Правила безпеки для тютюнового та тютюново-ферментаційного виробництва передмова

Вид материала

Документы

Содержание 6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення 6.3.1. Загальні вимоги Таблиця 6.1 (витяг зі СНиП 2.09.04-87, табл. 5) Розміщення обладнання побутових приміщень

Подобный материал:

• Правила безпеки для спиртового та лікеро-горілчаного виробництва затверджено, 5328.36kb.
• Правила безпеки систем газопостачання України, 2071.23kb.
• Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
• Правила охорони праці при обслуговуванні просочувально-сушильного устаткування для, 515.36kb.
• Правила техніки безпеки. Класи неорганічних сполук (2год.) Правила техніки безпеки, 62.93kb.
• Про затвердження Правил пожежної безпеки для об'єктів зберігання, транспортування, 1795.29kb.
• Правила безпеки при виробництві солоду, пива та безалкогольних напов київ 1997 передмов, 5024.56kb.
• Правила пожежної безпеки Список літератури Вступ, 605.07kb.
• Правила безпечної поведінки на воді влітку. Можливі небезпеки під час купання та розваг, 369.36kb.
• П/п Посадова категорія, 55.02kb.

6.2.2. Вимоги до зберігання та транспортування кислот, лугів та інших хімікатів

6.2.2.1. Будівлі складів хімічних речовин повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, які зберігаються, склади повинні розбиватися на окремі прим­іщення, Ізольовані одне від одного протипожежними пере­городками І типу вогнестійкості.

Кислоти, луги та інші хімікати, що застосовуються у ви­робництві та в лабораторіях, повинні зберігатись на складі хімматеріалів або на спеціально відведених площадках.

6.2.2.2. Процеси, пов'язані з розвантаженням хімікатів із вагонів або автомобілів, транспортуванням та укладанням усередині складу, повинні бути механізовані.При цьому недопустиме розпилювання і виділення ма­теріалів у повітря та розливання по підлозі.

6.2.2.3. Не дозволяється транспортування, завантаження та розвантаження кислот, лугів та рідких хімікатів за допо­могою механічних підйомних споруд, за винятком ліфтів та шахтопідйомників.

6.2.2.4. Проїзд людей в транспорті, що завантажений кислотами та лугами, не дозволяється. Не дозволяється пе­ревезення кислот та лугів разом з іншими матеріалами.

6.2.2.5. Склади хлору, кислот, лугів, аміаку, сірчистого ангідриду, активованого вугілля та інших реагентів повинні обладнуватись:

- постійно діючою механічною та аварійною вентиляцією у відповідності зі СНиП 2.04.05-91;

- освітленням робочим та аварійним;

- опаленням та телефонним зв'язком.

6.2.2.6. Перед входом до складів повинні бути вивішені попереджувальні знаки у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76.

6.2.2.7. Концентрована сірчана кислота повинна збе­рігатись в ємкостях, що виготовлені зі сталі, розбавлені розчини сірчаної кислоти (нижче 78%) та соляна кислота -в ємкостях, що виготовлені з кислототривкого матеріалу або сталі і покриті зсередини кислототривким матеріалом.

Не дозволяється розведення концентрованої сірчаної кис­лоти в сталевих ємкостях, в яких вона зберігається.

Зберігання лугів в алюмінієвих та оцинкованих ємкостях не дозволяється.

6.2.2.8. Ємкості для кислот та лугів повинні встановлю­ватись на піддонах, з'єднаних зливними трубами з аварійною ємкістю, огороджуватись обваловкою, що перешкоджає роз­ливанню рідини на прилеглу площу. Висота вала повинна бути на 0.2 м вище за розрахунковий рівень рідини.

6.2.2.9. Ємкості для кислот та лугів повинні бути закриті, обладнані верхнім завантажувальним та нижнім (для очищен­ня) люками, переливними трубами та відводами до запас­них (аварійних) ємкостей, повітряним клапаном, захищеним ковпаком від проникнення вологи, рівнеміром, патрубком для зливу, запірною арматурою.

Аварійна ємкість повинна забезпечувати вміщення розли­тої кислоти або лугу з одного найбільшого резервуару.

Трубопроводи для кислот та лугів не повинні мати флан­цевих з'єднань над проходами. Всі фланцеві з'єднання цих трубопроводів повинні бути захищені металевими кожухами.

6.2.2.10. Переріз переливної труби повинен перевищува­ти переріз живильної труби не менше, ніж у два рази. Пе­реливна труба повинна встановлюватись на рівні не менше 0.15 м від верхнього рівня ємкості.

6.2.2.11. Зливання кислоти і лугу із залізничних цістерн повинно проводитись через верхній завантажу­вальний люк пневматичним способом або сифоном під керівництвом спеціально призначеної для цього відповідальнрї особи. Подача кислот та лугів до ємкостей, мірників і виробничих апаратів повинна здійснюватись закритим струменем за допомогою насосів, сифонів, ва­кууму та самопливом.

Не дозволяється переносити кислоти та луги у відкритих посудинах.

Сифон для зливу кислоти повинен виготовлятись із ста­левих труб.

6.2.2.12. При транспортуванні кислот, лугів, інших хімікатів і сильно діючих отруйних речовин в металевій тарі (автоцис­терни тощо) перед кожним рейсом повинен провадитись ог­ляд технічного стану тари. Транспортні засоби повинні позна­чатися спеціальними знаками згідно з ГОСТ 19433-88.

Особи, що транспортують та супроводять вказані вантажі, повинні мати при собі засоби індивідуального захисту на випадок аварій.

6.2.2.13. Насосна станція для перекачки кислот та лугів повинна бути розміщена в окремому приміщенні і обладна­на припливно-витяжною вентиляцією.

Кнопки пускачів кислотних та лужних насосів повинні дуб­люватись так, щоб дублюючі кнопки були винесені на місце надходження кислот та лугів.

Робота усередині ємкостей повинна здійснюватись у від­повідності з розд. 7.2.2. ч.1 цих Правил.

6.2.2.14. Зберігати кислоти, луги та інші хімікати у під­вальних приміщеннях не дозволяється.

6.2.2.15. Контейнери-бочки та балони з рідким хлором повинні зберігатись у закритих сховищах.

6.2.2.16. Хлорне вапно, динатрієву сіль дихлорізоціану-рової кислоти необхідно зберігати в щільній дерев'яній або металевій, захищеній від корозії тарі ізольовано від горю­чих речовин та балонів зі стисненими газами.

6.2.2.17. Аміачну воду, перекис водню (3-30% розчин), карболову кислоту, йодинол, диоцид необхідно зберігати у скляній або металевій тарі.

6.2.2.18. Миючі засоби (дезмол тощо) необхідно збері­гати в щільно закритій тарі.

6.2.2.19. Формалін необхідно зберігати в скляних пляш­ках, дерев'яних, емальованих або алюмінієвих бочках.

6.2.2.20. Активоване вугілля необхідно зберігати в паке­тах або в металевих закритих барабанах.

6.2.2.21. їдкий натр (каустичну соду) необхідно зберігати: кристалевий - в сталевих гофрованих барабанах, рідкий - в сталевих бочках.

6.2.2.22. Розкриття барабанів з кристалевим їдким натром повинно проводитись тільки за допомогою спеціального різа­ка. Використання для цієї мети зубила та молотка не доз­воляється. •

6.2.2.23. Звільнення барабана від кристалевого їдкого натру повинно здійснюватись розчиненням останнього у спеціальному баці з фальшивим дном, на яке барабан встановлюється відкритим отвором донизу за допомогою підйом­ного механізму.

6.2.2.24. Карбід кальцію повинен зберігатися в метале­вих зачинених барабанах у неопалюваних сухих приміщен­нях. Не дозволяється зберігати його у підвальних приміщен­нях та низьких затоплюваних місцях. Площадка зберігання карбіду кальцію повинна бути вище рівня нульової відмітки прилеглої території не менше ніж на 2 м.

6.2.2.25. Розкриття барабанів з карбідом кальцію повин­но здійснюватись спеціальним латунним різаком, що виклю­чає можливість утворення іскри. Залишок у барабані карбі­ду кальцію повинен бути надійно захищений від можливого потрапляння на нього вологи.

6.6.2.26. Плавикова кислота повинна зберігатися в параф­інованих бутлях, встановлених у ящики.

6.2.2.27. Кожна бочка, балон, бутель, ящик, мішок тощо повинні мати чіткі написи, ярлики та бирки з назвою хімічної речовини та її характерними властивостями, без яких збері­гання хімічних речовин не дозволяється. На кожну партію повинен бути паспорт. Немаркіровані препарати, що виявлені на складі, підлягають аналізу або знищенню.

6.2.2.28. Сумісне зберігання в одному приміщенні різних хімічних речовин, які можуть вступити у взаємодію, не доз­воляється. Порядок сумісного зберігання хімічних речовин та матеріалів необхідно виконувати згідно з додатком 10.

6.2.2.29. Розфасовування хімічних речовин необхідно виконувати в приміщенні, ізольованому від їх сховища.

Розфасовування цих речовин повинні виконувати одночас­но не менше двох робітників.

6.2.2.30. Для розфасовування препаратів належить мати комплект інвентаря: циліндри, ложечки, совки пластмасові та металеві, лопаточки тощо. За певною речовиною закріплю­ється відповідний комплект, який після використання не­обхідно вичистити та вимити.

6.2.2.31. Розфасовувати хімічні речовини необхідно в таку тару і в таких кількостях, щоб їх можна було застосовувати без додаткової розфасовки.

6.2.2.32. В складських приміщеннях бутелі з кислотами повинні зберігатись у кошиках або дерев'яних обрешітках, висланих зсередини соломою або стружкою, змоченими розчином хлористого кальцію.

6.2.2.33. Склад хімматеріалів повинен бути забезпечений необхідною кількістю речовин для нейтралізації та поглинан­ня розлитих лугів або кислот (вапно, пісок) та обладнаний раковинами самодопомоги з фонтанчиками. Раковини вста­новлюються на видимих легко доступних місцях.

6.2.2.34. Транспортування вантажів, які знаходяться в скляній тарі (кислот, лугів тощо), повинно виконуватись у спеціально для цього пристосованих ношах, візках із гніздами за розміром тари, що перевозиться; стінки гнізд повинні бути оббиті м'яким матеріалом (рогожа, повсть тощо); бутелі та інша скляна тара повинні встановлюватись у гнізда збоку, для чого гнізда повинні мати бічні дверцята з замками.

6.2.2.35. Укладання бутелів з кислотами, лугами та ін­шими хімікатами у кузов автомобіля повинно виконуватись з додержанням наступних вимог:

- скляну тару з рідинами необхідно встановлювати в сто­ячому положенні, горловинами (корками) догори;

- кожне місце вантажу повинно бути окремо закріплене в кузові таким чином, щоб під час руху, зупинок та поворотів вантаж не зміщувався по підлозі кузова та не перекидався;

- не дозволяється встановлювати вантажі в скляній тарі один на один (у два ряди) без відповідних прокладок, які охороняють нижній ряд від бою під час перевезення.

6.2.2.36. Ручне перенесення бутелів з хімічними речови­нами допускається тільки удвох на відстань не більше 25 м та по рівній поверхні з прийняттям необхідних заходів про­ти розбризкування.

6.2.2.37. Обслуговуючий персонал повинен знати пожеж­ну небезпеку, правила безпечного зберігання і особливості хімічних речовин, а також токсичний вплив хімічних речовин на організм людини та вміти надати першу допомогу по­терпілим згідно з додатком 20.

6.2.2.38. Склади хімічних речовин повинні укомплектову­ватися аптечними шафами зі слідуючими наборами меди­каментів (щонайменше):

- нашатирний спирт;

- ефіро-валеріанові краплі;

- марганцевокислий калій;

- двовуглекисла сода;

- очищена крейда;

- перекис водню;

- йодна настойка;

- активоване вугілля;

- порошки від головного болю;

- аміак у 10% розчині;

- рослинна олія;

- оцтова кислота у 5% розчині.

6.2.2.39. Робота на складах хімічних речовин допускаєть­ся лише з використанням засобів індивідуального захисту відповідно до вимог розд. 12 ч.1 цих Правил.

6.2.3. Склади балонів з горючими газами

6.2.3.1. Зберігання балонів з газами повинно проводи­тись згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації по­судин, що працюють під тиском.

Склади для зберігання балонів з горючими газами повинні бути одноповерхові з безгорищним покриттям легкого типу.

6.2.3.2. При зберіганні балонів на відкритих площадках необхідно захистити їх від впливу сонячних променів, атмос­ферних опадів та ґрунтових вод.

6.2.3.3. Розміщення групових балонних установок без розривів від будівель допускається лише біля глухих него­рючих стін виробничих будівель.

Зберігати групові балонні установки необхідно в шафах або спеціальних замкнених будках з негорючих матеріалів. Зовнішня поверхня балонів повинна бути пофарбована у встановлений для даного газу колір.

6.2.3.4. У приміщеннях складів балонів дозволяється влаштовувати водяне, парове пониженого тиску або повітря­не опалення.

Балони з газом, встановлені в приміщеннях, повинні зна­ходитись від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів та печей на відстані не менше 1 м, а від джерел тепла з відкритим полум'ям - не менше 5 м.

6.2.3.5. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан, етилен тощо) повинні зберігатись окремо від бало­нів с киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та інши­ми окислювачами, а також від токсичних газів.

6.2.3.6. При зберіганні та транспортуванні балонів з кис­нем попадання на них жиру та стикання арматури з промас­леними матеріалами - недопустимо.

При кантуванні балонів з киснем вручну не дозволяється братись за вентилі.

6.2.3.7. При складуванні не можна допускати співударян­ня балонів, падіння ковпаків та балонів на підлогу.

6.2.3.8. Балони з горючими газами, з яких виявлене витікання, необхідно терміново видалити зі складу.

6.2.3.9. Обслуговуючий персонал повинен знати пожеж­ну небезпеку газів, які зберігаються на складах, порядок евакуації балонів та правила гасіння горючих газів.

Одяг та взуття працівників на складах балонів з горючи­ми газами повинні відповідати вимогам п. 6.1,50 ч.1 цих Правил. На випадок аварій зовні складу повинні бути перед­бачені комплект спецодягу і протигази.

6.2.3.10. Складські приміщення для зберігання балонів з горючими газами повинні мати постійно працюючу механічну вентиляцію, яка забезпечує безпечні концентрації газів.

6.2.3.11. У складах балонів з газами не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали та предмети.

6.2.3.12. На відстані 10м навколо складу з балонами не дозволяється зберігати будь-які горючі матеріали та прово­дити роботи з вогнем.

6.2.3.13. Заповнені горючим газом балони, що мають башмаки, повинні зберігатись у складах у вертикальному положенні. Для запобігання від падіння балони необхідно встановлювати у спеціально обладнані гнізда, кліті або ого­роджувати бар'єром.

6.2.3.14. Балони, які не мають башмаків, повинні збері­гатись в горизонтальному положенні на дерев'яних рамах або стелажах.При укладці балонів у штабелі висота їх не повинна пе­ревищувати 1.5 м, всі вентилі повинні бути закриті запо­біжними ковпаками та повернуті до однієї сторони.

6.2.3.15. При вантаженні, розвантаженні та транспорту­ванні балонів зі стисненим, зрідженим і розчиненим газом повинні виконуватись такі правила:

- транспортування до місця вантаження або розвантаження необхідно виконувати на спеціальних візках, конструкція яких повинна забезпечувати перевезення балонів без тряски та ударів (візки повинні мати гнізда за розміром балонів, оббиті повстю);

- вентилі балонів при транспортуванні повинні бути за­криті ковпаками;

- кузов автомашини для перевезення балонів повинен бути обладнаний спеціальними контейнерами або стелажа­ми з виїмками за розміром балонів, оббитих повстю, колод­ки повинні мати запорні пристрої, які охороняють балони, що перевозяться, від струсів та ударів;

- при вантаженні балонів у кузов автомашини більше ніж у один ряд необхідно застосовувати прокладки, які охоро­няють балони від зіткнення поміж собою.

6.3. Адміністративні та побутові будівлі та приміщення 6.3.1. Загальні вимоги

6.3.1.1. Улаштування адміністративних та побутових прим­іщень повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.

6.3.1.2. Галузеві нормативи по забезпеченню санітарно-побутовими приміщеннями та обладнанням, санітарні харак­теристики процесів наведені у додатку 2.

6.3.1.3. Площі та обладнання санітарно-побутових прим­іщень (гардеробних, душових, сушіння, обезпилення, об­ігріву, охолодження, вбиралень, умивальних, пристроїв пит­ного водопостачання тощо) повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.

6.3.1.4. Геометричні параметри, мінімальні відстані між осями та ширину проходів між рядами обладнання побуто­вих приміщень необхідно приймати за табл. 6.1.

Примітка:

1. Ширину проходу між стіною та рядами обладнання допускається зменшувати на 40%, при числі одиниць облад­нання більше 6 у ряді - збільшувати на 25%.

2. При тупикових проходах між шафами для одягу число відділень у ряді необхідно зменшувати на 35%. 6.3.2. Санітарно-побутові приміщення

6.3.2.1. В гардеробних кількість відділень в шафах та гачків вішалок для домашнього та спецодягу необхідно прий­мати рівною обліковій чисельності працюючих; для вулично­го одягу -чисельності у двох суміжних змінах.

 

Таблиця 6.1 (витяг зі СНиП 2.09.04-87, табл. 5)

Розміщення обладнання побутових приміщень

Найменування	Показник, м
1	2
Розміри у плані
Кабіни:
душових закриті	1.8x0.9
душових відкриті та з наскрізним проходом,
напівдушів	0.9x0.9
особистої гігієни жінок	1.8x1.2
вбиралень	1.2x0.8
Лавки у гардеробних	0.3x0.8
Пристрій питного водопостачання	0.5x0.7
Шафи у гардеробних для особистого та домашнього одягу в залежності від кліматичних районів та спеціального одягу і взуття ';
ІІБ, ІІВ, ІІГ, ІІІБ, МІВ, IV ЇВ, ІД, НА, ІІІА ІА, ІБ, ІГ	0.25x0.5 0.33x0.5 0.4x0.5
Розміри по висоті
Розподілювальні перегородки: до верху перегородки	1.8
від підлоги до низу перегородки	0.2
Шафи для зберігання одягу	1.65
Відстань між осями санітарних приладів
Умивальники одинарні	0.65
Ручні та ножні ванни, пісуари	0.7
Ширина проходів між рядами
Кабіни душових закриті, умивальники групові Кабіни душових відкриті та вбиралень, пісуари	1.2 1.5
Умивальники одинарні	1.8
Ручні та ножні ванни, кабіни особистої гігієни жінок та фотарії	2
Шафи гардеробних для зберігання одягу при кількості відділень у ряді :
до 18	1.4/1 *
від 18 до 36	2/1.4 2

¹ Надалі - спецодягу. Для звичайного складу спецодягу (ха­лати, фартухи, легкі комбінезони) необхідно передбачати шафи розмірами у плані 0.25x0.5 м, для розширеного складу (звичай­ний склад плюс натільна білизна, засоби Індивідуального захисту) - 0.33x0.5 м, для громіздкого спецодягу (розширений склад плюс кожухи, валянки, спеціальні комбінезони) - 0.4x0.5 м.

В знаменнику наведена ширина проходу між рядами шаф без лав

6.3.2.2. При обліковій чисельності працюючих на під­приємствах до 50 чоловік допускається передбачати загальні гардеробні для всіх груп виробничих процесів.

6.3.2.3. При гардеробних, окрім відокремлених гардероб­них для вуличного одягу, необхідно передбачати комори спецодягу, вбиральні, приміщення для чергового персоналу з місцем для прибирального інвентаря, місця для чищення взуття, сушіння волосся.

6.3.2.4. Кількість душових, умивальників та спеціальних побутових улаштувань необхідно приймати за чисельністю працюючих в зміні або частини цієї зміни, що одночасно закінчує працю.

6.3.2.5. Душові обладнуються відкритими душовими ка­бінами. До 20% душових кабін допускається передбачати закритими. Душові кабіни з наскрізним проходом передба­чаються при виробничих процесах груп Iв, 36.

6.3.2.6. Вбиральні у багатоповерхових побутових, адмін­істративних та виробничих будівлях повинні бути на кожно­му поверсі.

При чисельності працюючих на двох суміжних поверхах ЗО чоловік або менше вбиральні слід розміщувати на одно­му поверсі з найбільшою чисельністю працюючих.

При чисельності працюючих на трьох поверхах менше 10 чоловік допускається передбачати одну вбиральню на три поверхи.

Вбиральні і душові не дозволяється розміщувати над ро­бочими приміщеннями правлінь, конструкторських бюро, приміщеннями для учбових занять, громадського харчуван­ня, пунктів здоров'я, культурного обслуговування та гро­мадських організацій.

6.3.2.7. Допускається передбачати загальну вбиральню для чоловіків і жінок при чисельності працюючих в зміні не більше 15 чоловік.

6.3.2.8. Вхід у вбиральню повинен передбачатись через тамбур з дверима, які самозачиняються.

6.3.2.9. Відстань від робочих місць у виробничих будівлях до вбиралень, міст паління, приміщень для обігріву або охо­лодження, напівдушів, пристроїв питного водопостачання повинна прийматись не більше 75 м, а від робочих місць на промплощадці підприємства - не більше 150 м.

6.3.2.10. Для прання спецодягу при виробничих підпри­ємствах або групі підприємств повинні передбачатись пральні з відділеннями хімічного очищення.

6.3.2.11. Для знешкодження спецодягу, забрудненого нелеткими речовинами, допускається використовувати окре­му технологічну лінію в пральнях.

6.3.2.12. При пральнях необхідно передбачати приміщен­ня для ремонту спецодягу з розрахунку 9 кв. м на одне робоче місце. Кількість робочих місць необхідно приймати з розрахунку одне робоче місце з ремонту взуття та два робочих місця з ремонту одягу на 1000 чоловік облікової чисельності.