Аналіз економічного І соціального розвитку за попередній період динаміка розвитку економіки, стан використання природного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу

Вид материалаДокументы

Содержание


Головні проблеми
Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
Головні проблеми
Головні проблеми
Цілі та пріоритети
7.5. Виробництво споживчих товарів та послуг
Головні проблеми
Цілі та пріоритети
Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
8. Зовнішньоекономічна діяльність
9. Соціальна сфера
Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
Головні проблеми
Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей
Обсяг видатків на утримання житлово-комунального господарства протягом 2000 – 2006 рр.
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

* дані відсутні

 

Динаміка зростання обсягів реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) по місту Миколаєву характеризується такими даними: млн.грн.



Питома вага м. Миколаєва в загальнообласному виробництві промислової продукції (у відсотках до загального обсягу) по роках складає: 1999 р. - 55,2%; 2000 р. - 57,7%; 2001 р. - 51,1%; 2002 р. - 61,0%; 2003 р. - 56,9%; 2004 р. - 57,9%; 2005 р. – 60%, 9 міс. 2006 р.-57,9%.

Головні проблеми:
  • високий ступінь зношення основних виробничих фондів;
  • низька інвестиційна привабливість підприємств, високі відсоткові ставки комерційних банків, у тому числі внаслідок значних ризиків неповернення кредитів;
  • невирішеність питань щодо відшкодування ПДВ експортерам;
  • недостатній платоспроможний попит на внутрішньому ринку;
  • нестабільність цін на енергоносії;
  • відсутність дієвого захисту вітчизняного виробника;
  • призупинення дії Закону України “Про вільні економічні зони”

Цілі і пріоритети:
  • забезпечення сталого динамічного зростання обсягів виробництва;
  • впровадження у виробництво конкурентоспроможної, високотехнологічної продукції з одночасним скороченням її матеріально- та енергоємності;
  • збільшення в складі промислової продукції питомої ваги машинобудування, насамперед суднобудування, а також переробної та легкої промисловості;
  • створення сприятливих умов для інноваційних процесів у промисловості;
  • оновлення науково –технічного потенціалу міста, у тому числі досліджень у суднобудуванні;
  • розширення ринку збуту товарів підприємств міста та виведення на міжнародний ринок місцевого виробника.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • реконструкція виробничих потужностей підприємств відповідно до кон'юнктури внутрішнього та зовнішнього ринків шляхом вилучення надлишкових потужностей, морально і фізично застарілого обладнання;
  • зниження витрат на виробництво та забезпечення рентабельної роботи підприємств;
  • збільшення іноземних інвестицій та оброблення металу;
  • участь підприємств у втіленні міжнародних проектів;
  • створення спільних підприємств з виробництва продукції;
  • участь у роботі міжнародних організацій з питань розвитку промисловості;
  • підписання договорів на довгострокову співпрацю з ТОВ “Центр поддержки национальных производителей» м.Москва, Росія;
  • участь у виставці –ярмарку у м.Москва;
  • проведення “круглих столів“, спрямованих на створення взаємовигідних умов співпраці між підприємствами регіонів України та країнами дальнього та ближнього зарубіжжя.

 

7.4. Транспорт і зв'язок

Транспорт

Транспортний комплекс є важливою складовою у структурі економіки міста. На даний час для задоволення потреб населення з пасажирських перевезень у місті Миколаєві створена мережа трамвайних, тролейбусних, автобусних маршрутів та маршрутів річкового транспорту загальною довжиною понад 2,7 тис. км.

Мережа сформована з 99 маршрутів, у тому числі 5 трамвайних, 4 тролейбусних, 89 автобусних і 1 річкового. Усі транспортні засоби працюють у звичайному, експресному та таксомоторному режимі руху.

Для обслуговування маршрутної мережі використовуються 68 трамвайних вагонів, 26 тролейбусів, 110 автобусів особливо великої, великої та середньої місткості, а також 162 автобуси малої місткості. Щорічний обсяг перевезень у м. Миколаєві складає 122567 тис. пасажирів на рік, тобто 335,9 тис. пасажирів щодня. Близько 45% обсягу перевезень здійснюється міським електротранспортом, 20% автобусами, які працюють у звичайному режимі руху, і 35% автобусами, які працюють в режимі маршрутного таксі.

У цілому рівень забезпечення мешканців м. Миколаєва пасажирськими перевезеннями за основними показниками є задовільним.

Головні проблеми:
  • нераціональне співвідношення між різними видами і типами рухомого складу, які обслуговують міські маршрути;
  • незадовільний технічний стан та відсутність можливості оновлення рухомого складу міського автомобільного та електротранспорту;
  • недостатність коштів для здійснення ремонту міського електротранспорту, контактно-кабельної мережі електротранспорту, трамвайних шляхів та переїздів;
  • відсутність надійних механізмів та обсягів компенсації збитків, що несуть підприємства-перевізники від перевезення пасажирів, які мають право на пільги;
  • відсутність у підприємств-перевізників автобусів великої та середньої місткості, пристосованих для перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах;
  • відсутність достатньої кількості станцій заправки автомобілів скрапленим газом (метаном); у м. Миколаєві діють тільки 2 подібних заправних станції;
  • недостатня кількість автомобільного транспорту, що працює у звичайному режимі руху, який здійснює перевезення пасажирів у райони міста, де відсутнє сполучення електротранспортом (Корабельний район м. Миколаєва, с. Тернівка, Матвіївка, Велика та Мала Коренихи, Варварівка, мкрн. Ракетне Урочище, вул. Казарського);
  • відсутність міського автобусного парку, який може бути альтернативою приватним перевізникам.

Цілі та пріоритети:
  • забезпечення зручного та безпечного перевезення пасажирів міським транспортом загального користування;
  • удосконалення організації управління транспортним комплексом міста та забезпечення контролю за умовами перевезення пасажирів міським транспортом загального користування згідно з нормами чинного законодавства, Правилами надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правилами надання населенню послуг з перевезення міським електротранспортом;
  • оптимізація співвідношень між якістю обслуговування пасажирів і вартістю проїзду;
  • досягнення найбільш раціонального співвідношення між різними типами рухомого складу, який обслуговує міські маршрути, оптимізація маршрутної мережі;
  • координація роботи усіх видів транспорту (створення єдиної диспетчерської служби);
  • формування сприятливого інвестиційного клімату для місцевих підприємців, які здійснюють перевезення пасажирів громадським транспортом.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • визначення структури управління транспортним комплексом міста;
  • створення єдиної диспетчерської служби міського пасажирського транспорту (ЄДС);
  • розв'язання питання щодо удосконалення механізмів та достатнього рівня фінансування витрат підприємств-перевізників за перевезення пасажирів, які мають право на пільги;
  • придбання за рахунок залучень інвестицій та кредитів достатньої кількості автобусів великої та середньої місткості для перевезень пасажирів на основних міських автобусних маршрутах;
  • придбання за рахунок субвенції з державного бюджету, міського бюджету та інших джерел фінансування вагонів та тролейбусів міського електротранспорту;
  • оптимізація маршрутної мережі з метою використання на основних напрямках руху пасажирів роботи автобусів великої та середньої місткості, які працюють у звичайному режимі руху, рознесення автобусних зупинок за маршрутним принципом згідно з вимогами правил розміщення зупинок громадського транспорту;
  • затвердження Програми будівництва зупиночних комплексів на зупинках міського транспорту;
  • продовження роботи з переобладнання міського автобусного транспорту для роботи на газовому паливі та розширення газонакопичувальних станцій;
  • збільшення кількості автобусів, які працюють у звичайному режимі руху, на 20%, трамваїв та тролейбусів - на 5%;
  • залучення інвестицій для будівництва тролейбусної мережі до Корабельного району, об'їзної дороги у мкр. Намив;
  • залучення інвестицій для капітального ремонту трамвайних шляхів та переїздів;
  • затвердження міською радою Концепції розвитку міського пасажирського транспорту у м. Миколаєві на період 2007 - 2011 років.

 

Зв'язок

Для задоволення потреб мешканців м.Миколаєва у послугах зв'язку та телекомунікацій у місті діє розвинена мережа телефонного, магістрального, дротового та мобільного зв'язку, кабельні телекомунікаційні системи, системи дротової радіотрансляції, телемеханічні системи підприємств та відомств, системи Інтернет.

Число абонентів “Укртелеком” та “Утел” у м.Миколаєві налічує понад 158783 абоненти. Послугами магістрального телефонного зв'язку охоплено 14682 мешканця міста, 4186 підприємств, організацій та закладів. Загальна довжина кабельної телефонної мережі складає 6854 км . Протягом 2006 року проведено розширення АТС – 40/44, АТС – 63/1 на загальну кількість абонентів 4587, введена цифрова АТС в районі с. Широка Балка на 1536 абонентів. У телефонній мережі м. Миколаєва функціонують 1456 вуличних та внутрішньо- будинкових таксофонів.

Понад 130 тисяч жителів міста використовують послуги мобільного та радіозв'язку.

У м. Миколаєві діють 6 каналів ефірного телемовлення, 3 телекомпанії кабельного телебачення, міська комунальна телекомпанія “МАРТ” і канал ефірного радіомовлення.

Розрахункова можливість ТОВ “Радіо-плюс” в наданні послуг дротового радіомовлення становить понад 114,5 тис. абонентів, загальна протяжність мережі складає понад 603 км .

Послугами кабельного телебачення охоплено понад 39,5 тис. абонентів, загальна протяжність мережі кабельного телебачення складає 243 км .

У 2006 році до мережі магістрального телефонного зв'язку підключено 3,9 тис. абонентів. Кількість абонентів кабельного телемовлення зросла на 15%. Спостерігається зростання у м. Миколаєві користувачів мережі Інтернет.

Головні проблеми:
  • відсутність механізму управління підприємствами та організаціями, які здійснюють надання послуг зв'язку та телекомунікацій;
  • недостатній розмір у підприємств коштів, необхідних для поліпшення якості роботи систем зв'язку та телекомунікацій, технічного переоснащення та покращання технічного обслуговування діючих систем;
  • відновлення проводового радіо чи його заміна іншим технічним носієм.

Цілі та пріоритети:
  • удосконалення організації контролю з боку органів місцевого самоврядування щодо діяльності підприємств, організацій та установ, які надають послуги зв'язку та телекомунікацій;
  • формування сприятливого інвестиційного клімату;
  • збільшення обсягів надання послуг зв'язку та телекомунікацій мешканцям міста;
  • розширення мережі кабельного телемовлення та дротового радіомовлення.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • розроблення та затвердження Програми розвитку зв'язку та засобів телекомунікацій у місті Миколаєві на період 2007 - 2011 років;
  • придбання за рахунок залучень інвестицій та кредитів необхідного обладнання для технічного переоснащення та покращання технічного обслуговування діючих систем зв'язку, дротового радіомовлення та телекомунікацій;
  • збільшення покриття території міста послугами кабельного телебачення на 15%.

 

7.5. Виробництво споживчих товарів та послуг

В місті функціонують 29 ринків, у тому числі продовольчих і змішаного типу – 21, речових - 3, автомобільних - 2, квітковий - 1, будматеріалів - 1 та 1 оптово-роздрібний (овочевий), із загальною кількістю торгових місць - 14041. Також у місті функціонують 10 комплексів торгових павільйонів, 916 підприємств роздрібної торгівлі, 412 закладів громадського харчування, 151 автозаправна станція.

Створені робочі групи, які згідно з графіками проводять обстеження торговельної мережі щодо наявності продуктів харчування, які включено до споживчого кошика, та дотримання вимог ціноутворення для товарів з визначеним розміром торговельної надбавки.

У 2006 році затверджені З аходи розвитку побутового обслуговування населення м. Миколаєва на 2006 -2010 роки. Заходами передбачено розвиток побутового обслуговування на місцевому рівні, підготовка та перепідготовка кадрів для сфери побутового обслуговування, поліпшення умов здійснення підприємницької діяльності в сфері побутового обслуговування, проведення семінарів “Моя справа” та “Пошук роботи”.

Головні проблеми:
  • повільними темпами знижується частка продажу споживчих товарів через організовані та неформальні ринки, що обмежує конвертацію фінансових активів у грошовий офіційний обіг;
  • низький рівень обслуговування покупців при здійсненні торговельної діяльності на речових та продовольчих ринках;
  • висока частка так званого “повторного” опту, що негативно вливає на ціноутворення;
  • недосконалість системи контролю за якістю і безпекою продукції всіх видів робіт (послуг), яка б гарантувала споживачам придбання споживчих товарів належної якості;
  • висока частка нелегальної діяльності та доходів “тіньових виробників”.

Цілі та пріоритети:
  • здійснення структурних перетворень у сфері роздрібної торгівлі шляхом формування ефективної цивілізованої торговельної інфраструктури, насамперед, за рахунок створення великих сучасних торговельних центрів, універсальних магазинів (супермаркетів, гіпермаркетів, універсамів) та подальшого розвитку потужних торговельних систем, які здійснюють роздрібну та оптово-роздрібну торгівлю під однією торговою маркою, мають єдину стратегію діяльності;
  • підвищення ефективності державного захисту прав споживачів, посилення контролю за якістю і безпекою продукції та всіх видів робіт (послуг).

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • здійснення постійного і ефективного контролю за дотриманням чинного законодавства щодо захисту прав споживачів, запобігання реалізації на споживчому ринку неякісних, фальсифікованих та небезпечних для життя і здоров'я людей товарів;
  • створення необхідних умов для продажу сільськогосподарської продукції безпосередньо її виробниками;
  • розробка та прийняття нормативно-правових актів щодо оптимізації місцевого оподаткування підприємницької діяльності у сфері торгівлі та послуг;
  • розробка системи та схеми місць паркування автотранспорту в місті;
  • продовження практики проведення обстежень торговельної мережі щодо наявності продуктів харчування, які включено до споживчого кошика, та дотримання вимог ціноутворення для товарів з визначеним розміром торговельної надбавки.



 

8. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Протягом 2006 року міською владою проведено значну роботу в сфері міжнародного співробітництва, зокрема варто зазначити наступне:
  • підготовлено та проведено ряд офіційних зустрічей та переговорів керівництва міста (міського голови, його заступників, керівників структурних підрозділів виконкому міської ради) з іноземними делегаціями в рамках програм міжнародного співробітництва, в тому числі – візити дипломатичних представників іноземних держав та міжнародних організацій; делегації міста також беруть участь у різноманітних культурних заходах, на яких місто представляє свою державу в цілому;
  • проводиться робота, пов'язана з членством міста Миколаєва у Міжнародному Чорноморському Клубі, Міжнародній раді місцевих екологічних ініціатив, Міжнародній Асамблеї великих міст та столиць СНД;
  • готуються до підписання Угоди про партнерство з адміністрацією міста Боржомі (Грузія), Ліонським Міським Об'єднанням (Франція), мерією міста Трабзон (Республіка Туреччина);
  • проводиться постійне інформування зарубіжних партнерів про економічний, виробничий, науково-технічний та культурний потенціал міста з метою створення сприятливого інвестиційного клімату та залучення іноземних інвестицій шляхом: надання відповідної інформації та пропозицій під час зустрічей та відряджень керівництва міста; розміщення та постійного оновлення інформації на Інтернет - порталі м. Миколаєва (ссылка скрыта); участі у підготовці інформаційних матеріалів та ділових пропозицій підприємств міста; участі у переговорах з потенційними інвесторами;
  • здійснюється інформування зацікавлених підприємств та організацій про пропозиції, що надходять до виконкому міської ради з різних джерел, щодо участі представників міста Миколаєва у міжнародних виставках, ярмарках, економічних та інвестиційних форумах, конференціях тощо. Участь у формуванні Миколаївської делегації та її підготовці до участі у Московській виставці-ярмарку, присвяченій святкуванню Дня м. Москва;
  • розробляються та реалізуються програми спільних заходів у рамках реалізації договорів про співробітництво з містами-партнерами із зарубіжних країн.

  Цілі та пріоритети:
  • підвищення рівня інтенсивності міжнародного співробітництва на території міста;
  • збільшення кількості підприємств, установ і організацій міста, що залучені до міжнародних економічних та культурних заходів;
  • підвищення рівня обізнаності іноземних партнерів про економічний, інвестиційний, культурний потенціал міста;
  • наявність науково-технічних, культурних та інших зв'язків із містами, зарубіжними країнами.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • підписання Угоди про співробітництво між м. Миколаєвом та Ліонським Міським Об'єднанням (Франція).
  • підготовка до підписання Угоди про співробітництво з адміністрацією м. Боржомі (Грузія), м. Трабзон (Республіка Туреччина).
  • поширення інформації про економічний, культурний потенціал міста серед іноземних партнерів з метою створення сприятливого інвестиційного клімату та залучення іноземних інвестицій шляхом:
  • надання відповідної інформації та пропозицій під час зустрічей та відряджень керівництва міста;
  • розміщення та постійне оновлення інформації на Інтернет - порталі м. Миколаєва (ссылка скрыта);
  • підготовка та надання інформаційних матеріалів і ділових пропозицій підприємств міста;
  • участі у переговорах з потенційними інвесторами;
  • інформування зацікавлених підприємств та організацій про пропозиції, що надходять до виконкому міської ради щодо участі представників міста Миколаєва у міжнародних виставках, ярмарках, економічних та інвестиційних форумах, конференціях тощо. З метою укріплення міжрегіональних зв'язків, розвитку ділових і дружніх відносин, що діють між Урядом Москви і виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, делегація міста Миколаєва традиційно на пільгових умовах планує взяти участь у виставці дружніх регіонів м. Москва, присвяченій святкуванню Дня Москви (серпень - вересень 2007 р.).
  • підготовка та подання заявок для участі м. Миколаєва у міжнародних конкурсах та проектах, у тому числі в рамках Європейських партнерських програм;
  • розробка та реалізація спільних проектів у рамках Міжнародного Чорноморського Клубу, у тому числі надання спільних проектних заявок для подальшого пошуку фінансування з боку ЄС;
  • участь у заходах, що проводяться під егідою Міжнародного Чорноморського Клубу та Міжнародної Асоціації столиць та великих міст.



 

9. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

9.1. Демографічна ситуація

На 1 листопада 2006р. чисельність наявного населення м.Миколаєва, за оцінкою, становила 507,6 тис. осіб, що склало 41,8% населення Миколаївської області. За січень–жовтень 2006р. кількість жителів міста зменшилась на 0,8 тис. осіб, або на 0,2% (природне скорочення – 2,4 тис. осіб, міграційний приріст – 1,6 тис. осіб).

Природний рух населення м.Миколаєва у січні–жовтні 2006р. характеризувався такими даними:

 

Всього

Cічень–жовтень 2006р. у % до січня–жовтня 2005р.

На 1000 осіб*

січень –жовтень 2006р.

січень–жовтень 2005р.

січень–жовтень 2006р.

січень–жовтень 2005р.

Кількість народжених

3459

3359

103,0

8,2

7,9

Кількість померлих,

5898

6182

95,4

13,9

14,6

у т.ч. дітей віком до 1 року

20

18

111,1

5,9**

5,2**

Природне скорочення населення

2439

2823

86,4

5,7

6,7

Кількість шлюбів

3584

3220

111,3

8,5

7,6

Кількість розлучень

1877

1914

98,1

4,4

4,5

_____________
* Показники наводяться у перерахунку на рік.
** На 1000 народжених.

Природний рух населення характеризується перевищенням смертності над народжуваністю у 1,7 раза.

У січні–жовтні п.р. порівняно з аналогічним періодом 2005р. смертність у місті зменшилась з 14,6 до 13,9 померлих на 1000 жителів. Скорочення цього показника відбулося по всіх районах міста.

У січні–жовтні п.р. у місті померло 20 дітей віком до 1 року проти 18 у відповідному періоді минулого року, або на 1000 народжених припадало 5,9 померлих немовлят проти 5,2 торік.

На формування чисельності населення міста, крім природного руху, також впливає і міграція. У січні–жовтні п.р. у порівнянні з відповідним періодом минулого року міграційний приріст населення міста зменшився на 26,2% (або на 590 особ), інтенсивність приросту у розрахунку на 1000 жителів – з 5,3% до 3,9%.

Головні проблеми:
  • зростання демографічного навантаження на працюючих;
  • значні обсяги нелегальної трудової міграції.

Цілі та пріоритети:
  • збереження тенденцій зростання рівня народжуваності та зменшення рівня смертності населення;
  • розвиток системи надання житлових і споживчих кредитів молодим сім'ям із частковим їх погашенням при народженні дитини;
  • розроблення комплексу заходів щодо поліпшення умов праці із дотриманням вимог її охорони;
  • здійснення моніторингу фактичних обсягів трудової міграції.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:

популяризація серед населення моделі дводітної сім'ї;

впровадження комплексу заходів, спрямованих на збереження репродуктивного здоров'я населення, проведення спеціальних програм статевого виховання у межах шкільної освіти, розширення мережі медичних закладів, консультаційних та діагностичних кабінетів з проблем планування сім'ї та лікування безпліддя;

пропаганда здорового способу життя та “вітальної поведінки”, розвиток мережі закладів фізичної культури і спорту;

доступність кваліфікованої медичної допомоги, передусім первинної медико-санітарної;

сприяння розвитку на якісно новому рівні системи дитячого дошкільного виховання і ранньої освіти дітей, підвищення якості обслуговування, використання нових форм організації роботи на засадах різних форм власності.



9.2. Зайнятість населення та ринок праці


Основними напрямками політики у сфері зайнятості населення та ринку праці є сприяння зайнятості населення шляхом підвищення ефективності використання діючих та створення нових робочих місць. Спрямування зусиль всіх гілок влади, центрів зайнятості, підприємств, організацій та установ міста по запобіганню масовому безробіттю, сприяння соціальному захисту окремих верств населення, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.

Середньооблікова чисельність штатних працівників по м. Миколаєву (за усіма видами діяльності без урахування малих підприємств) становила 146,0 тис. осіб. Розмір їх середньої заробітної плати складає 1083,32 грн. Чисельність працівників, які працюють у малому та середньому бізнесі, становить понад 100 тис. осіб.

Станом на 01.12.06 на обліку в центрах зайнятості міста перебувало 2651 незайнятих громадян, що на 93,8 % менш ніж торік.

З метою підтримки ініціативи до підприємництва та самозайнятості при районних центрах зайнятості організовані курси “Основи підприємницької діяльності”, де безробітні громадяни оволодівають навичками створення власного бізнесу.

Одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності за 9 місяців п.р. надано196 особам, які створили робочі місця за рахунок одержання виплати з Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. На додаткові робочі місця, які створені за рахунок дотацій роботодавцям, працевлаштовано 162 особи.

Протягом 9 місяців 2006 року в усіх сферах економічної діяльності створено 11649 робочих місць, з них в галузях економіки 3858 р.м., та 7791 р.м. в інших сферах економічної діяльності.

Щорічно зростає рівень охоплення незайнятих громадян активними формами сприяння зайнятості. За 9 місяців 2006 року за сприяння районних центрів зайнятості працевлаштовано 6225 осіб; 1196 осіб пройшли профнавчання.

Завдяки активізації роботи щодо збільшення обсягів громадських робіт за 9 місяців було залучено до таких робіт 1672 особи.

Рівень зареєстрованого безробіття становить 0,8%. Навантаження незайнятого населення на 1 вільну вакансію в цілому по місту складає 1 особу.

Головні проблеми:
  • недостатня мотивація до праці безробітних внаслідок низького рівня зарплати на вакантних робочих місцях;
  • подолання дисбалансу на ринку праці між попитом і пропозицією робочої сили;
  • працевлаштування неконкурентоспроможних на ринку праці груп населення (інвалідів, раніше непрацюючої молоді тощо).

Цілі і пріоритети:
  • створення нових робочих місць;
  • залучення до оплачуваних громадських робіт;
  • забезпечення якісної професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб економіки.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • забезпечення заходів щодо створення нових та збереження діючих робочих місць, розвитку гнучких форм зайнятості, створення робочих місць з неповним робочим часом, на допоміжній роботі тощо;
  • сприяння розвитку підприємництва та самостійної зайнятості населення;
  • удосконалення системи безперервної професійної освіти громадян міста з врахуванням змін на ринку праці;
  • забезпечення соціального захисту осіб, які його потребують і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці.



9.3. Грошові доходи населення та заробітна плата


Основними напрямками політики у сфері оплати праці можуть бути: забезпечення випереджаючого зростання вартості робочої сили порівняно з іншими складовими доходів населення, регулювання державою мінімальної погодинної заробітної плати для всіх секторів економіки , посилення державного впливу на нормування праці, упорядкування умов праці працівників бюджетної сфери.

Протягом останніх років середня заробітна плата одного працівника має тенденцію до збільшення.

Середня заробітна плата на підприємствах міста ( без врахування малих підприємств та підприємців) становила у жовтні п.р. 1083,32 грн., що на 9,3 % більш ніж в цілому по економіці області та в значній мірі перевищує розміри встановлених державних соціальних стандартів.

Розмір нарахованої у жовтні п.р. заробітної плати працівникам промислових підприємств збільшився порівняно з вереснем на 1,3% і склав 1259,95 грн., що на 16,3% більше ніж у середньому по місту.

Головною проблемою є несвоєчасність виплати заробітної плати.

Станом на 01.10.06 заборгованість із заробітної плати на підприємствах, установах та організаціях міста становила 24,8 млн.грн. Розмір загальної суми заборгованої заробітної плати дорівнював 15,2% фонду оплати праці, нарахованому за жовтень п.р.

Більше половини зазначеного боргу не виплачено підприємствами промисловості.

Для зменшення та повної ліквідації заборгованості у місті та районах міста діють комісії з питань виплати заробітної плати та погашення заборгованості з неї.

Протягом 9 місяців 2006 року у виконкомі міської ради та районах міста було проведено 39 засідань комісій , на яких було заслухано 184 керівники підприємств-боржників міста, було проведено 71 перевірка підприємств.

Головні проблеми:
  • складне фінансове становище значної кількості суб'єктів господарювання міста;
  • заборгованість минулих років.

Цілі та пріоритети:
  • забезпечення зростання доходів населення;
  • підвищення розміру середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки;
  • зниження частки працюючих з рівнем заробітної плати, нижчим за середній показник по місту.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • вивчати ситуацію на підприємствах міста, які перебувають у кризовому стані, для внесення пропозицій щодо відновлення виробництва та збереження ефективних робочих місць;
  • сприяти росту реальної заробітної плати за рахунок збільшення обсягів виробництва якісної продукції, зростання продуктивності праці, фінансової стабілізації підприємств;
  • сприяти забезпеченню виплати поточної заробітної плати та погашенню заборгованої заробітної плати на підприємствах різних форм власності;
  • виконання генеральної, галузевих і регіональних угод, положень Концепції подальшого реформування оплати праці в Україні.



9.4. Соціальне забезпечення


Головною метою соціального забезпечення є забезпечення соціальних гарантій з питань праці та соціального захисту населення, забезпечення надання соціальної і матеріальної допомоги особам, які опинились в екстремальній ситуації у зв'язку з важкою хворобою, пожежею тощо.

З метою зменшення масштабів бідності та підвищення рівня життя було прийняте рішення виконкому Миколаївської міської ради № 752 від 21.04.06 «Про затвердження заходів щодо реалізації в 2006 році Стратегії подолання бідності в м. Миколаєві» .

ІІІ етап Стратегії ( 2005-2009 рр.) спрямований на посилення економічних процесів. Основними принципами подолання бідності залишаються економічне зростання, підвищення рівня продуктивної зайнятості, зростання добробуту всіх верств населення.

У місті ефективно функціонують три притулки:
  • притулок для неповнолітніх на 80 місць;
  • притулок для осіб без визначеного місця проживання на 50 місць;
  • притулок для осіб похилого віку та інвалідів на 40 місць.

Протягом останніх років у місті відсутня заборгованість з виплати пенсій та соціальної допомоги.

Головні проблеми:
  • недосконалість законодавчо визначених механізмів надання пільг та гарантій соціально вразливим верствам населення;
  • недостатній рівень розвитку соціальної інфраструктури міста, спрямованої на надання необхідної допомоги особам без визначеного місця проживання (особливо жіночої статі) та громадянам, що опинились в екстремальній ситуації (важка хвороба, пожежа тощо).

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • розширювати та розвивати соціальну структуру, удосконалювати її роботу по соціальному захисту населення, у тому числі відкрити притулок для осіб без визначеного місця проживання жіночої статі;
  • забезпечити своєчасне та в обсягах передбачених чинним законодавством надання соціальних послуг мешканцям міста;
  • координувати діяльність органів влади, трудових колективів, громадських та інших організацій щодо соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам.


9.5. Житлово-комунальне господарство


Житлово-комунальне господарство є найважливішою частиною соціальної інфраструктури, яка має забезпечити задоволення соціально-побутових потреб населення. Житло виконує важливу соціальну роль: воно забезпечує охорону громадян від зовнішніх несприятливих атмосферних умов; створює умови для розвитку сім'ї, виховання дітей, зміцнення здоров'я, підвищення кваліфікації та загального культурного рівня населення: дає можливість користуватися комунальними послугами та сучасними побутовими приладами та пристроями тощо. Разом із тим житло, виконуючи ці соціальні функції, відіграє важливу роль у розвитку продуктивних сил міста.

Житловий фонд, який перебуває у комунальній власності, налічує 3084 житлових будинків із 122123 квартирами загальною площею 6,03 млн.кв.м.

Житловий фонд обладнаний:
  • водопроводом на 96,9%;
  • каналізацією на 96%;
  • опаленням на 96,7%;
  • гарячим водопостачанням на 94,7%;
  • ваннами (душами) на 94,6%;
  • газом на 96%;
  • електроплитами напольними на 2,1%;
  • Квартир приватизовано – 70,8 %.

У житлових будинках нараховується 1596 ліфтів, 1733 будинки мають системи центрального опалення, 25 житлових будинків обладнані системами пожежогасіння і димовідведення. У дворах старої забудови розташовано 630 дворових туалетів, 547 водорозбірних колонок.

На балансі міста нараховується 810 вулиць із загальною протяжністю доріг 656 км , з них з твердим покриттям - 364 км , зливова закрита каналізація міста протяжністю 56,1 км , 1074 одиниці дощоприймальних колодязів, 888 одиниць оглядових колодязів, 2144 одиниці решіток, 77 світлофорних об'єктів, 5600 дорожніх знаків, 25724 одиниці світлоточок зовнішнього освітлення.

На території міста розташовано 5 парків загальною площею 294,3 га , 69 скверів площею 66 га , 7 бульварів площею 51,3 га , 2 пляжі - "Стрілка" та "Прибій", військово - меморіальний комплекс, міське кладовище та кладовище Корабельного району, площа набережної складає 1,2 га .

Обсяг видатків на утримання житлово-комунального господарства протягом 2000 – 2006 рр.



Головні проблеми:
  • відсутність комплексного підходу до запровадження ринкових відносин в галузі житлово-комунального господарства, недосконалість нормативно-правової бази;
  • незадовільний технічний стан основних фондів, підвищення аварійності об'єктів житлово-комунального господарства, збільшення питомих витрат та продуктивних витрат матеріальних та енергетичних ресурсів. Майже 30% житлових будинків потребують невідкладного ремонту, 20% знаходиться у ветхому й аварійному стані. Щорічні обсяги капітального ремонту житлових будинків комунальної власності складають 0,05% балансової в артості при мінімальній потребі 4%;
  • відсутність конкуренції у сфері утримання житлових будинків та прибудинкових територій.

Цілі і пріоритети:
  • забезпечення належного утримання та ефективної експлуатації об'єктів житлово- комунального господарства, що перебувають у комунальній власності територіальної громади міста;
  • поліпшення якості житлово-комунальних послуг та подолання кризи неплатежів;
  • вдосконалення системи управління у житлово-комунальній сфері міста;
  • залучення населення до утримання житлового фонду;
  • зміна менталітету мешканців по відношенню до середовища проживання;
  • залучення фінансових ресурсів для розвитку.

Шляхи розв'язання головних проблем та досягнення поставлених цілей:
  • розробка пропозицій щодо створення чітко визначеної законодавчо-інституцінної
    бази у сфері житлово-комунального господарства та запровадження її функціонування;
  • забезпечення беззбиткового функціонування підприємств галузі при прозорій економічно- обгрунтованій системі визначення тарифів на комунальні послуги;
  • підвищення ефективності використання енергетичних та матеріальних ресурсів.



9.6. Органи самоорганізації населення


За 2006 рік намітилася динаміка росту активності громадян, що призвело до створення нових комітетів самоорганізації населення.

Так, рішеннями міської ради надані дозволи на створення органів самоорганізації населення “Справедливість” будинку № 64-а по вул. Шевченка та “Данко” будинків №№ 58, 58-а по вул. Скороходова. Пройшли також збори мешканців будинків: № 1-а по Бузькому бульвару, №№ 7, 7-а по вул. Айвазовського, № 44-а по вул. Громадянській, № 131-в по вул. Потьомкінській по створенню будинкових комітетів самоорганізації населення.

У комітетах самоорганізації населення Залізничного селища, селища ім. Горького, робітничого селища Ялти, мікрорайону “Казка”, мікрорайону “Леваневський”, по вул. Декабристів, 19 проведені звітно-виборчі конференції щодо перереєстрації комітетів.

Головною проблемою розвитку органів самоорганізації населення у місті є відсутність будь-якого фінансування.