Маркетингові організації виробників сільськогосподарської продукції. Досвід країн єс, порядок створення І діяльності в Україні

Вид материала

Документы

Содержание 1.Що таке комерційна група виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)? Профільна діяльність комерційних фермерських груп Прості та чіткі цілі діяльності Спеціалізація по певних товарних групах (вовна/баранина/сир тощо) Провідна роль фермерів Добровільний характер Фінансова прозорість Вигода від членства у групі: ефект економії на масштабі Договір про членство у групі Дієве управління і стале функціонування Правові питання 2.Типи фермерських груп

Подобный материал:

• Порядок створення (заснування) та організації діяльності окремих засобів масової інформації, 137.98kb.
• Про порядок подання звіту за формою №21–заг «Реалізація сільськогосподарської продукції», 18.14kb.
• Пат «Ічнянський молочно консервний комбінат», 109.36kb.
• Правила роботи оптових ринків сільськогосподарської продукції I. Загальні положення, 186.57kb.
• Основні тенденції розвитку виробництва продукції тваринництва, 312.13kb.
• Стратегічні альянси відіграють одну з провідних ролей в економіках розвинутих країн, 106.63kb.
• Біржовий ринок Солодкий, 4833.08kb.
• М. О. 2005 р. Зміст вступ Розділ, 4832.11kb.
• Шляхи І способи державного регулювання, 47.77kb.
• План вступ Міжнародно-правове регулювання праці в Україні Загальні напрями діяльності, 247.86kb.

1.Що таке комерційна група виробників сільськогосподарської продукції (фермерів)?

У країнах Західної Європи комерційні фермерські групи існують вже багато років і визнані важливою економічною та соціальною силою. Понад 50% обладнання і матеріалів, необхідних для роботи фермерських господарств, та виробленої ними продукції купляється і продається через створені ними комерційні організації. Багато з них створювалися як невеликі групи, котрі з плином часу розрослися у великих імпортерів та/або експортерів.

Сьогодні в Україні практично не існує комерційних фермерських груп у справжньому розумінні. Сподіваємося, що ця брошура допоможе фермерам і сільським радникам у створенні комерційних фермерських груп та налагодженні дієвого управління їхньою роботою.

• Профільна діяльність комерційних фермерських груп

Діяльність комерційних фермерських груп спрямовується виключно на скорочення собівартості виробництва сільськогосподарської продукції у фермерських господарствах та/або на збут цієї продукції за якомога високими цінами. Для цього вони налагоджують ділові відносини з постачальниками та покупцями і не відволікаються на іншу діяльність, наприклад, політичне лобіювання інтересів фермерів, оскільки будь-яка непрофільна діяльність призводить до збільшення витрат.

• Прості та чіткі цілі діяльності

Запорукою успішної діяльності комерційних фермерських груп є встановлення простих і чітких цілей, добре зрозумілих кожному члену групи. Комерційні фермерські групи, що прагнуть займатися багатьма справами одночасно, заплутують не тільки себе, а й своїх партнерів – постачальників і покупців.

• Спеціалізація по певних товарних групах (вовна/баранина/сир тощо)
  

Фермерські групи, які прагнуть продавати продукцію широкого асортименту чи надавати велику кількість послуг, нерідко неспроможні дієво управляти своєю роботою. Групам, що спеціалізуються по певних товарних групах, легше розробити чіткі плани роботи і створити визнані бренди.

• Провідна роль фермерів
  

Власниками та управляючими комерційних фермерських груп є люди, в чиїх інтересах вони, власне, й працюють, тобто виробники сільськогосподарської продукції. Серед членів комерційних фермерських груп не повинно бути фермерів та спеціалістів, чия робота безпосередньо не пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції, – торгівців, шкільних вчителів, посадових осіб тощо.

• Добровільний характер
  

Членство у комерційних фермерських групах є добровільним. Члени груп повинні мати можливість вийти з групи у будь-який час. Водночас, фермери мають встановити свої умови і правила членства у групі. Фермери, які не задовольняють встановлені стандарти, виключаються з групи.

• Фінансова прозорість
  

Члени комерційної фермерської групи повинні знати, за що вони платять гроші, і як ці гроші використовуються. Інформація про всі фінансові операції повинна бути відкритою і належним чином обліковуватися. Найпростіший спосіб фінансувати роботу групи полягає у відрахуванні до її бюджету комісійних з кожної виконаної операції з продажу продукції чи закупівлі матеріалів (в розмірі, скажімо, 3%-4% вартості операції). Розмір комісійних встановлюється фермерами. В кінці року надлишок коштів, одержаних за рахунок відрахування комісійних, розподіляється між членами групи, або спрямовується у спільний фонд для закупівлі необхідного обладнання чи на інші спільні цілі.

• Вигода від членства у групі: ефект економії на масштабі
  

Чим більшим обсягом послуг користуються члени групи, тим більшу вигоду від існування групи вони одержують. Важливо, щоб обсяг прямих торгових операцій членів групи (тобто не через групу) був зведений до мінімуму, інакше членство у групі стане невигідним найбільш відданим учасникам.

• Договір про членство у групі
  

Найчастіше членство у групі формалізується шляхом укладання відповідного договору, який визначає як обов’язки групи до відношенню до фермера, так і обов’язки фермера по відношенню до групи. Крім того, договір визначає кількісні та якісні параметри продукції та матеріалів, що продаються та закуповуються, послуги, що надаються членам групи, і тарифи на ці послуги. Зазвичай, такий договір укладається строком на один рік з можливістю щорічної пролонгації. У разі відмови від чергової пролонгації договору, фермер виключається з членів групи. У такий спосіб здійснюється контроль за членством у групі та її розвитком.

• Дієве управління і стале функціонування
  

Комерційні фермерські групи проваджують свою діяльність у конкурентному середовищі. Як і робота будь-яких інших суб’єктів господарювання, робота комерційних фермерських груп вимагає розробки робочих планів, проведення ринкового аналізу, налагодження добрих відносин з покупцями і постачальниками, вирішення питань фінансування, а також наявності добре підготовлених і вмотивованих лідерів з добре розвиненою інтуїцією..

• Правові питання
  

Комерційна фермерська група має бути належним чином зареєстрована з дотриманням чинних правових вимог для забезпечення законності будь-яких договорів, які вона укладає з третіми особами. В Україні фермерські групи можуть створюватися як товариства з обмеженою відповідальністю, кооперативи чи асоціації.

2.Типи фермерських груп

Фермери, які діють поодинці, ніколи не можуть бути абсолютно певними, що зможуть продати свою продукцію чи одержати гроші в рахунок її оплати. Їм доводиться також вирішувати непрості для себе питання фінансування закупівлі сільськогосподарської техніки, насіння, хімікатів, добрив та інших необхідних матеріалів. Вирощуванню урожаю можуть стати на заваді стихійні лиха – посухи чи повені. Неможливість застрахувати майбутній врожай ставить під загрозу одержання доходу.

У більшості випадків існує просте рішення згаданих вище проблем фермерів – стати членом фермерської групи. Членство у фермерській групі дозволяє скоротити власні витрати, збільшити сукупний дохід від збуту продукції або мінімізувати власні ризики. Існує п’ять основних категорій фермерських груп, що спеціалізуються на виробництві, постачанні необхідних для виробництва матеріалів і техніки, збуті, наданні послуг; існують також групи, що створюються зі спеціальною метою.

• Виробничі групи
  

Виробничі фермерські групи створюються для координування виробничої діяльності задля збільшення обсягу виробництва певного виду продукції. Напередодні сезону виробництва фермери домовляються про вирощування певних сортів сільськогосподарських культур чи певних порід тварин та обсяги виробництва. Домовленість формалізується у формі договору, що підписується членами групи.

Інколи покупці укладають з групою фермерів договори на вирощування певних сільськогосподарських культур чи тварин певних порід. Укладаючи такі договори, покупці зобов’язуються купити вирощений врожай чи вирощену худобу і при цьому інколи надають насіння, авансують роботи, надають технічну допомогу, навчальні чи інші послуги на підтримку фермерів.

• Групи, що займаються постачанням техніки та матеріалів
  

Групи, що займаються постачанням техніки та матеріалів, зазвичай створюються для скорочення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції за рахунок спільного використання ресурсів, наприклад, сільськогосподарської техніки, чи спільної закупівлі необхідних у сільськогосподарському виробництві матеріалів – хімікатів, добрив, насіння чи молодняку.

Лише лічені фермерські господарства спроможні закупити й утримувати всю необхідну їм сільськогосподарську техніку. Нерідко те чи інше обладнання потрібне фермерам протягом нетривалого часу – для орання, поливу, збирання врожаю. Тому доцільно купляти спільну сільськогосподарську техніку і здавати її членам групи в оренду за плату. У такий спосіб можна скоротити витрати членів групи.

Групи виробників можуть також скоротити свої витрати на придбання необхідних у сільськогосподарському виробництві матеріалів за рахунок кооперації. Закупаючи у великих обсягах добрива, хімікати, насіння або інші матеріали, можна домовитися з постачальниками про істотні знижки. Групи даної категорії можуть спеціалізуватися залежно від специфіки продукції, що виробляється членами групи.

Як правило, при здійсненні закупівель група стягує невелику плату для покриття адміністративних витрат. Звісно, розмір такої плати має бути меншим за розмір заощаджень від закупівлі матеріалів зі знижкою.

• Маркетингові групи
  

Маркетингові групи створюються з метою спільної організації збуту продукції членів групи за якомога вищими цінами за рахунок забезпечення її високої якості та свіжості, відповідності встановленим параметрам і дотримання зобов’язань щодо асортименту і регулярності поставок продукції.

Нерідко покупці готові купити великі партії сільськогосподарської продукції за вищими цінами, якщо постачальник гарантує високу якість і безперебійність поставок продукції. Маркетингові групи можуть підвищити цінність продукції за рахунок формування партій потрібного обсягу, просування на ринок певних брендів і стандартів, зберігання, пакування, очищення, сушіння, транспортування й переробки продукції.

Нерідко маркетингові групи спеціалізуються на певній товарній групі і працюють на певних "цільових" ринках і ринках з потенціалом зростання. Тому багато виробників сільськогосподарської продукції зацікавлені стати членами груп, які займаються збутом певних сільськогосподарських культур або сортів.

Виробники одержують очевидні вигоди від роботи у складі маркетингових групах, оскільки членство у маркетингових групах:

• дозволяє виробникам налагодити ділові відносини з покупцями, які готові купити за вищими цінами продукцію, яка відповідає погодженим сторонами стандартам якості, у погоджених обсягах та згідно з погодженим графіком поставок, що неможливо, якби виробники діяли поодинці;
  
• надає виробникам можливість розподілити між собою фінансовий тягар великих інвестицій, покликаних або створити додану вартість, або скоротити втрати продукції, наприклад, інвестиції у створення потужностей для зберігання, сортування, чищення, пакування продукції або інвестиції у брендинг і просування продукції на ринок.
  

З усіх категорій фермерських груп найскладніше створювати і забезпечувати роботу саме маркетингових груп, тому що їхня діяльність спрямована на одержання більш високих цін, у них є численні конкуренти, і їм здебільшого доводиться мати справу не з продавцями, а з покупцями. Успішні маркетингові групи зазвичай займаються збутом продукції обмеженої номенклатури, працюють у певних нішах ринку і вимагають від своїх членів дотримання суворих стандартів і специфікацій продукції.

Багато в чому успішне створення й подальша успішна робота маркетингової групи залежить від наявності ринкових можливостей. Для більшості маркетингових груп запорукою успіху є наявність унікальної "точки збуту" або наявність ексклюзивної продукції або сорту культури, що вирощується лише в певній місцевості, та збут продукції під певним брендом. Багато переробників, гуртових і роздрібних торгівців та експортерів віддають перевагу роботі з маркетинговими групами виробників, тому що це дозволяє їм скоротити власні витрати, налагодити безперебійні поставки продукції своїм замовникам і/або забезпечити відповідність продукції визнаним стандартам.

Якщо група виробників не має досвіду чи навичок збуту чи необхідних для цього ресурсів, вони інколи делегують всі функції маркетингу і збуту незалежному агенту й укладають з ним спільний договір на поставку продукції. Такий розподіл функцій дозволяє виробникам приділяти більше уваги виробництву якісної продукції з дотриманням встановлених специфікацій.

• Сервісні групи
  

Сервісні групи створюються з метою покращення доступу виробників до кредитних/фінансових установ і страхових організацій або підвищення дохідності їх інвестицій. Організація такого спільного доступу дає вигоди всім сторонам – виробникам, надавачам позикового капіталу та організаціям з управління ризиками.

Виробники можуть консолідувати свої фінансові ресурси за рахунок групових позик або створити власний фонд, що використовуватиметься для надання кредитів членам групи або закупівлі спільного обладнання.

Фінансові установи, страхові компанії та венчурні фонди часто зацікавлені працювати саме з групами виробників, тому що останнім легше забезпечити кредити й скоротити адміністративні витрати. Спільна відповідальність за виконання боргових зобов’язань є для кредитора більш надійною гарантією. Крім того, багато розрізнених виробників просто неспроможні надати заставу під кредит, а надання одного великого групового кредиту скорочує обсяг паперової роботи. У деяких випадках група розподіляє одержані позикові кошти серед своїх членів і збирає платежі в рахунок погашення основної суми боргу та процентів.

Створення фермерами власних організацій дозволяє їм одержувати широкий спектр необхідних їм послуг, наприклад, послуг зі штучного запліднення, навчальні та консультативні послуги. Спільна оплата витрат полегшує ведення переговорів з постачальниками.

• Групи, що створюються зі спеціальної метою
  

Можна навести велику кількість прикладів, коли виробники сільськогосподарської продукції створюють організації зі спеціальною метою, як-от: виведення нових сортів рослин чи нових порід тварин, політичне лобіювання інтересів, вирішення соціальних питань, об’єднання молодих виробників в асоціації тощо. Такі групи вирішують певні питання, пов’язані з сільським господарством чи розвитком сільської місцевості, але ці питання не обов’язково є комерційними.


Більшість таких груп фінансуються за рахунок членських внесків або плати за участь у певних заходах. Попри некомерційний характер цих груп, їх члени набувають досвіду управління проведенням спільних заходів.


Деякі групи виробників створюються як багатоцільові. Крім організації постачання необхідних для виробництва ресурсів і збуту продукції, вони надають виробникам також консультативні та навчальні послуги.