Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту

Вид материала

Документы

Содержание Модульна установка пожежогасіння Моніторинг вод Мопед  двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см. Морська аварія Морський транспорт Муфтова з’єднувальна головка Надзвичайна ситуація в державі Надзвичайна ситуація воєнного характеру  Надзвичайна ситуація природного характеру Надзвичайна ситуація соціально-політичного характеру Надзвичайна ситуація техногенного характеру Надзвичайний стан Наднормативний викид Напруженість праці Науково-технічна революція — Науково-технічні розробки — Наукомісткі галузі економіки Національний склад Нацистські переслідування Небезпека для руху Небезпечна діяльність ... Полное содержание

Подобный материал:

• Дніпропетровський Державний Технічний Університет залізничого транспорту кафедра "Філософіі", 137.79kb.
• Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 793.22kb.
• Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ кафедра теорії та історії, 341kb.
• Міністерство освіти І науки україни прикарпатський національний університет імені василя, 1200.58kb.
• Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»,, 70.45kb.
• Навчально-методичний комплекс дисципліни " аграрна політика" для підготовки фахівців, 1320.76kb.
• Роль малих та середніх підприємств в економічному розвитку держави ( порівняльний аналіз), 314.38kb.
• Конференції, семінару, 1844.01kb.
• Студентів І молодих учених "Міжнародна співпраця як шлях країни до Європейського простору"дз, 76.74kb.
• Дніпропетровський національний університет, 117.86kb.

Модульна установка пожежогасіння  нетрубопровідна автоматична установка пожежогасіння, яка передбачає розміщення ємкості із вогнегасною речовиною та пусковим пристроєм безпосередньо у приміщенні, що захищається.

Монархія — форма правління. при якій верховна державна влада формально (повністю або частково) зосереджена в руках одноосібного керівника держави — монарха (султан — Бруней; папа — Ватікан: король — Данія, Йорданія, Іспанія, Свазіленд, Саудівська Аравія, Лесото, Малайзія, Марокко, Непал, Нідерланди, Бельгія, Бутан, Таїланд, Швеція: емір — Кувейт, Бахрейн: герцог — Люксембург: королева — Нова Зеландія. Великобританія: імператор — Японія). В конституційних монархіях влада монарха обмежена конституцією. законодавчі функції передані парламенту, виконавчі — уряду. Монарх юридично є верховним носієм виконавчої влади, головою судової системи, формально він призначає уряд, змінює міністрів, має право розпоряджатися військовими і політичними силами, видавати накази, скасовувати прийняті пар­ламентом закони, розпускати парламент та ін. Однак фактично ці повноваження, як правило, належать уряду (Бельгія, Данія, Великобританія, Японія. Норвегія, Швеція, Малайзія, Бутан. ОАЕ). Абсолютна монархія — форма правління, при якій керівник держави — монарх розглядається як головне джерело законодавчої і виконавчої влади (остання здійснюється залежним від нього апаратом). Він встановлює податки і розпоряджається державними фінансами (Саудівська Аравія, Оман). Теократична монархія — форма держави, в якій як політична, так і духовна влада зосереджена в руках церкви (Ватікан, Катар, Бахрейн). Монархій нині ЗО: 2 — в Океанії, 3 — в Африці, 13 — в Азії і 12 — в Європі. Серед них залишилась єдина імперія — Японська. Більшість інших монархій — королівства, є декілька князівств, султанатів. Велике Герцогство (Люксембург), папська держава-місто (Ватікан). Деякі монархії за формою відрізняються від інших, в т.ч. мають елементи, які властиві республікам. Наприклад, у Малайзії, федеративній конституційній монархії, верховного правителя (монарха) вибирають із свого середовища строком на п'ять років султани. В ОАЕ главу держави — президента вибирає Верховна рада емірів, правителів еміратів також на п'ять років .

Моніторинг — це комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденціями розвитку природних і техногенних процесів. Включає реєстрацію метеорологічних та інших природних явищ, видів забруднень і їх джерел, контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних норм. підготовку і здійснення короткострокових і довгострокових технічних, екологічних та інших заходів, визна­чення оптимальної кількості викидів, прогноз потенціалу і джерел забруднення.

Моніторинг вод  система спостережень, збирання, обробки, збереження та аналізу інформації про стан водних об'єктів, прогнозування його змін та розробки науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Мопед  двоколісний транспортний засіб, що має двигун з робочим об'ємом до 50 куб.см.

Морська аварія  означає зіткнення суден, посадку на мілину чи інший морський інцидент або інша подія на борту судна чи поза ним, в результаті яких завдається матеріальна шкодо або створюється реальна загроза завдання матеріальної шкоди судну чи вантажу.

Морський транспорт — вид водного транспорту, який здійснює перевезення вантажів і пасажирів з допомогою суден по океанах, морях і морських каналах. Основна інфраструктура М. т. — морські порти і морські канали. М. т. ділять на каботажний (див. Каботаж) і міжнародний далекого плавання. М. т. перевозить за рік 3-4 млрд. т вантажів (в т. ч. близько третини припадає на каботажний), 4-5 % загального обсягу вантажоперевезень, в середньому на відстань 7-8 тис. км в міжнародних сполученнях далекого плавання (1 тис. км — в каботажному), виконуючи при цьому ЗО трлн. т.-км, або 62,1 % загального світового вантажообороту. Пасажирські перевезення світового М. т. (0,3 % загального пасажирообігу) майже витіснені повітряним транспортом і збереглися головним чином у вигляді рекреаційних круїзів. Морські перевезення обслуговує морський торговий флот загальним тоннажем 420 млн. т. Перше місце за розмірами флоту займає Ліберія (зареєстрованого і влас­ного). Далі йдуть Японія, Великобританія, Норвегія, Греція. Розрізняють два види морського судноплавства — лінійне (плавання суден за чітко ви­значеним маршрутом) і трампове (плавання у найрізноманітніших напрямках, при якому робота морських суден не закріплюється за постійними портами, районами плавання і не обмежується певними видами вантажів). В 1984 р. світовий торговий флот об'єднував 64,2 тис. суден загальним тоннажем 376,0 млн. реєстрових брутто-т; понад 40% тоннажу флоту при­падає на наливні судна (танкери).

Мотоцикл  двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об'ємом 50 куб.см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски та механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг.

Муфтова з’єднувальна головка  пожежна з’єднувальна головка з внутрішньою приєднувальною різьбою.


Н

Надзвичайна ситуація (НС)  1. порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншими чинниками, що призвело (може призвести) до загибелі людей та/або значних матеріальних втрат. 2.несподівана обстановка, що раптово виникла на певній території або об'єкті економіки в результаті аварії, катастрофи, небезпечного природного явища або стихійного лиха, що можуть привести до людських жертв, шкоди здоров'ю людей або навколишньому середовищу, матеріальним втратам і порушенню умов життєдіяльності людей НС класифікуються:

• за причиною виникнення: íàâìèñí³ та ненавмисні;
  
• за природою виникнення: техногенні, природні, екологічні, біологічні, антропогенні, соціальні та комбіновані;
  
• за масштабами поширення наслідків: локальні, об’єктові, місцеві національні, регіональні, глобальні;
  
• за можливістю запобігання НС: íåìèíó÷³ (наприклад, природні) та такі, яким можна запобігти (наприклад, техногенні, соціальні).
  

До т е х н о г е н н и х відносяться НС, походження яких пов’язане з технічними об’єктами: вибух, пожежі, аварії на хімічно небезпечних об’єктах, викиди радіоактивних речовин на радіаційних небезпечних об’єктах, аварії з викидом екологічно небезпечних речовин, çàâàëåííÿ будівель, аварії на системах життєзабезпечення тощо.

До п р и р о д н и х, відносяться НС, пов’язані із проявами стихійних сил природи: землетруси, цунамі, повені, виверження вулканів, зсуви, селі, урагани, смерчі, бурі, природні пожежі тощо.

До е к о л о г і ч н о г о лиха (НС) відносяться аномальні зміни стану природного середовища: забруднення біосфери, руйнування озонового шару, опустинювання, кислотні дощі тощо.

До б і о л о г і ч н и х НС відносяться події, що відбуваються в суспільстві, міжнаціональні конфлікти із застосуванням сили, тероризм, грабунки, насильства, протиріччя між державами (війни).

А н т р о п о г е н н і НС є наслідком помилкових дій людей.

Надзвичайні ситуації характеризуються якісними та кількісними критеріями. До якісних критеріїв відносяться: часовий (раптовість та швидкість розвитку подій); соціально-екологічний (людські жертви, виведення із обігу великих площ); соціально-психологічний (масові стреси); економічний. Наприклад, ситуації відносяться до надзвичайних, якщо загинуло більше 10 людей, ГДК перевищена більше ніж в 100 разів, викид нафтопродуктів перевищив 10 т та ін.

Основні причини виникнення НС:

• внутрішні: складність технологій, недостатня кваліфікація персоналу, проектно-конструкторські недоробки, фізичний і моральний знос обладнання, низька дисципліна праці та низька технологічна дисципліна;
  
• зовнішні: стихійні лиха, неочікуване припинення подачі електроенергії, газу, води, технологічних продуктів, тероризм, війни.
  

Х а р а к т е р р о з в и т к у Н С. Виникнення НС обумовлене наявністю залишкового ризику. У відповідності із концепцією надлишкового ризику абсолютну безпеку забезпечити неможливо. Тому приймається така безпека, яку приймає і може забезпечити суспільство в даний період часу.

Умови виникнення НС: наявність джерела ризику (тиску, вибухових, отруйних, радіоактивних речовин), дія факторів ризику (викид газу, вибух, загоряння); перебування у вогнищі ураження людей, сільськогосподарських тварин та угідь.

Аналіз причин та ходу розвитку НЗ різного характеру показує їх загальну рису  стадійність. Виділяють п’ять стадій (періодів) розвитку НС:

• накопичення негативних ефектів, що призводять до аварії;
  
• період розвитку катастрофи;
  
• екстремальний період, за якого виділяється основна доля енергії;
  
• період затухання;
  
• період ліквідації наслідків.
  

В о г н и щ а у р а ж е н н я т е х н о г е н н о г о х а р а к т е р у. Існують такі вогнища ураження (ВУ): при вибухах конденсованих вибухових речовин, газоповітряних, пароповітряних, пило-повітряних, сумішей; хімічних, радіаційних та біологічних гідродинамічних аваріях, пожежах, аваріях поїздів, падіннях літаків.

Надзвичайна ситуація в державі  це ситуація, при якій спрацьовуєтся запас палива на об’єктах електороенергетики нижче встановлених нормативів або спрацьовується запас води у водосховищах нижче встановлених екологічних вимог.

Надзвичайна ситуація воєнного характеру  події, пов’зані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних речовин та відходів, нафтопродуктів, вибухівки, транспортних та інженерних комунікацій тощо.

Надзвичайна ситуація природного характеру  небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морськи та прісноводні явища, деградація грунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Надзвичайна ситуація соціально-політичного характеру  пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституцій­ного спрямування: здійснення або реальна загроза териростичного акту (збройний напад, захоплення і затримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, напад чи замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) чи знищення суден, захоплення заручників, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів тощо.

Надзвичайна ситуація техногенного характеру  транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загроза, аварії з викидом (загрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Надзвичайний стан  це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені цим Законом обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки. Правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.

Наднормативний викид  фактична потужність викиду, яка перевищує нормативний викид в г/с.

Напірний пожежний рукав  пожежний рукав для транспортування вогнегасних речовин під надмірним тиском.

Напруженість праці  характеристика трудового процесу, що відображає переважаюче навантаження на центральну нервову систему.

Народжуваність населення — процес дітонародження в певному поколінні людей або в сукупності поколінь — населенні. Для характеристики народжуваності використовується система показників: загальний коефіцієнт народжуваності (число народжених живими на 1600 чол. населення, який вимірюється в проміле [%с]), вікові коефіцієнти народжуваності (число на­роджених живими у матерів певного віку на 1000 жінок того ж віку), сумар­ний коефіцієнт народжуваності, який розраховується як сума однорічних вікових коефіцієнтів народжуваності, ділена на 1000 (тобто в розрахунку на одну жінку ) та ін. У 1985-90 рр. загальний коефіцієнт народжуваності в світі становив 27,1%о(1960-б5 рр. — 35,6%о), в Африці —44,7%о. Латинській Америці — 29,1 %о. Північній Америці — 15,0%с, Азії — 27,6%о. Європі — 13,0%о, Австралії та Океанії — 20,1 %с. У більш розвинутих регіонах він становив 14,6%о, в менш розвинутих — 31,0%о.

Народонаселення — сукупність людей, які живуть ва земній кулі (людство) або в межах конкретної території, континенту, країни. На відміну від універсального терміну «населення» термін «Н.» вживається головним чином при соціально-економічній характеристиці населення. Й. характеризують показники: чисельність населення і її динаміка, інтенсивність демографічних процесів — народжуваність, смертність, природний приріст, кількість шлюбів та розлучень, розселення, урбанізація, міграція, статево-віковий склад і сімейний стан: рівень освіти: расовий, мовний, етнічний і релігійний склад. Показники, які відбивають соціально-економічн/структуру Н. — економічно активне населення, його професійний і класовий склад, зайнятість. Орієнтовно до кінця епохи палеоліту (близько 15 тис. років до н.е.) чисельність населення досягла 3 млн. чол., до кінця неоліту (2 тис. років до н.е.) — 50 млн. чол, на початку нашої ери — 250 млн. чол. До 1000 р. населення навряд чи перевищувало 300 млн. чол. (зростання за 1000 років на 20%), а до 1500 р. збільшилось до 425 млн. (за 500 років на 42%). З 1500 р. до 1900 р. Н. світу виросло майже в 4 рази. В 1650 р. воно досягло 550 млн. чол. (зростан­ня на 29 % за 150 років), до 1800 — 905 млн. (на 65 % за такий же період) і до 1900 — 1630 млн. чол. (на 80% за 100 років). У 1950 р. Н. світу складало 2527 млн. чол. Про прискорення темпів приросту Н. світу свідчать такі дані. За останнє тисячоліття воно збільшилось в 15 разів, причому для першого його подвоєння потрібно було 700 років, для другого —150, для третього — близько 100, для останнього — близько 40 років. Чисельність населення світу досягла 1 млрд. чол. приблизно в 1820 р., 2 млрд. — через 107 років (у 1927 р.), З млрд. — через 32 роки (у 1959 р.), 4 млрд. — через 15 років (у 1974 р.), 5 млрд. — через 13 років (у 1987 р.). Н. світу за оцінками 00Н на середину 1992 р. складало 5,5 млрд. чол. (Африка — 688 млн.. Латинська Америка — 466 млн.. Північна Америка — 280 млн., Азія — 3291 млн., Європа — 512 млн., Океанія — 10,4 млн., Австралія — 17,5 млн. Найбільші за чисельністю населення країни (1992 р., млн. чол.): Китай — 1309,7, Індія — 896,6, США — 255, Індонезія — 189,4, Бразилія — 156,2. Н. земної кулі розмішу­ється нерівномірно — на 7% суходолу живе 70% усіх людей.

Населений пункт  забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.

Науковий парк — розміщений на університетській території комплекс для розвитку наукових досліджень і розробок в галузях передових техноло­гій, який об'єднує лабораторії і дослідницькі групи університетів і промислових компаній, що спеціалізуються на наукомістких галузях, а також окремих дослідників і підприємців. У Н.п. велика увага приділяється експериментальним дослідженням, передачі їх результатів дослідному виробництву. Серед Н.п. розрізняють: наукові парки, які займаються проведенням наукових досліджень і експериментів в галузі високих технологій: дослідницькі парки, в рамках яких інновації розробляються тільки на стадії технічного прототипу; інкубатори (у США) та інноваційні центри (в Західній Європі). Прикладом наукових парків може бути «Софія Антиполіс», розміщений на півдні Фран­ції, «Силіконова долина» (район Сан-Франциско, США).

Науково-технічна революція — корінний якісний переворот у продуктивних силах людства, викликаний перетворенням науки в безпосередню продуктивну силу суспільства. Характерні риси НТР: універсальність (перетворює всі галузі): прискорення науково-технічних перетворень (скорочення часу між відкриттям і впровадженням). До основних напрямів НТР відносяться: електронізація (ЕВМ в усіх сферах); комплексна автоматизація (мікро-ЕВМ, роботи, мікропроцесори): перебудова енергетичного господарства (удосконалення паливно-енергетичного балансу, використання нових джерел енергії); виробництво нових матеріалів (пластмаси, оптичні волокна, композити, напівпровідники); прискорений розвиток біотехнології; освоєння космосу (нові машини, сплави, аерокосмічна промисловість).

Науково-технічні розробки — наукові дослідження для створення нових матеріалів, виробів, обладнання, технологічних процесів, методів організації виробництва, праці або їх удосконалення.

Наукомісткі галузі економіки — сучасні галузі економіки, які випускають продукцію на основі останніх досягнень науки і техніки. В США до наукомістких відносять галузі, в яких обсяг затрат на НДДКР перевищує 2,36 % обсягу умовно-чистої продукції галузі. Серед наукомістких галузей — мікроелектроніка, виробництво ЕОМ, робототехніка, наукове приладобудування, авіаракетно-космічна техніка, хімічна промисловість — одержання полімерних матеріалів (особливо їх поєднань — композитів), хімікатів для електроніки (рідких кристалів, особливо чистих речовин, технічної високоміцної кераміки, тощо).

Нафтопроводи — комплекс споруд для транспортування нафти. У склад Н. входять трубопровід, насосні станції, сховища. Пропускна здатність Н. залежить головним чином від діаметра труб та потужності насосних стан­цій. Загальна довжина світової мережі магістральних Н. 295 тис. км (1984 р.), в т.ч. у США — 107 тис. км. Найбільші Н.: «Дружба» (із Росії в країни Східної Європи — близько 5 тис. км), Редуотер-Порт-Колборн (4,8 тис. км) і Едмонтон-Монреаль (3,2 тис. км) в Канаді, Трансаравійський з Саудівської Аравії до порту Сайда в Лівані (1,2 тис. км).

Національний склад (структура) населення — розподіл населення за ознакою національної приналежності до певного етносу. Дослідники на­раховують в світі близько 5 тисяч різних народів — від найдрібніших племен, чисельність яких вимірюється сотнями, а то й десятками чоловік (андаманці-мінкопії — в Індії, тоала — в Індонезії, ботокуди — в Бразилії, ямана — в Аргентині і Чілі і т. д.), до найбільших націй, які нараховують десятки і со­ті мільйонів людей: китайці-хань (1120 мли.), хіндустанці (240 млн.). американці США (205 млн.), бенгальці (200 мли.) та ін. 321 народ, чисельність кожного з яких більше 1 млн. чол., складає 96,2 всього населення Землі, причому 79 народів чисельністю понад 10 млн. чол. кожний становлять більше чотирьох п'ятих людства.

Нацистські переслідування  злочинне позбавлення Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни волі мирного населення на тимчасово окупованій території України або за її межами шляхом ув'язнення його у концентраційних таборах, гетто, інших місцях примусового тримання, а також насильне вивезення мирного населення на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих ними інших держав;

Нація — населення визначеної території, яке має спільні звичаї, походження, історію і мову. Н. — тип етносу, форма існування людства. До ознак нації відносять мову, культуру, релігію, політичні й інші інститути, історію й віру, спільність долі, національний ринок, етнічну самосвідомість. Нації при всій своїй специфічності не заперечують єдності людства, як і єдність людства не заперечує існування нації. Розвиток нації й людства — це взаємопов'язані, взаємообумовлені процеси.

Небезпека  явища, процеси, об’єкти, властивості предметів, здатні у певних умовах наносити шкоду здоров’ю людини. Небезпека  центральне поняття БЖД, під яким розуміють будь-які явища, що загрожують життю та здоров’ю людини. Кількість ознак, що характеризують небезпеку, може бути збільшена або зменшена у залежності від мети аналізу. Дане визначення небезпеки у БЖД поглинає існуючі стандартні поняття (небезпечні та шкідливі виробничі фактори), тому що є більш об’ємним, таким, що ураховує всі форми діяльності. Небезпеку зберігають всі системи, що мають енергію, хімічно та біологічно активні компоненти, а також характеристики, що не відповідають умовам життєдіяльності людини.

Небезпека для руху  зміна дорожньої обстановки або

Небезпеки носять потенційний характер. Актуалізація небезпек відбувається за певних умов, які іменуються причинами. Ознаками, що визначають небезпеку, є: загроза для життя, можливість нанесення шкоди здоров’ю; порушення умов нормального функціонування органів та систем людини. Небезпека  поняття відносне.

Небезпечна діяльність  будь-яка діяльність, в ході якої одна або більше ніж одна небезпечна речовина є присутньою або може бути присутньою у кількостях, рівних або перевищуючих граничні кількості, перераховані в додатку 1 до дійсної “Конвенції про транскордонний вплив промислових аварій” і яка спроможна призвести до транскордонного впливу.

Небезпечна хімічна речовина  включає будь-яку хімічну речовину, яку класифіковано як небезпечну у відповідності зі статтею 6 “Конвенції про безпеку при використанні хімічних речовин на виробництві” або у відношенні чкої відповідна інформація вказує на те, що ця хімічна речовина є небезпечно.