Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Вид материала | Закон |
- Аналіз регуляторного впливу проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих, 179.52kb.
- Аналіз регуляторного впливу, 31.89kb.
- Відомості Верховної Ради України, 2010 р., N 33, ст. 471 Стаття Сфера застосування, 847.26kb.
- Верховна Рада України постановляє: І. Внести зміни до таких закон, 288.74kb.
- Порівняльна таблиця до проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих, 315.54kb.
- Верховною Радою України закону „Про внесення змін до деяких закон, 141.76kb.
- Верховна Рада України 1 червня 2007 року прийняла закон, 124.69kb.
- Україна, 401.69kb.
- Закону України «Про поштовий зв'язок», 79.79kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
Аналіз регуляторного впливу
проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв’язати шляхом державного регулювання
Спрощення дозвільних процедур у будівництві, передбачене Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», має відбуватися одночасно з посиленням контролю з боку держави за будівництвом та підвищенням відповідальності всіх учасників процесу.
Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено збільшити розміри штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудування, диференціювати запропоновані розміри штрафів залежно від категорії складності об’єктів, що будуються, передбачити персональну відповідальність окремих виконавців за правопорушення у сфері мостобудування тощо.
Розміри штрафних санкцій, визначені на сьогодні чинним законодавством, є мінімальними. Це спонукає учасників будівельного процесу діяти поза межами правового поля. Крім того, незначний розмір санкцій унеможливлює належне здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та негативно впливає на стан надходження до бюджетів усіх рівнів коштів, стягнутих з порушників законодавства у сфері містобудування.
Також законопроектом пропонується упорядкувати та привести у відповідність із Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміст правопорушень, за які наступають різні види відповідальності, визначити персональну відповідальність для окремих суб’єктів містобудівної діяльності тощо.
2. Визначення цілей державного регулювання
Метою регуляторного акта є удосконалення державної політики у сфері містобудування, посилення та персоніфікація відповідальності суб’єктів містобудування за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд.
3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення визначених цілей
Як альтернативний спосіб до запропонованого регулювання можливо розглянути збереження чинного механізму регулювання зазначених питань.
Оскільки у більшості випадків відсутність персональної відповідальності окремих виконавців за правопорушення у сфері мостобудування та мінімальний розмір штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил призводить до зловживань зі сторони учасників будівельного процесу, викладена вище пропозиція щодо збереження чинного регулювання відхилена.
Тому єдиним способом вирішення проблеми є прийняття відповідного закону.
4. Механізм та заходи, що пропонуються для розв’язання проблеми
Пропонується внести зміни до 6 законодавчих актів, зокрема:
Кодексу України про адміністративні правопорушення;
Кримінального кодексу України;
Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
Закону України «Про відповідальність підприємств, їх обєднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»;
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла»;
Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
5. Можливість досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
Вплив зовнішніх факторів на дію регуляторного акта
На дію цього регуляторного акта як негативно так і позитивно може вплинути соціальний фактор.
Соціальний фактор
Негативний вплив
Так, можливо виникнення незадоволення з боку фізичних та юридичних осіб, оскільки запропоновано збільшити розміри штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудування.
Позитивний вплив
Позитивно на дію цього регуляторного акта може вплинути дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд.
Оцінка можливості впровадження та виконання вимог регуляторного акта
Впровадження вимог такого регуляторного акта державними органами не потребує додаткових коштів із державного бюджету України.
Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта
Державний нагляд та контроль за додержанням вимог акта здійснюється в установленому законом порядку.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття запропонованого регуляторного акта
Основним наслідком запровадження зазначеного регуляторного акта є удосконалення державної політики у сфері містобудування, посиленню та персоніфікації відповідальності суб’єктів містобудування за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, забезпеченню стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель та споруд.
Сфера впливу | Вигоди | Витрати |
Держава | Належне здійснення державного архітектурно-будівельного контролю | Не передбачаються |
Населення | Забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд | Не передбачаються |
Суб`єкти господарювання | Забезпечення стійкості, міцності, надійності та необхідної довговічності будівель і споруд | Не передбачаються |
7. Обґрунтування строку дії регуляторного акта
Строк дії цього регуляторного акта встановлюється на необмежений термін.
8. Показники результативності регуляторного акта
Виходячи з цілей державного регулювання, визначених у розділі 2 АРВ, для відстеження результативності цього регуляторного акта обрано такі показники, зокрема:
розмір надходжень до бюджетів усіх рівнів коштів, стягнутих з порушників законодавства у сфері містобудування, будівельних норм, стандартів і правил пов'язаних з дією акта;
кількість суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб, притягнутих до відповідальності;
рівень поінформованості суб'єктів господарювання та/або фізичних осіб з основних положень акта.
9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватись відстеження результативності регуляторного акта
Базове відстеження результативності регуляторного акта здійснюватиметься після набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше дня, з якого починається проведення повторного відстеження результативності цього акта.
Повторне відстеження результативності регуляторного акта планується здійснити через рік після набуття чинності регуляторним актом.
Періодичне відстеження результативності регуляторного акта здійснюється через кожні три роки, починаючи з дня виконання заходів із повторного відстеження.
Відповідні відстеження будуть проводитись шляхом аналізу статистичних даних, виконавцем яких є Міністерство.
Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України | Г.М. Семчук |
___ ____________ 2011 р.