Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку м. Ніжина
| Вид материала | Документы |
- Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку Корюківського району на 2011-2015, 435.62kb.
- Програма соціально економічного та культурного розвитку, 1213.86kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Білгород-Дністровського району, 715.07kb.
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік та основні, 1251.4kb.
- Програма економічного І соціального розвитку м. Охтирка, 1356.45kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку району на 2012 рік вступ, 1095.7kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Буського району, 908.43kb.
- Про затвердження програми Про основні напрямки соціально- економічного розвитку міста, 80.16kb.
- Програма економічного та соціального розвитку Сарненського району, 932.16kb.
- Програма соціально-економічного та культурного розвитку Ємільчинського району, 1910.52kb.
ІV. Підвищення стандартів життя населення
4.1. SWOT-аналіз соціального середовища та соціальної сфери
| Сильні сторони
- досить високий освітній рівень та інтелектуальний потенціал населення; - розвинена мережа медичних закладів. | Слабкі сторони - найскладніша в Україні демографічна ситуація; - неповна зайнятість працюючих; - відносно високий рівень безробіття; - дисбаланс між попитом і пропозицією робочої сили та між працюючим населенням і непрацюючими пенсіонерами; - наявність заборгованості із виплати та тіньової заробітної плати; - низький рівень адресності соціальної підтримки; - недостатнє фінансування та матеріально-технічне забезпечення закладів соціальної сфери; - недостатність відпочинкової та спортивної інфраструктури; - нестача потужностей готельного господарства та інфраструктури туристсько-екскурсійного обслуговування. |
| Можливості
- удосконалення системи безперервного навчання, стимулювання участі у цьому роботодавців; - розширення використання наукового і освітнього потенціалів для модернізації економіки; - пошук резервів для подовження тривалості життя за рахунок скорочення передчасної смертності від причин, яким можна запобігти; - ефективне впровадження новітніх технологій у закладах соціальної сфери; - реформування системи освіти та медицини; - реформування сфери соціального та пенсійного забезпечення. | Загрози - низький рівень доходів населення призводить до зубожіння працюючих, зменшуються відрахування до бюджетів, Пенсійного фонду; - скорочення чисельності населення у працездатному віці; - збільшення навантаження на працездатне населення; - декваліфікація персоналу, відтік робочої сили у м. Київ та країни СНД і далекого зарубіжжя; - стагнація медичної галузі через відсутність реформування та недофінансування. |
4.2. Демографічна ситуація
Для міста, як і для області характерною рисою сьогодення є демографічна криза, триває процес депопуляції населення.
Неухильне скорочення чисельності населення триває з 1966 року (в Україні – з 1993 року). За період з 2003 до 2011 року місто втратило близько 2 тис. осіб (2,6 %). На 1 січня 2011 року чисельність наявного населення міста складала 74,1 тис. осіб. Хоча слід відмітити, що темпи втрат за останні роки дещо уповільнилися. Так, якщо за 2003–2005 роках середньорічний темп зменшення становив 0,85 %, то за 2006–2010 роки – 0,37 %.
Динаміка чисельності наявного населення міста
| На початок року | Всього, тис. осіб | На початок року | Всього, тис. осіб |
| 2004 | 76,1 | 2008 | 74,9 |
| 2005 | 75,6 | 2009 | 74,7 |
| 2006 | 75,5 | 2010 | 74,4 |
| 2007 | 75,2 | 2011 | 74,1 |
Вирішальним фактором, що зумовлює процеси депопуляції, є природне скорочення населення. Упродовж тривалого часу в місті спостерігається порушення рівноваги між процесами народжуваності та смертності.
Перевищення кількості померлих над кількістю народжених триває в області з 1979 року (в Україні – з 1991). Починаючи з 1996 року, цей процес дещо уповільнився, проте, з коливаннями в окремі роки, обсяги природного скорочення населення зростали до 2006 року. Упродовж п’яти останніх років цей показник зменшується. У 2010 році обсяг природного скорочення в порівнянні з попереднім роком знизився на 19,5 % становив 239 осіб (по області на 1,2%, становив 11,5 тис. осіб) і залишився єдиним фактором скорочення чисельності населення міста.
Природне скорочення населення міста
| |
В останні роки в місті відбувається зростання рівня народжуваності, що пов’язано як з досягненням дітородного віку жінками, народженими в 1983–1986 роках (друга післявоєнна хвиля зростання народжуваності), так і проведеними соціальними заходами та підвищенням розмірів соціальної допомоги при народженні дитини.
Також спостерігається позитивна тенденція збільшення частки жінок, які наважуються народити другу дитину й більше.
Зростання показників смертності в області триває з 60-х років минулого сторіччя, з деякими коливаннями в окремі періоди. Останній такий період зафіксовано в 1995–1998 роках, коли показник смертності скоротився з 18,9‰ до 18,1‰. З того часу показник смертності збільшувався й у 2005 році досяг свого максимального значення – 14,6 осіб ( в області 21,6 особи) на 1000 жителів міста. У 2010 році на 1000 жителів померло 13,2 особи (по області 19,6 особи. Це найвищий показник в Україні (15,2‰).
Одним із найважливіших чинників, що гальмують процеси відтворення населення міста, є рівень демографічної старості жителів міста.
Демографічне старіння населення проявляється і в постійному зменшенні чисельності населення в працездатному віці – основного постачальника трудових ресурсів. На початок 2010 року на кожну тисячу населення працездатного віку припадало 528 осіб непрацездатного віку (в області – 745, в Україні – 659. Це найвищий показник серед областей України).
Станом на 01.01.2010 року в місті на одного пенсіонера припадало 0,92 особи працюючого населення, що сплачує страхові внески, а на 01.01.2011 року – 0,93 особи.
І хоча вплив міграційного сальдо на зміни чисельності населення міста та його структури в порівнянні з природним скороченням залишається незначним, все ж міграційний рух є важливою складовою як кількісних, так і якісних характеристик населення і впливає на різні сфери соціального, економічного та політичного розвитку міста.
Міграційна мобільність жителів міста тривалий час характеризувалася зниженням загальних обсягів та позитивним до 2009 року сальдо міграції. З 2009 року сальдо міграції від’ємне. Починаючи з 2003 року до міста прибували в середньому 1585 осіб, а вибували – 1606 осіб.
Формування приросту (скорочення) чисельності наявного населення
тис. осіб
| Роки | Чисельність населення на початок року | Зміни за рік | Чисельність населення на кінець року | Відсотків до попереднього року | ||
| загаль-ний приріст | за рахунок | |||||
| природ-ного приросту | сальдо міграції | |||||
| 2005 | 75,6 | -0,1 | -0,4 | 0,3 | 75,5 | 99,9 |
| 2006 | 75,5 | -0,4 | -0,45 | 0,07 | 75,2 | 99,6 |
| 2007 | 75,2 | -0,3 | -0,35 | 0,06 | 74,9 | 99,6 |
| 2008 | 74,9 | -0,2 | -0,2 | 0,025 | 74,7 | 99,7 |
| 2009 | 74,7 | -0,4 | -0,3 | 0,1 | 74,3 | 99,5 |
| 2010 | 74,3 | -0,2 | -0,1 | 0,1 | 74,1 | 99,7 |
За умов практичного вичерпання потенціалу демографічного зростання єдиною можливістю нарощення кількості населення залишається активна міграційна політика. Саме міграційний приплив може компенсувати природне скорочення населення й забезпечити збалансування його статево-вікової структури.
Основні проблеми:
- довготривале збільшення показників природного скорочення населення;
- порушення процесів відтворення населення;
- високий коефіцієнт старіння населення.
Бачення демографічної ситуації – уповільнення скорочення та стабілізація чисельності населення міста шляхом:
- збільшення показників народжуваності (за рахунок державної підтримки сімей з дітьми та підвищенням розмірів соціальної допомоги при народженні дитини);
- зменшення показників смертності шляхом покращення медичного обслуговування, підвищення соціальних стандартів життя, поширення культури здорового способу життя;
- створення умов для збільшення притоку мігрантів.