Огляд новин законодавства

Вид материала

Содержание

Перелік питань та відповідей щодо подання податкової звітності та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних в електронно
Щодо деяких питань оподаткування
Коментарі аудиторів
Коментарі аудиторів

Подобный материал:

1 2 3

Вих. № 30/11 від 30.11.2007 р.

ОГЛЯД НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА

З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до Вашої уваги огляд новин законодавства за листопад 2007 року.

Зміст

	Подання податкової звітності та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді (Лист Державної податкової адміністрації України від 01.11.2007 р. № 22318/7/31-1017 (витяг))	3-7
	Окремі питання справляння податку на додану вартість (Лист Державної податкової адміністрації України від 07.11.2007р. №22703/7/16-1117 (витяг))	8-15
	Виправлення помилок з ПДВ у декларації та штраф 5% (Лист Державної податкової адміністрації у м.Києві від 02.10.2007 р. №919/10/31-606)	15-16
	Оподаткування прибутку від діяльності, що патентується, та зміни балансової вартості групи 2 ОФ при викраденні автомобіля (Лист Державної податкової адміністрації України від 02.10.2007р. №12000/5/15-0215 (витяг))	16-17
	Оподаткування доходів фізичних осіб – нерезидентів (Лист Державної податкової адміністрації України від 01.10.2007 р. №11925/5/17-0716 (витяг))	17-19
	Включення до валових витрат витрат на виправлення браку та на професійну підготовку (Лист Державної податкової адміністрації України від 03.10.2007 р. №4819/Г/15-0214)	19-21
	Деякі питання оподаткування (Лист Державної податкової адміністрації України від 03.10.2007 р. №4820/А/15-0214 (витяг))	21-23
	Застосування Положення про порядок розрахунку податкових різниць за даними бухгалтерського обліку (Лист Міністерства фінансів України від 18.10.2007 р. №31-34010-10/23-6668/6492)	23-25
	Індексація збору за забруднення навколишнього природного середовища (Постанова Кабінету Міністрів України від 14.11.2007р. №1317)	25-26
	Облік довіреностей (Лист Міністерства фінансів України від 22.10.2007 р. №31-34000-10-10/21625)	26-27
	Служебные командировки (Письмо Министерства труда и социальной политики Украины от 05.10.2007 г. №327/13/116-07)	27-28
	Премирования работников (Письмо Министерства труда и социальной политики Украины от 01.10.2007 г. №700/13/84-07)	28-29
	Дотації на працевлаштування безробітних (Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 17.10.07 р. №563)	30
	Применение ставок страховых взносов в Фонд (Письмо Исполнительной дирекции Фонда социального страхования по временной потере трудоспособности от 02.10.2007г. №02-13/Н-1813-281 (извлечение))	30-32

Щодо подання податкової звітності та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді

Лист Державної податкової адміністрації України від 01.11.2007 р. № 22318/7/31-1017 (витяг)

Перелік питань та відповідей щодо подання податкової звітності та реєстрів отриманих і виданих податкових накладних в електронному вигляді

Питання: Кількість суб'єктів господарювання, які переходять на електронну звітність, постійно зростає. Враховуючи те, що модернізація органів державної податкової служби є одним з пріоритетних напрямів її розвитку, зокрема в частині застосування електронного цифрового підпису, чи можна сьогодні говорити про дату остаточного запровадження електронної звітності?

Відповідь: Наказом ДПА України від 17.10.2007 р. №587 "Про подання податкової звітності" вводиться в дію Інструкція щодо підготовки і подання податкових документів засобами телекомунікаційного зв'язку, Порядок вирішення спірних питань між ДПІ та Платником податків, пов'язаних з автентичністю податкових документів в електронному вигляді, та Типова форма договору про визнання електронних документів. Цей наказ погоджений Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерством фінансів України та Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України. Після реєстрації Міністерством юстиції України наказ буде опублікований на веб-сайті ДПА України та створить передумови щодо введення в промислову експлуатацію системи подання податкової звітності та інших документів в електронній формі з використанням посилених сертифікатів відкритих ключів та надійних засобів електронного цифрового підпису.

Це як заключний момент в цілому ланцюгу заходів стосовно організації та впровадження системи подання та приймання податкової звітності платників податків та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді.

В країні створена мережа центрів сертифікації ключів, ДПА України розроблений формат (стандарт) електронного документа звітності платників податків та затверджений наказом ДПА України від 03.05.2006 р. №242, розроблене програмне забезпечення щодо подання та приймання такої звітності, проведений пілотний проект з приймання податкової звітності з використанням електронного підпису, існує конкуренція між суб'єктами інформаційних відносин, які створюють власні програмні продукти для платників податків.

Питання: Чи можливо сформувати звіт у затвердженому ДПА України форматі, якщо підприємство користується бухгалтерською програмою "1С-Бухгалтерія"? Що ще необхідно для подання звітності в електронному вигляді?

Відповідь: Так, ДПА України проводила переговори з провідними фірмами - розробниками найпоширеніших програмних продуктів ведення бухгалтерського обліку стосовно доопрацювання режимом формування податкової звітності в затвердженому ДПА України форматі. Починаючи з 2007 року у типовій конфігурації компанії 1С даний режим реалізований.

Тобто для подання звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку для платників, які користуються програмним комплексом 1С, необхідно:

• отримати у центрах сертифікації ключів засоби електронного цифрового підпису;

• скопіювати із сайта ДПА України безкоштовний модуль для накладання ЕЦП та відправки до ОДПС документів податкової звітності.

Питання: Який порядок подання юридичними особами та приватними підприємцями декларації про доходи засобами Інтернету?

Відповідь: <...> Процес передачі звітності в електронному вигляді є корисним як для органів ДПС України, так і для платників. З одного боку, органи ДПС отримують звітні документи від платників податків, практично не витрачаючи часу на їх занесення до електронних бази даних.

З другого боку, і платники податків зацікавлені в процесі подачі звітності в електронному вигляді. Звітність до податкових органів може бути передана безпосередньо з робочого місця, що знаходиться у офісі платника, без черг, без труднощів, що пов'язані з передачею звітності у дні її масового подання, податкова звітність автоматично перевіряється на наявність у звітних документах помилок, що дає платнику можливість виявляти і виправляти помилки самостійно, до подачі звітних документів до податкових інспекцій. Для таких перевірок у системах підготовки звітності закладені спеціальні алгоритми. Відпадає потреба також і в самих бланках звітності.

Для подання податкової звітності в електронному вигляді до органів ДПС України платникам податків необхідно:

1. Звернутись до державної податкової інспекції за місцем реєстрації або для фізичних осіб за місцем проживання.

2. У районній ДПІ заключити Договір про визнання електронних документів.

3. Отримати в будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів ЕЦП посадових осіб підприємства, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та посилений сертифікат відкритого ключа електронної печатки підприємства. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем електронного цифрового підпису.

4. Надати до ДПІ паперові та електронні копії сертифікатів відкритих ключів посадових осіб платника податків та електронної печатки.

5. Придбати програмне забезпечення для формування та передачі податкової звітності до органів ДПС України.

Для поліпшення сервісного обслуговування платників податків на стадії підготовки та передачі податкової звітності та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних у електронному вигляді ДПА України розроблено та розповсюджується безкоштовне програмне забезпечення.

Інформація для платників податків щодо подання звітності в електронному вигляді розміщена на інформаційних стендах в кожній державній податковій інспекції, а також платник може її отримати у банері "Платникам податків про електронну звітність" на веб-сайті ДПА України. Крім того у тому ж банері знаходиться і Реєстр форм звітних документів платників податків - юридичних та фізичних осіб для занесення до електронної бази звітних документів ДПА України.

...

Питання: З метою вдосконалення податкової системи України суттєву роль у проекті Податкового кодексу відведено впровадженню та розповсюдженню електронної форми звітності. Проте така форма звітності на сьогодні вже існує. Які функції та завдання виконує сьогодні Департамент інформатизації процесів оподаткування ДПА України в цьому напрямку?

Відповідь: З метою практичного впровадження автоматизації процесів адміністрування податку на додану вартість фахівцями податкової служби розроблено програмне забезпечення для платників податків з формування та подання до органів ДПС податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді. Також розроблено та протестовано програмне забезпечення підсистеми "Співставлення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних платника податків та його контрагентів" інформаційно-аналітичної системи ДПС. Розроблено та направлено органам ДПС новий модуль накладання електронного цифрового підпису та шифрування файлів податкової звітності.

Програмне забезпечення для формування податкової звітності безкоштовно передається платнику у податковій інспекції за місцем перебування на податковому обліку. Також платник може його отримати на веб-сайті ДПА України.

Крім того, фахівці органів ДПС надають необхідну допомогу платникам - проводять консультації з питань практичного впровадження і використання електронної звітності, обговорюють проблемні питання під час засідань "за круглим столом", на засіданнях робочих груп при податкових інспекціях.

Наказом ДПА України від 3 травня 2006 р. N 242 "Про затвердження формату (стандарту) електронного документа звітності платників податків" затверджено формат (стандарт) електронного документа звітності платників податків на основі специфікації eXtensible Markup Language (XML).

...

Питання: В чому полягає перевага для платників податків при застосуванні електронної форми звітності?

Відповідь: Впровадження автоматизованої системи подання податкової звітності та реєстрів податкових накладних в електронному вигляді має наступні переваги перед існуючою системою:

• приведення до єдиних стандартів документообігу в органах ДПС і платників податків щодо ведення обліку податкових накладних, реєстру отриманих і виданих податкових накладних та податкової декларації з ПДВ при одночасному здійсненні оподатковуваних та неоподатковуваних ПДВ операцій;

• автоматизація та упорядкування документообігу при нарахуванні ПДВ по операціях з основними фондами (придбання, продаж, ліквідація);

• упорядкування податкового обліку по операціях з придбання товарів та послуг у нерезидентів;

• автоматизована обробка та аналіз реєстру отриманих і виданих податкових накладних в єдиній базі даних, обмеження та контроль доступу до реєстру, що не дасть можливості зловживання протизаконними схемами відшкодовування коштів ПДВ з державного бюджету;

• вилучення необгрунтованих виїзних перевірок;

• перехід від адміністративного до функціонального методу управління процесами оподаткування.

Питання: Подання податкової звітності в електронному вигляді - це є добровільною справою чи обов'язком для платників податків?

Відповідь: Податкові органи надають можливість платникам податків, а не зобов'язують їх надсилати податкову звітність в електронному вигляді. Якщо платник не має можливості або бажання надсилати звітність в електронному вигляді, він може так само, як і сьогодні, подавати її до органів ДПС у паперовому вигляді.

Питання: У разі подання звітності в електронному вигляді чи є обов'язковим її подання на традиційному паперовому носії?

Відповідь: Платник податків не зобов'язаний надавати податкову звітність до ДПІ в паперовому вигляді, у разі якщо її було надіслано до ДПІ в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, з урахуванням вимог до Закону України "Про електронний цифровий підпис" (від 22 травня 2003 року N 852-IV) та Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (від 22 травня 2003 року N 851-IV).

Питання: Як забезпечується конфіденційність та цілісність інформації?

Відповідь: Відповідно до вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис" (від 22 травня 2003 року N 852-IV) електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису та під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису. Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Таким чином, використання надійних засобів ЕЦП (тобто засобів електронного цифрового підпису, які мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації) та посилених сертифікатів відкритих ключів (сертифікатів ключів, які відповідають вимогам законодавства України та видані акредитованим центром сертифікації ключів, засвідчувальним центром або центральним засвідчувальним органом) та застосування криптографічних механізмів шифрування даних, що передаються, є необхідними та достатніми умовами забезпечення конфіденційності та цілісності інформації підсистеми подання податкової звітності в електронному вигляді.

...

Питання: Який стан та динаміка впровадження системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних в електронному вигляді?

Відповідь: Інформація щодо впровадження системи приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних щотижнево оновлюється та знаходиться на офіційному сайті ДПА України за адресою: ov.ua/page.php3.pdv

Питання: Як подавати звітність у електронному вигляді до податкових органів компаніям, які не користуються програмами "1С-Бухгалтерія", "Бест-Звіт", "Парус", а використовують власні програмні продукти?

Відповідь: З метою врегулювання питання з платниками, які використовують власні програмні продукти та потребують індивідуального підходу в роботі, Державна податкова адміністрація України готова до співробітництва щодо доопрацювання і випробування програмного забезпечення даних компаній на предмет відповідності сформованих електронних файлів податкової звітності та реєстрів податкових накладних затвердженому ДПА України формату.

Питання: Викликає занепокоєння необхідність надання інформації з реєстрів отриманих та виданих податкових накладних. Як вирішено питання збереження таємниці посадовими особами органів ДПС?

Відповідь: До обов'язків і відповідальності посадових осіб органів державної податкової служби належить обов'язок дотримувати комерційної та службової таємниці (ст. 13 Закону України "Про державну податкову службу в Україні"). Крім того, забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах здійснюється за правилами, затвердженими постановою КМУ від 29 березня 2006 року N 373 "Про затвердження Правил забезпечення захисту інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах".

Щодо окремих питань справляння податку на додану вартість

Лист Державної податкової адміністрації України від 07.11.2007р. №22703/7/16-1117 (витяг)

Державна податкова адміністрація України надсилає для відома та використання в роботі відповіді з окремих питань справляння податку на додану вартість, що найчастіше надходять від платників податку та працівників органів державної податкової служби.

Відповіді
з окремих питань справляння податку на додану вартість

I. Загальні питання

1. Який порядок оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання від нерезидента послуг з технічної підтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через засоби Інтернет чи засобами телефонного зв'язку?

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з поставки послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Порядок визначення місця поставки послуг наведено у пункті 6.5 статті 6 зазначеного Закону.

Зокрема, місцем поставки послуги, яка надається нерезидентом, є місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента (підпункт "а" пункту 6.5 статті 6 Закону).

Відповідно до підпункту "г" пункту 10.1 статті 10 Закону особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, при наданні послуг нерезидентом є його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.

Крім цього, для операцій особливого виду, зокрема, при поставці товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, підпунктом 2.3.3 пункту 2.3 статті 2 Закону визначено окремий порядок реєстрації платником податку на додану вартість.

Зокрема, особа, яка здійснює поставку товарів (послуг) на митній території України з використанням глобальної або локальних комп'ютерних мереж, визнається платником податку на додану вартість і підлягає відповідній реєстрації.

При цьому особа-нерезидент може здійснювати таку діяльність тільки через своє постійне представництво, зареєстроване на території України.

Відповідно до пункту 9.6 статті 9 Закону заява про реєстрацію подається (надсилається) податковому органу не пізніше ніж за двадцять календарних днів до початку здійснення таких операцій.

Враховуючи зазначене, операції з отримання від нерезидента послуг з технічної підтримки програмного забезпечення, які надаються нерезидентом через засоби Інтернет чи засобами телефонного зв'язку, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість і оподатковуються на загальних підставах.

Для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України відповідно до абзацу другого пункту 4.3 статті 4 Закону, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

2. Платник безкоштовно отримав від нерезидента товар. Який порядок формування податкового кредиту? Чи включаються до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені при розмитненні такого товару?

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, оскільки при безоплатному отриманні імпортованих товарів відсутній факт придбання товарів, як це передбачено у підпункті 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, право на податковий кредит по таких імпортних товарах у платника відсутнє.

3. Як визначається частка податку на додану вартість для включення до податкового кредиту при здійсненні оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій? Чи враховуються податкові зобов'язання, нараховані при імпорті (ввезенні) товарів?

Відповідно до підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Розподіл зазначених сум податку на додану вартість відбувається відповідно до коефіцієнта, який визначається як відношення обсягу операцій, оподатковуваних за ставкою 20 % та 0 % у загальному обсязі поставки товарів (робіт) у поточному звітному періоді (без врахування податку на додану вартість).

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 9 липня 1997 року за N 250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15 червня 2005 року N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30 червня 2005 р. за N 702/10982), при визначенні загального обсягу оподатковуваних операцій звітного періоду враховуються обсяги операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків (крім імпорту товарів), за нульовою ставкою та операції, які звільнені від оподаткування (статті 5, 11 Закону, інші нормативно-правові акти).

При визначенні обсягу поставки за звітний (податковий) період враховується значення терміну "поставка товарів (послуг)" відповідно до вимог пункту 1.4 статті 1 Закону про ПДВ.

Враховуючи зазначене, при розрахунку частки податку на додану вартість для включення до податкового кредиту при здійсненні одночасно оподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій обсяги імпорту товарів на митну територію України не включаються ні до обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, ні до загального обсягу поставки товарів (робіт).

4. Чи формується податковий кредит по придбаному обладнанню, яке надано в оренду?

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи те, що надання послуг з оренди обладнання є оподатковуваною операцією у межах господарської діяльності платника податку, то суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) при придбанні обладнання з метою передачі його в оперативну оренду, можуть бути включені до складу податкового кредиту у загальновстановленому порядку.

При цьому, слід враховувати, що при визначенні бази оподаткування податком на додану вартість при наданні послуг з оренди слід керуватися вимогами пункту 4.1 статті 4 Закону, згідно з якими база оподаткування операції з поставки (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

7. Чи можливе подання уточнюючих розрахунків після скасування реєстрації платником податку на додану вартість і переходу на спрощену систему оподаткування за ставкою 10 відсотків?

Відповідно до пункту 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Мін'юсті України 9 липня 1997 року за N 250/2054 (у редакції наказу ДПА України від 15 червня 2005 року N 213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30 червня 2005 р. за N 702/10982), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону N 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

Вказаний розрахунок може не подаватися платником, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі декларації за будь-який наступний звітний (податковий) період (з урахуванням зазначених строків давності та положень пункту 17.2 Закону N 2181), протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Такий спосіб самостійного виправлення платником помилки може бути застосований у разі виправлення у декларації звітного (податкового) періоду помилок лише однієї раніше поданої декларації.

Враховуючи зазначене, а також те, що платник податку на додану вартість при переході на спрощену систему оподаткування зі сплатою єдиного податку за ставкою 10 відсотків виключається із Реєстру платників податку на додану вартість, то у такого суб'єкта господарювання відсутні підстави для подання уточнюючого розрахунку за період, у якому він був платником податку на додану вартість.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі анулювання реєстрації платник податку позбавляється права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування, але у строки, визначені законом, є зобов'язаним погасити суму податкових зобов'язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату сплати такої суми податку, чи ні.

У разі якщо за наслідками останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим Законом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні. Це правило не поширюється на осіб, зазначених у підпункті "в" цього пункту.

12. Який порядок заповнення нової форми розрахунку коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість?

Наказом Державної податкової адміністрації України від 20.08.2007 N 498 "Про внесення змін до наказу ДПА України від 30.05.97 N 166", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.09.2007 за N 1045/14312, з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість та відшкодування його із бюджету шляхом співставлення даних податкового обліку у продавця та покупця викладено в новій редакції додаток 1 до податкової декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 5.6 та 5.8 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" у разі коригування податкових зобов'язань попередніх звітних періодів (заповнення рядка 8 Декларації) та коригування податкового кредиту за попередні звітні періоди (заповнення рядка 16 Декларації) обов'язковим є подання додатка 1 до податкової декларації "Розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість".

На відміну від раніше діючої нова форма розрахунку коригування конкретизує показники в разі проведення коригування на підставі п. 4.5 Закону, тобто в разі зміни суми компенсації вартості поставлених товарів (послуг). Для коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту за наявності таких підстав передбачені колонки 2 - 7.

14. Особливості визначення податкового кредиту з податку на додану вартість при імпорті товарів та податкових зобов'язань при їх подальшій поставці.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону про ПДВ для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7.

Згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону про ПДВ база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), що включаються до ціни товарів (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Аналогічно цьому відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону про ПДВ для товарів, які імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

Відповідно до підпункту 1.20.5 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у разі коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання.

Таким чином, оскільки ціна імпортованого товару з метою обчислення ПДВ регулюється нормами Закону про ПДВ та митного законодавства, встановлюється у розмірі договірної (контрактної) вартості такого товару, але не менше митної вартості, з урахуванням зазначених вище витрат та податків, зборів (обов'язкових платежів), в тому числі акцизних зборів, ввізного мита, що включаються у ціну товарів згідно з законами України з питань оподаткування, то сплачений при імпорті товарів ПДВ, обчислений у відповідності до вимог податкового і митного законодавства, включається до складу податкового кредиту платника податку за умови використання імпортованих товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При подальшій реалізації імпортного товару податкові зобов'язання визначатимуться за правилами, встановленими пунктом 4.1 статті 4 Закону, а саме, у разі, якщо його договірна (контрактна) вартість буде нижче за звичайну ціну (митну вартість), база оподаткування такої операції розраховуватиметься виходячи з рівня звичайної ціни, але не нижче митної вартості.

Крім того, слід враховувати, що платник може отримувати окремі додаткові послуги, спрямовані на забезпечення продажу товару: передпродажна підготовка товару, його зберігання, в тому числі і в орендованих приміщеннях, охорона, навантаження, розвантаження, транспортування, адміністративні витрати тощо.

Якщо витрати, понесені в зв'язку з отриманням таких послуг, при подальшому продажу товару до складу його вартості не включаються, то, відповідно, і не можна вважати ці послуги такими, що приймають участь в оподатковуваних операціях, а тому суми ПДВ, нараховані (сплачені) в складі вартості таких послуг, до складу податкового кредиту включатися не повинні.

16. У яких випадках платник може застосовувати касовий метод податкового обліку податку на додану вартість?

Відповідно до підпункту 7.3.9 пункту 7.3 статті 7 Закону особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки менше 300 тис. грн. (без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку.

Якщо зазначений вибір здійснюється під час реєстрації такої особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з моменту такої реєстрації і не може бути змінений до кінця року, протягом якого відбулася така реєстрація.

Якщо зазначений вибір здійснюється протягом будь-якого часу після реєстрації особи як платника цього податку, касовий метод починає застосовуватися з податкового періоду, наступного за податковим періодом, в якому був зроблений такий вибір, і не може бути змінений протягом наступних дванадцяти місячних (чотирьох квартальних) податкових періодів.

Застосування касового методу зупиняється з податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого платник податку приймає самостійне рішення про перехід до загальних правил визначення дати виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту (методу нарахувань) чи досягає 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.

Платник податку має право самостійно відмовитися від касового методу по закінченню мінімального строку перебування на касовому методі шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу за місцем податкової реєстрації.

При досягненні 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій, платник податку зобов'язаний відмовитися від касового методу шляхом надіслання відповідної заяви на адресу податкового органу, в якому він є зареєстрованим як платник податку, разом з податковою декларацією з податку на додану вартість за результатами звітного (податкового) періоду, у якому було досягнуто 300 тис. грн. обсягу оподатковуваних операцій.

У разі неподання платником податку такої заяви у встановлені строки, податковий орган повинен перерахувати суму податкових зобов'язань та податкового кредиту такого платника податку починаючи з податкового періоду, на який припадає гранична дата подання його заяви про відмову від касового методу, а платник податку позбавляється права використання касового методу протягом наступних 36 податкових місяців.

Щодо виправлення помилок з ПДВ у декларації та штраф 5%

Лист Державної податкової адміністрації у м.Києві від 02.10.2007 р. №919/10/31-606

ДПА у м. Києві розглянула лист і повідомляє.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІИ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», із змінами і доповненнями (далі - Закон №2181), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст.15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Крім цього, згідно з п.17.2 ст.17 Закону № 2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом ДПАУ від 30.05.97 р. № 166 (далі - Порядок №166).

Виправлення самостійно виявлених помилок, допущених у раніше наданих деклараціях з ПДВ, здійснюється за правилами, установленими п.4.4 Порядку № 166.

Так, одним із можливих способів такого виправлення (яким скористалося підприємство) є відображення відповідних показників у поточній податковій декларації у спеціально передбачених для цього рядках:

- у рядку 8.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового зобов'язання в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації;

- у рядку 16.1 відображається сума податку, яка збільшує або зменшує суму податкового кредиту в результаті самостійного виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації.

Значення рядків 8.1 та 16.1 враховуються при визначенні значення рядка 18 декларації та рядків 20 чи 21 декларації (залежно від того, негативне чи позитивне значення має різниця між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту звітного періоду).

При цьому загальна сума помилки, тобто різниця рядків 8.1 і 16.1 декларації з ПДВ, відображається в рядках:

- 28.2 - якщо різниця має позитивне значення;

- 28.3 - якщо різниця має від'ємне значення. Сума штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми недоплати зазначається в рядку 28 декларації.

Таким чином, з огляду на викладене вище та враховуючи, що діючим законодавством не передбачено перенесення значення рядка 28 до будь-якого іншого рядка декларації або додатка до неї, то штраф у розмірі 5% від суми недоплати має бути сплачено за строком сплати поточних податкових зобов'язань, установлених пп.5.3.1 ст.5 Закону № 2181.

Щодо оподаткування прибутку від діяльності, що патентується, та зміни балансової вартості групи 2 ОФ при викраденні автомобіля

Лист Державної податкової адміністрації України від 02.10.2007р. №12000/5/15-0215 (витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.

1. Відповідно до п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий облік:

- валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню;

- валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності;

- балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (далі - запаси), які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону, для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

- амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню.

Податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

Якщо підприємство отримує безповоротну фінансову допомогу, яка відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону включається до складу валових доходів, то така допомога відноситься до доходів, які отримані від здійснення діяльності, що не підлягає патентуванню, і відповідно при оподаткуванні не зменшується на вартість придбаних торгових патентів.

«...»

3. Відповідно до підпункту 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону у разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів з обставин загрози чи неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, в якому виникають такі обставини, не змінює балансову вартість груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.

Отже, якщо у підприємства було викрадено в І кварталі 2007 року автомобіль, який рахувався у складі основних фондів групи 2, то відповідно до п.п. 8.4.8 п. 8.4 ст. 8 Закону балансова вартість групи 2 основних фондів не змінюється.

«...»

Щодо оподаткування доходів фізичних осіб - нерезидентів

Лист Державної податкової адміністрації України від 01.10.2007 р. №11925/5/17-0716 (витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> з питань оподаткування доходів фізичних осіб і в межах своєї компетенції повідомляє.

Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі- Закон) фізична особа - нерезидент - це фізична особа, яка не є резидентом України (п.п. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1). Статтею 2 Закону встановлено, що нерезиденти поряд з резидентами є платниками податку з доходів, одержуваних з джерел походженням з України.

Згідно із п. 1.1 та 1.3 «д» ст. 1 Закону заробітна плата - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця. Також для цілей цього Закону під терміном «заробітна плата» розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Статтею 8 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудові відносини іноземних громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях України, регулюються законодавством держави, в якій здійснене працевлаштування (наймання) працівника, та міжнародними договорами України.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 листопада 1999 р. №2028 «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні» підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання та іноземні суб'єкти господарської діяльності, що діють на території України (роботодавці), можуть використовувати працю іноземців лише за наявності у них дозволів на працевлаштування, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України. Оформлення іноземцями та особами без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.11.99 р. №2028 «Про затвердження Порядку оформлення іноземцям та особам без громадянства дозволу на працевлаштування в Україні».

Наказом ДПА України від 05.10.2004 р. № 581 для забезпечення виконання норм Закону впорядковано діяльність працедавців щодо працевлаштування іноземців та осіб без громадянства та затверджено примірні форми Заяви фізичної особи - іноземця про самостійне визначення резидентського статусу та Повідомлення працедавця про самостійне визначення резидентського статусу фізичною особою - іноземцем.

Після видачі податковим органом Довідки, передбаченої наказом ДПА України № 581, іноземець набуває статусу податкового резидента України, і доходи, одержані ним від працедавця за виконання трудової функції (заробітна плата), оподатковуються у загальному порядку, встановленому Законом за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (13 % на період 2004 - 2006 роки, 15 % - з 01.01.2007р.).

Що стосується можливості працювати в Україні іноземцям та особам без громадянства на підставі цивільно-правових договорів, зокрема, за договорами підряду, то чинним законодавством України не передбачено отримання дозволу на працевлаштування в Україні іноземними фізичними особами, які оформили свої правовідносини на підставі цивільно-правових угод (договорів).

Спеціальною нормою Закону, яка регулює оподаткування доходів нерезидентів, є п. 9.11 ст. 9, згідно з яким доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

Ставки оподаткування встановлено окремою спеціальною статтею 7 Закону, а загальний порядок оподаткування доходів встановлено статтею 8, порядки оподаткування окремих видів доходів визначені окремими статтями, тому поняття «порядок оподаткування» і «ставки оподаткування» не с тотожними. В зв'язку з цим під «особливостями» окремих норм цього Закону щодо нерезидентів слід розуміти «ставки оподаткування», спеціально встановлені для оподаткування доходів нерезидентів пунктом 7.3 статті 7 Закону (подвійна ставка податку до встановленої у п. 7.1 ст. 7 Закону: у 2007 році - ЗО %). Даний висновок підтверджено листом Мін'юсту України від 12.04.2007 р. № 20-35-59.

Отже, доходи нерезидентів, одержувані за цивільно-правовими договорами, зокрема, від виконання договорів підряду, від надання в оренду рухомого чи нерухомого майна, від продажу нерухомого майна, а також доходи у вигляді інвестиційного прибутку та вартості об'єктів спадщини підлягають оподаткуванню згідно з порядками (правилами), встановленими відповідними статтями Закону, та за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону (26 % - на період 2004 - 2006 рр., 30% з 01.01.2007 р.).

Щодо включення до валових витрат витрат на виправлення браку та на професійну підготовку

Лист Державної податкової адміністрації України від 03.10.2007 р. №4819/Г/15-0214

Державна податкова адміністрація України розглянула <...> лист <...> і повідомляє.

1. Пунктом 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п. 5.1 ст. 5 Закону).

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Крім цього, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону зазначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Витрати на виправлення технічно неминучого браку в межах установлених норм включаються до складу валових витрат на підставі п.п. 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.97 р. №283/97-ВР (далі - Закон).

2. На підставі п.п. 5.2.1 Закону витрати на виготовлення технічно неминучого браку понад установлені норми можна включити до валових витрат, враховуючи, що після виправлення цей виріб можна продати і вважати витраченими на цілі, пов'язані з господарською діяльністю відповідно до підпункту 1.32 ст. 1 Закону.

Отже, додаткові витрати на виправлення недоліків наднормативного браку, як не пов'язані з господарською діяльністю, не включаються до валових витрат.

3. Відповідно до п.п. 5.4.2 Закону до валових витрат включаються витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем такого платника податку фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, в українських закладах освіти, за винятком фізичних осіб, пов'язаних з таким платником податку. Порядок професійної підготовки і перепідготовки та розміри витрат на такі цілі встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Під основною діяльністю розуміється діяльність платника податку, визначена у його статутних документах, яка є регулярною і постійною протягом календарного року, на який припадає звітний період. Критерії віднесення діяльності до основної встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Обов'язки з доведення зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку покладаються на такого платника податку.

У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку витрат на цілі, обумовлені цим підпунктом, з основною діяльністю платника податку такі податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства України у справах науки і технологій, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом.

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) відповідно до підпункту 11.2.1 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). <…>

Blog

Огляд новин законодавства

Содержание