Тема: «Облік, аналіз та аудит збереження та руху виробеничих запасів» Зміст
| Вид материала | Документы |
| 2.3. Особливості відображення в обліку податкових розрахунків при здійсненні операцій з виробничими запасами в ПП «ВАЛ» 2.4. Бухгалтерський облік виробничих запасів: управлінський аспект |
- Методика І техніка складання консолідованої фінансової звітності, аналіз та аудит, 38.38kb.
- Формат опису модуля, 18.54kb.
- Магістерська програма «Облік І аудит підприємницької діяльності» Аналіз та аудит фінансового, 54.42kb.
- Програма вступного іспиту зі спеціальності 050106 «Облік І аудит» Програму підготували, 275.33kb.
- Програма вступного іспиту зі спеціальності 03050901 «Облік І аудит» Програму підготували, 278.38kb.
- Тематика дипломних робіт для студентів спеціальності 03050910 «Облік І аудит» за магістерською, 17.51kb.
- Дипломна робота Тема: "Облік, аналіз І аудит фінансових результатів суб’єктів малого, 541.99kb.
- Облік запасів. 1 Склад, класифікація, оцінювання та завдання обліку запасів, 219.19kb.
- План заняття: Поняття запасів. Класифікація запасів за рахунками бухгалтерського обліку, 34.04kb.
- Дипломна робота тема: «облік, аналіз І аудит розрахунків з постачальниками та замовниками, 427.37kb.
2.3. Особливості відображення в обліку податкових розрахунків при здійсненні операцій з виробничими запасами в ПП «ВАЛ»
Відповідно до Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (далі - Закон про податок на прибуток) з 01.07.97 р. в Україні діють правила податкового обліку, які значно відрізняються від правил бухгалтерського обліку [44, с. 339]. Однак, регулюючи в основному порядок розрахунку податку на прибуток, цей Закон не містить методики податкового обліку. А це призводить до порушень як самих правил ведення податкового обліку, так i порядку виправлення виявлених помилок практично на всіх етапах цього обліку.
Визначаючи оподаткований прибуток, платник податку на підставі п. 5.9 Закону про податок на прибуток повинен вести облік приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різницю вираховують із суми валових витрат платника податку в звітному періоді [44, с. 340].
Правила ведення такого обліку встановлено «Порядком ведення платниками податку обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів, сировини, комплектуючих виробів i напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції», затвердженим наказом Мінфіну України від 11.06.98 р. № 124 i зареєстрованим у Мін’юсті України 03.07.98 р. за № 417/2857 (далі - Порядок № 124).
Згідно з Порядком № 124 результати обліку ТМЦ мають відображатися на підставі даних бухгалтерського обліку у Відомості про облік балансової вартості матеріальних активів та у Відомості про облік балансової вартості товарів.
Необхідно не припускатися помилок як під час визначення залишків ТМЦ на початок та кінець звітного періоду, так i при надходженні чи використанні (продажу) ТМЦ, тобто при їх збільшенні чи зменшенні.
Однією з найбільш істотних помилок на підприємствах є непроведення коригування вартості ТМЦ, включених до валових витрат під час оплати (оприбуткування), але таких, що протягом звітного періоду не брали участі в процесі підготовки, продажу продукції (робіт, послуг) i вибули. Причинами вибуття таких ТМЦ є розкрадання, списання понаднормативного браку, використання не за призначенням тощо.
У результаті таких помилок необґрунтовано збільшуються валові витрати i відповідно зменшується оподатковуваний прибуток, що може привести до отримання штрафних санкций підприємством.
2.4. Бухгалтерський облік виробничих запасів: управлінський аспект
За планування, транспортування, контроль запасів, організацію замовлень, управління складським господарством, забезпечення інформацією та удосконалення системи відповідає логістика.
Розглянемо основні елементи управління запасами.
1. Планування потреб в сировині та ресурсах - розробка планів забезпечення виробництва матеріалами й сировиною; вивчення впливу циклів економічного розвитку на потребу в матеріальних ресурсах; аналіз ринку матеріалів, сировини, комплектуючих; планування величини запасів.
Наявність запасів позволяє ефективно і економічно функціонувати всій виробничій системі. Сировина і матеріали можуть бути як у виробника, або на збереженні ближче до споживача. Величина запасів має бути оптимальною для всієї системи. Запаси дозволяють швидко реагувати на зміну попиту і забезпечують рівномірну роботу транспорту.
2. Транспорт включає перевезення вантажів від
постачальників до споживачів; вибір оптимального виду транспорту й перевезень; організація на вантажувально-розвантажувальних процесів. Враховуються всі транспортні зв'язки, навіть і тоді, коли постачальник і споживач оплачують найманий транспорт.
3. Складське господарство включає всі приміщення
для збереження матеріалів, розміщення складських приміщень і їх використання.
4. Інформація. Будь-яка система управляється при допомозі інформаційної та контролюючої підсистеми, яка передає замовлення, вимоги про відвантаження і транспортування продукції, підтримує певний рівень запасів.
5. Виробниче планування і контроль за матеріало
потоками в процесі виробництва:
6. Кадри - для управління матеріалопотоками, їх підбір
і підготовка. Всі ці підсистеми залежать одна від одної [41, с. 371].
Управління матеріальними ресурсами може здійснюватися на рівні центрів відповідальності. Керівникові центру відповідальності можуть бути делеговані права вирішення таких проблем: транспорт і перевезення управління продажем і замовленнями, обслуговування споживачів, управління складським господарством, контроль запасів та виробничих планів, контроль за процесом постачання, створення відповідного йому інформаційного потоку.
Менеджери повінні усмідовлювати, що тільки за певних умов можна досягти ефетивного збуту, що прибуток можна збільшити, скоротивши розмір запасів, що при перевищенні обсягу виробництва над обсягом реалізації вартість запасів збільшується, що товарно-матеріальні ресурси - це просто активи, оцінені за кількістю і вартістю, а ресурси, на створення яких використані час і праця багатьох працівників підприємства.
У цьому зв'язку важливим є облік і контроль поточних витрат на зберігання запасів, стороння і підтримку їх резервного запасу, визначення розміру економічного розміру замовлення з метою відповіді на питання: „Скільки і коли замовляти?”.
Для контролю рівня матеріальних запасів можливо застосувати „АВС-аналіз”.
Досвід свідчить про ефективність контролю, якщо основну увагу концентрувати на запасах високої вартості, які підлягають 100% інвентаризації, а малоцінні контолюються вибірково.
В основі методу АВС-аналізу лежить відоме правило (чи закон) В.Парето - 20 / 80. Суть його полягає в тому, що якщо 80 % витрат припадає на 20 % видів матеріалів, то саме цим видам матеріалів необхідно приділити увагу в процесі управління усім матеріальним потоком. Для проведення АВС-аналізу необхідно мати якісно побудований аналітичний облік запасів, так як результати аналізу і контролю матеріальних запасів за трьома групами - А,В,С (табл. 2.9). До групи А мають бути віднесені найбільш вартістномісткі види матеріалів ( 20 %), тобто ті, які вимагають 80% витрат. За матеріалами цієї групи найбільш ретельно визначають розміри і час замовлень. Розмір витрат на видачу і оформлення переглядають щоразу при розміщенні нового замовлення і за запасами встановлюють жорсткий контроль.
Таблиця 2.9.
Види контролю за групами запасів
| Група | Частка у витратах на створення запасів, % | Вид контролю |
| А | 80 | Систематичний, жорсткий, посилений, суцільний |
| В | 15 | Помірний, вибірковий |
| С | 5 | Періодичний, вибірковий |
До групи В відносять матеріали середньої важливості. У кількісному відношенні вони становлять 15 % загального обсягу витрат. По цій групі визначають економічний розмір замовлення і моменти видачі повторного замовлення. Змінні величини переглядають раз на квартал чи півроку. За ними встановлюється звичайний контроль і передбачають підготовку якісної інформації для своєчасного коригування змін у використанні матеріальних запасів.
До групи С попадають ті матеріали, сумарна вартість яких складає 5 % всіх витрат підприємства на створення матеріальних запасів. За матеріалами цієї групи ніяких формальних розрахунків не проводять, повторні поставки здійснюють протягом 1-2 років, перевірка наявності здійснюється один раз на рік [39, с. 422].
Отже, для створення сучасної моделі контролю матеріальних запасів необхідно виконати наступні процедури. Перш за все скласти перелік запасів з виділенням усіх складових їх первісної оцінки та елементів вартості ціна, кількість , сума.
Потім перелік необхідно перегрупувати в порядку зростання вартості матеріалів.
Інформація, одержана після ранжування матеріалів за вартістю свідчить про те, що на матеріали А, Б, В припадає більше 80% витрат. Отже вони будуть віднесені в групу посиленого контролю (А). Позиції Г, Д, Є забезпечують наступні більш як 15% витрат і будуть віднесені у групу помірного контролю (В). Наступні позиції (С) контролюватимуться періодично. Результати аналізу можуть бути показані за допомогою рисунку.
Наведена методика дозволить зосереджувати зусилля менеджерів лише на тих запасах, від утримування яких очікується найбільша віддача. Концентруючись на суттєвих для управління запасах, виявляють вартість яких є найбільшою і за рахунок яких складових - транспортно-заготівельних, посередницьких витрат, заробітної плати, постійних витрат. В подальшому вишукуються можливості впливу на складові елементи, від яких залежать найважливіші витрати, пов’язані з запасами [39, с. 424].
Дослідження методики обліку виробничих запасі в ПП „ВАЛ” дозволило зробити наступні висновки.
Обліковий цикл на підприємстві здійснюється поетапно :
- відбиток операцій у первинних документах;
- запис операцій у журнал;
- перенесення записів у Головну книгу;
- формування фінансових звітів;
- опрацювання рахунків для закриття поточного періоду і підготування до початку нового облікового циклу.
В даний час в ПП „ВАЛ” застосовується журнальна форма обліку. Проте в наш час, у нових умовах господарювання ця форма не відповідає всім потребам оперативного управління підприємством, а саме: побудова журналів-ордерів не містить нових форм організації обліку, не відповідає за складом аналітичних даних, які необхідні для управління підприємством, а найголовніше – не дозволяє здійснювати бухгалтерський облік оперативно для визначення реального фінансового стану управління на будь-який момент.
Для того, щоб бухгалтерський облік грав роль не тільки послідуючого контролю після одержання квартальної звітності, а справжню роль – був інструментом для керівника в оперативному керівництві управлінням, необхідно впроваджувати автоматизацію бухгалтерського обліку. Суть її полягає в наступному: сучасні технічні засоби, які застосовуються для автоматизованого ведення бухгалтерського обліку, дозволяють підійти по-новому до формування облікової інформації, знизити трудомісткість обробки інформації, підвищити оперативність доступу бухгалтерського апарату до інформації, що обробляється.