Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О. В
| Вид материала | Документы |
| Марущенко в.с. Яворівський в.о. Сухий я.м. Найдьонов а.м. В’язівський в.м. Бондар о.м. Мартинюк а.і. Мармазов є.в. Мармазов є.в. Бондар о.м. Мармазов є.в. |
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України А.І, 1040.66kb.
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України мартинюк а.І, 1094.17kb.
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України мартинюк а.І, 1360.19kb.
- Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України мартинюк а.І, 910.59kb.
- Голови Верховної Ради України В. М. Литвина до Російської Федерації 32 Робоча поїздка, 833.43kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України, 1020.24kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1163.81kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України литвин, 1251.19kb.
- Голова Верховної Ради України Володимир Литвин, відкривши засідання, поінформував про, 861.62kb.
- Веде засідання Голова Верховної Ради України мороз, 613.24kb.
Шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, цим законопроектом, оголошеним головуючим, пропонується шляхом внесення змін до Закону України „Про оплату праці”, до Кодексу законів про працю України та до Бюджетного кодексу України створити правові передумови для запровадження погодинної заробітної плати в нашій країні. Зокрема, у Бюджетному кодексі України пропонується передбачити норму щодо обов’язкового визначення у законі про Державний бюджет України не лише мінімальної місячної, але й погодинної заробітної плати. На наш погляд, це особливо важливо при частковій зайнятості, на жаль, працівників в умовах економічної кризи і скорочення виробництва.
Я хотів би наголосити, що не відміняється місячна зарплата, мінімальна місячна зарплата, тобто пропонується ввести і погодинну зарплату. Тобто, в принципі, це не є радикальні зміни, але ті зміни, які, як я вже сказав, створюють необхідні правові умови або передумови навіть введення і впровадження в Україні погодинної оплати праці.
Законодавче забезпечення, законодавче встановлення гарантованого мінімуму погодинної оплати праці найманих робітників дозволить, як ми всі розуміємо, краще забезпечити рівень дотримання їх конституційних прав і водночас буде кроком у наближенні українського законодавства до міжнародних стандартів, бо ви всі прекрасно знаєте, що в більшості провідних країнах світу встановлюється і погодинна оплата праці.
І саме головне, законодавчо визначення розміру не лише мінімальної місячної, але і мінімальної погодинної заробітної плати дозволить посилити соціальний захист працюючого населення.
Я вдячний за позитивну оцінку профільного комітету і …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, Олег Олександрович.
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. І те, що він пропонує прийняти цей законопроект за основу я, як суб’єкт законодавчої ініціативи, усвідомлюю, що там є ті речі, які треба відкоригувати у підготовці до другого читання, що пропонує до речі і Науково-експертне управління. Тому просив би шановних колег сьогодні прийняти в першому читанні за основу цей законопроект з подальшою роботою над ним. Дякую. Прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Співдоповідь від комітету Володимир Станіславович Марущенко, будь ласка.
13:44:21
МАРУЩЕНКО В.С.
Шановний головуючий! Шановні колеги!
Комітет Верховної Ради соціальної політики та праці на своєму засідання 3 грудня розглянув даний законопроект, реєстраційний номер 3253 внесений народними депутатами Олегом Зарубінський та Юрієм Литвиним.
Запропонований законопроект пропонує шляхом внесення змін до Закону України про оплати праці, про Кодекси Законів про працю та Бюджетний кодекс створити правові передумови для запровадження мінімальної погодинної заробітної плати.
На думку автора, законодавче встановлення гарантованого мінімуму погодинної оплати праці найманих працівників дозволить краще забезпечити рівень дотримання їх конституційних прав і водночас буде кроком у наближенні українського законодавства до міжнародних стандартів.
Комітет вважає, що законодавче визначення розміру не лише мінімальної місячної, а й мінімальної погодинної заробітної плати дозволить посилити соціальний захист працюючого населення. Проте, слід зауважити, що законопроект має деякі недоліки. Зокрема, авторами пропонується внести зміни до частини третьої статті 3 Закону України „Про оплату праці” та до частини третьої статті 95 Кодексу законів про працю, які були виключенні згідно з Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України номер 2190 від 18.11.2004 року.
Крім того, варто зазначити, що чинне законодавство передбачає можливість встановлення і місячної, і погодинної мінімальної заробітної плати (стаття 3 Закону України „Про оплату праці”). Врегулювання ж потребує саме питання щодо встановлення порядку визначення розміру і застосування мінімальної погодинної заробітної плати, виходячи з того, що норма тривалості робочого часу є різною по місяцях, роках, а для окремих категорій працівників законодавством установлено скорочену тривалість робочого часу, проте в законопроекті такі норми відсутні.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.
Міністерство праці та соціальної політики, юстиції і економіки України, Конфедерація роботодавців України вважає, що проект закону потребує додаткового доопрацювання. Міністерство фінансів України законопроект не підтримує. Національна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України та Всеукраїнське об’єднання профспілок вважає за недоцільне прийняття даного проекту закону в нинішніх умовах.
Враховуючи зазначене, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці пропонує Верховній Раді України, керуючись пунктом 1 частини першої статті 114…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
13:44:21
МАРУЩЕНКО В.С. … прийняти даний законопроект за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Записуємося на обговорення.
Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка.
13:46:31
ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.
Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, місто Кіровоград.
Безперечно, та тема, яку порушили у своєму законопроекті Зарубінський і інші автори, звичайно є дуже актуальною. Вона вже давно обговорюється і це, дійсно, світова форма, яка, ну, справді, є справедливою і вона вже давно виправдана у багатьох країнах світу. А ми так муляємося, муляємося, стоячи на порозі цієї проблеми, так і не переступаємо через цей поріг. Через те мені видається дуже актуальне те, що зробили наші автори.
Одначе, я хотів би просто нагадати. На превеликий жаль, хай на мене не ображається мій колега і земляк Зарубінський, чи зовсім вчасно сьогодні у період цього нашого хаосу сьогодні, скажімо, приймати відразу цей законопроект у першому і у другому читанні. Ми вже з вами переконувалися не раз, що дуже часто у поспіху і тоді коли обкладали автомобілі цим автомобільним збором і потім змушені були до нього повертатися. Щойно ми ще раз повернулися до законопроекту про престижність праці шахтарів. Через те я абсолютно переконаний у тому, для того, щоб не пустило потім саме життя укіс цей законопроект, я переконаний у тому, що його, дійсно, потрібно прийняти сьогодні у першому читанні, потримати його на певну витримку, щоб попрацював над ним комітет, щоб кожен з нас, народних депутатів, міг додати до них свої поправки, потім спокійно їх розглянути у другому читанні.
Ще раз повторюю, ця форма нова, українське суспільство до неї не звикло. І щоб ми знову не наробили помилок через, здавалось би, дуже прогресивний законопроект, ми не довели до погіршення економічного стану наших співгромадян, через те „Блок Юлії Тимошенко” буде голосувати за перше читання, а потім уже будемо обговорювати як колективний наш розум у другому читанні цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.
13:48:39
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, дійсно, у цьому сесійному залі такі спроби робилися неодноразові запровадження нового нормативу. І просто можна, дійсно, відзначити наполегливість колеги Зарубінського, який з цим законопроектом на трибуну виходить не перший раз.
Я хочу наголосити, запровадження такого нормативу як, державного нормативу як погодинна оплата праці повністю відповідає Конституції, зокрема статті 1, де, окрім іншого, зазначено, що Україна є соціальною державою, статті 43, де мова йде про справедливе відшкодування за затрачену, за затрачені сили на добросовісну працю. А сам цей законопроект повністю відповідає базовому закону про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії.
Ще одне. Колеги, ми в цьому залі з вами ратифікували Європейську Соціальну Хартію, пам’ятаєте. Однією з вимог, я не кажу, окрім інших, ми там мали запровадити загальнообов’язкове державне соціально-медичне страхування, окрім того, ми повинні були запроваджувати погодинну оплату праці як новий загальнообов’язковий державний норматив. Але я попросив сьогодні слова з іншої причини. Ми сьогодні, ми маємо підстави і маємо можливість поговорити про інше, про необхідність реформування системи оплати праці в Україні. Бо, з одного боку, вона не сприяє відтворенню робочої сили, оплата праці, система. З другого боку, дуже часто зростає незалежно від затрат. Ще одне. Ми маємо неприпустимі диспропорції між зарплатами в регіонах, між зарплатами, між професіями. А саме страшне, колеги, ми маємо латиноамериканський варіант. У нас співвідношення між багатими і бідними 70 до 1. Це передгроззя революційної ситуації. В Європі такий показник 4 до 1. Чому так сталося? Та тому, що одиниці затрат домінують енергоносії, процент банківського кредиту, податки, амортизаційні відрахування. І всього 7-10 процентів – оплата праці. З цього законопроекту ми повинні почати реформування системи оплати праці. Така концепція є. Її просто потрібно поступово впроваджувати в життя. Закон потрібно прийняти в першому…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдньонов Андрій Михайлович.
13:50:51
НАЙДЬОНОВ А.М.
Прошу передать слово Катерине Семеновне Самойлик.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Семенівна Самойлик.
13:50:55
САМОЙЛИК К.С.
Дякую, Андрію Михайловичу, шановні колеги і всі, хто нас слухає. Можливо, дійсно, півроку тому назад або рік тому назад цей закон був дуже актуальний і його треба було приймати, мабуть, в першому читанні і доопрацьовувати. І так, щоб він був вигідний, передовсім, нашим людям. Тим, хто працює на підприємствах, тим, хто працює, дійсно, зайнятий працею.
Але зараз, коли економіка наша знаходиться у глибокій кризі, а ми знаємо, що такі висновки зроблені не тільки нами, а і міжнародними фінансовими організаціями, то і майже всі підприємства закриті, особливо машинобудування. Ви бачили, наприклад, „Свободу” на „Інтері”, і ви бачили, що твориться, наприклад, на нашому Херсонському машинобудівному або Херсонському комбайновому заводі. Але це тільки один приклад такий. Таких прикладів дуже багато.
Ми також з вами знаємо про те, що дуже багато підприємств практично працюють за скороченим тижнем. І доходить до того, що всього один тиждень, один день на тиждень вони працюють і то декілька годин – три-чотири години.
То чи одержать люди щось від того, що ми зараз будемо працювати над цим законопроектом? Нам навпаки треба сьогодні захистити людей, зробити так, щоб не було масового звільнення. А сьогодні, дійсно, є масове звільнення наших людей. І ще мені здається, що дуже слушно, треба, мені сподобалося, що при розробці цього законопроекту таки наші громадські організації були залучені до експертизи цього законопроекту, і треба дослухатися і до думки професійних спілок, які вважають недоцільним прийняття цього законопроекту.
І при всій повазі до колег, я би просила сьогодні не голосувати за цей...
ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський Володимир Михайлович.
13:53:04
В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.
Володимир В’язівський, депутатська група „За Україну!”, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".
Шановні колеги, дорогі українці! Приймаючи кожний законопроект, маємо думати, які плюси і мінуси після цього отримає українська громада, а зокрема працівники, коли ми турбуємося про належну його оплату праці.
Сьогодні можемо сказати наступне. Приймаючи цей законопроект, ми відкриваємо певну нішу для подальшої дискусії, яка має місце і правильна щодо введення погодинної оплати праці, але ми ні собі і нікому іншому не ставимо питання: а що далі буде? Так само, як і зараз не ставлять перед нами питання як і роботодавці, так і профспілки, які утрималися у рекомендаціях щодо того підтримувати чи не підтримувати даний законопроект. Бо на правду, коли ми ставимо питання про погодинну оплату праці, то маємо подумати про тих самих шахтарів, які мають шестигодинний робочий день. І яка у них тоді за один день мінімальна заробітна плата буде? А ті, хто працюють вахтовим методом по 12 чи по 24 години на добу, яка у них буде погодинна оплата праці, і сумарно в місяць що у них вийде? Ми маємо подумати про тих людей, які будуть іти на пенсію і у подальшому будуть нараховувати чи не повністю нараховувати їм робочий стаж до нарахування пенсії. Ми більше знаків запитання собі ставимо, ніж даємо відповіді, приймаючи цей законопроект.
Тому, враховуючи сьогоднішню соціально-економічну ситуацію в державі, я буду пропонувати вам, колеги, утриматись від голосування за цей законопроект. Будуть кращі часи, будуть запити знизу і від роботодавців, і від профспілок щодо введення такої ініціативи у законодавче поле, ми проголосуємо, і це буде ініціатива не для того, щоб сподобатись кому, а на вимогу тих, для кого ми тут прийшли і працюємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.
Я ставлю на голосування про прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці, реєстраційний номер 3253. Прошу визначатись.
13:55:30
За-303
Рішення прийнято.
По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 117, „Блок Юлії Тимошенко” – 153, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 14, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.
Ранкове пленарне засідання продовжується на 15 хвилин.
Оголошується до розгляду проект Закону про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки, реєстраційний номер 2330. Доповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Бондар Олександр Миколайович.
13:56:20
БОНДАР О.М.
Шановний Олександр Валентинович, шановні народні депутати, я попросив, щоб надали мені слова на закінченні сьогоднішнього засідання, щоб ми розпочали це питання, а завтра його продовжили зранку, тому що воно дуже важливе, дуже принципове і вимагає від депутатів концентрації уваги, професійного підходу.
Ви знаєте, що питання приватизації зараз, як і завжди, актуальне, багато депутатів висловлюють свої позиції по телебаченню, різні речі кажуть. Я хотів би, щоб вони прийняли, залучились до обговорення Державної програми із змін законодавства професійно, шляхом поправок, які будуть вноситись в Державну програму приватизації, подану урядом.
Комітет з питань економічної політики відповідно до доручення Верховної Ради підготував до другого читання проект Закону про Державну програму приватизації на 2008-12 роки і пропонує прийняти його як закон. Зазначений законопроект був прийнятий Верховною Радою в першому читанні третього червня 2008 року, його положення визначать цілі, завдання, пріоритети та умови приватизації державного майна на п'ять років.
До законопроекту надійшло 64 пропозиції: 12 від Президента України, 52 від народних депутатів України. Із них враховано 27 пропозицій, 12 враховано частково або по суті, 25 пропозицій відхилено. Окремо слід зупинитись на пропозиціях Президента України. Вони надійшли після вичерпного строку – два тижні – і Комітет з питань економічної політики за дорученням тодішнього Голови Верховної Ради вимушений вдруге був збиратися розглядати поправки Президента, оскільки вони були надіслані з порушенням терміну.
По суті поправки Президента подаються нам, як новий текст програми приватизації, і викладені на 45 сторінках. Прийняття ж в першому читанні програми вміщується на 16 сторінках. Суть пропозицій зводиться до прийняття Державної програми приватизації в новій редакції, тобто концепція проекту порівняно з редакцією, прийнятою в першому читанні, кардинально змінюється. Зокрема, в програмі налічується 53 пункти, а Президент пропонує викласти понад 150 пунктів. Крім того, пропозиції Президента не узгоджуються з базовим проектом Закону про приватизацію державного майна, який Верховна Рада буде розглядати після розгляду цього законопроекту, і він прийнятий в першому читанні. Тому більшість поправок Президента ми вимушені були відхилити, і я на цьому наголошую і хочу на це звернути увагу.
Тепер для початку розгляду по поправках я хотів би сказати, що, оскільки 2008 рік вже закінчився поки ми розглядали Державну програму приватизації до Науково-експертного управління і я як доповідач прошу вас проголосувати спочатку, якщо знайдеться зараз голосів, зміни в назву програми і назвати її „на 2009-2013 рік”, тому що ми не можемо приймати програму заднім числом, а головне, що у нас законодавством визначено, що програма приймається на 5 років, тобто автомати….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Олександр Михайлович. Переходимо до розгляду поправок.
Шановні колеги, поправка номер 1 Президента України врахована. Є заперечення? Немає… Є заперечення. Будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.
13:59:51
МАРТИНЮК А.І.
Дякую. Олександре Володимировичу, я спочатку не до поправки, а до назви закону. Хотів би привернути вашу увагу, ну буде дуже несерйозно, ми вже з вами вчора мали одну колізію, коли ми виправляли закон. Ну не можемо ми приймати Програму приватизації на рік, що вже минув.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Адам Іванович. Доповідач про це сказав. І очевидно після розгляду поправок ми проголосуємо окремо назву закону.
Шановний Адаме Івановичу, у нас просто не було поправки, яка б стосувалася назви, тому зараз вона внесена доповідачем, ми її проголосуємо після розгляду письмово, які внесені в таблицю.
По першій поправці щодо врахування поправки Президента немає заперечень? Немає.
Друга поправка депутата Бондара врахована. Немає заперечень? Немає.
По третій поправці народного депутата Мармазова є заперечення по врахуванню? Немає.
Четверта поправка народного депутата Бондара. Є заперечення по врахуванню? Немає.
П’ята поправка депутата Мармазова. Є заперечення по врахуванню? Немає.
Шоста поправка народних депутатів Акімова і Новікової. Відхилено. Юлія Володимирівна Новікова, будь ласка, ви погоджуєтесь з рішенням комітету? Погоджується.
Сьома поправка (народного депутата Мармазова) врахована частково. Будь ласка, мікрофон Євгена Васильовича Мармазова.
14:01:31
МАРМАЗОВ Є.В.
Уважаемые товарищи, ну, вот за 16 лет мы приватизировали или, прямо скажем, продали с молотка предприятий на сумму 5,3 миллиарда евро. И все эти деньги пошли на погашение дефицита бюджета, а если говорить откровенно, то, по сути дела, все эти деньги мы проели. 75 процентов предприятий народного хозяйства проели.
Значит, наша Специальная контрольная комиссия Верховной Рады по контролю за приватизацией внимательно обобщила проект закона и внесла свои замечания. Суть их – прежде всего прекратить объекты народного хозяйства. А если деньги мы получаем от приватизации, направлять их на структурную перестройку экономики. Это принципиальный вопрос. Поэтому и внес я замечание седьмое, чтобы опустить слово, что деньги от приватизации должны направляться не для „задоволення потреб суспільства”, а для „структурної перебудови економіки”. Написано: „враховано частково”, - то есть как врахували? Значит, на задоволення потреб суспільства…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, Євген Васильович.
14:02:43
МАРМАЗОВ Є.В.
Поэтому я прошу, я настаиваю проголосовать за мою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування поправка номер 7 народного депутата Мармазова. Прошу визначатися.
14:03:05
За-75
Поправка не підтримана.
Поправка номер 8. Є заперечення по врахуванню? Поправка номер 8. Є заперечення по врахуванню? Є заперечення по врахуванню 8-ї поправки? Будь ласка, народний депутат Бондар.
14:03:29
БОНДАР О.М.
По 8-й поправці, хоча є рішення комітету – враховано, є заперечення Науково-експертного управління, що це протирічить бюджету, де кошти від приватизації направляються до бюджету. А те, що направляється в Стабілізаційний фонд, це норма тільки 2009 року. Тому пропозиція: цю поправку відхилити, врахувати те, що моя пропозиція 48-ма на сторінці 78, фактично, враховує цю поправку, оскільки там написано, що направляється до бюджетів, за виключенням випадків, передбачених окремими законами і вона поглинає цю поправку.
Тому пропозиція: цю поправку не підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 8-м народних депутатів Акімової і Новікової ставиться на голосування. Прошу голосувати.
БОНДАР О.М. Не голосую.
14:04:27
За-66
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення не прийнято. Дев’ята поправка врахована частково. Юлія Володимирівна Новікова, наполягаєте? Ні, не наполягає. Десята поправка Президента України - врахована частково. Представника Президента немає.
БОНДАР О.М. Президент не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одинадцята поправка народного депутата Мармазова відхилена. Наполягаєте на голосуванні? Будь ласка, мікрофон Євгену Васильовичу Мармазову.
14:04:57
МАРМАЗОВ Є.В.
Ну, 11 поправка та же самая – идеология. Ну, тут предлагается высоколиквидные объекты, значит, выставлять на приватизацию для того, чтобы выполнять план по наполнению денег от приватизации.
Ну, я, моя поправка предлагает опустить это, поскольку, если уже мы высоколиквидные предприятия продаем ради того, чтобы закрыть дефицит бюджета, то тогда о чем можно вести разговор? Это значит, мы будем продавать Одесский припортовый завод, это будем продавать ВАТ, „Турбоатом” и „Днепроэнерго” и так далее, и так далее, что бы покрыть. Поэтому я предлагаю вот это опустить, значит, 17 подпункт, а дальше по тексту должно быть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одинадцята поправка народного депутата Мармазова ставиться на голосування. Прошу визначатися.
14:06:00
За-50
Рішення не прийнято.
12-та поправка врахована. Є заперечення? Немає.
13-та поправка народного депутата Мармазова відхилена. Євген Васильович згоден? Мікрофон, будь ласка, Євгену Васильовичу Мармазову.