Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування України Факультет харчових технологій та управління якістю продукції апк

Вид материалаДокументы

Содержание


Магістерська робота
Кабінет міністрів україни
Куксі Павлу Васильовичу
Екологічна стандартизація і сертифікація
Перелік умовнихпозначень та скорочень
1. Огляд літератури
1.2 Загальна характеристика томатів
1.2.1 Морфологічні та апробаційні ознаки томатів
1.2.2 Біологічні особливості томатів
1.3 Основні принципи технології вирощування томатів
Перший період
Третій період
Четвертий період
Грунт. Поживні речовини.
1.5 Висновки з огляду літератури
2. Результати проведених досліджень
2.2. Вимоги національних нормативних документів, щодо розроблення стандартів
Розроблення першої та другої редакцій проекту.
Розроблення остаточної редакції проекту
Державна експертиза проекту
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6









МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

13.01.01. МР. 301 «З». 05.04.2011. 006. ПЗ

Кукси Павла Васильовича


2011



КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


Національний університет біоресурсів

і природокористування України


Факультет харчових технологій та управління якістю продукції АПК


УДК 006:635.64 ДОПУСКАЄТЬСЯ ДО ЗАХИСТУ

Завідувач кафедри стандартизації та

сертифікації сільськогосподарської

продукції

____________ Є.В. Новожилова

«____» _______________ 2011 р.


Спеціальність: 8.000001 «Якість стандартизація та сертифікація»


МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА


_____________________ Кукси Павла Васильовича _____________________

(прізвище, ім'я, по батькові виконавця)


на тему: Розроблення стандарту на технологію вирощування органічних томатів та обґрунтування стандартизованих показників


Науковий керівник,

(вчений ступінь, вчене звання) _________________ С.Д. Мельничук

(підпис) д.б.н. професор


Науковий консультант

(вчений ступінь, вчене звання) _______________ Ю.В. Слива

(підпис) к.т.н., доцент


Науковий консультант з

економічних питань

(вчений ступінь, вчене звання) __________________ О.О. Чередніченко

(підпис) к.е.н., доцент

Автор магістерської роботи __________________ П.В. Кукса

(підпис)


Київ – 2011

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАІНИ


Кафедра стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Завідувач кафедри _______________ Новожилова Є.В.

(підпис)

ЗАВДАННЯ

на виконання магістерської роботи студенту


_____________________ Куксі Павлу Васильовичу ______________________

(Прізвище, ім'я, по батькові)


Спеціальність: 8.000001 «Якість стандартизація та сертифікація»

Програма: _________ Екологічна стандартизація і сертифікація ___________


1. Тема роботи: Розроблення стандарту на технологію вирощування органічних томатів та обґрунтування стандартизованих показників

затверджена наказом по НУБіП України 05.04.2011301

2. Термін подання завершеної роботи: 01 травня 2011 р.

3. Вихідні матеріали до виконання роботи: нормативні документи, наукові статі і наукова література, щодо технології вирощування органічних томатів.

4. Перелік питань, що підлягають дослідженню:

4.1. Сучасний стан виробництва органічної продукції;

4.2. Технологія вирощування томатів та фактори , що впливають на їх якість;

4.3. Вимоги національних нормативних документів щодо розроблення стандартів;

4.4. Вимоги нормативних документів IFOAM до органічного землеробства.


Науковий керівник

магістерської роботи ____________ С.Д. Мельничук

(Підпис)

Науковий консультант

магістерської роботи ____________ Ю.В. Слива

(Підпис)


Завдання прийняв до виконання ____________ П.В. Кукса

(Підпис)


Завдання видане «25» січня 2011 р.

РЕФЕРАТ

Магістерська робота викладена на 89 сторінках, містить 6 таблиць, 5 формул та перелік посилань з 35 джерел.

Мета дослідження – на основі вивчення факторів, які впивають на якість і безпеку томатів та з врахуванням вимог органічного землеробства, розробити проект стандарту «Томати органічні. Технологія вирощування. Загальні вимоги».

Об’єкт дослідження – томати органічні, технологія вирощування органічних томатів.

Предмет дослідження – фактори, стандартизовані показники технології вирощування томатів та вимоги до органічного землеробства.

Матеріали дослідження – нормативні документи, наукова література, щодо технології вирощування органічних томатів.

Методи дослідження – під час дослідження користувалися такими методами, як порівняння, аналіз, синтез та узагальнення.

В роботі проаналізовано технологію вирощування органічних томатів, виділені фактори, які вливають на якість кінцевого продукту та запропоновані показники для стандартизації. На основі проведених досліджень розроблено стандарт «Томати органічні. Технологія вирощування. Загальні вимоги».

Пропозиції щодо показників для стандартизування та розроблення проекту національного стандарту були зроблені вперше.

Впровадження стандарту у господарствах, що займаються органічним вирощуванням, підвищить їх економічну ефективність та забезпечить високу якість і безпечність кінцевого продукту.


Ключові слова: ТОМАТИ, НАСІННЯ, РОЗСАДА, САДІННЯ, СІВБА, ОРГАНІЧНЕ ЗЕМЛЕРОБСТВО, ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ, ПРОЕКТ СТАНДАРТУ, СТАНДАРТИЗОВАНІ ПОКАЗНИКИ.

ЗМІСТ


ПЕРЕЛІК УМОВНИХПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ ………………...

ВСТУП ...…………………………………………………………………….

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ …………………………………………………...

1.1 Сучасний стан виробництва органічної продукції ……………….

1.2 Загальна характеристика томатів ...…………………………..........

1.2.1 Морфологічні та апробаційні ознаки томатів ...……….........

1.2.2 Біологічні особливості томатів ...……………………….........

1.3 Основні принципи технології вирощування томатів ………….....

1.4 Фактори, що впливають на якість томатів ...………………...........

1.5 Висновки з огляду літератури ...…………………………………...

2. РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ……………………….

2.1 Мета, об’єкт, предмет, матеріали та методи дослідження ………

2.2 Вимоги національних нормативних документів, щодо розроблення стандартів ………………………………………………...

2.3 Вимоги стандартів IFOAM до органічного землеробства ……….

2.4 Розроблення проекту національного стандарту ДСТУ ХХХХ:ХХХХ «Томати органічні. Технологія вирощування. Загальні вимоги» ……………………………………………………......

2.5 Економічна ефективність ………………………………………......

ВИСНОВКИ ………………………………………………………………...

РЕКОМЕНДАЦІЇ …………………………………………………………...

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ …………………………………………………......

АНОТАЦІЯ ………………………………………………………………….


С.

5

6

7

7

9

10

12

14

27

35

37

37


37

44


52

80

83

84

85

88


ПЕРЕЛІК УМОВНИХПОЗНАЧЕНЬ ТА СКОРОЧЕНЬ


д.р. – діюча речовина

ГДК – гранично допустима концентрація

лк – Одиниця освітленості СІ люкс (лк) - освітленість поверхні, на кожен квадратний метр якої падає світловий потік в один люмен.

НД – нормативний документ

ТЗ – технічне завдання

ТК – технічний комітет

IFOAM – Міжнародна Федерація руху за органічне сільське господарство


ВСТУП

Значна частина людства завжди небезпідставно піклувалася про задоволення своїх споживчих потреб екологічно чистими продуктами харчування, вирощеними без застосування у технологічному циклі компонентів, які є шкідливими для здоров'я або потенційно можуть загрожувати здоров'ю людей. До шкідливих компонентів технології відносять, у першу чергу, пестициди та мінеральні добрива, а до потенційних – ті, загрозу для здоров'я людини від яких нині важко прогнозувати. В першу чергу, продукція від генетично модифікованих рослин.

Враховуючи, що в останні роки інтенсивність хімічного, радіаційного та інших видів антропогенного впливу на навколишнє середовище суттєво зросла, а це негативно позначається на здоров'ї людей, питання виробництва екологічно чистої і насамперед органічної продукції набуває підвищеної актуальності [1].

Для нашої країни виробництво природної екологічно чистої продукції є особливо актуальним у зв'язку з прагненням жителів України звести нанівець вплив на здоров'я наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інших техногенних катастроф.

В Україні органічна продукція і загальна площа сертифікованих сільськогосподарських угідь, на яких вона вирощується,  вже перетнула відмітку 250 тисяч гектарів. Однак, до вирощеної у країні органічної продукції на сьогоднішній день належить майже винятково сировинна продукція, тобто та, що передбачає подальшу переробку: зернові, бобові та олійні культури, ягоди. Поки що відбуваються лише перші спроби налагодження виробництва та збуту готової продукції. У першу чергу це круп’яні та макаронні вироби, деякі олії, соки, повидло, сиропи, мед, незначна кількість овочів та фруктів, м’ясних виробів. Але є надія, що вітчизняна сертифікована органічна продукція, така як плодово-овочева, молочна, почне з’являтися на полицях наших магазинів уже протягом найближчого часу [2].

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Сучасний стан виробництва органічної продукції

Все частіше на полицях українських магазинів з'являється органічна продукція: як вітчизняна, так і імпортна.

Органічні продукти:
  • не містять генетично модифікованих організмів (ГМО), ГМ продуктів та їх похідних;
  • не містять хімічно синтезованих консервантів, барвників, ароматизаторів, стабілізаторів і загусників;
  • вирощування продукції в природних умовах, в екологічно сприятливих регіонах, далеко від великих міст, промислових зон і транспортних магістралей, на ґрунтах, які не піддавалися впливу будь-яких хімічних речовин;
  • вирощення сировини рослинного сільськогосподарського походження, відбувається без: добрив, пестицидів та інших агрохімікатів [3];
  • тварини утримуються в природних умовах, отримують натуральні корми, властиві даному виду. Застосування концентрованих кормів, гормонів, антибіотиків, стимуляторів росту категорично заборонено;
  • використання для боротьби з шкідниками ультразвуку, пасток та їх природних біологічних ворогів;
  • дотримання особливого режиму зберігання, упакування і транспортування продукції для максимального збереження смаку і поживних речовин [4].

Крім відсутності шкідливих речовин, органічні продукти відрізняються своїми смаковими властивостями і високою харчовою цінністю. Органічне м'ясо є ідеальним джерелом здорових білків і насичених амінокислот.

Через особливості органічного сільськогосподарського виробництва, вміст у органічних фруктах і овочах сухих речовин збільшується, а води - знижується, що покращує їх смакові якості. Крім того, вміст вітамінів, мікроелементів і клітковини в органічних продуктах значно вище [5].

Виробництво органічних продуктів визначається трьома параметрами - екологічно чиста сировина, екологічно чисті інгредієнти, а також технологічний процес. Якщо в Європі ринок органічної продукції існує вже більше 30 років, то в Україні він почав розвиватися тільки з 2002 року [6].

В Україні, за оцінками багатьох вітчизняних і зарубіжних експертів існує великий потенціал для розвитку виробництва сертифікованої органічної сільсь­когосподарської продукції та органічних продуктів харчування. Повільний та однобічний розвиток органічного виробництва в нашій країні спричинений наступними факторами:
  • незавершеністю створення законодавчої та нормативно-правової бази яка б чітко окреслила державну політику у сфері органічного виробництва, створила умови для законодавчого визнання та захисту органічних продуктів, а також системи державної підтримки та стимулювання розвитку органічного виробництва;
  • переважанням експорту та нерозвиненістю внутрішнього ринку;
  • здебільшого виробляється та експортується декілька види органічної сільськогосподарської продукції сировинного типу, переважно зернові та олійні культури;
  • до виробництва органічної продукції задіяні здебільшого великі сільсько­господарські підприємства, в той час як перехід малих та середніх господарств на органічний метод господарювання є доволі обмеженим;
  • виробництво тваринницької продукції згідно із органічними стандартами в Україні все ще відсутнє, існує лише інформація про наміри деяких сільськогосподарсь­ких товаровиробників започаткувати такий вид бізнесу;
  • що стосується переробки органічної продукції та виробництва органічних продуктів харчування, то ці напрями також знаходиться на початковій фазі роз­витку, існують лише наміри деяких вітчизняних та зарубіжних інвесторів запо­чаткувати таке виробництво;
  • гуртова та роздрібна торгівля органічними продуктами споживання все ще перебувають у рудиментарному стані.

Проте, незважаючи на гострі проблеми становлення, органічний сектор в Україні, може бути багатообіцяючим і дуже перспективним через наявність в країні родючих чорноземних ґрунтів і міцних традицій сільськогосподарського виробництва.

У зв'язку з цим дуже важливим напрямком діяльності для розвитку органічного сектора в Україні є інформування громадськості та представників органів державної влади, щодо мож­ливих потенційних вигодах (економічних, соціальних, екологічних, охорони здоров'я), пов'язаних з органічним сільськогосподарським виробництвом та вживанням такої продукції. Потрібні добре визначена державна урядова політика та регулювання (вимоги або спеціальні стандарти), а також активізація споживання органічних про­дуктів, наприклад через інформування споживачів. Особливу увагу слід зверну­ти на потребу розвивати і посилювати національну систему гарантій, що базується на міжнародних стандартах, що дозволить досягти еквівалентності (рівнозначності) та отримати додаткову вигоду від входження та використан­ня міжнародної сертифікаційної інфраструктури та партнерства [7].


1.2 Загальна характеристика томатів

Помідор - є найпоширенішою овочевою рослиною родини пасльонових. Світове виробництво його становить близько 70 млн т., а площі досягають майже в 3,0 млн./га. Найбільшими у світі виробниками плодів помідора є: Китай, Мексика, Італія, Іспанія, США.

Серед овочевих культур в Україні, значне місце на­лежить помідорам, які займають площу 85 тис. га, впрошують на площах, залежно від року, від 140 до 170 тис. га [8]. Врожайність помідорів залежить, головним чином, від двох основних факторів - сорти і технології вирощування [9]. Немало важливим є регіон вирощування, де врожайність коливається від 15,0 до 60,0–90,0 т/га.

Популярність культури помідора зумовлена її екологічною пластичністю, високою врожайністю, універсальністю щодо використання плодів, біологічною цінністю. Плоди помідора вирізняються поживними, смаковими, дієтичними і протекторними властивостями. Вони містять (%) суху речовину – від 4,8 до 7,0, понад половина якої припадає на розчинні цукри (0,30–0,60), органічні кислоти – 0,4–0,6, целюлозу – 0,75–0,84, пектинові речовини – 0,10–0,14, сирий протеїн – 0,95, жири та ефірні олії – 0,2, мінеральні речовини – 0,6.

Плоди помідора багаті на солі натрію, калію, магнію, кальцію, заліза, фосфору, йоду, сірки, міді.

Помідори у залежності від способів вирощування (відкритий або закритий ґрунт) характеризується відносно високими виносами макро – мезо – та мікроелементів [10].

Запасні білки плодів помідора містять незамінні амінокис­лоти: лейцин, ізолейцин, лізин, метіонін, фенілаланін, треонін, валін, гістидин, триптофан.

Плоди помідора споживають як у свіжому, так і переробле­ному вигляді, з них готують томат-пасту, томат-пюре, томат­ний сік, маринади, овочеві асорті, різні види заливок, соусів, консервів. У процесі переробки помідора практично немає відходів — використовують навіть шкірку і насіння.


1.2.1 Морфологічні та апробаційні ознаки томатів

Помідор (Lycopersicum esculentum Mill.) належить до родини
пасльонових (SolanaceaeYass.), роду Lycopersicum Foun., виду
esculentum Mill. Поширені у виробництві сорти і гібриди F1 можуть належати до однієї з трьох різновидностей: Помідор звичайний, Помідор штамбовий, Великолистий картоплеподібний помідор.

Помідор у практичному овочівництві – однорічна рослина, що розмножується насінням.

Коренева система в нього добре розвинена, в оптимальних умовах може досягати 1,5–2,5 м в діаметрі і 1,0–1,5 – вглибину. Основна маса кореневої системи розмішена в орному шарі — на глибині 0,2–0,4.

Стебло у помідора округле, соковите, вкрите волосками, у період плодоношення воно дерев'яніє, грубішає, в процесі, росту й розвитку галузиться і залежно від типу галуження розрізняють індетермінантні та детермінантні помідори.

Індетермінантні, з необмеженим ростом стебла, форми характеризуються рідким розміщенням китиць (через 2–3 листки), формуванням бокових пагонів, неодночасним достиганням плодів.

Детермінантні – припиняють ріст після утворення 3–5–го суцвіть кількість листків між суцвіттями – два, один або жодного. Детермінантні форми скоростиглі, у них дружно дости­гають плоди [11].

Листки помідора нерівномірно пірчасторозсічені, склада­ються з частин, часток і часточок, гладенькі або гофровані, з цілим краєм пластинки чи розсічені.

Суцвіття – завиток за типом галуження просте, проміжне, складне. перше суцвіття починає формуватися у фазі 2–3 справ­жніх листків на 18–20–й день після сходів. У цей період сприят­ливі умови вирощування забезпечують формування раннього врожаю. Цвітуть помідори знизу вгору: спочатку зацвітають квітки, розмішені ближче до стебла, а потім – наступні.

Квітка помідора самозапильна. Разом цвітуть 2–5 квіток. Квітки двостатеві, складаються з чашечки, віночка, пиляків і стовпчика, чашечка складається з чашолистиків.. Від зав'язування до достигання плоду минає 45–47 днів у ранніх сортів і 60-65 – у пізніх. Тривалість цього періоду залежить від температури повітря й вологості: чим вища температу­ра повітря і нижча вологість, тим цей період коротший. Штуч­но міняючи режим, можна значно прискорити період до­стигання плодів, й одержання раннього врожаю.

Плід – м'ясиста ягода різної форми, розміру і забарвлення.

У виробництві набули поширення сорти і гібриди масою плоду 70–120 г. Транспортабельні форми мають, як правило, сливкоподібні плоди масою 40–80 г. Форма плоду може бути різною – від плескато-округлої до циліндричної, видовженої чи квадратної, з гладенькою або ребристою поверхнею.

Смак плодів залежить від вмісту – цукрів і співвідношення цукрів та кислоти. Чим оптимальніше збалансовані температу­ра, світло, волога, живлення, тим смачніші плоди. Невеличкі, малокамерні плоди мають виші смакові якості, ніж великі [12].

Помідор розмножується насінням, а також черешками, час­тинами рослини. Серед помідорів можуть зустрічатися, форми, що мають плоди без насіння — партенокарпічпі, такі що утворилися без запліднення.

Міцність плодів визначається еластичною і міцною шкіркою та пружним м'якушем, що надає їм властивостей транспортабельності, лежкості, стійкості проти розтріскування.

Біологічна скоростиглість помідора визначається тривалістю вегетаційного періоду і залежить від швидкості проходження фаз росту й роз­витку. Тривалість кожної фази змінюється залежно від сорту, температури, освітлення, вологості, мінерального живлення [8,13].

Морфологічні ознаки рослини помідора є основними при зовнішніх оцінках його, проведенні доборів у селекції та визна­ченні якості насінницьких посівів.


1.2.2 Біологічні особливості томатів

Помідор — це така рослина, яка росте в різних кліматичних
зонах від півночі до півдня. Різні умови вирощування і формування помідора у відкритому і за­хищеному ґрунті. Не зважаючи на це помідор характеризується своїми сталими біологічними особливостями, які фор­мують вимоги до умов вирощування [12].

Класики овочівництва О.В. Алпатьєв (1981), Д.Д. Брежнєв (1955), фізіолог Ф.М. Куперман (1971) виділяли - 12 етапів роз­питу культури помідора:

І — накльовування насінини, формування і проростка аж до появи його на поверхні ґрунту. Проходить швидко, залежно від температури і вологості субстрату, за 4-7 днів;

ІІ — поява сходів визначається як початок етапу, кінець йо­го - утворення зачаткової осі китиці. Триває 13-33 дні. В Цей період формуються листки. Кінець його - фаза 2-3 справжніх листків. Ростові процеси при цьому загальмовані, активно формується лише коренева система, в пазухах листків голо­вного стебла формуються бруньки другого порядку;

ІІІ — початок наростання першої китиці. Він короткий (1-3 дні), але чітко виражений. У цей період рослина найчутливіша до нестачі вологи;

IV — період формування квіткових горбків і самої квітки
(2-4 дні);

V — закладання пиляків, зав'язі та інших органів квітки - фаза 4-9 справжніх листків, триває 13-23 дні. У цей період рос­лина потребує посиленого живлення макро- та мікроелемен­тами для покращання умов плодоутворення;

VI — формування першої китиці - мікро- та макроспорогенез (7-10 днів);

VII — формування чоловічої й жіночої гаметофіти (3-8 днів);

VIІІ — бутонізація (15-21 день);

VI — VІІІ етапи — це фактично період формування насіння-бруньок, зав'язі, пилкових зерен, бутонів. Вимагає оптималь­ної температури, вологи, світла. У цей період розсада готова до садіння і будь-яке відхилення від норми негативно позна­чається на процесах цвітіння та плодоутворення;

IX — цвітіння рослини, запліднення, першої китиці (5-8 днів), а потім китиць наступних порядків;

X — зав'язування і формування плодів першої китиці, розвиток у них насіння (15-25 днів). У цей період плоди набува­ють типової форми. В насінині утворюються ендосперм і заро­док. Прискорений ріст зародка насінини починається через 13-15 днів після закінчення цвітіння;

XІ — продовження росту насіння. Тривалість 10-15 днів. Плоди-досягають бурої стиглості і зняті через 1-2 дні вони до­стигають;

XІІ — плодовіддача; повна біологічна стиглість плодів пер­шої китиці. Маса насінини збільшується, досягає потрібного розміру. Тривалість 15-25 днів [8].