1. екологічна ситуація в області

Вид материалаДокументы

Содержание


9. Вплив факторів довкілля на здоров’я населення 60
13. Екологічні проблеми 84
15. Управління в галузі охорони довкілля 93
17. Наукові дослідження в галузі екології 108
1. Екологічна ситуація в області
Таблиця 1.1. Деякі показники економічного розвитку області по роках
2. Мережа державного екологічного моніторингу області
Таблиця 2.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень
Суб‘єкти екологічного моніторингу
Атмосферне повітря.
Промислові викиди в атмосферу.
Поверхневі води суші.
Кількість створів
Підземні води.
Питна вода.
Таблиця 2.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу
Джерела та обсяги фінансування
Таблиця 2.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм
3. Атмосферне повітря
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

Звіт 2003 Держуправління екоресурсів в Полтавській області

ЗМІСТ


1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ 4

2. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ 9

3. АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ 14

4. ВОДНІ РЕСУРСИ 24

5. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ГРУНТИ 38

5.1. Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси. 38

5.2.Структура та стан земель. 39

5.3. Охорона земель 40

6. НАДРА 42

7. ВІДХОДИ 44

8. ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА 51

8.1. Екологічна безпека області 51

8.2. Радіоекологічна безпека. 57

9. ВПЛИВ ФАКТОРІВ ДОВКІЛЛЯ НА ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ 60

10. РОСЛИННИЙ СВІТ 63

11. ТВАРИННИЙ СВІТ 69

12. ТЕРИТОРІЇ І ОБ’ЄКТИ З ОСОБЛИВИМ СТАТУСОМ ОХОРОНИ 72

13. ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ 84

13.1. Екомережа та біорізноманіття 84

13.2. Характеристика основних екологічних проблем регіону 86

14. ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 89

15. УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ 93

16. ВИКОНАННЯ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНИХ ТА НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОЛОГІЧНИХ ПРОГРАМ 105

16.1. Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України 105

16.2. Національна програма екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води 105

17. НАУКОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЕКОЛОГІЇ 108

18. ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА, ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ, ГРОМАДСЬКІ РУХИ 111

19. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА 121

20. ВИСНОВКИ 122

Додаток 1 123

Додаток 2 125



1. ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ В ОБЛАСТІ



Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. З загальної площі 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,5% вкриті лісами, 5,2% займають поверхневі водойми, 77,9% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,2%. Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони.

На території області відкрито багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.

Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.

Середня чисельність населення області у 2003 році за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1600,9 тис. осіб, з яких 945 тис. мешкають у міських поселеннях, 656 тис. – у сільській місцевості.

Щільність населення – 55,7 осіб на 1 км2 значно менша, ніж в середньому по Україні (79,5 осіб/км2).

Адміністративно-територіальний поділ області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці.

Обсяги промислового виробництва проти 2002 року зросли на 9,3% і склали 13,1 млрд. грн. у діючих цінах.

У добувній промисловості, питома вага якої в області складає 17,2%, обсяг виробництва за рік збільшився на 13,5%. Видобуто нафти (включаючи газовий конденсат) 985,1 тис. т, що на 14,5% більше, ніж за 2002 рік, газу натурального – 7005,8 млн. куб. м (на 2,5% більше).

У машинобудуванні (15,8% загального виробництва) обсяги проти 2002 року зросли на 60%.

Харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів (15,4% загального виробництва) виробили товарів на 25,1% більше у порівнянні з минулим роком.

У виробництві продуктів нафтопереробки (питома вага 40,4%) обсяг виробництва за 2003 рік знизився на 8,8%. На 3,7% менше перероблено нафти, на 9,1% – вироблено топкового мазуту, на 0,4% – дизельного палива, на 1,6% більше – бензину автомобільного.

Обсяги виробництва товарів народного споживання збільшились в порівнянні з 2002 роком на 22,7% і становили 2,01 млрд. грн. у діючих цінах.

У структурі товарів народного споживання найбільшу питому вагу займають продовольчі товари (69,7%).

20 з 27-ми підприємств області, що звітувались перед обласним управлінням статистики як інноваційно активні, освоювали виробництво нових видів продукції, 15 підприємств впроваджували нові прогресивні технологічні процеси.

Таблиця 1.1. Деякі показники економічного розвитку області по роках


Показники

1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003




1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Індекс обсягу промислової продукції у % до попереднього року

88,5

92,2

76,7

97,0

88,1

92,8

104,0

92,2

91,3

132,8

137,7

109,3

Індекс обсягу промислової продукції у % до 1992 року

100

100,0

76,7

74,4

65,5

60,8

63,3

58,3

53,3

65,2

89,8

98,1

Впроваджено нових прогресивних технологічних процесів

286

284

187

120

77

66

36

45

62

70

62

30

з них маловідходних, ресурсозберігаючих і безвідходних

69

40

46

38

27

22

11

15

22

23

19

10

Ступінь зношення основних фондів %

49

37,3

30,8

49,8

47,2

48,2

49,8

50,4





















Стан навколишнього природного середовища в області, як і в попередні роки, залишався відносно стабільним.

Протягом 2003 року в атмосферне повітря викинуто 148,2 тис.т забруднюючих речовин, що на 5,9 тис.т менше ніж у 2002 році. Щільність викидів склала 5,15 т/км2 і 92,6 кг за рік на 1 мешканця області. Передують міста Кременчук і Полтава, на які припадає відповідно 30,1% та 18,6% обсягів викидів в області.

Найбільшим джерелом забруднення атмосферного повітря в області є автотранспорт – за рік викинуто 80,2 тис.т забруднюючих речовин, або 54,1% від усіх зареєстрованих викидів. В Полтаві і Миргороді цей відсоток складає 87,4 та 85,3 відповідно.

Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів по містах Полтава, Лубни і Миргород. На м. Кременчук припадає 45,8% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами.

На обліку в держуправлінні екоресурсів знаходилось близько тисячі виробничих об’єднань, підприємств, організацій та установ, які є забруднювачами атмосферного повітря. Від стаціонарних джерел забруднення, які мали викиди, протягом 2003 р. в атмосферне повітря області потрапило 68,02 тис.т забруднюючих речовин (45,9% від загальних викидів), що на 3,75 тис.т, або на 5,2%, менше, ніж у 2002 році.

Щільність викидів від стаціонарних джерел склала 2,4 т/км2 і 42,5 кг за рік на 1 мешканця області. Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що щільність викидів на одного мешканця області вдвічі, а на квадратний кілометр площі – майже втричі менший за середній.

При зростанні обсягів виробництва (9,3%) спостерігається зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (5,2%), що свідчить про дієвість виконання природоохоронних заходів.



За даними систематичних аналітичних досліджень за станом атмосферного повітря в м. Полтаві встановлено, що загальне фонове забруднення повітря в значній мірі обумовлено наявністю в повітрі 5-ти приоритетних токсичних домішок, а саме: пилу, формальдегіду, бенз(а)пірену, діоксиду азоту та оксиду вуглецю. Із усіх контрольованих інгредієнтів лише забрудненість пилом, як і в минулому році, перевищувала нормативні показники в 1,3 рази. Вміст у повітрі важких металів, зокрема, кадмію, заліза, марганцю, міді, нікелю, свинцю, хрому, цинку нижчий за граничні вимоги. Результати спостережень за останні 5 років свідчать про тенденцію зниження вмісту в повітрі бенз(а)пірену, фтористого водню, аміаку. Загальний рівень забруднення атмосферного повітря в Полтаві значно нижчий за середній індекс в Україні. Радіаційний фон не перевищував природного фону на місцевості.

В атмосферному повітрі м.Кременчука спостерігався підвищений середній за рік вміст пилу (1,3 ГДК), бензолу (1,4 ГДК), формальдегіду (1,7 ГДК) та бенз(а)пірену (1,3 ГДК). Зафіксовано 1 випадок максимальної концентрації більше 5 ГДК по оксиду вуглецю (9,8 ГДК).

В м. Комсомольську середній вміст шкідливих домішок не перевищував середньодобові ГДК крім бенз(а)пірену – 1,21 ГДК. У серпні спостерігалася концентрації більше 5 ГДК по хлористому водню (6,15 ГДК).

Виконані протягом року аналітичні дослідження підтвердили відсутність негативних змін у стані річок. Вміст хлоридів, сульфатів, нітратів, нітритів і мінеральний склад не перевищили гранично допустимих концентрацій (ГДК). Спостерігається незначне перевищення концентрацій заліза, аміаку та органічних забруднюючих речовин. Кисневий режим здебільшого задовільний. Влітку, при досить тривалому високому рівні температур, в деяких річках спостерігалося зниження вмісту розчиненого кисню.

Протягом 2003 року з поверхневих і підземних джерел області забрано 287,2 млн.м3 води, що на 8,86 млн.м3, більше, ніж у 2002 році.



Загальний обсяг використаної в 2003 р. води – 239,4 млн.м3, або 150 м3 за рік на одного мешканця, в тому числі на господарсько-питні потреби – 71,2 млн.м3, або 44,5 м3 на душу населення. У порівнянні з минулим роком – незначне збільшення.



Протягом 2003 року скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) в поверхневі водні об’єкти області становив 11,6 млн.м3, тобто спостерігається незначне збільшення проти попереднього року (на 0,23 млн.м3). Категорія нормативно-очищених стоків зменшилась на 0,57 млн.м3. Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 80,0 тис.т (50 кг на одного мешканця області), або на 1,7 тис.т більше, ніж у попередньому.

Порівнюючи з даними по Україні, можна відмітити, що забір води на одного мешканця області майже вдвічі менший, а скид недостатньо очищених стічних вод (разом з неочищеними) – у вісім разів менший за середній.



На ряді підприємств Полтави та Кременчука встановлено перевищення ГДК валового вмісту важких металів в ґрунтах промислових майданчиків. Показники стану ґрунтів сільськогосподарського призначення відповідають вимогам ГДК, за винятком фтору на деяких ділянках.

В останні роки відбувається зменшення вмісту гумусу в ґрунтах області. Причиною цієї деградації є значна розораність земель, насиченість технічними культурами, особливо соняшником, застосування важкої техніки, недодержання сівозмін, недостатнє внесення мінеральних та органічних добрив.

Ліси Полтавщини займають 9,5% території області, половина лісонасаджень – молодняки. Всі ліси відносяться до першої групи, виконують різні захисні функції, мають обмежене експлуатаційне значення та особливий режим господарювання.

На 1 січня 2004 року природно-заповідний фонд області налічує 339 територій та об’єктів загальною площею 115344 га, що складає 4 % від загальної площі області. З них 25 загальнодержавного значення: 19 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Однією з найбільш гострих залишається проблема поводження з відходами. За даними обласного управління статистики накопичено промислових відходів I–IV класів небезпеки відповідно 0,572, 0,802, 17,210, 5690,031 тис.т. Найбільша їх кількість зосереджена в містах Комсомольськ, Кременчук, Полтава. Відсутність потужностей по утилізації, знешкодженню та похованню токсичних промислових відходів негативно позначається на стані ґрунтів.

Не вирішені проблеми належного зберігання та утилізації побутових відходів. Загалом в 2003 р. налічувалося 954 полігони твердих побутових відходів, з яких незадовільно експлуатувались 74 звалища. Кількість місць видалення відходів – недостатня, питання будівництва полігону промислових відходів в м. Кременчуці залишається невирішеним.