Огляд новин законодавства

Вид материалаЗакон

Содержание


Лист Державної податкової адміністрації України від 27.04.2011 р. № 11953/7/15-0317
Письмо Министерства финансов Украины от 18.05.2011 г. № 31-07250-03-21/12670
Лист Державної податкової адміністрації України від 27.05.2011 р. № 100011/6/15-0315
Лист Державної податкової адміністрації України від 21.06.2011 р. № 17139/7/15-0717з
Подобный материал:
  1   2   3   4


ОГЛЯД НОВИН ЗАКОНОДАВСТВА


З метою своєчасного врахування в бухгалтерському та податковому обліку, складанні фінансової та податкової звітності пропонуємо до Вашої уваги огляд новин законодавства за липень 2011 року.

Зміст


1.

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання окремих видів послуг (починаючи з 1 липня 2011 року операції, визначені в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 відсотків)

Лист ДПАУ від 14.07.2011 р. № 19023/7/16-1117

5-6

2.

Щодо надання консультаційних послуг нерезидента без ПДВ

Лист ДПАУ від 24.05.2011 р. № 14481/7/16-1517-20

6

3.

Про обкладення ПДВ передачі в оренду нежитлового приміщення

Лист ДПАУ від 02.06.2011 p. № 15382/7/16-1517-10

6-7

4.

Щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування з операцій з відчу­ження легкових автомобілів

Лист ДПАУ від 15.06.2011 р. № 16590/7/16-1517-26

7

5.

Щодо обкладення ПДВ послуг з друкування періодичних видань

Лист ДПАУ 12.05.2011 р. № 13280/7/16-1517-26

7-8

6.

Щодо питань, пов'язаних з оподаткуванням податком на прибуток та податком на додану вартість (не включення до складу витрат роялті, нарахованих на користь нерезидента)

Лист ДПАУ від 18.06.2011 р. № 11326/6/15-0516

8-9

7.

Щодо включення до вартості автомобіля по­датку на додану вартість при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при його відчуженні

Лист ПФУ від 25.06.2011 р. № 13034/03-30

9-10

8.

Щодо оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами

Лист ДПАУ від 18.06.2011 р. № 11329/6/15-0516

10

9.

Оподаткування операцій з цінними паперами, деривативами, валютою

Лист ДПАУ від 20.04.2011 р. № 11287/7/15-0317

10-11

10.

Щодо визначення курсових різниць за заборгованістю за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті до 01.04.2011р.

Лист ДПАУ від 07.04.2011 р. № 6823/6/15-0315

11-12

11.

Щодо визнання витрат, що формують собівартість реалізованого товару

Лист ДПАУ від 22.04.2011 р. № 7788/6/15-0216

12-13

12.

Щодо віднесення до складу валових витрат юридичних та витрат фізичних осіб лізингових операцій з нерухомим майном

Лист ДПАУ від 21.01.2011 р. № 957/6/15-0315

13

13.

Щодо включення до складу витрат сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів

Лист ДПАУ від 27.04.2011 р. № 11953/7/15-0317

14

14.

Относительно не соответствия счета-фактуры признакам первичного документа

Письмо Минфина Украины от 30.05.2011 г. № 31-08410-07-27/13794

15

15.

Относительно применения пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 и п. 56.21 ст. 56 Налогового кодекса Украины (суммы, выплачиваемые плательщикам налога в виде пособия по беременности и родам, не включаются в расчет общего месячного (годового) налогооблагаемого дохода плательщика (не подлежат налогообложению) за прошлые отчетные периоды (январь - февраль 2011 г.). Штрафные санкции за нарушение сроков представления указанной декларации и уплаты налоговых обязательств не применяются)

Письмо ГНАУ от 31.03.2011 г. № 3974/5/17-0716

15-16

16.

Щодо проживання в санаторії працівника, направленого у відрядження, складання кошторису витрат на відрядження та звіту про виконану роботу

Лист Мінфіну України від 05.05.2011 р. № 31-07230-16-21/11582

16-17

17.

Про штрафні санкції у випадку пред'явлення підзвітною особою товарного чека

Лист ДПАУ від 27.04.2011 р. № 7966/6/23-7015/515

17-18

18.

Щодо наявності підтвердного документа для віднесення до складу податкових витрат суми добових

Лист ДПАУ від 18.06.2011 р. № 11327/6/15-0516

18

19.

Относительно предоставления информации о случаях, обусловливающих необходимость при направлении в служебные командировки за границу осуществлять страхование жизни или здоровья лица либо его гражданской ответственности

Письмо Минфина Украины от 18.05.2011 г. № 31-07250-03-21/12670

18-19

20.

Щодо питання розрахунку 10-відсоткового ліміту (при розрахунку 10-відсоткового ліміту слід брати сукупну балансову вартість всіх груп основних засобів на 01.01.2011 р. та враховувати затрати на ремонти та поліпшення об'єктів основних засобів у тому періоді, в якому вони були здійснені)

Лист ДПАУ від 27.05.2011 р. № 100011/6/15-0315

19

21.

Щодо визначення дати звітного балансу (при здійсненні операцій з продажу іноземної валюти та банківських металів до складу до­ходів або витрат платника податку відповідно включається додатна або від'ємна різниця між доходом від продажу та балансовою вартістю такої валюти, металів або вартістю на дату здійснення операції, якщо вона була проведе­на після дати звітного балансу)

Лист ДПАУ від 26.05.2011 р. № 9837/6/15-0315

19-20

22.

Относительно включения расходов на проведение рекламы в виде публикаций имиджевых статей в состав налоговых затрат

Письмо ГНАУ от 18.05.2011 г. № 9199/6/17-0416

20-21

23.

Щодо відображення окремих видів доходів фізичних осіб у податковому розрахунку за ф. № 1ДФ (в якому має містити­ся інформація про всіх отримувачів соціальних виплат, дотацій, компенсацій, пенсій, державних стипендій, житлових субсидій, матеріальної до­помоги та інших грошових виплат, передбачених законами України, указами Президента України, які виплачуються з бюджетів або фондів дер­жавного соціального страхування населення)

Лист Комітету ВР України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики від 23.06.2011 р. № 04-39/10-634

21-22

24.

Щодо заповнення податко­вими агентами податкового розрахунку (Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку)

Лист ДПСУ від 24.05.2011 p. № 9649/6/17-0215

22-23

25.

Щодо справляння екологічного податку

Лист ДПАУ від 01.07.2011 р. № 17870/7/15-0817

23-25

26.

Щодо справляння земельного податку

Лист ДПАУ від 21.06.2011 р. № 17139/7/15-0717з

25-27

27.

Щодо окремих питань з організації та оплати праці та відпусток

Лист Мінпраці та соціальної політики України від 17.06.2011 р. № 190/13/116-11

28-29

28.

Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток

Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24.06.2011 р. № 208/13/116-11

29-30

29.

О налогообложении материальной помощи (если выплата материальной помощи имеет систематический характер и такая помощь предоставляется всем или большинству работников)

Письмо ГНАУ от 22.06.2011 г. № 11552/6/17-0715

30-31

30.

Щодо оплати листка непрацездатності

Лист Міністерства соціальної політики України від 05.05.2011 р. № 149/18/99-11

31

31.

Щодо нарахування ЄСВ на винагороду, одержану за договором доручення

Лист ПФУ від 17.05.2011 р. № 9782/03-30

31-32

32.

Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державної податкової адміністрації України від 28.07.97 № 260 ("Про затвердження форми посвідчення про відрядження")

Наказ Мінфіну України від 21.06.2011 р. № 738

32

33.

Относительно сроков полезного использования основных средств

Письмо ГНАУ от 23.05.2011 г. № 9544/6/15-0315

32-33

34.

Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу"

Лист НБУ від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141

33-34

35.

Относительно применения норм Налогового кодекса Украины (о представлении информации, необходимой для исполнения возложенных на органы государственной налоговой службы функций, задач, и ее документального подтверждения)

Письмо ГНАУ от 27.04.2011 г. № 7971/6/23-4015/346

34-35

36.

Роз'яснення з питань здійснення фінансового моніторингу

Лист НБУ від 06.06.2011 р. № 48-104/1116-6981

35-36



  1. Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання окремих видів послуг


Лист Державної податкової адміністрації України від 14.07.2011 р. № 19023/7/16-1117

У зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та про ставки вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур" від 19 травня 2011 року № 3387-VI (далі - Закон № 3387-VI) Державна податкова адміністрація України повідомляє.

Закон № 3387-VI набув чинності з 1 липня 2011 року (опубліковано в газеті "Голос України" 23.06.2011 № 113).

Пунктом 1 Розділу I Закону № 3387-VI виключено з Податкового кодексу України (далі - Кодекс) підпункт 196.1.14 пункту 196.1 статті 196, яким передбачено, що операції з постачання послуг, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, а саме консультаційних, інжинірингових, інженерних, юридичних (у тому числі адвокатських), бухгалтерських, аудиторських, актуарних та інших подібних послуг консультаційного характеру, а також послуг з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, починаючи з 1 липня 2011 року операції з постачання послуг на митній території України, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, оподатковуються на загальних підставах за ставкою 20 відсотків.

При цьому, місцем постачання зазначених послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Нагадуємо, що статтею 208 Кодексу встановлено правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких вважається митна територія України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі - резиденту.

Так, якщо нерезидент надає послуги, визначені в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, резиденту - юридичній особі, зареєстрованій платником податку на додану вартість, то такий отримувач послуг нараховує податок за основною ставкою, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку (при цьому, податкова накладна складається в одному примірнику і залишається в платника податку) та включає її до податкового зобов'язання відповідного звітного (податкового) періоду (рядок 7 декларації з податку на додану вартість). В наступному звітному періоді зазначена сума податку може бути віднесена до податкового кредиту (рядок 12.4 декларації з податку на додану вартість), за умови виконання вимог, визначених статтею 198 Кодексу.

У разі якщо нерезидент надає зазначені послуги резиденту - юридичній особі, не зареєстрованій платником податку на додану вартість, то такий отримувач послуг податкову накладну не виписує, але зобов'язаний подати до органу державної податкової служби Розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків на митній території України, форму якого затверджено наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 № 197/18935.

При цьому зазначаємо, що отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

У разі якщо отримувач послуг, визначених в підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу, - нерезидент зареєстрований за межами митної території України, такі операції не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, згідно з пунктом 2 Розділу I Закону № 3387-VI виключено з Податкового кодексу України пункт 197.9 статті 197, яким звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг, що надаються іноземним суднам та вітчизняним суднам, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу і вантажів та оплачуються ними відповідно до законодавства України портовими зборами.

Отже, починаючи з 1 липня 2011 року, зазначені операції підлягали оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Одночасно повідомляємо, що прийнятим 07.07.2011 року Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення деяких норм Податкового кодексу України)":

відновлено дію пункту 197.9 статті 197 Кодексу, починаючи з 1 липня 2011 року;

виключено у підпункті "в" пункту 186.3 статті 186 Кодексу слова "та інші подібні послуги консультаційного характеру".

Державна податкова адміністрація України пропонує вищенаведене враховувати при адмініструванні податку на додану вартість та підготовці податкових консультацій платникам податків.

  1. Щодо надання консультаційних послуг нерезидента без ПДВ


Лист Державної податкової адміністрації в м. Києві від 24.05.2011 р. № 14481/7/16-1517-20

ДПАУ розглянула лист щодо надання відповіді на актуальні питання застосування податкового законодавства і повідомляє.

Задане актуальне питання додаткових роз'яснень не потребує, оскільки є копією питання № 130.33.10, відповідь на яке розміщено в Єдиній базі податкових знань на сайті ДПА України (www.sta.gov.ua). Що стосується особливостей застосування окремих норм податкового законодавства у зв'язку з тими чи іншими особливостями господарської діяльності окремої української компанії, то така компанія може звернутися за отриманням податкової консультації до органу ДПС за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому ст. 52 ПКУ.

  1. Про обкладення ПДВ передачі в оренду нежитлового приміщення


Лист Державної податкової адміністрації України від 02.06.2011 p. № 15382/7/16-1517-10

<...>

Відповідно до підпункту 196.1.2 пункту 196.1 статті 196 Податкового кодексу <...> (далі - ПКУ), не є об'єктом оподаткування, зокрема, операції з:

• передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг;

• повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг.

Отже, передача майна в оперативний лізинг (оренду), а також повернення такого майна його власнику не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Підпунктом "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, при здійсненні платником ПДВ операцій з передачі майна в оперативний лізинг (оренду) об'єктом оподаткування ПДВ є вартість наданих послуг у межах договору лізингу (оренди), тобто сума лізингових (орендних) платежів підлягає оподаткуванню в загальновстановленому порядку за основною ставкою.

  1. Щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов'язкове дер­жавне пенсійне страхування з операцій з відчу­ження легкових автомобілів


Лист Державної податкової адміністрації України від 15.06.2011 р. № 16590/7/16-1517-26

Державна податкова адміністрація України розглянула лист Пенсійного фонду України <...> щодо включення до бази оподаткування податком на додану вартість сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів і повідомляє.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 (далі - Кодекс) визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Тобто суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів будуть вважатися сумою коштів, яка включається до складу договірної (контрактної) вартості.

З урахуванням викладеного починаючи з 1 січня 2011 року, з моменту набрання чинності Податкового кодексу України, суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів включаються до бази оподаткування податком на додану вартість.

  1. Щодо обкладення ПДВ послуг з друкування періодичних видань


Лист Державної податкової адміністрації України від 12.05.2011 р. № 13280/7/16-1517-26

<...>

Відповідно до пункту 6 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з виконання робіт та постачання послуг у видавничій діяльності, діяльності з виготовлення та розповсюдження видавництвами, видавничими організаціями, підприємствами поліграфії, розповсюджувачами книжкової продукції, виробленої в Україні, операції з виробництва та/або постачання паперу і картону, вироблених в Україні для виготовлення книжкової продукції, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників українського виробництва, а також операції з постачання книжкової продукції, виробленої в Україні, крім реклами, послуг з розміщення матеріалів рекламного та еротичного характеру і видань рекламного та еротичного характеру.

Статтею 2 розділу I Закону України від 05.06.97 р. № 318/97-ВР "Про видавничу справу" (далі - Закон № 318) визначено, що видавнича діяльність є складовою частиною видавничої справи і являє собою сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції.

Законом № 318 видавнича справа визначена як сфера суспільних відносин, що поєднує в собі організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням і розповсюдженням видавничої продукції. При цьому складовими частинами видавничої справи крім видавничої діяльності є:

• виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення визначеним тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

• розповсюдження видавничої продукції - доведення видавничої продукції до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

Послуги з друкування періодичних видань (журналів) за своєю суттю є виготовленням видавничої продукції та не відносяться до видавничої діяльності, а тому на операції з постачання послуг з друкування періодичних видань (журналів) не поширюється пільга, передбачена пунктом 6 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу.

  1. Щодо питань, пов'язаних з оподаткуванням податком на прибуток та податком на додану вартість


Лист Державної податкової адміністрації України від 18.06.2011 р. № 11326/6/15-0516

Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо питань, пов'язаних з оподаткуванням податком на прибуток та податком на додану вартість, і повідомляє.

Згідно з пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України (далі - Кодекс) до складу витрат платника податку не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь нерезидента (крім нарахувань на користь постійного представництва нерезидента, яке підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 160.8, нарахувань, що здійснюються суб'єктами господарювання у сфері телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України "Про телебачення і радіомовлення", та нарахувань за надання права на користування авторським, суміжним правом на кінематографічні фільми іноземного виробництва, музичні та літературні твори) в обсязі, що перевищує 4 відсотки доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (за вирахуванням податку на додану вартість та акцизного податку) за рік, що передує звітному, а також у випадках, якщо виконується будь-яка з умов, передбачених цим пунктом, зокрема, роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України. При цьому у разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно визначення особи, у якої вперше виникли (були набуті) права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, такі податкові органи зобов'язані звернутися до спеціально уповноваженого органу, визначеного Кабінетом Міністрів України, для отримання відповідного висновку.

Таким чином, платники податку на прибуток підприємства не мають права включати до складу витрат роялті, нараховані на користь нерезидента, якщо роялті виплачуються щодо об'єктів, права інтелектуальної власності щодо яких вперше виникли у резидента України ((пп. в) п. 1 пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140).

Згідно зі ст. 188 Митного кодексу України імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон про ПДВ) податковий кредит звітного періоду визначався виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складався із сум податків, нарахованих(сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону про ПДВ з метою оподаткування до імпорту також прирівнювалось ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачали їх обмін на корпоративні права чи цінні папери), у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Підпунктом 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ передбачено, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права платника податку на податковий кредит визначалася дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до пп. 7.2.7 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ встановлювалось, що у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Пунктом 201.12 ст. 201 розділу V Кодексу встановлено, що у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 ст. 187 Кодексу.

Отже, під час ввезення на митну територію України товарів імпортером - платником ПДВ, який здійснює сплату ПДВ при розмитненні таких товарів безпосередньо зі свого поточного рахунку, датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу є дата сплати (нарахування) податку за такими податковими зобов'язаннями.

Таким чином, відповідно до наведених норм Кодексу та Закону про ПДВ, що був чинний до 01.01.2011 р., до податкового кредиту включаються суми податку на додану вартість, сплачені на підставі вантажних митних декларацій за операціями з ввезення на митну територію України в митному режимі "імпорт" товарів, незалежно від передачі права власності на них, для подальшого використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

  1. Щодо включення до вартості автомобіля по­датку на додану вартість при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при його відчуженні


Лист Пенсійного фонду України від 25.06.2011 р. № 13034/03-30

Пенсійний фонд України розглянув звернення щодо включення до вартості автомобіля податку на додану вартість при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при його відчуженні, та, враховуючи роз'яснення Державної податкової адміністрації України, повідомляє наступне.

Згідно з пунктом 7 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за Законом.

Об'єктом оподаткування для зазначених платників відповідно до пункту 6 статті 2 Закону є вартість легкового автомобіля.

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Тобто суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів будуть вважатися сумою коштів, яка включається до складу договірної (контрактної) вартості.

Отже, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості легкового автомобіля сплачується без врахування податку на додану вартість.

  1. Щодо оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами


Лист Державної податкової адміністрації України від 18.06.2011 р. № 11329/6/15-0516

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та повідомляє.

Порядок оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами визначено у п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Для цілей цього пункту під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, а також вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 Кодексу.

Норми пункту 153.8 ст. 153 Кодексу не поширюються на операції, що здійснюються платником податку - емітентом з розміщення корпоративних прав або інших цінних паперів, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку - емітентом. Операції з конвертації цінних паперів оподаткуванню не підлягають (п. 153.9 ст. 153 Кодексу).

Враховуючи викладене, платник податку на прибуток в окремому податковому обліку фінансових результатів операцій з цінними паперами (корпоративними правами) має відображати витрати на суму коштів, сплачену (нараховану) продавцю цінних паперів як компенсація їх вартості, та доходи на суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів. Прибуток від операцій з цінними паперами (корпоративними правами) включається до складу доходів платника податку за результатами звітного періоду, в якому здійснюється продаж цінних паперів.

Отже, після 01.04.2011 витрати на придбання цінних паперів, крім придбаних при первинному розміщені, відображатимуться в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів.

  1. Оподаткування операцій з цінними паперами, деривативами, валютою


Лист Державної податкової адміністрації України від 20.04.2011 р. № 11287/7/15-0317

Пунктом 4 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що операції з цінним паперами та деривативами, що придбані до набрання чинності розділом III цього Кодексу, відображаються в обліку при визначенні податку на прибуток підприємств за правилами, що діяли на момент придбання таких цінних паперів.

Відповідно до пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Підпунктом 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону визначено, що під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

Отже, у разі придбання цінних паперів до 01.04.2011 р., у тому числі при первинному розміщенні, вартість придбаних цінних паперів відображаються в окремому податковому обліку відповідно до п. п. 7.6.1 та 7.6.3 п. 7.6 ст. 7 Закону. Витрати на придбання цінних паперів до 01.04.2011 р. відображаються у додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів. У разі продажу цінних паперів, що придбані до 01.04.2011 р. під час первинного розміщення, після цієї дати до складу доходів в окремому обліку операцій з цінними паперами включаються доходи від такого продажу та, одночасно, до складу витрат витрати на придбання таких цінних паперів.

Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами, які будуть придбані після 01.04.2011 р., буде здійснюватися згідно з п. 153.8 ст. 153 Кодексу.

Згідно з п. 153.8 ст. 153 Кодексу під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту, крім придбання під час первинного розміщення) цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості.

Отже, після 01.04.2011 р. витрати на придбання цінних паперів, крім придбаних при первинному розміщенні, відображатимуться в момент отримання доходів від подальшого продажу цінних паперів.

Відповідно до пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Кодексу визначено, що у разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти.

Згідно з четвертим та п'ятим абзацами пп. 153.1.4 п. 153.1 ст. 153 Кодексу під терміном "балансова вартість іноземної валюти" розуміється вартість іноземної валюти, визначена за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу; а під терміном "вартість іноземної валюти на дату здійснення операції" - вартість іноземної валюти, визначена за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату здійснення операції.

Отже, якщо купівлю та продаж іноземної валюти здійснено в межах одного кварталу, то різниця визначається між доходом від продажу валюти та її вартістю на дату здійснення операції. Якщо купівля та продаж іноземної валюти відбувається в різних кварталах, то різниця визначається між доходами від продажу валюти та її балансовою вартістю, тобто вартістю на дату звітного балансу.

  1. Щодо визначення курсових різниць за заборгованістю за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті до 01.04.2011 р.


Лист Державної податкової адміністрації України від 07.04.2011 р. № 6823/6/15-0315

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <...> щодо визначення курсових різниць за заборгованістю за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті до 01.04.2011 р. і повідомляє.

Відповідно до пп. 153.1.1 п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) доходи, отримані/нараховані платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів, виконанням робіт, наданням послуг, у частині їхньої вартості, що не була сплачена в попередніх звітних податкових періодах, перераховуються в національну валюту за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких доходів згідно з цим розділом, а в частині раніше отриманої оплати за курсом, що діяв на дату її отримання.

Згідно з пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон), який діятиме до 01.04.2011 р., передбачено, що доходи, отримані (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, перераховуються в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів, і не підлягають перерахуванню у зв'язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

Виходячи з викладеного, до 01.04.2011 р. платник податку при продажі товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду за іноземну валюту на валові доходи має право відносити суми, які розраховувались шляхом перерахування вартості товарів в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату отримання (нарахування) таких доходів. При цьому відповідно до пп. 7.3.3 Закону заборгованість в іноземній валюті не виникала і тому перерахунок валових доходів на момент погашення заборгованості не відбувався.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 розділу XX Кодексу розділ III Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Таким чином, якщо платник податку продав товари (роботи, послуги) за іноземну валюту до 01.04.2011 р., то після набрання чинності розділом III Кодексу (з 01.04.2011 р.) курсові різниці за заборгованістю за поставлені товари (виконані роботи, надані послуги) в іноземній валюті, не перераховуються.

  1. Щодо визнання витрат, що формують собівартість реалізованого товару


Лист Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 р. № 7788/6/15-0216

Державна податкова адміністрація України розглянула лист ТОВ стосовно визнання витрат, що формують собівартість реалізованого товару, у випадку отримання передоплати (авансу) до набрання чинності розділом III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України і повідомляє таке.

Після (01.04.2011 р.) набрання чинності розділом III "Податок на прибуток підприємств" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138 Кодексу).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 Кодексу дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Тим самим, за нормами Кодексу витрати, що формують собівартість реалізованого товару, пов'язуються з доходами від реалізації цього товару в момент переходу права власності покупцеві.

Однак у випадку якщо підприємство отримало передоплату (аванс) до 01.04.2011 р., платник повинен був включити суму такої передоплати до складу валових доходів за датою отримання коштів згідно із нормами пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В момент переходу права власності на товар покупцеві (після 01.04.2011 р.) продавець товару не здійснює повторне визнання доходів вже за правилами Кодексу, оскільки пунктом 7 підрозділу 4 розділу XX Кодексу дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування.

Одночасно витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, в якому відбувся перехід права власності на товар покупцеві.

При цьому витрати, понесені до 01.04.2011 р., враховуються у складі собівартості реалізованих товарів після цієї дати лише в частині балансової вартості запасів, що відображена в обліку відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

  1. Щодо віднесення до складу валових витрат юридичних та витрат фізичних осіб лізингових операцій з нерухомим майном


Лист Державної податкової адміністрації України від 21.01.2011 р. № 957/6/15-0315

Державна податкова служба України розглянула Ваш лист від 27.12.2010 № б/н щодо віднесення до складу валових витрат юридичних та витрат фізичних осіб лізингових операцій з нерухомим майном згідно з договорами найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), який надійшов із зверненням народного депутата України Шкіля А. В. від 10.01.2011 № 7-189/2297, і повідомляє, що Закон України від 11 лютого 2010 № 1878 "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" не регулює питання оподаткування.

Порядок укладення договорів найму (оренди), в тому числі договорів найму (оренди) нерухомого майна, їх нотаріального посвідчення та державної реєстрації, врегульовано статтями 793 - 795 Цивільного кодексу України (далі - Цивільний кодекс).

Зокрема, п. 2 статті 793 Цивільного кодексу передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Крім того, п. 1 статті 794 Цивільного кодексу встановлено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації.

Статтею 795 Цивільного кодексу встановлено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, якщо договір на користування нерухомим майном укладено відповідно до статей 793 - 795, то витрати по орендній платі за таким договором належать до складу валових витрат при обчисленні податку на прибуток за умови використання орендованого майна у власній господарській діяльності (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а також документального підтвердження цих витрат (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону).

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, регулюється ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України № 2755-VI від 2 грудня 2010 року (далі - Податковий кодекс).

Об'єктом оподаткування є чистий оподаткований дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовий та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця (п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу).

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат виробництва (обігу) згідно з розділом III Податкового кодексу.

Відповідно до пп. "г" 138.10.1 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу до складу інших витрат включаються загальновиробничі витрати, у тому числі витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.