Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування України Факультет харчових технологій та управління якістю продукції апк
| Вид материала | Документы |
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування, 1150.03kb.
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористування, 2555.93kb.
- Національний університет біоресурсів І природокористування України, 1529.64kb.
- Кабінет міністрів україни національний університет біоресурсів І природокористтування, 1223.94kb.
- Акмеологія як складова підвищення якості освіти та забезпечення професійного успіху, 52.99kb.
- Кабінет міністрів україни, 213.84kb.
- Робоча учбова програма по дисципліні: Фінансовий облік 1 для студентів 3 курс, 212.42kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни " світове сільське господарство та продовольчі, 472.92kb.
- Кабінет міністрів україни постанова, 52.7kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 5 березня 2008, 192.93kb.
Додаток А Норми вапна, залежно від рН і механічного складу ґрунтів України, т/га
Додаток Б Добрива і засоби поліпшення ґрунту для органічного виробництва
Додаток В Строки сівби насіння і висаджування розсади при вирощуванні томатів
Додаток Г Засоби захисту та стимулятори росту рослин
Додаток Д Бібліографія
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
«ТОМАТИ ОРГАНІЧНІ. Технологія вирощування. Загальні вимоги»
«ТОМАТЫ ОРГАНИЧЕСКИЕ. Технология выращивания.
Общие требования»
«TOMATOES ORGANIC. Cultivation technology.
General requirements»
Чинний від
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
1.1 Цей стандарт установлює вимоги до виконання технологічних операцій у процесі органічного вирощування томатів на продовольчі цілі та насіння, методів контролювання та оцінки якості робіт.
1.2 Вимоги безпеки для життя, здоров’я людини та до охорони довкілля під час виконання технологічних операцій, викладено у розділі 9 і 10 цього стандарту.
2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
РСТ УССР 1551-73 Томати свіжі для промислової переробки. Технічні умови.
ДСТУ ГОСТ 162:2009 Штангенглубиномеры. Технические условия (Штангенглибиноміри. Технічні умови)
ДСТУ 2175 Овочі. Терміни та визначення
ДСТУ 2189-93 Система стандартів безпеки праці. Машини сільськогосподарські навісні та причіпні. Загальні вимоги безпеки
ДСТУ 2240:93 Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості. Технічні умови
ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять
ДСТУ 3246-95 Томати свіжі. Технічні умови
ДСТУ 4138-2002 Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначення якості
ДСТУ 6008:2008 Томат. Технологія вирощування. Загальні вимоги
ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Шум. Общие требования безопасности (ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)
ГОСТ 12.2.019-86 ССБТ. Тракторы и машины самоходные сельскохозяйственные. Общие требования безопасности (ССБП. Трактори та машини самохідні сільськогосподарські. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 12.3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП. Процеси виробничі. Загальні вимоги безпеки)
ГОСТ 17.1.3.11-84 Охрана природы. Гидросфера. Общие требования охраны поверхностных и подземных вод от загрязнения минеральными удобрениями (Охорона природи. Гідросфера. Загальні вимоги охорони поверхневих і підземних вод від забруднення мінеральними добривами)
ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)
ГОСТ 17.2.4.02-81 Охрана природы. Атмосфера. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ (Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин)
ГОСТ 17.4.3.03-85 Охрана природы. Почвы. Общие требования к методам определения загрязняющих веществ (Охорона природи. Грунти. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин)
3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять, а також поняття згідно з ДСТУ 2175.
3.1 технологія вирощування
Сукупність послідовних технологічних операцій у виробництві сільськогосподарської продукції певної якості і кількості.
3.2 біорізноманіття
Розмаїтість форм життя й типів екосистем на Землі. Включає в себе генетичне різноманіття (тобто розмаїтість в рамках виду), різно маніття біологічних видів (тобто кількість і розмаїтість видів) та екосистемне різноманіття (загальна кількість типів екосистем).
- перехідний період
Перехідний період (період конверсії) — період часу між початком органічного господарювання та сертифікацією рослинницького та/або тваринницького господарства як органічних.
- органічний продукт
Продукт, що виробляється, переробляється та продається у відповідності зі Стандартами органічного господарювання.
3.5 забруднення/зараження
Забруднення органічного продукту або землі; або контакт з будь-яким матеріалом, який робить продукт непридатним для органічної сертифікації.
4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ
У цьому стандарті застосовано такі познаки та скорочення:
д.р. – діюча речовина;
НВ – найменша вологоємність;
рН – показник кислотності;
5 ТЕХНОЛОГІЧНІ ВИМОГИ
5.1 Тривалість перехідного періоду
5.1.1 Продукти органічного землеробства можуть вважатись такими, якщо вимоги стандартів виконувались на протязі щонайменш 24 місяців до початку виробництва.
5.1.2 Перехідний період може бути продовжений органом стандартизації з огляду на такі чинники, як попереднє використання землі, господарська спроможність оператора і умови природного довкілля (екологічні чинники).
5.2 Ґрунти. Попередники
5.2.1 Посіви томата розміщують на супіщаних, легко- і середньо-суглинкових, чорноземних або заплавних високородючих ґрунтах. Оптимальна реакція ґрунтового розчину (рН) – 6,3-6,7.
5.2.2 На солонцюватих ґрунтах (лучних, лучно-чорноземних, чорноземах типових) орієнтовно вносять гіпс у нормі 2-3 т/га, на темно-каштанових та чорноземах південних – 1,5-2 т/га. Гіпс вносять під зяблеву оранку або в січні-лютому по мерзлоталому ґрунту.
5.2.3 На ґрунтах з підвищеною кислотністю проводять вапнування. Вапно слід вносити під попередник один раз за ротацію сівозміни під зяблеву оранку нормою згідно із Додатком А.
5.2.4 Різноманітність у рослинництві та у рослинній діяльності повинна бути забезпечена мінімальними вимогами сівозміни та/або різноманітними насадженнями. Слід розробити сівозміну (чергування) для однорічних культур, навіть, якщо оператор демонструє розмаїття у рослинництві іншими заходами. Оператори повинні забезпечити пригнічення комах, бур'янів, хвороб та інших шкідників, одночасно підтримуючи або збільшуючи вміст органічної маси, рівень родючості, мікробіологічної активності та загального складу ґрунту.
5.2.5 Сівозміна повинна включати мінімум 20% рослин, які відновлюють ґрунт та накопичують поживні речовини, як наприклад:
- зернобобові чи суміш зернобобових (соя, горох, люпин, вівсяно-горохова суміш, вика, еспарцет і ін..)
- зелене добриво
- рослинні рештки з природнім зеленим покровом
- багаторічні бобові трави (люцерна, конюшина в травосуміші)
5.2.6 Кращими попередниками томата за безрозсадного способу вирощування є огірок, цибуля ріпчаста, зеленні, пшениця озима; розсадного - окрім вищезазначених, також кукурудза на ранній силос або зелений корм, трави багаторічні, капуста білоголова.
5.2.7 Повертати посіви томата на попереднє місце у сівозміні, а також розміщувати після інших рослин родини пасльонові можна не раніше ніж через 3-4 роки згідно з ДСТУ 6008:2008.
5.3 Обробіток ґрунту
5.3.1 Після збирання врожаю попередника проводять лущення ґрунту (рослинних решток) у двох напрямках на глибину 6-8 см дисковими лущильниками.
5.3.2 Зяблеву оранку проводять через 12-14 діб після лущення і закінчують не пізніше третьої декади вересня – першої декади жовтня.
5.3.3 При безрозсадному способі вирощування з появою сходів бур’янів і для вирівнювання поверхні поля зяб восени 1-2 рази культивують на глибину 10-12 см з боронуванням.
5.3.4 Обробіток ґрунту навесні розпочинають з боронування та шліфування зябу, яке проводять боронами, шлейф-боронами у два сліди, при настанні фізичної стиглості ґрунту (вологість 18-20% маси сухого ґрунту).
5.3.5 Після закриття вологи до садіння розсади проводять дві культивації згідно з ДСТУ 6008:2008: першу – на глибину 10-12 см, другу – перед садінням розсади на 14-16 см. Одночасно з культивацією грунт боронують.
5.3.6 Впровадження мінімального обробітку - безплужна система обробітку ґрунту, суть якої полягає у глибокому розпушуванні ґрунту спеціальними плоскорізами без перегортання пласта. Стерня і поживні рештки залишаються на поверхні. На такий спосіб обробітку витрачається менше пального, в 3—4 рази зменшується інтенсивність площинної ерозії на схилах, поліпшується капілярність ґрунту, збільшується вміст гумусу і не пересихає орний шар.
5.3.7 Нульовий обробіток, коли механічне втручання здійснюється раз на кілька років. Він можливий лише при високій культурі поля, коли можна сіяти або садити спеціальними навісними агрегатами у лунки, які робляться свердлами. Такі агрегати крокують по полю, опускаючи свердла для утворення лунок, закладання добрив і насіння у лунки, їхнього закриття.
5.4 Родючість ґрунту та внесення добрив
5.4.1 Біологічно розчинний матеріал, рослинного або тваринного походження, повинен складати основу добрив, які вносять при підвищенні родючості ґрунтів.
5.4.2 Дози добрив та співвідношення між елементами мінерального живлення рослин встановлюють з урахуванням родючості ґрунту, його забезпеченості рухомими формами поживних речовин, удобрення попередника, біологічних особливостей рослин. Перелік дозволених речовин зазначено у Додатку Б.
5.4.3 Добрива з людськими екскрементами (сеча, кал) забороняється використовувати для вирощування рослин, які будуть споживатись людиною.
5.4.4 Використання селітри і всіх інших азотних синтетичних добрив, включаючи сечовину, заборонено.
5.4.5 Органічні добрива вносять під зяблеву оранку в кількості не менше 20 т/га. Навесні використовують перегній або компост. Томат можна розміщувати на другий або третій рік після внесення органічних добрив.
5.5 Підготовка насіння до сівби
5.5.1 Необхідно використовувати органічне насіння і садивний матеріал належних сортів, занесених до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні [1].
5.5.2 Оператор повинен використовувати насіння, що походить з органічних господарств, та садивний матеріал відповідних видів та у необхідній кількості.
5.5.3 Якщо органічне насіння і садівний матеріал відсутні, то можна використовувати традиційні матеріали згідно з ДСТУ 2240:93 за умови, що вони не були оброблені пестицидами.
5.5.4 За посівними якостями насіння томата повинно відповідати вимогам діючого стандарту на сортові та посівні якості. Для сівби використовують насіння сортів і гібридів, занесених до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні.
5.5.5 Перевірку посівних якостей насіння проводять згідно з ДСТУ 4138.
5.5.6 Сортують насіння томата за питомою масою у 3-5 % сольовому розчині, протягом 1-2 хв. розмішують. Повноцінне насіння, те що осіло, 2-3 рази промивають проточною водою і просушують до сипучого стану.
5.6 Сівба. Садіння
5.6.1 Сівба насіння
5.6.1.1 Висівають насіння томата при безрозсадному способі вирощування, коли температура ґрунту на глибині 8-10 см досягне 10-12 оС.
5.6.1.2 Спосіб сівби стрічковий дворядний зі схемою розміщення рослин (50+90)*15-25 см для забезпечення густоти 57-95 тис. штук на 1га та (60+120)* 20 см – 55,6 тис. штук; широкорядний 90см*25 см – 44,4 тис. штук/га та інші, залежно від зони вирощування, сорту, системи машин і способу зрошення.
5.6.1.3 Норма висіву насіння становить 0,5-3,0 кг/га, штамбових і напівштамбових сортів – 1-4 кг/га. При сівбі дражованим насінням норма висіву – 6-7 кг/га, що відповідає 55-100 тис. на 1 га схожих насінин.
5.6.1.4 Глибина загортання насіння 2-3см, на ґрунтах легкого механічного складу – 3-4 см.
5.6.2 Садіння розсади
5.6.2.1 Розсаду томата у віці 25-65 діб висаджують у відкритий грунт, коли мине загроза приморозків, а середньодобова температура повітря утримується на рівні не нижче 13-15 оС у строки відповідно Додатку В.
5.6.2.2 Розсаду томата висаджують стрічковим дворядним способом зі схемою розміщення рослин (50+90) * 20-40 см (густота 35,7-71,4 тис. рослин на 1га) або (60+120) * 20-25 см (густота 44,4-55,6 тис. рослин на 1га); широкорядним - 140 * 17-35 см (густота 20,4-42,0 тис. рослин на 1га).
5.6.2.3 Розсаду висаджують у відкритий грунт глибше на 2-3 см, ніж вона росла у захищеному ґрунті. Глибина висаджування томата раннього становить 6-8 см, середньостиглого – 8-10 см.
5.6.2.4 Висаджують тільки здорові, непошкоджені рослини з добре розвиненою кореневою системою. Під час садіння проводять полив.
5.7 Догляд за рослинами
5.7.1 При вирощування томата безрозсадним способом проводять боронування : перше – до появи сходів, друге – у фазі 2-3 справжніх листків, для знищення бур’янів і руйнування ґрунтової кірки. Боронування проводять впоперек посіву. Зріджені посів не боронують.
5.7.2 Проріджують рослини томата після утворення 2-3 справжніх листків, залишаючи найбільш розвинуті з густотою за 5.6.1.2. Одночасно з проріджуванням грунт у рядках розпушують.
5.7.3 Обробіток ґрунту в міжряддях починають при з’явленні сходів томата. Кількість рихлень, глибина і строки їх проведення встановлюють в залежності від забур’яненості і фізичного стану ґрунту.
5.7.4 Обробіток ґрунту в міжряддях при вирощуванні розсадного томата проводять перше через 5-10 діб після висаджування розсади на глибину 6-8 см, наступні – після поливу, дощу та за потребою – на глибину 10-12 см.
5.7.5 Підживлення органічними добривами проводять, якщо під зяблеву оранку внесено недостатню кількість добрив або рослини розвиваються слабо відповідно до Додатка Б.
5.7.6 На зрошуваних ділянках проводять вегетаційні поливи, підтримуючи оптимальну вологість ґрунту не нижче 70% НВ до початку утворення продуктивних органів, 80% НВ –до початку дозрівання і 70% НВ – під час дозрівання плодів.
5.7.7 Поливну норму встановлюють з урахуванням вологості ґрунту, способу зрошення. Глибина зволоження ґрунту повинна відповідати зоні поширення основної маси коріння ( 0-50 см до плодоношення і 0-60 см під час плодоношення).
5.7.8 Усі системи органічного виробництва повинні демонструвати комплекс позитивних процесів /механізмів здатних регулювати шкідників, бур'яни та хвороби за звичайних умов.
5.7.9 Засоби, які використовуються для боротьби зі шкідникам, хворобами та бур'янами, отримані на господарстві з власних рослин, тварин та мікроорганізмів, дозволені для використання.
5.7.10 Дозволені фізичні методи для боротьби зі шкідниками, хворобами та бур'янами, включаючи застосування термічної обробки. Термічна стерилізація ґрунту для боротьби з шкідниками та хворобами обмежується.
5.7.11 Будь-який виготовлений засіб, повинен складатись лише з тих інгредієнтів, які перераховані у Додатку Г. Канцерогени, тератогени, мутагени або нейротоксини не повинні входити до складу використовуваних засобів.
5.8 Збирання
5.8.1 Збирають томати різного ступеню стиглості плодів: бланжевий, бурий, рожевий, червоний (жовтий), коли вони досягають якостей, що відповідають вимогам споживача.
5.8.2 Плоди збирають вручну регулярно, через кожні 3-4 дні, не допускаючи перестигання. Знімаючи плоди, плодоніжку обов’язково видаляють, щоб під час транспортування вона не травмувала суміжні плоди. Зібрані плоди повинні бути тверді, пружні і добре витримувати транспортування. Під час збирання для часткової механізації застосовують пересувні причіпні та начіпні платформи.
5.8.3 Одноразове механізоване збирання томатів починають при достиганні 75-80 % плодів.
5.8.4 Останнє збирання проводять перед першим приморозком. Збирають усі плоди споживчої стиглості. Підмерзання плодів не допускається.
5.8.5 Томати призначені для реалізації у свіжому вигляді, цільноплідного консервування і соління (в тому чисті зеленого ступеню стиглості) повинні відповідати вимогам ДСТУ 3246, а для переробки на томатопродукти – РСТ УССР 1551.
- ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ
6.1 Розміщують насінницькі посіви томата на ґрунтах і після попередників за 5.2, основний та передпосівний обробіток ґрунту за 5.3, внесення добрив за 5.4, підготовка насіння до сівби за 5.5, сівба насіння та садіння розсади за 5.6.
6.2 Насіння томата вирощують з органічного насіння. Просторова ізоляція посівів у південній зоні України на відкритій місцевості 100 м, захищеній – 50 м; у північній зоні на відкритій місцевості 20 м, захищеній – 10 м [2].
6.3 Догляд за рослинами томата на насінницьких ділянках за 5.6.
6.4 Сортові та фітопатологічні прочистки проводять протягом вегетаційного періоду, не менше двох разів, видаляють гібридні та сортові домішки, малопродуктивні, хворі рослини, інші.
6.5 Апробацію проводять за наявності у 75% рослин стиглих плодів [2].
6.6 Сортовий добір плодів томата на насіння здійснюють після апробації. Відбирають плоди тільки великі та середні за розміром, фізіологічного ступеню стиглості, які мають характерні для сорту ознаки.
6.7 Збирають плоди вручну.
6.8 Останнє збирання проводять перед першим приморозком. Зібрані плоди сортують за ступенем стиглості. З фізіологічно стиглих і здорових плодів виділяють насіння, менш стиглі плоди томата залишають для дозарювання під навісами або в сухому та теплому приміщенні, що добре провітрюється.
6.9 Виділяють насіння з плодів томата вручну або на спеціальних машинах.
6.10 Відокремлене насіння заливають томатною пульпою і залишають у неметалевих ємностях для бродіння. Термін бродіння: за температури повітря від 5 оС до 10 оС становить 4-5 діб, від 15 оС до 18 оС - 3 доби, а вище 18 оС - 1-2 доби.
6.11 Після бродіння насіння відмивають від мезги водою вручну або на спеціальних машинах.
6.12 Сушать насіння до кондиційної вологості не вище 11 % на сонці, у дощову погоду – у сушарках з активною вентиляцією повітрям за температури 35-40 оС. Насіння укладають шаром не більше 5 см і часто перемішують, щоб воно не проросло.
6.13 Очищення та сортування насіння проводять на очисних машинах і сортувальному столі за питомою масою, лінійними розмірами інше.
6.14 За якістю насіння томата після доробки повинно відповідати вимогам діючого стандарту на посівні та сортові якості.
7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
7.1 Контроль показників якості робіт необхідно здійснювати у присутності виконавців.
7.2 Глибину обробітку ґрунту визначають лінійкою (ГОСТ 427, ГОСТ 17435) або глибиноміром (ГОСТ 162) за діагоналлю ділянки через 25-30 м, кількість вимірювань - 10-15.
7.3 Рівномірність глибини обробітку обчислюють за формулою:де Е – рівномірність глибини обробітку, %;
К – найбільше відхилення фактичної глибини від заданої, см;
Н – задана глибина, см.
7.4 Глибистість поверхні ґрунту визначають шляхом накладання рамки 1м х 1м на поверхню ріллі за діагоналлю ділянки в 10 місцях і
визначають площу всіх глиб у рамці розміром більше 10 см. Глибистість (%) обчислюють діленням сумарної площі всіх глиб на площу, яку займає рамка, та множенням на 100.
7.5 Ступінь підрізування та знищення рослинних решток (стерні та бур’янів) визначають шляхом накладання на поверхню грунту рамки площею 0,5 м2 за діагоналлю ділянки через 20-25 м, кількість вимірювань – 5-7.
7.6 Фактичну норму внесення добрив у полі розкидачем розраховують за формулою:
С =
де С – фактична кількість внесених добрив на певну площу, кг;
А – норма внесення добрив д.р., переведена у фізичні туки, кг/га;
l – довжина шляху, пройденого агрегатом, м;
В – ширина захвату агрегату, м;
10000 - постійний коефіцієнт.
7.7 Відхилення фактичної кількості внесених добрив від заданої норми визначають за формулою:
,де Д – відхилення фактичної норми внесення добрив від заданої норми, %;
А – норма внесення добрив у фізичних туках, кг/га;
С – фактична норма внесених добрив, кг/га.
7.8 Рівномірність внесення добрив визначають за найбільшим відхиленням фактичної кількості внесених від заданої норми за формулою:
де Е – рівномірність внесення добрив, %;
Д – найбільше відхилення фактичної кількості внесених добрив від заданої норми, %;
А - норма внесення добрив у фізичних туках, кг/га.
7.9 Норму фактичної кількості витрати розчину контролюють пробним обприскуванням ділянки чистою водою. Витрату робочого розчину пестицидів з розрахунку на 1 га при суцільному обробленні визначають за формулою:
де
– витрата розчину, що проходить через штангу, л / хв.;Y- швидкість руху агрегату, км / год.;
B – робочий захват оприскувача, м;
q - задана норма витрати розчину на 1 га, л;
60 і 10 – коефіцієнти перерахунку.
Норму препарату на 1 га слід розводити в тій кількості води, яка витрачається фактично.
7.10 Норму висіву насіння в польових умовах контролюють, висіваючи насіння в мішечки на кожному висіваючому апараті при його робочій швидкості на відстані 100 м. Фактичну норму висіяного насіння визначають за формулою:
,де V – фактична норма висіяного насіння, кг/га;
m – маса насіння, висіяного всіма апаратами, кг;
S – засіяна площа, м2;
10000 – коефіцієнт перерахунку на 1 га.
7.11 Глибину загортання насіння перевіряють за середнім показником 10-15 вимірювань лінійкою (ГОСТ 427) або глибиноміром (ГОСТ 162) у трьохкратній повторності розкриттям борозни після кожного сошника.
7.12 Ступінь механічних пошкоджень рослин (%) визначають за підрахунком кількості рослин до і після обробітку в трьох місцях за діагоналлю поля на площі 2 м2. Знаходять різницю середніх значень і вираховують відсоток від середнього значення до обробітку.
7.13 Ступінь приживлення рослин томата (%) визначають після висаджування розсади. На ділянці виділяють три площадки довжиною 10 м кожна, і шириною, рівною проходу посадкового агрегату. Підраховують число висаджених рослин. Через 5-7 діб визначають число рослин, що прижилися. Визначають приживленість розсади за формулою:
Ппр.=
,де Кпр.р. – фактичне число розсади, що прижилася;
Квис.р. – число висадженої розсади
8 ОЦІНКА ЯКОСТІ РОБІТ
8.1 Оцінку якості робіт кожної окремої технологічної операції визначають за середнім показником, який розраховують діленням суми одержаних коефіцієнтів на кількість показників, що контролюються.
8.2 Якість робіт, що виконуються, оцінюють за показниками, поданими в таблиці 1.
Таблиця 1 Норми та показники якості робіт
| Види робіт | Метод визначен–ня | Показник якості | Коефіцієнт, оцінка (1–відмінно; 0,9 – добре; 0,8–задовільно) |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1.Лущення Глибина обробітку ґрунту, см дисковим знаряддям лемішним знаряддям | Згідно з 7.2 | Від 6до 8 включ. ± 1,0 не більше ніж ± 2,0 не більше ніж | 1,0 0,9 0,8 |
| 1.2 Підрізування та знищення бур’янів, % | Згідно з 7.5 | 100-98 97-95 94-90 | 1,0 0,9 0,8 |
Продовження таблиці 1
| 2 Внесення добрив 2.1 Відхилення від заданої норми, % 2.2.2 Нерівномірність внесення добрив, %: - для тукових сівалок | Згідно з 7.7 Згідно з 7.8 | до ± 5,0 ± 5,1-7,0 ± 7,1-10,0 до±8,0 ±8,1-10,0 ±10,1-15,0 | 1,0 0,9 0,8 1,0 0,9 0,8 |
| - для розкидачів | Згідно з 7.8 | до±10,0 ±10,1-15,0 ±15,1-20,0 | 1,0 0,9 0,8 |
| 3 Оранка 3.1 Глибина обробітку, см 3.2 Нерівномірність обробітку, % 3.3 Глибистість поверхні поля (наявність грудок діаметром більше 10 см), % | Згідно з 7.2 Згідно з 7.3 Згідно з 7.4 | від 25 до 27 включ. ± 1,0 не більше ніж ± 2,0 не більше ніж до ± 8 ± 8,1-10,0 ± 10,1-15,0 до 10,0 10,1-15,0 15,1-20,0 | 1,0 0,9 0,8 1,0 0,9 0,8 1,0 0,9 0,8 |
| 4 Передпосівна культивація 4.1 Глибина обробітку, см на легких ґрунтах на важких ґрунтах 4.2 Глибистість (кількість грудочок діаметром від 5 до 10 см), % | Згідно з 7.2 Згідно з 7.4 | від 3 до 4 включ. від 2 до 3 включ. ±1,0 не більше ±1,5 не більше 0 1-3 4-5 | 1,0 1,0 0,9 0,8 1,0 0,9 0,8 |
| 5 Сівба, садіння 5.1 Відхилення від норми висіву (тис. шт./га), % 5.2 Відповідність глибини загортання насіння, см: на легких ґрунтах на важких ґрунтах 5.3 Приживлюваність розсади, % | Згідно з 7.10 Згідно з 7.11 Згідно з 7.13 | до±5 ± 5,1-10,0 ±10,1-15,0 від 3 до 4 включ. від 2 до 3 включ. ±1, не більше ніж 95-100 90-95 85-90 | 1,0 0,9 0,8 1,0 1,0 0,9 1,0 0,9 0,8 |
| 6 Догляд за рослинами 6.1 Ступінь механічних пошкоджень рослин, % | Згідно з 7.12 | Немає до 0,3 0,31 - 0,4 | 1,0 0,9 0,8 |
Продовження таблиці 1
| 7 Збирання 7.1 Пошкодження плодів, % | | до 5,0 5,1 - 6,0 6,1 - 6,5 | 1,0 0,9 0,8 |
| 8 Сортування та якість свіжих плодів томата відповідно до стандарту для реалізації у свіжому вигляді, цільноплідного консервування і соління (зеленого ступеню стиглості) для переробки на томатопродукти | ДСТУ 3246 | Відповідає не відповідає | 1,0 0 |
| 9 Фізична чистота насіння, % | РСТ УССР 1551 ДСТУ | Відповідає не відповідає 98,0 не менше | 1,0 0 1,0 |
9 ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ
9.1 При виконанні механізованих робіт слід неухильно дотримуватися “Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві” [3] і ДСТУ 2189.
9.2 При обробітку ґрунту, догляду за посівами та збиральних роботах необхідно виконувати вимоги щодо експлуатації машин згідно з ДСТУ 2293, ГОСТ 12.2.019–2005 та IFOAM.
9.3 Вимоги безпеки щодо організації поливу, збиральних робіт, технологічних процесів, стану робочої техніки, санітарно-побутового забезпечення мають відповідати ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.3.002, ОСТ 46.3.1.182 [4].
9.4 Стічні води слід очищувати згідно з ГОСТ 17.4.3.05 та СанПіН 4630 [5].
9.5 Охорона повітря від забруднення повинна здійснюватися відповідно ГОСТ 17.2.3.02, ГОСТ 17.2.4.02, ДСП 201 [6].
9.6 Охорону ґрунту від забруднення побутовими і промисловими відходами здійснюють згідно з ГОСТ 17.4.3.03 та СанПіН 42-128-4690 [7].
9.7 Загальні вимоги до транспортування, реалізації, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів мають відповідати «Закону України про пестициди і агрохімікати» і ГОСТ 12.1.007.
10 ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
10.1 Роль органічного агровиробництва, як при веденні сільськогосподарської діяльності так і у процесі переробки та заходах поширення, а також при споживанні, полягає у підтримці здорового стану екосистеми живих організмів, від найменшого земного організму до людської істоти. Воно спрямоване на виробництво високоякісних поживних продуктів, які сприяють поліпшенню здорового стану та добробуту живих організмів. З огляду на це, в системі органічного виробництва забороняється використовувати добрива, пестициди, ліки та харчові добавки, які можуть бути шкідливими для здоров'я.
10.2 Органічне агровиробництво передбачає досягнення екологічної рівноваги шляхом розробки відповідної системи ведення господарства, створення відповідного середовища та дотримання принципів збереження генетичного та сільськогосподарського розмаїття. Всі, хто займається виробництвом, переробкою, торгівлею чи споживанням органічної продукції повинні захищати та сприяти поліпшенню умов довкілля, зокрема ландшафтів, клімату, біорізноманіття, повітря та води.
10.3 Характерними ознаками справедливості, в даному випадку, є неупереджене, поважне ставлення до довкілля, як серед людей, так і людей до тварин.
Природні ресурси, які використовуються для виробництва та споживання повинні застосовуватися відповідно до принципів соціальної та екологічної справедливості та з урахуванням інтересів наступних поколінь. Принцип справедливості передбачає наявність відкритих та неупереджених систем виробництва та торгівлі [8].
10.4 Органічне агровиробництво повинно відповідати принципам захисту здоров'я та добробуту теперішніх та майбутніх поколінь, а також довкілля.
ДОДАТКИ