Бізнес-план харківський професійний ліцей швейного виробництва та побуту Української інженерно-педагогічної академії
Вид материала | Документы |
СодержаниеСильні сторони |
- Харківський професійний ліцей швейного І хутрового виробництва, 206.95kb.
- Правила прийому до Української інженерно-педагогічної академії у 2012 році, 1938.22kb.
- Технологія формування творчого ставлення до професійних знань студентів інженерно-педагогічної, 305.65kb.
- План проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Харків І Харківський університет, 201.15kb.
- Бізнес-план в системі управління проектами розвитку виробництва, 30.86kb.
- Бізнес план діяльності особистого господарства з вирощування гусей, 82.73kb.
- Н. О. Аналіз розвитку психолого-педагогічної складової підготовки інженерно-педагогічних, 264.36kb.
- Мвс україни університет внутрішніх справ адміністративна відповідальність в україні, 1331.91kb.
- Про реалізацію концепції розвитку інженерно-педагогічної освіти в україні постановка, 259.66kb.
- Міністерство освіти І науки України Івано-Франківський професійний ліцей автомобільного, 201.75kb.
Забезпеченість слухачів підручниками та навчальними посібниками
Учні ліцею забезпечені підручниками на 79%. Найкраще забезпечені підручниками учні, які навчаються за професіями “швачка”, “кравець-закрійник”. Для професій „швачка” (модульна система навчання) розроблені спеціальні пакети модульної навчальної документації. Забезпеченість складає 100% Недостатньо якісних підручників для навчання за професіями: „оператор комп’ютерного набору „касир торговельного залу”, “флорист”
Викладацький склад
У ліцеї сформований педагогічний колектив, який нараховує 60 педагогічних працівників. Середній вік педагогічних працівників становить 51 рік.
В ліцеї працює 10 викладачів на штатних посадах і 7 викладачів залучено на умовах штатного сумісництва з числа працівників ліцею. Всі викладачі мають вищу фахову освіту і відповідають займаній посаді: 4 (40%) викладача мають вищу категорію, І категорію – 1 (10%) викладач, II категорію – 2 (20%) викладача, спеціаліст – 3 (30%) викладача. Стаж педагогічної роботи з 3-х до 20 років мають 5 (50%) викладачів, більше 20 років – 5 (50%) викладачів. З 7 викладачів за штатним сумісництвом 1 чол. (14%) має вищу кваліфікаційну категорію.
З 20 майстрів виробничого навчання вищу освіту мають 5 (25%) чоловік. Усі майстри виробничого навчання мають найвищі тарифні розряди з професій, яким навчають учнів. Педагогічний стаж роботи до 3-х років мають 4 (20%) майстра, з 3-х до 20 років – 7 (35%), більше 20 років – 9 (45%). За наслідками атестації педагогічних працівників 3 (15%) майстра в/н мають педагогічне звання «Майстер виробничого навчання II категорії».
Всі педагогічні працівники своєчасно проходять курси підвищення кваліфікації в ХОНМІБО, УІПА м. Харкова. Адміністрація ліцею підвищує свою кваліфікацію у Центральному інституті післядипломної освіти АПН України в м. Києві
Атестація педагогічних працівників проводиться своєчасно відповідно до чинного законодавства.
Матеріально-технічна база
Навчальний заклад розташований у трьох корпусах загальною площею 3883,92 м2 .Площа на 1 учня становить 9.68 кв.м..
В 3-х поверховому навчальному корпусі обладнані: навчальні кабінети загальною площею 966,2 м2, навчально-виробничі майстерні – 94,1 м2, спортивний зал – 285 м2, актовий зал – 80 м2, бібліотека – 339,5 м2, побутові приміщення – 374,92 м2. В 2-х поверхових виробничих корпусах по вул. Червоножовтневій, 2 та вул. Ярославській, 25 “Б” загальною площею 922,8 м2 та 821,4 м2 відповідно, обладнані навчально-виробничі майстерні.
Приміщення та споруди ліцею обладнані відповідно до діючих нормативів та санітарних норм і експлуатуються згідно вимог охорони праці, правил пожежної безпеки і санітарно гігієнічних норм
Для здійснення навчального процесу у ліцеї створено 18 кабінетів та 15 майстерень, з них 5 кабінетів з загальноосвітніх предметів і 10 з предметів професійно-теоретичної підготовки(2 за суміщенням) та 3(1 за суміщенням) – з загальнотехнічної підготовки.
Для навчання учнів використовується сучасне обладнання. Учні повністю забезпечуються сировиною та матеріалами, необхідними для якісного засвоєння навчальних програм.
Процедури контролю якості навчального процесу
У ліцеї поточний, проміжний і вихідний контроль знань, умінь та навичок учнів здійснюється згідно розроблених для кожної професії „Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів”.
Поточний контроль передбачає поурочне опитування учнів, самостійні та перевірні роботи, тестування тощо. Проміжний контроль – тематична атестація, заліки, індивідуальні завдання.
Вихідний контроль передбачає виконання учнем кваліфікаційної пробної роботи та державну кваліфікаційну атестацію. До складу комісії, яка проводить державну кваліфікаційну атестацію, обов’язково залучаються роботодавці. За результатами цієї атестації учням присвоюється кваліфікація відповідного рівня.
З метою аналізу якості навчального процесу постійно проводиться опитування випускників, а у 2007 році започатковано анкетування роботодавців, які працевлаштовують випускників за різними професіями.
Сильні сторони навчального процесу:
- різноманітність видів підготовки: первинна професійна підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації;
- виробнича практика на сучасній матеріально-технічній базі з використанням новітніх технічних засобів навчання;
- можливість організовувати навчання слухачів за модульною системою, використання її для учнів, як елементи;
- залучення роботодавців до розробки навчальних програм та державної кваліфікаційної атестації;
- гнучкість у підборі викладацького складу;
- можливість залучити найбільш кваліфікованих викладачів-сумісників з числа професорсько-викладацького складу академії(УІПА);
- врахування у навчальному процесі індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей навчання учнів.
Слабкі сторони:
- довготривала процедура ліцензування гальмує оперативне введення нових напрямків навчання;
- можливість змінювати навчальні плани та програми лише в межах 20%;
- перехід на нові державні стандарти та новій типовій базисній структурі(проект 2009 року)загрожує значним збільшенням термінів навчання;
- відсутність або недостатня кількість підручників за окремими професіями українською мовою, відсутність підручників для курсового навчання;
- низький рівень оплати праці майстрів виробничого навчання та викладачів, що не сприяє зацікавленості роботою молодих спеціалістів.