Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту

Вид материалаДокументы

Содержание


Локалізація пожежі
Людність поселення
М Маршрути перевезення небезпечних вантажів
Медико-санітарна допомога
Медико-санітарний контроль
Медико-соціальна експертиза втрати працездатності
Медицина праці
Медичне протипоказання
Межень (меженний період)
Мета  те, що уявляється у свідомості та очікується в результаті певним чином спрямованих дій. Методи захисту рослин
Механізований ручний пожежний інструмент
Механічний транспортний засіб
Мета оборони України
Миротворчий контингент
Миротворчий персонал
Митний і економічний союз Центральної Африки, ЮДЕАК
Міграція населення
Міграція робочої сили
Міжнародна міграція робочої сили
Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ)
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

Лісовідновлення — це вирощування лісу на вирубаних і випалених лісових площах. Розрізняють два типи лісовідновлення: природне — процес утворення лісу природним шляхом на безлісних територіях, що стали таки­ми в результаті дії антропогенних факторів; штучне — шляхом насаджень з наступним доглядом. Дальше існування людини на планеті пов'язане з життям лісових формацій.

Локалізація — віднесення будь-якого географічного об'єкту до певного місця; обмежене поширення якого-небудь географічного явища, процесу межами певної території або акваторії.

Локалізація пожежі  Дії спрямовані на запобігання можливості подальшого поширення горіння і створення умов для його успішної ліквідації наявними силами та засобами.

Людність поселення — величина поселення, виражена через число його жителів.

Людність поселення — величина поселення, виражена через число його жителів.


М

Маршрути перевезення небезпечних вантажів  залізничні шляхи, автомобільні дороги, внутрішні водні шляхи, морський та повітряний простір, де дозволено рух транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі.

Мегалополіс  найбільша форма розселення, яка утворилася в результаті зрощування великої кількості сусідніх міських агломерацій. Він не являє собою суцільної міської забудови. Число мегалополісів у світі невелике. У США найбільш крупні мегалополіси розміщені вздовж Атлантичного узбережжя (Бостон — Вашінгтон) з населенням близько 50 млн. чол. на південному узбережжі Великих озер (35 млн.) і в Каліфорнії (18 млн.), які разом концентрують майже половину всього населення країни. В Європі виділяються два мегалополіси: Англійський (об'єднує агломерації Лондона, Бірмінгема, Манчестера, Ліверпуля та ін.) і Рейнський («кільцева агломерація» Рандстад в Нідерландах, Рейн - Рур, Рейн - Майн у ФРН та ін.) з населенням по 30-35 млн. чол. В Україні формується М. Донбасу і Придніпров'я.

Медико-санітарна допомога  комплекс спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров'я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на ранню діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворю­ваннями та реабілітацію хворих та інвалідів.

Медико-санітарний контроль  контроль, здійснюваний із метою охорони життя і здоров’я людей, за винятком ветеринарного контролю.

Медико-соціальна експертиза  визначеє ступень обмеження життєдіяльності людини, причину, час настання, групу інвалідності, сприяє проведенню ефективних заходів щодо профілактики інвалід­ності, реабілітації інвалідів, пристосування їх до суспільного життя.

Медико-соціальна експертиза втрати працездатності  експертиза тимчаслвої непрацездатності громадян здійснюється у закладах охорони здоров’я лікарем або комісією лікарів, які встановлюють факт необхідності надання відпуску у зв’язку з хворобою, каліцтвом, вагітністю та пологами, для догляду за хворим членом сім’ї, у період карантину, для протезування, санаторно-курортного лікування, визначають необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу роботу у встановленому порядку, а також приймають рішення про направлення на мелико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня тривалої або стійкої вирати працездатності. Експертиза тривалої або стійкої втрати працездатності здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, визначають для інвалідів роботи і професії, доступні їм за станом здоров’я, перевіряють правильність використання праці інвалідів згідно з висновком експертної комісії та сприяють відновленню працездатності інвалідів.

Медицина праці  розділ медицини, який вивчає здоров’я професійних груп населення та фактори, які його формують, розробляє гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи, спрямовані на оздоровлення умов праці, підвищення працездатності людини в процесі трудової діяльності, попередження загальної та професійної захворюваності.

Медичне протипоказання  наявність в організмі анатомо-фізіологічних відхилень або патологічних процесів, які перешкоджають виконанню даної роботи.

Межа вогнестійкості  інтервал часу (у годинах чи хвилинах), від початку вогневого стандартного випробування зразків до виникнення одного з граничних станів елементів і конструкцій.

Межень (меженний період)  період річного циклу, протягом якого спостерігається низька водність.

Меліорація — цілеспрямована зміна властивостей природно-територіальних комплексів з метою оптимального використання природного потенціалу земель, вод, клімату, рельєфу та рос­линності. Розрізняють земельні, водні, хімічні, рекультиваційні та ін. мелі­орації. Сформувалась меліоративна географія — прикладна географічна дисципліна, що вивчає причини виникнення, поширення та ступінь виявлення процесів і явищ, несприятливих для раціонального використання природних ресурсів, а також закономірності проведення різних заходів, які оптимізують природокористування та забезпечують охорону природи.

Менеджмент — 1) політика забезпечення прийнятих рішень в сфері бізнесу на основі комплексного аналізу факторів, що впливають на його ефективність; 2) організація керівником ефективної роботи співробітників, цілеспрямований вплив менеджера на підпорядкованих йому працівників (персонал) в інтересах успішного вирішення поставлених завдань.

Мета  те, що уявляється у свідомості та очікується в результаті певним чином спрямованих дій.

Методи захисту рослин - способи, за допомогою яких здійснюється захист рослин (організаційно-господарські, агротехнічні, селекційні, фізичні, біологічні, хімічні та інші).

Механізований ручний пожежний інструмент  ручний пожежний інструмент з пневмо-, електро чи мотоприводом.

Механічний рух населення — різні види територіального переміщення населення. Термін «М.р.н» появився в 2-й половині XIX ст. У сучасній науковій літературі, як правило, використовується термін «міграція населення».

Механічний транспортний засіб  транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми (крім мопедів).

Мета оборони України - створення всіх необхідних умов для запобігання воєнному нападу та для збройної відсічі можливій агресії проти України у будь-який час і за будь-яких обставин.

Миротворчий контингент  військові підрозділи, оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв'язку, що направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях, у тому числі військові підрозділи Збройних Сил України, інших військових формувань, котрі входять до складу об'єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях (спільні батальйони тощо).

Миротворчий персонал  окремі військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та інших державних органів і цивільних установ України, які направляються Україною для участі в міжнародних миротворчих операціях і не входять до складу миротворчого контингенту.

Митний і економічний союз Центральної Африки, ЮДЕАК—створений її 1964 р. у складі Габону. Камеруну, Конго, ЦАР. Чаду. В 1968 р. Чад покинув організацію. Центр — м. Бангі (ЦАР). Мета: утворення спільного ринку Центральної Африки шляхом усунення взаємних обмежень у торгівлі, уніфікації податкових систем, будівництва спільних підприємств, розвитку транспортної мережі, створення багатонаціональних компаній, спільного фінансування створюваних об'єктів.

Міграція населення — переміщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш чи менш тривалий період. Однією із основних ознак М.н. є перетинання адм. кордону території (держави, області. населеного пункту і т. д.). На цій основі виділяють перш за все зовнішню міграцію (еміграція та імміграція) і внутрішню міграцію. Зовнішня міграція пов'язана з перетинанням держкордону, вона одержала також назву міжнародна міграція населення, її ділять на міжконтинентальну та внутріконтинентальну. Внутрішня міграція — це переміщення з одного поселення в інше. Ніякі переміщення в межах одного і того ж населеного пункту не розглядаються як М.н. Виділяють міграцію сільського населення і міського, міжміську міграцію і міграцію в сільську місцевість — міграційні потоки «село - місто», «місто - місто», «місто - село», «село - село». За способом реалізації М.н. ділять на організовану міграцію, здійснювану з участю держави або громадських організацій і з їх допомогою, і неорганізовану мігра­цію, яка проводиться силами і засобами самих мігрантів. Головні причини М.н. — соціально-економічні, політичні, військові, екологічні. М.н. зіграла велику роль у розвитку людства. Значний вплив на походження багатьох народів Європи і Азії мало Велике переселення народів (масові міграції гунських, німецьких, слов'янських, аланських та ін. племен переважно в 4-7 ст.). Великі географічні відкриття викликали інтенсивні міграційні потоки із Старого Світу в Америку. Значні міграційні потоки були викликані першою і другою світовими війнами, а в останній час — розпадом СРСР. Нинішні переміщення людей викликані насамперед соціально-економічними, політичними та релігійними причинами. Одержала поширення міграція спеціалістів у розвинуті країни із менш розвинутих (т.з. «відплив умів»).

Міграція робочої сили — переміщення, переселення працездатного населення, викликане причинами економічного характеру.

Міжнародна інфраструктура — сукупність національних елементів транспортних систем, систем інформації і зв'язку, міжнародних банків і сфери послуг світового рівня, що забезпечують зовнішньо-економічну діяльність і функціонування міжнародного капіталу, розвиток бізнесу і конкуренції.

Міжнародна міграція робочої сили — це переміщення осіб найманої праці між національними господарствами, що виражає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками всесвітнього господарства. Основні потоки робітників-мігрантів направляються в Західну Європу і США. В Західній Європі іноземних робітників і членів їх сімей нараховується біля 14 млн. чол., що складає від 5 до 25 % усіх працюючих по найму в розвинутих західноєвропейських країнах. У Франції іноземці складають 80% усіх робітників-будівельників, у Бельгії — 50% шахтарів, у ФРН — 40% робітників автомобільних заводів.

Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) — міжнародна урядова організація, що входить в 00Н як автономне об'єднання. Існує з 1957р. Членами є 122 держави. Мета— збільшити внесок атомної енергетики у справи миру, здоров'я і процвітання в усьому світі. Функції: пильнувати, щоб устаткування і ядерні матеріали, призначені для мирного використання, не використовувалися для воєнних цілей: встановлювати норми ядерної безпеки та захисту довкілля; бути посередником між країнами-учасницями: полегшувати передачу техніки і надсилати експертів: надавати матеріали і послуги країнам, що розвиваються: керувати міжнародною системою ядерної документації. Згідно з положенням угод. укладених в контексті Угоди про непоширення ядерної зброї. Угоди про заборону ядерної зброї в Латинській Америці та Угоди про без'ядерну зону на півдні Тихоокеанського регіону, без'ядерні держави мають підвести під гарантії МАГАТЕ будь-яку свою діяльність щодо циклів ядерного палива. Центр — м. Відень (Австрія).

Міжнародне співробітництво з охорони навколишнього середовища — визначається дво- і багатосторонніми договорами країн, діяльністю різних міжнародних організацій. Особливе місце в здійсненні інтернаціональних заходів з проблем навколишнього середовища належить таким органам і організаціям ООН, як ЮНЕСКО, МОП (Міжнародна організація праці), ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров'я), МАГАТЕ (Міжнародне агентство з атомної енергії), ФАО (Продовольча і сільськогосподарська організація ООН), ВФОП (Всесвітній фонд охорони природи).

Міжнародний туризм — найбільш динамічний сектор господарства. Його річний оборот оцінюють приблизно в 3,5 трлн. дол. У 1990 р. в усьому світі нарахували 443 млн. туристів. Найбільшу кількість туристів у 1990 р. прийняли (млн. чол.): Франція (50), США (39), Іспанія (34). Італія (26). Найбільше прибутків від туризму мали (млрд. дол.): США (40,6), Франція (21,7), Італія (19,7), Іспанія (18,7). Найбільш прибутковим був міжнародний ту­ризм у Швейцарії, на Ямайці і в Бразилії. Найвищий рейтинг країн з пока­зників туристичного сервісу мають: США, Великобританія, Німеччина, Іта­лія, Японія.

Міжнародні економічні зв'язки — система господарських зв'язків між національними економіками різних країн на основі міжнародного поділу пра­ці. М. е. з. проявляються в інтеграційному обміні продукцією і послугами. Включають міжнародну спеціалізацію і кооперацію виробництва; міжнародну торгівлю; валютно-фінансові і кредитні зв'язки: діяльність міжнародних економічних організацій, співробітництво у вирішенні глобальних проблем; міграцію робочої сили; вивіз капіталу; «невидиму торгівлю»; міжнародний туризм; науково-технічні зв'язки.

Міжнародні миротворчі операції  міжнародні дії або заходи, які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки ООН відповідно до Статуту Організації Об'єднаних Націй, ОБСЄ, інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримки міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями глави VIII Статуту ООН, а так само дії і заходи багатонаціональних сил, що створюються за згодою Ради Безпеки ООН, які проводяться під загальним контролем Ради Безпеки ООН.

Міжнародне перевезення небезпечних вантажів  перевезення небезпечних вантажів з території України на територію іноземної держави; з території іноземної держави на територію України; транзитом через територію України.

Міжпарламентський союз — міжнародна урядова організація, що об'єднує національні парламентські групи. Створена в 1889 р. Завдання: заохочення особистих контактів між парламентаріями і об'єднання їх спільної діяльності по зміцненню миру. співробітництва, демократизації парламентських інститутів. Розміщення — м. Женева (Швейцарія).

Міжурядові позики — один із видів міжнародного кредиту; надання однією країною іншій певних засобів у грошовій формі на встановлений строк і на умовах повернення з процентами. Включаються в зовнішній державний борг країни. Науково-технічні зв'язки — одна із форм зовнішньоекономічних зв'язків, що передбачає використання переваг міжнародного географічного поділу праці в галузі науки і техніки. В результаті об'єднання зусиль, фінансових засобів і матеріальних ресурсів університетів, науково-дослідних центрів і промислових фірм створюються і впроваджуються у виробництво нові технології.

Мікроклімат  комплекс фізичних факторів навколишнього середовища в обмеженому просторі, який впливає на тепловий обмін організму.

Мінімальна вогнегасна концентрація засобів об’ємного гасіння  найменша концентрація засобів об’ємного гасіння в повітрі, яка забезпечує миттєве гасіння дифузійного полум’я речовини в умовах експерименту.

Місткість території — можливість розширення господарської діяльності на даній території як без великих додаткових затрат на її облаштування, головним чином шляхом інтенсифікації, комплексного використання освоєних ресурсів, так і з додатковими капітальними затратами на облаштування і втягнення в господарське використання нових ресурсів (потенціальна М. т.).

Місто — населений пункт, який віднесений згідно з законодавством держави до категорії міст і має, як правило, значну (порівняно з сільськими поселеннями) чисельність населення, зайнятого головним чином у промисловості, торгівлі, сфері обслуговування, науці, культурі. Міста мають свою територію, обмежену так званою міською межею, як правило, досить стійкою. Населення міст у 1992 р. складало 43% всього населення світу. Великих міст, які мають більше 100 тис. жителів, у світі близько 2,4 тис., у т. ч. більше 200 з них мають понад мільйон чоловік (в Україні — 5). Перші міста виникли в 4-3-му тис. до н. е. в Месопотамії, Єгипті, Сірії, Індії, Китаї в басейнах та поблизу великих рік. На території України міста відомі з 1-го тис. до н. е. на узбережжі Чорного моря (античні міста — держави Північного Причорномор'я). Міста є надзвичайно складним соціальним організмом, економіко-географічним, архітектурним, інженерно-будівельним, культурним комплексом. В них зосереджені адміністративно-політичні, промислові, транспортні, військові (міста-фортеці), культурні, наукові, рекреаційні (міста-курорти), релігійні (міста - релігійні центри, наприклад, Мекка) та інші функції.

Місця зберігання небезпечних вантажів – спеціально облаштовані місця, майданчики, складські приміщення та споруди, де зберігаються прийняті до/після перевезення небезпечні вантажі.


Міська і регіональна економіка — наукова дисципліна, яка вивчає закономірності розміщення продуктивних сил, розвитку міст і районів. Вона досліджує просторовий аспект розвитку господарства, його галузей, конкретно вивчає фактори розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку, територіально-виробничі комплекси, міста, регіоналізацію економічної, соціальної і демографічної політики, формування регіональних ринків, організацію простору урбанізованих територій. Найважливіші теорії і концепції М. і р. е.: вчення про вплив фактора простору на економіку сільського господарства (нім. вчений І. Тюнен, 1850); концепція факторів розміщення підприємств (нім. вчений А. Вебер, 1909); концепція дифузії нововведень; центральних місць теорія; полюсів росту і центрів росту теорія та ін.

Міське розселення — форма територіальної організації життя населення у вигляді міст, розвиток яких пов'язаний з розміщенням промислових підприємств, об'єктів будівництва, транспорту, з пост-індустріальними видами діяльності. Критерії віднесення до міст у різних країнах неоднакові. Так, у Данії містами вважають поселення з кількістю жителів понад 250 чол., Малайзії — 1 тис. чол., Непалі — 5 тис. чол., США — 25 тис. чол., Японії — 50 тис. чол. Крім людності, в Японії і Бельгії при цьому враховується критерій середньої щільності населення. В Індонезії, Замбії, Перу введений критерій так званих міських ознак, під якими розуміють рівень благоустрою та наявність певних зручностей (електрика, каналізація, мережа культурно-побутових закладів). До категорії міст в Україні відносяться поселення з людністю понад 10 тис. чол., серед яких не менше двох третин становлять робітники, службовці та члени їх сімей. Відсутність єдиних критеріїв міст свідчить про те, що вони навряд чи доцільні, оскільки існують великі відмінності в різних регіонах в освоєнні територій та їх заселенні, в природних умовах проживання та ін. М. р. характеризується такими властивостями: високою щільністю мережі та інтенсивністю розвитку міських поселень; великою насиченістю і тісними зв'язками між поселеннями і всередині їх; різноманітністю вибору (місць роботи, видів спілкування, відпочинку тощо) і великою щільністю контактів; ускладненням форм розселення. Для урбанізаційного розселення властиві динамічність (зміна розселення в просторі і часі), ієрархічність (співпідпорядкованість різних форм розселення), багатофункціональність (виконання різних функцій; місць проживання людини, концентрації різних видів діяльності).

Міський транспорт — комплекс різних видів транспорту, які здійснюють перевезення пасажирів і вантажів на території міст і приміських зон у межах міських агломерацій і виконують роботи, пов'язані з благоустроєм міст. Пасажирський М.т. об'єднує: масовий громадський транспорт, який ділиться на вуличний (автобус, трамвай, тролейбус) і невуличний швидкісний (метрополітен, швидкісний трамвай та ін.); інший автомототранспорт (легкові таксомотори, особисті і відомчі автомобілі, мотоцикли, моторолери); велосипеди і мопеди. Вантажний М.т. включає; вантажний автотранспорт загального призначення, спеціалізований, таксомоторний, вантажний електротранспорт (вантажні трамваї, тролейбуси); залізничний транспорт промислових підприємств та ін. У містах для перевезення пасажирів і вантажів використовують також підвісні канатні дороги, морські і річкові трамваї, пороми та ін. М.т. спеціальний складається із парку спец. автомобілів та інших машин для прибирання сміття і снігу, поливальних, пожежних, санітарних машин та ін.

Мобілізаційна підготовка в Україні  це комплекс організаційних, політичних, економічних, фінансових, соціальних, правових і спеціальних заходів, які здійснюються у мирний час з метою підготовки органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій для своєчасного і організованого проведення мобілізації та задоволення потреб оборони держави в особливий період.

Мобілізація в Україні  це комплекс заходів, які здійснюються у державі з метою планомірного переведення органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, органів і сил Цивільної оборони України, галузей національної економіки, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань - на організацію і штати воєнного часу.

Мови народів світу. Мова — система членороздільних звуків, яка стихійно виникла в людському суспільстві, постійно розвивається, призначена для цілей комунікації і здатна відбити всю сукупність знань і уявлень про світ. Вона є могутнім засобом розвитку людини, її свідомості, всього суспільства. Загальне число мов народів світу лінгвісти визначають в 5 тис. Назвати точну цифру вони не можуть через слабку дослідженість мовознав­цями ряду регіонів світу (Південної Америки, Австралії, Нової Гвінеї та ін.) і умовності відмінностей між різними мовами і діалектами однієї мови. До найбільш поширених мов світу належать (приблизна кількість людей, які розмовляють даною мовою, в мли. чол., початок 1990 рр.): китайська (1200), англійська (450), хінді і близька до неї урду (350), іспанська (300), російська (240), бенгальська, індонезійська і арабська (по 180). португальська (150), японська (123), німецька і французька (по 100). Переліченими 12 мовами розмовляє майже 2/3 всього людства. Шість із цих мов (англійська, фран­цузька, російська, іспанська, арабська, китайська) є офіційними і робочими мовами 00Н.