Огляд новин законодавства

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4

Щодо питання розрахунку 10-відсоткового ліміту

Лист Державної податкової адміністрації України від 27.05.2011 р. № 100011/6/15-0315

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо питання розрахунку 10-відсоткового ліміту і повідомляє.

Відповідно до п. 146.12 ст. 146 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сума витрат, пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих, у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься до витрат того звітного податкового періоду, в якому такі ремонт та поліпшення були здійснені.

Отже, при розрахунку 10-відсоткового ліміту слід брати сукупну балансову вартість всіх груп основних засобів на 01.01.2011 р. та враховувати затрати на ремонти та поліпшення об'єктів основних засобів у тому періоді, в якому вони були здійснені.

Щодо визначення дати звітного балансу

Лист Державної податкової адміністрації України від 26.05.2011 р. № 9837/6/15-0315

Згідно з абз. 4 пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі здійснення операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу доходів або витрат платника податку відповідно включається додатна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведена після дати звітного балансу.

Термін "балансова вартість іноземної валюти" для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу.

Згідно з п. 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. № 137, дата балансу - дата, на яку складено баланс підприємства. Звичайно датою балансу є кінець останнього дня звітного періоду.

Относительно включения расходов на проведение рекламы в виде публикаций имиджевых статей в состав налоговых затрат

Письмо Государственной налоговой администрации Украины от 18.05.2011 г. № 9199/6/17-0416

Государственная налоговая администрация Украины рассмотрела Ваши обращения <...>, поступившие из фракции <...> в Верховной Раде Украины, и в пределах компетенции сообщает.

1. Относительно включения расходов на проведение рекламы в виде публикаций имиджевых статей в состав налоговых затрат

В соответствии с пп. 140.1.5 п. 140.1 ст. 140 и п. 138.1 ст. 138 Налогового кодекса Украины от 2 декабря 2010 года № 2755-VI (далее - Кодекс) расходы плательщика налога на проведение рекламы как "прочие расходы" плательщика налога учитываются при определении объекта налогообложения.

Расходы на рекламу и исследование рынка (маркетинг), на предпродажную подготовку товаров в рамках расходов на сбыт, которые включают расходы, связанные с реализацией товаров, выполнением работ, предоставлением услуг, также относятся в состав "прочих расходов", которые учитываются при исчислении объекта налогообложения согласно абз. "г" пп. 138.10.3 п. 138.10 и п. 138.1 ст. 138 Кодекса.

Пунктом 138.5 ст. 138 Кодекса предусмотрено, что прочие расходы признаются затратами того отчетного периода, в котором они были осуществлены.

Отметим, что на основании пп. 139.1.13 п. 139.1 ст. 139 Кодекса не включаются в состав затрат и не учитываются при определении налогооблагаемой прибыли расходы, понесенные (начисленные) в отчетном периоде в связи с приобретением у нерезидента услуг (работ) по консалтингу, маркетингу, рекламе (кроме расходов, осуществленных (начисленных) в пользу постоянных представительств нерезидентов, подлежащих налогообложению согласно п. 160.8 ст. 160 Кодекса) в объеме, превышающем 4 процента дохода (выручки) от реализации продукции (товаров, работ, услуг) (за вычетом налога на добавленную стоимость и акцизного налога) за год, предшествующий отчетному. При этом в состав затрат не включаются в полном объеме расходы, понесенные (начисленные) в отчетном периоде в связи с приобретением у нерезидента услуг (работ) по консалтингу, маркетингу, рекламе, в случае если лицо, в пользу которого осуществляются соответствующие платежи, является нерезидентом, имеющим офшорный статус.

2. Относительно определения сроков полезного использования основных средств после вступления в силу раздела III Налогового кодекса Украины

Классификация групп основных средств и других необоротных активов и минимально допустимые сроки их амортизации предусмотрены п. 145.1 ст. 145 Налогового кодекса Украины.

С целью начисления амортизации с даты вступления в силу раздела III Кодекса (01.04.2011 г.) в соответствии с п. 6 подраздела 4 раздела XX "Переходные положения" применяются данные инвентаризации, проведенной по состоянию на 1 апреля 2011 года.

Амортизируемая стоимость по каждому объекту основных средств, других необоротных и нематериальных активов определяется как первоначальная (переоцененная) с учетом капитализированных расходов на модернизацию, модификацию, достройку, дооборудование, реконструкцию и т. п., а также суммы накопленной амортизации по данным бухгалтерского учета на дату вступления в силу раздела III Кодекса.

Нормы данного подпункта распространяются также на плательщиков налога в случае их перехода с упрощенной системы налогообложения на общую.

В переоцененную стоимость основных средств не включается сумма дооценки основных средств, проведенной после 1 января 2010 года.

Если общая стоимость всех групп основных средств по данным бухгалтерского учета меньше обшей стоимости всех групп основных фондов по данным налогового учета на дату вступления в силу раздела III Кодекса, то временная налоговая разница, возникающая в результате такого сравнения, амортизируется как отдельный объект с применением прямолинейного метода в течение трех лет.

Срок полезного использования объектов основных средств, других необоротных и нематериальных активов для начисления амортизации с даты вступления в силу раздела III Кодекса определяется плательщиком налога самостоятельно с учетом даты ввода их в эксплуатацию, но не меньше минимально допустимых сроков полезного использования, определенных п. 145.1 ст. 145 Налогового кодекса Украины.

Первоначальная стоимость основных средств не увеличивается на стоимость приобретения или улучшения после даты вступления в силу раздела III данного Кодекса в части расходов, отнесенных на увеличение балансовой стоимости объектов до такой даты.

3. Относительно определения состава затрат частного нотариуса

Порядок налогообложения доходов, полученных физическими лицами, осуществляющими независимую профессиональную деятельность, в частности частную нотариальную, определен статьей 178 Налогового кодекса Украины.

Согласно пункту 178.3 статьи 178 Кодекса налогооблагаемым доходом считается совокупный чистый доход, рассчитанный как разность между доходом и документально подтвержденными затратами, необходимыми для осуществления определенного вида независимой профессиональной деятельности.

Организационно-правовые принципы осуществления нотариальной деятельности регулируются Законом Украины от 02.09.93 г. № 3425-XII "О нотариате", с изменениями и дополнениями, поэтому в состав затрат плательщиков налога, осуществляющих частную нотариальную деятельность, включаются только документально подтвержденные затраты, необходимые для осуществления предусмотренных данным Законом функций в рамках такой деятельности. Так, в частности, это расходы на оплату труда наемных работников по трудовым и гражданско-правовым соглашениям; уплату взносов в Пенсионный фонд, единого социального взноса; получение специальных бланков нотариальных документов, книг учета и реестров, необходимых в работе нотариуса; изготовление печатей и штампов, а также их замену; арендную плату за пользование помещением, которое является рабочим местом нотариуса.

При этом согласно п. 178.3 ст. 178 Кодекса в случае неполучения свидетельства о государственной регистрации лицом, осуществляющим независимую профессиональную деятельность, объектом налогообложения являются доходы, полученные от такой деятельности без учета расходов.

Щодо відображення окремих видів доходів фізичних осіб у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ

Лист Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 23.06.2011 р. № 04-39/10-634

До Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики надійшло звернення Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації щодо відображення окремих видів доходів фізичних осіб у Податковому розрахунку, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1020 (форма № 1ДФ).

Головне управління праці та соціального захисту населення звертає увагу на необхідність щоквартального заповнення та подання до органів державної податкової служби податкового розрахунку ф. № 1ДФ, в якому має міститися інформація про всіх отримувачів соціальних виплат, дотацій, компенсацій, пенсій, державних стипендій, житлових субсидій, матеріальної допомоги та інших грошових виплат, передбачених законами України, указами Президента України, які виплачуються з бюджетів або фондів державного соціального страхування населення.

Головним управлінням праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації у Податковому розрахунку необхідно щоквартально відображати понад 300000 отримувачів соціальних виплат, які відповідно до норм Податкового кодексу України (далі - Кодекс) не підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, тобто не впливають на збільшення/зменшення надходжень податку до бюджету.

Проте щоквартальна підготовка, обробка та подання такого значного обсягу інформації потребує значних витрат часу, залучення додаткової чисельності працівників, придбання відповідного програмного забезпечення та здійснення інших додаткових витрат за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 та підпунктом "б" пункту 176.2 статті 176 Кодексу Податковий розрахунок є податковою декларацією. Тобто документом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документом, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, та суми утриманого та/або сплаченого з них податку.

Виходячи з наведеного, Комітет вважає, що суми доходів, зокрема, зазначених у частині першій підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, у Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (ознака доходу "128") не відображаються.

Щодо заповнення податковими агентами податкового розрахунку

Лист Державна податкова служба України від 24.05.2011 p. № 9649/6/17-0215

Державна податкова служба України згідно із ст. 52 Податкового кодексу України розглянула <...> звернення <...> щодо заповнення податковими агентами податкового розрахунку і повідомляє.

Відповідно до підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 розділу IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс) особи, які мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок) у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку затверджено наказом ДПА України від 24.12.2010 р. № 1020, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13.01.2011 р. за № 46/18784.

Відповідно до п. 3.2 Порядку у графі 3а "Сума нарахованого доходу" відображається (за звітний квартал) дохід, який нараховано фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до цього Порядку. У разі нарахування доходу його відображення у графі 3а є обов'язковим незалежно від того, виплачені такі доходи чи ні.

Нарахований дохід відображається повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

У графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Заробітна плата, що виплачується у встановлені терміни у наступному місяці, повинна бути відображена в податковому розрахунку за той період, у який входить попередній місяць, за який заробітну плату було нараховано. Наприклад, до податкового розрахунку за I квартал входить заробітна плата за січень, яка нарахована у січні та виплачена у лютому, за лютий (нарахована у лютому та виплачена у березні), за березень (нарахована у березні та виплачена у квітні).

При цьому у разі повної та своєчасної виплати доходу за звітний квартал гр. 3 = 3а, без вирахування податку на доходи фізичних осіб, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, суми податкової соціальної пільги за її наявності.

Наприклад: нараховано - 5000 грн. (гр. 3а), виплачено доходу у повному обсязі - 5000 грн. (гр. 3), або нараховано - 5000 грн. (гр. 3а), фактично виплачено доходу 70 % від нарахованої суми (не в повному обсязі) - 3500 грн. (гр. 3).

У графі 4а "Сума нарахованого податку" відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством.

У графі 4 "Сума перерахованого податку" відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Податковий розрахунок є інформацією по окремому платнику податку за відповідний період, показники відображають фактичні дані по такій фізичній особі. У разі якщо виплата доходів та перерахування податку здійснюється у місяці, що настає за звітним місяцем (за березень у квітні), то такі суми податку необхідно відобразити у звітності за 1 квартал.

Якщо перерахування податку здійснюється пізніше, ніж у місяці, що настає за звітним місяцем (наприклад: за березень у травні), то такі суми перерахування рахуються як погашення податкового боргу, які необхідно відобразити у періоді, на який припадає таке погашення (податковий розрахунок за 2 квартал).

Щодо справляння екологічного податку

Лист Державної податкової адміністрації України від 01.07.2011 р. № 17870/7/15-0817

Починаючи з 1 січня 2011 року з набранням чинності Кодексу на заміну загальнодержавного збору за забруднення навколишнього природного середовища справляється екологічний податок (розділ VIII "Екологічний податок" Кодексу).

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 Кодексу). Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 240.1 статті 240 Кодексу платникам екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється, зокрема розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (підпункт 240.1 пункту 240.1 статті 240 Кодексу).

При цьому, в умовах пункту 240.5 статті 240 Кодексу не є платниками екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері.

Відповідно до підпункту 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види (класи) відходів,що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Статтею 246 Кодексу встановлено ставки податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

За податковими зобов'язаннями з екологічного податку, що виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50 відсотків від ставок, передбачених, зокрема, статтею 246 Кодексу (пункт 2 підрозділу 5 розділу XX "перехідні положення" Кодексу).

Пунктом 250.1 статті 250 Кодексу встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до пункту 250.2 статті 250 кодексу платники податку складають податкові декларації за встановленою формою у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, які протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, подають до органів державної податкової служби, та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, зокрема за розміщення потягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення спеціально відведених для цього місць чи об'єктів.

Платники податку перераховують суми податку, що справляється за розміщення відходів, одним платіжним дорученням на рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, які здійснюють розподіл цих коштів у співвідношенні, визначеному законом (пункт 250.5 статті 250 Кодексу), а саме Бюджетним кодексом України.

Зауважимо, що Законом України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", який набрав чинності з 1 січня 2011 року, внесено зміни до законодавчих актів із питань природоохоронного законодавства та у сфері поводження з відходами в частині впорядкування і регулювання відносин у зв'язку із запровадженням екологічного податку, зокрема, до Закону України від 25 червня 1991 року № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища", із змінами і доповненнями, та Закону України від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР "Про відходи", із змінами і доповненнями.

Досліджуючи терміни, які наявні в підпункті 240.1.3 пункту 240.1 статті 240 Кодексу, зазначимо, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відходи":

- відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

При практичному застосуванні терміну "розміщення відходів" в умовах розділу VIII "Екологічний податок" Кодексу слід враховувати поняття "розміщення відходів" - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами" (підпункт 14.1.223 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

У зв'язку з цим, обов'язком платника податку є обчислення, нарахування та сплата до бюджету екологічного податку, а також складання податкової звітності у разі наявності фактичних обсягів розміщення відходів, відповідно зберігання (тимчасового розміщення до утилізації чи видалення) протягом звітного кварталу, крім розміщення обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збиранням і заготівлі таких відходів в умовах, визначених підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 Кодексу.

Тобто, починаючи з 1 січня 2011 року, "Промінвестбанк" є суб'єктом та базою щоквартального оподаткування відходи (в тому числі небезпечні відходи, побутові відходи, інші відходи, які утворилися у процесі діяльності та підлягають утилізації чи видаленню), що тимчасово розміщуються (зберігаються), в т. ч. на кінець звітного періоду (кварталу) на власній території підприємства (до їх передачі на утилізації або розміщення іншому суб'єкту господарювання (комунальному або спеціалізованому підприємству тощо) в місця видалення відходів в т. ч. у разі наявності укладених договорів на видалення та утилізацію відходів з суб'єктом господарювання (комунальним або спеціалізованим підприємством тощо).

Відповідно до пункту 4 Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопад 1999 року № 2034, із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 2034), первинний облік відходів здійснюється відповідно до типових форм первинної облікової документації (картки, журнали, анкети) з використанням технологічної, нормативно-технічної, планово-економічної, бухгалтерської та іншої документації.

Відомості для первинного обліку відходів, що заносяться до зазначених документів, обумовлюються системою показників, необхідних для заповнення форм державної статистичної звітності та ведення паспорта відходів.

Паспортизація відходів передбачає складення і ведення паспортів відходів, паспортів місць видалення відходів, реєстрованих карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів відповідно до Державного класифікатора ДК 005-96 "Класифікатор відходів" (пункт 9 Порядку № 2034)

Починаючи з 1 січня 2009 року усім суб'єктам господарювання рекомендовано вести первинний облік відходів за формою № 1 ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари". Ця форма та Інструкція щодо її заповнення затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 07.07.2008 № 342, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.09.2008 за № 824/15515 (далі - Інструкція № 342). Запровадження на підприємстві типової форми № 1-ВТ здійснюється за наказом керівника підприємства чи керівника відповідної служби підприємства (зразок такого наказу наведено в додатку до Інструкції № 342) (абзац другий п. 1.4 Інструкції № 342).

До цієї форми не включаються дані про речовини (продукти, сполуки), що є готовою продукцією, яка підлягає подальшому використанню, напівфабрикати, призначені за технологією виробництва для подальшої переробки з метою одержання готової продукції, а також відходи, що надходять у водні об'єкти зі стічними водами та викидаються в атмосферне повітря (пункт 1.2 Інструкції № 342).

Інформація, наведена в типовій формі № 1-ВТ, може використовуватися для ведення державного обліку і паспортизації відходів, складання адміністративних даних, проведення контролю, експертизи проектів та об'єктів, підготовки технічної документації, реєстраційних карток для реєстрації місць утворення, перероблення та видалення відходів, проведення інвентаризації, затвердження лімітів і отримання дозволів на утворення і розміщення відходів,отримання ліцензій та дозволів на поводження з відходами і упаковкою, оперативного вирішення питань поводження з неякісною та небезпечною продукцією, ідентифікації та паспортизації потенційно транскордонних перевезень відходів тощо (абзац четвертий п. 1.4 Інструкції № 342).

Зауважимо, що трактування положень природоохоронного законодавства та у сфері поводження з відходами не належить до компетенції органів ДПС, а за їх роз'ясненням відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Закону України "про відходи" платникам екологічного податку слід звертатися безпосередньо до територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, а також до центрального органу виконавчої влади - Міністерства екології та природних ресурсів України.

Blog

Огляд новин законодавства