Маркетингові організації виробників сільськогосподарської продукції. Досвід країн єс, порядок створення І діяльності в Україні

Вид материала

Документы

Содержание Відмова, припинення участі у маркетинговій групі за договором про спільну діяльність Основні положення бухгалтерського обліку діяльності маркетингової групи за договором спільної діяльності Основні засади податкового обліку діяльності маркетингової групи за договором спільної діяльності. Облік податку на додану вартість ПДВ

Подобный материал:

• Порядок створення (заснування) та організації діяльності окремих засобів масової інформації, 137.98kb.
• Про порядок подання звіту за формою №21–заг «Реалізація сільськогосподарської продукції», 18.14kb.
• Пат «Ічнянський молочно консервний комбінат», 109.36kb.
• Правила роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції I. Загальні положення, 186.57kb.
• Основні тенденції розвитку виробництва продукції тваринництва, 312.13kb.
• Стратегічні альянси відіграють одну з провідних ролей в економіках розвинутих країн, 106.63kb.
• Біржовий ринок Солодкий, 4833.08kb.
• М. О. 2005 р. Зміст вступ Розділ, 4832.11kb.
• Шляхи І способи державного регулювання, 47.77kb.
• План вступ Міжнародно-правове регулювання праці в Україні Загальні напрями діяльності, 247.86kb.

Відмова, припинення участі у маркетинговій групі за договором про спільну діяльність

Будь який учасник маркетингової групи у будь який час може подати заяву про свою відмову від участі у договорі про спільну діяльність. Така заява має бути зроблена учсником не пізніше ніж за три місяці до передбачуваного виходу з договору. Угода про обмеження права на відмову від безстрокового договору простого товариства є недійсною. У разі якщо договір простого товариства не був припинений у результаті заяви будь-кого з учасників про відмову від подальшої участі або договір розірвано на вимогу одного з учасників, особа, участь якої в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов'язаннями, які виникли в період її участі у договорі так, ніби вона залишилася учасником договору простого товариства. Договір простого товариства припиняється у разі:
• визнання учасника недієздатним, безвісно відсутнім, обмеження його цивільної дієздатності, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• оголошення учасника банкрутом, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• смерті фізичної особи — учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який вибув;
• відмови учасника від подальшої участі у договорі простого товариства або розірвання договору на вимогу одного з учасників, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• закінчення строку договору простого товариства;
• виділу частки учасника на вимогу його кредитора, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників;
• досягнення мети товариства або настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.
У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або) користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не було передбачено домовленістю сторін.

Основні положення бухгалтерського обліку діяльності маркетингової групи за договором спільної діяльності

Бухгалтерський облік спільної діяльності групи сільськогосподарських товаровиробників регулюється Положенням (стандарт) бухгалтерського обліку 12 "Фінансові інвестиції" (далі - П(С)БО 12.), затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 р. N 91. П(С)БО 12., яке визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про фінансові інвестиції, операції із спільної діяльності та її розкриття у фінансовій звітності.

Згідно з п. 3 П(С)БО 12, спільна діяльність - це господарська діяльність зі створенням або без створення юридичної особи, яка є об’єктом спільного контролю двох або більше сторін згідно з письмовим договором між ними. У свою чергу, спільний контроль - це розподіл конт­ролю за господарською діяльністю за договором про ведення спільної діяльності.

Згідно з п. 19 П(С)БО 12, кожен учасник спільної діяльності без створення юридичної особи відображає у своїх облікових регістрах (на окремих рахунках аналітичного обліку) й у фінансовій звітності:

а) активи, залучені до спільної діяльності, які він контролює, або свою частину у спільно контрольованих активах;

б) зобов’язання, які він узяв для здійснення цієї діяльності;

в) свою частину в будь-яких зобов’язаннях, узятих спільно з іншими учасниками щодо цієї діяльності;

г) дохід або витрати у процесі спільної діяльності.


Активи, залучені до спільної діяльності без створення юридичної особи, не відображають як фінансові інвестиції учасників такої діяльності. Частина учасника спільної діяльності без створення юридичної особи у спільно контрольованих активах відображається у бухгалтерському обліку цього учасника у складі відповідних активів. Найдоцільніше обліковувати майно, передане для ведення спільної діяльності, на субрахунку 683 "Внутрішньогосподарські розрахунки".

Основні засади податкового обліку діяльності маркетингової групи за договором спільної діяльності.

Облік податку на прибуток: Внесками, необхідними для досягнення спільної господарської мети, можуть бути як грошові суми, так і майно (товари, основні фонди тощо).

Згідно з пп. 4.2.5 Закону про прибуток, в учасника - платника податку на прибуток, який здійснює облік результатів діяльності за договором (далі - уповноваженого учасника), суми коштів або вартість майна, що надходять, за договорами про спільну діяльність, без створення юридичної особи, не включаються до складу валового доходу. Своєю чергою, в учасника, який передає майно для здійснення спільної діяльності, немає факту продажу такого майна згідно з гл. 77 ЦК. Отже, не виникають валові доходи.

Оскільки питання валових доходів за внесками до спільної діяльності врегульовано Законом про прибуток, питання, пов’язані з виникненням валових витрат при здійсненні внеску товарно-матеріальними цінностями не регулюється спеціальною нормою, яка дозволяє або забороняє відносити вартість такого майна у новоствореного платника податку на прибуток за договором спільної діяльності до складу валових витрат.

Відповідно з п. 5.1 Закону про прибуток, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку (у цьому разі - суб’єкта спільної діяльності) у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які будуть придбаватися (виготовлятися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. У разі передачі товарно-матеріальних цінностей як внеску новостворений платник податку за договором про спільну діяльність не несе витрат на їх придбання (виготовлення), оскільки ці витрати понесла сторона, що їх передала, - окремий платник податку на прибуток. Крім того, немає і самого факту придбання таких товарно-матеріальних цінностей, оскільки немає факту продажу такого майна згідно з гл. 77 ЦК.

Логічно, що передачу товарно-матеріальних цінностей у спільну діяльність як внеску і в учасника, і у платника податку на прибуток за договором спільної діяльності не відображають у податковому обліку. Необхідно врахувати, що при подальшій реалізації внесених товарно-матеріальних цінностей відсутність валових витрат у платника податку на прибуток за договором спільної діяльності істотно вплине на його оподатковуваний прибуток.

Щоб уникнути як конфліктних ситуацій з контролюючими органами, так і можливих фінансових втрат, доцільно не робити внеску до спільної діяльності товарно-матеріальними цінностями. За потреби ці ж товари або виробничі запаси можна придбати у того ж учасника за гроші за договором купівлі-продажу. Це дасть змогу надалі при реалізації відносити їх вартість до складу валових витрат і відповідно відображати податковий кредит.

Особливу увагу необхідно звернути на те, що у Законі про прибуток немає спеціальної норми, - нарахування амортизації за основними фондами, переданими як внесок до спільної діяльності. Роз’яснення щодо цього питання дано у листі ДПАУ від 14.02.2000 р. №2058/7/15-1117 «...Амортизацію основних фондів, що використовуються у спільній діяльності без створення юридичної особи, нараховує особа, яка здійснила витрати на придбання таких основних фондів і до якої перейшло або перейде у майбутньому (у випадку фінансового лізингу) право власності на них.

У разі придбання (виготовлення) окремого об’єкта основних фондів у спільне володіння кількох платників податків кожен із власників такого об’єкта нараховує суми амортизаційних відрахувань на ту суму витрат, які були ним фактично понесені у зв’язку з таким придбанням (виготовленням)».

Приведене роз’яснення ДПАУ повністю відповідає Закону про прибуток, адже згідно з пп. 8.1.1 Закону про прибуток, під терміном "амортизація" основних фондів треба розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення на зменшення відкоригованого прибутку платника податку на прибуток (у нашому випадку - суб’єкта за договором про спільну діяльність) у межах норм амортизаційних відрахувань. Своєю чергою, згідно з пп. 8.1.2 Закону про прибуток, амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення або поліпшення основних засобів. У разі отримання основних засобів як внеску до спільної діяльності у платника податку на прибуток за договором спільної діяльності немає витрат на їх придбання (виготовлення), а отже, у податковому обліку немає й амортизації. За такими внесеними основними фондами амортизацію нараховує учасник, який поніс витрати на їх придбання (виготовлення), а отже, у податковому обліку немає й амортизації.

Облік податку на додану вартість ПДВ: Згідно з пп. 3.2.8 Закону про ПДВ, при здійсненні спільної діяльності передача товарів (робіт, послуг) на баланс платника податків, уповноваженого договором вести облік результатів такої спільної діяльності, вважається продажем. Таким чином, у підприємства, що передає майно на баланс за договором спільної діяльності уповноваженому учаснику, виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Разом з тим, у разі якщо майновий внесок здійснює уповноважений учасник, виходячи з норм пп. 3.2.8 Закону про ПДВ у такого уповноваженого учасника ПДВ не виникає.

Причому, податковий кредит в уповноваженого учасника за такими майновими внесками не виникає, згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ. Нагадаємо, що, згідно з пп. 7.4.1 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду складається зі сум податків, сплачених (нарахованих) у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) й основних фондів, що підлягають амортизації. Своєю чергою, згідно з пп. 7.4.4 Закону про ПДВ, у разі якщо платник податку придбає товари (роботи, послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат і не підлягає амортизації, податки, сплачені у зв’язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються. Оскільки, як зазначалося на початку, вартість майна, отриманого як внесок до спільної діяльності, не включається до складу валових витрат, незважаючи на наявність податкової накладної, податкового кредиту у сторони, що отримує, немає.

Щодо основних фондів, отримання податкового кредиту неможливе у зв’язку з відсутністю факту нарахування амортизації у сторони, що отримує.

Розподіл прибутку

Згідно з пп. 7.7.3 Закону про прибуток, виплати частини доходу, отриманого учасниками від спільної діяльності, прирівнюють до виплат дивідендів.

Згідно з пп. 7.8.2 Закону про прибуток, у разі прийняття рішення про виплату дивідендів уповноважений учасник нараховує і вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 25%, нарахованих на суму дивідендів, призначених для виплати.

Зазначений авансовий внесок вносять до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Згідно із Законом про прибуток суми дивідендів, що виплачуються, не зменшуються на суму авансового платежу, тобто учасник спільної діяльності отримує 100% нарахованих дивідендів.

У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, розрахована за звичайною ціною.

Також зазначимо, що, якщо доходи від спільної діяльності не розподіляються протягом звітного періоду, то, згідно з пп. 7.7.4 Закону про прибуток, вони вважаються розподіленими між учасниками за умовами договору про спільну діяльність на кінець такого звітного періоду і підлягають оподаткуванню як дивіденди.


Література:

1. М.М. Мамчин, І.І. Жагаляк, B.P. Мороз «МАРКЕТИНГОВІ АСПЕКТИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГОРОЗВИТКУ В УКРАЇНІ Національний університет “Львівська політехніка” УДК 339.138 с-218-223
   
2. Артюх Т.О. Особливості маркетингових досліджень на ринку овочевої продукції / Т.О. Артюх // Економіка АПК. – 2008. -№8. – с.122-126
   
3. Горькавий В.К., Іващенко О.В. Використання статичних методів у маркетингових дослідженнях / В.К. Горькавий, О.В. Іващенко // Економіка АПК. – 2008. -№7. – с.105-111
   
4. Саблук П.Т., Білоус О.Г., Власов В.І. Глобалізація і продовольство: Монографія / П.Т. Саблук, О.Г. Білоус, В.І. Власов. – К.: НИЦ ІАЕ, 2008.-632с.
   
5. Економіка і регіон № 1 (20) - 2009 - ПолтНТУ 147 Бухгалтерський облік, аналіз та аудит