Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту

Вид материалаДокументы

Содержание


Радіаційна аварія (аварія)
Радіаційна безпека
Радіаційна безпека при поводженні з радіоактивними відходами
Радіаційний захист
Радіаційно небезпечні землі
Радіаційнозахисний костюм
Радіоактивні відходи
Радіоактивні забруднені землі
Радіоактивні забруднені території
Радіоактивні продукти або відходи
Радіоізотопний пожежний сповіщувач
Реагування на надзвичайні ситуації
Реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру –
Регіональна політика
Регламенти застосування
Регресуюче населення
Рейковий транспортний засіб
Рекультивація земель
Релігійний склад населення.
Репатріація капіталів
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Р

Радіаційна аварія (аварія)  подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випро-мінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки.

Радіаційна безпека  дотримання допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами та стандартами з безпеки.

Радіаційна безпека при поводженні з радіоактивними відходами  неперевищення допустимих меж радіаційного впливу на персонал, населення та навколишнє природне середовище, встановлених нормами, правилами, стандартами з безпеки, а також обмеження міграції радіонуклідів в навколишнє природне середовище.

Радіаційний захист  сукупність радіаційно-гігієнічних, прое-ктно-конструкторських, технічних та організаційних заходів, спря-мованих на забезпечення радіаційної безпеки.

Радіаційно небезпечні землі  це землі, на яких неможливе подальше проживання населення, одержання сільськогосподарської та іншої продукції, продуктів харчування, що відповідають республиканським та міжнародним допустимим рівням вмісту радіоактивних речовин, або які недоцільно використовувати за екологічними умовами.

Радіаційнозахисний костюм  костюм для захисту під час виконання робіт в умовах іонізованих випромінювань.

Радіація  потік енергії від будь-якого джерела у формі радіохвиль.

Радіоактивні відходи  матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається.

Радіоактивні забруднені землі  це землі, які потребують проведення заходів радіаційного захисту та інших спеціальних втручень, спрямованих на обмеження додаткового опромінювання, зумовленого Чорнобильською катастрофою, та забезпечення нормальної господарської діяльності.

Радіоактивні забруднені території  частина території України, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Радіоактивні продукти або відходи  будь-який матеріал, включаючи ядерне паливо, що стало активним під дією нейтронного опромінювання в зв’язку з використанням ядерного палива на ядерному судні.

Радіоактивні продукти або відходи  будь-який радіоактивний матеріал, отриманий у процесі виробництва або використання ядерного палива, або будь-який матеріал, що став радіоактивним під дією опромінювання в результаті виробництва або використання ядерного палива, але не включають радіоізотопи, що досягли остаточної стадії виготовлення, став таким чином придатними для використання в будь-яких наукових, медичних, сільськогосподарських, комерційних або промислових цілях.

Радіоізотопний пожежний сповіщувач  димовий пожежний сповіщувач, який спрацьовує внаслідок впливу продуктів горіння на іонізаційний струм робочої камери сповіщувача.

Реагування на надзвичайні ситуації  скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей.

Реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру – скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів локалізації та ліквідації аварії (катастрофи), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей, а також рятувальникам у разі необхідності.

Регіональна політика — сфера діяльності суспільства, що реалізує інтереси держави відносно регіонів і внутрішні інтереси самих регіонів методами, які враховують природу сучасних регіональних процесів, а також цілі і завдання розвитку суспільства. Геополітична парадигма держави характе­ризується цільовою спрямованістю, пріоритетами регіонального розвитку, обгрунтованою стратегією і тактикою узгодженого розвитку всіх сфер регіонального життя і регіону в цілому, а також ефективним механізмом регулювання територіальних пропорцій через свої особливі інститути і за допомогою своїх особливих методів. Від раціонального поєднання інтересів держави і регіонів залежать ефективність територіальної о управління і збалансованість господарства країни, використання природно-виробничого потенціалу, формування єдиного економічного і соціального простору країни.

Регламенти застосування  сукупність вимог щодо застосування пестицидів і агрохімікатів.

Регламенти зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин – сукупність вимог до зберігання, транспортування та застосування засобів захисту рослин.

Регресуюче населення (від лат. ге§ге55іо — рух назад, повернення) — теоретична модель, яка відбиває режим звуженого відтворення населення. Коефіцієнт народжуваності в Р.н. менший за коефіцієнт смертності, що в реальній дійсності зустрічається рідко. Тривале збереження стану Р.н. призводить до депопуляції — природного зменшення населення. Р.н. може мати місце і при позитивному коефіцієнті природного приросту, але за негативного сальдо міграції, величина якого перевищує показник приросту населення (наприклад, у деяких районах сільської місцевості).

Регулювальник  працівник міліції, військової автоінспекції, дорожньо-експлуатаційної служби, черговий на залізничному переїзді, паромній переправі, дружинник, позаштатний співробітник міліції, які мають відповідне посвідчення та екіпіровку (формений одяг або розпізнавальний знак, нарукавна пов'язка, жезл, диск з червоним сигналом або світлоповертачем, червоний ліхтар або прапорець) і регулюють дорожній рух.

Реекспорт — вивіз товарів, раніше ввезених з-за кордону, що не проходили переробку в даній країні.

Реімпорт — зворотній ввіз із-за кордону вітчизняних товарів, що не піддаються там переробці.

Рейковий транспортний засіб  трамвай та платформи із спеціальним обладнанням, що рухаються по трамвайних коліях. Усі інші транспортні засоби, що беруть участь в дорожньому русі, вважаються нерейковими.

Рекультивація земель — штучне відновлення родючості грунтів і рослинного покриву після техногенного порушення природи (відкритими гірськими виробками та ін.). Розрізняють два етапи Р.з.: технічну (формування укосів, знімання і нанесення родючого шару та ін.) і біологічну (відновлення родючості грунтів, створення лісових насаджень та ін.). Значний досвід в рекультивації земель є в США, Великобританії, Німеччині, Нідерландах. У цих країнах на відвалах гірських порід створюються парки, архітектурно-ландшафтні комплекси, в кар'єрах влаштовуються штучні водойми для розведення риби.

Релігійний склад населення. Релігія — світогляд і світовідчуття, а також відповідна поведінка і специфічні дії, які грунтуються на вірі в реальне існування надприродного. З прогресом суспільства релігія набуває все більшого значення як концентрат загальнолюдських моральних підвалин, потрібних для нормального функціонування соціуму. Приблизна чисельність послідовників різних релігій (млн. чол.): християн —більше 1800, в т. ч. католиків — 1000, мусульман — близько 900 (із них сунітів — 800, шиїтів — 100), індуїстів — 720, буддистів — 300, конфуціанців — 180, синтоїстів — 90. Із християн найбільш численні католики — 1000 млн., протестантів — 570 млн. православних, включаючи прихильників інших східних церков (монофісти Ефіопії, копти Єгипту та ін.) — 165 млн. Одна з найвпливовіших у світі релігій — християнство. Переважна біль­шість християн зосереджена в Америці і Європі. Менші за чисельністю групи їх живуть в Африці, Азії, Австралії і Океанії. Переважна більшість послідовників другої світової релігії — ісламу — живе в Азії. Іслам займає становище панівної релігії у більшості країн Південно-Східноі і Центральної Азії: Туреччина, Сірія, Йорданія. Саудівська Аравія. Кувейт, Іран. Ірак. Афгані­стан, Узбекистан, Туркменістан та ін. Мусульмани переважають в Індонезії, Пакистані, Бангладеш, є в Індії, М'янмі, Таїланді, Китаї та ін. Багато му­сульман в Африці: Єгипті, Лівії, Алжирі. Тунісі. Марокко. Індуїсти зосереджені переважно в Індії. Конфуціанство і даосизм поширені на сході Азії, в основному в Китаї.

Репатріація капіталів — повернення в свою країну капіталів з-за кордону. Р. к. може здійснюватися у формі переказування на батьківщину капіталів, що раніше інвестувалися за кордоном, і прибутків по них, а також іноземної валюти, отриманої від реалізації товарів і послуг.

Репатріація позик — повернення облігацій, розміщених на ринку капіталів іноземних держав, у країну - емітент.

Респіратор – пристрій, призначений для захисту від небезпечних та шкідливих домішок, які діють інгаляційно

Республіка — форма правління, при якій суверенні права на владу належать або всім дієздатним громадянам, або більшості їх. Від імені громадян (народу) управління здійснюється представницькими органами, що обираються або прямим шляхом, або на основі особливих процедур непрямого народного волевиявлення (довірені особи, виборці та ін.). Управління, що здійснюється на основі представництва народу, кваліфікують як республіканське, незалежно від того, користуються громадяни дійсними чи тільки формальними правами на владу. Виділяють парламентську і президентську республіки. Парламентська республіка грунтується на верховенстві парламенту, перед яким уряд несе колективну відповідальність за свою діяльність. Уряд залишається при владі до тих пір, доки він має підтримку парламентської більшості, а у випадку втрати цієї підтримки або йде у відставку, або через керівника держави розпускає парламент. Президентська республіка — це поєднання в руках обраного президента повноважень глави держави і глави уряду (США, Аргентина, Бразилія). У світі 143 республіки (близько 3/4 загального числа держав). Цю форму правління прийнято вважати найбільш прогресивною і демократичною. її обрали в більшості країн Латинської Америки, майже всі колишні колонії в Азії, 48 африканських держав (з 52 нинішніх). Між республіками існують численні відмінності і в політичному, і в соціальному, і в інших відношеннях.

Ресурсна проблема відбиває рівень забезпеченості сировинними ресурсами процесу виробництва і життєдіяльності людей. Однією із найуразливіших частин життєвих ресурсів людства стали ті, які відносяться до категорії відновних, — вода, повітря, рослинний покрив і тваринний світ планети, їх цінність і значення для людини не лише в тому, що це — сировина, предмети і фактори його праці. Вони — елементи цілісної екологічної системи, руйнування якої робить неможливим існування людей. Зараз майже всі ці елементи знаходяться в такому стані, що їх власні природні механізми відновлення і відтворення розладнані, а нові сили, включаючи творчу діяльність людей, ще не склались. Результати антропогенної дії на відновлювальні ресурси страхітливі. Під загрозою зникнення знаходяться 10% рослин і 30% всіх тварин планети. Біомаса суходолу зменшилась на 7 %, а її продуктивність — на 20%. Інтенсивність життя в світовому океані впала на 30%. В економічно розвинутих країнах виведено із використання 31 млн. га лісів. Всього лісами нині покрито 1 /5 поверхні Землі, тоді як у другій половині XIX ст. — більше 1/4. Споживання і забруднення води росте експонентне в міру зростання господарської активності людини. Якщо біологічні потреби людини і тварин становлять 10 т води на 1 т живої тканини за рік, то для виробництва 1 т виробів із бавовни потрібно 200 т води, сталі — 250-270 т, паперу — 1000 т, синтетичного каучуку — 2500 т і т. д. Діяльність людини стала загрозою вже і для Світового океану. Під впливом господарської діяльності помітно змінюється склад і якість повітря. Викиди техногенних газів і пилу містять багато токсичних речовин. Забруднюють атмосферу автомобілі, чорна і кольорова металургія, хімічна промисловість. Якщо загальний обсяг викидів техногенних часток в атмосферу прийняти в 1970 р. за 100%, то в 2000 р. він дорівнюватиме 158%. Велику тривогу викликає зростання частки вуглекислого газу і зменшення частки кисню в атмосфері. Гостро постала проблема невідновних природних ресурсів. Протягом тільки першої половини XX ст. обсяги добування корисних копалин збільшилась у 3,4 раза. Після 1950 р. попит па мінеральну сировину в усіх країнах світу збільшувався на 5% щороку, а подвоєння світового добування корисних копалин відбувалося в середньому за 15 років. Підраховано, що якби всі країни, що розвиваються, споживали мінеральну сировину на рівні США (в розрахунку на душу населення), то відомі нині запаси природного газу вичерпались би через 5 років, нафти — через 4 роки, цинку — через 6 місяців, міді — через 9 років і т. д. Шляхи вирішення ресурсної проблеми: зниження матеріаломісткості продукції; використання вторинних ресурсів, тобто відходів виробництва; формування своєрідного кругообігу матеріалів, при якому їх використовують багаторазово.

Рибогосподарський водний об'єкт  водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей.

Ризик  кількісна оцінка небезпеки. Визначається як частота або імовірність виникнення однієї події при настанні іншої події. Звичайно це безрозмірна величина, що лежить у межах від 0 до 1. Може визначатися й іншими зручними способами.

Ризик політичний — ризик, пов'язаний з введенням у країні покупця заборони на імпорт; зі страйками (війнами і т. п.) під час перевезення вантажів до споживача; з неконвертованістю валют або встановленням заборони на перевезення грошей.

Ринкова інфраструктура — комплекс елементів і видів діяльності, які створюють організаційно-економічні умови для функціонування ринкового механізму. Основними елементами її виступають: система банків, аудиторські фірми, лізинги, товарні біржі, торгові будинки, біржі праці, фондові біржі, бізнес-центри, системи страхування тощо.

Рівень втручання  очікувана розрахункова величина дози опромінення людини, яка зумовлює необхідність обов'язкового вжиття заходів щодо захисту людини від впливу іонізуючих випромінювань.

Рівень життя — соціально-економічна категорія, яка характеризує рівень і ступінь задоволення матеріальних, духовних і соціальних потреб населення країни. Р.ж. обумовлюється розвитком потреб людей і разом з тим кількістю і якістю життєвих благ і послуг, які використовуються для їх задоволення. Р.ж. відбиває система кількісних і якісних показників; загаль­ний обсяг спожитих матеріальних благ і послуг, реальні доходи населення, рівень споживання продовольчих і непродовольчих товарів, а також послуг, розмір оплати праці, умови праці, тривалість робочого часу і вільного часу; житлові умови, якість обслуговування населення, розвиток освіти, охорони здоров'я, культури і т.д. Рівень задоволення потреб людей вимірюється співставленням показників фактичного споживання матеріальних і духовних благ з раціональними нормами споживання.

Рівень звільнення  встановлена органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки межа активності або радіоактивного забруднення, при яких, або нижче яких радіоактивні відходи можуть бути звільнені від контролю органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Рівень токсичності (РТ) зворотної води  це такий показник її властивості, який встановлюється на основі результатів біотестування згідно з критерієм токсичності зворотної води і визначається: необхідною кратністю розбавлення (НКР) зворотної води (кількісний показник); класом токсичності (КТ) зворотної води (якісний показник). НКР зворотної води для кожного досліду визначається з урахуванням розрахункової кратності розбавлення цієї води у контрольному створі водного об'єкта і обчислюється на основі результатів біотестування згідно з встановленим критерієм токсичності. Остаточне значення НКР визначається, як середньоарифметичне величин таких показників у ряді дослідів. Клас токсичності (КТ) зворотної води визначається на основі показника НКР та таблиці класифікації токсичності зворотної води  нетоксична, слаботоксична, помірно токсична і т.ін. ).

Річковий транспорт — вид водного транспорту, з допомогою якого перевозять вантажі і пасажирів внутрішніми водними шляхами — по судноплавних ріках і каналах. Виділяють магістральні річкові шляхи, які забезпечують зовнішньоторговельні перевезення декількох держав (наприклад, ріки Дунай, Рейн, Дніпро, Парагвай, Нігер); міжрайонні, з допомогою яких обслуговуються перевезення між окремими районами всередині країни (наприклад, ріки Міссісіпі, Волга); місцеві, що забезпечують внутрірайонні зв'язки. Загальна довжина світової мережі Р.т. — понад 540 тис. км. На канали (включаючи каналізовані ріки) припадає близько 10% мережі Р.т. Це один з найдешевших в експлуатації видів транспорту. Собівартість пере­везень на магістральних ріках на 1/3 нижча від залізничних і в 3-5 разів — автомобільних. Основні недоліки Р.т.: сезонність, низькі швидкості, великі затрати на будівництво каналів та інших гідротехнічних споруд, що забезпечують судноплавство (шлюзи, греблі); невідповідність між природною кон­фігурацією судноплавних рік і географією основних виробничо-територіальних зв'язків, що породжують вантажопотоки. В перевезеннях Р.т. переважають масові дешеві вантажі (наливні, насипні); нафта (головним чином у Північній Америці, Зах. Європі), вугілля, ліс, зерно. У країнах, які мають широко розгалужену мережу штучних і природних водних шляхів, об'єднаних у єдину національну систему (Нідерланди, Бельгія, ФРН), Р.т. — один із важливих видів вантажного транспорту; в більшості інших країн значення і частка Р.т. у вантажообігу постійно знижується. В 1984 р. частка Р.т. в світовому вантажообігу становила 1,6% (у внутрішніх сполученнях — б%). Середня дальність вантажних перевезень у світі в цілому — 430 км. У пасажирських перевезеннях частка Р.т. незначна: вона має головним чином ре­креаційний характер (туристичні рейси, будинки відпочинку на суднах і т. д.).

Робоча зона  простір, обмежений по висоті 2м над рівнем підлоги чи майданчика, на якому знаходяться робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників.

Робоче місце  місце постійного або тимчасового перебування працівника в процесі трудової діяльності.

Розвиток пожежі  збільшення зони горіння та (чи) ймовірності впливу небезпечних факторів пожежі.

Розділювальна смуга  конструктивно виділений елемент проїзної частини, який розділяє суміжні проїзні частини і не призначений для руху або стоянки транспортних засобів. Розділювальна смуга може бути позначена суцільною лінією дорожньої розмітки.

Розміщення виробництва — розподіл виробництва по території у відповідності з природними, соціальними і економічними умовами в окремих країнах та їх економічних районах, а також з особливостями територіального поділу праці.

Розміщення населення — розподіл населення на поверхні Землі. Людство проживає на площі 136 млн. км2 (із 149 млн. км2 суходолу). Площа неосвоєних територій — приблизно 15% суходолу. Це Антарктида, острови арктичного сектора і канадського архіпелагу, високогір'я, пустелі. На різних континентах населення розміщується нерівномірно. Приблизно на 7 % площі суходолу проживає 70% населення планети (області давнього штучного зро­шення в долинах великих рік Південної, Південно-Східної і Східної Азії, долина Нілу в Африці, промислові райони Європи і Північної Америки). Близько 80% усього населення проживає на рівнинах (28% суходолу). В Європі, Австралії і Океанії в таких районах проживає понад 90% населення. У приморській зоні, на смузі приблизно до 200 км, проживає половина населення Землі (1/6 суходолу). В Африці і Південній Америці значна частина населення проживає в областях, розміщених на висоті 500-1500 м. У Болівії, Афганістані, Мексиці, Перу понад 2/3 населення живе в районах з висотою понад 1000 м (у світі в таких районах проживає 8% населення). В Нідерландах, Польщі, Франції, Японії майже все населення не піднімається вище 500 м.

Розрахунковий створ (РС)  створ, для якого визначають розрахункові характеристики водного об'єкта; ним можуть бути контрольний, фоновий, гідрометричний, гирловий (для річок) та інші створи.

Розрахункові умови (РУ)  сукупність характеристик, що приймаються для розрахунку умов скиду зворотних вод та інших видів господарського впливу на водні об'єкти в сучасний період і перспективі. До них належать гідрографічні, гідрологічні, гідрохімічні та інші характеристики водних об'єктів, характеристики водозаборів, випусків зворотних вод, водоохоронних заходів. Суміщені у часі РУ, за яких формується найменша (лімітуюча) асимілююча спроможність водного об'єкта, визначають лімітуючі періоди (сезони, місяці), що розглядаються в розрахунках умов скиду зворотних вод.

Розселення населення — розміщення населення на території і форми його територіальної організації у вигляді системи поселень з їх взаємовідносинами. Р. н. відбиває як процес розподілу і перерозподілу населення на території, так і результат цього процесу у вигляді існуючої на даний час територіальної мережі поселень. Розглядаючи всю існуючу різноманітність розселення, можна виділити такі головні і найпоширеніші його форми: 1. Дисперсне (розсіяне) сільське розселення окремими подвір'ями — садибами, яке наближає людей до місць праці — земельних ділянок, лісів, мисливських угідь тощо. Найвиразніші приклади дисперсної форми розсе­лення — це хутори в Україні та поселення-однодвірки фермерів у зоні гомстедів США. 2. Дисперсно-групове сільське розселення. Воно є переважаючою формою сільського розселення у більшості країн світу. Розміри сіл та їх розмі­щення значно відрізняються залежно від країни. 3. Місто як найважливіша форма міського розселення. 4. Промислові поселення, які не «доросли» до рівня міст. Найунівер-сальнішим, поширеним практично у всіх країнах видом поселень є зосередження гірничо-промислового населення (селища шахтарів та рудокопів, золотошукачів, робітників нафтопромислів та будівельних кар'єрів). Другий масовий вид промислових поселень пов'язаний з переробкою деревини, третій — з переробкою сільськогосподарської сировини. 5. Поселення службового характеру (поза містами, у сільській місцевості). Функції службових поселень (як правило, невеликих за розміром) завжди вузькоспеціалізовані. Історично вони з'явилися лише за умов розвиненого суспільно-територіального поділу праці. 6. Розселення кочових народів, коли постійні населені пункти, як правило, відсутні, а кочове населення має лише тимчасові стоянки — табори. Кочівництво — це форма розселення із специфічним господарським побутом. Зазначені форми розселення далеко не завжди існують у чистому ви­гляді, вони часто утворюють численні мішані та перехідні модифікації, характерні для певних зон або районів. З розвитком продуктивних сил форми розселення змінюються, пристосовуючись до нових умов і вимог життя.

Рукавна з’єднувальна головка  головка для швидкого з’єднування пожежних рукавів.

Рукавна затримка  пристрій для закріплювання на висоті напірної рукавної лінії.

Рукавна касета  пристрій для розміщення напірного пожежного рукава, укладеного «в гармошку» чи «в скатку».

Рукавна котушка  пристрій для розміщення накруткою попередньо з’єднаних напірних пожежних рукавів та їх прокладання та (чи) транспортування.

Рукавне коліно  пристрій для захисту пожежних рукавів від надмірного вигину чи руйнування під час прокладання через перешкоди.

Рукавне розгалуження  арматура для роз’єднання потоку та регулювання кількості вогнегасної речовини, що подається, транспортованої по напірних пожежних рукавах.

Рукавний водозабірник  арматура для об’єднання декількох рукавних ліній в одну

Рукавний затискач  пристрій для тимчасової ліквідації течі із розривів напірних пожежних рукавів без припинення подавання вогнегасної речовини.

Рукавний місток  пристрій для захисту пожежного рукава від пошкоджень при переїзді через нього транспортних засобів.

Рукавний перехідник  арматура для з’єднування двох пожежних з’єднувальних головок різних умовних проходів чи різних типів.

Рукавний пожежний автомобіль  пожежний автомобіль для транспортування та прокладання рукавних ліній.

Рукавомийна машина  машина призначена для миття пожежних напірних рукавів.

Рукавонав’язувальний пристрій  пристрій для нав’язування пожежних рукавів на рукавні з’єднувальні головки.

Рурбанізація — процес поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість. Р. може супроводжуватися міграцією міського населення в сільські поселення, перенесенням у сільську місцевість форм господарської діяльності, характерних для міст, у т. ч. промисловості, сфери обслуговування та ін. Здійснюється, з одного боку, залученням сільських жителів до міської культури, з другого — за допомогою втягування сільських поселень провідними міськими центрами в сферу своєї діяльності, перетворення сільської місцевості в функціональну складову частину виробничо-територіальних систем, які формуються на базі великих міст. Світові міста — ті, функції яких мають планетарне значення. У них концентрується виробництво не стільки товарів, скільки інформації, яка поширюється в глобальному масштабі. Світовими містами є також транспортні вузли із зручним географічним положенням, великі морські порти, значні міжнародні центри з рекреаційними функціями та ін. Головні ознаки світових міст, крім їх великої людності, — спеціалізація в галузі фінансово-управлінських операцій та ділових послуг, інтенсивність різноманітних інтерна­ціональних зв'язків, концентрація штаб-квартир транснаціональних корпорацій, банків, юридичних фірм, рекламних агентств. Концепція світових міст, висунута Дж. Фрідманом і Уолффом в працях 1982 і 1986 рр. ввійшла в число класичних. До світових міст можна віднести Лондон, Париж, Берлін, Нью-Йорк, Токіо, Сінгапур тощо. В Україні ознаки світових міст притаманні Києву, Харкову, Одесі і Львову.

Ручна пожежна драбина  технічний пристрій, призначений для піднімання людей на висоту, маса якого забезпечує зручність його перенесення.

Ручна установка пожежогасіння  установка пожежогасіння із ручним способом приведення в дію.

Ручний пожежний інструмент  ручний інструмент для розкриття та розбирання конструкцій, проведення аварійно-рятівних робіт у разі пожежі.

Ручний пожежний сповіщувач  пожежний сповіщувач з ручним способом приведення в дію.

Ручний пожежний ствол  пожежний ствол, призначений для одержання вогнегасних струменів малої або середньої потужності.

Рятувальна мотузка  Спеціальна мотузка для самоврятування пожежника та рятування людей з висоти.

Рятувальна служба функціональної підсистеми  складається з Центральної державної лабораторії ветмедицини, міжобласних і зональних лабораторій ветмедицини з хвороб тварин, Центральної державної станції родючості грунтів і захисту рослин «Центрдержагрозахист», Головної інспекції з карантину рослин, призначених для організації та здійснення в межах своєї компетенції заходів щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Рятувальне стрибкове полотно  пристрій із тканини, що розтягується людьми, для безпечного приймання падаючої людини.

Рятувальний рукав  пожежний рятувальний пристрій з тканини для ковзного спускання врятованих.

Рятувальний стрибковий матрац  пристрій у вигляді подушки для безпечного приймання падаючої людини.

Рятування людей при пожежі  дії з евакуації людей, які не можуть самостійно залишити зону, де можливий вплив на них небезпечних факторів пожежі.


С

Самозаймання  початок горіння без впливу джерела запалювання.

Самоспалахування  самозаймання, що супроводжується появою полум’я.

Санітарна характеристика умов праці  об’єктивні дані стану виробничого середовища і трудового процесу з висновком про їх відповідність гігієнічним вимогам і нормативам.

Санітарне та епідемічне благополуччя населення  оптімальні умови життєдіяльності, що забезпечують ниьзкий рівень захворюваності, відсутність шкідливого впливу на здоров’я населення факторів навколишнього середовища, а також умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань.

Санітарні та протиепідемічні заходи  діяльність, спрямована на створення безпечних для здоров’я умов побуту, праці, навчання, відпочинку та інших сфер життя і діяльності людини, запобігання виникненню та поширенню інфекційних хвороб.

Санітарно-гігієнічні норми  гранично допустимі рівні, гранично допустимі концентрації та орієнтовані безпечні рівні впливу на атмосферне повітря.

Санітарно-захисна зона  спеціально організована територія, яка встановлюється від джерела шкідливості (в тому числі від джерела забруднення атмосфери) до межі жилої забудови, ділянок оздоровчих установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших прирівнених до них об'єктів.

Санітарно-захисна зона  функціональна територія між межами промислових підприємств (та інших виробничих об’єктів) і селітебно територію, яка призначена для зменшення несприятливого впливу виробничих факторів на здоров’я населення.

Санітарно-захисні зони  встановлюються з метою охорони атмосферного повітря в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначені місць розміщення нових, рекомендації діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря.

Серед ефективних шляхів зниження забруднення повітря автотранспортом — поліпшення якості палива, заміна двигунів внутрішнього згорання на екологічно чисті (газотурбінні, електричні).

Сили і засоби ЄДС  військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази підсистем єдиної державної системи, призначені або залучені для виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Сили і засоби функціональної підсистеми  військові, спеціальні і спеціалізовані цивільні підрозділи з їх оснащенням, наглядові органи та інформаційні бази структурних підрозділів, недержавні (добровільні) рятувальні формування, призначені або залучені до виконання завдань щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.

Система  сукупність елементів, взаємодія між якими адекватна меті.

Система запобігання пожежі  комплекс організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на виключення умов виникнення пожежі.

Система класифікації — взаємозв'язана сукупність різних підходів до групування за найважливішими ознаками численних команд, алгоритмів, програм, технічних засобів, машинних мов тощо. Використовуються: ієрархічна система класифікації, за якою між класифікаційними групуваннями встановлюються відносини ієрархії: фасетна система класифікації, що передбачає формування із вихідної множини ряду паралельних незалежних групувань (фасет).

Система протипожежного захисту  сукупність організаційних заходів, а також технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі та обмеження матеріальних збитків від неї.

Система оповіщення  комплекс організаційно-технічних заходів, апаратури і технічних засобів оповіщення, апаратури, засобів та каналів зв'язку, призначених для своєчасного доведення сигналів та інформації про виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру до центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій і населення.

Сільське розселення — форма територіальної організації життя населення на позаміській території у вигляді сукупності сіл, поселень інших типів, призначених для постійного або тимчасового проживання. Воно відрізняється від міського тим, що забезпечує виконання головним чином інших господарських функцій (сільськогосподарське виробництво, лісове і лісопромислове господарство, рекреаційне обслуговування, природоохоронні функції). У зв'язку з цим с. р. відзначається меншою людністю поселень, переважанням малоповерхової забудови і поширеністю одно-сімейних житлових будинків. У більшості країн і районів основну частину с. р. складають поселення, які безпосередньо пов'язані з сільськогосподарським виробництвом. Проте існують і несільськогосподарські сільські поселення: промислові, лісопромислові, лісоохоронні, транспортні, рекреаційні, а також змішані агропромислові. У розвинутих країнах с. р. існує в умовах скорочення числа сільського населення і частки зайнятих у сільськогосподарському виробництві. У країнах, що розвиваються, спостерігається зростання абсолютної чисельності сільського населення. Сільське розселення — переважаюча форма у Китаї, Індії, багатьох країнах Африки та ін. оскільки в багатьох країнах враховуються лише територіальні одиниці, а не окремі сільські поселення. Крім того, в одних місцевостях відокремлені житла, ферми, хутори розглядаються як окремі сільські поселення, а в інших — як частини більших сільських поселень. Орієнтовно, включаючи односі-мейні житлові точки, в світі — близько 12-20 млн. сільських поселень. В Україні 28,6 тис. сільських поселень (1991 р.), в т. ч. 5,6 тис. малих (менше 100 жителів), 5,0 тис. великих (більше 1000 жителів), в останніх проживає 54,6% сільського населення країни.

Сімейний склад населення — розподіл людей за сім'ями різної вели­чини, складу і типу. Залежить від віково-статевого складу населення і скла­дається під впливом шлюбних процесів, розлучень, народжуваності і смерт­ності. В економічно активних країнах спостерігається поширення простих (нуклеарних) сімей, які складаються із однієї подружньої пари та її дітей, а також збільшення числа людей, які проживають поза сім'єю, що пов'язано із зростанням загальної мобільності населення.

Складена пожежна драбина  ручна пожежна драбина, довжина якої змінюється стикуванням чи розстикуванням окремих колін.

Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, підпорядкований Президенту України і підконтрольний Верховній Раді України, який забезпечує державну безпеку України.

Служба гігієни праці  служби, на які покладені в основному профілактичні функції і відповідальність за консультування підприємця, трудящих і їхніх представників на підприємстві зпитань: вимог щодо створення і підтримки безпеки і здорового виробничого середовищо, що буде сприяти оптимальному фізичному і психічному здоров’ю в зв’язку з трудовим процесом; пристосування трудових процесів до спроможностей трудящих з урахуванням стану їх фізичного і психічного здоров’я.

Смертність населення — процес вимирання покоління. Це масовий процес, який складається із множини одиничних смертей, які настають у різному віці і визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують такі показники: загальні коефіцієнти смертності (тобто число померлих у розрахунку на 1000 чол.), віковий коефіцієнт смертності, показник дитячої смертності в розрахунку на 1000 новонароджених тощо. Майже для всіх країн характерна досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцевосудинні захворювання, потім — новоутворення, головним чином злоякісні, і нещасні випадки. Досить висока частка хвороб органів дихання (головним чином у дітей і людей похилого віку) і органів травлення. В 1985-1990 рр. смертність у світі становила 3,45%, в Африці — 6,24%, Латинській Америці — 3,55 %, Північній Америці — 1,81, Азії — 3,48, Європі — 1,72, Океанії — 2,51; в більш розвинутих регіонах — 1,89, менш розвинутих — 3,9%.

Смуга руху  поздовжня смуга на проїзній частині, що позначена або не позначена розміткою і має ширину, достатню для руху транспортних засобів (крім мотоциклів без бокового причепа) в один ряд.

Соціальна структура — сукупність соціальних (клас, трудовий колектив, група, прошарок), соціально-демографічних (молодь, пенсіонери), професійно-кваліфікаційних, територіальних (тип поселень) і етнічних спільностей, пов'язаних відносно стійкими взаємними відносинами між собою.

Соціально-географічний простір — простір суспільства у сукупності з усіма сферами географічного середовища. Він є найбільш динамічним і являє собою просторово-часове поєднання суспільних об'єктів, явищ і процесів у сукупності з природним оточенням. Вперше ідеї про соціально-географічний простір були викладені професором Лундського університету (Швеція) Т. Хегерстрандом на початку 70-х років XX ст. В основі цієї теорії лежить ідея розкриття простору і часу в формі єдиної, нерозривної просторово-часової організації.

Соціологія — наука про закони становлення, функціонування, розвитку суспільства в цілому, соціальних відносин і соціальних спільностей. Термін введений французьким соціологом О. Контом в середині XIX ст.

Союз малих острівних держав (АОІ) — включає Кірібаті, Мальту, Мальдіви, Маврикій, Трінідад і Тобаго. У них ряд спільних проблем — статус економічних зон, можливі наслідки піднесення рівня Світового океану внаслідок потепління глобального клімату, забезпечення стійких транспортних зв'язків та ін. На Всесвітній конференції в Бразилії (1992) цей союз виступив із загальною платформою: негайне і різке скорочення викидів в індустріальних країнах СО2, та інших забруднювачів, які сприяють парниковому ефекту: превентивний підхід, що грунтується на попередженні світовим співтовариством негативних наслідків впливу на середовище: новий і рівноправний розподіл міжнародних фондів.

Спалахування  займання, що супроводжується появою полум’я.

Спеціалізоване підприємство по поводженню з радіоактивними відходами  підприємство (об'єднання), яке здійснює на основі ліцензії збирання радіоактивних відходів, їх переробку, перевезення, зберігання та (або) захоронення.

Спеціалізовані підрозділи  гірничо-газорятувальні і пожежні частини, медична служба, підрозділи формувань органів Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Спеціальний розщеплювальний матеріал  плутоній-239; уран-233; уран, збагачений ізотопами 235 і 233; будь-який матеріал, що містить одну або кілька із зазначених речовин;

Спеціальні сировинні зони  регіони або окремі господарства, що відповідають умовам виробництва продукції рослинництва і тваринництва, придатної для виготовлення продуктів дитячого та дієтичного харчування.

Спеціально відведені місця чи об’єкти  місця чи об’єкти (місця видалення відходів, полігонів, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Співдружність націй — міждержавне об'єднання в складі Великобританії і більшості її колишніх домініонів, колоній і залежних територій. Главою держави вважається королева Великобританії, представлена в країнах генерал-губернаторами. Всі держави, шо входять до співдружності, мають повний суверенітет у своїх внутрішніх і зовнішніх справах. Разом з тим вони добровільно вибрали для себе главою держави, символом вищої влади королеву Великобританії. закріпивши це в конституціях. Співдружність регулярно проводить консультації прем'єр-міністрів і міністрів фінансів, а також має постійно діючі комісії з економіки, науки, освіти. Всі країни і території, які утворюють співдружність (крім Канади), входять в стерлінгову зону і мають тісні зовнішньоекономічні зв'язки з Великобританією. Здійснюється співробітництво у військовій галузі — підготовка кадрів, поставки зброї, розпиток військових галузей промисловості. На території деяких країн співдружності зберігаються англійські військові бази.

Співдружність незалежних держав (СНД) — утворена після розпаду СРСР в 1991 р. Відбувається інтегрування національних господарств на новій політичній і економічній основі. Утворений у вересні 1993 р. економічний союз головними завданнями поставив: формування умов стабільного розвитку країн в інтересах підвищення життєвого рівня населення, поетапне створення загального економічного простору на базі ринкових відносин, створення рівних можливостей і гарантій для всіх господарських суб'єктів, спільне здійснення економічних проектів, вирішення спільними зусиллями економічних проблем, а також ліквідація наслідків стихійних лих.

Спірні території — території, на які претендують дві або більше держав. Утворення, становлення, розвиток незалежних держав, як і їх розпад або ліквідація суверенітету, встановлення, зміни кордонів та ін. — складні історичні процеси, які визначаються політичними, соціальними, економічними, етнічними, конфесійними та іншими факторами. Серед них: несправедливість або незадоволення тієї чи іншої країни договорами про кордони: нав'язані силою кордони (зокрема, колонізаторами); поділ території, де живе один народ (етнічна група); трудність встановлення кордонів по природних рубежах (наприклад, в Африці. Південно-Західній Азії та ін.); штучність їх проведення на новоосвоєних землях (в Канаді, Австралії), про що свідчать «кордони по лінійці» на політичній карті світу (особливо в Африці). Спеціалісти вважають, що на земній кулі близько 300 пунктів, по яких є спірні територіальні, прикордонні та інші питання, в т.ч. понад 100 таких, де існує гостра конфліктна ситуація. Після другої сві­тової війни (до 1990 р.) відбулося майже 450 різних за масштабами збройних конфліктів з участю двох або більше країн, тобто в середньому по 10 кожен рік. Деякі територіальні проблеми, які носять політико-державний зміст, зберігаються десятиліттями.

Спринклерна установка пожежогасіння  автоматична установка водяного пожежогасіння, обладнана нормально закритими спринклерними зрошувачами, які розкриваються при досягненні певної температури.

Стагнаційні райони — райони, в яких темпи розвитку господарства рівні нулю або негативні.

Статевий склад населення — співвідношення чисельності чоловіків і жінок у складі населення. Формується під впливом процесів народжуваності, смертності, міграцій і війн (оскільки втрати у війнах особливо значні серед чоловіків). У цілому чисельність чоловіків на Землі перевищує чисельність жінок на 33,9 млн. В 101 країні світу більше жінок, у 84 більше чоловіків і в 24 їх приблизно однакова кількість. Як і інші демографічні показники. статева структура неоднакова в розвинутих і країнах, що розвиваються (в перших частка чоловіків становить 48,2%, а в других — 50,9%). Чисельність чоловіків перевищує чисельність жінок у переважній більшості азіатських країн. В Індонезії, М'янмі, В'єтнамі, Японії чоловіків менше, ніж жінок. Переважання чисельності чоловіків у багатьох азіатських країнах поясню­ється способом їх життя. У країнах Південної Азії і Китаї чоловіків на 63,4 млн. чол. більше, ніж жінок (у т. ч. в Китаї їй 31.2 млн., в Індії — на 24,4 млн. в Пакистані — на 4,5 мли.. в Бангладеш — на 2,8 млн.). У Африці в цілому чисельність чоловіків і жінок приблизно однакова, але в країнах Північної Африки, де панує іслам, чоловіків більше, ніж жінок (у Лівії вони становлять 53,0% населення, в Єгипті — 50,9%, Тунісі — 50,4 %). В Латинській Америці чисельність чоловіків і жінок також приблизно однакова. У Європі чоловіків дещо менше порівняно з жінками. Такі тенденції характерні і для Північної Америки. В Австралії і Океанії дещо переважають чоловіки. У переважній більшості країн на 100 дівчаток народжується в середньому 104-107 хлопчиків. Але вища смертність серед хлопчиків призводить до того, що у віці 15-20 років числове співвідношення між статями вирівнюється. Вища смертність чоловіків похилого віку впливає на статеву структу­ру. В ряді азіатських країн (Індії. Пакистані, Бангладеш та ін.) середня тривалість життя у жінок на 0,5-2,2 року менша, ніж у чоловіків, що також порушує статеву структуру населення. Слід зазначити, що причини диспропорції статей в населенні різних країн до цього часу остаточно не з'ясовані.

Стаціонарне джерело викиду забруднюючої речовини  джерело викиду, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Стаціонарне джерело забруднення атмосфери  підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Столиця — головне місто держави, адміністративно-політичний центр країни. С. звичайно е місцем перебування вищих органів державної влади і державного управління, а також вищих судових, військових та інших установ. У більшосі і випадків С. — також економічний центр країни, хоча в деяких країнах економічним центром є інше місто (наприклад, столиця США — м. Вашнні іон, а економічніш центр — м. Нью-Йорк). Як правило. С. виділяється в самосіїііііу адміністративну одиницю з особливим режимом управління (наприклад. Париж).

Стоянка  припинення руху транспортного засобу з інших причин, ніж необхідність виконання вимог Правил дорожнього руху, або на час більший, ніж це потрібно для посадки (висадки) пасажирів, завантаження (розвантаження) вантажу.

Структурний підрозділ функціональної підсистеми  складова частина функціональної підсистеми.

Ступінь вогнестійкості  нормована характеристика вогнестійкості будинків і споруд, що визначається межею вогнестійкості основних будівельних конструкцій.

Суб'єкт перевезення небезпечних вантажів  підприємство, установа, організація або фізична особа, які відправляють, перевозять або одержують небезпечні вантажі (відправники, перевізники та одержувачі).

Субурбанізація — процес зростання і розвитку приміської зони великих міст, в результаті чого формуються міські агломерації. Характеризується вищими темпами збільшення кількості жителів приміських поселень і міст-супутників порівняно з містами — центрами агломерацій.

Суспільство — 1) глобальна природно-історична категорія, яка протиставляється неживій природі, рослинному і тваринному світу (в цьому розумінні С. асоціюється з людством): 2) сукупність усіх спільностей і класів даної конкретної країни: 3) спільність людей, протиставлена індивіду, окремій особі. С. — відокремлена від природи частина світу, яка являє собою історичну форму життєдіяльності людей, що розвивається. С. — сукупність людських індивідів, об'єднаних для задоволення соціальних потреб (Арістотель).

Схема використання і охорони води та відтворення водних ресурсів  передпроектний документ, що визначає основні водогосподарські та інші заходи, які підлягають здійсненню для задоволення перспективних потреб у воді населення і галузей економіки, а також для охорони вод або запобігання їх шкідливим діям.

Сховище радіоактивних відходів  споруда для зберігання або захоронення радіоактивних відходів з обов'язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар'єрів, що перешкоджають міграції радіонуклідів.