Огляд новин законодавства

Вид материалаЗакон

Содержание


Лист Державної податкової адміністрації України від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26 (Витяг)
Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 06.02.2009 р. № 41
Реєстрація та облік платників внесків
Порядок нарахування внесків
Сплата внесків
Новий звіт про внески на страхування від безробіття
Коли звітувати до Фонду
Подобный материал:
  1   2





Вих. № 31/03 від 31.03.2009 р.


ОГЛЯД НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА


З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до Вашої уваги огляд новин законодавства за березень 2009 року.


Зміст


1.

Посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат (Закон України від 19.02.2009 р. №1027-VI)

4

2.

Правомірність застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій (Лист Державної податкової адміністрації України від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159 (Витяг))

4 - 7

3.

Застосування штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість (Лист Державної податкової адміністрації України від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08)

7 - 9

4.

Особливості податкового обліку при оподаткуванні ПДВ отриманих платником сум індексу інфляції та 3 % річних, які сплачуються покупцем у разі простроченого виконання ним договірних зобов'язань (Лист Державної податкової адміністрації України від 16.01.2009 р. № 738/7/16-1517-26 (Витяг))

9 - 10

5.

Нарахування ПДВ за відвантаженням та авансом за різними договорами (Лист Державної податкової адміністрації України від 23.01.2009 р. № 1310/16-116)

10 - 12

6.

Облік податку на додану вартість при здійсненні вилучення предметів фінансового лізингу через несплату лізингових платежів (Лист Державної податкової адміністрації у м. Києві  від 06.02.2009 р. № 2288/7/16-1517-26 (Витяг))

12 - 13

7.

Відновлення з 1 січня 2009 року дії свідоцтв платників податків на додану вартість, анульованих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2008 № 1118 (Лист Державної податкової адміністрації України від 07.02.2009 р. № 1373/5/17-0416)

14

8.

Здійснення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій без роздрукування відповідного розрахункового документа (Лист Державної податкової адміністрації України від 09.12.2008 р. № 12115/6/23-7019)

14 - 15

9.

Віднесення окремих об'єктів до груп основних фондів (Лист Державної податкової адміністрації України від 14.03.2008 р. №4956/7/15-0517)

15 - 17

10.

Роз'яснення стосовно застосування норм Порядку відшкодування витрат на проїзд пасажирським транспортом (Лист Міністерства фінансів України від 11.02.2009 р. № 31-18010-206-25/3586)

17 - 18

11.

Перелік витрат, які можуть включатися до складу витрат на відрядження (Лист Державної податкової адміністрації України від 09.12.2008 р.№ 12119/6/17-0716)

18 - 19

12.

Отримання іноземної валюти КБПК (Лист Національного банку України від 24.10.2008 р. № 25-313/2313-14525)

19 - 20

13.

Відображення в бухгалтерському обліку визнаних економічних санкцій (Лист Міністерства фінансів України від 31.12.2008 р. №31-34000-10-27/46568)

21

14.

Зміни до Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 06.02.2009 р. № 41)

21 - 23

15.

Застосування середньогодинної зарплати при наданні допомоги у випадках неповного робочого дня (Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 05.02.2009 р. № 01-16-211)

23 - 24

16.

Обчислення страхових внесків із суми відпускних (Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.02.2009р. №07-35-337)

24 - 25

17.

Обчислення страхових внесків із суми відпускних, нарахованих у січні 2009 р. (Лист Міністерства праці та соціальної політики України, Державного центру зайнятості від 16.02.2009р. №ДЦ-03-1068/0/6-09)

25

18.

Надання допомоги з тимчасової втрати працездатності (Лист Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності України від 28.01.2009 р. №04-06/І-4з-17)

25 - 26

19.

Щодо строків виконання платіжних доручень клієнтів (Лист Національного банку України від 05.03.2009 р. № 25-113/592-3302)

26

20.

Визначення місцезнаходження юридичної особи (Лист Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.11.2008 р. № 9392)

27

21.

Скасування тимчасової надбавки (Лист Державної митної служби України від 24.03.2009 р. №11/1-10.21/2619-ЕП (Витяг))

28

22.

Застосування пільги в обкладенні ввізним митом раніше вивезеного транспортного засобу при поверненні його на митну територію України (Лист Державної митної служби України від 27.01.2009 р. № 11/2-15/665-ЕП)

28 - 29

23.

Порядок застосування окремих положень Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності (Роз'яснення затверджено рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.02.2009 р. № 237 від 17.02.2009 р. № 3)

29 - 31



  1. Щодо посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат


Закон України від 19.02.2009 р. №1027-VI


В умовах зростання заборгованості із заробітної плати, що триває, Верховна Рада посилює відпо­відальність посадових осіб за такі правопорушення (злочини).

По-перше, у два рази збільшено розмір адмінштрафу, що накладається на посадових осіб (або фізосіб-підприємців) за порушення встановлених термінів виплат зарплат, пенсій, стипендій. Тепер цей розмір ста­новить від 510 до 1700 грн. Зауважимо, що в ч. 1 ст. 41 КпАП ідеться також про будь-які «інші порушення вимог законодавства про працю». Відповідно ана­логічний розмір адмінштрафів застосовуватиметься і за такі «інші» правопорушення (наприклад, непроведення індексації доходів громадян).

По-друге, істотно збільшено розмір адмінштрафу за невиконання законних вимог інспекторів праці про усунення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування або створення перешкод для діяльності цих органів. Тепер він складає від 850 до 1700 грн. (раніше до 238 грн.).

По-третє, посилено кримінальну відпо­відальність за безпідставну затримку виплати зарплат (стипендії, пенсії, іншої виплати гро­мадянам) більше ніж на один місяць, учинену умисно керівником підприємства або фізособою-підприємцем (раніше підприємця не було назва­но як суб'єкта такого злочину). За це загрожує штраф від 8500 до 17000 грн. або виправні роботи строком до двох років, або позбавлення волі строком до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років. Нецільове витрачання коштів, призначених для таких ви­плат, карається штрафом від 17000 до 25500 грн. або обмеженням волі строком до трьох років, або позбавленням волі строком до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком до трьох років.

  1. Щодо правомірності застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій


Лист Державної податкової адміністрації України від 03.03.2009 р. № 4364/7/23-7017/159 (Витяг)

Державна податкова адміністрація України на запити регіональних державних податкових ад­міністрацій щодо правомірності застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій, передбачених статтею 20 та 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчуван­ня та послуг» повідомляє.

Пунктом 12 статті 3 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, гро­мадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями (далі - Закон № 265), передба­чено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням пла­тіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодав­ством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати про­даж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону № 265 передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юри­дичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визна­ченому відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ве­деться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподат­ковуються за правилами, що не передбачають ве­дення обліку придбаних або проданих товарів.

При цьому необхідно враховувати, що відповід­но до Указу Президента України від 03.07.98 р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємни­цтва», із змінами та доповненнями, платники єди­ного податку - юридичні особи ведуть податковий облік за тими податками, платниками яких вони є згідно з цим Указом. Суб'єкт малого підприємни­цтва - юридична особа зобов'язана вести Книгу обліку доходів та витрат і касову книгу.

Форму Книги обліку доходів і витрат суб'єкта малого підприємництва - юридичної особи та По­рядок її ведення затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 13.10.98 р. № 477, який зареєстровано в Міністерстві юсти­ції України 27.10.98 р. за № 689/3129 (із змінами та доповненнями).

Форма Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - суб'єкти підприємницької ді­яльності, визначена Інструкцією про прибутко­вий податок з громадян, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 21.04.93 р. № 12, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за № 64 (із змінами та доповненнями).

Роз'яснення щодо ведення обліку доходів та ви­трат фізичними особами - суб'єктами підпри­ємницької діяльності та сплати ними фіксованого податку надано листом ДПА України від 30.08.01 р. № 11741/7/17-0517.

Порядок ведення Книги обліку доходів та витрат громадян - суб'єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгів­лі) (форма № 10) визначено у листі Державної податкової адміністрації України від 05.11.97 р. № 17-011/10-8886 та у постанові Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1269.

Пунктом 8 наказу Державної податкової адміні­страції України від 29.10.99 р. № 599 «Про за­твердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 02.11.99 р. за № 752/4045, передбачено, що для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і ви­трат згідно із додатком 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 р. за № 64. При цьому обов'язковому заповненню під­лягають лише графи «період обліку», «витрати на виробництво продукції», «сума виручки (доходу)», «чистий дохід».

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України від 16.07.99 р. № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим ви­дом обліку, який ведеться підприємством. Фінан­сова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунту­ються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1, З і 5 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господар­ських операцій є первинні документи, які фіксу­ють факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть скла­датися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бух­галтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам син­тетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Статтею 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалеж­но від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

До документів, що є підставою для оприбутку­вання товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі докумен­ти є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку.

Згідно із статтею 20 Закону № 265 до суб'єктів під­приємницької діяльності, що здійснюють реаліза­цію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих то­варів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами статті 21 Закону № 265 встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих то­варів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказане, Державна податкова адміністрація України зазначає про втрату чинності листів ДПА України від 21.02.02 р. № 3187/7/23-3117 стосовно обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та від 14.07.03 р. № 10974/7/23-2117 про надання роз'яснення (щодо РРО).

  1. Щодо застосування штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість


Лист Державної податкової адміністрації України від 14.01.2009 р. № 513/7/16-1517-08


Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо застосування штрафних санкцій за неподання декларацій з податку на додану вартість суб'єктом господарювання - фізичною особою, платником єдиного податку, яка не подала до податкового органу заяву про реєстрацію та не зареєструвалася платником податку на додану вартість після перевищення ним граничного обсягу (500 тис. грн.) виручки від реалізації товарів (послуг), і повідомляє.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Подання податкової декларації з податку на додану вартість передбачено пунктом 4.1 статті 4 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181).

Порядок заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 р. N 166 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.99 р. за N 250/2054 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 4.1 Порядку декларація подається платником у визначений у пункті 2.6 Порядку строк до підрозділу державної податкової інспекції (адміністрації), яким здійснюється приймання звітності, для реєстрації. Декларація подається платником незалежно від того, виникло у звітному (податковому) періоді в нього податкове зобов'язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово-господарської діяльності платника податку.

Особа, яка перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, установленого статтею 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (у редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 746) (далі - Указ), зобов'язана зареєструватися платником податку на додану вартість.

Порядок реєстрації платником податку на додану вартість та терміни подання заяви щодо такої реєстрації встановлені пунктом 9.4 статті 9 Закону та Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість (затверджене наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року N 79 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429 (із змінами і доповненнями)).

Крім того, роз'яснення щодо особливостей реєстрації платником податку на додану вартість фізичних осіб - підприємців надані листом Державної податкової адміністрації України від 12.01.2009 р. N 288/7/17-0417.

Реєстрація платником податку на додану вартість особи, яка, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування та сплачуючи єдиний податок, перевищила обмеження щодо обсягу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, здійснюється на підставі заяви, яка повинна бути подана такою особою до органу державної податкової служби не пізніше:

• ніж за п'ятнадцять днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу), у якому відбулося перевищення, якщо перевищення відбулося у першому або другому місяці звітного періоду (кварталу);

• двадцятого календарного дня після закінчення звітного періоду (кварталу), у якому відбулося перевищення, якщо перевищення відбулося у третьому місяці звітного періоду (кварталу).

Відповідно до пункту 9.4 статті 9 Закону особа, що не надсилає таку заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства здійснюється у розмірах, визначених статтею 17 Закону N 2181, та у порядку згідно з Інструкцією про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 17 березня 2001 року N 110, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. за N 268/5459).

Відповідно до підпункту 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Враховуючи зазначене, а також те, що до дати реєстрації платником податку на додану вартість особа (у тому числі і несвоєчасної реєстрації) не має права на подання податкової декларації, то штрафні санкції, передбачені підпунктом 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону N 2181 за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість фізичною особою - підприємцем, який не подав до органу податкової служби заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість, не застосовуються.