення хронічної токсичності вод (біотестування).
Річки. За даними вивчення планктонних ценозів сапробіологічний стан рр.Дніпро, Устя, Тетерів, Десна, Рось був відносно благополучним, помірне забруднення. Найбільш забрудненими водними об’єктами басейну Дніпра є р.Стир – негативна стабілізація, процеси повільного погіршення екологічної ситуації і р.Мокра Московка – порушена структура зоопланктонного ценозу.
За екологічною класифікацією якості поверхневих вод суші, води рр.Тетерів, Рось, Устя на контрольованих ділянках відповідають вимогам 2 класу, 3 категорії якості вод; річки Дніпро, Десна – 2-3 класу, 3-4 категорії якості. Трофність вод р.Дніпро змінювалася від оліготрофної до евтрофної в серпні на ділянці мм.Нова Каховка, Херсон; р.Десна – оліготрофна; р.Устя – від мезотрофної до мезо-евтрофної в липні та вересні; р.Тетерів – від мезо-евтрофної до ев-політрофної і р.Рось – від мезотрофної до політрофної в літній період на створі 9 км вище міста (водозабір) м.Біла Церква.
Води рр.Стир і Мокра Московка характеризувалися 3 класом, 4 категорії якості вод. Трофність вод р.Стир – оліготрофні, р.Мокра Московка – евтрофні.
Спостерігалась підвищена евтрофність вод р.Рось (на створі 9 км вище м.Біла Церква) і р.Тетерів (на створі вище м.Житомир).
За результатами біотестування токсична дія вод на тест-об’єкт Ceriodaphnia affinis встановлена: рр.Десна, Тетерів (в квітні), р.Рось (в лютому, березні, квітні), р.Трубіж (в лютому, квітні, червні, серпні, вересні, жовтні та листопаді), р.Недра (в червні, серпні, жовтні та листопаді).
Водосховища. Екосистема водойм Дніпровського басейну за екологічною класифікацією якості вод відповідала вимогам 2-3 класу, 3-4 категорії якості вод. Переважаючий тип трофності для всіх водойм – оліготрофні. Але в літній період підвищення трофності спостерігалося у верхів’ї Київського водосховища (м.Чорнобиль) – політрофні; Кременчуцького – в районі порту Адамівка і м.Світловодська – ев-політрофні; Дніпродзержинського – на ділянці 5 км нижче м.Кременчук – політрофні.
Оцінка якості вод Київського водосховища проводилася в хронічних дослідах біотестування на тест – об’єкті Ceriodaphnia affinis. Проби води відбирали в березні, квітні, травні, червні, жовтні та грудні. Було відібрано та проаналізовано 35 проб води. В 10 пробах (30%) встановлена хронічна токсична дія вод на виживаємість церіодафній.
Визначення хронічної токсичності вод Канівського водосховища на вертикалях м. Київ проводилися з січня по грудень – 24 рази і в районі мм.Українка, Ржищів – 3 рази. Всього було відібрано і проаналізовано 157 проб води. Токсична дія вод на плодючість тест-об’єкта визначена в 30 пробах (18,8%) і хронічна токсичність на виживаємість церіодафній в 9 пробах (5,6%).
Таблиця 2
Відомості про високе забруднення річок басейну Дніпра в 2004 році.
| № п/п | Річка | Інгредієнт | Клас небез-пеки | Кількість випадків ВЗ | Максимальна концентрація в ГДК |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| 1. | Дніпро | Азот нітритний | 4 | 1 | 15 |
| | | Марганець | 3 | 1 | 10 |
| | | Цинк | 3 | 9 | 60 |
| | | Залізо загальне | 4 | 1 | 16 |
| 2. | Стир | Азот нітритний | 4 | 1 | 11 |
| 3. | Горинь | Цинк | 3 | 6 | 17 |
| | | Мідь | 3 | 8 | 60 |
| | | Марганець | 3 | 2 | 26 |
| 4. | Устя | Кисень | | 1 | 2,64* |
| | | Азот нітритний | 4 | 1 | 15 |
| 5. | Случ | Залізо загальне | 4 | 1 | 16 |
| | | Марганець | 3 | 2 | 35 |
| | | Цинк | 3 | 2 | 15 |
| 6. | Уборть | Залізо загальне | 4 | 2 | 26 |
| | | Марганець | 3 | 1 | 20 |
| 7. | Тетерів | Марганець | 3 | 8 | 27 |
| | | Цинк | 3 | 1 | 13 |
| | | Залізо загальне | 4 | 1 | 18 |
| 8. | Гнилоп’ять | Марганець | 3 | 7 | 29 |
| 9. | Ірша | Марганець | 3 | 2 | 26 |
| 10. | Ірпінь | Марганець | 3 | 3 | 25 |
| 11. | Десна | Цинк | 3 | 3 | 16 |
| | | Марганець | 3 | 4 | 34 |
| | | Мідь | 3 | 3 | 33 |
| 12. | Сула | Марганець | 3 | 3 | 24 |
| | | Цинк | 3 | 3 | 14 |
| 13. | Удай | Залізо загальне | 4 | 1 | 19 |
| 14. | Псел | Марганець | 3 | 4 | 52 |
| 15. | Хорол | Марганець | 3 | 6 | 61 |
| 16. | Ворскла | Марганець | 3 | 5 | 38 |
| | | Мідь | 3 | 3 | 40 |
| | | Цинк | 3 | 2 | 13 |
| 17. | Самара | Сульфати | 4 | 4 | 17 |
| | | Цинк | 3 | 2 | 14 |
| | | Марганець | 3 | 1 | 28 |
| 18. | Вовча | Сульфати | 4 | 8 | 18 |
| | | Марганець | 3 | 6 | 44 |
| | | Цинк | 3 | 7 | 65 |
| 19. | Солона | Сульфати | 4 | 4 | 17 |
| 20. | Мокра Московка | Цинк | 3 | 1 | 12 |
| 21. | Інгулець | Азот нітритний | 4 | 1 | 19 |
| | | Марганець | 3 | 1 | 22 |
*) - Концентрація розчиненого у воді кисню надана в мг/дм3
Таблиця 3
Відомості про високе забруднення дніпровських водосховищ у 2004 році.
| № п/п | Водосховище | Інгредієнт | Клас небезпеки | Кількість випадків ВЗ | Максимальна концентрація в ГДК |
| 1. | Київське | Залізо загальне | 4 | 1 | 11 |
| 2. | Канівське | Цинк | 3 | 1 | 14 |
| | | Залізо загальне | 4 | 2 | 14 |
| 3. | Кременчуцьке | Марганець | 3 | 4 | 39 |
| | | Цинк | 3 | 2 | 17 |
| 4. | Дніпродзержинське | Марганець | 3 | 6 | 56 |
| | | Цинк | 3 | 2 | 90 |
| 5. | Каховське | Марганець | 3 | 1 | 11 |
| | | Цинк | 3 | 12 | 56 |
| | | Мідь | 3 | 5 | 99 |
| | | Залізо загальне | | 1 | 11 |
Фінансування природоохоронних заходів в басейні Дніпра
Фінансування найважливіших природоохоронних заходів в басейні Дніпра здійснювалося за рахунок державного та місцевих бюджетів, власних коштів господарських органів усіх форм власності та інших джерел.
З них за рахунок:
державного бюджету – 120,7 млн. грн. (в 2003 році - 52,849);
місцевих бюджетів – 126,9 млн. грн. (в 2003 році - 88,967);
інших джерел фінансування – 145,0 млн. грн. (в 2003 році - 93,550).
Згідно із затвердженими переліками природоохоронних заходів для фінансування з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у 2004 році здійснювалась реалізація 23 природоохоронних заходів (головним чином з будівництва очисних споруд населених пунктів 16 областей басейну Дніпра) на загальну суму 11 626,3 млн. грн.
Зокрема, у 2004 році закінчено будівництво наступних об’єктів:
У Житомирській області в рамках реалізації Програми завершено роботи щодо капітального ремонту та придбання насосного і технологічного обладнання для очисних споруд ВАТ “Миропільська паперова фабрика”; будівництво очисних каналізаційних споруд інфекційного відділення Малинського районного територіального медичного об’єднання; капітальний ремонт та придбання насосного і технологічного обладнання для очисних споруд гальванічної дільниці Коростенського УВП УТОС; капітальний ремонт та придбання насосного і технологічного обладнання каналізаційної насосної станції Коростенської міської лікарні; виготовлення проектної документації на реконструкцію очисних споруд та мереж каналізації Райківської виправної колонії(№73).
У Запорізькій області завершено роботи з розширення та реконструкції центральних очисних споруд лівобережної частини м.Запоріжжя; берегоукріпленню в районі житлового масиву Павло-Кічкас Заводського району м. Запоріжжя; реконструкції шламопроводу між накопичувачами б.Капустяна та б. Городиська.
У Кіровоградській області в рамках програми завершено реалізацію заходу “Берегоукріплення Кременчуцького водосховища в с. Велика Андрусівка Світловодського району”
У Львівській області завершено роботи по розчистці р. Острівка з метою захисту від підтоплення смт Лопатин Радехівського району.
У Луганській області повністю завершено заходи: “Капітальний ремонт каналізаційного колектора від КНС-10 до КНС-13” м. Луганськ; “капітальний ремонт очисних споруд м. Антрацит”; “Капітальний ремонт напірного колектору від каналізаційної насосної станції до каналізаційних очисних споруд, м. Кіровськ”; “Капітальний ремонт каналізаційної мережі м.Старобільськ”; “Капітальний ремонт каналізаційної мережі смт Троїцьке”.
У Сумській області завершено роботи з реконструкції очисних споруд в м. Конотоп та будівництві очисних споруд в м. Білопіллі.
У Тернопільській області у четвертому кварталі 2004 року освоєно 8,3 тис.грн. при запланованих 8,3 тис.грн. Введено в експлуатацію 0,45 км розчищеного русла річки Черкаська в с. Долина Чортківського району; завершено роботу з розчистки і поглиблення русла р. Кутянка в с. Андрушівка Шумського району; розчистка і поглиблення русла р. Збруч і р. Самець в смт Підволочиськ; захист від повені с. Худиківці Борщівського району; регулювання р. Лопушанка та захист від повені с. Оліїв Зборівського району.
У Харківській області завершено заходи з реконструкції мулових майданчиків очисних споруд в м. Краснограді; реконструкція мереж водопостачання в с. Мартова Печенізького району; реконструкція очисних споруд в сел. Печеніги; реконструкція водопровідних мереж в с. Орілька Лозівського району; реконструкція водопровідних мереж в м. Первомайськ; реконструкція мереж водопостачання в сел. Сахновщина; відновлення каналізаційного колектора в м. Богодухові; капітальний ремонт водопровідних мереж смт Близнюки.
У Херсонській області в рамках програми завершено захід з берегоукріплення Каховського водосховища с. Каїри Горностаївського району.
У Хмельницькій області в рамках програми завершено виконання заходів з реконструкції каналізаційних очисних споруд ВАТ “Понінківський КПК”, реконструкція каналізаційно-насосної станції та напірного колектора господарських стоків Полонського водоканалу; реконструкція каналізаційних очисних споруд в смт.Теофіполь 2,7тис.м3/добу; реконструкція міських очисних споруд в м.Славута; будівництво каналізаційних ОС для смт.Білогір’я.
У Черкаській області відповідно до Програми завершено будівництво септика інфекційного корпусу центральної районної лікарні м.Монастирища; будівництво станції біологічної очистки стічних вод в смт Цибулів Монастрищенського району; будівництво станції очистки стічних вод інфекційного відділення центральної районної лікарні Катеринопільського району. Завершено розробку проекту будівництва каналізаційних очисних споруд м. Звенигородки.
В м. Києві завершено будівництво каналізації від вул. Тростянецькій до вул.Урлівської на ж/м Позняки, будівництво каналізаційного колектору по віл. Молочанській і здійснено благоустрій та очищення каскаду Совських ставків у Солом’янському районі.
Активна діяльність Мінприроди на рівні міжнародного співробітництва також сприяє досягненню позитивних результатів у сфері охорони водних ресурсів та зміцненню позицій України у міжнародній водній політиці.
У 2004 році успішно фінішував проект Програми розвитку ООН та Глобального Екологічного Фонду RER/98/G31ПРООН-ГЕФ “Підготовка Стратегічної програми дій для басейну Дніпра та розробка механізмів її реалізації”.
В результаті багаторічної роботи спільними зусиллями білоруських, російських та українських фахівців за участю міжнародних експертів розроблено проекти „Стратегічної програми дій для басейну Дніпра та механізмів її реалізації”, „Програми транскордонного моніторингу вод басейну Дніпра” та „Регламенту функціонування міждержавної екологічної бази даних басейну Дніпра”.
Схвалення цих документів пропонується здійснити шляхом укладання відповідної Угоди між Урядами України, Республіки Білорусь та Російської Федерації про співробітництво в галузі використання та охорони басейну ріки Дніпро. Зазначеними документами, розробленими з використанням сучасних методологічних засад, передбачені спільні і погоджені дії, спрямовані на захист навколишнього середовища в басейні Дніпра, поліпшення сталого використання природних ресурсів, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, зниження негативного антропогенного впливу, як на басейн Дніпра, так і на Чорне море в цілому.