Geum.ru

1. екологічна ситуація в області

Вид материалаДокументы
2. Мережа державного екологічного моніторингу області
Таблиця 2.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень
Суб‘єкти екологічного моніторингу
Атмосферне повітря.
Промислові викиди в атмосферу.
Поверхневі води суші.
Кількість створів
Підземні води.
Питна вода.
Таблиця 2.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу
Джерела та обсяги фінансування
Таблиця 2.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   34

2. МЕРЕЖА ДЕРЖАВНОГО ЕКОЛОГІЧНОГО МОНІТОРИНГУ ОБЛАСТІ


Згідно з Положенням про державну систему моніторингу довкілля, затвердженим Постановою КМУ № 391 від 30.03.1998 р. із змінами, внесеними Постановами КМУ № 528 від 16.05.01 р., № 717 від 15.05.03 р., моніторинг навколишнього природного середовища в області здійснюють установи та підприємства чотирьох міністерств та чотирьох державних комітетів. Узагальнені дані про систему точок та постів спостереження за навколишнім природним середовищем зведені до табл. 2.1.

Таблиця 2.1. Суб’єкти державного екологічного моніторингу за галузями, середовища та число точок спостережень


№

 
Суб‘єкти екологічного моніторингу

 
Середовище, що контролюється, та кількість точок спостережень

атмосферне повітря
промислові викиди в атмосферу
поверхневі води
підземні води
ґрунти

річки та водоймища
морські води

джерел скидів стічних вод
решта
джерел скидів стічних вод
решта

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

1
Міністерство охорони навколишнього природного середовища
9
 
26 
125
 
 
86 
27

2
МНС
 



 
 
 
 
 
 

3
МОЗ
120 
 
 
48 
 
 
 
45 

4
Міністерство аграрної політики
 
 
 
28 
 
 
32 
34 

5
Держкомлісгосп
 
 
 
 
 
 
 
 

6
Держводгосп
 
 
 
11 
 
 
 
 

7
Держкомзем
 
 
 
 
 
 
 
 

8
Держжитлокомунгосп

 
 
 11
11 
 
 
 24
 


Суб’єктами моніторингу, підпорядкованими Міністерству охорони навколишнього природного середовища України, є Державне управління екоресурсів та обласний центр по гідрометеорології. Харківська комплексна геологічна партія КП “Південукргеологія” в наведеній таблиці віднесена до рядка “Міністерство охорони навколишнього природного середовища”.

МНС, згідно з Положенням про державну систему моніторингу, здійснює нагляд за зонами радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, яких в Полтавській області немає.

Від МОЗ моніторинг довкілля в місцях проживання і відпочинку населення проводить Полтавська обласна СЕС.

Міністерство агрополітики представлено Полтавським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості грунтів і якості продукції “Облдержродючість”.

Полтавське регіональне управління водних ресурсів (Держводгосп) спостерігає за станом поверхневих вод.

Полтавське обласне управління земельних ресурсів Держкомзему володіє інформацією про структуру земельних угідь, розподіл земельного фонду в розрізі власників і землекористувачів, про рекультивацію порушених земель, та ін., але прив’язка цих даних

В таблиці наведені дані про точки спостереження Полтавського обласного державно-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Полтававодоканал”, що розташовані в межах мм. Полтави, Карлівки, смт. Опішня та комунального підприємства “Кременчукводоканал” м. Кременчука.


Детальніше по контрольованим середовищам.

Атмосферне повітря.

Систематичні спостереження за рівнем забруднення атмосферного повітря проводяться обласною СЕС та лабораторією Полтавського обласного центру по гідрометеорології.

Полтавська обласна СЕС відбирає за рік близько 4000 проб атмосферного повітря на стаціонарних (в мм. Полтава, Кременчук, Комсомольськ) та, більшістю, пересувних постах спостережень.

Полтавський обласний ЦГМ має 9 стаціонарних спостережних постів: 4 – в м. Полтаві, 4 – в м. Кременчуці і 1 – в м. Комсомольську. Полтавська і Кременчуцька лабораторії аналізують за рік більше 20 тис. проб повітря. Регулярні спостереження за ступенем забруднення повітря здійснюються по 10 інгредієнтах, крім того, у відібраних фільтрах з аерозолями в лабораторії ЦГО Гідрометслужби (м.Київ) визначається вміст в повітрі 8 важких металів, а в регіональній лабораторії Донецького ЦГМ вміст бенз(а)пірену.

Промислові викиди в атмосферу.

На близько 1000 підприємств області зареєстровано більше 20 тис. стаціонарних джерел промислових викидів в атмосферу. Відділ аналітичного контролю держуправління екоресурсів в змозі за рік зробити не більше 100 контрольних вимірів. Нерегулярність таких вимірів не дозволяє вважати об’єкти, на яких вони проводяться, точками спостереження, хоча контроль за підприємствами, що є найбільшими забруднювачами, ведеться регулярно.

Поверхневі води суші.

Держуправлінням екоресурсів стан поверхневих вод у 2003 році контролювався на 20 річках. Загальна кількість створів 106, відібрано та проаналізовано 242 проби. Детальніша інформація наведена в таблиці 2.1.1.

Таблиця 2.1.1
Кількість створів
Відібрано проб






Кількість створів
Відібрано проб

р.Дніпро
13
16



р.Сухий Кобелячок
3
3

р. Сула
8
25



р.Хорол
8
18

р.Крива Руда
10
16



р.Говтва
3
7

р.Псел
15
35



р.Сухий Омельник
4
4

р.Удай
4
14



р.Коломак
6
18

р.Суха Лохвиця
2
2



р.Тагамлик
2
6

р.Ворскла
10
29



р.Багачка
2
6

р.Рудька
2
4



р.Кобелячка
2
6

р.Солониця
2
6



р.Сухий Кагамлик
4
10

р.Гнила Оржиця
2
6



р.Орчик
4
11













Разом
106
242

Обласний центр по гідрометеорології контролює стан поверхневих вод на 19 створах.

Центр “Облдержродючість” має 28 постів на річках, водосховищах і ставках, де раз на рік відбирає проби і визначає вміст нітратів, пестицидів, радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90) і важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк).

Лабораторією Полтавського регіонального управління водних ресурсів Держкомітету України по водному господарству виконується тільки лабораторна підготовка води для проведення аналізів з доставкою проб в лабораторію Дніпровського БУВР згідно з затвердженим графіком. Відбір проб проводиться в створах передбачених програмою радіологічного моніторингу по річці Дніпро, якість води за гідрохімічними показниками – в 11 пунктах спостереження на 5 річках в місцях розташування водозаборів.

Підземні води.

Моніторинг підземних вод на території Полтавської області здійснює Харківська КГП КП “Південукргеологія”. Протягом 2003 р. проводилися спостереження за рівнями підземних вод по 86 пунктах, більшість охоплених спостереженнями точок характеризують природний режим ґрунтових вод.

Питна вода.

Контроль якості питної води ведуть обласна СЕС, виробничі управління обласного державно-комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства “Полтававодоканал” та КП “Кременчукводоканал”. Детальну інформацію по гідрохімічному аналізу в розрізі водозаборів, свердловин підприємства водоканалу надсилають до держуправління екоресурсів раз на рік до річного звіту про стан навколишнього природного середовища в області, або по запиту.

Грунти.

Центр “Облдержродючість” відбирає проби і визначає вміст залишків пестицидів, важких металів (ртуть, свинець, кадмій, мідь, цинк) і радіонуклідів на 34 контрольних ділянках на землях сільськогосподарського призначення.

Обласна СЕС контролює стан грунтів в місцях проживання і відпочинку населення.


Підсумовуючи, можна відмітити наступне. В області існують більш-менш сталі мережі спостережень суб’єктів моніторингу, хоча щільність цих мереж не є задовільною, існують акредитовані аналітичні лабораторії, інформація про результати спостережень накопичується в комп’ютерних базах або на паперових носіях в залежності від оснащення суб’єкта. Держуправління щомісяця отримує узагальнену інформацію від обласного Центру по гідрометеорології, щоквартально від регіонального управління водних ресурсів; від інших суб’єктів моніторингу – раз на рік до підготовки річного звіту про стан довкілля в області, або по запиту.

В держуправлінні екоресурсів використовується комп’ютерна система картографічного забезпечення управління природокористуванням, побудована на платформі ArcView GIS, топографічна основа з мірилом 1 : 200 000. Окремими шарами нанесені дані про джерела викидів (підприємства) забруднюючих речовин в атмосферу, скидів у поверхневі водні об’єкти, найбільші полігони відходів та звалища, точки відбору проб поверхневих вод, пости обласного центру з гідрометеорології, водозабори, хімічно небезпечні об’єкти, території та об’єкти природно-заповідного фонду. Система розроблена УІНСіР та ДНВЦ “Природа” у 2002 році, корегування, поповнення її новою інформацією продовжується спеціалістами держуправління.

Технічна оснащеність служб суб’єктів обласної системи моніторингу досить строката і, здебільшого, незадовільна. Відсутня комп’ютерна техніка в районних СЕС, Харківська КГП КП “Південукргеологія” через недостатнє фінансування згортає роботи по відбору проб і втрачає спостережні свердловини через їх несанкціонований демонтаж.

Моніторингова інформація децентралізована, що було б нормальним в разі існування інтегруючої інформаційної мережі на основі сучасних комп’ютерних та комунікаційних технологій і уніфікованих форматів представлення даних. В сьогоднішніх реаліях така децентралізація не дає можливості своєчасно отримувати достатню аналітичну моніторингову інформацію по компонентах довкілля на території області.

Вади існуючої обласної моніторингової системи є, мабуть, типовими для багатьох регіонів. Серед інших, можна вказати на такі:
  • недостатність ресурсів для розширення мережі точок спостережень і регулярності відбору проб, та практична відсутність сучасних систем автоматизованого збору інформації, що не дає можливості об’єктивно оцінити стан довкілля навіть окремого району області, не ведучи мову про більшу деталізацію;
  • розмаїття в оснащеності суб’єктів моніторингу контрольно-вимірювальними приладами та устаткуванням з різними порогами чутливості, неоднакова кваліфікація фахівців, відсутність єдиних методик при проведенні аналітичних досліджень, що не дозволяє коректно порівнювати та зіставляти результати аналітичних досліджень;
  • недостатня комп’ютеризація процесів обробки результатів спостережень, прогнозування змін стану довкілля, інформаційного обміну між суб’єктами системи моніторингу довкілля, відсутність уніфікованих розробок програмного забезпечення для реалізації цих задач.


В цих умовах нагальним стає питання розробки регіональної (обласної) програми моніторингу, яка має визначити основні напрямки дій по створенню дієвої системи моніторингу навколишнього природного середовища та етапи виконання робіт з розрахунками вартості, визначенням джерел фінансування та термінами виконання.


Кременчуцьким міськвиконкомом ведуться роботи по створенню інформаційно-аналітичної системи екологічного стану м. Кременчука (назва неофіційна – з початку розробки неодноразово змінювалась). Нажаль, достатньої інформації про створювану систему, крім наданої на рецензію у 2001 р. виконану УкрНДІЕП (м. Харків) роботу “Науково-методичне забезпечення створення регіональної системи комплексного екологічного моніторингу (РС КЕМ)”, держуправління не одержувало. На запит про виконувані у 2003 р. роботи від міськвиконкому отримано відповідь про згортання робіт в зв’язку з відсутністю їх фінансування з обласного фонду охорони навколишнього середовища у 2004 р.

Таблиця 2.2. Створення регіональних (локальних) систем екологічного моніторингу


№ з.п.
Назва регіональної (локальної) системи моніторингу довкілля
Стадія розробки (технічне завдання, технічний проект, впровадження)
Джерела та обсяги фінансування,

тис. грн.
Результати (впроваджені системи, підсистеми та їх назви)

1
2
3
4
5


















Таблиця 2.3. Здійснення екологічного моніторингу за регіональними (місцевими) програмами природоохоронних заходів


№ з.п.
Назва регіональної (локальної) програми моніторингу довкілля
Суб‘єкти екологічного моніторингу, залучені до виконання програм
Основні рекомендації, що надаються за результатами впровадження регіональних програм

1
2
3
4