О. М. Соляник корпоративне управління для бакалаврів конспект
| Вид материала | Конспект |
- У березні – квітні 2012 р. Міб та cipe проведе серію круглих столів «Корпоративне управління, 35.35kb.
- Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
- Навчальна програма з навчальної дисципліни " Корпоративне управління" Спеціальність, 177.57kb.
- Конспект лекцій для підготовки бакалаврів напряму 051401 "Біотехнологія", 37.05kb.
- Положення про корпоративне управління публічного акціонерного товариства, 293.31kb.
- Конспект лекцій з курсу «управління якістю», 1392.08kb.
- Затверджено, 480.02kb.
- Робоча програма по курсу «Корпоративне управління» для студентів спеціальності 03060101, 683.7kb.
- І всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених, 67.94kb.
- Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
4 ГОСПОДАРСЬКІ ТОВАРИСТВА ЯК ОБ`ЄКТ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
4.1 Поняття та види господарських товариств в Україні
Відповідно до Господарського Кодексу України господарськими товариствами визнаються підприємства або інші суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та/або громадянами шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Господарські товариства є юридичними особами.
Засновниками і учасниками товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин (споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, громадяни, громадські та інші організації).
Види господарських товариств
До господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства.
Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.
Мінімальний розмір статутного фонду акціонерного товариства - 1250 мінімальних заробітних плат.
Акціонерні товариства можуть бути публічного або приватного типу.
Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій. Акціонери публічного товариства можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та товариства.
Приватне акціонерне товариство може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного акціонерного товариства рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту товариства вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу товариства - з приватного на публічне. Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів.
Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Мінімальний розмір статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю - 1 мінімальна заробітна плата.
Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб.
Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки визначених установчими документами розмірів і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однаково кратному розмірі до вкладу кожного з учасників.
Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.
Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).
Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.
Характерною привабливою особливістю акціонерного та товариства з обмеженою відповідальністю є обмежена відповідальність їх учасників. Принципіальна відмінність пролягає у тому, що ТОВ не випускають акції та мають специфічні риси в управлінні, передачі часток учасників, виході з товариства.
У порівнянні з АТ ТОВ має такі переваги:
- відсутність органів зовнішнього регулювання в особі Комісії з цінних паперів і фондового ринку;
- відсутність потреби вести реєстр акціонерів;
- більша мобільність при здійсненні управління, оскільки для ТОВ немає потреби дотримуватися процедур, які встановлені законодавством для акціонерних товариств;
Серед недоліків слід особливо відзначити обов’язкове оподаткування коштів, які отримує учасник при виході з товариства, та можливість непередбачуваного зменшення статутного капіталу у разі смерті учасника та небажання спадкоємця брати участь у товаристві.
4.2 Процедура створення господарського товариства
Процедура створення господарського товариства відбувається у кілька етапів:
- організація товариства – на даному етапі визначається коло засновників (учасників) товариства, розробляються та затверджуються установчі документи товариства, повністю або частково формується початковий капітал;
- державна реєстрація господарського товариства.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання проводиться у виконавчому комітеті міської, районної ради або в районній державній адміністрації за місцезнаходженням або місцем проживання даного суб'єкта, якщо інше не передбачено законом.
Для державної реєстрації суб'єкта господарювання подаються такі документи:
1) рішення власника (власників) майна або уповноваженого ним
(ними) органу у випадках, передбачених законом;
2) установчі документи (для статутних товариств – статут та установчий договір, для договірних тільки установчий договір; при реєстрації акціонерних товариств подається також протокол установчих зборів, на яких були прийняті рішення про створення товариства та затвердження статуту).
3) рішення Антимонопольного комітету України про згоду на створення, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів господарювання у випадках, передбачених законом;
4) документ (документи), що засвідчує сплату засновником (засновниками) внеску до статутного капіталу суб'єкта господарювання в розмірі, встановленому законом;
5) реєстраційна картка встановленого зразка;
6) документ, що засвідчує сплату коштів за державну реєстрацію.
При створенні у процесі приватизації та/або корпоратизації
відкритих акціонерних товариств повинен також бути поданий звіт про наслідки підписки на акції, затверджений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Державна реєстрація суб'єктів господарювання здійснюється у строк не більше десяти днів з дня подання документів. Реєструючий орган зобов'язаний впродовж цього строку видати суб'єкту господарювання свідоцтво про його державну реєстрацію.
Підставою для відмови у державній реєстрації є порушення встановленого законом порядку створення суб'єкта господарювання або недостовірність чи невідповідність вимогам законодавства документів, що подаються для його реєстрації. Відмова у реєстрації суб'єкта господарювання з інших мотивів не допускається.