Geum.ru

Середньострокова Програма соціально-економічного розвитку м. Ніжина

Вид материалаДокументы

Содержание


Цілі та пріоритетні напрями розвитку міста
Девіз «Чернігівщини-2015» - «Спільний шлях до добробуту!»
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   29

Аналіз соціально-економічного розвитку та впливу фінансово-економічної кризи на реалізацію І етапу Стратегії соціально-економічного розвитку міста на період до 2015 року



Реалізація І етапу Стратегії соціально-економічного розвитку міста як і області була спрямована на усунення проблем, що перешкоджають соціально-економічному розвитку регіону, вирішення пріоритетних цілей і завдань, розрахованих на середньострокову перспективу – 2007-2010 роки. Перша половина цього періоду характеризувалась економічним підйомом. Більшість макропоказників, запланованих на 2007 рік, було виконано. Обсяги промислового виробництва порівняно з 2006 роком зросли на 12,3 %. Оборот роздрібної торгівлі збільшився у 2,4 рази, а реалізованих послуг – на 81,6 %. Суттєво нарощено обсяг інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування – більше на 57,1 %.

Здійснена реалізація і більшості заходів у реальному секторі економіки та соціальній сфері, передбачених на цей період.

В той же час, у 2008 році м. Ніжин, як і Чернігівська область і вся Україна, відчула на собі негативний вплив фінансово-економічної кризи. У результаті були знівельовані суттєві позитивні напрацювання попередніх років, порушились багаторічні регіональні макроекономічні тенденції.

Основними чинниками, які протягом кризових років негативно впливали на розвиток реального сектору економіки, були скорочення обсягів кредитування економіки банківською системою та здорожчання кредитів, значні коливання валютного курсу, суттєві затримки з відшкодуванням ПДВ провідним підприємствам регіону - учасникам зовнішньоекономічної діяльності. Стримуючими факторами розвитку економіки стали також законодавче ускладнення ведення господарської діяльності та погіршення загального інвестиційного клімату, суттєве збільшення фіскального тиску, порушення міжрегіональних та зовнішніх коопераційних зв’язків, введення обмежувальних заходів країн бізнес-партнерів стосовно української продукції та значне зниження світових цін на важливих для міста зовнішніх ринках.

Це призвело до зниження практично усіх макроекономічних показників.

У результаті валовий регіональний продукт у 2010 році порівняно з 2007 роком (розрахунково) склав 86,2% (по Україні індекс валового внутрішнього продукту – 90,8%).

Д


о 2007 року промисловим комплексом щороку в середньому на 14,3 % забезпечувалось нарощення обсягів виробництва продукції. При цьому в окремі роки темпи промислового виробництва по місту значно випереджали середні в області та Україні, а у кризові 2008-2009 роки масштаби падіння у промисловості області були суттєво меншими, ніж в цілому по Україні (по

місту у 2008 р. – на 13,3 % менше , ніж у 2007 р., а у 2009 р. – на 11 % менше, ніж у 2008 р.). За 2010 рік промисловими підприємствами вироблено продукції більше, ніж у 2009 р. на 10,1 %, тоді як по області майже на рівні 2009 року (99,8 %), а по Україні – на 11,2% більше (втрати промисловості області, якщо порівнювати з докризовим 2007 роком, були менші (83,4%), ніж в цілому по Україні (82,3%)).

Через зменшення обсягів кредитування та реальних доходів населення обсяги обороту роздрібної торгівлі у 2010 році (незважаючи на зростання у 2008 та 2010 роках) порівняно із 2007 по області зросли лише на 4,4%, тоді як по місту – на 70,9 %, а реалізованих послуг по області зменшились на 5,1 %, тоді як по місту зросли на 43,9 %.

У 2009 році спостерігалось суттєве зниження інвестиційної активності – залучено всього 43 млн грн інвестицій в основний капітал проти 57,6 млн грн у 2008 році. Незважаючи на відновлення позитивної динаміки інвестиційної діяльності у 2010 році, проти 2007 року цей показник становить 82,9 %.

Будівельна галузь області поки що перебуває у стані рецесії. Обсяг виконаних будівельних робіт у 2010 році склав майже 3 млн грн, що становить 45,8 % до рівня 2009 року, а порівняно з 2007 роком – 22,8 %.

Протягом 2005-2007 рр. поступово нарощувались обсяги зовнішньої торгівлі підприємств області з позитивним сальдо зовнішньоторговельного балансу, яке у 2007 році було найбільшим і склало 12,7 тис дол. США. Обсяг експорту продукції в загально обласному склав 3,9 %, а імпорту – 0,4 %.

Однак, у 2008 та 2009 роках під впливом світової фінансово-економічної кризи зовнішньоторговельний оборот товарами зменшився проти 2007 року на 14,1 %, а позитивне сальдо склало, відповідно, 10,9 та 11,0 тис дол. США. У 2010 році відбулося незначне зростання зовнішньоторговельної активності, позитивне сальдо склало 11,2 тис дол. США. Обсяги експорту продукції зросли до 2009 р. на 7,4 % і в загально обласному склали 3,6 %, імпорту – на 2,6 % і склали 0,2 %.

З кінця 2008 року погіршилась ситуація на ринку праці області - рівень безробіття на кінець 2008 року становив 2,13 % проти 1,16 % (по області – 4,7 % проти 3,2 %) на кінець 2007 року, а кількість зареєстрованих безробітних досягла 1,1 тис. осіб (по області – 30,6 тис. осіб).

Однак вже протягом 2010 року відзначалось поліпшення ситуації в цій сфері. За 2010 рік створено 1,3 (по області – 18,0) тис. нових робочих місць, що на 19,1 % (по області – 26,7%) більше рівня, передбаченого програмою зайнятості населення і на 16,5 % (по області на 16,3%) більше 2009 року. Рівень зареєстрованого безробіття на 1 січня 2011 року становив 1,74 % (по області – 2,9 %).

Незважаючи на складну ситуацію у виробничій сфері, вдалося зберегти тенденцію до зростання доходів населення. Середньомісячна заробітна плата штатного працівника (без урахування малих підприємств) у 2010 році порівняно з 2007 роком зросла у номінальному вимірі на 68,4 % (по області на 73,8 %) і досягла 1758 гривень (по області – 1711 гривень). У реальному ж вимірі заробітна плата зросла лише на 8,4 %.

Разом з тим залишається заборгованість із заробітної плати, розмір якої у 2010 році зменшився, але все ще є значним - станом на 01.01.2011 склав 2,1 млн грн (по області – 21,4 млн грн.), у т. ч на економічно активних підприємствах - 2,1 млн грн (по області – 13,6 млн грн, на підприємствах-банкрутах – 7,1 млн гривень), що менше до 01.01.2010 р. на 33,7 %.

Тобто, глобальна фінансово-економічна криза наклала відбиток на соціально-економічний розвиток міста.

Криза оголила існуючі системні проблеми, що стримують розвиток. Це, перш за все, складна демографічна ситуація, низький рівень доходів населення на фоні досить високого рівня безробіття, зменшення впливу міста на формування ВВП області та України в цілому.

Серйозними обмеженнями на шляху поступального розвитку міста є застарілість технологій у більшості промислових виробництв, значний рівень

зношеності основних фондів, як наслідок цього – недостатній рівень конкурентоспроможності продукції місцевих підприємств на зовнішніх ринках, незадовільний стан транспортної інфраструктури, низька інвестиційна привабливість. Недостатній рівень орієнтованої на розвиток бізнесу інформації, незбалансованість ринку праці в окремих районах області та відтік освіченої робочої силі за її межі, нескоординовані дії органів місцевої виконавчої влади посилюють негативний вплив цих факторів.

Потенціал екстенсивного, інерційного розвитку регіону вичерпаний повністю. На порядок денний постає очевидна гостра необхідність здійснення радикальних інституційних перетворень у системі державного та регіонального управління, установлення обґрунтованих пріоритетів та вибору нової моделі використання економічного, інтелектуального, науково-технічного та соціального капіталу міста.

Саме на вирішення цих та інших проблем спрямовані основні завдання Програми соціально-економічного розвитку області на 2011-2015 роки.


Цілі та пріоритетні напрями розвитку міста

Стратегією соціально-економічного розвитку на період до 2015 року головною метою розвитку міста визначено – перетворення Ніжина в конкурентоспроможний інвестиційно привабливий регіон з високим рівнем життя населення та умовами для гармонійного розвитку особистості.

Для оцінки загального бачення сильних та слабких сторін, загроз, а також формулювання, виходячи з цього, можливостей розвитку міста, застосовано методологію SWOT-аналізу по кожному напряму.

Важливими конкурентними перевагами Ніжина на шляху до бажаного майбутнього передусім є вигідне економіко-географічне розташування міста, розвинена транспортна мережа, сприятливі кліматичні умови, достатній природно-ресурсний потенціал для розвитку будівництва, добувної промисловості, потужний виробничий потенціал, значний пласт історико-культурної спадщини, достатньо високий рівень освіченості населення та наявність висококваліфікованих кадрів.

Досягнення бажаного рівня конкурентоспроможності міста здійснюється завдяки:
  • використанню сильних сторін міста, ефективному використанню наявного географічного, природного, економічного та людського потенціалу;
  • мінімізації слабких сторін, пошуку недовикористаних ресурсів та визначенню способів їх застосування;
  • використанню можливостей, створення сприятливих умов для припливу до міста інвестицій як українського, так і іноземного походження;
  • мінімізації загроз здійснення підприємницької діяльності, побудові ефективного управління господарським комплексом, застосуванню управлінських інновацій, посиленню мотивації суб’єктів господарювання до саморозвитку, підприємницької активності.

Девіз «Чернігівщини-2015» - «Спільний шлях до добробуту!» має поєднати навколо реалізації середньострокової програми здорові та конструктивні сили місцевого бізнесу та громадськості, консолідувати органи влади усіх рівнів задля досягнення майбутнього бачення міста.

Головним критерієм, який визначатиме успішність реалізації програми є рівень життя населення міста.

Досягнення стратегічної мети передбачає концентрацію потрібних зусиль на виконанні наступних пріоритетних напрямів:
  • зростання рівня економічного розвитку через відновлення потенціалу та інноваційне оновлення базових секторів промисловості, ефективне використання ресурсного потенціалу;
  • розбудова та модернізація інфраструктури;
  • поліпшення бізнес-клімату та інвестиційної привабливості міста;
  • підвищення стандартів життя населення.

Основні завдання в економічній і соціальній політиці міста будуть спрямовані на підвищення інвестиційної та інноваційної активності, участь в масштабній реалізації Національних проектів, інтенсифікацію зовнішньоекономічних зв’язків, підтримку малого та середнього підприємництва, розбудову та модернізацію виробничої і соціальної інфраструктури. Виконання цих завдань дасть можливість забезпечити збалансований розвиток міста в цілому, наблизити рівень життя до середніх по країні стандартів та створити умови для посилення економічної активності.

Реформи, які впливатимуть на соціально-економічний розвиток міста, передбачається проводити синхронно у контексті загальнодержавних реформ, а пріоритети та дії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо місцевого розвитку узгоджуватимуться з пріоритетами та діями центральних органів виконавчої влади.