Тимчасові нормативи надання медичної допомоги дитячому населенню в умовах амбулаторно-поліклінічних закладів список умовних скорочень
| Вид материала | Документы |
| Дитячі інфекційні хвороби Дитяча кардіоревматологія Клас xiii "хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини" |
- Стандарти та нормативи, 1516.09kb.
- Рівненська міська рада, 33.58kb.
- Концепція раціоналізації системи надання медичної допомоги населенню Львівської області, 122.8kb.
- 1. Затвердити Протокол надання медичної допомоги хворим на туберкульоз (додається), 1937.56kb.
- Аналіз ефективності надання медичної допомоги фахівцями обласних лпз консультативної, 386.81kb.
- Питання до диференційованого заліку бжд, 218.05kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни наказ, 1196.85kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1116.44kb.
- Міністерство охорони здоров'я україни нака, 1199.6kb.
- 1. Затвердити стандарт надання медичної допомоги хворим на хіміорезистентний туберкульоз, 1678.36kb.
ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ
| N п/п | Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями) | Шифр за МКХ-10 | Перебіг або активність патологічного процесу | Обсяг заходів | Критерії ефективності. Тривалість диспансерного спостереження | Примітка | |
| клініко-діагностичних | лікувально-профілактичних | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| 1. | Інші сальмонельозні інфекції | A02 | Гострий | 1. Клінічне обстеження 2. Загальний аналіз крові та сечі 3. Бактеріологічні дослідження калу при гострому періоді. При шигельозі - посів калу в період реконвалесценції, сальмонельозі - посів калу та сечі 1 раз в період реконвалесценції 4. Копрограма 5. Огляд педіатра чи дитячого інфекціоніста кожного дня до стабілізації стану 6. Огляд ЛОР, хірурга та ін. за показаннями | 1. Оральна регідратація 2. Антибактеріальна терапія 3. Ентеросорбція 4. Пробіотики (симбітер та інші) 5. Ферменти, що в своєму складі не містять компонентів жовчі | 1. Ліквідація симптомів захворювання 2. Бактеріологічна санація калу, сечі 3. Диспансерне спостереження протягом 3-х місяців | При неефективності терапії в перші дні чи погіршенні стану - госпіталізація |
| Шигельоз | A03 | ||||||
| Інші бактеріальні кишкові інфекції | A04 | ||||||
| Вірусні та інші уточнені кишкові інфекції | A08 | ||||||
| Діарея та гастроентерит здогадно інфекційного походження | A09 | ||||||
| 2. | Хронічний вірусний гепатит | B18 | Хронічний Фаза реплікації вірусу | 1. Клінічне обстеження під час противірусної терапії 1 раз у 2 тижні і після її закінчення протягом 2 років 1 раз на місяць 2. При відсутності противірусної терапії - 1 раз на 6 місяців 3. Загальний аналіз крові 1 раз на 2 тижні під час противірусної терапії і 1 раз на місяць 2 роки після неї 4. При відсутності противірусної терапії - 1 раз на 6 місяців 5. Біохімічне дослідження крові (рівень АЛТ) 1 раз у 2 тижні під час противірусної терапії і 1 раз на місяць 2 роки після неї; протеїнограма, холестерин, лужна фосфатаза - 1 раз на місяць перші 3 місяці лікування, потім - 1 раз на 3 - 6 міс. При відсутності противірусної терапії визначення рівня АЛТ 1 раз на 6 місяців 7. Визначення рівня тіреотропного гормону (ТТГ) в крові кожні 6 місяців лікування 8. Визначення HasAg, HBeAg анти-HBe антитіла, ДНК HBV при вірусному гепатиті B та PHK HCV при вірусному гепатиті C - 1 раз у 3 місяці під час противірусної терапії і 2 роки після неї 9. УЗД органів черевної порожнини - 1 раз у 3 місяці під час противірусної терапії і 1 раз у 6 місяців 2 роки після неї 10. При відсутності противірусної терапії - 1 раз на 6 місяців 11. Біопсія печінки до початку противірусної терапії (по можливості) 12. При відсутності противірусної терапії повторна біопсія печінки через 4 - 6 років (по можливості) | Обов'язкова 1. Диєтотерапія (5 - 5а стіл за Певзнером). 2. Препарати альфа-інтерферону; 3. Ламівудин при вірусному гепатиті B; 4. Комбінована терапія вірусного гепатиту C альфа-інтерфеоном з рибавірином дозволена після 18 років. Допоміжна 1. Ентеросорбенти; 2. Антиоксиданти (вітамін E та інші); 3. Ферментотерапія; 4. Пробіотики (Симбітер та інші); 5. Гепатопротектори; 6. Препарати урсодезокихолієвої кислоти. | 1. Ліквідація симптомів захворювання. 2. Нормалізація біохімічних показників (активність АЛТ, лужна фосфатаза, холестерін, рівень білку та інші); 3. Елімінація вірусу гепатиту 4. Диспансерне спостереження протягом 2 років після проведення терапії при умовах ремісії | 1. Хворі з клінічними проявами активного запального процесу в печінці і декомпенсації (жовтуха, інтоксикація, диспепсичний, геморагічний синдроми та інші) госпіталізуються до інфекційного стаціонару 2. При погіршенні стану хворого показана госпіталізація 3. Противірусна терапія призначається у спеціалізованих гепатологічних центрах і проводиться перші 2 тижні у спеціалізованих інфекційних стаціонарах 4. Спостереження за хворим після виписки з інфекційного стаціонару та при хронічному гепатиті в інтегративній фазі здійснюється в дитячій поліклініці лікарем-інфекціоністом разом з лікарем-гастроентерологом 5. Біопсія печінки проводиться у спеціалізованих центрах |
| | | | Фаза інтеграції вірусу | 1. Клінічне обстеження не рідше 1 разу на 6 місяців 2. Загальний аналіз крові, сечі - 1 раз у 6 місяців 3. Визначення активності АЛТ 1 раз у 6 місяців 4. Визначення HBsAg, HBeAg анти HBe антитіл, ДНК HBV при вірусному гепатиті B та PHK HCV при вірусному гепатиті C 1 раз у 6 місяців 5. УЗД органів черевної порожнини 1 раз у 6 місяців 6. Біопсія печінки (по можливості) | 1. Дієта: стіл 5 по Певзнеру 2. Гепатопротектори 3. Есенціальні фосфоліпіди 4. Антиоксиданти (вітамін E та інші) 5. Препарати урсодезоксихолієвої кислоти | | |
| 3. | Вітряна віспа (vare-cella) | B01 | Гострий | 1. Клінічне обстеження кожного дня до стабілізації стану 2. Загальний аналіз крові, сечі. При інфекційному мононуклеозі - 1 раз на тиждень загальний аналіз крові 3. ЕКГ (при необхідності) 4. Рентгенографія легень (при необхідності) 5. Вірусологічні дослідження слизу з ротоглотки - при ГРВІ 6. Огляд ЛОР, невролога та інші (за необхідністю) 7. При ангіні - мазок на BL в перший день звернення за медичною допомогою 8. Консультація дерматовенеролога, дитячого гінеколога (за показаннями) | 1. Противірусна терапія (ремантадин, інтерферон, індуктори інтерферону та інші). При оперізуючому лишаї - ацикловір. 2. Оральна дезінтоксикаційна терапія. 3. Імуномодулююча терапія (рослинні адаптогени). 4. Десенсибілізуюча терапія. 5. При інфекційному мононуклеозі з синдромом гострого тонзиліту - антибактеріальна терапія. 6. Вітамінотерапія. 7. При інфекціях, які ускладнені бронхітом, пневмонією легкою формою, ангіною, показана антибактеріальна терапія. 8. Симптоматична терапія. | 1. Ліквідація симптомів захворювання. 2. Нормалізація лабораторних показників. 3. Підлягають диспансерному спостереженню протягом 1-го місяця. | При відсутності ефекту від лікування, погіршенні стану та приєднанні ускладнень - госпіталізація. Епідемічний паротит з менінгітом, панкреатитом, орхітом - підлягають госпіталізації |
| Оперізувальний лишай (herpes zoster) | B02 | ||||||
| Kip | B05 | ||||||
| Краснуха (корова) | B06 | ||||||
| Інші вірусні інфекційні хвороби, які характеризуються ушкодженнями шкіри та слизових оболонок, не класифіковані в інших рубриках | B08 (з виключенням B08.0 B08.0 B08.1) B09 | ||||||
| Неуточнена вірусна інфекція, яка характеризується ушкодженням шкіри та слизових оболонок | B26 | ||||||
| Епідемічний паротит | B27 | ||||||
| Інфекційний мононуклеоз | J00-J06 | ||||||
| Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів | J10 | ||||||
| Грип, спричинений ідентифікованим вірусом грипу | J11 | ||||||
| Грип, вірус не ідентифікований | | ||||||
| 4. | Кашлюк (легкі форми) | A37 | Гострий | 1. Клінічне обстеження кожного дня до стабілізації стану 2. Загальний аналіз крові не менше 2 раз, загальний аналіз сечі 3. Бактеріологічне дослідження слизу зіву на кашлюкову паличку 4. Рентгенографія легень (при необхідності) | 1. Антибактеріальна терапія. 2. Аеротерапія. 3. Відхаркуючі препарати. 4. Десенсибілізуюча терапія. 5. Вітамінотерапія. 6. Симптоматична терапія | 1. Ліквідація симптомів захворювання. 2. Нормалізація лабораторних показників 3. Підлягають диспансерному спостереженню протягом 1-го місяця | При ускладненому перебігу - госпіталізація |
| 5. | Скарлатина | A38 | Гострий | 1. Клінічне обстеження кожного дня до стабілізації стану 2. Загальний аналіз крові, сечі не менше 2 разів 3. ЕКГ 4. При ангіні - мазок зіву на BL | 1. Антибактеріальна терапія 2. Десенсибілізуюча терапія 3. Вітамінотерапія. 4. Дезінтоксикаційна терапія 5. Симптоматична терапія | 1. Ліквідація симптомів захворювання. 2. Нормалізація лабораторних показників 3. Диспансерному спостереженню не підлягає при відсутності змін в серцево-судинній та сечостатевій системі | При ускладненому перебігу - госпіталізація |
| Стрептококова септименція | A40 | ||||||
| Гострий тонзиліт (легкі форми) | J03 | ||||||
| 6. | Хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), яка проявляється інфекційними та паразитарними хворобами | B20 | Ремісія після стаціонарного лікування | 1. Клінічний огляд. 2. Загальний аналіз крові, сечі 1 раз на місяць дітям до 6 міс., в подальшому 1 раз на рік за показаннями. 3. Визначення імуноглобулінів крові 1 раз у 6 міс. дітям до року 4. Визначення CD4+,CD8+ - 1 раз у 1 - 3 - 6 - 12 місяців в залежності від стану та категорії хворого 5. Нейросонографія на першому році життя - 1 раз у 6 міс. 6. Аналіз калу на я/г. 7. Додаткові обстеження згідно з перебігом хвороби (рентгенографія та інші) 8. Огляд 1 раз на рік стоматологом, неврологом, офтальмологом, отоларингологом. Іншими спеціалістами - за показаннями | 1. Специфічна антиретровірусна терапія при наявності клінічних ознак захворювання (категорія B, C) та імуносупресії. 2. Профілактика та лікування опортуністичних інфекцій. 3. Загальнозміцнююча терапія. 4. Вітамінотерапія. | 1. Своєчасне направлення на III рівень. 2. Подовження ремісії 3. Постійне диспансерне спостереження | 1. Стаціонарна медична допомога надається за умови виявлення ознак прогресування ВІЛ-інфекції/СНІДу дітей, які народжені від ВІЛ-інфікованих матерів, та хворих на СНІД - на обстеження і лікування, незалежно від клініки, направляються на III рівень 2. ВІЛ-інфіковані без клінічних ознак хвороби - обов'язкова госпіталізація 2 рази на рік 3. ВІЛ-інфіковані з клінічними ознаками захворювання - госпіталізація 2 рази на рік 4. ВІЛ-інфіковані з опортуністичними інфекціями - госпіталізація при загостренні чи прогресуванні опортуністичних інфекцій |
| 7. | Безсимптомне носійство вірусу імунодефіциту людини [ВІЛ] | Z21 | Ремісія | 1. Клінічний огляд. 2. Загальний аналіз крові, сечі 1 раз на місяць дітям до 6 міс., аналіз калу на я/г. 3. Визначення анти-ВІЛ антитіл - 1 раз у 3 місяці дітям до 18 міс. 4. Визначення імуноглобулінів крові 1 раз на 6 місяців дітям до року. 5. Визначення CD4+, CD8+ - 1 раз на 1 - 3 - 6 - 12 місяць. 6. НСГ на першому році життя - 1 раз на 6 місяців. 7. Додаткові обстеження згідно з перебігом хвороби. | 1. Хворим на СНІД - специфічна антиретровірусна терапія 2. Профілактика та лікування опортуністичних інфекцій 3. Загальнозміцнююча терапія. 4. Вітамінотерапія | 1. Відсутні прогресування ВІЛ-інфекції та опортуністичних інфекцій. 2. Постійний диспансерний нагляд. 3. При зникненні анти ВІЛ-антитіл до 18 міс. життя - зняття з обліку. 4. При збереженні анти ВІЛ-антитіл та відсутності клініко-лабораторних ознак СНІДу - клініко-лабораторне обстеження 2 рази на рік. | 1. При збереженні антитіл та наявності клінічної картини - госпіталізація |
| 8. | Аскаридоз | B77 | Гострий | 1. Огляд педіатра на початку захворювання, після курсу лікування та через 3 тижні після лікування. 2. Загальний аналіз крові та сечі. 3. Дослідження калу чи зскрібу (при ентеробіозі) із слизової оболонки ануса на гельмінти та їх яйця: на початку захворювання та не менше 3 разів з інтервалом 5 днів через 3 тижні після курсу лікування. 4. При лямбліозі, крім аналізу калу, додатково досліджують жовч на наявність цист лямблій: на початку та через 3 тижні після лікування. | 1. Призначення протигельмінтних препаратів. 2. Десенсібілізуюча терапія (при показаннях). 3. Індивідуальні гігієнічні процедури. | 1. Ліквідація симптомів захворювання та ускладнень 2. Відсутність гельмінтів та їх яєць у досліджуємому матеріалі 3. Диспансерному спостереженню не підлягає | При необхідності призначаються повторні курсолікування в умовах стаціонару |
| Трихіуріаз | B79 | ||||||
| Ентеробіоз | B80 |
ДИТЯЧА КАРДІОРЕВМАТОЛОГІЯ
| N з/п | Нозологічна форма за МКХ-10 (та клінічними класифікаціями) | Шифр за МКХ-10 | Перебіг або активність патологічного процесу | Обсяг заходів | Критерії ефективності лікування. Тривалість диспансерного спостереження | Примітка | |
| клініко-діагностичних | лікувально-профілактичних | ||||||
| 1 | | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| 1. | Клас IX "ХВОРОБИ СИСТЕМИ КРОВООБІГУ" | | Неактивна фаза | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи (зменшення чи наростання змін з боку серця та судин, характер шуму, кардіалгій, наявність задишки). Оцінка стану мигдаликів, зубів, навколоносових пазух. ЕКГ, КГ, пульсометрія, вимірювання АТ, термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) та імунологічні дослідження (титр АСЛО, АСГ, АСК) - 2 рази на рік. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Рентгенографія органів грудної порожнини за показаннями. Оцінка адаптації ССС до фізичних навантажень. | Вторинна профілактика рецидивів біциліном - 5 або бензтинбензилпеніциліном та нестероїдними протизапальними препаратами (при ваді серця - не менше ніж 5 років). При рецидивуючому перебігові процесу - НПЗП призначаються 10-денними курсами щомісячно у сукупності із призначенням хінолонових препаратів - 12 - 18 міс. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Додатковий вихідний день (за показаннями). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальних засобів. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди, трофічні дози) під контролем ЕКГ, сечогінні, інгібітори АПФ. Два рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші). За умови неактивності процесу - санаторно-курортне лікування у спеціалізованих місцевих санаторіях та санаторіях АР Крим. Загартовуючі процедури, заняття ЛФК. При ваді серця та серцевій недостатності - індивідуальне навчання. Заняття фізкультурою: після атаки: на першому році - звільнення, на другому - підготовча група за умови нормалізації показників функціонування серцево-судинної системи. Дітям, що перенесли ревматизм без кардита або кардит - вторинна профілактика до 18-річного віку. | Відсутність повторних ревмоатак. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Зменшення частоти захворюваності ангінами та ГРІ. Відсутність ознак формування вад серця. Адаптація до фізичних навантажень. Відповідні вікові терміни для строку диспансерного спостереження (до 18 років). Педіатр, кардіоревматолог - після ревмоатаки щомісячно протягом кварталу, потім - 1 раз на квартал. При збереженні активності процесу, при безперервно- рецидивуючому перебігові та вадах серця із ознаками серцевої недостатності - за показаннями, кратність оглядів індивідуальна. За умови наявності набутої вади серця кардіохірург - 1 раз на рік. За необхідності - частіше. Отоларинголог, стоматолог - 1 раз на рік. Після перенесеної ангіни або ГРІ педіатр та кардіоревматолог спостерігають дитину щотижнево протягом місяця з контролем клініко-біохімічних та інструментальних показників. Підстава для зняття з обліку - досягнення вищезазначеного віку при стійкій відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. При сформованій ваді серця - вторинна профілактика ревматизму проводиться пожиттєво. | При рецидивуючому перебігові ревматичного процесу, прогресії ознак серцево-судинної недостатності - стаціонарне лікування, направлення до Інституту ССХ АМН України для вирішення питання щодо протезування ураженого клапану |
| Хронічні ревматичні хвороби серця | I05 - I09 | ||||||
| Ревматичні хвороби мітрального клапану | I05 | ||||||
| Ревматичні хвороби аортального клапану | I06 | ||||||
| Ревматичні хвороби тристулкового клапану | I07 | ||||||
| Ураження декількох клапанів | I08 | ||||||
| Інші ревматичні хвороби серця | I09 | ||||||
| 2. | Хронічний тонзиліт (стан після тонзилектомії) | | Хронічний перебіг | Анемнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. Оцінка стану мигдаликів, зубів, наколоносових пазух. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, термометрія, клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) та імунологічні дослідження (титр АСЛО) - 1 раз на рік. | Первинна профілактика ревматизму Санація хронічних вогнищ інфекції. Сезонна профілактика біциліном - 5 або бензатин- бензилпеніциліном (за показаннями). Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту антибактеріальними засобами. Щеплення показані. Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Після перенесеної ангіни - заняття фізкультурою у підготовчій групі протягом 3 міс., далі - звичайний руховий режим. | Відсутність клінічних ознак ревматизму. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність лабораторних ознак стрептококової інфекції. Постійне диспансерне спостереження за дітьми з хронічним тонзилітом. Огляд педіатра, кардіоревматолога, оториноларинголога, стоматолога - 2 рази на рік, невролога - 1 раз на рік. Після перенесеної ангіни або ГРІ педіатр та кардіоревматолог спостерігають дитину 1 раз на тиждень протягом місяця. Зняття з обліку через 6 міс. після тонзилектомії за умов стійкої нормальної температури тіла, відсутності клініко-лабораторних ознак активності запального процесу та проявів інтоксикаційного синдрому. | |
| Хворі із групи ризику по захворюванню на ревматизм (тонзилогенна інтоксикація, в тому числі з міокар-діодистрофією) | J35.0 | ||||||
| 3. | Хвороби, що характеризуються підвищеним кров'яним тиском | I10 - I15 | Хронічний перебіг | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної та нервової системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Стан очного дна при кожному огляді. ЕхоКГ, ДехоКГ, УЗД нирок - 1 раз на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. При вторинній артеріальній гіпертензії - обстеження функціонального стану тієї чи іншої системи (нирки, ендокринна система, ЦНС тощо). | Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями - призначення гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ та інші) з урахуванням рівня підвищення АТ і його постійності. Седативні і немедикаментозні засоби (фітотерапія). Санація хронічних вогнищ інфекції. Психотерапія. При вторинній артеріальній гіпертензії - лікування основного захворювання. Спеціальна фізкультурна група. При вторинній АГ - звільнення від фізичного навантаження. Протипоказана праця на сонці. При вторинній злоякісній АГ - індивідуальне навчання. Тривалість спостереження при вторинній АГ постійно. | Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпертензії та цереброваскулярних порушень. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної, ниркової недостатності. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Огляд педіатра, кардіоревматолога - 1 раз на рік при відсутності ускладнень, 1 раз на 3 місяці - при наявності ускладнень (серце, нирки, ЦНС). Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Нефролог, кардіохірург, ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні протягом місяця. Зняття з обліку через 2 роки після стійкої нормалізації АТ та за умов відсутності ураження серця та інших органів-мішеней. У інших випадках з обліку не знімаються. | При прогресії гіпертензії та появі ускладнень - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні |
| Есенціальна (первинна) гіпертензія | I10 | ||||||
| Гіпертензивна хвороба серця (гіпертонічна хвороба з переважним ураженням серця) | I11 | ||||||
| Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням нирок | I12 | ||||||
| Гіпертензивна (гіпертонічна) хвороба з переважним ураженням серця і нирок | I13 | ||||||
| Вторинна гіпертензія | I15 | ||||||
| 4. | Ішемічна хвороба серця | I20 - I25 | Хронічний перебіг | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ. ЕКГ, ЕКГ-проби, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Стан очного дна при кожному огляді. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, СРБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень ліпідів, азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями повторні. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. | Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями - призначення коронаролітиків, нітропрепаратів, кардіометаболітів, засобів, нормалізуючих ліпідний обмін, гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, інші) з урахуванням супутнього підвищення АТ і його постійності. Профілактика ожиріння та шкідливих звичок (паління, вживання алкоголю) Седативні і немедикаментозні засоби. Санація хронічних вогнищ інфекції. Санаторно-курортне лікування у спеціалізованих санаторіях (місцевий, обласний рівень). Психотерапія. Спеціальна фізкультурна група із звільненням від фізичного навантаження. Протипоказана праця на сонці. За показаннями індивідуальне навчання. | Зменшення ознак коронарної недостатності, частоти ангінальних нападів. Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпертензії. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Адаптація до фізичних навантажень. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 3 місяці з обов'язковим оглядом на період іспитів, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Нефролог, кардіохірург, ендокринолог, інші спеціалісти за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні протягом місяця. Дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються. | При прогресії серцево-судинної недостатності та гіпертензії - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру |
| Стенокардія | I20 | ||||||
| Хронічна ішемічна хвороба серця | I25 | ||||||
| 5. | Легеневе серце і порушення легеневого кровообігу | I26 - I28 | Хронічний перебіг | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної та респіраторної систем. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями повторні. | Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями - призначення гіпотензивних препаратів (спазмолітики, бета-блокатори, інгібітори АПФ, інші препарати) з урахуванням рівня легеневої гіпертензії і його постійності. Седативні та немедикаментозні засоби. Санація хронічних вогнищ інфекції. Психотерапія При вторинній легеневій гіпертензії - лікування основного захворювання. Санаторно-курортне лікування за показаннями. Спеціальна фізкультурна група. При прогресії ЛГ - звільнення від фізичного навантаження. Протипоказана праця на сонці. За показаннями - індивідуальне навчання. Тривалість спостереження - постійно. | Зменшення або відсутність ознак легеневої гіпертензії. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Адаптація до фізичних навантажень. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Постійне диспансерне спостереження Огляд педіатра, кардіоревматолога - 1 раз на 3 місяці, за показаннями - частіше. Рентгенографія органів грудної порожнини за показаннями Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. При вторинній легеневій гіпертензії - обстеження функціонального стану тієї чи іншої системи (легені, нирки, ендокринна система, ЦНС тощо). Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. Огляд кардіохірурга, пульмонолога, ортопеда-травматолога - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Нефролог, ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні протягом місяця. | При прогресії легеневої гіпертензії та серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру |
| Інші форми легенево-серцевої недостатності | I27 | ||||||
| Первинна легенева гіпертензія | I27.0 | ||||||
| Кіфосколіотична хвороба серця | I27.1 | ||||||
| Інші хвороби легеневих судин | I28 | ||||||
| 6. | Інші хвороби серця | I30 - I52 | Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками | Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту антибактеріальними засобами. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий та обласний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання. Тривалість спостереження - постійно. | Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність септичних ускладнень. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Огляд педіатра, кардіоревматолога - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. Зняття з обліку (за узгодженням з кардіохірургом) не раніше як через 3 роки при сприятливому перебігові, відсутності ознак хронічної серцевої недостатності, в інших випадках не знімаються. | При прогресії легеневої гіпертензії та серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру |
| Інші хвороби перикарда | I31 | ||||||
| Хронічний адгезивний перикардит | I31.0 | ||||||
| Хронічний конструктивний перикардит | I31.1 | ||||||
| Інші уточнені хвороби перикарда | I31.8 | ||||||
| 7. | Інші хвороби серця | I30 - I52 | Після встановлення діагнозу | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові (обов'язково згортуваність та рівень тромбоцитів крові) та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 1 раз на рік, за показаннями повторні. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль бактеріємії та за усіма показниками. | Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. Дотримання режиму. Раціональне харчування Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. При малих оперативних втручаннях - вторинна профілактика інфекційного ендокардиту при наявності мітральної (трикуспідальної) регургітації. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інгібіторів АПФ, сечогінних, інотропних препаратів під контролем ЕКГ та АТ. При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном - 5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗП. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин), вегетотропних та седативних засобів. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі. При "німих" ПМК і гемодинамічно незначимих формах ПМК - звичайний руховий режим. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання. | Відсутність септичних ускладнень. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Відсутність стрептококової інфекції. Зменшення ступеня пролабування або відсутність ускладнень. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Огляд педіатра, кардіоревматолога - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім - протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. При наявності вади серця - кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на тиждень протягом першого місяця після хвороби. При наявності вади серця та хронічної серцевої недостатності дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються. При "німих" ПМК і гемодинамічно незначних формах ПМК - 3 роки з моменту встановлення діагнозу. | При прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру |
| Неревматичні ураження мітрального клапану | I34 | ||||||
| Недостатність мітрального клапану | I34.0 | ||||||
| Пролапс мітрального (клапану) | I34.1 | Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу | |||||
| Неревматичний стеноз мітрального (клапану) | I34.2 | ||||||
| Інші неревматичні ураження мітрального (клапану) | I34.8 | ||||||
| Неревматичні ураження аортального клапану | I35 | ||||||
| Аортальний (клапанний) стеноз | I35.0 | ||||||
| Аортальна (клапанна) недостатність | I35.1 | ||||||
| Аортальний (клапанний) стеноз з недостатністю | I35.2 | ||||||
| Інші ураження аортального клапану | I35.8 | ||||||
| Неревматичні ураження тристулкового клапану | I36 | ||||||
| Неревматичний стеноз тристулкового клапану | I36.0 | ||||||
| Неревматична недостатність тристулкового клапану | I36.1 | ||||||
| Неревматичний стеноз тристулкового (клапану) з недостатністю | I36.2 | ||||||
| Інші неревматичні ураження тристулкового клапану | I36.8 | ||||||
| Ураження клапану легеневого стовбура | I37 | ||||||
| Стеноз клапану легеневого стовбура | I37.0 | ||||||
| Недостатність клапану легеневого стовбура | I37.1 | ||||||
| Стеноз клапану легеневого стовбура з недостатністю | I37.2 | ||||||
| Інші ураження клапану легеневого стовбура | I37.8 | ||||||
| 8. | Інші хвороби серця | I30 - I52 | Після встановлення діагнозу | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи, ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові (обов'язково згортуваність та рівень тромбоцитів крові) та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. | Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Вторинна профілактика ендокардиту при "малих" хірургічних втручаннях. Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном-5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗП. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний, державний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями - індивідуальне навчання. | Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Відсутність септичних ускладнень. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль бактеріємії та за усіма показниками. При наявності вади серця - кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на тиждень протягом першого місяця після хвороби. Дітям, що вилікувалися від ендокардиту, проводиться вторинна профілактика ендокардиту при "малих" хірургічних втручаннях. | При появі лихоманки та ознак інтоксикації, прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру |
| Ендокардит, клапан не уточнений (перенесений) | I38 | Хронічний перебіг | |||||
| Ендокардит і ураження клапанів серця при хворобах, класифікованих в інших рубриках | I39 | Хронічна серцево-судинна недостатність | |||||
| 9. | Інші не уточнені хвороби системи кровообігу | I95 - I99 | Після встановлення діагнозу та виписки з стаціонару Хронічний перебіг Хронічна серцево-судинна недостатність | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ, ФКГ, вимірювання АТ, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 1 раз на рік, за показаннями повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. | Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. При наявності стрептококової інфекції, ризику розвитку ревматизму - профілактика біциліном-5 або бензатинбензилпеніциліном; весною і восени - курси НПЗП. При хронічному перебігові процесу - НПЗП призначаються 10-денними курсами щомісячно у сукупності із призначенням хінолонових препаратів - 12 - 18 міс.). Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди трофічні дози), сечогінні засоби, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний, державний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу заняття у спеціальній фізкультурній групі, потім підготовча, при задовільній адаптації до фізичного навантаження - основна група. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня, при сприятливому перебігові на 2-му році хвороби - режим звичайний. | Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. Зняття з обліку через 1 рік після перенесенного гострого міокардиту за умов відсутності клінічних ознак серцевої недостатності, стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, змін на ЕКГ та ЕхоКГ. В інших випадках не знімаються. | При прогресії серцево-судинної недостатності направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні |
| Гострий міокардит | I40 | ||||||
| Міокардит при хворобах, класифікованих в інших рубриках (після перенесеного міокардиту) | I41 | ||||||
| 10. | Інші не уточнені хвороби системи кровообігу | I95 - I99 | Хронічний перебіг | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. | Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів, сечогінні, інгібітори АПФ під контролем ЕКГ та АТ. За показаннями - 2 рази на рік призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії. Щеплення протипоказані. ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу вирішується питання про заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня, при сприятливому перебігові на 2-му році хвороби - режим звичайний. Тривалість спостереження - постійна. | Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 4 місяців після виписки із стаціонару - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. При первинних кардіоміопатіях - дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються. При вторинних кардіоміопатіях - знімаються з обліку через 1 рік за умови ліквідації основного захворювання, що призвело до розвитку патології серцево-судинної системи, відсутності клінічних ознак серцевої недостатності, стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, змін на ЕКГ та ЕхоКГ. | При прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні |
| Кардіоміопатія | I42 | | |||||
| Кардіоміопатії при хворобах, класифікованих в інших рубриках (тонзилогенна, ендокринно-обмінна, метаболічна тощо) | I43 | Хронічна серцево-судинна недостатність | |||||
| 11. | Інші не уточнені хвороби системи кровообігу | I95 - I99 | Хронічний перебіг, відсутність активності запального процесу, синкопальних станів, приступів пароксизмальної тахікардії Хронічна серцево-судинна недостатність | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - ЕКГ (додатково у положенні стоячи та проби з фізичним навантаженням), ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії. Клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, ДЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Холтерівське моніторування за показаннями. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. | Характер та періодичність лікування суворо індивідуальні (призначення антиаритмічних засобів тільки за показаннями). Санація хронічних вогнищ інфекції. Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. За показаннями 2 рази на рік призначення метаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші), вегетотропних і седативних засобів. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. Санаторно-курортне лікування (місцевий, обласний, державний рівень) при наявності показань та відсутності синкопальних станів, приступів пароксизмальної тахікардії, ознак серцево-судинної недостатності. ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу та стійкої аритмії заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо режиму учбового процесу - індивідуально з урахуванням стійкості порушень серцевого ритму та провідності і недостатності кровообігу. | Зменшення або відсутність ознак серцевої дизритмії. Відсутність синкопальних станів та приступів пароксизмальної тахікардії та миготливої аритмії. Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність прогресування та виходу на інвалідність. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - протягом перших 3 місяців після виявлення захворювання - 1 раз на місяць, потім протягом року - 1 раз на квартал, у подальшому - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Психоневролог - за показаннями. Кардіохірург - за показаннями. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 2 тижні. При стійких порушеннях серцевого ритму та ознаках хронічної серцевої недостатності дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються. При відсутності вищезазначеного та нормалізації серцевого ритму і провідності диспансерне спостереження продовжується протягом 2 років з моменту встановлення діагнозу. | При синкопальних станах, приступах прогресії серцево-судинної недостатності - направлення до спеціалізованого відділення обласної дитячої лікарні чи кардіохірургічного центру |
| Блокади передсердно-шлуночкова та лівої ніжки передсердно-шлункового пучка (Гіса) | I44 | ||||||
| Інші порушення провідності | I45 | ||||||
| Пароксизмальна тахікардія | I47 | ||||||
| Фібриляція та тріпотіння передсердь | I48 | ||||||
| Інші порушення серцевого ритму | I49 | ||||||
| 12. | Інші не уточнені хвороби системи кровообігу | I95 - I99 | Після встановлення діагнозу | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. При кожному огляді - пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії. Оцінка стану мозкового кровообігу ДЕхокраніографія та інші методи. | Дотримання режиму праці і відпочинку, раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Призначення фармакологічних препаратів тільки за показаннями і з урахуванням рівня зниження АТ і його постійності. Немедикаментозні засоби та адаптогени. Санація хронічних вогнищ інфекції. Психотерапія. При вторинній артеріальній гіпотензії - лікування основного захворювання. Спеціальна фізкультурна група. При вторинній артеріальній гіпотензії - звільнення від фізичного навантаження. Санаторно-курортне лікування у місцевих кардіологічних санаторіях. Протипоказана праця на сонці. При прогресуючій вторинній гіпотензії індивідуальне навчання. | Зменшення або відсутність ознак артеріальної гіпотензії. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на 4 місяці з обов'язковим оглядом на період іспитів, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, офтальмолог, невролог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Ендокринолог, інші спеціалісти - за показаннями. ЕКГ, ФКГ, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ДЕхокраніографія - 1 раз на рік. ЕхоКГ, ДехоКГ - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) та рівень азоту сечовини, креатиніну - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. При вторинній артеріальній гіпотензії - обстеження функціонального стану ендокринної системи тощо. Зняття з обліку можливе через 2 роки за умов стійкої нормалізації АТ, відсутності пароксизмального перебігу та ефективного лікування основного захворювання, що привело до вторинної артеріальної гіпотензії. | |
| Гіпотензія | I95 | ||||||
| Ідіопатична гіпотензія | I95.0 | ||||||
| Ортостатична гіпотензії | I95.1 | Хронічний перебіг | |||||
| Інші види гіпотензія | I95.8 | ||||||
| Гіпотензія неуточнена | I95.9 | ||||||
| 13. | Інші не уточнені хвороби системи кровообігу | I95 - I99 | Після встановлення діагнозу, виписки стаціонару | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану серцево-судинної системи. | Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. Вторинна профілактика інфекційного ендокардиту. При наявності ознак хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси інотропних препаратів (серцеві глікозиди - трофічні дози, діуретики, інгібітори АПФ) під контролем ЕКГ та АТ. Два рази на рік за показаннями призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин та інші). Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії (місцевий, обласний або державний рівень). ЛФК, при відсутності ознак недостатності кровообігу - заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо організації учбового процесу - індивідуально з урахуванням ознак недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. | Зменшення або відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність клініко-лабораторних ознак активності запального процесу. Стабілізація чи регрес патологічних змін ЕКГ та ЕхоКГ. Відсутність септичних ускладнень. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог -1 раз на квартал, за показаннями - частіше. Кардіохірург - 2 рази на рік, за показаннями частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік за показаннями частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, дитячий каріоревматолог - 1 раз на 2 тижні. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, вимірювання АТ, оцінка термометрії, клінічний аналіз крові та сечі 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА) - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. Рентгенографія органів грудної порожнини - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. З диспансерного обліку не знімаються. | При прогресії ознак серцево-судинної недостатності - стаціонарне лікування, направлення до Інституту ССХ АМН України для вирішення питання з кардіохірургічної корекції |
| Посткардіоревматичний синдром | I97.0 | ||||||
| Інші функціональні порушення після операцій на серці | I97.1 | ||||||
| Інші порушення системи кровообігу після медичних процедур, не класифіковані в інших рубриках | I97.8 | Хронічна серцево-судинна недостатність | |||||
| 14. | КЛАС XIII "ХВОРОБИ КІСТКОВО-М'ЯЗОВОЇ СИСТЕМИ І СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИ" | | Після встановлення діагнозу та виписки із стаціонару | Анамнез. Скарги, оцінка загального стану, стану суглобів і серцево-судинної системи (зменшення чи наростання змін з боку суглобового апарату), стану внутрішніх органів та зору. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, УЗД нирок та черевної порожнини, за показаннями - повторні. Клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, АЛТ, прямий та непрямий білірубін, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти), за показаннями - частіше. Аналіз крові на ревматоїдний фактор анти-ДНК, антитіла, антинуклеарний фактор креатинфосфокіназа (за показаннями). Рентгенографія суглобів, органів грудної порожнини - за показаннями. Пункція суглобів - за показаннями. Кісткова денситометрія - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. | Дотримання режиму. Раціональне харчування. Аерація. Вітамінотерапія. Санація хронічних вогнищ інфекції. При наявності ознак мінімальної активності запального процесу та уражень внутрішніх органів і опорно-рухового апарату курси кортикостероїдів, нестероїдних протизапальних засобів, призначення хінолонових препаратів - 12 - 18 міс.), лікування остеопорозу, дисбактеріозу (мультипробіотик, симбітер), продовження базисної терапії, що була призначена в стаціонарі. Профілактика рецидивів (за наявності хронічних вогнищ інфекції) біциліном-5 або бензатинбензилпеніциліном. При ознаках хронічної серцевої недостатності (стадія компенсації) - курси наступних препаратів (серцеві глікозиди - трофічні дози, діуретики, інгібітори АПФ) під контролем ЕКГ та АТ. Лікування артеріальної гіпертензії, ХНД загальноприйнятими методами. Два рази на рік за показаннями призначення курсів кардіометаболітів (фосфаден, мілдронат, рибоксин). Психотерапія. Лікування ангін із застосуванням антибактеріальної терапії. Фізіотерапевтичні засоби, масаж, ЛФК. За показаннями лікування у спеціалізованому санаторії. ЛФК, при відсутності ознак уражень внутрішніх органів та опорно-рухового апарату, недостатності кровообігу - заняття у спеціальній фізкультурній групі. Вирішення питання щодо організації учбового процесу - індивідуально з урахуванням недостатності кровообігу, додатковий вихідний день, скорочення тривалості учбового дня. За показаннями індивідуальне навчання. | Відсутність активності запального процесу. Зменшення порушень опорно-рухового апарату та уражень внутрішніх органів, відсутність ознак серцево-судинної недостатності. Відсутність септичних ускладнень. Адаптація до фізичних навантажень. Постійне диспансерне спостереження. Педіатр, кардіоревматолог - 1 раз на квартал, за показаннями - частіше. Ортопед-травматолог - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. За наявності набутої вади серця кардіохірург - 1 раз на рік, за показаннями - частіше. Оториноларинголог, стоматолог - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Після перенесеної ангіни або ГРІ - педіатр, дитячий кардіоревматолог 1 раз на 2 тижні. ЕКГ, ФКГ, пульсометрія - 2 рази на рік, за показаннями - повторні. ЕхоКГ, УЗД нирок та черевної порожнини - 1 раз на рік, за показаннями - повторні. Клінічний аналіз крові та сечі, біохімічні дослідження гострофазових показників (протеїнограма, С-РБ, серомукоїди, сіалова к-та, ДФА, АЛТ, прямий та непрямий білірубін, азот сечовини, сечовина, креатинін, електроліти) - 2 рази на рік, за показаннями - частіше. Аналіз крові на ревматоїдний фактор анти-ДНК, антитіла, антинуклеарний фактор, креатинфосфокіназа (за показаннями). Рентгенографія суглобів, органів грудної порожнини - за показаннями. Кісткова денситометрія - за показаннями. Після перенесеної ангіни, ГРІ необхідний контроль за усіма показниками. Дитячим кардіоревматологом з обліку не знімаються, за винятком реактивних артритів через 1 рік за умов стійкої відсутності лабораторних ознак активності запального процесу, клінічних змін з боку суглобів. | При прогресії порушень опорно-рухового апарату та/або уражень внутрішніх органів, серцево-судинної недостатності - стаціонарне лікування у спеціалізованому відділенні обласної дитячої лікарні |
| Інфекційні артропатії | M00 - M03 | ||||||
| Ювенільний артрит | M08 | ||||||
| Ювенільний артрит при хворобах, класифікованих в інших рубриках | M09 | Хронічний перебіг, відсутність або мінімальна активність запального процесу | |||||
| Артрози | M15 - M19 | ||||||
| Поліартрит вузликовий та пов'язані стани | M30 | ||||||
| Інші некротизуючі васкулопатії | M31 | ||||||
| Системний червоний вовчак | M32 | ||||||
| Дерматоміозит | M33 | ||||||
| Системний склероз | M34 | ||||||
| Інше системне ураження сполучної тканини | M35 | ||||||
| Системні ураження сполучної тканини при хворобах класифікованих Інші системні ураження сполучної тканини | M35 | ||||||