Національний транспортний університет Дніпропетровський державний технічний університет залізничного транспорту

Вид материалаДокументы

Содержание


Порогове значення класифікаційної ознаки НС
Порошковий вогнегасник
Постійне населення
Потерпілі від Чорнобильської катастрофи
Потужність викиду
Правила пожежної безпеки
Практична діяльність
Прапор державний
Прапор державний
Президентська форма правління
Прибережна захисна смуга
Прикладні дослідження
Прикордонна торгівля
Прилегла територія
Принцип плати за ризик
Принцип правової забезпеченості
Принцип превентивної безпеки
Принцип свободи інформації щодо безпеки людини
Природний радіаційний фон
Природний рух населення
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Порогове значення класифікаційної ознаки НС  визначене в установленому порядку значення технічної або іншої характеристики конкретної аварійної ситуації, перевищення якого відносить ситуацію до рангу надзвичайних і потребує відповідного рівня реагування.

Порошковий вогнегасник  вогнегасник із зарядом вогнегасного порошку.

Порошковий пожежний ствол  пожежний ствол для подавання порошкових сумішей.

Порт — комплекс споруд з прилеглими до них ділянками берега моря, озера, водосховища або ріки, призначених для навантаження і розвантаження суден, постачання їх паливом, для ремонту та інших послуг. П. діляться на цивільні (торгові і промислові) і військові; торгові П. — на вантажні і па­сажирські (часто поєднуються з вантажними); виділяють також морські, річкові і комбіновані П. Більшість морських П. світу переробляють як масові вантажі (наливні, навалочні і насипні; в першу чергу нафта і нафтопродукти, залізна руда, вугілля, зерно), так і генеральні, або товарно-штучні. Спеціа­лізовані порти переробляють головним чином окремі види масових вантажів (нафта і нафтопродукти, залізна руда і т. д.). Всього в світі майже 3 тис. морських портів. На басейн Атлантичного океану припадає 75% загальної кількості портів і 65% їх вантажообігу. В Європі розміщено 46% усіх портів, 12% — у Північній Америці, 16% — у Латинській Америці, 13 % — в Азії, 8 % — в Африці. Найбільші порти світу: Сінгапур, Роттердам, Лондон, Нью-Йорк, Філадельфія, Марсель, Антверпен, Гавр, Хьюстон, Одеса, Кобе, Кавасакі, Нагойя, Іллічовськ, Маріуполь.

Постійне населення —1) звичайне населення, основна категорія населення, що об'єднує сукупність людей, для яких даний населений пункт або територія є місцем звичайного проживання в даний час. Ураховується в пе­реписах населення з 19 ст.; 2) населення, вікові коефіцієнти й коефіцієнти смертності по вікових і статевих групах якого не змінювалися впродовж тривалого часу, причому коефіцієнти народжуваності залишалися на рівні заміщення, тобто коли чистий репродуктивний коефіцієнт дорівнює 1. При такому населенні коефіцієнт народжуваності є постійним і дорівнює коефіцієнту смертності, вікова структура є постійною, а коефіцієнт зростання дорівнює нулю.

Потенційний  можливий, прихований.

Потенційно небезпечний об'єкт  об'єкт, на якому викорис­товуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

Потерпілі від Чорнобильської катастрофи  до потірпілих до Чорнобильської катастрофи належать:
  1. евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвітку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зони безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відсілення;
  2. особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення  не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;
  3. особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов’язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов’язкового) відселення не менше двох років, а також у зоні гарантованого добровільного відселення  не менше трьох років;
  4. особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;
  5. особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаним з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що викконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 Закону України “ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття  за їх бажанням відповідно часу обруження або влаштування на роботу) визначення статуту потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті.

Потужність викиду  кількість речовин, що викидається в атмосферне повітря за одиницю часу в г/с.

Потужність викиду забруднюючої речовини  кількість забруднюючої речовини, що надходить в атмосферне повітря за одиницю часу.

Правила пожежної безпеки  комплекс положень, які визначають порядок дотримування вимог та норм пожежної безпеки при будівництві та експлуатації об’єкта.

Практична діяльність  діяльність людини, під час здійснення якої запроваджуються додаткові джерела випромінювання, або додаткові шляхи опромінення, чи збільшується кількість людей, які підпадають під вплив опромінення, внаслідок якої збільшуються величини опромінення, його ймовірність або кількість опромінених людей.

Прапор державний — офіційний особливий знак держави, опис якого встановлюється законом, конституцією. П.д є символом суверенітету держави: має вигляд одноколірного або багатоколірного полотнища з гербом чи іншою емблемою.

Прапор державний — офіційний особливий знак держави, опис якого встановлюється законом, конституцією. П.д є символом суверенітету держави: має вигляд одноколірного або багатоколірного полотнища з гербом чи іншою емблемою.

Працездатність  здатність людини до праці, яка визначається рівнем її фізичних та психофізіологічних можливостей, а також станом здоров’я і професійною підготовкою.

Президент — керівник держави з республіканською формою правління. Обирається парламентом або шляхом прямих виборів. На відміну від монарха П. одноособове керує не за правом успадкування посади, а в силу обрання. Верховна влада в країні доручається йому на певний період, коло його повноважень обмежене законом. Керівник держави, що є президентською республікою (на відміну від президента парламентської республіки), має прямий мандат, діє поряд з парламентом і певною мірою залежить від нього, очолює виконавчу владу — уряд, всі міністри якого проводять його політику і відповідальні перед ним. П. має право законодавчої ініціативи, може виступати з ініціативою проведення референдуму, уповноважений видавати нормативні акти — декрети, укази, які мають таку обов'язковість, як і закони,, прийняті парламентом. Як керівник виконавчої влади П. має право формувати уряд, визначати порядок його роботи. П. має особливі повноваження на випадок надзвичайних обставин. Він є головнокомандуючим Збройними силами країни. Наділений правом вести міжурядові переговори, підписувати міжнародні угоди.

Президентська форма правління — президентська влада, спрямована на повне і послідовне здійснення державної політики і законів, покликана забезпечити її твердість, єдність і непорушність. Вперше П.ф.п. була встановлена у США, де в 1789 р. першим президентом країни був обраний Дж. Вашингтон. Нині П.ф.п. характерна для багатьох країн світу (Франція, Польща, Фінляндія, Філіппіни, Єгипет, Мексика та ін.).

Прибережна захисна смуга  частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Прикладні дослідження — наукові роботи, спрямовані на одержання нових знань для вирішення конкретних практичних завдань. Вони здійснюються або для розвитку результатів фундаментальних досліджень з метою їх практичного застосування, або для виявлення нових методів і шляхів досягнення певної, раніше обраної мети, втілюються у винаходах, методиках, наукових рекомендаціях і т. п. Ймовірність одержання позитивних результатів на цій стадії досягає 80%, причому можлива поява результатів фундаментального характеру.

Прикордонна торгівля — форма співробітництва прикордонних районів сусідніх, держав на основі угод про торгівлю і платежі. Сприяє розширенню асортименту товарів і збільшенню обсягу роздрібної торгівлі партнерів, розвиткові прямих зв'язків.

Прилегла територія  територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в'їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Примітка. Спринклерні установки, які перебувають у режимі очікування, залежно від заповнення мереж їх трубопроводів рідкою вогнегасною речовиною чи повітрям під тиском називаються відповідно «мокрими» водозаповненими або «сухими» сухотрубними.

Примітка: Розміри моделювання вогнищ пожежі та об’ємів визначаються за діючими методиками.

Принцип плати за ризик  розмір плати залежить від потенційної небезпеки техногенних об’єктів і є пропорційним величині можливого збитку. Ця плата може бути розумним самообмеженням споживання суспільства. Ці кошти спрямуються на створення системи попередньої безпеки та підвищення оплати на виробництвах, де не забезпечується безпека (наприклад, вугільні шахти), а також на певні виплати за ризик, що мають стимулювати проведення заходів, спрямованих на забезпечення безпеки.

Принцип правової забезпеченості  передбачає, що всі аспекти функціонування системи захисту населення і території регламентуються відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами.

Принцип превентивної безпеки  максимально можливе значення ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій.

Принцип раціональної безпеки  передбачає максимально можливе економічно обгрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом’якшення їх наслідків.

Принцип свободи інформації щодо безпеки людини  полягає в урахуванні громадської думки під час вирішення питань щодо будівництва небезпечних підприємств.

Природний радіаційний фон  опромінення, зумовлене космі-чним випромінюванням та випромінюванням природних радіонук-лідів, природно розподілених у землі, воді, повітрі та інших елемен-тах біосфери.

Природний рух населення — зміна чисельності і складу населення в результаті народжуваності і смертності без врахування механічного переміщення. П.р.н. характеризується абсолютними і відносними показниками. Серед абсолютних показників основним є природний приріст (спад) населення, серед відносних — коефіцієнт природного приросту (відношення абсолютного рівня природного приросту до пересічного населення за конкретний період); його обчислюють і як різницю між загальними коефіцієнтами народжуваності і смертності (звичайно у проміле). Коефіцієнт природного приросту може мати позитивне, негативне і нульове значення, характеризуючи відповідно збільшення, зменшення або незмінність чисельності населення території в результаті різних поєднань народжуваності і смертності. В 1985-1990 рр. величина загального коефіцієнту природного приросту населення земної кулі за рік складала 17,3 %о, до кінця століття вона буде приблизно 14%с. Показники П.р.н. в різних країнах неоднакові. У більшості країн Азії, Африки і Латинської Америки коефіцієнт природного приросту на початку 90-х років складав більше 20%с. Найвищий середньорічний приріст населення характерний для більшості арабських країн Азії і Африки. В той же час для деяких країн Європи і Північної Америки характерні низькі темпи природного приросту населення.

Природокористування — сукупність всіх форм експлуатації природно-ресурсного потенціалу і заходи для його збереження. Воно розглядається і як сукупність усіх форм продуктивних сил, виробничих відносин і відповід­них їм організаційно-економічних форм, пов'язаних з первинним освоєнням, використанням і відтворенням людиною об'єктів навколишнього природного середовища. Компоненти природокористування: ресурсоспоживання (видобуток ресурсів, ресурсокористування); конструктивне перетворення (комплексні програми перетворення природного середовища, поліпшення окремих властивостей ресурсів — меліорація, ліквідація наслідків господарської діяльності); відтворення природних ресурсів (створення умов для відтворення відновлюваних ресурсів); охорона середовища проживання і природних ресурсів; управління і моніторинг.

Природокористування нераціональне — коли вплив людини на приро­ду призводить до підривання її відтворювальних здатностей і сил (надмірним вирубуванням лісів, надмірним виловом риби та ін.), до зниження якості, вичерпання природних ресурсів, до забруднення навколишнього середовища промисловими викидами і отрутохімікатами, до зниження або знищення оздоровчих і естетичних цінностей природи. Нераціональне природокористування може бути результатом як навмисних, так і ненавмисних дій, а також стихійних явищ.

Природокористування раціональне — передбачає оптимальність зв'язків суспільства і природи, екологізацію виробничої діяльності, збереження просторової цілісності природних систем у процесі їх господарського використання, народногосподарського підходу до організації природокористування.

Причина  Подія, що передує та викликає іншу подію, яка називається наслідком.

Причина пожежі  явище чи обставини, що безпосередньо спричинюють виникнення пожежі.

Причіп  транспортний засіб, призначений для руху в з'єднанні з механічним транспортним засобом. До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Причіпна пожежна мотопомпа  пожежна мотопомпа стаціонарно змонтована на причепі.

Причіпний пожежний димовисмоктувач  пожежний димонасос, стаціонарно змонтований на причепі.

Продовольча і сільськогосподарська організація 00Н (ФАО) — створена в 1945 р. Мета: поліпшити харчування і піднести рівень життя населення світу; удосконалювати виробництво і продаж сільськогосподарських продуктів, продуктів лісництва і рибальства, сприяти розвитку сільського господарства, знищити в світі голод. Функції: заохочувати інвестиції в сільське господарство, тваринництво, меліорацію земель і водне та рибне господарство: полегшити передачу технологій: боротися за збереження природних ресурсів. 169 країн-членів.

Продовольча проблема визначається спроможністю Землі прогодувати нинішнє і перспективне населення планети. Співвідношення чисельності населення і обсягу їжі визнане однією з найважливіших глобальних проблем людства. Кількість голодуючих людей у світі, за даними 00Н, виросла з 460 млн. в 1970 р. до 550 млн. в 1990 р. і, можливо, досягне 600-650 млн. в 2000 р. При населенні в 5,5 млрд. чол. (1992 р.) це означає, що майже кожен десятий житель планети голодує. Як правило, голодують у країнах, що розвиваються. У розвинутих країнах добове споживання їжі досягає в середньому 3300 кал., а в країнах, що розвиваються, — не більше 2200 кал. при мінімальній нормі, визначеній органами 00Н, в 2400 кал. Вперше на актуальність проблеми співвідношення росту населення і продовольства вказав англійський економіст і публіцист Т. Мальтус. Він обрунтував можливість негативних наслідків збільшення чисельності населення, звернувся до проблеми оптимальної кількості його. Ідеї Мальтуса лягли в основу мальтузіанства, як сукупності концепцій, в яких необмежене зростання чисельності населення розглядається як головна причина соціальних лих, політичних потрясінь і екологічних катастроф. Загострення глобальних проблем народонаселення поставило перед наукою питання про допустимі межі чисельності народонаселення Землі (з урахуванням продовольчої о, енергетичного, екологічного, соціально-психологічного факторів називаються цифри від 10 до 20 млрд. чол). При сучасному рівні технології, за розрахунками експертів 00Н, щоб уникнути глобальної екологічної катастрофи, чисельність населення Землі не повинна перевищувати 10-15 млрд. жителів. Апробовані методи підвищення урожаїв за рахунок інтенсивного застосування техніки і хімії, введення в сільськогосподарський оборот значних нових площ, здійснення масштабних меліоративних та іригаційних робіт певною мірою, очевидно, вичерпало себе. Надексплуатація грунту вже привела до зниження природної родючості на великих територіях. Швидко збільшується водна і вітрова ерозія. Інтенсивне застосування хімії уже не дає пропорційного приросту врожаїв. Подальше значне розширення орних земель також малоймовірне. Важко передбачуване значення для сільськогосподарської діяльності може мати розвиток таких явищ глобальної екології, як «парниковий ефект» і озонова діра. Шляхи вирішення продовольчої проблеми не зовсім ясні. Очевидно, вони не обмежені сферою власне сільського господарства і пов'язані із змінами загальних механізмів функціонування суспільства і його взаємодії з природою. Є підстави думати, що «індустріалізація» сільського господарства, його зближення з промисловим виробництвом є одним із таких шляхів. В передових країнах помітні ознаки переходу від «індустріалізованого» сільського господарства до «біологічного землеробства», здійснюваного без застосування хімічних засобів, включаючи мінеральні добрива. У ряді країн, що розвиваються, ведуться експерименти по відновленню традиційних методів ведення сільського господарства, що відповідають місцевим екологічним і соціокультурним особливостям і враховують досягнення сучасної агрокультури. Важливим напрямком вирішення проблеми голоду є перехід від «зеленої» революції до революції генетичної. Запровадження біотехнології стане істотним внеском у вирішення продовольчої проблеми.

Продукти горіння  речовини, що утворюються внаслідок горіння.

Продуктопроводи — комплекс споруд для транспортування нафтопродуктів (бензину, гасу та ін.) або хімічних продуктів (аміаку, етилену та ін.). Перекачування різних нафтопродуктів здійснюється послідовно по одному П. Загальна довжина П. світу понад 200 тис. км (1990р.). Більша частина мережі П.( 139 тис. км) знаходиться в США. Найбільші П.: Хьюстон-Нью-Йорк (2,5 тис. км) і Бьюмонт - Ліндон (2,4 тис. км).

Проїзна частина  елемент дороги, призначений для руху транспортних засобів.

Протекціонізм — 1) економічна політика держави, спрямована на захист національної економіки від іноземної конкуренції. Реалізується шляхом фінансового заохочення вітчизняної промисловості, стимулювання експорту, обмеження імпорту; 2) система добору на службу людей не за діловими ознаками, а за знайомством, за протекцією.

Протидимовий захист  комплекс організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання впливу на людей диму, підвищеної температури та токсичних продуктів горіння.

Протипожежна перешкода  будівельна конструкція, інженерна споруда чи технічний засіб, що має нормовану межу вогнестійкості, яка перешкоджає розповсюдженню вогню з одного місця в інше.

Протипожежне водопостачання  комплекс інженерно-технічних споруд, призначених для забирання і транспортування води, зберігання її для пожежогасіння.

Протипожежний режим  комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об’єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

Протипожежний стан об’єкта  стан об’єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків від них, кількістю загорянь, а також травм, отруєнь і загиблих людей, рівнем реалізації вимог пожежної безпеки, рівнем боєготовності пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також протипожежної агітації та пропаганди.

Протипожежні вимоги  інженерно-технічні обладнання чи організаційні заходи, спрямовані на запобігання пожежі чи її розповсюдження та гасіння. Як правило, містяться у нормативно-технічних та правових актах державного чи відомчого рівнів.

Професійна захворюваність  явище, що характеризується сукупністю професійних захворювань.

Професійне захворювання  патологічний стан людини, зумовлений роботою і пов’язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих факторів.

Професійний відбір  сукупність заходів, метою яких є відбір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за їх професійними знаннями, анатомо-фізіологічними і психологічними особливостями, а також за станом здоров’я та віком.

Профілактика захворювань  система гігієнічних, виховних, соціальних та медичних заходів, спрямованих на попередження захворювань шляхом усунення причин та умов, що їх викликають, а також підвищення опору організму до шкідливого впливу факторів навколишнього середовища.

Профілактичне обслуговування  функція пожежних підрозділів чи спеціальних служб об’єкта, що полягає у забезпеченні пожежної профілактики.

Профілактичні заходи  система організаційно-технічних, гігієнічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на створення сприятливих умов праці для здоров’я працівників.

Пункт пропуску через державний кордон  територія або частина території прикордонної залізничної, автомобільної станції, морського, річкового порту, аеропорту (аеродрому) з комплексом будівель, споруд та інженерно-технічних засобів, де здійснюються визначені законодавством види контролю з метою пропуску через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна.