І. Зародження соціал-демократичних організацій в Лівобережній частині Києва /Дарниця І Слобідки/ І їх боротьба проти царизму. / початок XX ст
| Вид материала | Документы |
- В опросы духовной культуры – исторические науки, 259.57kb.
- План. Боротьба Українського народу проти іноземних агресорів у другій половині ХVІІ, 88.34kb.
- Революційно-демократична економічна думка в Україні, 193.39kb.
- В. Д. Бабкін Політологія як наука І навчальна дисципліна, 7022.28kb.
- Проект стратегії розвитку києва до 2025 року: пропозиції бізнес-асоціацій та неурядових, 364.11kb.
- Пантелеймон куліш, 408.92kb.
- Пошукова робота, 413.81kb.
- Законодавча комісія 1767-1768 рр.: Українські бажання І прагнення, 13057.46kb.
- 1. Вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, карається позбавленням, 6079.6kb.
- Пеліновська Марина Петрівна, вчитель історії вищої кваліфікаційної категорії, вчитель, 545.36kb.
завдання підпільно! організації, бувший завідуючий залізнично! поліклініки лікар-комуніст Пульян та бувший яий Дарницької райлікарні Федоров видавали робітникам довідки едрацвздатність/ внаолідок чого багато радянських патріотів са- розпорядження окупантів, підривали їх тил.44/ дотаповці докладали всіх зусиль, щоб знешкодити підпільні орга- II на залізничному транспорті. їм вдалося заслати в організацію доощука провокатора Дорохіна. В травні 1943 рску загинули Тимо-
р Казько В.Д., відправлений в концтабір Г.ЙЛебедь / його
наші війська і він повернувся на батьківщину/, а П.Казько, [я і Б.Лук"янов виїхали на станцію Гайворон, де вступили в під- організацію"Україна".
партія і Радянський Уряд високо оцінили героїчну бороть- іїрїльншсівгзалізничників. О.М.Тимощука посмертно нагороджено :деномЛеніна, інших членів групи/ деяких посмертно/ також нагородно орденами і медалями.
Підпільна організація на ДВРЗ і січень 1942 року - липень 1943 рску/
Підпільна організація на Дарницькому вагоноремонтному заводі
створена на початку 1942 рску. Ініціатором і першим організатором
%ньоІ підпільної групи був комуніст-лідпільник Яков Мефодіввич
*Чі,оотавлени| на підпільну роботу в Києві.
'І* направив на завод ового колишнього однокурсніка по Саратов-
Університету Д.М.Воробйова. Офіцер Радянської армії ДЛІ.Вороб-
°°грапив у полон, 34 дні знаходився у концтаборі, втік, прийшов іц.
зустрівся з Кузнецем.Друзі допомогли йому влаштуватися на
і, бо він добре знав німецьку мову. і
.. » * Iі
В 1948, * І, стор.82.
зоробйов зустрівся на заводі з комуністом І .Ф.Кочергою
„вдений на завод Д.І Лисовцем - членом підпільної організації
я/ комуністом І .М.Купінським - членом КПРС з 1923 рску, який еро®/'
полон і насильно був мобілізований на роботу на ДВРЗ, З.Б,
£) В "
Гудм - полоненим воїном Радянської армії та іншими.' Разом з Г |И І Хом іл і ним/, Дєвкоеим, Сорочинським та іншими вони створили і. іїьну організацію ДВРЗ, яка наприкінці 1942 року налічувала вхе івивік/ з них 9 жінок, 12 комуністів,10 комсомольців, 17 безпар-
Організація спиралася на підтримку з боку ширеного кола каїків і службовців заводу, а також населення селища. Підпільна організація була збудована по виробничому принципу, даш цехах і відділах / поліклініка, ремонтний, вагонний, інстру вший цехи, технічна контора, друкарня/ діяли низові підпільні Уз. Дія керування групами в листопаді 1942 рску були створені основ їй паралельне бюро з 12 підпільників / Оржеховський, Сорочинський, Ьзоький, Вілісов, Калганов, Трифонов? Воробйов, Кочерга, ііубинець, в,Хвостик, Грабовий/46/.
Створюючи діяльність підпілля по цеховому принципу, керівництво йіиян ставило на мету по-перше: охопити своїм впливом якнайбільшу істьробітників, по-друге: знати все про діяльність і плани оку- на заводі. Так, наприклад, в охороні заводу працював підліль- '■коисомолець Володимир Юрченко і всі розмови, розпорядження, дані ІСТ8І«У охорони знали керівники підпілля. На телефонному коцуга- 1Ращаала А.Єленцова, яка знаючи німецьку мову, підслуховувала І ."індів і передала цінні відомості керівникам підпілля.47/
І А,І9вгКеві11ина І годи Великой Отечественной войнн 19414945" І , зад> арк.469. І
Цк'Та" * І арк.3901 ф.І, оп.І/2,опр.44, арк.68.
ЩМЇІ про діяльність Антоніни ЄлениовоІ в підпіллі і II Щ*уад."Ленинская омена"/Алма-Ата/б листопада 1963 р.; Українии23 січня 1965 р.
гаемних відомостей про окупанті в. Варя Каліниченко працювала
.-рд а хила в Носовці. Де давало ій можливість збирати дані про
І точки ворога,склади, укріплення і передавати керівництву під-
I а через них в партизанський загін "За Батьківщину!"4®/
З перших днів своє! діяльності підпільна організація розгорнула
І ііацііну роботу серед робітників заводу, а потім і серед населення
і і залізничних станцій. Підпільники регулярно розповсюджували і'
|ч0Єд них зведення Рад інформбюро і радянські листівки,які одержували [іїібва від Я.М.Кузнеця та М.І .Ратушняка. З червня 1942 рску підпіль- І0Л організували слухання зведень Радінформбюро з Москві на теріто- ІіИ заводу, використовуючи для цього німецькі радіоприймачів конто- ||і цим займалися Ганна Циба та Ганна Білоїван, яка розмножувала зве- ш на друкарській машинці .В кабінеті Рейхсбаннінспектора Брунотте- Шоробіов, Наталя Гриньова і Ганна Грибова за допомогою вбирадь- зщьП.Вдовенк6 та 6.Кривші. Багато агітаційної літературі привозим •Дарницю з загону"За Батьківщину!" підпільники І .Кочерга,В .Кал іні- "«о, К.Козка.49/
Микола Труш, Савва Іванович Брусилавецьіта Анатолій Сокірко розхвали на заводі листівки. В січні 1943 рску підчас виконання бсй- *®> завдання залщів С.І .Брусиловець. В квітні 1943 року М.Труї та '"омрко одержали від партизанів свіжі журнали"Дерець"та "Крокодил", вміщувалося багато карикатур на німецьких загарбників та їх аиків-аоліцаїв і ввечері розвішали їх на людних місцях5®/.
І ІЯШ ЙР° Діяльніоьь В.Каліниченко дивюь"дарн*цькіі ваго- "Ремонтник" 6,13,20,27 березня, 10 квітня,8 травня 1965 раку.
ЬіЛАКо КПУ ф.5, оп.2/6, спр.176, арк.391,392.
Юнацький вагоноремонтній" 15 травня 1965 року.
- 191 а
драц»вчИ машиністкою, Г.Х.Білоїван теж приносила багато цікаві
в.
в-і ті || л,!
п
і люди бачили, що не на хвилину не припиняється боротьба відчували оебе значно сильнішими, росла впевненість 1 то- Г фашистські загарбники неминуче будуть розгромленії 1 робітничих бараках в темряві,/ овітла не було, бо дуне часто пошкоджена електропроводка/ він бесіди з робітниками Іван Купин- Комісар підпільної організації розповідав про останні події
(Р*
*юятах.Новини передавала йому Наталя Молчанова/ Гриньова/, яка |і| „слухала передачі з Великої землі.51/ Великих розмірів на заводі прийняв саботаж. Цьому сприяло те, обліковці А .Б їло Іван, В.Неверовсбка, Д.Цитович, К.Козка свідомо Л0ТШШ облік і документацію, а лікарі підпільники ОЛСалганов,
9 і К.Соколов звільняли робітників від праці і теж допомага- оеботувати заходи окупантів. Все це приводило до того, що в 1942 І з 1600 чоловік виходило на роботу 400, а в 1943-му з 2800 - тіль- і.
ХЮ52/. |.
Таким чином, незважаючи на великі зусилля окупантів, завод фак- Г%—1 ино не працював. н |
XX І,
Захопивши завод, німці поставили за мету як найскоріше орган і зу- »аремонт вагонів, вкрай необхідних їм для фронту. В цей же чао під- ''«я поставило головним завданням саботувати всі заході окупантів, а *овт проводити так, щоб вагони виходили з ладу. Так, підпільник ррошвнко клав під дах вагону карбід кальція, а зверху в ньому цро- Р? Дірку, Як тільки оюди потрапляла вода, карбід виділяв парі, Н?! спалахнути - від іокри 1 вагон загорався. Бригадир вагоно- **«їяого цеху П.А.Каоьян випуокав вагони з металевою стружкою в
дорозі такі вагони виходили з ладу®/ чірній Київ" 16 липня 1965 року.
І К. Дубина - "В гоДи тяжелшх иоштанвй" К.І%2,стор. ІШ(0 КПУ ф.328,ОП.І,спр.410,арк.43. " " "" о діяльність та загиоель Павла Андріановхча ф.328,оп.І ,опр.4Ю,арк.77,78.79.801 &
рвдяяськ
ІЗМОМІ
_ ,.,„} 1942 рску фашноти готувалися відзначити день народ- I і
|0ґ0 фюрера. Підпільники вирішили піднеоти фюреру і овій "по-
„ Вночі Іван Купиноький і Павло Каоьян висадили в повітря М • -
оклад54/. Так відкрили овій бойовий рахунок вагоно-ремонт- „ідпільники.Цілу ніч фашисти метушилися біля окладу, поки пога- поівДУ• Директор заводу нациот Кольбе шаленів, намагаючись розшу- дшероантів, а наотупного дня спалахнула заводська котельня, яку |Ш| Дмитро Вілісов та Іван Струзський. Не встигли гітлерівці , як група робітників під керівництвом Івана Бородая вивела дп п'ятитонний підйомний кран у вагонному цеху .Успіхи надихнули цріотів на нові бойові діла. Незабаром інженери С.В.Сорочиноький і 1,етруський пошкодили два верстати "Гегенштайн", привезені з Німеч- р, Одного разу на завод прибув досить пошарпаний броне по I з д .Фашисти піп якнайшвидше поставити його " на ноги". Доручили цю справу моло- < цмайстрові Миколі Коотильову. Він з групою зварників на диво швид- і)закінчив ремонт. А через два дні надійшла звістка: в першому ж бою з- їи Курськом поїзд вийшов з ладу. Виявилося, що на ньому було в ста- гі, ("чеко браковану сталь. Гітлерівці одразу ж замінили все керівництво ід, мгоннощу депо, а мужнього радянського патріота М.Коотидьова підда- а- «вірячим катуванням55/. Підпільник -комсомолець В.Шрченко та інші зіпсували телефонний електропроводку, електроустаткування, мотори. Завод припинив
тривалий чао.56/
КЙЙ вагоноремонтні®" б листопада 1964 р.:
ЩИГ ф.328, оп.І, спр.410,арк.79; КОДА $.5366,оп.І,спр.ІЬ,
ЖіШрйький вагоноремонтні»" 5 лиотопада 1964 р. Ч.Й"йКи1в" 16 липня 1965 року; ПАКО Ш ф.І.оп.І/й, ШЖ арк. 28-29, «"КЛаии* т
«К про героїчну діяльність Володимира Юрченка дивись ВШ1Ш1Щ1 оп.І, опр.410,арк.80-61; "Денинокая омена" •а/ 2 лютого 1965 оекч.
врвн1 1942 рску вирішили провчити ненависного майстра іубера, з робітників. У ніч на 22 червня четверо комсомольців
гЛи його в цеху. Після цієї "зустрічі" Губера в безнадій-
ШШ
я» літаком відправили до Німеччини. .сів»1
„«і тям більше фашисти відчували хиткість свого положення, по- боротьбу з партизанами. Засилали шпигунів в загони, вико- їх для виявлення комуністів та комсомольців. Але й серед і ів булж антифашисти, що не тільки симпатизували народним месникам, допомагали їм в боротьбі, виконуючи свій інтернаціональний обо-
своїх спогадах керівник підпілля ДВРЗ Л.М.Воробйов розповів, нірільники використовували німців-антифашистів. Так, німець-анти- |остКарл Осуссіек / чи Оссісек/ за допомогою Л.М.Воробйова прово- бесіди з робітниками, розповідав їм про рабську працю в Німеччині, ммііг виявити кількох провокаторів і передав підпільникам вкрай їм німецькі документи. Другий антифашист- Щирба/пГанс"/ - канцелярії, дістав у директора Кольбе німецькі документи і "нігвлаштувати на заводу групу жінок з дітьми, які втікли від
ховалися в лісі і забезпечив їх житлом. Німецькі антифа- 11 передавали підпільникам таємні німецькі накази, які обговорюва- їерівництвом підпілля на особливих нарадах, яких в період з січш лютого 1943 рску було проведено: в гуртожитку інженерів
40, в прохідній будці - 20, в пол Іклі ниці ДВРЗ один раз Дні .57/
°Дське підпілля довго і вперто шукало зв"язок з партизанами. Дальнє завдання керівництво підпіллям поклало на одного з
х*агвнв ввмвнтник ЇШззв Іааня х Ш$х ваиу. ЖЯШІВМШ ЕШІЙ арк.§7-68: ф,32В,оп.І ІШЯВІ 4°»42» 0гни Ала-Тау / Алма-Ата/ 5 листопада
цвівюс підпільник і в-бухгалтера заводу П.ВДевкова/"Петера"/.
їоівДЇ 1942 року через підпільницю Марію Трут, яка була знайома
диром одного з партизанських загонів С.Вивневським, був вста-
аЯІ зв"язок з партизанським загоном "За Батьківщину!", що діяв г .як/
Чернігівщині <.
З встановленням зв"язку з партизанами, одним з головних завдань .'щільників стало забезпечення народних месників зброєю, боєприпасами, «якаиентами, документами, відправлення в загін комуністів, комсо- лців і всіх, кого переслідували окупанти. Підпільна організація димувала і відправила в партизанський загін 213 чоловік .Багато з з показали зразки мужньості та відваги в боротьбі з окупантами і «оса з рядових бійців до командирів. Так, Музаченка було призначено дошком штабу партизансткого з "єднання "За Батьківщину!", Тхаченхо яікомандиром батальоцу,Черняєв - командиром батареї, Тінеев - контри диверсійної групи5/. Усіх товаришів, яких переслідували фашисти, відправляли в загін, вступаючі в нього, давали клятву боротися до останньої краплі ан з ворогом. Ось, наприклад, заява Сидоренка, сина комуніста- 5®оша на ім"я командира з "єднання І ,М .Бовкуна: "Фашисти розстрілі*» матір, брата і сестер в селі В.Димерка, Броварського району, 'аік від розстрілу і переховувався у робітника й.Бурчака. На ВЕРЗ Грівся із з в "я заими партизанського з "єднання "За Батьківщину!",які ми мене у загін. Клянусь, що фашистів 1 їх слуг буду знщуван а коди треба, то й віддам без коливань своє життя*60/.
«їор» Києва" Т.П., стор.475, К.І964.
«Рвацькій вагоноремонтний" 15 травня 1965 р
щільник* передали в загін 2 кулемети, 150 гвинтівок, 20 авто-ї 180 гран. 1? тисяч патронів.61/
г « 1942 року активну учаоть в заводоькому підпіллі приймали 1
• , 0 колганов 1 ВЛ'рифонов. Частина, в якій вони о лужили, під Г потрапила в оточення, а лікарі - в Дарницький табір війоьково- „„., звідси їх за великого хабара витягнули дівчата В.О.РодІо- та н.с.Свверина, які назвали їх своїми чоловіками04', І лаштувалися працювати на ДВРЗ лікарями, де увійшли до окладу
і®
(.рівніщтва підпіллям. Вони передали партизанам 100 кілограмів меди- матії) 25 кілограмів гіпоу63/, медичні Інотрументи, допомагали •е«т овоїм товаришам, на яких пала підозра ворога, переправитися ипартизанів, видавали їм довідки про непрацездатність, допомагай мботувати заходи окупантів.
їороу заводській поліклініці зиявивоя новий лікар- війоьковополоне ак.Соколов. його прихід пожвавив роботу л 1 кар 1 в-підпільник ів.Він «дай 0,Калганову свіжі шифровки радянських радіопередач, прийняті Дарницькому концтаборі, де діяла підпільна група. Вона 0ула Нині з світом через дівчину Вікторію Бережну, що працювала вах- • .Протягом кількох місяців перебування на заводі до ового арешту Ш' трагічної загибелі, К.Соколов брав активну учаоть у роботі Створенню фондів медикаментів 1 передачі їх в ліс партизанам.
Дарницький вагоноремонтний", 5 лиотопада 1964 р.
• "Молодсй ленинец " Пенза, 26 вереоня 1966 р.
' ' 6 11 и « " В года тяжелнх исштаний" К.1963, отор.235.
?КаР-підпільник їв докладніше дивиоь К5«Я¥/Пенза/ 14 жовтня 1964 р.ЛаритикИ ЩИйШі 14 лиотопада 1964 р., аО.&Гберезня, Рок*'. «Аа травня 1965 р.,"І1еи»екокая правда"! вереоня тРавкя *І97о
підпільники Г.Х.Білоїван,А.М.6лвнцова, 6 .Мельннченко та інші в оопі* оршпочн на ДБРЗ. одночасно входиш до склад; підпільної .ді! ЗД.ііезухова і одночасно увійшли до складу заводського мужні героїні Г.Х.Білоїван та А.М.6ленцова,ризикуючи життям, з заводської канцелярії 50 німецьких посвідчень"аусвайсів" 1 їх партизанам.
£ лютому 1943 рску, рятуючись від лап гестапо, по шляху, прокла- і підпільниками Марією Труш та "Петером" -Левковим, в партизанок відправились 15 членів підпільної організації. 15 березин .цЗроку фашисти заарештували Олександра Калганова, Віктора Трифонова т ЕІдабного, Володимира Юрченка та Павла Васильовича Левкова. Ш да, а також Костянтин Соколов, Павло Касьян, Антоні на Єленцова (імадшр Онищенко загинули .Але герої не вмирають. їх подвиг живі б наших серцях завжди. Після відправлення частини підпільників іврязанів і загибелі товаришів, підпілля не припинило овоеі діяіь- ю), Підпільники, що залишилися на заводі під керівництвом Г.Х.Біло- »з щюдовкували боротьбу з ворогами до приходу радянських військ. Ьивдом, підпільна організація ДВРЗ за час свого існування: /розгорнула масово -асі таційну роботу серед робітників завод) і ьиення селища;
йодувала населення про успіхи Радянської Армії; ,(№нІзувала саботаж і дівере і І на заводі;
ворожу агентуру 1 профашистських ооіб; '"явиа антифашистів оеред німців 1 залучила їх до спільно! иіі з окупантам»;
І МВД зміцненню партизанських загонів, н&аравхяючж туди ДВДВй, 4"'0Е. медикаменти, документи;
гЧааиа радянських людей та військовополонених з фашистських *Чів смерті І
ПІДПІЛЬНИКІВ, хто дожив до дня Перемоги, живуть і працюють
ЛІ0*4'
азовський, В.М.Онищенко, В.Г.Сибіркіна/ Науменко/, С.В.Сорочин-
і т Струзський та інші. Керівник організації Л.М.Воробйов» А, *
•Аті, зараз на пенсії. Герої Дарницького вагоноремонтного Горденами і медалями/ деякі посмертно/. Молодь вчиться у Скоротися, перемагати.
Підпільна група Д.М.Матвеева на Дарницькою _Регене ратно-гумововд заводі/с ічень-грудень 1942 року/
Група інженера Л.М.Матвеева, яка діяла на Дарницькому гумо-ре- ратному заводі на протязі 1942 року, була ланкою великоі підпіль- иартійноі організації "Смерть німецьким окупантам!",якою керував ший комуніст Г.С.Кочубей.Він вирішив за допомогою друзів прокопі на Залізничному шосе від будинку Володимира Анан"вва підземний [ііцдо Чорної Гори і там, під горою, зробити невелику друкарне .Дук то було їм, голодним і виснаженим прокопати у горі шістьметровй ®йь і печеру, в який могли працювати 3-4 чоловіки.Скількж землі винесли мужні бійці... І ось друкарня готова. А де дістати
№
тут допомогли люди з групи Логвина Матвеева.Ще в 1938 році І"1 "ознайомився з Г.Кочу беем.Виникла дружба, яка потім вид і грала
велику роль в спільній борові проти окупантів,Л.Матвебв потрапив ||| втік і прийшов до Києва .Він розшукав Кочубея І за порадою ||Шр влаштувався працювати на Дарницький іумо-регвнвратний за- чІУлов січні 1942 року.65/ ИУ Ф.І,оп.2,опр.65, арк.36.
Г.Х .Білої ван, В .К .Кал іниченко.Я .М .Ку знець.В .1 .Мироненко, анова/ Гриньова/, Є.М.Мельниченко, Вії. Неверовська/Гурівнко/,
о«й вибір був не випадковий. Кочубей хотів мати своїх людей дарниця- це залізничний вузол, це шляхи на Харків і Черні- е можливість дівероійної роботи на самому заводі .Л.Матвеев І ттп підпільної організації головного бухгалтера заводу Е.Е.
№ у
Яерсіва, а також кур"ера Ганну Дениснж, робітників заводі ЛЛв(н-
Ч йСерова, М.Дробота, Д.Жугана, А.Хотинця,В.Дедюка,Урбановича, фі ж
Л«ііеІ,В.Землякова,С.Лобка,завідуючу отоловою Г.ЮвБережну» та її Бікторію.Два члена організації працювали в Броварах.-І.Ю.Пожи- 1ІИ! і Дзюба66/.
м і.1) Ложивілов знайшов у руїнах друкарні в Броварах шрифт і через ідерепанова передав його Кочубею для використання в друкарні на іирнії горі •
Поля почала працювати друкарня- потекли тисячі листівок в іуки рнських людей, які були безмежно вдячні тим,хто ніс до них правте більшовицьке слово.Підпільники групи Матвеева розповсюджували всади і зведення Рад інформбюро. Ца заводі, серед жителів Дарниці, Товарів і інших селах.Л.Матвеев випускав недоброякісні креслення, шзривав плани по відбудові заводу .Підпільники* діставали зброю,па- * і передавали їх в Кобижчанський партизанський загін,встановію- I®зв"язки з іншими підпільними групами.68/
організації встановлено нами за ПАКО КПУ ф.І,оп.І/2. •45,арк.І8; спр.66. арк.16,23; оп.2,спр.65.арк.36;спр.ї08, Р.О/.1І7; ф.328,оп.І,опр.413,арк.II,58-зв.; "Киевщина в года иликой Отечеотвенной войнн" К.1963,атак.267,також з бесід з колиш- ос підпільницею групи Л.Матвеева - Г.О.Денис0к,
' ПАКО КПУ ф.І ,оп.І/2, опр.66,арк.16; спр.І02,арк.434.
і!;'аи Ж є,ф.І,оп. 1/2, спр.102, арк.438 і "Киевщина '«ко» Отечеотвенной войнн" К.1963, отр. 268 ,
ПАКО КПУ ф.І.оп.ІА, опр.45, арк. 18.
Підпільниця Г.Денисш працювала на заводі кур"ером і мала доступ ддрію заводі,до документів і бланків. Ризикуючи життям, вона ' дала їх; а робітник Полубей передав їх партизанам. У неї на
«лоі збирались групи людей , яких машиніст депо О.Назаренко уводив
г м/ і
шріизанів '. Л.Матвеев і £.Діесперав давали їм листівки,яких
розповсюджувала в Дарниці і в селах Київської області.Мужнц під-
-ця нагороджена медаллю "За відвагу".
Завдяки підлим зрадникам, окупанти в грудні 1942 року заарешту-
- в Броварах Дзюбу, 26 грудня попав у пастку в себе вдома І.М.Мат- в ці ж дні гестаповці схопили на заводі основну групу з 10 під-
іільннкїв /Дие с перов, Л і ве нтант, Серов, Дробот, Жуган, Хотинець, Урбанович, гояубей, Г.Ю.Бережна,В.Бережна/. З січня 1943 року в Броварах схоп- ио[.Б.Покивілова, а 5 січня майже 150 гестаповців оточили буднно- ж на Чорній Горі. Вісім годин йшов нерівний бій.Фашисти перемогли. ЙШІЯГЛИ з будинку-фортеці п"ятьох поранених героїв / трьох чоло- ІІІ і двох жінок/.
«заарештовані - безпартійні комуністи, загинули як герої.З груіш ІІатвеева залишилися в живих В .Земляков,С .Лобок,В .Дедюк і Г.Денисі®,
- охопленії поліцією зупЙпа. втекти в Білу-Церкву, де й була до візво- N Радянськими військами.В.Земляков і С.лобок після визволення
вступили до лав Радянської армії і загинули, захищаючі Віт- Ц Ьля Віктора Де дюк а нам невідома.
Підпільна патріотична група Д.Д.Вишневоького
Житель однієї з Дарницьких шкіл Д.Д.Вишневеький,який опинився на 0*ані» ворогом Дарниці, вперто шукав і знайшов зв"язок з партізан- 8гоном"За Батьківщину!" Він одержав завдання створити в Дарниці
ПАКО КПУ ф.І,оп.1/2, опр.45, арк.18.
підпільників і в 1943 року створив підпільну патріотичну 6 чрловік/ Д.Д .Вишнево ький, Д .Т .П ікуль, В .Г .Кадоло, Я .Г.Вазило,
Ш
Воі вони з почуттям патріотичного обов'язку підписали"Присяіу", особисто склав Д.Д .Вишневе ький.71/
Ррупа ставила завданням: організацію дивероій і оаботажу міро-
які проводили окупанти, розповсюдження листівок, газет, (в№ радінформбюро, усну агітацію з метою укріплення в населення иеяості в неминучому розгромі фашистських каті в, підготовку людей переходу в партизанські загони. Так, отоляр Плаксія і слюсар щодо, працюючи на ГЕМ"! виводили з ладу устаткування, затягали Іпрокжремонту, розповсюджували серед робітників листівки і проводили 37 агітацію.
Інвар Лінкин, працюючи в депо, також розповсюджував листівки, а «допоміг багатьом радянським людям уникнути від фашистського раб-в. пав Німеччині. Сам керівник групи Вишневський, працюючи на Біржі в* Йі плутав документи про наявніоть працездатного наоелення в рай- те і сприяв тоцу, ЩО багато людей уникли відправки в Німеччину. л» сане робив член групи Пікуль у селищі Воскреоеноька Слобідка/. и"
ПАКО КШГ ф.І, оп.2, опр.119, арк.1,2. 'ЇСІ И дивись там же, отор.ЗЗ / 1 І м же, арк. 4-6,7,14,15-16.
(н підпільних організацій, що діяли в Дарниці, боротьбу з
„ии вели одиночки. Стійкі радянські патріоти, безмежно віддані іі*"
" ( ї0Мунізму,вони внесла гідннй вклад в справу боротьбі з окупаймось деякі з них:
. і - бухгалтер толевого заводу ВКШС олухав зведення Радін- лро і розповсюджував їх серед робітник їв.Він же допомагав голод- драдівникам продовольством, яке брав з німецьких складів.
А.6. 1 комуністка, була зв"язковою між підпільною групою і командирами партизанських загонів Клопотовського.Дівоніна, іиченко і Іванова, передавала їм зброю, радіоприймачі, ховала парті- і розповсюджувала листівки і газети, входила в групу Сороки на івництві залізничного моста.
я сі. - комуністка, мала зв"язок з партизанським загоном "За Батьку! "розповсюджувала серед населення листівки і газети, переда- іпартизанам розвідувальні дані, медикаменти, папір, канцприладдя. М.А. - бувший член завкому фанерного заводу, проводів на
мі агітацію проти німців, передавав партизанам зброю. мевіч Г.К. - шофер фанерного заводу, передавав зброю партизанам.
в і.А. | комуніст, інспектор Дарницького відділу Держбанку, «буваючи на окупованій території, мав зв"язок з партизанами,одер- ®літературу, листівки та розповсюджував серед робітників. Ш-ька Г.М. - комуністка, завідуюча райбібліотекою, надавала ма- ШУ допомогу та організувала визволення з полону комуністів | та Савченко.
2Ща_суі. і комуністка,ховала у себе в хаті полонених та Радянських воїнів, допомагала їм бігти з полону.
Ц»£і І комуністка, робітниця М"яоокомбінату, мала зв'язок з *ї®нами, виконувала їх доручення, передавала документі віїськово-
» Допомагала їм бігти з полону7®/.
"п. 1 1 оп.І/2, спр.45 арк .І7-18;<і>.328,оп.І,
о піл німецько-фашистських окупантів. Радяноькі війська цро- Г . сВій переможний наотуп на Берлін.
результаті наступу Червоно! £рмії, в 1944 році фашистські Щ були вигнані з України. Особливістю цього стану Вітчизняної було те, то одночасно з проведенням величезних наступальних ж після визволення окупованих районів у грандіозних почалися відбудовні роботи. Відступаючи з Дарниці, фашисти вщент зруйнували весь житловій всі промислові підприємства, всі культурно-побутові заклади, од відбудова вимагала від партійних організацій величезних зусиль, фінальною умовою успішно! відбудови народного господарства були ляди, спрямовані на відновлення і зміцнення партійних, радянських, Спілкових і комсомольських організацій.
З жовтня 1943 року в Дарницькому районі перші комуністи Слосаренко, Хмель,Давидов очолили керівництво районної партійної нізації 16 листопада 1943 рску відбулося перше після війни засілая Дарницького райкому КПУ/ Єфімов, Теплякова.Слюсаренко, Дараган/.
партійна організація на кінець 1943 року нараховувала біля комуністів, об'єднаних в 16 партосередків7бЛОдночасно під керів- "Мвом партійних органів йшло комплектування апарату міськкому та В райкомів ЯКОМУ міста Києва./ Дарницький РК ЛКСМУ тоді очолю- м,Б°чарова/. Міський І районні комітети ЛКСМУ одразу приступили "йовлення комсомольських організацій на підприємствах, в учбовії як* починали свою роботу. ПАКО КПУ ф.328,ОП.І ,спр.І ,арк.1,2,3,7,30,31 ;спр.Ю,арк.38.
робот* новоутвореного райкому КПУ в перщу чергу була спрямована сне створення первинних партійних організацій і систематичне
їми, мобілізацію комуністів і безпартійних на виконання
комуністично! партії про відбудову народного господарства
[вомоіу фронту. В основу своєї роботи партійна організація району (постанову РНК СРСР 1 ЦК ВКП/б/ від 21 серпня 1943 рску " Про
заходи по відбудові господарства в районах, звільнених |ь- і |іднімецької окупації". Визволені від фашистського іга і натхненні „де Червоної Армії, трудящі Дарниці з великим піднесенням взяли! «відбудову зруйнованого господарства, дія успіху наступальних дій радянських військ дуже важливо було вдувати залізничний транспорт і насамперед мости через Дніпро, керівництвом партійних організацій у листопаді 1943 року 6000 киян іощ числі дарничани разом з воїнами Червоної Армії взяли участь а- будівництвї Дарницького мосту через Дніпро. Командуючий Воронезьким а. згодом 1-м Українським фронтом М.Ф.Ватутін затвердив строк відбу- в- пмоста - 20 діб. |тв;
глевку до зведення моста залізничні війська почали ще на далеких |л, яауиах до Дніпра.Заздалегідь було заготовлено 5 тисяч кубометрів >и- "ииатеріалів-паль, рам, а також 50 тонн поковок. Київ було визволене листопада, а 7-го було розгорнуто будівництво моста через Дніпро, йна об"ект виходили до 2500 чоловік, серед них багато комуністів , ОДомольців з Дарниці. Працювали в дві зміни по 12 годин, працюва- - Шр І вночі, в крижаній воді, під бомбардуванням ворога, коли 'Ріли зеніток заглушали шум будівництва.І в таких умовах багато |и§ особливо комсомольсько-молодіжних, виконували нормі на 250-
завдовжки 1059 метрів було зведено за 13/1/ діб, тобто на 4 Раніше строку .Це було видатне дооягнення наших залізничних о 1 Рові Великої Вітчизняної війни. Велику групу солдатів і
залізничних військ, а тако* робітників киян 1 дарничан було 1 да)і0 орденами і медалями, а керівників будівництва І ЛО.Барен- I ц.Кабанова удоотовно ордена Леніна 1 Золотої Зіркі Героя ютично! Праці .Незважаючи на те, що фронт знаходився близько
Уві] Іцваька
рл залізничники отанцїіГ Дарниця. Не чекаючи вказівок,вони при- ' д0 ремонту отанційного господарства .Вже 14 жовтня 1943 року ІЯ дарниця була готова приймати поїзди на двох колІях.Уоп1ху в І залізничників оприяло й те, що в січні 1944 року було отворено «іоіій партійний комітет отанції Дарниця, який об"єднав 80 комуністе/
вів Дарниця називали"отанц1я-герой" за мужню, героїчну роботуч доо колективу. Навіть у дні найзапекліших бомбардувань ні на хві- не покидали залізничники своїх фронтових поотїв.Складачі поїздів Шун 1 Еуглак, диспетчери Федір Ватаев 1 Ануров,старший отрілочних ар, касир Татарська під розривами авіабомб рятували вагоні з рщінними вантажами для фронту .Загорівся ешелон з боєприпасами «шим,Ризикуючи життям, кинувоя вивозити вагони диопетчер Батавв.
під час нальоту виводили вагони з воєнним опорядженням правши сортувального парку Дірюжников, Гіеккер.Буглак.Тількі в оди Вів запеклого бомбардування Дарницькі залізничники врятували 400
| вантажем для фронту .48 годин без відпочинку не залишали гм ВДота зміни чергових по отанці І Шечкова, Самокиша,Доданка.79'
"Нариси..." отор.472-473:"Вечірній Київ" 5 листопада року( 25 жовтня 1973 рску.
ПАКО КПУ, ф.328, оп.І, опр.ІЗ, арк. 33. воька правда" 3 червня 1945 року.
авіація проводила щоденні бомбардування, мужніоть 1 героїзм
а-
|в. І
ті,, іл, В
Залізничники розташували пункти управління в землянках,Оліяда- I оіандія працювала безперебійно .Відбудували механізовану горку,
Р
...залізничника в 1945 році завершили повітряну сітку .Напере домі (і*8®
травневих свят 1945 року станція одержала перехідний Червоній ор дівденно-Західної залізниці за перемогу у передтравневому балістичному змаганні за швидкісну обробку поІздів.Значио змен- простої вагонів. Бригада Жигу на формувала поїзді за 20 хвилин ' фць 35. Формування за його методом наслідували комплексні брига- яБуглака і Орапа. Кожен з них мав на своєму рахунку десяти дорого- <22 годин, що набагато прискоряло обіг вагонів./ щ чином, завдяки героїчній праці колективу, керованому комуні- «ая, безперебійно йшло постачання через станцію Дарниця військ 1-го фінського і інших фронті в,які переможно закінчували Велику Вітчиз- щ війну .Ставали до ладу і інші залізничні об"екти. Так, за короїді строк ДВРЗ, вагонне та паровозне депо підготувались хо ремонту згонів і паровозів.
вчасно з залізничними об"ектами почалася відбудова Дарницьких згдаїств. Навколо руїн Ре ге не ратно-гумового заводу почали виникати ииики : селилися колишні кадрові робітники. В холод і спеку розгин територію заводу, відкопували завалені цеглою змішувачі,вальці, Іаа®и. Тут же ремонтували і встановлювала на фундамент .По 1,5-2 ірацввали А.Зеленков, $.Кирилець,Г.Ременик,Я.Ющевко та інші.
році став до ладу першій об"вкт - цех по ремонту автопокришок '"омх чобіт.81/
'РУІн почалася відбудова фабрики"Київволокно".Державні органи ї|ц* перед колективом відповідальне завдання: до повно! відбу- , тимчасово використати приміщеная що уціліли, ровміо-
""Івсжа правда" 3 червня 1945 року. "ИІР«іі Київ 5 листопада 1958 р.
-рвання 1 налагодити вицуск першої черги віскозного вовку.
• >946 року колектив домігся великої перемоги - почався випуск
Г 62/ І
рвого вовку. 4
В ірудяї 1944 року почав випускати фанеру Фанерний завод, в ко-
сїрок були відбудовані толеві заводи, М"ясокомбінат та інсі
дато прикладів самовідданої праці показували комуністі.Ім"я русого каменяра І.М.Рахманіна стало відоме всій краініІБудівнк ;ті5-драдіда, він точно вирахував час, що витрачається на кошу -даіо, і прийшов до висновку, що величезна частина робітничого дернується на другорядні роботи. Тому Рахманін відокремив основ- роботу від допоміжної, ретельно підготував інструмент,дослідів зедрозтану, раціоналізував кожну операцію, потім випробував навй ея.Наслідки були блискучі. За зміну на будуванні житлового буджн- І'ініюкіав 13000 цеглин. Де був рекорд Києва. І коли Іван Мнхаі- ш знову став до мурування " на широкому фронт і", він вмурував Фшн - цродукцію цілого заводу за зміну. Перед жовтневій!
1945 рску, муруючи пекарню для жителів Дарниці, уклав за зо 40960 цеглин. 12 залізничних платформ - 192 тонни були перерві на бездоганно змуровану стінку. Газета "Правда" справедливо ріого "найкращим муляром України". Завдяки йому сотні труда-
які нили в землянках, перебрались у нові квартирі,®8 *®звагного каменяра підхопили А.Куліков з Ленінграда, М.Цранхі-
"«Віюрусі 250 будівників Південно-ЗахІдної залізниці та багато к
Iа Киевскому комбинату искусственного волокна" ЩрЩ стор.8.
•"Україна" 1946, * І| стор. 8.
фЮ ініціативи 1 винахідливооті проявили перші помічники |Стів - комсомольці, яких в районі на початок 1944 рску нарахо- ■ 203, об'єднаних у 8 комсомольських організацій.®
НР р
«ідбудова Дарницького залізничного вузла стала одним з перших завдань Київоької міської та Дарницької районної організації Дарницька комсомолія створила десятки молодіжних бригад, крім організовувались недільники по відбудові вокзалу, перону, колій, к| ' шайстерень, збудували гуртожиток. Працювала молодь самовіддан- - того вимагала обстановка воєнного часу. Особливо відзначались ккшольці Валентина Небрат, Валентин Рудь, Клавдія Косих, Катерина вкбей, Дора Лісицина, Галина Желтовата, Зінаїда Александрова та і, Весь Київ знав Ольгу Єгунову, яка 0ула взірцем роботи по-фрон- оцу та Тимофія Татарчука.
944 рік молодь Дарницького і Залізничного районів за один рік а- на відбудовчих роботах 70 тисяч людино-днів, за що в. вузлову комсомольську організацію / секретар комітету А.Г. з- |іиіниев / було нагороджено Почесною Грамотою ЦК ВЖСМ.Багатьох те шсомольців нагороджено значками НКШС та грошовими преміями. На [л, і ДВРЗ комсомольська бригада Соловицького в короткий строк >и- водопровод та інші споруди. Комсомольці фанерного заводу заводську контору і котельний цех. Комсомольсько-молодіжній І паровозного відділу було црисвоене звання " фронтової бригада"; Партійні організації очолили роботу по відбудові підприємств, 'вого фонду, шкіл, клубів і бібліотек. Вже 25 листопаду 1943 року навчання/ поки ще тільки в шкільних кімнатах/ по Ново-Дар- вулиці № 74, Крупської № 16, Ш Інтернаціоналу / зараз Празька/ І Манільській Слобідці по вулиці І Травня 25 та в Осокорках 4 .ДАКО КПУ ф.328, оп.І ,спр.ІЗ,арк .20. й
омська правда" ЗІ о Ічня 1945 р.; "У битві за Київ",К., 1973,
■■■я
приміщенні колишньої школи.88Відновила роботу лікарня та інші ' н| заклади. Велику і різноманітну допомогу у відбудові зруйно-
оГо господарства дістали трудящі Київщини від Щ ВКП/б/,Уряду руського Союзу і братніх республік. На відбудову комунального
додарства, житлового фонду, промисловості і транспорту області в 1944-45 роках було виділено понад 2 мільярди карбованців, мівяа і швидка відбудова народного господарства була результатом повсякденної роботи партійних організацій, високої активності трудний братерської допомоги російського та інших народів нашої багатонаціональної соціалістичної держави, великих переваг соціалістичного ладу. З усіх кінців країни в столицю України прибували інструменти, іатеріали , устаткування, 3 Куйбишевської області - 40 вагонів ас- Іальту, з Карело-Фінської республіки - ешелон будівельного лісу, з Башкирії - 10 вагонів скла, з Татарії 1 5 вагонів будівельних матеріалів і інструментів. Від військ І Українського фронту населення Київщини одержало 771 трофейну автомашину8. Душею відбудови були комуністи. Вони показували приклад самовідданої праці, вели широку роз'яснювальну роботу серед населення. Районна партійна організація проводила велику роботу по ідейно-політичному мхованню кадрів і населення району в дусі дружби народів СРСР і пролетарського інтернаціоналізму.
Райком парті ї велику увагу приділяв питанням противоповітряної Хороші, Завдяки прийнятим засобам, воі наслідки нападів ворожої ОДці] швидко ліквідувались.
чао нападу ворожої авіації на Дарницю 8 квітня 1944 року разом 'Радянськими воїнами велику мужність проявили воїни зенитчикжиоль- оької армії, які в цей чао знаходились на станції Дарниця. В цьому
Ц Див. ПАКО КПУ,ф.328,оп.І,опр.І,арк .4. Ц "Нариси"... стор. 474.
І окому <5ою вони збили кілька фашистських літаків.Загинуло 49 1 сбКйХ воїнів і 68 було поранено.
1 створена райкомом партії група подривників на чолі з О.К.Шев- >
і „о тільки в районі Старої Дарниці зібрала та знищила: авіабомб - 1
мів -3823, гранат 558, снарядів - 14024, За героїчну працю по
і ''
Ізіруванню станції Київського вузла, особливо станції Дарниця, і • .«Левченка нагороджено орденом Вітчизняної війни І ступеню. 9 трав-іь- 1945 рску закінчилася Велика Вітчизняна війна. За ратні подвиги и війни тисячі дарничан нагороджені орденами і медалями СРСР. і ммани-воїни і підпільники вписали безсмертні сторінки в літо- дс боротьби з німеііько-фашистоькими загарбниками. Імена героїв но- з ель коли, піонерські дружини, комсомольсько-молодіжні бригаді. Рі- ) мш Виконкому Київської Міськради від 16 серпня 1965 року 1-ї і Н колонам тепловозів локомотивного депо станціі Дарниця присвоєно га- іі'я героів-підпільників О.М.Тимощука і Г.Й.Лебедя / Лебедева/.Імена ів. кроїв навічно викарбовані на граніті і мармурі численних пам"ятни- ав- іів, монументів. Трудящі Дарниці доглядають могили, прикрашають їх т ■вітами, а червоні слідопити- школярі ведуть пошук героїв. Слава їх іл, Ьмертна, незгасна, як вічний вогонь Слави на могилі Невідомого ои- «ядата.
1-
ДАРНИЦЬКА РАЙОНА ПАРТІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ В ПЕРІОД ВІДБУДОВИ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА І ДАЛШОГО РОЗВИТКУ СОЦІАЛІСТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА / 1946 - 1955 роки /
закінчення Вітчизняної війни країна повернулася до мирного -дніва. Перемогу У війні радянський народ здобув дорогою ціною, («іонів радянських людей загинули на фронті й у тилу від рук дськп загарбників. На тимчасово окупованій території гітлерівці доеністю зруйнували промисловість, сільське господарство та куль- ,.побутові заклади. Ведаезних руйнувань зазнав за роки війни Дарницький район міста м. Фашисти зруйнували всі промислові підприємства,залізничний зої, всі культурно-побутові заклади, житловий фонд. З 4000 будинків коїлось тільки 243.Матеріальні збитки району складали більш як 620 Ліонів карбованців.
За 1944-1945 роки трудящі Дарниці під керівництвом партійної орга- ваціі відбудували частину промислових об'єктів і культурних закладів. ї, партійна організація підприємства п/с 512 виконала рішення Державі Комітету Оборони про збудування сірчаного заводу, почали прац
Це були тільки перші кроки. Основна робота по відродженню °Иого господарства району була проведена в 17 п"ятирічці /1946- №•/, головне завдання якої полягало в тому, щоб не тільки відбу- народне господарство і досягнути довоєнного рівня, а і значно Цйти Його.
дачною подією в житті комуністів і всіх трудящих району була ІУ Ц Ртійна конференція, скликана вперше після війни в грудні 1944
у -
І звітній доповіді райкому,виступах делегатів і в резолюції було
діяльності районої партійної організації з часу II Ш кон- чтиг ф.328, оп.І ,опр.ІО,арк.39;сар.63,арк.7
її, тобто за 4 роки. Основну увагу делегати приділили дальшої* яню теши в відбудови народного господарства райоцу. Партійним Газація* довелось в цей час переборювати величезні труднощі: не ,?а50 техніки, сировини, палива, кваліфікованих кадрів, коштів,
продуктів спожирання для населення. Зберігалась карткова системі -«п складні завдання відбудови народного господарства можна було ф на основі високо! політичної свідомості і трудової активності Іданів та службовців. Тому райком партії вживав заходів додо зміц- 9
оерринних партійних організацій, які зростали за рахунок конусів демобілізованих з армії, тих, що повернулися з евакуації і за Р0Н® прийому в партію кращих робітників та службовці в .Якщо на почате: року е районі було 376 комуністів, то на початок 1948 року - 1167, 21 січня 1960 рску вже 1733. Завдяки зростанню чисельності коцу- ішв, райком партії дістав можливість значно розширити сітку первин- : к організацій. В 1945 році їх було 259 % в 1946-му - 54, а в 1950-му І
Під керівництвом партійних організацій зростали і міцніли комсо-
аьські організації району. Комсомольських організацій на початок
а,
року було в районі ЗО і в них 590 комсомольців, м на початок року-відповідно 50 і 1500%
Завдяки неослабному партійному керівництву, района комсомольська йнізація активно допомагала партії виховувати молодь, спрямовуючі ТвоЙі зусилля на відбудову і розвиток народного господарства. 3*1 рік післявоєнної п"ятирічкй розпочався великим їздовим і палі- *** піднесенням всього радянського народу» викликаним» підготовкою "борів у Верховну Раду СРСР. Скрізь на підприємствах І Оудовах Гнулося соціалістичне змагання. Завдяки героїчній праці комуніс- Iі* комсомольців і всіх трудящих план 1946 року був успішно здіісне- Рз&ращих показників досягли заводииешсузня\ "Транссжгнал",імені
зал і зничний Київського вузла та І ив і •Колектив Дарницького м ж е, спр .311,арк .34,94; сор.ЗІЗ,арк.І04. же, спр.10,арк.38; спр.311,арк.67.
креіюйтного заводу / ДВРЗ/ понад план за рік відремонтував 617 ІВ | 2228 колісних пар. V
[ ребудувавіпи партійно-організаційну роботу відповідно до умов будівництва, района партійна організація водночас посилила Політичне виховання мас. Успіх ідеологічної роботи залежав, Іред, від того, як оволодіють комуністи маркеистсько-ленінськоюі •І0, від підвищення їх ідейного рівня. Щ КП/бД,Київськи:: обком іідеком партії одразу ж після визволення Києва забезпечили віднс©- І лаг теми партійної освіти, мережа якої весь час зростала. Так, * в 1945 році в Дарницькому районі партнавчанням було охоплено 59$?. ивої кілжості комуністів, то в 1947 році вже більш як 30% кому- | гліз, 566 комсомольців і 2947 чоловік беспартійного активу .В 1947/48 І У&ьшщ році в районі діяли: І Райпартякола, 6 полі тзжол, 135 гурт- ; 2ю вивченню історії ВКП/б/,61 група самостійно вивчаючих, всього тхгчів 4618, з них 1105 комуністів. На кінець п'ятирічки в районі рв філіал вечірнього Університету марксизму-ленінізму, 20 політшкіл, іщнкіб, Всіми фордаад політнавчання було охоплено 1596 комуністів, »1950 році - 1616 комуністів, 1956 комсомольців і 2918 беспартійнихі
Активцу пропагандистську діяльність розгорнуло створене в травні Щроку Товариство для поширення політичних і наукових знань УРСР товариство "Знання"/- 1 Цтт товариства
вітали для трудящих райоцу диллекцій, на яких були присутні Іислл/ ? Натхненні партією, робітничі колективи проявляли високу сві- ї Вони розгортали соціалістичне змагання, прагнули виконати і виконати п"ятирічний план. З року в ріж цромисловість рай оду наби- і Меіши, закінчувалася відбудова зруйнованих підприємств, були спо- М і введені в дію нові підприємства./ 1947 році почалося Оудів- Дарницького шовкового комбінату / «ШК/, а вжб через рік він
шШШзпЯ і сіл «Київ ,К«1968, стор.446. ШИШВГ ф.328.оп.І,опр.311,арк.94;оп.З,спр.І ,арк.І05;спрЛ32, «В «79-80:
Партійна організація ДБРЗ/І48 комуністів/ провела значну роботу !.цйудові заводу і ремонту 4-х осьових вагонів, вкрай необхідних родного господарства .В тяжких умовах / відсутність житла,зап- .яя,матеріалів/ колектив ДВРЗ систематично збільшував випуск про-
дсизсв ленінградців виконати план 1947 року до 30-х рокоеин знайшов широкий відгук у дарничан. Колективи підприємств р&оцу |' 17листопада виконали план на 116,2, дали продукції на 6361 тисячу ранців. Сверловщик ДВРЗ Євтухов виконував норцу на 500-00055 і один рік виконав 7 річних норм. Слюсар Бородай - на 200-400$ і нере-л зленій досвід молоді. На М"ясокомбінаті дві річних норки виконав З робітник, три - 12 робітників. Як завжди в авангарді трудівників
йшли комуністи. В районі не було жодного комуніста-виробничника,4 іії бг не виконував норцу нижче ніж на 120
Це ширшим розгортанням соціалістичного змагання ознаменували ущі Києва 1948 рік. Міський комітет КП/бД, райкоми і первинні Зміїні організації багато уваги приділяли узагальненню, розширенню провадженню досвіду передоззикїв.Міські та районі наради,зльоти но- 1 ймрів, гласність змагання, заохочування передовиків, перехідні Чер- і
прапори,районна міські Дошки пошани - все це сприяло дальшому йесеиню творчої активності трудящих Києва.
Дозі річниці Жовтневої Революції виконали річний план II підлети району. Знаїний муляр І.Рахманін за 2 роки 10 місяців виконав 5Річних норм, ІІотихинський / фанерний завод/ - 6,5 норм, -іахно- то- Авторемзаводу - 5 норм, Кратко - коваль - 6 норм. Зростання вжцуску руслової продукції в районі в роки ІУ п"ятирічки видно з таблиці:1/ І
А
V
Продукція 1945 ріж І94бріж І947ріж
Підприємство
ч
||$8
'йерниі завод
5*Г"Га м ж е, оп.І, ЕІ м я т
в ідре монтовано вагонів 1542
фанера в кубічних метрах 526 •ЗІ Г, арк .58,59.
продовження
ійзавод
каніфоль в тонах
гСокомбінат- м"ясо в тонах
2187 289
5741 2348
7600 3901
(«ЯСО >0Х
Гпяая 1949 рску промисловість району виконала на І00,І$.Чотири
Ш/ д,
к„мСТБа : Авторемзавод, Толевий завод» , Лісжімзавод і Фанер- [дконали п'ятирічку вже в 1949 році, а 16 підприємств району з Іистроково виконали план 1949 року. Весь час зростала активність
„оявшсь численні новаторські починання. Попереду в них йшли цвісти - самовіддані борці за щастя трудящих. Лелеко за межами доф стали відомі імена пічника Соловйова, який за рік виконав 2,9 Ш норми, штукатура Сливи, столяра Усманова>, коваля Гроіула, які ішишш продуктивність праці на 20052.
и4ииир*уіі{г&
ш четвертої ппяткрічки в Дарниці
яр Дарницько! будівельної дільниці, комуніст І .М.Рахманін застосу-
еведкісні прийоми укладання цегли. Він раціонально розставив робіт-
І!, поліпшив організацію праці на всіх видах допоміжних робіт. З
«ногою інженерно-технічних працівників І .М.Рахманін вдосконалював
Пісну кладку цегли, доводячи її до справжнього мистецтва. Протягом
щріад він виконав 26,6 річних норм, за що був у 1950 році удостое-
'Державної премії. Сотні його послідовників на Україні, в Російської і й
Радії, в інших республіках, а також в Монголі і досягли високих і .
рників на будівельних майданчиках;8/
Роь за економне витрачання матеріалів 1 сировини,колективі
Г«ФНвмств все більше уваги звертали на підвищення якості продукції.
| ® майстра Краснохолмського камвольного комбінату комуніст
ГСавАР Чутких запропонував змагатися за звання бригад відмінної
Г* чюдукції. За його прикладом в Дарницькому районі було органі-
1318 таких бригад а по Києву - більше тисячі.
стор.4% та ПАКО КП7 $.328 оп.І .спр.ЗІІ ,арк.53 і КПУ ф.328,0п.3,сар.312,арк.79.
о &то уваги приділяла района партійна організація діяльності
ліьськоі організації, яка значно зросла за роки п"ятирічки.По-
Какуністами комсомольці показували зразки самовідданої праці.
\аШ на підприємствах району було вже 52 комсомоли ько-молодіж-
В змаганні на честь 30-х роковин Жовтня з 800 комсомоль-
шадМетх на виробництві, достроково виконали план 528, а 60 ком-
іьпів виконали по дві річних норми. Трудова Дарниця пишалася стодя-
і гадаєм,який виконав чотири річних норми, токарем Гузіем - 3 нор-
I -«казуром Ніною Калніболоцькою - 2 норми, апаратчицею Олександрі ™
ЦїаїяноЕОЮ, яка щоденно виконувала норми на 180-200$ та багатьма мі'
йоряд із завданням відродження і дальшого розвитку промисловості ктранспорту в центрі уваги партійних і радянських організацій л*ар- Ького райоцу з перших днів визволення від німецьких загарбників ршпитання відбудови фонду, коіаунально-побутоюго госпо-
нш, культурно-оовітніх установ. Так, в 1948 році 0уло відбудовано У тисяч квадратних метрів житла, діяли 12 шкіл з 4700 учнів, аієдич- рдолшіоіу надавали 98 лікарів.Значні роботи по благоустрію рйоду
одведені в 1949 році: збудовано залізничну поліклініку, стадіон, №овий комбінат, лазню, відкриті дві школи,нові магазини, авторі маршрути, понад план збудували житла на І тисячу квадратних рів1/.
З"їзд КП/бД, який проходив в січні 1949 року, підвії перші с?іад по відбудові народного господарства республіки і визначив завдання партійних організацій в справі завершення відбудови
розвитку економіки і культури.
І зультаті самовідданої праці радянського народу під керівниц- I Хоі<уяіст«ної партії четвертий п"ятирічний план в країні був вико* Строково. Обсяг промислового виробництва в СРСР в 1948 році
країні вжцусж промислової продік- спрЛ.арк .103.