Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористтування україни факультет якості,стандартизації та сертифікації продукції апк спеціальність 091707 – "Технологія зберігання, консервування та переробки м'яса"
| Вид материала | Документы |
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування, 1061kb.
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування, 1150.03kb.
- Програма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст», 203.4kb.
- Міністерство аграрної політики україни полтавська державна аграрна академія факультет, 711.14kb.
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування, 2555.93kb.
- Міністерство аграрної політики України Вінницький державний аграрний університет, 635.52kb.
- Акмеологія як складова підвищення якості освіти та забезпечення професійного успіху, 52.99kb.
- Національний університет біоресурсів І природокористування України, 1529.64kb.
- Програма фахового вступного випробування для навчання за окр «спеціаліст», 225.14kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 5 березня 2008, 192.93kb.
РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ СОЇ ПРИ ВИРОБНИЦТВІ ВАРЕНИХ КОВБАС
5.1. Техніко-економічне обґрунтування
Харчова промисловість — одна з провідних структуро формуючих галузей не лише агропромислового й промислового комплексів, а й усього народного господарства України.
Питома вага цієї галузі в структурі виробництва предметів споживання сягає 52,8%, у загальному обсязі промислової продукції — 16,3%, а продукції агропромислового комплексу — 33,5%. Серед галузей харчової промисловості важливу роль відіграє м’ясна промисловість.
Серед інших країн світу Україна має найбільш сприятливий природний, людський, геополітичний і ресурсний потенціал для розвитку харчової промисловості, раціональне використання якого забезпечило б їй провідне місце на світовому й регіональних продовольчих ринках.
В умовах кризи розвиток харчової промисловості в Україні характеризується різким зниженням технологічного рівня виробництва, скороченням обсягів і асортименту продукції, погіршенням її якості, затуханням інвестиційного та інноваційного процесів, витісненням вітчизняних харчових продуктів з внутрішнього й зовнішнього ринків продовольчих товарів, зменшенням обсягів надходження до бюджету та валютних надходжень у країну від експортних операцій галузі тощо.
Усе це зумовлює необхідність вжиття цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б забезпечили ефективне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо структурної перебудови економіки країни та послідовного впровадження ринкових відносин.
5.1.1. Стан сировинної бази
На 1 липня 2009 року стан сировинної бази складає:
- Поголів’я ВРХ. на 1 липня 2009 зниження поголів’я ВРХ було характерним для половини областей України. Найбільш значне зниження поголів’я спостерігалося в Тернопільській області – 3,7%. Найбільш значний ріст спостерігався в Чернівецькій та Кіровоградських областях – по 1,3%. Регіонально на 1 липня 2009 р найбільша кількість ВРХ нараховувалася в таких областях: Вінницькій – 411,2 тис. гол., Львівській – 365 тис. гол., а найменше – в Запорізькій (137,1 тис. гол.). Співвідношення між поголів’ям ВРХ в господарствах населення і сільськогосподарських підприємств в червні 2009 р. склало 31:69.
- Поголів’я свиней. На 1 липня 2009 р. збільшення поголів’я свиней було характерним для більшості областей України. Найбільш відчутне збільшення числа голів свиней спостерігалося в Тернопільській і Херсонській областях по 5,6%. а також в Дніпропетровській (492,7 тис. гол.), Київській (466,5 тис. гол.)областях, найменша кількість утримувалася в господарствах Луганської обл. – 134 тис. гол. У порівнянні з червнем 2008 р. поголів’я свиней у всіх категоріях господарств збільшилася на 1,7%. Співвідношення між поголів’ям свиней в господарствах населення і сільськогосподарських підприємств в червні 2009 р. склало 57:43.
Таким чином,чисельність поголів’я в загального сектору за 2009 рік складає для ВРХ - 30,6 % , для свиней- 42,0%. В приватному секторі чисельність ВРХ складає 69,4%, а свиней – 58%. Одже, приватний сектор кількісно переважає над загальним.
- Експорт м’яса
Експорт яловичини. В липні 2009 р. експорт охолодженої яловичини не виконувався. Доля експортних поставок яловичини становила 65,8% загального експорту м’яса і м’ясопродуктів (Додаток Б.1).
Експорт свинини. В липні 2009 р. експорт свинини не виконувався. Останнім часам експорт м’яса свинини із України виконується в край рідко і в дуже малих об’ємах. Це свідчить про те, що Україна остаточно закріпила за собою статус імпортера свинини (Додаток Б.2).
Експорт м’яса птиці. Поданим офіційної статистики, експорт м’яса птиці в червні 2009 року становив 1106 тонн, що на 2,8% більше чим в попередньому місяці (травень 2009 року – 1076,1 тонн). В загальному обсязі експорт долі м’яса птиці і субпродуктів склав 33,3%. У порівнянні з травнем 2008 року в розглянутий період експорт м’яса і субпродуктів домашньої птиці виріс на 46,3%(травень 2008 – 755,8 тонн). Найбільшим об’єм експорту яловичини з України був зафіксований у листопаді 2007 року на рівні 1908 тонн (Додаток Б.3).
Експорт варених ковбас. Експорт варених ковбас склав 9,2 т по середній ціні 3118 дол./т. Поставки виконувалися в основному в Молдову (Додаток Б.4).
5.1.3. Імпорт м’яса
Показник імпорт яловичини та птиці найбільший з Панами, а свинина імпортується в рівних долях з США та Кіпру (Додаток В).
5.1.4. Обсяги виробництва м’яса та окремих м’ясопродуктів (за видами)
Обсяги виробництва яловичини:
Останні роки характеризуються скороченням поголів’я ВРХ і зменшення виробництва яловичини та телятини.
Таблиця 5. 1
Виробництво яловичини і телятини в Україні, тис. т
| Рік | Усі категорії господарств | У тому числі | |
| Сільськогосподарські підприємства | Господарства населення | ||
| Виробництво яловичини і телятини (в забійній вазі) | |||
| 2004 | 618,0 | 174,1 | 443,9 |
| 2005 | 561,8 | 154,3 | 407,5 |
| 2006 | 567,4 | 158,9 | 408,5 |
| 2007 | 564,5 | 164,9 | 398,0 |
Обсяги виробництва свинини:
На кінець 2007 року поголів’я свиней в усіх категоріях господарств порівняно періодом 2006 року зменшилося на 9,8% і становило 7266,3 тис. голів, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах, відповідно – на 11,6% і 2880,5 тис. голів, у господарствах населення – на 8,6% і 4385,8 тис. голів.
Таблиця 5.3
Баланс м’яса свиней в Україні (в забійній масі), тис. т
-
Показник
2005
2006
2007
Загальна пропозиція
648
653
753
Початкові запаси
52
46
48
Виробництво
494
526
615
Загальний попит
602
605
703
Внутрішній попит
594
598
702
Особисте споживання населенням
593
598
701
Обсяги виробництва м'ясної продукції:
Обсяги виробництва м'ясопереробної промисловості знижуються адекватно спаду виробництва продукції тваринництва і зменшенню поголів'я худоби, свиней і птиці.
Таблиця 5.4
Обсяги виробництва ковбасних виробів
| Показник | Роки | |||
| 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | |
| Ковбасні вироби, всього | 206 | 155 | 160 | 175 |
| З них варена ковбаса | 74,9 | 56,1 | 57,8 | 65,4 |
5.1.5. Баланс попиту та пропозиції
Таблиця 5.5
Баланс попиту та пропозиції
| № п/п | Показник (у тис. тонн) | 2007 рік | 2008 рік | 2009 рік |
| 1 | Попит на продукцію - всього | 2177 | 2475 | 2300 |
| 1.1 | Внутрішнього ринку - всього | 2132 | 2447 | 2270 |
| 1.1.1 | Фонд споживання | 2125 | 2441 | 2264 |
| 1.1.2 | Інші споживання | 7 | 6 | 6 |
| 1.2 | Зовнішнього ринку (експорт) | 45 | 28 | 30 |
| 2 | Пропозиція продукції - всього | 2177 | 2475 | 2300 |
| 2.1 | Внутрішнього ринку - всього | 1912 | 1906 | 2000 |
| 2.1.2 | Власне виробництво | 1912 | 1906 | 2000 |
| 2.2 | Зовнішнього ринку (імпорт) | 245 | 569 | 300 |
| | Споживання на одну особу, кг/рік | 45,7 | 52,8 | 49,3 |
Виходячи із ресурсного наповнення внутрішнього ринку у 2008 році споживання м'яса на одну особу склало 52,8 кг на рік, що на 15,5% більше ніж у 2007 році. За рахунок власного виробництва забезпечувалось близько 80% споживання, решта за рахунок імпортованої сировини.
За даними Держкомстату виробництво м'яса у забійній вазі всіма категоріями господарств у 2008 році склало 1905,9 тис. тонн, що на 0,3% менше ніж у 2007 році. Імпорт м'яса і м'ясопродуктів, за попередніми даними Держмитслужби, за 2008 рік склав близько 569 тис. тонн в перерахунку на м'ясо (в 2,4 рази більше, ніж у 2007 році), експорт – близько 28 тис. тонн.
У 2009 році вітчизняне виробництво м’ясо сировини знаходиться на рівні 2 млн. тонн при потребі ринку 2,3 млн. тонн. Імпорт оцінюється в межах 300 тис. тонн, експорт приблизно у 30 тис. тонн.
5.1.6. Виробництво та споживання м’яса різних видів в світі
Дані звіту ФАО за 2008 та 2009 роки занесено до таблиці 5.6.
Таблиця 5.6
Виробництво та споживання м’яса різних видів в світі
| Види м’яса (у тис. тонн, забійна вага) | Виробництво | Споживання | ||
| 2008 рік | 2009 рік | 2008 рік | 2009 рік | |
| М’ясо всіх видів | 277843 | 280689 | 277750 | 280751 |
| З них: м’ясо птиці | 92295 | 94585 | 92289 | 94572 |
| свинина | 100829 | 101005 | 100833 | 100992 |
| баранина | 14143 | 14209 | 14165 | 14255 |
| яловичина | 65131 | 65388 | 65073 | 65424 |
Відповідно до оцінки Всесвітньої продовольчої організації ООН (ФАО) у 2009 порівняно з попереднім роком зростання світового виробництва м'яса всіх видів складає 1%. При цьому споживання м'яса зросло майже на 1,1%. У структурі виробництва м'яса найбільшу частку становить свинина – 36%, частка яловичини та м'яса птиці складає відповідно 23,3% та 33,7%. Середньосвітове споживання м'яса населенням у 2008 році знаходилось на рівні 41,6 кг, в тому числі розвинені країни споживали 82,3 кг, країни, що розвиваються – 30,6 кг на особу.
5.1.7. Проблеми галузі
В середньому, на одного українця в 2006 році (з урахуванням імпорту) припадає по 11,7 кг яловичини, по 12,8 кг свинини та по 15,8 кг птиці. Без врахування імпорту – 11,2 кг яловичини, 11,8 кг – свинини та 12,7 кг – м’яса птиці. Але для того, щоб досягнути показника розвинутих країн світу – 85 кг м’яса в рік – нашим тваринникам необхідно що найменше в два ризи збільшити об’єми виробництва яловичини, свинини і птиці. Для збільшення поголів’я (в два або тири рази ) необхідні значні внесення капіталу в розвиток галузі та декілька років роботи в нормальних стабільних економічних умовах. Тобто, без імпортних постачань м’яса в найближчі роки досягнути хоча б середнього показника споживання м’яса на душу населення в СССР (64-68 кг на людину) практично не можливо.
Крім того відомо, що ефективність відокремлювання тварин в більшості господарств України в рази нижче, ніж в середньому в Європі, Північній та Південній Америці. При порівнянні основних затрат на вирощування поголів’я, Україна витрачає в 4-5 разів більше кормів, ніж більш розвинені країни. Іншими словами, поголів’я в Україні вирощується без будь-яких технологій. Українські ж виробники м‘яса в основній масі використовують для відгодівлі силос або дешеве фуражне зерно.
Таким чином, критична ситуація в Українському тваринництві, в більшій своїй частині, обумовлена проблемами саме виробників.
Високі ціни на м’ясо виробники обумовлюють тим, що збільшились ціни на зерно, газ, електроенергію, паливо, а таким чином і на комбікорми.
Для того, щоб змінити ситуацію в кращу сторону, необхідно збільшити уложення капіталу в тваринницьку галузь з одночасною підтримкою держави по різним бюджетним програмам. В Україні повинно бути, як мінімум 4 млн голів ВРХ, 10-12 млн. свиней, 250 млн. курей-бройлерів, для повного вирішення проблеми з м’ясом.
5.2. Розрахунок техніко-економічних показників економічної ефективності
Зміни до статті «Сировина та основні матеріали».
Розрахунок собівартості проводили згідно вимог «Інструкції про планування (калькулювання) собіватртості одиниці продукції на підприємстві галузі.»
Розрахунок даної калькуляційної статті розпочинається з розрахунку вартості 1 т напівфабрикатів за кожним видом сировини.
Розрахунки проводяться виходячи із фактичної кількості сировини за видами, пущеної на розбирання на підприємстві за визначений період.
Розрахунок вартості напівфабрикатів проводиться на основі відомості розбирання та жилування м'яса на кістках.
Кількість м’яса на кістках, яке надходить на жилування:
а) пущено на розбирання та жилування 1138 кг свинини на кістках (таблиця 5.7-5.8);
б) пущено на розбирання та жилування 1009 кг яловичини на кістках (таблиця 5.9-5.10).
Таблиця 5.7
Розбирання та жилування свинини на кістках
| Обробка свинини | Норма,% | Кількість, кг | Оптова ціна,грн./кг | Загальна вартість, грн |
| Свинина на кістках II категорії | 100 | 1138 | 28,5 | 32433 |
| Свинина жилована | 85,1 | 969 | | 32433 |
| Виключаються відходи: | | |||
| жилки | 1,6 | 19 | 0,8 | 15,2 |
| хрящі | 0,4 | 5 | 0,5 | 2,5 |
| кістки рядові | 12,7 | 145 | 1,2 | 174 |
| зачистки | 0,2 | 3 | 0,2 | 0,6 |
| втрати | 0,1 | - | - | - |
| Всього відходів | | 172 | | 192,3 |
Таблиця 5.8
Розрахунок виходу свинини після жилування
| Найменування | Вихід,% | Вихід, кг | Коефіцієнт переведення | Вихід з урахуванням коефіцієнта умов, кг | Ціна за 1 кг, грн |
| Свинина нежирна | 34 | 340 | 1,3 | 442 | 39,87 |
| Свинина напівжирна | 34 | 340 | 1,0 | 340 | 30,67 |
| Свинина жирна | 17 | 170 | 0,7 | 119 | 21,46 |
| Шпик | 15 | 150 | 1,0 | 150 | 30,67 |
| Всього | 100 | 1000 | | 1051 | |
| | | | |||
| Шинка беконна | | | 1,1 | | |
| Окист | | | 1,2 | | |
| Шинка | | | 1,2 | | |
| Балик | | | 1,1 | | |
| Корейка | | | 1,25 | | |
| Грудинка | | | 0,9 | | |
| Філе | | | 1,1 | | |
| Корейка | | | 1,2 | | |
Таблиця 5.9
Розбирання та жилування яловичини на кістках
-
Обробка яловичини
Норма,%
Кількість, кг
Ціна, грн./кг
Загальна сума, грн.
Яловичина І кат.
100
1009
24,95
25175
Яловичина жилована
71,5
722
-
25175
Відходи:
жилки
2,4
25
0,8
20
кістка рядова
8,8
89
1,2
106
хрящі
0,6
6
0,5
3
кістка трубчата
6,2
63
1,0
63
кістка паспортна
5,5
56
1,2
67
жир-сирець
4,0
41
4,0
164
зачистки
0,9
9
0,1
0,9
втрати
0,1
1
-
-
всього відходів
290
423,9
Таблиця 5.10
Розрахунок виходу яловичини після жилування
-
М’ясо за сортами
Вихід, %
Вихід, кг
Коефіцієнт переведення
Вихід, умов. кг, з урахуванням коефіцієнта
Ціна за 1 кг, грн
Яловичина в/г
20
200
1,2
240
30,61
Яловичина 1 сорту
45
450
1,0
450
25,51
Яловичина 2 сорту
100
350
0,8
280
20,4
Всього
1000
970
Таблиця 5.11
Розрахунок вартості витрат по статті «Основна сировина та матеріали» для варених ковбас
| Статті витрат | Од. вим. | Норма витрати на 100 кг сировини (кг) | |||||
| Базовий варіант | Проектний варіант | ||||||
| витрати сировини, кг | ціна, грн | сума, грн | витрати сировини, кг | ціна, грн | сума, грн | ||
| Яловичина 1 сорту | кг | 30 | 25,51 | 765,3 | 45 | 25,51 | 1147,95 |
| Свинина жирна | кг | 10 | 21,46 | 214,6 | 38 | 21,46 | 815,48 |
| Свинина напівжирна | кг | 30 | 30,67 | 920,1 | - | - | - |
| Білково-жирова емульсія | кг | 20 | 28,33 | 566,6 | - | - | - |
| Соєвий ізолят | кг | - | - | - | 0,3 | 19 | 5,7 |
| Вода питна | л | - | - | - | 12 | 0,8 | 9,6 |
| Крупа манна | кг | 0,5 | 2,5 | 1,25 | 0,2 | 2,5 | 0,5 |
| Молоко коров’яче сухе | кг | 0,3 | 12 | 3,6 | - | - | - |
| Яйця курячі | кг | 0,2 | 5,2 | 1,04 | - | - | - |
| Разом | | | | 2472,49 | | | 1979,23 |
Витрат по статтях «Допоміжні та таропакувальні матеріали», «Транспортно-заготівельні витрати», «Паливо та енергія на технологічні цілі», «Зворотні відходи», «Основна заробітна плата», «Додаткова заробітна плата», «Відрахування на обов'язкове соціальне страхування», «Витрати, пов'язані з підготовкою та освоєнням виробництва продукції», «Витрати на утримання та експлуатацію устаткування», «Загальновиробничі витрати», «Втрати від технічно неминучого браку», «Попутна продукція», «Позавиробничі витрати (витрати на збут)», у даному випадку, залишаються баз змін.
Таблиця 5.12
Порівняння витрат на основну сировину проектного варіанту з базовим (на 1 т)
| Вид сировини | Базовий варіант, кг | Проектний варіант, кг | Відхилення | |
| Абсолютне, грн | Відносне, % | |||
| Яловичина 1 сорту | 300 | 450 | +3826,5 | +87,46 |
| Білково-жирова емульсія | 200 | - | -5066 | -115,79 |
| Свинина жирна | 100 | 380 | +6008,8 | +137,34 |
| Свинина напівжирна | 300 | - | -9201 | -210,3 |
| Яйця курячі | 20 | - | -104 | -2,37 |
| Соєвий білок (ізолят) | - | 30 | +570 | +13,02 |
| Вода на соєвий білок | - | 120 | +0,6 | +0,013 |
| Крупа манна | 50 | 20 | -50 | -1,14 |
| Молоко коров’яче сухе | 30 | - | -360 | -8,22 |
| Разом | 1000 | 1000 | -4375,1 | 100 |