Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова

Вид материала

Документы

Содержание 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей 7.5. Нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні технологічних посудин

Подобный материал:

• Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено, 5328.36kb.
• Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
• Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
• Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
• Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
• Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
• Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
• Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
• Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
• П/п Посадова категорія, 55.02kb.

7.2.2. Роботи усередині ємкості

7.2.2.1. Для проведення робіт усередині ємкості повин­на призначатись бригада у складі не менше 3-х чоловік (пра­цюючий, дублер і спостерігач). Перебування усередині єм­кості дозволяється, як правило, одній людині. При необхід­ності перебування в ємкості більшої кількості працюючих повинні бути опрацьовані, внесені в наряд-допуск і додат­ково здійснені заходи безпеки, що передбачають збільшен­ня кількості спостерігаючих (не менше одного спостерігача на одного працюючого в ємкості), порядок входу і евакуації працюючих, порядок розміщення шлангів, забірних патрубків протигазів, сигнально-рятувальних мотузків, наявність засобів зв'язку і сигналізації на місці проведення робіт тощо.

7.2.2.2. Роботи усередині ємкості повинні виконуватись при температурі в ній не вище ЗО °С. При необхідності ви­конання робіт при більш високій температурі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки (безперервне обдуван­ня свіжим повітрям, застосування теплоізолюючих костюмів і взуття, часті перерви в роботі тощо).

Виконувати внутрішні роботи при температурі 50 °С і вище не допускається.

7.2.2.3. Роботи усередині ємкостей повинні проводитися в денний час. При необхідності проведення робіт в нічний час повинні бути розроблені заходи безпеки і отримано дозвіл власника підприємства.

7.2.2.4. До робіт усередині ємкості допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичне обстеження і мають допуск на виконання таких робіт. Особи, відповідальні за проведення робіт усередині ємкості, зобов'язані перевіря­ти у виконавців наявність посвідчення на право проведення робіт усередині ємкості.

Перед початком робіт працівники повинні бути проінструк­товані про правила та засоби безпечного проведення робіт.

Працівники усередині ємкості та їх дублери повинні знати перші ознаки отруєння, правила евакуації потерпілих з єм­кості та заходи щодо надання їм першої допомоги.

Працівники, які не пройшли інструктажу, до роботи не допускаються.

7.2.2.5. До проведення робіт електроприлади і обладнан­ня ємкості з живленням від електричної мережі повинні бути знеструмлені, повинні бути вивішені плакати з попереджу­вальним написом "Не вмикати! Працюють люди!". Вентиляц­ія ємкості і періодичний аналіз повітря в ній повинні прово­дитись протягом усього часу ремонтних робіт. Місцевий вен­тиляційний відсмоктувач ємкості, в якій повинні проводитись роботи, необхідно заглушити від вентиляційної мережі інших ємкостей.

7.2.2.6. До початку робіт усередині ємкості особи, відпо­відальні за проведення технологічного процесу на даній дільниці і за ведення ремонтних робіт, зобов'язані забезпе­чити:

а) повне звільнення ємкості від продуктів;

б) надійне від'єднання ємкості від водяних, парових, про­дуктових і інших трубопроводів шляхом закриття вентилів, засувок або кранів і встановлення на трубопроводах заглу­шок з вибитими на їх хвостовиках, що виходять назовні, порядковими номерами і наведенням тиску, на яке вони розраховані;

в) вивішування на запорній і пусковій арматурі підвідних трубопроводів табличок з попереджувальним написом "Не відкривати! Працюють люди!";

г) відкриття верхнього та нижнього люків для попереднь­ого провітрювання, а також на весь час роботи;

д) проведення лабораторного аналізу повітряного сере­довища усередині ємкості з відбором проб у верхній зоні на відстані не менше 1 м від нижнього люка і в нижній -на відстані не більше 0.2 м від днища;

е) наявність і справність інвентаря, а для роботи в ємко­стях та інших небезпечних місцях, де може створюватися вибухопожежонебезпечне середовище, також заходів, які виключають іскроутворення при проведенні ремонтних робіт і очищенні устаткування;

ж) наявність і справність переносних електросвітильників напругою 12 В відповідного виконання;

з) наявність і справність спецодягу, спецвзуття, захисних та запобіжних засобів, у тому числі киснево-ізолюючого апа­рату, шлангового протигазу, запобіжного поясу, сигнально-рятівної линви, що мають бирки з позначенням номера і дати випробування;

й) наявність плакату з написом "Ремонт - працюють лю­ди!".

7.2.2.7. Зняття покривки люка-лаза може проводитись тільки після звільнення ємкости від продукту і зниження в ньому тиску до атмосферного.

7.2.2.8. Всі ємкості і трубопроводи після звільнення їх від продукту необхідно пропарити насиченою парою під тиском не більше 0.05 МПа (0.5 кгс/кв.см) для видалення парів мазуту, бензину та інших горючих рідин, а також двоокису вуглецю, промити водою і провітрити, при необхідності -продути інертним газом. Підвід інертного газу повинен здій­снюватись стаціонарно з встановленням запірного вентиля та зворотного клапану.

7.2.2.9. Видалення виявленого газу повинно проводитись за допомогою ручного переносного або пересувного венти­лятора у вибухозахищеному виконанні.

7.2.2.10. Не допускається застосовувати для вентиляції ємкості балони зі стисненими газами.

7.2.2.11. Видалення газу з невеликих ємкостей допус­кається шляхом заповнення останніх водою з наступним її зливом або відкачуванням.

7.2.2.12. Ємкість, в якій зберігалась кислота або луг, не­обхідно нейтралізувати і перевірити на наявність водню.

7.2.2.13. Двоокис вуглецю повинен видалятись через нижній люк або витискуватись шляхом заповнення резерву­ару водою.

7.2.2.14. Після здійснення підготовчих заходів (перевірки, провітрювання, нейтралізації, промивання) необхідно прове­сти аналіз повітря усередині ємкості за допомогою газоана­лізатора або індикатора.

7.2.2.15. Якщо вміст шкідливих та небезпечних речовин через 2-3 години після пропарювання перевищує граничне допустиму концентрацію або вміст кисню у повітрі менше 19%, роботи усередині ємкості повинні виконуватись в шлан­гових протигазах ПШ-1 і ПШ-2 або кисневоізолюючих апа­ратах.

7.2.2.16. Використання фільтруючих протигазів не дозво­ляється.

7.2.2.17. Шланговий протигаз з ретельно підігнаним шо-ломом-маскою та відрегульованою подачею повітря робітник одягає безпосередньо перед тим, як спуститись до ємкості. Герметичність складання, припасування протигаза та справ­ність повітродувки перевіряє особа, відповідальна за вико­нання робіт.

7.2.2.18. Забірний патрубок шланга протигаза виводять назовні не менше ніж на 2 м та закріплюють в зоні чистого повітря, при цьому шланг необхідно розмістити так, щоб виключити можливість перекриття доступу повітря внаслідок перегинання, перекручування або перетискування при наїзді транспортних засобів, переході людей тощо.

7.2.2.19. Рятувальний пояс повинен одягатись поверх одягу, мати схрещені шлейки та закріплену на ньому сиг­нально-рятувальну линву, довжина якої на два метри пере­вищує глибину ємкості, але складає не менше 10 м.

7.2.2.20. Рятувальну линву прив'язують до кільця поясу та пропускають крізь кільце, закріплене на схрещених шлейках на рівні лопаток з таким розрахунком, щоб у разі ева­куації потерпілого з ємкості за допомогою рятувальної лин­ви положення його тіла було б вертикальним - головою догори.

Вільний кінець линви повинен бути виведений назовні та надійно закріплений. Вузли на линві роблять на відстані 0.5 м між собою.

7.2.2.21. У випадку роботи з застосуванням ПШ-2 на кож­ного працюючого окрім дублера повинен бути призначений працівник, який спостерігає за роботою повітродувки.

7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що і працюючий усередині ємкості.

7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлангу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви то­що), а також при спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкості має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.

7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості, дублер зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності спуститись до ємкості для рятування по­терпілого дублер терміново викликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.

7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабування, він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити роботу та піднятись з ємкості.

7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюю­чого в протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з на­ступним відпочинком на чистому повітрі не менше 15 хви­лин.

7.2.2.27'. При роботі усередині ємкості повинні застосо­вуватись лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не вище 12 В.

7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, по­винні виконуватись за допомогою інструменту та обладнан­ня, які виключають можливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резервуарів та апаратів в комбіне­зонах, куртках та іншому одязі з матеріалів, що електризу­ються, не дозволяється.

7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.2.013.0 - 91.

7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент, прила­ди електроосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасови­ми схемами через автотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозволяється.

7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітиль­ників повинен встановлюватись поза ємкістю, його корпус і вторинна обмотка повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з гарячими, вологими, замаще­ними поверхнями не допускається.

7.2.2.32. Працівник, що спускається до ємкості або піднімається з неї, не повинен тримати в руках жодних пред­метів. Всі необхідні матеріали та інструмент повинні спус­катись чи відповідно прийматись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.

7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості, яка має верхній та нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при обов'язково відкритому верхньому.

7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості началь­ник цеху (зміни), де проводились роботи, повинен особис­то перевірити відсутність усередині ємкості людей, інвента­рю, інструменту та дати письмовий дозвіл на зняття заглу­шок, встановлених на трубопроводах, та на закриття люків.

7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавун­ними (бетонними) накривками.

7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справними, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випробування та позначення робочої вантажопі­дйомності.

7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечує повітряний режим в зоні праці у відповід­ності з вимогами норм.

При їх проведенні оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на проведення вогневих робіт у відповідності з ви­могами Типової інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і вибухопожежонебез-печних об'єктах.

7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими видами ремонтних робіт не дозволяється.

7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт, як усередині ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.

Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою, також мусить бути заземлене.

7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручного електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо електробезпеки та відповідне посвідчен­ня. Такі роботи повинні виконуватись під контролем спос­терігача, який знаходиться назовні та має не нижче другої кваліфікаційної групи.

7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості повинні застосовуватись електродотримачі з механ­ічним та електричним блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкненому струмі.

7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усередині металевих ємкостей повинні бути оснащені при­строями автоматичного вимикання холостого ходу або обме­ження його до напруги 12 В з часовим інтервалом не більше 0.5 с.

При перервах у роботі, а також по закінченні робіт елек­трозварювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.

7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електрозварник, окрім спецодягу, повинен бути забезпече­ний також діелектричними рукавицями, калошами, килимка­ми, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря.

Для захисту голови електрозварника від механічних травм та ураження електричним струмом повинні видаватись за­хисні каски з струмонепровідних матеріалів.

7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газонебезпечних робіт на підприємствах повинен відповіда­ти вимогам Типової інструкції з організації безпечного ве­дення газонебезпечних робіт.

Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосу­ванням зрідженого газу або використання гасорізів не доз­воляється.

7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт у силосах та бункерах

7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністрації підприємства у відповідності з вимогами під-розд. 7.2. ч. 1 цих Правил.

7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомогою спеціальної лебідки, що призначена для спускан­ня та піднімання людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тросу, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у ємкості.

7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що мають медичний висновок, який дозво­ляє їм за станом здоров'я робити на висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск у силос.

7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не менше 4-х осіб: однієї - що спускається, другої - що обслу­говує лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг протигаза, а другий попускає линву, закріп­лену на рятувальному поясі робітника, що спускається.

7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надягти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою та захисну каску. При довжині шлангу більше 12м повітря слід подавати за допомогою повітроду­вок з електроприводом.

7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спус­ку, не дозволяється.

7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозволяється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на відсутність токсичних та вибухопожежонебезпеч-них речовин. На стінках та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, зачиненою на замок.

7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за виконання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньо­му людей та сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.

7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному зберіганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхід­но:

- забезпечити герметичність технологічного устаткування, норій, шнеків, місць з'єднання трубопроводів з силосами, бункерами;

- проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.

При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисне­ним повітрям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.

7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером. Зачищувати силос методом "підко­пу" не дозволяється.

7.3.11. Працівнику, який спускається у силос, не дозво­ляється відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.

7.4. Миття та дезинфекція ємкостей

7.4.1. Роботи, пов'язані з миттям ємкостей та інших тех­нологічних посудин, повинні бути механізовані.

У випадку виконання робіт з миття, очищення та дезин-фекції ємкості зі знаходженням людей усередині її (ручне миття тощо) необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у підрозд. 7.2. і 7.3 ч.1 цих Правил.

7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин повинне здійснюватись без розбризкування.

7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід засто­совувати незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід допускати, як виняток, у разі техно­логічної необхідності, з дозволу адміністрації та за погоджен­ням з органами пожежного нагляду.

7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алю­мінієвих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посу­динах та в посудинах з оцинкованої сталі лужні розчини.

7.4.5. Всі роботи з дезинфекції, дегазації, дератизації, приготування отруєних принад, перевезення, приймання, "зберігання, видачі отруйних речовин (отрутохімікатів), а та­кож знищення отрутохімікатів, що зіпсувались, повинні здій­снюватись у суворій відповідності з Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна, борошна та крупи, а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами, погодже­ними з Міністерством охорони здоров'я.

7.4.6. Кожний працівник, допущений до керування та безпосереднього виконання робіт з дезинфекції, дератизації, перевезення, приймання, зберігання та видачі отрутохімікатів, повинен мати посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства, на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації, повинна перевіряти наявність посвідчень у працівників, які їх проводять.

7.5. Нанесення захисних покриттів на внутрішні поверхні технологічних посудин

7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних покриттів повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ 9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих Пра­вил.

7.5.2. Роботи по нанесенню покритів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинні виконуватись з додержанням ви­мог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 9.402-80, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.016-87 та інших нормативних документів.

7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покриттів повинні здійснюватись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів, що містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути ознайомлені всі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за ве­денням робіт. Проект виконання робіт повинен передбачати конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку вироб­ничого процесу:

- розрахунок ефективності, схеми, характеристики та ре­жими роботи вентиляційних установок;

- схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, під­мостків та іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;

- перелік, характеристики та комплектність засобів ме­ханізації, електрообладнання;

- схеми безпечного транспортування лакофарбних матер­іалів до місць виконання робіт;

- технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони, що містить опис типів газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору проб.

7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покриттів дозво­ляється лише після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт (начальника цеху, майстра, виконро­ба), спеціального письмового дозволу (наряду-допуску). На-ряд-допуск видається на строк , який є необхідним для ви­конання даного обсягу робіт. У випадку перерви з виконан­ням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.

7.5.5. В місцях, де проводяться роботи з нанесення по­криттів, а також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники і інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покриттів не дозволяється палити, запалювати сір­ники, свічки, користуватись паяльними лампами та іншими відкритими джерелами вогню, застосовувати вибухонезахищене електрообладнання, електропроводку, виконувати елек­трозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення.

7.5.6. У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесен­ня захисних покрить, слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу, світильники загального призначення та вимикачі до них загального виконання, а також все електрообладнання, яке не має відношення до виконання покриттів, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.

7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують по­дачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вен­тиляційних агрегатів.

7.5.8. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню яких наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилю­ватись протягом усього часу виконання робіт.

7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів по­винне бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами.

7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механ­ізованим інструментом (щітками, наждачними кругами, гол-кофрезами тощо).

7.5.11. Газополум'яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається.

7.5.12. Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбпі матеріали, дозволені Міністерством охоро­ни здоров'я.

7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол, а також при використанні епоксидних смол та сумі­шей адміністрація повинна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві та використанні епоксид­них смол і матеріалів на їх основі.

7.5.14. Імпортні лакофарбні матеріали повинні мати сан-ітарнохімічний висновок про можливість їх використання , а також показники їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортни­ми матеріалами дозволяється приступати лише після отри­мання від організації, яка передає ці матеріали, вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки, узгоджених у встановленому порядку.

7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбних матеріалів та напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е.

7.5.16. Робочі суміші лакофарбних матеріалів слід готу­вати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою припливно-витяжною примусо­вою вентиляцією.

7.5.17. Подрібнення компонентів (затверджувачів, наповню­вачів тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що виклю­чають виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками.

7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді.

7.5.19. На робочі місця лакофарбні матеріали повинні доставлятись у щільно закритій тарі, готовими до застосуван­ня, у кількості, що не перевищує змінної витрати. Застосу­вання скляної тари не допускається. Складові двокомпонен­тних лакофарбових матеріалів (епоксидні смоли з отверджу-вачем тощо) повинні доставлятись до місць виконання робіт окремо.

7.5.20. Нанесення лакофарбних матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком. Фарбуваня розпиленням допускається, як ви­няток, за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження кон­центрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не перевищує нижньої концентраційної межі зай­мання.

7.5.21. У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарб­них матеріалів (робочих сумішей), що здатні утворювати ви-бухопожежонебезпечні суміші, повинні встановлюватись ав­томатичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої зони ви­бухонебезпечного середовища.

7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посуди­ни або апарата концентрацій шкідливих речовин, що пере­вищують гранично допустимі концентрації, та неможливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах індивідуального за­хисту органів дихання -ізолюючих протигазах.

7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні по­крить з використанням матеріалів, які містять вибухопоже-жонебезпечні розчинники, повинні застосовуватись елект­ричні світильники у вибухозахищеному виконанні, що пра­цюють при напрузі 12В, або ліхтарі електричні переносні с сухими елементами, напругою до 12 В.

7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітиль­ників та електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м.

7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних ма­теріалів повинні бути повернені до приміщення або спец­іального місця для їх приготування та зберігання і злиті у закриту тару.

7.5.26. Матеріали, непридатні до подальшого використан­ня, повинні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забруднених продуктів" та піддаватись нейтралі­зації.

7.5.27. Всі операції, пов'язані з переливанням лакофар­бних матеріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватисьпід витяжними пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м, виготовленому з матеріалу, який виключає іскроутворення.

7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні бути нейтралізовані, прибрані та винесені з примі­щення.

7.5.29. Руки працівників, що стикались з ґрунтовками -перетворювачами іржі та розчинниками, повинні бути захи­щені спеціальними пастами, гумовими або біологічними ру­кавичками.

7.5.30. Розташування обладнання для виконання покриттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працюючих у авар­ійних ситуаціях.