Про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води у 2008 році

Вид материалаДокументы

Содержание


Основні осередки забруднення та водозабори із затвердженими запасами
Гідрологічні та гідрохімічні показники стану водних об’єктів
Радіаційний стан.
Вміст радіонуклідів у поверхневих водах басейну р. Дніпро у 2008 році
Стан виконання природоохоронних заходів та дотримання водоохоронних вимог в басейні Дніпра
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Аналіз параметрів та динаміки змін вмісту забруднюючих речовин у воді родовищ питних вод дозволяє виділити родовища з ознаками забруднення, у яких перевищення нормованих компонентів пояснюється природними чинниками, а також ті, які зазнають техногенного і комплексного – природно-техногенного забруднення.

На території Хмельницької області на водозаборах, що експлуатують підземні води сеноманських відкладів верхньої крейди спостерігається підвищений вміст заліза від 1,8 до 4,8 мг/дм3, при ГДК – 0,3 (ділянка «Кам’янка» Шепетівського водозабору) та підвищений вміст амонію по експлуатаційних свердловинах Чернелівського водозабору до 1,5-4,62 мг/дм3, при ГДК – 1,0.

Складна гідрохімічна обстановка залишається на ділянці Кіндійська-I Херсонського родовища, по якій видобуток складає 11,901 тис.м3/добу при 10,0 тис.м3/добу затверджених запасах підземних вод (сухий залишок 1725-4372 мг/дм3, нітрати - 37-142 мг/дм3, амоній - до 42,8 мг/дм3). На ділянці Кіндійська-ІІ у окремих свердловинах спостерігається перевищення ГДК (сухий залишок до 4352 мг/дм3, нітрати - 119 мг/дм3, амоній - 3,69 мг/дм3). На ділянці Херсонська-І по окремих свердловинах спостерігається перевищення ГДК (сухий залишок 1371-2441 мг/дм3, нітрати - 35-60 мг/дм3, амоній - 2,4 мг/дм3). Забруднення на ділянках Кіндійська-I, Кіндійська-ІІ знаходиться у прямій залежності від впливу надмірного водовідбору та технічного стану експлуатаційних свердловин.

Головними чинниками забруднення грунтових вод на більшій частині території басейну Дніпра залишаються комунальні стоки, стоки тваринницьких комплексів, мінеральні добрива, продукти сільгоспхімії, свинець, марганець, нафтопродукти.

Забруднення міжпластових підземних вод носить локальний характер. Ділянки забруднення напірних підземних вод знаходяться, переважно, в зоні впливу поверхневого комплексу утилізації дренажних вод гірничодобувних робіт, невпорядкованих складів зберігання промислових відходів, мінеральних добрив та отрутохімікатів, тваринницьких комплексів, нафтопереробних заводів та інших локальних об’єктів, що впливають на стан підземних вод.

Внаслідок концентрації місць захоронення відходів, обумовленої, в свою чергу, концентрацією промисловості та населення, спостерігається осередковий розвиток областей промислового забруднення підземних вод (промислова зона Західного Донбасу та Кривбасу - Дніпропетровська та Запорізька області). Використання мінеральних і органічних добрив та пестицидів при освоєнні сільськогосподарських угідь в південних областях України також призводить до погіршення якості підземних вод, але цей процес менш інтенсивний, зростає у часі та має регіональний характер (Херсонська, Миколаївська, Полтавська області).

Інформація щодо основних осередків забруднення та водозаборів із затвердженими запасами підземних вод, на яких спостерігається забруднення, наведена в таблиці 5.


Таблиця 5


Основні осередки забруднення та водозабори із затвердженими запасами

підземних вод, на яких спостерігається забруднення


Адміністративно-територіальна одиниця України

Кількість осередків забруднення

Кількість водозаборів, де існує забруднення підземних вод

Основні забруднюючі речовини

2

3

4

5

Вінницька

2

-

Мінералізація, загальна жорсткість, нафтопродукти

Волинська

2

-

Нітрати, пестициди, нафтопродукти

Дніпропетровська

21

3

Мінералізація, загальна жорсткість, хлориди, сульфати, нітрати, нафтопродукти, роданіди, ціаніди

Донецька

-

-

-

Житомирська

1

5

Завислі речовини, хром

Запорізька

8

6

Мінералізація, загальна жорсткість, пестициди, нітрати, нафтопродукти

Київська

10

2

Нафтопродукти

Кіровоградська

3

-

Загальна жорсткість, залізо, пестициди, нітрати

Львівська

-

-

Нафтопродукти

Миколаївська

1

-

Нітрати, амоній, мінералізація, загальна жорсткість, нафтопродукти

Полтавська

4

10

Мінералізація, хлориди, фтор, нафтопродукти

Рівненська

8

1

Нітрати, залізо, нафтопродукти

Сумська

3

1

Загальна жорсткість, залізо, мінералізація, нітрати, нафтопродукти, сульфати

Тернопільська

-

-

-

Харківська

-

3

Мінералізація, хлориди, нітрати, нафтопродукти

Херсонська

7

4

Мінералізація, нітрати, нафтопродукти

Хмельницька

4

3

Мінералізація, загальна жорсткість, нітрати

Черкаська

12

-

Пестициди, нітрати, нітрити, нафтопродукти

Чернігівська

1

4

Нітрати, завислі речовини, нафтопродукти, фтор

Всього

87

42





Таким чином, значне техногенне навантаження на територію призводить до формування стійких осередків забруднення підземних вод, кількість яких в басейні Дніпра становить 87. Підземні води в зоні впливу цих осередків, в основному, забруднені хлоридами, сульфатами, нітратами, аміаком, роданідами, фенолами, нафтопродуктами, марганцем, свинцем, стронцієм в кількостях, що в окремих випадках в декілька разів перевищують норми ГДК.


Гідрологічні та гідрохімічні показники стану водних об’єктів

Спостереження за станом забруднення поверхневих вод в басейні Дніпра за гідрохімічними показниками проводилися мережею спостережень гідрометслужби України у 2008 році на 39 річках і 6 водосховищах в 82 пунктах на 136 створах.

Узагальнення даних спостережень проводилось Центральною геофізичною обсерваторією (ЦГО).

Водність річки Дніпро у 2008 році була дещо вище водності попереднього року, водність основних притоків була нижче ніж в попередньому році і нижче середньої багаторічної.

Найбільш розповсюдженими забруднюючими речовинами водних басейнів басейну Дніпра були сполуки важких металів (іони марганцю, міді, цинку, заліза), сполуки азоту, феноли.

За даними спостережень середній вміст розчиненого у воді кисню у більшості річок і водосховищ був достатній і знаходився в межах 6,06 – 14,67 мг/дм3. Низький вміст кисню на рівні екстремально високого забруднення1 (ЕВЗ) – 1,97 мг/дм3 спостерігався на річці Устя (м. Рівне) у червні.

Середньорічні концентрації основних забруднюючих речовин у водних об'єктах басейну Дніпра перевищували гранично допустимі концентрації (ГДК)2, а по деяких інгредієнтах знаходились на рівні високого забруднення (ВЗ)3. По сполуках азоту амонійного та нафтопродуктах середньорічні концентрації були в межах <1-4 ГДК, азоту нітритного – <1-12 ГДК, сполуках цинку – <1-5 ГДК, фенолах – <1-6 ГДК, сполуках заліза загального – <1-7 ГДК, хрому шестивалентного – 1-13 ГДК, марганцю – 1-18 ГДК, сполуках міді – 2-23 ГДК.

Найбільш високі концентрації по вмісту сполук марганцю – 27-61 ГДК спостерігались у воді річок Случ, Остер, Удай, Сула, Хорол, Вовча, Інгулець та Дніпровського водосховища, сполук міді – 31-59 ГДК у воді річок Дніпро, Устя, Случ, Десна, Сула, Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ, сполук цинку – 10-16 ГДК у воді Київського, Кременчуцького і Дніпродзержинського водосховищ.

У 2008 році було зафіксовано на 27 водних об’єктах (69,0 % від загальної кількості усіх водних об'єктів в басейні Дніпра) 121 випадок високого забруднення.

Найбільша кількість випадків високого забруднення відмічена по сполуках марганцю – 54 випадки; по сульфатах кількість випадків ВЗ становила 28, по сполуках азоту нітритного та сполуках міді – 13, сполуках цинку – 7, сполуках заліза загального – 3, сполуках хрому шестивалентного – 1, по вмісту кисню – 2 випадки.

У порівнянні з попереднім роком значних змін у забрудненні води річок басейну Дніпра не відмічено. Збільшення концентрацій по сполуках міді спостерігалось у воді річок Дніпро (с. Неданчичі, м. Херсон), Горинь, Случ, Тетерів, Ірша, Десна, Рось, Псел, Ворскла, Вовча, Мокра Московка та водосховищ - Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського Каховського; по сполуках марганцю – у воді річок Случ, Тетерів, Гнилоп'ять, Остер, Ірпінь, Тясмин, Псел; по сполуках цинку – у воді Київського водосховища (села Новопетрівці, Страхолісся) та Каховського водосховища (м. Запоріжжя); по фенолах – у пунктах Київського та Канівського водосховищ. Зменшився вміст сполук заліза загального у воді Канівського, Кременчуцького (м. Канів), Дніпровського і Каховського водосховищ.

Гідробіологічні спостереження в басейні Дніпра у 2008 році проводилися на 10 річках та 6 водосховищах дніпровського каскаду в 37 пунктах на 66 створах.

На Київському, Канівському і Кременчуцькому водосховищах та річках Рось, Десна, Тетерів, Трубіж, Ірпінь, Тясмин, Гнилоп’ять, Вільшанка, Остер, Уж, Недра проводилися визначення хронічної токсичності вод (біотестування).

За даними вивчення стану планктонних ценозів сапробіологічна ситуація на річках Дніпро, Устя, Рось, Псел, Інгулець була стабільною та благополучною, що відповідало ІІІ класу якості вод - помірне забруднення. На р. Тетерів спостерігалась початкова стадія «цвітіння» води за рахунок масового розвитку діатомових та синьозелених водоростей. Найбільш забрудненим водним об’єктом басейну Дніпра була р. Мокра Московка, де в планктоценозах домінували βα-мезосапробні організми – індикатори забруднених вод, визначено ІІІ-ІV клас якості вод. На річках Стир, Горинь, Прип’ять тривали процеси повільного погіршення екологічної ситуації, порушення та суттєвого збіднення структури пелагічних угруповань.

За результатами біотестування відмічено деяке погіршення якості вод на річках Рось (22% проб з визначеною токсичністю вод), Десна, Тетерів, Трубіж (частка проб води, де була визначена хронічна токсичність збільшилась до 62% від загальної кількості проб).

Суттєвих змін у стані гідробіоценозів дніпровських водосховищ порівняно з 2007 роком не виявлено. Стан пелагічних угруповань залишався стабільним, структура була сталою та різноманітною, визначалось помірне забруднення вод, ІІІ клас якості. Покращення сапробіологічного стану визначено для Київського водосховища, де суттєво збільшилась загальна видова представленість ценозів, чисельність та біомаса гідробіонтів. «Цвітіння» вод навесні та влітку за рахунок збільшення біомаси синьозелених та діатомових водоростей відмічено в Київському (м. Чорнобиль), Кременчуцькому (м. Черкаси) та всій акваторії Дніпродзержинського водосховищ, його інтенсивність не виходила за межі початкової стадії. Погіршення стану зоопланктону з порушенням сезонної динаміки та структури угруповань виявлено в Каховському водосховищі (м. Запоріжжя).

Визначення хронічної токсичності вод (біотестування) на Київському водосховищі проводилися тричі. Токсичну дію вод на виживаність та плодючість тест-об’єкта Ceriodaphnia affinis виявлено в 9,9 % проб.

На створах м. Києва хронічну токсичність вод було встановлено в 45,0 % проаналізованих проб, що набагато перевищує показники 2007 року (21,0 %). Тенденція збільшення частки проб із хронічною токсичністю вод від створу 1,5 км вище Києва до створу 6,0 км нижче міста залишилась, але різниця була невеликою. Погіршення якості води спостерігалось в кінці літа та восени.

Радіаційний стан.

Радіаційний стан водних об’єктів басейну Дніпра після аварії на Чорнобильській АЕС визначається переважно змивом радіонуклідів із забруднених водозборів. Головним джерелом надходження радіонуклідів у Київське водосховище та їх подальшої міграції по каскаду дніпровських водосховищ залишається р. Прип’ять.

У 2008 році гідрометеорологічні умови, що склались у 30-км зоні відчуження і загалом у басейні Дніпра, не призвели до ускладнень радіаційної ситуації на водних об'єктах зони та дніпровської водної системи.

Максимальні і середні концентрації стронцію-90 та цезію-137 у 2008 році у воді р. Прип'ять у створі м. Чорнобиль (за даними ДСНВП «Екоцентр» МНС України) були одними із найнижчих за весь період після аварії.

У каскаді дніпровських водосховищ під впливом різних природних факторів відбувається трансформація стоку радіонуклідів, що надходять з річковими водами із забруднених територій, і поступове зменшення їх концентрацій по довжині каскаду внаслідок природних процесів самоочищення водних мас

У 2008 році середні значення концентрації стронцію-90 при проходженні забруднених прип’ятських вод від м. Чорнобиля до верхнього б’єфу Київської ГЕС зменшились від 98,0 до 51,0 Бк/м3.

По довжині Дніпровського каскаду внаслідок розбавлення більш чистими водами бокових приток вміст стронцію-90 у воді і далі знижувався і у Каховському водосховищі становив в середньому 33,0 Бк/м3 (у 2007 році аналогічні показники забруднення дніпровських вод стронцієм-90 становили 68,0 Бк/м3 у Київському водосховищі та 45,0 Бк/м3 у Каховському водосховищі).

Зниження концентрації цезію-137 у воді вниз по каскаду водосховищ відбувається більш інтенсивно. Вирішальну роль у цьому відіграють, окрім розбавлення більш чистими водами приток, процеси седиментації (значна частина цезію-137 акумулюється у донних відкладах водосховищ).

У 2008 році середні значення концентрації цезію-137 при проходженні забруднених прип’ятських вод від м. Чорнобиля до верхнього б’єфу Каховської ГЕС зменшились від 37,0 до 1,1 Бк/м3 (у 2007 році ці показники склали відповідно 52,0 та 2,0 Бк/м3).

Певна кількість радіонуклідів стронцію-90 і цезію-137 потрапляє у дніпровські водосховища із стоком Верхнього Дніпра і Десни, але внесок цих річок у радіоактивне забруднення каскаду порівняно з р. Прип’ять значно менший. Вміст радіонуклідів у водах Верхнього Дніпра (с. Неданчичі) та р. Десни (м. Чернігів) у 2008 році знаходився на передаварійному рівні4 і був одним з найменших за весь період спостережень після аварії на ЧАЕС. Концентрації стронцію-90 в середньому складали відповідно 8,7 та 7,2 Бк/м3 (у попередньому році – 12,1 Бк/м3 та 8,6 Бк/м3); цезію-137 – відповідно 6,1 та 1,2 Бк/м3 (у 2007 р. – 8,0 та 1,2 Бк/м3).

У 2008 році середні річні і максимальні концентрації радіонуклідів у водних об’єктах басейну Дніпра були одними з найменших за весь період спостережень після аварії на ЧАЕС. Вміст радіонуклідів у поверхневих водах басейну Дніпра наведений у таблиці 6.


Таблиця 6


Вміст радіонуклідів у поверхневих водах басейну р. Дніпро у 2008 році


Об'єкт та пункт

спостереження

Концентрація, Бк/м3

цезій-137

стронцій-90

мін.

макс.

середнє

мін.

макс.

середнє

р.Прип’ять – м.Чорнобиль

14

118

37

26

290

98

р.Дніпро – с.Неданчичі

2,9

10,9

6,1

5,4

12,8

8,7

р.Десна – м.Чернігів

0,45

2,9

1,2

3,9

10,5

7,2

Київське вдсх. - м.Вишгород

2,2

19,5

10,2

31

79

51

Канівське вдсх.- м.Київ

5,0

23,1

10,8

20

61

44

Канівське вдсх.- м.Канів

3,4

12,1

7,2

28

54

40

Каховське вдсх. - м.Нова Каховка

0,50

2,7

1,1

24

54

33


Загалом, упродовж 2008 року перевищень допустимих рівнів вмісту радіонуклідів, встановлених ДР-20065, у контрольованих гідрометслужбою водних об`єктах басейну Дніпра не зареєстровано.


Стан виконання природоохоронних заходів та дотримання водоохоронних вимог в басейні Дніпра

Загальний обсяг фінансування у 2008 році найважливіших природоохоронних заходів в басейні Дніпра (за винятком не отриманих на цей час даних від Мінпаливенерго, Харківської, Херсонської облдержадміністрацій та Київської міськдержадміністрації) становив 623,6 млн. грн., з них за рахунок державного бюджету – 214,3 млн. грн. (у 2007 році – 298,3 млн. грн.); місцевих бюджетів – 109,9 млн. грн. (у 2007 році – 250,4 млн. грн.); інших джерел фінансування – 299,4 млн. грн. (у 2007 році – 113,5 млн. грн.).

Інформація про стан фінансування природоохоронних заходів в розрізі адміністративно-територіальних одиниць України, що розташовані в басейні Дніпра, та окремих відомств у табличній формі додається.

Крім того додається інформація про хід виконання Національної програми у Дніпропетровській області протягом 2007 року, яка була надана Дніпропетровською облдержадміністрацією пізніше відповідної інформаційної довідки за 2007 рік.

Протягом 2008 року забезпечено наступне виконання.