О. М. Соляник корпоративне управління для бакалаврів конспект

Вид материала

Конспект

Содержание 1.2 Поняття та ознаки корпорації 1.3 Види корпорацій 2 КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ 2.1 Сучасні підходи до визначення корпоративного управління

Подобный материал:

• У березні – квітні 2012 р. Міб та cipe проведе серію круглих столів «Корпоративне управління, 35.35kb.
• Робоча програма дисципліни " Корпоративне управління" для спеціальності 050201 менеджмент, 674.92kb.
• Навчальна програма з навчальної дисципліни " Корпоративне управління" Спеціальність, 177.57kb.
• Конспект лекцій для підготовки бакалаврів напряму 051401 "Біотехнологія", 37.05kb.
• Положення про корпоративне управління публічного акціонерного товариства, 293.31kb.
• Конспект лекцій з курсу «управління якістю», 1392.08kb.
• Затверджено, 480.02kb.
• Робоча програма по курсу «Корпоративне управління» для студентів спеціальності 03060101, 683.7kb.
• І всеукраїнської наукової конференції студентів та молодих вчених, 67.94kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.

1.2 Поняття та ознаки корпорації

Корпорація - це особлива форма організації підприємницької діяльності, яка регламентується спеціальним законодавством, що закріплює пайову власність з правом її вільної передачі іншим учасникам корпоративних відносин, а також юридичний статус і концентрацію управлінських функцій у руках верхнього рівня професійних менеджерів.

Незважаючи на деякі відмінності у визначенні корпорації у правовому полі різних країн, корпоративна форма господарювання має наступні спільні ознаки.

Відокремленість. Економісти та юристи США під поняттям корпорація розуміють правову форму бізнесу, в якій власники капіталу чітко відокремлені від менеджменту компанії. В об'єднаннях капіталів домінує майновий елемент - для участі в них потрібно зробити майновий внесок, тоді як персональні об'єднання передбачають особисту участь в управлінні.

Обмежена відповідальність. Акціонер ризикує тільки тією часткою майна, яка внесена ним як вклад до статутного капіталу товариства.

Централізація управління. Корпорація є юридичною особою. Таким чином, учасниками господарської діяльності виступає не група суб’єктів (акціонерів), а єдиний об’єкт права - акціонерне товариство.

Вільна передача часток власності. Акції публічного акціонерного товариства можуть бути вільно продані іншому власнику, що забезпечує існування корпорації довгий час, незалежно від того, чи можуть її учасники брати участь в управлінні.

Таким чином, до корпорацій належать:

• акціонерні товариства;
  
• об’єднання акціонерних товариств та інших фірм різних сфер діяльності: промислової, комерційної, науково-технічної, маркетингової, збутової;
  
• частина товариств з обмеженою відповідальністю, в яких існує чітке відокремлення менеджерів від власників;
  
• окремі державні структури, які мають ознаки, притаманні корпораціям.
  

1.3 Види корпорацій

1. Класична корпоративна структура передбачає чітке розмежування власності та управління, протистояння найманих робітників власникам компанії. У ній закладено постійне суперництво між власниками капіталу та найманими менеджерами, які з часом трансформуються у боротьбу за контроль над окремими ланками діяльності компанії або за діяльністю корпорації в цілому.
   
2. Державні корпорації. Основною ознакою цих структур є те, що як корпорація тут виступає держава. Прикладами державних корпорацій можуть виступати Германія 30-40-х років ХХ ст. та СРСР. До характерних рис державної корпорації можна віднести такі:
   

• як головна ціль висувається – не досягнення максимальної ефективності виробництва, а реалізація поставлених державою задач;
  
• концентрація зусиль на окремих вузьких напрямках за рахунок інших галузей;
  
• потреба у величезних інвестиціях.
  

3. Креативні корпорації являють собою тип організації, найбільш адекватний до потреб розвитку інтелектуального капіталу. Креативні корпорації формуються на базі розвинутих форм класичних індустріальних компаній та поєднують у собі принцип економічної свободи людини, притаманний класичній корпорації, з її новими неекономічними мотивами.
   

Риси креативної корпорації:

• діяльність креативних корпорацій у першу чергу відповідає внутрішнім мотивам та ідеалам засновників та виходить за межі економічної доцільності;
  
• креативна корпорація формується навколо творчої особистості, яка гарантує її стійкість та розвиток;
  
• креативні корпорації не пристосовуються до існуючої ринкової кон’юнктури а створюють нові сегменти;
  
• креативні корпорації можуть не тільки розвиватися, використовуючи внутрішні ресурси, але й створюють нове поле для діяльності інших компаній.
  

2 КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ

2.1 Сучасні підходи до визначення корпоративного управління

На сьогодні у світовій економічній літературі не існує єдиного визначення корпоративного управління.

Високий вплив корпорацій на економічні процеси та суспільство в цілому обумовлює існування приватного, суспільного, нормативного, економічного та управлінського підходів щодо визначення корпоративного управління. Сутність названих підходів розкрито у табл. 2.1.

Існування значної кількості тлумачень та підходів до визначення корпоративного управління свідчить про велике коло суб’єктів та відносин, що підпадають під його регулювання. Корпоративне управління поєднує різних учасників корпоративних відносин, кожний з яких дбає про свої власні

Таблиця 2.1 - Підходи до визначення сутності корпоративного управління [15]

Підхід	Сутність корпоративного управління
Приватний (внутрішня архітектура)	Вибір найкращих механізмів управління і розподілу власності між різними групами учасників корпоративних відносин
Суспільний (зовнішні відносини)	Регулювання відносин між корпорацією (корпоративним сектором економіки) і суспільством
Нормативний	Формування законодавчої та нормативної бази, а також кодексу принципів, що регламентують права, обов’язки та відповідальність суб’єктів корпоративного сектору
Економічний	Управління економічною діяльністю корпорації або корпоративного сектору економіки з метою підвищення ефективності їх діяльності та збалансованого розвитку
Управлінський	Управління системою взаємовідносин між органами управління, посадовими особами корпорації, акціонерами та іншими зацікавленими особами

інтереси та визначає процедури та механізм взаємодії суб’єктів корпоративного сектору економіки.

Тому найбільш вдалим, на наш погляд, є наступне визначення, сформульоване робочою групою викладачів провідних економічних і юридичних вищих навчальних закладів України у рамках проекту «Міжнародні стандарти бізнесу – корпоративне управління».

Корпоративне управління – це система впливу на учасників корпоративних відносин з метою ефективного використання об’єднаного капіталу.

Завдання корпоративного управління:

• створення ефективного механізму аналізу, поточного і стратегічного управління, прийняття управлінських рішень і контролю за діяльністю акціонерного товариства;
  
• забезпечення однакового й справедливого ставлення до всіх акціонерів (у тому числі до тих, що володіють дрібними пакетами акцій та іноземних) і можливості використання ефективних засобів захисту у разі порушення їх прав;
  
• узгодження інтересів акціонерів, менеджерів, працівників, клієнтів, партнерів і постачальників акціонерного товариства, держави й громадськості.
  

Групи чинників, що впливають на корпоративне управління:

- тип власності у певному національному середовищі;

- специфіка законодавства та нормотворчості;

- схильність суспільства до прямого тиску на корпорації;

- структура директорських рад.