Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (затверджена Постановою Верховної Ради України від 27. 02. 97 № 123/97-вр)
| Вид материала | Документы |
- 1. екологічна ситуація в області, 4929.4kb.
- Про хід виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра, 1574.76kb.
- Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості, 672.69kb.
- Навчої влади, а також обл(міськ)держадміністрацій, продовжувало здійснювати супроводження, 301.75kb.
- Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року №2131-vi „Про прийнятя, 1567.64kb.
- Склад українського комітету управління Програмою проон-геф екологічного оздоровлення, 79.77kb.
- Постановою Верховної Ради України від 05. 03. 1998 р. №188, та інших закон, 144.92kb.
- Затверджено Постановою Верховної Ради України від 20 квітня 1995 р. N 144/95-вр, 175.92kb.
- Постановою Верховної Ради України від 6 квітня 1995 року n 127/95-вр) (Постановою, 2124.79kb.
- Постановою Верховної Ради України від 6 квітня 1995 року n 127/95-вр) (Постановою, 1952.82kb.
Звіт про виконання державних екологічних програм у 2009 році.
Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (затверджена Постановою Верховної Ради України від 27.02.97 № 123/97-ВР).
Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води (далі - Програма) затверджена постановою Верховної Ради України від 27.02.97 №123/97-ВР. У основу цієї Програми покладено басейновий принцип вирішення основних завдань.
Мінприроди як державний замовник Програми спільно з іншими заінтересованими центральними (Мінжитлокомунгосп, МНС, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінпаливенерго, Мінвуглепром, МОЗ, Держкомрибгосп, Держводгосп, Держлісгосп, Держкомзем, Державна гідрометеорологічна служба, Державна геологічна служба, Державна служба заповідної справи) та місцевими органами виконавчої влади (облдержадміністраціями, які розташовані в басейні Дніпра, та Київською міськдержадміністрацією), органами місцевого самоврядування забезпечують супровід та контроль за виконанням завдань і заходів.
Метою Програми є відновлення і забезпечення сталого функціонування екосистеми Дніпра, якісного водопостачання, екологічно безпечних умов життєдіяльності населення і господарської діяльності та захисту водних ресурсів від забруднення та виснаження.
Очікувані результати реалізації Програми досягаються впровадженням комплексу узгоджених і взаємопов'язаних водоохоронних, правових, економічних, організаційно-технічних та інших заходів.
Строк виконання Програми – 1997-2010 роки.
Водночас Програмою передбачено, що термін остаточної її реалізації визначається економічними спроможностями держави щодо її фінансування.
Фінансування завдань і заходів Програми визначається її виконавцями щороку під час підготовки проектів Державного та місцевих бюджетів.
Станом на 01.01.2010 загальний обсяг фінансування завдань і заходів за рахунок усіх джерел фінансування становить 96,4% від запланованих Програмою (за цінами 1996 року).
Загальний фактичний обсяг фінансування у 2009 році найважливіших природоохоронних заходів у басейні Дніпра становив 439,6 млн. грн., з них за рахунок Державного бюджету – 91,0 млн. грн. (у 2008 році – 214,3 млн. грн.); місцевих бюджетів – 155,3 млн. грн. (у 2008 році – 109,9 млн. грн.); інших джерел фінансування – 193,3 млн. грн. (у 2008 році – 299,4 млн. грн.).
Упродовж 2009 року здійснювалися заходи за такими завданнями:
1. Охорона поверхневих і підземних вод від забруднення
З метою зменшення обсягів скидів неочищених та недостатньо очищених стічних вод у поверхневі водні об’єкти та грунти здійснювалися:
- заходи з упорядкування існуючого водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства, господарських об’єктах та урбанізованих територіях;
- заходи з забезпечення екологічного безпечного функціонування водосховищ дніпровського каскаду;
- заходи із запобігання забрудненню підземних вод.
2. Відродження та підтримання сприятливого гідрологічного стану річок та заходи щодо боротьби із шкідливою дією вод.
З метою поліпшення загального екологічного стану водних ресурсів Дніпра здійснювалися:
- заходи із створення та упорядкування водоохоронних зон і прибережних смуг;
- роботи на річках та водних об’єктах;
- агротехнічні та гідротехнічні протиерозійні заходи;
- заходи із запобігання шкідливій дії вод (будівництво гідротехнічних споруд, захисних дамб тощо).
3. Поліпшення якості питної води.
З метою забезпечення якісного стану поверхневих та підземних водних об’єктів як джерел питного водопостачання та забезпечення в достатньому обсязі населення якісною питною водою здійснювалися заходи з будівництва і реконструкції систем водопостачання в містах, селищах міського типу та сільській місцевості.
4. Створення захисних лісових насаджень і полезахисних лісових смуг.
З метою припинення негативних процесів на водозборах річок здійснювалися заходи із створення водоохоронних лісових насаджень.
5. Екологічно безпечне використання водних ресурсів.
З метою забезпечення у процесі використання водних ресурсів пріоритету природоохоронних функцій над господарськими, раціонального використання поверхневих та підземних вод, широкого впровадження водозберігаючих технологій в усіх галузях народного господарства здійснювалися заходи з:
- упорядкування і підвищення технічного і технологічного рівня спеціального водокористування;
- забезпечення обліку використання води;
- впровадження безводних технологій, повторного використання стічних вод, замкнутих (безстічних) систем виробничого водопостачання;
- будівництва та реконструкції споруд оборотного виробничого водопостачання об’єктів господарювання.
6. Зменшення впливу радіоактивного забруднення.
З метою зменшення впливу радіоактивного забруднення на стан водних об’єктів басейну Дніпра здійснювалися заходи з:
- попередження забруднення водних об’єктів радіоактивними речовинами;
- недопущення радіоактивного забруднення грунтових та підземних вод із свердловин та колодязів, які не експлуатуються.
7. Екологічна освіта, виховання та інформування громадськості.
Здійснювалися заходи, з метою сприяння розвитку системи екологічної освіти, інформування і відповідного виховання населення України, зокрема інформування про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні.
Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки (затверджена Законом України від 21.09.2000 № 1989-ІІІ);
Метою Загальнодержавної програми "Формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" (далі - Програма) є здійснення загальнодержавних природоохоронних заходів, спрямованих на збільшення площі земель країни з природними ландшафтами до рівня, достатнього для збереження їх різноманіття, близького до притаманного їм природного стану, та формування їх територіальної єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. При цьому національна екомережа має відповідати вимогам щодо її функціонування у Всеєвропейській екомережі та виконувати провідні функції із збереження біорізноманіття.
Строк виконання Програми 2000 - 2015 роки.
Відповідно до Програми до 2015 року загальна площа земель екомережі має складати 41,68% від загальної площі України або 25164,5 тис. га, площа територій та об'єктів природно-заповідного фонду 10,4% від загальної площі країни або 6,3 млн. га.
Впродовж 2009 року для реалізації завдань Програми виконані науково-дослідні роботи за такими напрямами:
розроблення проектів створення, відведення земель для організації території об’єктів природно-заповідного фонду - підготовлено матеріали до проектів створення національних природних парків «Черемошський», «Кременецькі гори», «Верховинський», «Нижньосульський», «Кременчуцькі плавні»; розроблено проект створення національного природного парку «Великий бір»;
ведення державного кадастру природно-заповідного фонду України - проведено інвентаризацію природних комплексів територій та об’єктів природно-заповідного фонду у Хмельницькій та Вінницькій областях;
збереження популяцій видів рослин і тварин - продовжувалися роботи з ведення державних кадастрів рослинного та тваринного світу; визначення та картування важливих екокоридорів, які є шляхами міграції бурого ведмедя, індивідуальних ділянок перебування та барліг, розроблення відповідної електронної бази даних, розроблення та впровадження заходів щодо його збереження, в т. ч. інформаційно-просвітницьких; паспортизації субпопуляцій і розроблення плану розселення зубра в Україні на основі оцінки сучасного стану, кормової бази та оптимальної чисельності субпопуляцій; розроблення та впровадження заходів щодо його збереження, в т. ч. інформаційно-просвітницьких. Доопрацювано оригінал-макет та видано Зелену книгу України, здійснено наукове опрацювання оригінал-макету та видання третьої редакції Червоної книги України (тваринний та рослинний світ). Підготовлено науково-експертне, правове та фінансово-економічне обґрунтування створення центрів штучного розведення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин. Проведено оцінку стану популяцій видів рослин, занесених до Червоної книги України в межах лучних екосистем, з метою подальшого їх заповідання; підготовлено науково-експертне та фінансово-економічне обгрунтування та розроблено першочергові заходи щодо збереження та відтворення букових пралісів України;
здійснення заходів, що випливають з виконання зобов’язань країни за міжнародними угодами - складено паспорти водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, і внесено зміни до них; підготовлено науково обґрунтовані рекомендації щодо визначення правового статусу елементів екомережі;
наукові розробки для забезпечення реалізації Програми - визначено 6 нових водно-болотних угідь, що відповідають вимогам (критеріям) до водно-болотних угідь міжнародного значення, підготовлено відповідно до вимог Рамсарської конвенції інформаційні описи та картосхеми цих угідь українською та англійською мовами; розпочато розроблення методики економічної оцінки природно-заповідних територій.
Результати виконання вищезазначених робіт мають позитивне значення і вплив на збереження біотичного й ландшафтного різноманіття України, розбудову її екомережі, розвиток природно-заповідного фонду.
За результатами розроблених проектів створено нові території та об’єкти природно-заповідного фонду: Черемошський національний природний парк, національні природні парки «Верховинський», «Нижньосульський» та «Кременецькі гори».
У звітному періоді Програма фінансувалася за рахунок коштів загального та спеціального (Державного фонду охорони навколишнього природного середовища) фондів Державного бюджету України. За результатами виконання у 2009 році співвідношення виконаних завдань і заходів за Програмою до запланованих становить 75%.
Загальнодержавна програма охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (затверджена Законом України від 22.03.2001 № 2333-ІІІ).
Метою Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів (далі – Програма) є розроблення державної політики, стратегії та плану дій, спрямованих на запобігання зростанню антропогенного тиску на довкілля Азовського і Чорного морів, сприяння розвитку екологічно безпечних видів діяльності в Азово-Чорноморському регіоні, збереження і відтворення біологічного різноманіття та ресурсів морів, створення сприятливих умов для проживання, оздоровлення та відпочинку населення.
Виконавці – Мінагрополітики, Мінприроди, Мінрегіонбуд, Мінекономіки, Мінтрансзв’язку, МНС, МОЗ, МКТ, Мінфін, Держводгосп, Рада міністрів АР Крим, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська та Одеська облдержадміністрації, Севастопольська міськдержадміністрація.
Строк виконання Програми – 2001-2010 роки.
Програмою передбачено здійснення комплексу взаємопов'язаних завдань і заходів, спрямованих на поетапне поліпшення екологічного стану Чорного і Азовського морів, охорону та відновлення морських екосистем, забезпечення невиснажливого використання морських природних ресурсів. Зокрема, у додатках до Програми визначені невідкладні природоохоронні заходи щодо упорядкування водовідведення на об’єктах житлово-комунального господарства та господарських об’єктах; ліквідації негативного впливу полігонів і звалищ твердих побутових відходів на довкілля; берегоукріплення; здійснення некапіталомістких заходів та інше.
Для досягнення зазначеної мети у 2009 році планувалося виконання заходів із: упорядкування водовідведення; ліквідації негативного впливу полігонів та звалищ твердих побутових відходів берегоукріплення, створення та розвитку системи моніторингу; некапіталоміських, а також науково-технічних заходів.
Програмою передбачено, що фінансування заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, відповідних місцевих бюджетів, фондів охорони навколишнього природного середовища у складі бюджетів усіх рівнів, а також із залученням інших джерел фінансування, у тому числі коштів суб'єктів господарювання, грантів міжнародних організацій, благодійних внесків, коштів міжнародних програм тощо.
У 2009 році фактичний обсяг фінансування природоохоронних завдань і заходів Програми склав 86,0% від запланованого обсягу фінансування. Фінансування здійснювалося за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел фінансування. Фактичний обсяг фінансування природоохоронних завдань і заходів Програми у порівнянні із запланованим обсягом фінансування розподілився таким чином: за рахунок місцевих бюджетів - 98,2%, за рахунок інших джерел фінансування - 77,7%, за рахунок коштів Державного бюджету – 50,7%).
Державна науково-технічна програма розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 37).
Мета Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки (далі – Програма) є вдосконалення системи забезпечення державних та інших потреб в усіх видах топографо-геодезичної та картографічної продукції на основі створення сучасної інфраструктури виробництва та розповсюдження геопросторових даних, національних систем відліку, розвитку відповідних виробничих потужностей, активізації фундаментальних та прикладних наукових досліджень.
Виконавці – державні картографо-геодезичні підприємства, які входять до сфери управління Мінприроди, військові частини Топографічної служби Збройних Сил України та інші підприємства і організації.
Строк виконання Програми – 2003-2010 роки.
Найважливішими завданнями, що виконувалися є:
Завдання 1. Створення національної системи відліку, забезпечення функціонування та розвитку Державної геодезичної мережі.
Завдання 2. Топографічне картографування території та розвиток національної системи картографування
Завдання 3. Тематичне та спеціальне картографування
Завдання 4. Топографо-геодезичне і картографічне забезпечення делімітації та демаркації державного кордону
Завдання 5. Розвиток геоінформаційних ресурсів та створення геоінформаційних систем
Завдання 6. Розвиток фундаментальних досліджень і прикладних наукових розробок. Геодезичне та фотограмметричне приладобудування.
Завдання 1. Створення національної системи відліку, забезпечення функціонування та розвитку Державної геодезичної мережі
виконано роботи з:
обстеження та відновлення пунктів тріангуляції та полігонометрії Державної геодезичної мережі (ДГМ) 1-4 класів і знімальних мереж – 1 041 пунктів;
обстеження та відновлення знаків нівелірних мереж I-IV класів – 167 знаків;
визначення координат пунктів ДГМ 1-4 класів і знімальної мережі 1 та 2 розрядів – на 348 пунктах;
нівелювання I-IV класів – 387,5 км;
Завдання 2. Топографічне картографування територій та розвиток національної системи картографування
виконано роботи з:
аерозйомки території держави для оновлення топографічних карт (масштабу 1:10 000) – на площі 13,9 кв. км;
оновлення та складання загальнодержавних топографічних карт (масштабу 1:10 000) – 172 номенклатурних аркушів на територію, площею 3 386,5 кв. км;
топографічна зйомка (в масштабах 1:500 – 1:10 000) – загальною площею 1 680,7 кв. км;
підготовка топографічних планів і карт до видання (масштабів 1:2 000, 1:5 000, 1:10 000) – 397 номенклатурних аркушів.
Завдання 4. Топографо-геодезичне і картографічне забезпечення делімітації та демаркації державного кордону
виконано роботи з:
польового обстеження прикордонної території центральної (придністровської) ділянки державного кордону;
укладання 140 протоколів прикордонних знаків на північній ділянці державного кордону;
оновлення та складання загальнодержавних топографічних карт (масштабу 1:10 000) на прикордонну територію – 145 номенклатурних аркушів на територію, площею 2 867,9 кв. км;
виготовлення 25 цифрових векторних топографічних брульонів демаркаційної карти;
укладання списку координат і висот прикордонних знаків на північній ділянці державного кордону;
науково-інформаційне забезпечення делімітації та демаркації державного кордону.
У 2009 році фактичний обсяг фінансування природоохоронних завдань і заходів Програми становив 98,6% від запланованого обсягу фінансування. Фінансування здійснювалося за рахунок коштів Державного і місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел фінансування. Фінансування природоохоронних завдань і заходів Програми за рахунок місцевих бюджетів та інших джерел фінансування склало 100,0%, фінансування за рахунок Державного бюджету у порівнянні із запланованим було меншим майже на 2,0%.
Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 № 634.)
Комплексна програма реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку, на 2003-2015 роки (далі – Програма) визначає стратегію і шляхи розв’язання глобальних та загальносуспільних проблем в Україні з метою забезпечення сталого розвитку, є важливою складовою державної політики, орієнтованої на забезпечення економічного зростання, соціального розвитку, створення безпечних умов для життя людини та відтворення навколишнього природного середовища. Рішення щодо розроблення і затвердження Програми було прийнято, з метою виконання домовленостей у рамках підсумкових документів, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку (Йоганнесбург, 2002 рік).
Відповідальними виконавцями заходів Програми визначено: Мінприроди, Мінпраці, Мінфін, МЗС, Мінекономіки, Мінрегіонбуд, Мінжитлокомунгосп, МОЗ, МОН, Мінсім’ямолодьспорт, Мінагрополітики, МКТ, Мінпаливенерго, НАЕР, Держкомлісгосп, Держводгосп, Держрибгосп, НАН України.
Враховуючи комплексний характер програми, обсяги запланованого та фактичного фінансування зазначено в звітній інформації центральних органів виконавчої влади, які визначені як відповідальні виконавці включених до неї діючих державних цільових програм відповідного напряму, концепцій чи стратегій, тощо.
У 2009 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища за бюджетною програмою КПКВК 2401240 «Міжнародне співробітництво у сфері охорони навколишнього природного середовища, сприяння сталому розвитку, екологічній освіті та поширенню екологічної інформації» фінансування не планувалося і не проводилося.
Програма припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2004 № 256).
Метою Програми припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин на 2004-2030 роки (далі – Програма) є створення сприятливих правових, економічних, організаційних і технічних умов для припинення виробництва та використання озоноруйнівних речовин. Програму розроблено на виконання вимог Монреальського протоколу про речовини, що руйнують озоновий шар, поправок до нього, ратифікованих відповідними Законами України та Комплексної програми реалізації на національному рівні рішень, прийнятих на Всесвітньому саміті зі сталого розвитку (постанова КМУ від 26.04.2003 №634).
Державний замовник: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.
Строк виконання Програми – 2004 – 2030 роки.
У 2009 році виконавцем завдань і заходів було Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.
У межах Програми виконано завдання з проведення моніторингу використання галонів у сфері пожежної безпеки. Розроблено проекти нормативно-правових актів та нормативних документів, що встановлюють технічні вимоги, норми і правила та підтверджують відповідність озонобезпечних речовин під час їх застосуваннях у виробничих циклах, секторі сервісного обслуговування холодильної техніки та у сфері пожежної безпеки, а саме:
- створено перелік підприємств, установ та організацій, у системах протипожежного захисту яких використовують озоноруйнівні вогнегасні речовини;
- розроблено сучасну нормативну базу, що встановлює вимоги до технічних засобів пожежогасіння із використанням озонобезпечних вогнегасних речовин, тобто впроваджено стандарт ДСТУ 4469-4:2009 “Протипожежна техніка. Система газового пожежогасіння. Клапанні вузли та їх приводи резервуарів високого тиску. Загальні вимоги”. Завершено розроблення стандарту ДСТУ 4312 “Протипожежна техніка. Система газового пожежогасіння. Модулі ізотермічні. Загальні вимоги”.
У стадії завершення експертиза Держспоживстандартом України проекту національного стандарту України ДСТУ 4469-5 “Протипожежна техніка. Система газового пожежогасіння. Розподільчі пристрої та їх пускачі. Загальні вимоги”.
Завершується розроблення проекту національного стандарту України ДСТУ 4469-8 “Протипожежна техніка. Система газового пожежогасіння. Гнучкі з`єднання систем пожежогасіння діоксидом вуглецю. Загальні вимоги” та ДСТУ 4469-11 “Протипожежна техніка. Система газового пожежогасіння. Зважувальні механічні пристрої. Загальні вимоги”.
У зв`язку з відсутністю фінансування у 2009 році не виконувалися наступні завдання програми:
подальше приведення національного законодавства у відповідність до вимог Монреальського протоколу та законодавства ЄС у сфері поводження з озоноруйнівними речовинами;
введення обмежень на поводження з озоноруйнівними речовинами, посилення екологічного контролю за їх використанням і запобіганням нелегальному ввезенню, вивезенню озоноруйнівних речовин та продукції, що їх містить;
надання науково-технічної, економічної та методичної допомоги підприємствам у впровадженні озонобезпечних речовин та озонобезпечних технологій, а також здійснення нагляду за реалізацією планів і графіків їх конверсії.
Комплексна програма протизсувних заходів на 2005-2014 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 №1256).
Заходи з реалізації Комплексної програми протизсувних заходів на 2005 – 2014 роки (далі – Програма) мають на меті моніторинг зсувонебезпечних територій, розроблення науково-методичних рекомендацій, нормативів, упровадження нових програмно-технічних засобів моніторингу зсувонебезпечних територій.
Строк виконання Програми – 2005 – 2014 роки.
У 2009 році виконано завдання за такими напрямами: наукове супроводження робіт, гідрогеологічні та інженерно-геологічні роботи, геолого-екологічні дослідження та заходи, а саме:
1) розроблено і затверджено державний стандарт «Зсуви (терміни та визначення)»;
2) розроблено і затверджено методичні рекомендації з інженерно-геологічного вивчення та проведення оцінки зсувонебезпечних територій;
3) розроблено нові і вдосконалено існуючі програмно-технічні засоби моніторингу зсувів;
4) проведено аналіз стану моніторингового дослідження зсувонебезпечних територій;
5) визначено заходи щодо його удосконалення, інженерно-геологічного вивчення зсувонебезпечних територій із складанням кадастрів зсувів;
6) проведено моніторинг зсувонебезпечних територій з виділенням зсувів, активізація яких може призвести до надзвичайних ситуацій, з упровадження нових програмно-технічних засобів проведення моніторингу зсувонебезпечних територій.
Крім того, в рамках виконання Програми, упродовж 2009 року проведено моніторинг зсувонебезпечних територій у 25 адміністративних областях України та Автономній Республіці Крим, виконано роботи з удосконалення науково-методичного та інформаційного забезпечення моніторингу зсувонебезпечних територій та протизсувних заходів на об’єктах геологорозвідувальних робіт відповідно до геологічних завдань. Всі ці роботи дублюються заходами «Комплексної програми протизсувних заходів на 2005-2014 роки».
З початку дії Програми, відсутнє її цільове фінансування. Більшість заходів Програми Державна геологічна служба Мінприроди здійснює за рахунок коштів, спрямованих на розвиток мінерально-сировинної бази України.
Загальнодержавна програма розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року (затверджена Законом України від 22.02.2006 №3458-IV).
Метою Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2010 року (далі – Програма) є розроблення стратегії та плану дій, спрямованих на зменшення залежності України від імпорту дефіцитної для національної економіки мінеральної сировини та зміцнення експортного потенціалу країни за рахунок вітчизняних корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку, виконання приростів запасів і ресурсів корисних копалин.
Виконавець Програми – Державна геологічна служба Мінприроди.
Програма фінансувалася за бюджетною програмою КПКВ 2404020 «Розвиток мінерально-сировинної бази, в тому числі буріння артезіанських свердловин» за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету.
У 2009 році фактичний обсяг фінансування завдань і заходів Програми склав 52,0% від запланованого обсягу фінансування на цей рік. Недофінансування завдань і заходів Програми пов’язане з об’єктивним причинами, у тому числі і з недонадходженням до бюджету збору за виконані геологорозвідувальні роботи від НАК «Нафтогаз України», якому дозволено розсрочку податкових зобов’язань.
Здійснено геологічне довивчення площ масштабу 1:200000 на території 24 606 кв. км (100% до річних обсягів, передбачених держзамовленням), гідрогеологічне довивчення площ масштабу 1: 200000 на території 7 947 кв. км (100%), геологічну зйомку на шельфі масштабу 1: 200000 - 2 000 кв. км (100%), геолого-прогнозне картування масштабу 1:200000 - 7 260 кв. км. (100%), геолого-прогнозне картування масштабу 1:50000 - 470 кв. км (100%). Підготовлено геофізичних основ під зйомки ГДП-200 і ГДП-50 - 5 500 кв. км (100%).
Видано 5 комплектів Держгеолкарти - 200 (100%). Підготовлено та передано для глибокого буріння 3 перспективні нафтогазоносні об’єкти (60%), загальною площею 29,3 кв. км (97,7%), з перспективними ресурсами 13,158 млн. т. ум. палива (164,5%).
Одержано прирости запасів нафти і конденсату – 1,51 млн. т (53,9%), природного газу – 6,51 млрд. куб. м (63,8%).
Виконано державне замовлення з приросту запасів: метану вугільних родовищ - 0,37 млрд. куб. м (123,3%), германію - 522,2 тонн (104,4%), кам’яного вугілля (ресурсів) у обсязі 2,031 млн. т (101,6%), кам’яного вугілля – 21,482 млн. т (124,2%), камяного вугілля (ресурсів) – 3,391 млн. т (113%), бурого вугілля – 1,187 млн. т (118,7%), урану – 2,8705 ум.од. (114,8%), золота (ресурсів) – 7,6827 ум.од. (109,8%), титану - 1,33 ум.од (133%), марганцю – 10,59 млн. т (105,9%), молібдену (ресурсів) 11,3 тис. т (113%), тальк-магнезиту – 4,3 млн.т (107,5%), форстериту – 4,773 млн. т (119,3%), фосфориту – 0,2657 тис. т (132,9), п’єзокварцової сировини - 203 кг (101,5%), каменю облицювального (ресурсів) – 0,645 млн. куб. м (129%) і підземних питних вод – 4279,1 тис. куб. м на рік (118,9%).
На даний час відповідно до вимог Закону України «Про державні цільові програми» та Порядку розроблення та виконання державних цільових програм розроблена нова редакція Програми, у якій уточнено завдання і продовжено термін її виконання на період до 2030 року.
Державна цільова екологічна програма проведення моніторингу навколишнього природного середовища (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 №1376).
Метою Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища (далі – Програма) є забезпечення розвитку єдиної державної системи моніторингу навколишнього природного середовища (далі – система моніторингу), спрямованого на:
підвищення ефективності її функціонування; надання органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування і населенню своєчасної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, підвищення рівня екологічних знань громадян;
визначення спільних пріоритетів під час планування дій суб'єктів системи моніторингу;
створення єдиної мережі спостережень;
технічне переоснащення та вдосконалення нормативно-методичного забезпечення системи моніторингу;
узгодження елементів інформаційних технологій, що використовуються суб'єктами системи моніторингу.
Державні замовники та виконавці заходів Програми: Мінприроди, МНС, МОЗ, Мінагрополітики, Мінжитлокомунгосп, Держводгосп, Держкомзем, Держкомлісгосп.
Строк виконання Програми - 2008-2012 роки.
Із запланованих до виконання у 2009 році повністю завершено роботи за 6 заходами, за 7 заходами виконано заплановані на 2009 рік етапи, виконання робіт за 3 заходами перенесено на 2010 рік.
Завдання 1 «Створення на основі інтеграції відомчих мереж в єдину систему інфраструктури системи моніторингу і забезпечення її функціонування»
виконано роботи з:
забезпечення функціонування міжвідомчого інформаційно-аналітичного центру системи моніторингу;
створення і забезпечення функціонування центрів транскордонного моніторингу» - створено технічну та нормативну базу Центру транскордонного моніторингу поверхневих вод;
За завданням 2 «Розвиток і удосконалення структури системи моніторингу»
виконано роботи з:
картографо-інформаційного забезпечення моніторингу природних комплексів, територій та об’єктів системи моніторингу – розроблено актуалізовану базу цифрових картографічних даних масштабу 1:100 000 на територію Київської, Луганської, Одеської, Полтавської і Чернігівської областей та їх обласних центрів.
За завданням 3 «Проведення моніторингу об’єктів навколишнього природного середовища, створення та ведення банку інформаційних ресурсів системи моніторингу»
виконано роботи з:
проведення моніторингу об’єктів навколишнього природного середовища –
здійснено спостереження за станом поверхневих вод на 2138 пунктах, підземних вод – 5078 пунктах, зворотних вод – 5701 випуску, ґрунтів – 778 об’єктах, відходів – 39 об’єктах, викидів в атмосферу – 2138 підприємствах;
здійснено спостереження за забрудненням атмосферного повітря у 53 містах на 162 посту, поверхневих вод - 240 пунктах, морських вод – 68 пунктах, ґрунтів – у 34 адміністративних районах на території 18 областей, за радіоактивним забрудненням – 228 пунктах; моніторинг у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення на 39 пунктах спостережень, у тому числі у м. Славутичі, поверхневих вод більше, ніж на 40 пунктах;
проведено 514 тис. обстежень об’єктів підвищеного епідризику, 775 тис. досліджень проб харчових продуктів, питної води, об’єктів довкілля за бактеріологічними показниками;
проведено 6740 досліджень проб морської та 12760 досліджень проб річкової води за бактеріологічними показниками.
виконано 46299 вимірювань показників якості води.
обстежено 1483 лісових ділянок, підпорядкованих Держкомлісгоспу України на усій території країни та в АР Крим.
За даними моніторингу регулярно проводилося інформування населення;
проведення фонового моніторингу на заповідних територіях – розроблено проект Методичних рекомендацій про проведення фонового моніторингу навколишнього природного середовища на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду України;
створення і ведення уніфікованих банків даних об’єктів системи моніторингу та загального банку інформаційних ресурсів – для підготовки прийняття управлінських рішень і надання інформації користувачам;
моніторингу радіаційного стану на пунктах стаціонарної мережі в тридцятикілометрових зонах Запорізької і Рівненської АЕС та в Харківській області.
За завданням 4 «Удосконалення нормативно-методичної бази функціонування системи моніторингу»
виконано роботи з:
забезпечення підтримки інформаційної бази національних нормативно-правових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища - створено програмний продукт ведення бази даних, пошуку інформації та розроблена інструкція користувача до даної бази даних, розроблено проект Положення про систему моніторингу підтоплення міст і селищ міського типу (небезпечне підняття рівня ґрунтових вод).
За завданням 5 «Удосконалення приладово-технічного оснащення та метрологічного забезпечення мережі спостережень системи моніторингу»
виконано роботи з:
розроблення і впровадження програмно-апаратних комплексів із збирання та оброблення первинних даних спостережень, програмно-технічного забезпечення інформаційного обміну для аналітичних підрозділів суб’єктів та інформаційно-аналітичних центрів системи моніторингу - створено математичне, методичне, алгоритмічне і програмне забезпечення програмно-апаратних комплексів.
За завданням 7 «Проведення прикладних наукових досліджень з метою забезпечення наукової підтримки функціонування та вдосконалення системи моніторингу»
виконано роботи з:
наукового обґрунтування та розроблення системи екологічних індикаторів на основі рекомендацій ЄЕК ООН для застосування органами державної влади, органами місцевого самоврядування та інформування - розроблено проект Системи екологічних індикаторних показників для оцінки стану навколишнього природного середовища України і методичні рекомендації щодо визначення та застосування екологічних показників за деякими розділами. Завершення роботи перенесено на 2010 рік;
забезпечення супроводження та науково-методичної підтримки виконання Державної цільової екологічної програми проведення моніторингу навколишнього природного середовища.
За завданням 8 «Міжнародне співробітництво України у сфері моніторингу навколишнього природного середовища»
виконано роботи з:
розвитку системи транскордонного моніторингу басейну Дніпра - розроблено проект «Програми транскордонного моніторингу поверхневих вод басейну Дніпра»;
проведення міжнародних заходів з питань співробітництва на транскордонних водних об’єктах - проведено 10 міжнародних зустрічей з питань підвищення надійності систем протипаводкового захисту на прикордонних територіях та моніторингу.
У 2009 році фактичний обсяг фінансування природоохоронних завдань і заходів Програми становив 9,2% від запланованого річного обсягу фінансування. Фінансування здійснювалося за рахунок коштів Державного бюджету (загальний та спеціальний фонд), а також за рахунок інших джерел фінансування.
У порівнянні із запланованим річним обсягом фінансування природоохоронних завдань і заходів Програми за рахунок загального фонду склало 3,6%, за рахунок спеціального фонду склало 20,8%.