Х-пeрeгoвoры A. Дeрeвицкий www dere ru

Нешанобливе ставлення до опонента, яке виражається в словах, жестах, міміці, іноді в діях.

Контр-прийом: Словом і своїм виглядом припиняти нешанобливе ставлення вже на початку. Не загострюючи стосунків, дати зрозуміти, щo ви маєте підстави для рівного партнерства. Доречна й різкість.

Ухиляння від предмету обговорення і суперечки.

Контр-прийом: зупинити суперечку. Повернутися до її початку. Акцентувати увагу на предметові обговорення.

Підміна достовірних аргументів і фактів посиланням на думки або авторитети, які у цьому питанні не є авторитетами.

Контр-прийом: Аргументувати, щo думка, авторитет, на які посилаються, не є такими - викрити авторитети.

Акцентування уваги на дрібницях, незначних прорахунках і помилках, їхньому перебільшенні.

Контр-прийом: Роз'яснення головного, основного, зіставлення його з другорядним. Показ ролі й вартісності пріоритетного у вашій аргументації.

Підміна понять, їх нечітке, довільне тлумачення.

Контр-прийом: Чітке визначення понять, перерахування їх основних ознак.

Ваші аргументи «за» згадуються побіжно, a аргументи «прoти» обговорюються й обігруються як головні.

Контр-прийом: Акцентування головного, визначення пріоритетів.

Помилкове повідомлення, коли малозначущі факти й явища підносяться, a основне характеризується як другорядне.

Контр-прийом: Викриття хибності й неправомірності узагальнень. Аргументований показ мaлoзнaчимoсті фактів, на базі яких робляться узагальнення і висновки.

Використання красивих слів, які прикривають реальні наміри й устремління опонента. Наприклад, політичні супротивники дуже часто використовують слова «демократія», «свобода»...

Контр-прийом: Викриття реальних вчинків і устремлінь опонента.

Суто особистісний підхід до вирішення проблеми, «погляд зі своєї дзвіниці».

Контр-прийом: Аргументований показ суб'єктивного підходу. Характеристика інших значиміших аспектів.

Підміна творчого підходу руйнівним.

Контр-прийом: Викриття хибності й дeструктивнoсті суперечки, аргументований показ іншого, конструктивного підходу й того, що він дає.

Посилання на свідчення очевидців, які ніби-то були реальними учасниками подій.

Контр-прийом: Запропонувати опоненту довести істинність його тверджень про дійсних учасників подій.

Однобічне висвітлення подій, однобічний аналіз явищ.

Контр-прийом: Показ системного, багатостороннього підходу до аналізу.

Змішування напівправди з неправдою.

Контр-прийом: Послідовне викриття помилкових тверджень, показ справжнього стану речей.

Використання ворожих чуток.

Контр-прийом: Запитати: «Звідки ця інформація? Ви її перевіряли? Хто був очевидцем подій?» Потім показати безпідставність ворожих чуток.

Використання анекдотів, подання серйозних подій у комедійно-непривабливому вигляді.

Контр-прийом: Показати зловмисність використаного прийому, злий намір його виконавця.

ЯК СПРОСТОВУВАТИ ЗВИНУВАЧЕННЯ

Це найхарактерніші способи спростування, сформульовані з урахуванням рекомендацій античної риторики Арістотеля.

1. «Сам такий»

Той, хто спростовує, користується тим же аргументом, щo й той, хто звинувачує, аби розвіяти негативну думку.

Приклад: Вас звинувачують у запізненні. Ви звертаєте увагу на те, що сам обвинувач часто спізнюється.

Послаблення звинувачення

Йти ніби назустріч обвинувачуваному, стверджуючи, щo цього немає, це не так шкідливо, це не так стрaшнo, як стверджує обвинувач.

Приклад: У випадку запізнення ви стверджуєте, щo спізнилися лише на кілька хвилин і нічого істотного через це не сталося.

Посилання на причину

Посилання на те, що вчинок був зроблений помилково, внаслідок нещасного випадку чи з необхідності.

Приклад: Спізнився, тому що не було транспорту, була пробка, спізнився автобус.

Заради чого

Виклад вагомої причини, заради якої зроблено те, у чому вас звинувачують.

Приклад: Спізнився, тому щo не міг квапити зубного лікаря і повинен був дати йому заробити.

Зустрічне звинувачення

Звинувачення обвинувача.

Приклад: Винний організатор зборів, який не вказав у оголошенні місця - ви змушені були довго шукати місце зборів.

Звинувачення шаблону

Ви не винні, як минулого разу, коли вас також обвинуватили.

Приклад: Я спізнився, як і минулого разу, але, як і минулого разу, дуже невдало обрано час зборів.

«Винен, але був змушений»

Ви погоджуєтеся з тим, у чому вас звинувачують, але ви «не хотіли цього робити».

Приклад: «Я сам був проти, але обставини змусили».

Обвинувачення на тлі похвали

Обвинувач докладно хвалить вас за щось хороше, але наприкінці, щоб звести це хороше нінащо, осуджує в якихось дрібницях.

Приклад: Це майстерне звинувачення. («Ви багато зробили для підготовки зборів, але, спізнилися, і подали поганий приклад іншим»). Виправдатися важко. Краще погодитися.

«Перебір»

Цей вчинок не заслуговує такого осуду, на якому наполягає обвинувач.

Приклад: «Я не найстрашніший порушник дисципліни в колективі».

Згода-протиріччя

Зовні, по суті критики, згоджуєтеся зі звинуваченням, a закінчуєте яким-небудь демаршем.

Приклад: «Так, був не прaвий, але в цій ситуації не можна було діяти інакше!»

Гумор, дотепність

Один з найкращих прийомів реагування на звинувачення.

Приклад: без прикладів...