Аудиторська фірма “АленАудит”

Вид материалаДокументы

Содержание


Кредитний комітет
Комітет по управлінню активами і пасивами
Тарифний комітет
Бюджетний комітет
Управління ризиків
Категорія ризику
Кредитний ризик
Ризик ліквідності
Ризик зміни процентної ставки
Ринковий ризик
Валютний ризик
Операційно-технологічний ризик
Ризик репутації
Юридичний ризик
Стратегічний ризик
Загальні збори акціонерів
Спостережна рада
Виконавець Єфременко О.С.
Голова Правління
Головний бухгалтер
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   30

Кредитний комітет



До функцій Кредитного комітету належить:
  • оцінка якості активів банку (кредитний портфель, портфель цінних паперів, дебіторська заборгованість та позабалансові вимоги) та підготовка пропозицій щодо формування резервів на покриття можливих збитків від їх знецінення;
  • контроль виконання методик, які стосуються управління кредитним ризиком;
  • аналіз і контроль джерел індивідуального кредитного ризику;
  • аналіз та контроль джерел портфельного кредитного ризику;
  • розробка та здійснення заходів щодо мінімізації кредитного ризику;
  • прийняття рішень про проведення операцій, що пов’язані з кредитним ризиком;
  • встановлення лімітів на банки - контрагенти, встановлення лімітів на філії щодо операцій, пов’язаних з кредитним ризиком;
  • прийняття рішень щодо розміщення МБК та МБД, що перевищують ліміти, встановлені на відповідних контрагентів;
  • моніторинг та адміністрування активних операцій банку з огляду на їх ризиковість.

Комітет по управлінню активами і пасивами



До компетенції Комітету по управлінню активами і пасивами належить:
  • аналіз собівартості пасивів та прибутковості активів;
  • прийняття рішень щодо політики відсоткової маржі;
  • розгляд питання відповідності строковості активів та пасивів, надання рекомендацій відповідним підрозділам банку щодо усунення розбіжностей у часі, що виникають;
  • прийняття стратегічних рішень щодо зміни структури портфелю залучених і розміщених коштів;
  • забезпечення сукупної гривневої і валютної ліквідності банку в середньостроковій і довгостроковій перспективі;
  • затвердження базових процентних ставок по кредитах і депозитах та доведення їх до відповідних підрозділів;
  • затвердження ставок перерозподілу ресурсів між головною установою банку та його філіями (трансфертних цін);
  • встановлення лімітів, в т.ч. на філії, окрім тих, що пов’язані з кредитним ризиком;
  • моніторинг впливу ризику зміни ринкових відсоткових ставок та розробка тактичних рішень щодо максимізації чистого процентного доходу в рамках затверджених лімітів;
  • розгляд та аналіз короткострокових прогнозів за джерелами та напрямками використання коштів.



Тарифний комітет



До компетенції Тарифного комітету належить:
  • аналіз співвідношення собівартості послуг та ринкової конкурентоспроможності діючих тарифів;
  • формування політики банку з питань операційних доходів (тарифної політики);
  • затвердження тарифів на послуги банку;
  • виявлення негативних чинників, що заважають зміцненню конкурентної позиції банку на ринку банківських послуг, та розробка заходів по їх усуненню.



Бюджетний комітет



Бюджетний комітет виконує наступні функції:
  • визначення основних параметрів бюджету банку, виходячи зі стратегічних планів розвитку банку, затверджених Спостережною радою;
  • попереднє узгодження річних, квартальних та місячних бюджетів доходів та витрат, а також змін до них та подання їх на розгляд Правління;
  • контроль за виконанням бюджету банку.


Управління ризиків


З метою реалізації стратегії банку щодо ризиків у частині виявлення, кількісної оцінки, контролю та моніторингу ризику в банку функціонує Управління ризиків. Управління ризиків підпорядковується Першому Заступнику Голови Правління, звітує щодо стану ризикових позицій Правлінню, профільним комітетам. Начальник Управління ризиків є членом Кредитного комітету, Комітету по управлінню активами та пасивами, Бюджетного комітету. Право «вето» відсутнє.


Основним завданням Управління ризиків є забезпечення ефективного функціонування системи ризик - менеджменту, а саме:

  • забезпечення проведення кількісної та якісної оцінки або формалізованого аналізу на основі визначених показників тих ризиків, на які наражається банк або які можуть надалі з’явитися в його діяльності;
  • розробка та подання на затвердження Правлінням банку методик оцінки ризиків;
  • розробка алгоритмів та постановка завдань Управлінню інформаційних технологій для створення системи автоматизованого ведення та обробки бази даних щодо ризиків, а також для забезпечення безперервного моніторингу і оцінки різних ризиків;
  • підтримка в актуальному стані методик оцінки ризиків;
  • накопичення спостережень (історичних даних) для порівняльного аналізу;
  • здійснення моніторингу ризикових позицій;
  • ідентифікація і моніторинг порушення лімітів;
  • аналіз можливих сценаріїв;
  • підготовка загального опису ризикових позицій і звітування щодо них Правлінню та – у разі потреби - Спостережній раді банку;
  • забезпечення координації з іншими підрозділами та установами Банку з питань ризик - менеджменту;
  • тестування нових банківських продуктів на чутливість до ризиків, аналіз впливу впровадження нових продуктів на сукупний ризик банку;
  • подання рекомендацій Спостережній раді і Правлінню щодо необхідних вимог до капіталу з метою покриття неочікуваних збитків і збитків, пов'язаних з ризиками, виявленими (ідентифікованими) і виміряними кількісно з використанням методики найгіршого сценарію.


Виходячи з вищевикладеного розподіл повноважень щодо управління окремими категоріями ризиків між органами управління, профільними комітетами та структурними підрозділами здійснюється таким чином:


Категорія ризику

Центр стратегічного управління

Центр оперативного управління

Кредитний ризик (індивідуальний кредитний ризик, портфельний кредитний ризик)

Кредитний комітет

Департамент корпоративного бізнесу, Департамент роздрібного бізнесу, Управління цінних паперів, Управління міжбанківського бізнесу, Управління внутрішньобанківських операцій

Ризик ліквідності

Комітет по управлінню активами і пасивами

Управління міжбанківського бізнесу

Ризик зміни процентної ставки

Комітет по управлінню активами і пасивами

Департамент корпоративного бізнесу, Департамент роздрібного бізнесу, Управління цінних паперів, Управління міжбанківського бізнесу

Ринковий ризик (в т.ч. тарифний ризик)

Комітет по управлінню активами і пасивами, Тарифний комітет


Департамент корпоративного бізнесу, Департамент роздрібного бізнесу, Управління цінних паперів, Управління міжбанківського бізнесу

Валютний ризик

Комітет по управлінню активами і пасивами

Департамент корпоративного бізнесу, Департамент роздрібного бізнесу, Управління операцій з іноземною валютою

Операційно - технологічний ризик (в т.ч. кваліфікаційний ризик)

Правління

Структурні підрозділи

Ризик репутації

Правління

Структурні підрозділи

Юридичний ризик

Правління

Структурні підрозділи

Стратегічний ризик

Правління

Структурні підрозділи


Управління ризиками, як правило, не має на меті усунення ризику, а натомість спрямоване на забезпечення отримання банком відповідної винагороди за прийняття ризику. Виключення становлять деякі ризики, щодо яких не існує кореляції між їх рівнем та величиною винагороди банку. Виходячи з цього доцільно застосовувати дві концепції – управління ризиком та мінімізація ризику.

До ризиків, які пов’язані з посередницькою функцією банку щодо перерозподілу грошових ресурсів, застосовується концепція управління ризиком (оптимізація співвідношення «ризик – дохідність» – максимізація дохідності для заданого рівня ризику або мінімізація ризику для забезпечення бажаного рівня дохідності).

До другої групи ризиків, які визначаються як своєрідна «ціна» за право здійснювати банківську діяльність (операційно - технологічний ризик, ризик репутації, юридичний ризик та стратегічний ризик), застосовується концепція мінімізації ризику – прагнення знизити такі ризики до мінімального рівня з щонайменшими витратами.

З метою побудови ефективної системи ризик - менеджменту в банку, усвідомлення категорії ризиків всіма відповідальними виконавцями та менеджерами банку за основу прийнято класифікацію ризиків, визначену Національним банком України.


Кредитний ризик – це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність сторони, що взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банківською установою або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання. Кредитний ризик присутній в усіх видах діяльності, де результат залежить від діяльності контрагента, емітента або позичальника. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція - на балансі чи поза балансом.

Оцінка середнього рівня ризику портфеля здійснюється на підставі класифікації кредитного портфеля за ступенем ризику на стандартні, під контролем, субстандартні, сумнівні, безнадійні кредитні операції. Індивідуальний кредитний ризик оцінюється шляхом аналізу фінансового стану позичальника.

Результати оцінки кредитного ризику розглядаються на засіданнях Кредитного комітету.


Ризик ліквідності – наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання у належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат. Ризик ліквідності виникає через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов’язання.

При оцінці ризику ліквідності, крім дотримання нормативів ліквідності, визначається структура активів та пасивів банку за строками до погашення. Визначення стану ліквідності банку за строками до погашення проводиться шляхом ГЕП - аналізу. Також в банку запроваджено методику проведення стрес-тестування щодо підтримки ліквідності, якою передбачено здійснення аналізу чутливості ліквідності до змін визначених факторів впливу.

Результати оцінки ризику ліквідності розглядаються щомісяця на чергових засіданнях Комітету по управлінню активами та пасивами.


Ризик зміни процентної ставки - це наявний або потенційний ризик для надходжень або капіталу, який виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Цей ризик впливає як на прибутковість банку, так і на економічну вартість його активів, зобов’язань та позабалансових інструментів.

Ризик зміни вартості ресурсів виникає через різницю в строках погашення (для інструментів з фіксованою процентною ставкою) та переоцінки величини ставки (для інструментів із змінною процентною ставкою) банківських активів, зобов’язань та позабалансових позицій. Оцінка ризику зміни вартості ресурсів базується на ГЕП - аналізі. З метою проведення такого аналізу активи та пасиви Банку розділяють на чутливі до змін процентної ставки та нечутливі до таких змін. Результати оцінки ризику зміни процентної ставки розглядаються щомісяця на чергових засіданнях Комітету по управлінню активами та пасивами.


Ринковий ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є в торговельному портфелі. Цей ризик випливає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів).

Оцінка рівня ринкового ризику здійснюється на основі методології Value-at-Risk (VaR). VaR – це статистична оцінка максимальних втрат за торговим портфелем Банку при визначеному розподілі ринкових факторів за встановлений період часу з високим рівнем імовірності.

Результати оцінки ринкового ризику розглядаються щомісяця на чергових засіданнях Комітету по управлінню активами та пасивами.


Окремо розглядається підвид ринкового ризику – тарифний ризик, як наявний або потенційний ризик того, що тарифи на послуги Банку призведуть до збитковості послуг внаслідок підвищення їх собівартості або зміни ринкових цін.

Оцінка тарифного ризику здійснюється методом експертної оцінки згідно анкети. Метод експертної оцінки полягає в щомісячному проведенні незалежного опитування експертів з визначення рівня основних складових тарифного ризику. Щомісяця результати експертної оцінки тарифного ризику розглядає Тарифний комітет.


Валютний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень і капіталу, який виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Валютний ризик можна поділити на: ризик трансакції (вплив несприятливих коливань курсів іноземних валют на реальну вартість відкритих валютних позицій), трансляційний ризик (ризик перерахунку з однієї валюти в іншу - величина еквівалента валютної позиції у звітності змінюється в результаті змін обмінних курсів, які використовуються для перерахунку залишків в іноземних валютах в базову (національну) валюту); економічний валютний ризик (зміни конкурентоспроможності банку або його структур, що входять в консолідовану групу, на зовнішньому ринку через суттєві зміни обмінних курсів). Оцінка валютного ризику базується на аналізі валютної позиції банку. Результати оцінки валютного ризику розглядаються щомісяця на чергових засіданнях Комітету по управлінню активами та пасивами.


Операційно-технологічний ризик - це потенційний ризик для існування банку, що виникає через недоліки корпоративного управління, системи внутрішнього контролю або неадекватність інформаційних технологій і процесів оброблення інформації з точки зору керованості, універсальності, надійності, контрольованості і безперервності роботи. Такі недоліки можуть призвести до фінансових збитків через помилку, невчасне виконання робіт або шахрайство або стати причиною того, що інтереси банку постраждають у якийсь інший спосіб, наприклад, дилери, кредитні працівники або інші працівники банку перевищать свої повноваження або здійснюватимуть операції в порушення етичних норм або із занадто високим ризиком. Операційно-технологічний ризик виникає також через неадекватність стратегії, політики і використання інформаційних технологій. До інших аспектів операційно-технологічного ризику належить імовірність непередбачених подій, наприклад пожежі або стихійного лиха.

Оцінка операційно-технологічного ризику здійснюється методом експертної оцінки. Метод експертної оцінки полягає в щомісячному проведенні незалежного анкетування експертів за встановленим переліком питань. Питання анкети охоплюють основні аспекти операційно-технологічного ризику.


Ризик репутації - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами (учасниками) або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини. Цей ризик може призвести банк (або його керівників) до фінансових втрат або зменшення клієнтської бази, у тому числі до притягнення до адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.

Оцінка ризику репутації здійснюється методом експертної оцінки. Метод експертної оцінки полягає в щомісячному проведенні незалежного анкетування експертів за встановленим переліком питань.


Юридичний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання банком вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Банк наражається на юридичний ризик через те, що має відносини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органами. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодування збитків, погіршення репутації, погіршення позицій банку на ринку, звуження можливостей для розвитку і зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод.

Оцінка юридичного ризику здійснюється методом експертної оцінки. Метод експертної оцінки полягає в щомісячному проведенні незалежного анкетування експертів за встановленим переліком питань.


Стратегічний ризик - це наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності: стратегічних цілей банку, бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей, ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей, якості їх реалізації.

Оцінка стратегічного ризику здійснюється методом експертної оцінки. Метод експертної оцінки полягає в щомісячному проведенні незалежного анкетування експертів за встановленим переліком питань.

Результати оцінки операційно - технологічного ризику, ризику репутації, юридичного та стратегічного ризиків розглядаються на засіданнях Правління по мірі необхідності, але не рідше одного разу в квартал.


Основними елементами ефективної системи підтримки прийняття управлінських рішень є:
  • стабільність та оптимальність організаційної структури,
  • достатня кваліфікація відповідальних виконавців та керівників структурних підрозділів,
  • налагоджені вертикальні, горизонтальні та зовнішні комунікації,
  • регламентація основних видів діяльності,
  • чіткий розподіл повноважень щодо прийняття рішень.


Система підтримки прийняття управлінських рішень функціонує на всіх рівнях від Спостережної ради до відповідальних виконавців і забезпечується внутрішньою нормативною базою банку від положень про органи управління та структурні підрозділи до посадових інструкцій відповідальних виконавців.


В банку розроблено План дій на випадок наступних кризових ситуацій, кризові ситуації за яким розділено на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні кризові ситуації:
  • втрата ліквідності,
  • значне та/або різке погіршення фінансового стану Банку,
  • втрата Банком позитивного іміджу,
  • невідповідність розвитку Банку стратегічним цілям,
  • збій або фатальна помилка у операційно-технологічних системах;


зовнішні кризові ситуації:
  • політична та/або економічна нестабільність в Україні,
  • різкі зміни кон’юнктури на світових ринках,
  • криза міжбанківського ринку,
  • одночасне або з невеликим розбігом у часі банкрутство одного або декількох великих системних банків банківської системи України.


Моніторинг чинників кризових ситуацій здійснює Управління ризиків при підтримці інших структурних підрозділів банку.

Рішення про класифікацію ситуації, як кризової, та впровадження в дію плану приймається Правлінням Банку.


Платоспроможність


За даними форми №1D_11.02 норматив адекватності/платоспроможності (Н2) на 01 січня 2012 року становить 20,33 % при нормативному значенні не менше 10%.






Регулятивний капітал (грн.)

Активи, що входять до розрахунку (грн.)

Значення нормативу Н2

На 01.01.11

140 142 564,28

706 984 563,18

19,82 %

На 01.01.12

181 046 641,37

890 584 071,06

20,33%



Припинення окремих видів банківської діяльності у звітному році не здійснювалося.


Інформація про обмеження, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням передбачені щодо активів у заставі висвітлена в таблиці 31.3 примітки 31 «Потенційні зобов’язання банку».

Органами управління Банку є Загальні збори акціонерів, Спостережна Рада, Правління Банку.

Органами контролю Банку є Ревізійна комісія та Служба внутрішнього аудиту Банку.

Вищим органом управління Банку є Загальні збори акціонерів.

У Зборах мають право брати участь акціонери Банку, включені до переліку акціонерів, які мають право на таку участь. Акціонер має право призначити свого представника для участі у Зборах. Представник може бути постійним чи призначеним на певний строк. Акціонер має право у будь-який час відкликати чи замінити свого представника у вищому органі Банку, повідомивши про це реєстраційну комісію та Правління Банку.

Загальні збори акціонерів мають право приймати рішення з усіх питань діяльності Банку, у тому числі і з тих, що передані Загальними зборами акціонерів до компетенції інших органів управління Банку.

До виключної компетенції Загальних зборів акціонерів Банку належить прийняття рішень щодо:
  • визначення основних напрямів діяльності Банку та звітів про їх виконання;
  • внесення змін та доповнень до статуту Банку;
  • прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;
  • прийняття рішення про розміщення акцій;
  • прийняття рішення про збільшення статутного капіталу Банку;
  • прийняття рішення про зменшення статутного капіталу Банку;
  • прийняття рішення про дроблення або консолідацію акцій;
  • затвердження положень про Загальні збори акціонерів, Спостережну Раду, Правління та ревізійну комісію Банку, а також внесення змін до них;
  • затвердження інших внутрішніх документів Банку, якщо це передбачено статутом;
  • затвердження річних результатів діяльності Банку;
  • розподіл прибутку і збитків Банку з урахуванням вимог, передбачених законодавством України;
  • прийняття рішення про викуп Банком розміщених ним акцій, крім випадків обов'язкового викупу акцій;
  • прийняття рішення про форму існування акцій;
  • затвердження розміру річних дивідендів з урахуванням вимог, передбачених законодавством України;
  • прийняття рішень з питань порядку проведення Загальних зборів акціонерів;
  • обрання Голови та членів Спостережної Ради, затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладатимуться з ними, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів (контрактів) з членами Спостережної Ради (якщо буде рішення про укладання таких угод та/або про виплату винагороди);
  • прийняття рішення про припинення повноважень членів Спостережної Ради, за винятком випадків, встановлених законодавством України;
  • обрання голови та членів Ревізійної комісії, прийняття рішення про дострокове припинення їх повноважень;
  • затвердження висновків ревізійної комісії; прийняття рішення за наслідками розгляду звіту ревізійної комісії;
  • затвердження заходів за результатами розгляду висновків аудиторської фірми;
  • обрання членів лічильної комісії, прийняття рішення про припинення їх повноважень;
  • прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Банку;
  • прийняття рішення про виділ та припинення Банку, або про ліквідацію Банку, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, і затвердження ліквідаційного балансу;
  • прийняття рішення за наслідками розгляду звіту Спостережної Ради, звіту Правління Банку, звіту Ревізійної комісії;
  • затвердження принципів (кодексу) корпоративного управління Банку (якщо буде прийняте рішення про необхідність запровадження такого кодексу);
  • обрання комісії з припинення Банку;
  • вирішення інших питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів згідно із статутом Банку.


Рішення Загальних зборів акціонерів є обов’язковими для виконання всіма органами управління, посадовими особами та керівниками Банку.


В Банку з числа акціонерів або їх представників створюється Спостережна рада Банку, що здійснює захист прав акціонерів Банку, і в межах компетенції, визначеної Статутом Банку, Положенням про Спостережну Раду та чинним законодавством України, контролює і регулює діяльність Правління Банку.

Положення про Спостережну Раду визначає компетенцію, порядок роботи Спостережної Ради та прийняття рішень, а також права, обов'язки та відповідальність членів Спостережної Ради банку. Положення про Спостережну Раду затверджується Загальними зборами акціонерів Банку.


Голова та члени Спостережної Ради Банку обираються Загальними зборами акціонерів строком на 3 роки. Кількісний склад Спостережної Ради Банку визначається Загальними зборами акціонерів Банку. Члени Спостережної Ради не можуть бути членами Правління та Ревізійної комісії.

Обрання членів Ради здійснюється шляхом кумулятивного голосування.


Член Спостережної Ради здійснює свої повноваження на підставі договору з Банком. Умови такого договору визначаються Зборами, його підписання від імені Банку здійснює Голова Правління Банку або інша особа, уповноважена Зборами. Такі цивільно-правові договори можуть бути оплатними або безоплатними.

Дія договору з членом Спостережної Ради припиняється у разі припинення його повноважень.


До виключної компетенції Спостережної Ради банку належить:
  • затвердження в межах своєї компетенції положень, якими регулюються питання, пов’язані з діяльністю Банку;
  • підготовка порядку денного Зборів, прийняття рішення про дату їх проведення та про включення пропозицій до порядку денного, крім скликання акціонерами позачергових Зборів;
  • прийняття рішення про проведення чергових або позачергових Загальних зборів акціонерів відповідно до статуту Банку та у випадках, встановлених законодавством України;
  • прийняття рішення про продаж раніше викуплених Банком акцій;
  • прийняття рішення про розміщення Банком цінних паперів (крім акцій);
  • прийняття рішення про викуп розміщених Банком цінних паперів (крім акцій);
  • затвердження ринкової вартості майна у випадках, передбачених чинним законодавством України;
  • призначення та звільнення голови і членів Правління Банку, в т.ч. визначення їх кількісного складу;
  • затвердження умов контрактів, які укладатимуться з членами виконавчого органу, встановлення розміру їх винагороди;
  • прийняття рішення про відсторонення Голови Правління або члена Правління від виконання його повноважень та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;
  • обрання та припинення повноважень голови і членів інших органів Банку;
  • обрання реєстраційної комісії, за винятком випадків, встановлених чинним законодавством України;
  • визначення аудиторської фірми та визначення умов договору, що укладатиметься з нею, встановлення розміру оплати аудиторської фірми, розгляд її висновку та підготовка рекомендацій Загальним зборам акціонерів щодо нього;
  • визначення дати складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядку та строків виплати дивідендів у межах граничного строку, визначеного чинним законодавством України;
  • визначення дати складення переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення Зборів та мають право на участь у Загальних зборах акціонерів відповідно до чинного законодавства України;
  • прийняття рішення щодо створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств, відокремлених підрозділів Банку, затвердження їх статутів і положень, прийняття рішення про участь Банку у банківських об’єднаннях та інших юридичних особах;
  • прийняття рішення про вчинення Банком значних правочинів у випадках, передбачених цим Статутом та чинним законодавством України;
  • визначення ймовірності визнання Банку неплатоспроможним, внаслідок прийняття ним на себе зобов’язань або їх виконання, у тому числі внаслідок виплати дивідендів або викупу акцій;
  • прийняття рішення про обрання оцінювача майна Банку та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
  • прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів Банку або депозитарію цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг;
  • надсилання в порядку, передбаченому Статутом та чинним законодавством України, пропозиції акціонерам про придбання належних їм простих акцій особою (особами, що діють спільно), яка придбала контрольний пакет акцій відповідно до чинного законодавства України;
  • призначення керівника служби внутрішнього аудиту;
  • встановлення порядку проведення ревізій та контролю за фінансово-господарською діяльністю Банку;
  • прийняття рішення щодо покриття збитків, здійснення інших повноважень, в тому числі передбачених Положенням про Спостережну Раду банка.


Організаційною формою роботи Спостережної Ради є чергові та позачергові засідання. Засідання Спостережної Ради проводяться за необхідністю, але не менше одного разу на три місяці.

Позачергові засідання Спостережної Ради Банку проводяться за ініціативою голови Спостережної Ради або на вимогу члена Ради, голови Правління Банку та Ревізійної комісії.

Порядок скликання та проведення чергових та позачергових засідань Спостережної Ради регулюється Положенням про Спостережної Раду.


Голова Спостережної Ради Банку керує роботою Спостережної Ради, скликає її засідання та головує на них, здійснює інші функції, необхідні для організації діяльності Спостережної Ради Банку в межах її повноважень.


Спостережна Рада за пропозицією Голови Ради має право обрати корпоративного секретаря. Корпоративний секретар є особою, яка відповідає за взаємодію Банку з акціонерами та/або інвесторами.


Постійно діючим виконавчим органом Банку є Правління. Правління здійснює керівництво оперативною (поточною) діяльністю Банку, здійснює формування фондів, необхідних для статутної діяльності Банку, та несе відповідальність за ефективність його роботи згідно з принципами та порядком, встановленими Статутом Банку, рішеннями Загальних зборів акціонерів і Спостережної Ради Банку. Правління вирішує всі питання діяльності Банку, крім тих, що входять до компетенції Загальних зборів акціонерів і Спостережної Ради банку.

Правління діє від імені Банку в межах компетенції, передбаченої законодавством та Статутом Банку, на підставі Положення, що затверджується Загальними зборами акціонерів Банку.

Правління підзвітне Загальним зборам акціонерів і Спостережній Раді Банку та організує виконання їх рішень.

Кількісний склад та строки повноважень Правління визначаються Спостережною Радою Банку.

До складу Правління Банку входять голова Правління, заступники голови за посадою та інші члени Правління.

Членами Правління Банку можуть бути тільки його працівники. Члени Правління не можуть бути одночасно і членами Спостережної Ради Банку.

Голова та члени Правління призначається на посади та може бути відсторонені з займаних посад за рішенням Спостережної Ради.

Кандидатури голови Правління, його заступників та інших членів Правління погоджуються з Національним банком України, відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Організаційною формою роботи Правління є засідання, які проводяться у разі необхідності, але не менше одного разу на місяць.


Частка керівництва в акціях складає:


Прізвище, ім’я, по батькові посадової особи

Посада

Кількість акцій ( шт.)

Від загальної кількості акцій, у відсотках (%)

Пахальчук С.А.

Голова Спостережної Ради

238386929

15,379802

Некрилов А.О.

Член Спостережної Ради

275517380

17,775315

Лізогуб  А.К.

Член Спостережної Ради

310384689

20,024819

Кириченко Ю.С.

Член Спостережної Ради

5920566

0,381972

Голуб Ю.Ю.

Член Спостережної Ради

800950

0,051674

Щербак М.Г.

Член Спостережної Ради

188600

0,012168

Маєвський С.А.

Член Спостережної Ради

10001000

0,645226

Пятигін А.С.

Член Спостережної Ради

1000

0,000065

Браславський Р.Г.

Член Спостережної Ради

100

0,000006

Полховський І.С.

Голова Правління

-

-

Личов І.І.

Член Правління

-

-

Корольов В.М.

Член Правління

10000

0,000645

Терещенко І.М.

Член Правління головний бухгалтер

52550

0,003390

Разом




841263764

54,275082



У статутному капіталу банку істотною участю володіють три фізичні особи:


Повне найменування юридичної особи, ПІБ фіз. особи

Код країни

відсоток у статутному капіталі

загальний % у статутному капіталі

Пряма участь

Опосередкована участь

1. Лізогуб Андрій Костянтинович

804

20,0248

0,0000

20,0248

2. Некрилов Андрій Олександрович

804

17,7753

0,0000

17,7753

3. Пахальчук Сергій Андрійович

804

15,3798

0,0000

15,3798

Усього




53,1799

0,0000

53,1799


Іноземних інвесторів Банк не має.


Кількість працівників на кінець 2011 року становила 322 проти 296 станом на кінець 2010 року.


Виконавець Єфременко О.С.

Тел. 77-88-38

16 березня 2012 року






Голова Правління

Полховський І. С.











































Головний бухгалтер

Терещенко І.М.