Аналіз проекту закону україни

Вид материалаЗакон

Содержание


Показники міжбюд-жетних відносин
Методо-логія міжбюд-жетних відносин
Доходи, що врахо-вуються при визначенні між-бюджетних трансфертів
Аналіз окремих текстових статей, які визначають формування міжбюджетних відносин та місцевих бюджетів в 2006 році
У 2005 році всі зазначені надходження зараховувалися до Державного бюджету.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7




Міжбюджетні відносини







ПОКАЗНИКИ МІЖБЮД-ЖЕТНИХ ВІДНОСИН


За даними Комітету з питань бюджету питома вага видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті (без врахування видатків на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду України для виплати пенсій) у поданому проекті становить 41,2%. Це менше ніж було запропонованому Верховною Радою Україні у пропозиціях до Основних Напрямів бюджетної політики на 2006 рік на 3,8%.

Обсяг трансфертів місцевим бюджетам по загальному та спеціальному фондам разом становить 23,96 млрд. грн., або на 13,0 % перевищує обсяг врахований у бюджеті 2005 року (з урахуванням внесених змін). У тому числі по загальному фонду – 22,8 млрд. грн., або більше, ніж у поточному році на 2,7 млрд. грн.(13,1%). По спеціальному фонду передбачено субвенції у сумі 1,1 млрд. грн., або менш ніж у поточному році на 5,3 млрд. грн. Таке зменшення обумовлено відсутністю у поданому проекті бюджету субвенції із спеціального фонду Державного бюджету на погашення знецінених заощаджень громадян (у 2005 році обсяг такої субвенції складає 6 млрд. грн.).

Питома вага обсягу міжбюджетних трансфертів з державного бюджету до місцевих бюджетів у видатках державного бюджету на 2006 рік складає 18,8%, у т.ч. по загальному фонду – 22,1% (на 2005 рік вона складала 23,3% і 22,7% відповідно).

Дотація вирівнювання передбачена в розмірі 13,7 млрд. грн., або на 2,6 млрд. грн. (23,8%) більше, ніж у поточному році. Обсяг коштів, що передаються з місцевих бюджетів до державного бюджету передбачено у сумі 2,15 млрд. грн., або більше на 0,8 млрд. грн., (62,7%) від обсягу визначеного на 2005 рік. Отже, так званий “чистий трансферт” місцевим бюджетам (різниця між дотацією та вилученням) становить 11,6 млрд. грн., або більше на 1,8 млрд. грн. відповідного показника на 2005 рік.

Загальний обсяг субвенцій у проекті державного бюджету на 2006 рік становить 10 059,8 млн. грн. у тому числі 8 912,2 млн. грн. – субвенції загального фонду та 1 147,5 млн. грн. – спеціального фонду.

Порівняно з бюджетом на 2005 рік обсяг субвенцій загального фонду зріс на 14% , а обсяг субвенцій спеціального фонду у співставних умовах, тобто без врахування у 2005 році субвенції на повернення знецінених заощаджень громадян (6 млрд. грн.) зріс майже у 2,5 рази.

Обсяг субвенцій загального фонду на соціальний захист населення визначено на загальну суму 7 237,7 млн. грн. із зменшенням проти 2005 року на 114,9 млн. грн. Так, зменшені обсяги субвенції на надання пільг та субсидій населенню на оплату електроенергії, тепло, водопостачання, квартирної плати – на 460,5 млн. грн., та субвенції на придбання твердого палива і скрапленого газу – на 82,3 млн. грн. Не значне збільшення порівняно з бюджетом на 2005 рік спостерігається по субвенції на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям та інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам на 294,2 млн. грн. (на 8,7%).

Субвенція на безоплатне забезпечення вугіллям на побутові потреби особам, що мають таке право згідно статті 48 Гірничого Закону України – порівняно з бюджетом на 2005 рік не зазнала змін і її обсяг залишився на рівні 11,9 млн. грн.

Загальний обсяг додаткових дотацій у проекті бюджету на 2006 рік становить 170,3 млн. грн., що на 284,4 млн. грн. менше, ніж було у бюджеті на 2005 рік з урахуванням змін (на 167,1%). Значне зменшення обсягу коштів порівняно з бюджетом на 2005 рік відбулося саме по додатковій дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ, більш ніж у 3 рази (з 421,7 млн. у 2005 році до 137,3 млн. у проекті бюджету на 2006 рік.



Крім зазначеного виду додаткової дотації передбачено додаткову дотацію бюджету м.Славутича на утримання установ соціально-культурної сфери у сумі 3 млн. грн., тобто порівняно з 2005 роком обсяг цього трансферту не змінився, а також бюджету Автономної Республіки Крим на здійснення повноважень з урахуванням Конституції Автономної Республіки Крим – у сумі 30 млн. грн., тобто, на рівні 2005 року.



У проекті бюджету на 2006 рік субвенція бюджету м.Севастополя на компенсацію втрат доходів внаслідок розміщення на території міста Чорноморського флоту Російської Федерації затверджена у сумі 60 млн. грн., тобто на рівні минулого року.

Субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, які пов’язані з капітальними вкладеннями передбачені у проекті бюджету на 2006 рік у сумі 2027,6 млн. грн. В тому числі з загального фонду – у сумі 880,1 млн. грн., що на 30% більше від показників бюджету на 2005 рік. Зі спеціального фонду – у сумі 1 147,5 млн. грн. що на 145% більше від показників бюджету на 2005 рік. Зокрема передбачено субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності і на виконання інвестиційних проектів, у тому числі на капітальний ремонт сільських шкіл у сумі 550 млн. грн. На відміну від бюджету на 2005 рік обсяг коштів зазначеної субвенції розподілено між регіонами згідно додатку №7 до проекту бюджету на 2006 рік.

Отже, аналізуючи зміни які відбулися порівняно з показниками бюджету на 2005 рік в частині міжбюджетних відносин, необхідно відмітити, що разом із незначним зменшенням обсягів субвенцій на надання пільг населенню відбувається значне збільшення обсягу субвенцій пов‘язаних з капітальними вкладеннями. А саме, передбачено субвенції на:
  • соціально-економічний розвиток регіонів, виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві та на інших аварійних об’єктах комунальної власності – 550 млн. грн.
  • придбання житла військовослужбовцям – 100 млн. грн.
  • збереження історичної забудови міст – 100 млн. грн.
  • будівництво газопроводів-відводів та газифікацію – 185 млн. грн.
  • будівництво метрополітенів – 186,5 млн. грн.
  • будівництво і капітальний ремонт доріг у сільській місцевості – 350 млн. грн.
  • міському бюджету м.Запоріжжя на будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро – 233,1 млн. грн.
  • придбання шкільних автобусів – 68 млн. грн.
  • комплекс заходів по укріпленню о. Коса Тузла – 15 млн. грн.
  • берегоукріплювальні роботи на о.Зміїний – 11,6 млн. грн.
  • створення культурно-мистецького та музейного комплексу ”Мистецький арсенал” та для виконання робіт з проведення археологічних досліджень – 45 млн. грн.
  • для забезпечення спеціальним обладнанням навчвальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку – 85,1 млн. грн.
  • фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських, міст республіканського в АРК і обласного значення , районних у містах Києві і Севастополі – 48,3 млн. грн.
  • придбання вагонів для комунального електротранспорту – 50 млн. грн.

Водночас, не наведено напрями та критерії розподілу коштів зазначених субвенцій. Як неодноразово нагадувалося експертами ГБФП така практика призводить до зволікання затвердження переліку об‘єктів КМУ та, і кінцевому випадку, до неефективного використання бюджетних коштів. Необхідно зауважити, що Дорученнями ВРУ до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік (пункт23) також вказується на необхідність законодавчого визначення методологій та критеріїв розподілу коштів субвенцій.

Позитивним зрушенням законопроекту є встановлення головним розпорядником коштів по окремих видах субвенцій не Міністерства фінансів України, а галузевих міністерств, відповідальних за впровадження певних напрямків державної політики. Так, на 2006 рік головними розпорядниками коштів субвенцій пропонуються Мінекономіки (код 121), Мінвуглепром (код 131), Мінкультури (код 181), МОН (код 221), Мінпраці (код 251), Мінтрансзв’язку (код 312), Державній службі автомобільних доріг (код 313), ЦВК (код 674).

МЕТОДО-ЛОГІЯ МІЖБЮД-ЖЕТНИХ ВІДНОСИН

Видатки, що враховуюся при визначені міжбюджетних трансфертів



Методологія здійснення розрахунків міжбюджетних трансфертів в частині визначення обсягу видатків, що передаються місцевим органам влади на виконання делегованих повноважень у запропонованому законопроекті не змінилася. Вона базується не на соціальних стандартах, як було передбачено Дорученням ВРУ до Основних напрямів бюджетної політики на 2005 рік, а на застосуванні нормативів фінансової забезпеченості. Як неодноразово наголошувалося ГБФП, згідно з Бюджетним Кодексом України фінансовий норматив бюджетної забезпеченості кожної галузі соціально-культурної сфери розраховується як співвідношення наявного фінансового ресурсу держави та кількості наявного населення. Отже, зазначені нормативи не враховують законодавчо встановлені норми, наприклад норми харчування, медикаментів та інших видатків. За таких умов частка оплати праці у видатках місцевих бюджетів постійно зростає, що унеможливлює забезпечення інших видів видатків, особливо видатків розвитку. Ці факти також унеможливлюють впровадження ефективної бюджетної політики на місцевому рівні. Так, за даними Міністерства фінансів частка оплати праці у розрахункових показниках видатків місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів на 2006 рік складає 80,2%в середньому по Україні.

Доходи, що врахо-вуються при визначенні між-бюджетних трансфертів


За даними Комітету ВРУ з питань бюджету, міністерством фінансів України при розрахунку доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, (кошика №1) порушено вимоги статті 98 Бюджетного кодексу України. Так, було застосовано додаткові коригуючи коефіцієнти при визначенні індексів відносної податкоспроможності за 2002-2003 роки. Водночас таке коригування здійснено виходячи із очікуваного виконання доходів місцевих бюджетів у 2005 році.1 Крім того, коригування здійснено по «першому кошику» доходів у цілому, в той час як зміна податкового законодавства, якою пояснюється необхідність проведеного коригування, стосується лише податку з доходів фізичних осіб. Зазначене призвело до викривлення бази даних за відповідні роки. Окрім того, використання у розрахунках міжбюджетних трансфертів прогнозних даних, розрахованих на підставі звітності за неповний бюджетний рік веде до викривлення прогнозного показника доходів на 2006 рік. Так, за такою методологією не враховується сезонність надходжень доходів до окремих видів місцевих бюджетів (особливо це стосується курортних та сільськогосподарських регіонів). Водночас враховуються разові надходження по перерахункам, або погашенню податкового боргу за попередні роки, суми нез‘ясованих надходжень тощо.

Не виконана вимога доручення Верховної Ради України до Основних напрямів бюджетної політики на 2006 рік щодо врахування втрат від надання соціальної пільги та податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб по кожному місцевому бюджету з обов’язковим погодженням контингентів отримувачів з відповідними органами місцевого самоврядування.

Для місцевих бюджетів – донорів Державного бюджету застосовується коефіцієнт вирівнювання, при розрахунку якого використані фактичні дані за доходами кошика № 1 за 2002-2004 роки. При цьому звітні дані за 2002-2003 роки не скориговані з метою врахування зміни ефективної ставки податку з доходів фізичних осіб. Тобто, порівняно із 2004 роком використовуються неспівставні дані.

На думку експертів, зазначені системні вади у методології міжбюджетних відносин запропонованої на 2006 рік створюють передумови до зниження зацікавленості органів місцевого самоврядування у збільшенні доходної бази місцевих бюджетів. Одночасно породжується негативне відношення до Бюджетного Кодексу та недовіра щодо подальшого проведення бюджетної реформи з боку місцевого самоврядування.




У розрахунках міжбюджетних трансфертів Міністерства фінансів України до проекту закону на 2006 рік загальний обсяг доходів місцевих бюджетів (загальний та спеціальний фонди) визначено у розмірі 54 736,2 млн. грн., що на 3 254,9 млн. грн. (на 6,3%) більше розрахункового показника у бюджеті на 2005 рік.

Прогнозний обсяг доходів загального фонду місцевих бюджетів у проекті бюджету на 2006 рік визначено у сумі 28 086,3 млн. грн., що на 6 229,7 млн. грн. (на 28,5 %) більше розрахункового обсягу на 2005 рік. Таке збільшення прогнозується за рахунок збільшення доходів, що враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів вирівнювання. Ці доходи збільшено на 4 516,2 млн. грн. (на 23,5 %).

Як і у попередні роки значну частку у доходах I кошику складає податок з доходів фізичних осіб - 85,1 % у проекті на 2006 проти 83,6 у 2005 році (отож відбулося збільшення частки на 2% порівняно з попереднім бюджетним періодом).

Згідно Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», надходження податку з доходів фізичних осіб на 2006 рік заплановано у розмірі 20 791,4 млн. грн., що на 4 099,3 млн. грн. або на 24,6 % більше, ніж заплановано на 2005 рік (зі змінами).

Основними чинниками, які впливатимуть на зростання надходжень з даного джерела є, перш за все, підвищення фонду заробітної плати на 29,1 млрд. грн., або на 22,4 % (до 159,3 млрд. грн.). Зазначене збільшення даного виду надходжень передбачено завдяки зростанню реального ВПП (на 7,0 %), підвищення рівня мінімальної заробітної плати і відновлення міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень в оплаті праці працівників бюджетної сфери.

Ще одним фактором, який спричинить збільшення обсягу надходжень податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів стане те, що починаючи з 2006 року податок з грошового утримання військовослужбовців зараховуватиметься до місцевих бюджетів, а не до державного, як це передбачено Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік».

В розрахунку податку з доходів фізичних осіб враховано «податок з додаткового доходу», який становить 3 025,1 млн. грн., або 14,5 % від загальної суми надходжень податку. Водночас, пояснень щодо цього джерела у 2004-2005 роках в Пояснювальній записці не наведені.

Проте, варто зазначити, що подібний додатковий ресурс під назвою «додатковий дохід фізичних осіб з форми 8-ДР» або додатковий дохід фізичних осіб з форми 1-ДФ» також враховувався при розрахунку річного прогнозного показника надходжень податку. При чому, якщо на 2004 рік його обсяг визначався в розмірі 1 055,1 млн. грн., то на 2005 рік його обсяг було збільшено до 2 529,3 млн. грн. В 2004 році було зафіксовано фактично 100-відсоткове виконання річного плану. Динаміка надходжень у поточному році також свідчить про те, що план виконання бюджету з надходжень податку з доходів фізичних осіб, з урахуванням «додаткового ресурсу», буде виконано.

Згідно даних Звіту про виконання Зведеного бюджету України по доходах станом на 1 вересня 2005 року, податку з доходів фізичних осіб надійшло в обсязі 10 497,7 млн. грн., або 65,9 % річного розрахункового показника, врахованого Міністерством фінансів у розрахунку між бюджетних трансфертів на 2005 рік. Враховуючи динаміку надходжень податку у 2002-2004 роках, можна прогнозувати навіть певне перевиконання надходжень податку. Так, за станом на 1 вересня протягом цих років до бюджету в середньому надходило 61,1 % від фактичних річних надходжень.

На думку експертів, за таким методом у прогноз податку з доходів фізичних осіб закладається майбутні зміни бази оподаткування у зв’язку з підвищенням рівня мінімальної зарплати. Водночас, оскільки методика розрахунку не оприлюднена, необхідно зауважити що обраний підхід має певні ризики.

Обсяг кошика доходів, що не враховуються у розрахунку міжбюджетних трансфертів, у проекті бюджету на 2006 рік визначено у сумі 3 743,8 млн. грн., що на 0,9 млрд. грн. більше показника на 2004 рік.




АНАЛІЗ ОКРЕМИХ ТЕКСТОВИХ СТАТЕЙ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ФОРМУВАННЯ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН ТА МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ В 2006 РОЦІ

НОРМИ ЗАКОНО-ПРОЕКТУ


Поданий на розгляд ВРУ у першому читанні проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не містить концептуальних відмінностей від аналогічних законів за 2002-2005 роки. Більшість норм повторює норми зазначених законів.

Водночас необхідно зауважити, що окремі норми суперечать Бюджетному Кодексу України. Так, частина четверта статті 47 проекту Закону надає право Раді міністрів АРК, обласним держадміністраціям здійснювати розподіл додаткової дотації на зменшення фактичних диспропорцій між місцевими бюджетами через нерівномірність мережі бюджетних установ виходячи з показників доходної частини місцевих бюджетів. Зазначене пояснюється необхідністю вирівнювання забезпеченості бюджету депресивних територій, врахування особливостей гірських територій і тих, що мають низький показник чисельності населення. Однак згадана норма суперечить пункту 3 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу. Адже метою надання такого трансферту є зменшення фактичних диспропорцій через нерівномірність мережі бюджетних установ, а у законопроекті по суті передбачено змінити цю мету на вирівнювання податкової спроможності окремих місцевих бюджетів.

Стаття 106 проекту Закону щодо фінансування дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей з державного бюджету суперечить підпункту “в” пункту 2 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу. Згідно вимогам БКУ здійснення таких видатків передбачено з районних бюджетів та бюджетів міст обласного значення.

Продовжується негативна практика порушення статті 103 БКУ. В законопроекті не передбачено субвенцію місцевим бюджетам на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування від надання державою пільг із сплати земельного податку


Статтею 45 розширюється перелік джерел наповнення доходів загального фонду місцевих бюджетів на 2006 рік наступними видами:

- кошти, що надійдуть від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 20, ст.148), в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів;


-кошти, що надійдуть від учасника – переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю,забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику – переможцю, відповідно до умов договору, в частині здійснення закупівель за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

У 2005 році всі зазначені надходження зараховувалися до Державного бюджету.

Слід зауважити, що за січень-серпень 2005 року до Державного бюджету України надійшло коштів:

від надання учасниками торгів забезпечення їх тендерної пропозиції, які не підлягають поверненню учасникам торгів у випадках, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" у сумі 8 485 грн.


від учасника - переможця процедури закупівлі, під час укладання договору про закупівлю, забезпечення його виконання, які не підлягають поверненню учаснику - переможцю, відповідно до умов договору у сумі 1 762 грн.

Отже, зазначені зміни не вплинуть на наповнення доходної частини загального фонду місцевих бюджетів за 2006 рік, однак з методологічної точки зору запропонований підхід є правильним.

Як було зазначено вище окремі норми законопроекту повторюють аналогічні норми попередніх років. Слід зауважити, що в основному практика застосування цих норм у попередніх роках свідчить про правильність обраного підходу. Тому, як неодноразово пропонувалося експертами ГБФП зазначені норми мають бути перенесені до БКУ та діяти на постійній основі. До таких норм відносяться у законопроекті «Про Державний бюджет України на 2006 рік» наступні статті:

Статті 50 та 51 (щодо механізму перерахування дотації вирівнювання місцевим бюджетам та вилучення коштів до Державного бюджету). Норми цих статей надають можливість певною мірою покращити збалансованість тих місцевих бюджетів, які при недоотриманні дотації з державного бюджету за нормативами щоденних відрахувань також не можуть зібрати в повному обсязі прогнозовані Міністерством фінансів обсяги закріплених доходів.

Стаття 46 (щодо зміни юридичної адреси суб'єктів підприємницької діяльності  платників податків.) Сплата визначених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів) після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. Отже, місцеві бюджети не втрачають запланований обсяг доходів при зміні юридичної адреси платників податків на протязі бюджетного року.


Стаття 56 (щодо погашення Державним казначейством України тимчасових касових розривів місцевих бюджетів шляхом надання безвідсоткових позичок). Положення норм цієї статті також спрямовані на покращення збалансованості місцевих бюджетів. Особливо це стосується забезпечення видатків, пов’язаних із виплатою заробітної плати та інших першочергових видатків на утримання бюджетних установ. Однак, як відмічалось у попередніх дослідженнях, даний підхід не вирішує суті проблеми виникнення численних касових розривів у місцевих бюджетах, які більшою частиною пов‘язані із некоректною методологією розрахунку Міністерством фінансів доходів як «першого кошику», так і визначенні загальнодержавних податків та зборів у регіональному розрізі.

Стаття 57 (щодо єдиних методологічних засад надання пільг та субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу). Зазначеною статтею не лише передбачаються єдині засади надання пільг та житлових субсидій за рахунок субвенцій із державного бюджету, а і надається можливість застосування механізму адресної грошової допомоги щодо пільгового проїзду міським та приміським транспортом.

Статтею 52 встановлено зобовязання місцевих бюджетів забезпечити в повному обсязі потребу в асигнуваннях на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених чинним законодавством умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну енергію, теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, не допускаючи будь-якої простроченої заборгованості із зазначених видатків. Слід зауважити, що в умовах незабезпеченості фінансовим ресурсом видатків на виконання делегованих повноважень зазначена стаття носить суто декларативний характер. Так, згідно з Пояснювальною запискою до проекту закону фінансовий норматив бюджетної забезпеченості (обсяг видатків у розрахунку на 1 жителя на рік), наприклад, складає в галузі:

- охорони здоров’я: для міст обласного значення та районів – 158,03 грн., для обласних бюджетів - 78,73 грн.,

- культура і мистецтво – для бюджетів міст обласного значення - 17,9 грн.; для обласних бюджетів – 6,81грн., бюджетах районів – 25,38грн.;

- фізична культура і спорт – у середньому 8,38 грн.

За експертними розрахунками обсяг бюджетного дефіциту на покриття мінімальних потреб в утриманні бюджетних установ соціально-культурної сфери складає 3,9 млрд. грн. (без врахування потреби на видатки розвитку).

Значною відмінністю законопроекту від попередніх років є відсутність у проекті бюджету на 2006 рік норми щодо заохочення місцевих органів влади та самоврядування до перевиконання плану по загальнодержавних податків і зборів на їх території.

Протягом останніх років у Законах про Державний бюджет України передбачалась норма щодо спрямування 50 % надходжень загальнодержавних доходів, які є джерелом перерахування дотації вирівнювання, понад заплановані обсяги до місцевих бюджетів тих регіонів, на території яких досягнуте таке перевиконання.

У 2001 році цим механізмом скористалися Київська, Рівненська, Чернівецька, Чернігівська області, що отримали додаткову дотацію у загальній сумі 214,7 млн. грн.; у 2002 році - Вінницька, Волинська, Закарпатська, Київська, Львівська, Одеська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та місто Севастополь, що отримали додаткову дотацію у сумі 402,7 млн. грн. За 2003 рік місцеві бюджети 12 областей та бюджет м. Севастополя отримали 393 млн. грн., в тому числі місцеві бюджети Вінницької, Житомирської., Закарпатської, Київської , Львівської, Миколаївської, Рівненської, Херсонської, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та м. Севастополя.

Однак експертами групи неодноразово нагадувалося , що у попередні роки методика розрахунку прогнозного обсягу загальнодержавних податків та зборів не була оприлюднена, що створювало певні ризики щодо реальності запланованих міністерством фінансів показників по окремих областях. Такий непрозорий підхід викликав певний рівень недовіри до дій Міністерства фінансів з боку керівників органів місцевого самоврядування тих областей, яки жодного разу не виконали прогнозних показників. Зазначений факт негативно впливає на сприйняття та підтримку органами місцевого самоврядування подальших кроків бюджетної реформи.




1 a/prognosis/VVP25_11.phpl

2 Прогноз Міжнародного валютного фонду, Контракти / № 41 / 10.10.2005. с. 28.

1 При обсязі ВВП 409,5 млрд.грн.

 в співставних умовах

1 без врахування суми взаємозаліку втрачених заощаджень громадян та сум заборгованості населення за спожиті комунальні послуги

1 Діловий щотижневик «Контракти», №40 від 3 жовтня 2005 року

1 ion.org.ua/visnyk_5_diyak1.pdf

1 З 10 серпня 2005 року

1 e.tik.com.ua/2003/september/21/monitor/02.phpl

2 Законом України від 22.10.98 № 208 “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування” та Законом України від 15.07.99 № 967 “Про внесення змін до Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

1 Згідно Бюджетному Кодексу України розрахунок індексу податкоспроможності здійснюється на підставі даних щодо фактичних надходжень доходів місцевого бюджету за три повних попередніх(базових) бюджетних періодів(років).