Згідно ст. 50 Конституції України та Закону України від 25. 06
| Вид материала | Закон |
- Закону України "Про внесення змін до Конституції України", 757.92kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 707.88kb.
- Закону України «Про внесення змін до Конституції України», 720.75kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Державна митна служба україни наказ київ, 364.08kb.
- Закон україни, 35.04kb.
- Закон україни, 69.71kb.
- Методичні рекомендації та матеріали для проведення у 2011 р виховних заходів, пов’язаних, 276.8kb.
- Президії Верховної Ради України, прийнятих до набуття чинності Конституцією України, 37.77kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року n 10-рп/2008, від, 622.11kb.
13.3. Моніторинг навколишнього природного середовища.
Система моніторингу довкілля є основною складовою природоохоронної політики, що забезпечує захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем. Пріоритетними завданнями цієї системи є відвернення кризових змін екологічного стану довкілля, запобігання надзвичайним екологічним ситуаціям та надання інформації громадськості про стан навколишнього природного середовища.
Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Виконання цих функцій в області покладено на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області (далі – Держуправління ОНПС), інші центральні органи виконавчої влади, які є суб'єктами системи моніторингу довкілля, та на підприємства, установи і організації, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану довкілля (ВАТ «Сумихімпром», Шосткінський казенний завод «Імпульс», ВАТ «СМНВО ім. М.В. Фрунзе», НГВУ «Охтирканафтогаз» тощо).
На виконання Постанови КМУ від 30.03.1998 р. №391 та керівних документів Мінприроди України за ініціативою Держуправління ОНПС у Сумській області організовано роботу обласної системи моніторингу довкілля. Розпорядженням голови Сумської облдержадміністрації було створено Міжвідомчу комісію з питань моніторингу довкілля у Сумській області. Підписана Угода про спільну діяльність між суб'єктами Сумської обласної системи моніторингу природного довкілля, в якій задекларовано принципову згоду суб'єктів обласної системи моніторингу довкілля на участь у системі. Угодою введено в дію Положення про порядок інформаційної взаємодії між суб'єктами обласної системи моніторингу природного довкілля.
Обласна система моніторингу навколишнього природного середовища передбачає спостереження за довкіллям, збирання, обробку і оцінювання отриманих даних та прогнозування його стану, формування відповідної бази інформації та розроблення на її основі науково обґрунтованих природоохоронних заходів.
Діяльність обласної системи моніторингу довкілля ґрунтується на використанні структур суб'єктів моніторингу довкілля, які здійснюють спостереження за окремими об'єктами навколишнього природного середовища, що закріплені за кожним із них. Система спостережень за станом довкілля у 2009 р. наведена в таблиці 13.1. Додатку
Суб’єкти обласної системи моніторингу надають до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області дані моніторингових спостережень, необхідні для заповнення форм Регламенту розміщення екологічної інформації на сайті Мінприроди України та видання щомісячного випуску інформаційно-аналітичного огляду «Стан довкілля в Україні», які використовуються для подальшої обробки з метою аналізу, узагальнення, подальшої оцінки та прогнозів стану довкілля в області.
Спостереження за забрудненням атмосферного повітря у 2009 р. проводились обласним центром з гідрометеорології (ЦГМ) на 3-х стаціонарних постах:
ПСЗ № 3 - м. Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 26;
ПСЗ № 4 - м. Суми, вул. Харківська, 125;
ПСЗ № 5 - м. Суми, вул. Металургів, 2.
та на метеостанціях:
Дружба – смт. Дружба, Ямпільського р-ну, вул. Тельмана, 22;
Глухів – м. Глухів, вул. Хреннікова, 2;
Конотоп – м. Конотоп, вул. Успенсько-Троїцька, 104;
Ромни – м. Ромни , вул. Щорса, 93;
Лебедин – м. Лебедин, вул. Грушева, 5;
Авіаметстанція Суми – м. Суми, вул. Кірова, 168.
Перевищення ГДК відзначалися по пилу, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, аміаку, формальдегіду і склали 1,3 ГДК (гранично - допустимих концентрацій). Повторюваність випадків перевищення максимально разової ГДК по діоксиду азоту становила 12%. Причиною перевищень стають викиди від автотранспорту, тому що стаціонарні пости розташовані поблизу автодоріг у місцях найбільшого екологічного навантаження. Інші інгредієнти, що визначались, були нижче або на рівні санітарних норм. Високих та екстремально високих рівнів забруднення атмосферного повітря не спостерігалось.
Загальний рівень забруднення атмосферного повітря у 2009 р. у порівнянні з 2007 та 2008 рр. залишився на тому ж рівні, що свідчить про стабілізацію загального рівня забруднення атмосферного повітря.
Спостереження за рівнем радіаційного забруднення атмосферного повітря проводили авіаметеорологічні станції. Радіаційний фон у 2009 р. складав 10 - 14мкР/год , і не перевищував допустимих значень.
Відбір проб на вміст важких металів та бенз(а)пірен здійснюється лабораторією спостережень за забрудненням атмосферного повітря Сумського ЦГМ на ПСЗ № 3 (м.Суми, вул. Сумсько-Київських дивізій, 26) та на ПСЗ № 5 (м.Суми, вул. Металургів, 2). Визначення середньомісячних концентрацій проводять лабораторії центральної геофізичної обсерваторії та Донецького ЦГМ.
Середні з середньомісячних концентрацій важких металів в атмосферному повітрі у 2009 р. не перевищували допустимих показників. Вміст бенз(а)пірену перевищував допустимі норми в середньому в 1,3 рази.
Контроль за якістю водних об’єктів в створах передбачених «Програмою державного моніторингу довкілля в системі Держводгоспу України» на території області проводить Сумський облводгосп. Аналіз показників на гідрохімічне дослідження проб не виявив аномальних перевищень ГДК. У 2009 р. у річках області підвищеним був вміст органічних сполук та марганцю у створах р. Псел, р. Івотка, р.Шостка, р. Клевень, р Сейм. Але перевищення ГДК були незначні.
Відбори проб води з транскордонних водних об’єктів та їх обстеження проводяться спільно з представниками Клинцівської гідрохімічної лабораторії Брянської області та ФДУ «УЕ Білгородського водосховища» Бєлгородської області (Росія). Аналіз досліджень вказує на те, що стан водойм оцінюється як задовільний і залишається без суттєвих змін.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області за 2009 р. для контролю якості водних об’єктів області було відібрано 284 проби. Як свідчать дані хімічних аналізів, майже на всіх річках Сумської області зафіксовано перевищення по вмісту заліза, марганцю та розчинених ортофосфатів.
Сумська обласна СЕС проводить контроль якості води відкритих водойм до початку і в період купального сезону в місцях організованого водокористування (на пляжах).
За даними Сумського обласного державного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції за 2009 р. було обстежено 166,5 тис. га сільськогосподарських угідь. Було відібрано й проаналізовано 3192 зразки ґрунту на вміст важких металів. Результати свідчать, що вміст свинцю в ґрунті господарств Сумського району становив 2,0– 9,7 мг/кг, Тростянецького - 2,1 – 8,7 мг/кг, Лебединського – 1,8–9,6 мг/кг; вміст кадмію: у Сумському – 0,1- 0,65, Тростянецькому – 0,11 – 0,62, Лебединському – 0,1 – 0,51 мг/кг. Було відібрано й проаналізовано 1700 зразків на вміст залишкових кількостей ДДТ і ГХЦГ. Результати аналізу свідчать, що вміст ДДТ і ГХЦГ у ґрунті впродовж років, які пройшли після відмови від їх застосування, значно зменшився. За даними обстежень випадки забруднення ґрунту ДДТ були виявлені в господарствах Сумського, Тростянецького, Лебединського районів. Забруднених із вмістом вище ГДК не виявлено.
Вміст нітратів і важких металів в пробах води, відібраних в ставках і озерах області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій.
Контроль за радіаційною ситуацією в області проводився на 29 контрольних ділянках, які закладені в усіх районах області. За даними уточнюючого обстеження 2007-2008 рр. площа забруднених земель області зменшилась з 11,8 тис. га до 9,9 тис. га. Радіологічний стан поліпшився завдяки природним реабілітаційним процесам (радіоактивний розпад, фіксація і перерозподіл радіонуклідів у ґрунті). Вміст радіонуклідів, важких металів та нітратів в продукції, вирощеній на полях господарств області, не перевищував гранично - допустимих концентрацій. Радіаційний фон по області становив 12-18 мкР/год.
Продовжується робота в галузі моніторингу підземних вод. За вимогами Держуправління ОНПС в Сумській області суб’єктами моніторингу розроблені та погоджені Держуправлінням «Програма робіт для створення системи моніторингу за станом підземних вод на території Анастасівського ЦКіПГТ Качанівського ГПЗ» ВАТ «Укрнафта» та «Програма моніторингу підземних вод на 2009 р. на території діяльності ТОВ «Сумитеплокомуненерго».
Завершена розробка програмного комплексу «Система моніторингу довкілля в Сумській області в частині контролю поводження з отруйними речовинами і стану місць накопичення хімічних засобів захисту рослин". Його впровадження дозволить удосконалити систематизацію інформації щодо поводження з відходами в області, здійснення аналітичної обробки баз даних з метою прийняття управлінських рішень, планування заходів з попередження та ліквідації забруднення довкілля.
Поступово формується обласна база даних моніторингових спостережень за станом довкілля, яка має актуальну та достовірну інформацію стану навколишнього середовища, що необхідно для визначення сьогоденних екологічних проблем та для створення адекватної екологічної політики.
13.4. Державна екологічна експертиза проектної документації
Державна екологічна експертиза є обов'язковим актом, що регламентує господарську діяльність, охорону навколишнього середовища і раціональне використання природних ресурсів. Вона є етапом, що передує і забезпечує прийняття оптимальних управлінських рішень з метою забезпечення екологічно стійкого розвитку територій, народногосподарських комплексів і підприємств. У ході експертизи проводиться аналіз відповідності народногосподарських і локальних (регіональних, підприємницьких) рішень нормативним, організаційно-правовим вимогам раціонального природокористування і охорони навколишнього середовища з точки зору мінімізації негативних екологічних наслідків. Еколого-експертна діяльність спрямована на визначення відповідності запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам екологічного законодавства, отже на запобігання негативного впливу на стан навколишнього природного середовища.
У 2009 р. відділом державної екологічної експертизи Держуправління розглянуто 135 одиниць проектно-кошторисної документації, в тому числі: 77 проектів оцінено позитивно, 58 одиниць проектної документації повернуто на доопрацювання. Частина проектів розглядалась на рівні Мінприроди із залученням спеціалізованих організацій та проведенням ними наукової еколого-експертної оцінки. Динаміка еколого-експертного розгляду проектної документації наведена на рис. 13.1.
Рис. 13.1. Динаміка еколого-експертного розгляду проектної документації у 2007-2009 рр.
Державна екологічна експертиза є складовою частиною комплексної експертизи, 82% загальної кількості проектних матеріалів розглянуто екологічною експертизою Держуправління за зверненням ДП «Сумидержбудекспертиза».
Результати проведених експертиз свідчать про якість проектів взагалі і, зокрема,. про якість природоохоронного розділу проектів, який не завжди відповідає вимогам чинного природоохоронного законодавства, державних будівельних норм проектування. Внаслідок чого значна кількість проектів поверталась на доопрацювання в частині охорони навколишнього природного середовища. Але слід відзначити наявність позитивної динаміки щодо ґрунтовнішого підходу при виконанні оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності. При проведенні держекоекспертизи особлива увага зверталась на повноту і обґрунтованість оцінки впливу на навколишнє середовище, оскільки забезпечення динамічної природної рівноваги не можливе без дотримання вимог природоохоронного законодавства і екологічної безпеки. Рішення про позитивний висновок державної екологічної експертизи приймалось тільки за умови врахування замовниками експертизи інтересів громадськості.
13.5. Економічні засади природокористування
13.5.1. Економічні механізми природоохоронної діяльності
Важливою складовою у формуванні та реалізації еколого-економічної стратегії держави є адекватна оцінка стану природокористування та охорони навколишнього середовища в різних секторах економіки і на всіх рівнях - від конкретного підприємства до окремих регіонів і країни в цілому, включаючи використання конкретних природних ресурсів (складових природно-ресурсного потенціалу) на екологічній, міжгалузевій основі.
Реалізація еколого-економічної політики, забезпечення екобезпеки життєдіяльності населення і природних екосистем здійснюється за допомогою економічних інструментів, якими в існуючих умовах виступають податки, кредити, збори, платежі, субсидії та відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Структура екологічних платежів за даними Головного управління статистики в Сумській області наведена у табл. 13.2.
Таблиця 13.2.
Екологічні платежі у 2009 р.
| | Тис. грн. |
| Збори, пред’явлені підприємствам, організаціям, установам за забруднення навколишнього природного середовища – усього | 8084,7 |
| у тому числі | |
| за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин | 4426,1 |
| за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти | 1033,3 |
| за розміщення відходів | 2625,3 |
| Штрафи за адміністративні правопорушення у сфері охорони природи | 12,9 |
| Позови (претензії) про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону природи | 350,4 |
| Частка фактично сплачених екологічних зборів у загальній сумі пред’явлених, % | 86,2 |
Економіка природокористування направлена на зменшення негативного екологічного впливу існуючих технологічних систем на природу, людину й об’єкти її життєдіяльності. Фінансування природоохоронних заходів у 2009 р. здійснювалось за рахунок Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
За рахунок зборів за забруднення навколишнього природного середовища до Державного управління з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища надійшло 4087699,4 грн., які були використані на здійснення нижчезазначених природоохоронних заходів.
Відновлено та підтримано сприятливий гідрологічний режим та санітарний стан річок Клевень Путивльського району, Знобовка в смт. Зноб – Новгородське Середино – Будського району, поліпшено технічний стан та благоустрій річок Реть в Кролевецькому, Ромен в Конотопському та Сула в Роменському районах. Виконані роботи по благоустрою водойми в с. Великий Самбір Конотопського району. Виконано вишукувально – геодезичні та проектні роботи по поліпшенню технічного стану та благоустрою Костянтинівського водосховища в Сумському районі. Поліпшено технічний стан та благоустрій водойм в селах Грем’ячка і Туранівка Воздвиженської сільської ради Ямпільського району. Виконані роботи по будівництву гідроспоруди для регулювання рівнів води в річці Сейм і річці Любка в Путивльському районі. Виконані роботи з екологічного благоустрою водойми в с. Бишкінь Лебединського району. Поліпшено технічний стан гідроспоруд Бобровського водосховища в с. Боброво Лебединського району та Куземинського водосховища в с. Куземино Охтирського району. Поліпшено технічний стан дамби Карабутівського водосховища в с. Карабутове Конотопського району. Виконані роботи по інвентаризації ставків у Сумському районі.
Продовжувалися роботи по будівництву каналізаційних очисних споруд в смт. Велика Писарівка.
Проведено заходи із створення захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об’єктів (в тому числі водойм, магістральних каналів, тощо) та полезахисних смуг на територіях Лебединського, Кролевецького та Охтирського районів.
Сумською обласною організацією «Всеукраїнська екологічна ліга» проведено акцію з пропаганди охорони навколишнього природного середовища на території НПП «Деснянсько - Старогутський». Також, проведено інавгурацію Деснянського біосферного резервату ЮНЕСКО та обговорено питання по створенню двостороннього транскордонного російсько-українського біосферного заповідника «Деснянський».
Виконувались роботи по веденню реєстрів об’єктів утворення, обробки та утилізації відходів та місць видалення відходів.
Забезпечувалося належне зберігання НЗП та охорона складів на станції Побєда Середино-Будського та на території Жовтневої сільської ради Білопільського районів.
Вивезено на знешкодження і знешкоджено 43,44 т непридатних до використання пестицидів з територій Лебединського та Сумського районів. Перезатарено 133,828 т непридатних до використання пестицидів у Липоводолинському, Великописарівському, Сумському, Тростянецькому районах та м. Суми.
Проводились наукові екологічні дослідження по реалізації заходів у межах програми Єврорегіону «Ярославна», розроблено менеджмент - план по відновленню лучно–степового біоценозу в межах степового природного заповідника «Михайлівська цілина». На території степового природного заповідника «Михайлівська цілина» організовано діяльність міжнародного волонтерського табору. Профінансовано витрати на утримання парку – пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення ім. Асмолова. Виконувалися роботи по розробці проектів з розвитку та оптимізації мережі природно – заповідних об’єктів та екологічної мережі області. Виділено кошти на охорону та відтворення тваринного світу (субпопуляції зубра) мисливському господарству «Конотопське».
Розроблено програмне забезпечення системи моніторингу. Передплачувалися екологічні видання. Виготовлювалася поліграфічна продукція з екологічної тематики. Видано збірник наукових праць по степовому природному заповіднику «Михайлівська цілина». Розроблено регіональний план заходів з пом’якшення наслідків зміни клімату.
13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі.
За інформацією Головного управління статистики в Сумській області, протягом 2009 р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами, організаціями Сумщини було витрачено 136551,3 тис. грн. З них 117049,9 тис. грн. – поточні витрати на охорону природи, 19501,4 тис. грн. – капітальні інвестиції. За рахунок коштів Державного бюджету було освоєно капітальних інвестицій і здійснено поточних витрат 3,0% від загального обсягу витрат, місцевих бюджетів – 4,7%, а основним джерелом фінансування витрат на охорону довкілля були власні кошти підприємств – 92,3%.
У 2009 р. обсяги капітальних інвестицій та поточних витрат на охорону атмосферного повітря і клімату склали 7271,4 тис. грн., на очищення зворотних вод – 78063,9 тис. грн., на поводження з відходами – 42153,5 тис. грн., на збереження біорізноманіття і середовища існування – 4677,6 тис. грн., на інші напрями природоохоронної діяльності – 4384,9 тис. грн.
13.6. Удосконалення системи управління та нормативно-правового регулювання у галузі охорони довкілля та екологічної безпеки.
Удосконалення системи управління в галузі охорони навколишнього природного середовища відбувалось відповідно до стратегічних напрямів державної політики, екологічної політики Міністерства охорони навколишнього природного середовища та регіональних програм.
Науковцями Сумського державного університету при розробці «Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року» було розроблено проект частини 3.4 «Зміна моделей споживання та виробництва».
Управління природокористуванням і охороною довкілля у Сумській області будувало свою діяльність як на основних принципах державного управління у цілому (плановість, компетентність, законність, участь громадськості), так і на специфічних принципах, властивих природокористуванню (науковість, компетентність, платність спеціального природокористування та ін.). Ґрунтуючись на цих принципах, суб`єкти управління у Сумській області – державні органи, органи місцевого самоврядування, громадські об`єднання - спрямовують свою діяльність на забезпечення ефективного використання природних ресурсів, охорони довкілля, екологічну безпеку.
Для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів стічних вод та інш. антропогенних факторів на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання забруднення довкілля шляхом його нормування.
Держуправлінням проводилась робота щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. У 2009 р. зареєстровано 87 звітів з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, також розглянуто «Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Середній вміст пилу...» в кількості 299 шт. та видано 297 дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу за новою формою.
У 2009 р. видано 142 дозволи на спеціальне водокористування та продовжено термін дії 154 дозволів. В зв’язку зі зміною умов водокористування анульовано 57 дозволів. Розглянуто та затверджено 27 нормативів ГДС забруднюючих речовин при скиді у водні об’єкти, розроблено та видано 86 тимчасових регламентів на скид води з орендованих ставків. Видано 8 екологічних карток для отримання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води). Розглянуто та узгоджено 19 проектів технологічних нормативів споживання води. Видано 12 дозволів на буріння артезіанських свердловин. Підготовлено 8 проектів рішення Облради щодо погодження клопотання про надання спеціального дозволу на користування надрами (підземні води).
Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 22.10.2009 №584 «Про затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів на 2010 рік» дозволи та ліміти отримало 261 підприємство області.
Розпорядженням голови облдержадміністрації від 17.03.2004 №101 затверджений Порядок (методика) проведення інвентаризації промислових відходів на підприємствах, в організаціях та установах у Сумській області. Зазначений Порядок базується на принципах екологічного аудиту і спрямований на сприяння реалізації суб’єктами господарювання норм і вимог природоохоронного законодавства, удосконалення системи управління відходами на підприємствах та приведення її у відповідність до вимог ДСТУ ISO 14000. Станом на 01.01.2010 зареєстровано 263 підприємства - учасника обласної системи управління відходами. У 2009 р. інвентаризація промислових відходів проведена на 44 підприємствах області. Розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 03.03.2010 №121 затверджений переліку об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області, що підлягають реєстрації за 2009 рік, та реєстр об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів в області за 2008 рік.
У 2009 р. видано 73 дозволи на здійснення операцій з отруйними речовинами. Слід зазначити, що в зв’язку з роз’ясненнями Мінприроди України щодо отруйних речовин, на операції з якими не поширюється дія постанови КМУ від 20.06.1995 №440, кількість виданих дозволів у подальшому значно скоротиться.
Держуправлінням підготовлений і погоджений проект створення на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» самостійної природоохоронної установи - природного заповідника та розширити її територію за рахунок земель охоронної зони і ряду заповідних територій з частково збереженими степовими комплексами на площі близько 900 га. Відповідний Проект землеустрою 02.09.2009 направлений до Мінприроди України для підготовки Указу Президента України.
Указом Президента України від 11 грудня 2009 № 1035 «Про створення природного заповідника «Михайлівська цілина» на базі існуючого відділення УСПЗ «Михайлівська цілина» в межах Лебединського та Недригайлівського районів області створено самостійну природоохоронну установу.
Відповідно до Указу Президента України № 273/2009 від 27.04.2009 на території Великописарівського, Охтирського та Тростянецького районів створений Гетьманський національний природний парк площею 23,4 тис. га. Протягом 2009 р. затверджено Положення про національний парк, узгоджено штатний розпис, отримано юридичну адресу, створено адміністрацію парку.
На виконання Указу президента України від 27.08.2008 № 774/2008 розпочато визначення меж проектованого НПП «Верхньсульський» на території Роменського, Недригайлівського, Білопільського, Буринського, Лебединського, Конотопського та Сумського районів області.
Підготовлені та направлені до Краснопільської райдержадміністрації матеріали щодо оголошення двох об’єктів природно-заповідного фонду – ботанічних пам’яток природи місцевого значення «Глибока» та «Парк Харитоненків» загальною площею 12,6 га.
З метою оптимізації території природно-заповідного фонду та екомережі Кролевецького району розроблені проектні пропозиції щодо заказників місцевого значення «Кочубеївський» та «Ретинський». Передбачається об’єднати території згаданих об’єктів і розширити загальну площу заповідної території на 43,6 га для забезпечення охорони місць зростання єдиної в області популяції червонокнижної рослини – берези низької.
Рішенням обласної ради від 09.07.2009 «Про зміни в мережі об’єктів природно-заповідного фонду області» створено 6 нових об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення загальною площею 839,56 га і розширено територію парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення «Басівський».