Маркетингові організації виробників сільськогосподарської продукції. Досвід країн єс, порядок створення І діяльності в Україні

Вид материалаДокументы

Содержание


Маркетингові організації виробників сільськогосподарської продукції. Досвід країн ЄС, порядок створення і діяльності в Україні
Що таке комерційна група виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)? Типи фермерських груп
1.Що таке комерційна група виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)?
Профільна діяльність комерційних фермерських груп
Прості та чіткі цілі діяльності
Спеціалізація по певних товарних групах (вовна/баранина/сир тощо)
Провідна роль фермерів
Добровільний характер
Фінансова прозорість
Вигода від членства у групі: ефект економії на масштабі
Договір про членство у групі
Дієве управління і стале функціонування
Правові питання
2.Типи фермерських груп
Створення й розвиток фермерських груп
Визначення можливостей
Виконання простого техніко-економічного обгрунтування
Обговорення пропозиції з фермерами, зацікавленими у створенні групи
Підготовка докладного бізнес/операційного плану групи
Основи підготовки бізнес плану групи виробників с/г продукції
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5

Fifth progress report Page


ANNEX 23


DELEGATION OF THE EUROPEAN UNION TO UKRAINE

MINISTRY OF AGRICULTURAL POLICY OF UKRAINE


“Implementation of Ukrainian’s Commitments under WTO and ENP Frameworks

in the Rural sector”


- Ukraine -


Provisions for Commercial Marketing Groups in Agriculture

Guidelines


(in Ukrainian)

ББК_______

С________

УДК_______


Автори-укладачі:

М.П. Гриценко, Р.Я. Корінець, Джон Мілнз, М.Й. Малік, А.В.Розгон,


Редакційна колегія: М.П. Гриценко, М.Й. Малік,


Рецензенти:


Маркетингові організації виробників сільськогосподарської продукції. Досвід країн ЄС, порядок створення і діяльності в Україні: Практичний посібник / Кол. авт. – К.: Аграрна освіта, 2011. – ________ с.


ISBN


Підготовлено в рамках виконання компоненту 3 на підтримку створення й розвитку комерційних організацій виробників сільськогосподарської продукції (фермерів) як практичний посібник щодо вирішення важливих питань розвитку інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції. Посібник призначений для фермерів, власників особистих селянських господарств та дорадників, що працюють у сільській місцевості.

Посібник охоплює такі питання:
  • Що таке комерційна група виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)?
  • Типи комерційних груп виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)
  • Створення комерційних груп виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)
  • Управління комерційними групами виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)
  • Приклади створення й роботи груп виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)



Звісно, у цьому посібнику ви не знайдете відповіді на абсолютно всі запитання, що можуть виникнути. Натомість надані в ньому рекомендації можуть правити за відправний пункт на шляху створення й розвитку комерційних груп виробників сільськогосподарської продукції.


За додатковою інформацією та для ознайомлення з іншими матеріалами у сфері розвитку ринкової інфраструктури агропромислового сектору звертайтеся до офісу Проекту:

Україна, 01023, Київ, вул. Мечникова 16-А, кімната 916

Тел.: +38 044 3550178

Електронна пошта: office@swap-rural.org.ua


Фінансовано Європейським Союзом в рамах реалізації проекту технічної допомоги "Виконання Україною зобов’язання щодо членства в СОТ та реалізації Європейської політики добросусідства в сільському секторі", який покликаний допомогти Україні краще інтегруватися в європейську спільноту і привести свої нормативно-правові акти, норми і стандарти у відповідність з вимогами СОТ.


ISBN

Зміст


Вступ


Частина І. Створення та діяльність комерційних фермерських організацій. Досвід країн ЄС.
  1. Що таке комерційна група виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)?

  2. Типи фермерських груп

  3. Створення й розвиток фермерських груп

  4. Договори з членами групи
  5. Підтримка діяльності фермерських груп


Частина ІІ. Створення та організація діяльності маркетингових організацій виробників сільськогосподарської продукції в Україні.

  1. Основні напрями маркетингової діяльності в аграрному секторі


2. Організаційно – правова форма маркетнгових організацій

4. Сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи: Основні принципи створення та організації діяльності сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу.

5. Законодавче забезпечення та основні принципи створення і організації господарської діяльності сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів.


6. Мета та основні завдання заготівельно – збутових сільськогосподарських

7. Основні етапи створення кооперативу


8. Маркетингові групи виробників сільськогосподарської продукції

9. Юридичне оформлення діяльності маркетингової групи.

10. Форма спільної діяльності та форма договору

11. Майно учасників маркетингової групи за договором спільної діяльності

12. Особливості обліку майна спільної діяльності та його розподілу після закінчення договору про спільну діяльність.

13. Порядок ведення справ спільної діяльності


14. Відмова, припинення участі у маркетинговій групі за договором про спільну діяльність

15. Основні положення бухгалтерськиго обліку діяльності маркетингової групи за договором спільної діяльності

16. Основні засади податкового обліку діяльності маркетингової групи за договором спільної діяльності.

16.1. Облік податку на прибуток

16.2. Облік податку на додану вартість (ПДВ)

17. Розподіл прибутку

18. Література


Вступ:


В аграрному секторі України здійснено структурні реформи, перебудовано земельні й майнові відносини, створено організаційно-правові структури ринкового спрямування на основі приватної власності на землю та майно. Водночас у агропродовольчому секторі залишається низка складних проблем, однією з найбільш гострих, - залишається проблема формування сучасної за економічним змістом та організаційною формою інфраструктури аграрного ринку, який би позитивно впливав на цінові коливання, створював прозору мережу заготівлі та збуту сільськогосподарської продукції.

Ця проблема є особливо актуальною ще і тому, що понад 70 відсотків трудомісткої сільськогосподарської продукції повсякденного споживання - картоплі, овочів, фруктів, молока та м'яса виробляється в особистих селянських (4,7 млн.), фермерських (42,4 тис.) господарствах , які не мають надійних, постійно діючих каналів реалізації такої продукції.

Як результат - значна частина вирощеної цими господарствами сільськогосподарської продукції, особливо у віддалених від приміської зони селах, згодовується худобі або псується. Частина її потрапляє до кінцевих споживачів через численних посередників або продається селянами на стихійних ринках, узбіччях доріг, та інших непристосованих місцях.
Крім того, особисті селянські і фермерські господарства та фізичні особи - сільськогосподарські товаровиробники не здатні самостійно адаптуватися до вимог СОТ і кон'юнктури аграрного ринку щодо виробництва високоякісної сільськогосподарської продукції та ефективного просування її до кінцевого споживача. Як результат, в умовах загострення конкуренції на аграрному ринку вони стали перед проблемою реалізації надлишків продукції, а підвищення цін на енергоресурси, сільськогосподарську техніку, добрива та корми, низький рівень закупівельних цін, відсутність стабільних та надійних каналів збуту сільськогосподарської продукції робить її виробництво збитковим.

Статтею 3 Закону України „Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року” передбачені пріоритети державної аграрної політики, зокрема створення рівних умов для функціонування різних організаційно-правових форм господарювання в аграрному секторі та удосконалення державної підтримки розвитку підприємництва з метою розв’язання проблеми зайнятості сільського населення.

Важливим напрямком розбудови економічної системи у сільському господарстві є розвиток ринкової інфраструктури. Проте наявна на сьогоднішній день мережа інфраструктурних формувань, зокрема, маркетингових організацій виробників сільськогосподарської продукції за обсягами надання послуг та їх якістю не задовольняє потреб товаровиробників та покупців (споживачів) їх продукції.



Світовий досвід показує, що в агропродовольчому секторі зростає роль маркетингу і зрештою маркетинг стає головною сферою агробізнесу. Наука і практика стверджують, що в загальних витратах часу витрати на технологію вирощування мають становити 25% робочого часу – решта припадає на маркетинг. Наприклад, у США в структурі АПК на маркетингову сферу припадає 75 % вартості, в Російській Федерації поки лише близько 25 %, а в Україні ще менше.

Маркетингова сфера агропромислового комплексу охоплює всі галузі, що забезпечують рух сільськогосподарської продукції від поля (ферми) до споживача— збирання, збереження, переробка і реалізація продукції. У цій сфері визначаються потреби держави і населення в продуктах сільського господарства, тобто вона відповідає трьом основним завданням ринкової економіки: Що виробляти? Скільки виробляти? За якою ціною продавати?


В цьому контексті закономірним є запитання «Що таке маркетинг у сфері агропромислового виробництва?» Маркетинг – це наука, яка має дати відповіді селянину на запитання:
  • Що виробляти, для кого і в якій кількості?
  • Як виробити якісний товар і подати його в такому вигляді, щоб він мав задовольнити потреби споживачів?
  • Як провести маркетингові дослідження?
  • Яка інформація потрібна для здійснення маркетингової діяльності і звідки її взяти?
  • Яку ціну встановити?
  • Які маркетингові методи застосувати в процесі збуту сільськогосподарської продукції?
  • Як зацікавити покупців, щоб вони придбали саме вашу продукцію?»

Фактично маркетинг у агропромисловому виробництві виступає заключним етапом господарської діяльності і від його організації значною мірою залежить успіх роботи і результативність аграрного бізнесу.


Частина І. Створення та діяльність комерційних фермерських організацій. Досвід країн ЄС.