Проект Центру політико-правових реформ закон україни " про нормативно-правові акти"
| Вид материала | Закон |
- Інструкція, 742.82kb.
- «Нормативно-правовий акт. Класифікація нормативно-правового акта. Акти органів виконавчої, 218.22kb.
- Державний комітет України з енергозбереження (дкез) Державне підприємство, 8681.47kb.
- Вступ, 404.24kb.
- Нормативно-правові акти, що регулюють діяльність служби у справах дітей, 80.1kb.
- Інформаційний бюлетень “Нормативно-правові акти, які набувають чинності з 1 січня 2008, 339.59kb.
- Реферат на тему: Правові основи захисту від небезпечних ситуацій Закон "Про цивільну, 86.72kb.
- Які акти подаються на державну реєстрацію до управління юстиції, 17.49kb.
- Проект Положення про поводження з побутовими відходами на території Кам’янка-Бузького, 509.59kb.
- Порядок отримання нормативно-правових актів із Єдиного державного реєстру нормативно-правових, 193.56kb.
Стаття 57. Правова експертиза проектів нормативних актів
1. Правовій експертизі підлягають всі проекти нормативних актів незалежно від його виду, предмета правового регулювання, строків підготовки тощо.
2. Основною метою правової експертизи є забезпечення відповідності проекту нормативного акта Конституції України, узгодженості з іншими актами законодавства, відповідності міжнародним зобов’язанням України та положенням законодавства Європейського Союзу, запобігання виникнення колізій (усунення прогалин).
3. Правова експертиза проектів нормативних актів здійснюється відповідними службами суб’єктів нормотворчих повноважень.
4. Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України можуть надіслати проект нормативного акта, який має важливе суспільне значення, для проведення правової експертизи Міністерством юстиції України, суб’єктами проведення наукової експертизи, визначеними у статті 57 цього Закону.
5. Правова експертиза проектiв нормативних актiв проводиться також пiсля доопрацювання проектiв на основi врахування висновкiв iнших експертиз.
Стаття 58. Наукова експертиза проектів нормативних актів
1. Наукова експертиза проектів нормативних актів включає дослідження і оцінку наукового рівня, його відповідності засадам внутрішньої і зовнішньої політики, загальнодержавним програмам та спеціально встановленим вимогам (економічним, фінансовим, кримінологічним, національної безпеки, екологічним тощо).
2. Наукова експертиза проектів нормативних актів може здійснюватися:
1) науково-дослідними організаціями й установами, вищими учбовими закладами відповідного профілю;
2) спеціалізованими експертними організаціями;
3) окремими науковцями, фахівцями чи їх групами, які мають відповідну кваліфікацію та спеціальні знання у галузі тієї науки, предмет якої складає зміст проекту нормативного акта.
3. До наукової експертизи можуть залучатися установи й організації, науковці та фахівці з іноземних держав.
4. У разі наявності альтернативних проектів нормативного акта наукова експертиза щодо кожного з них має проводитися одними і тими ж експертами.
5. Порядок проведення наукової експертизи проектів нормативних актів визначається Законом України “Про наукову і науково-технічну експертизу”.
Стаття 59. Економічна експертиза проектів нормативних актів
1. Економічна експертиза проектів нормативних актів здійснюється для визначення можливих економічних та соціальних наслідків дії нормативного акта.
2. Економічна експертиза проектів нормативних актів здійснюється відповідними службами суб’єктів нормотворчих повноважень.
3. Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України можуть надіслати проект нормативного акта, який має важливе суспільне значення, для проведення економічної експертизи Міністерством економіки України, суб’єктами проведення наукової експертизи, визначеними у статті 57 цього Закону.
Стаття 60. Фінансова експертиза проектів нормативних актів
1. Фінансова експертиза проектів нормативних актів здійснюється відповідними службами суб’єктів нормотворчих повноважень.
3. Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України можуть надіслати проект нормативного акта, який має важливе суспільне значення, для проведення фінансової експертизи Міністерством фінансів України, суб’єктами проведення наукової експертизи, визначеними у статті 57 цього Закону.
Стаття 61. Кримінологічна, в тому числі корупційна, експертиза проектів нормативних актів
1. Кримінологічна, в тому числі корупційна, експертиза проектів нормативних актів здійснюється відповідними суб’єктами проведення наукової експертизи, визначеними у статті 57 цього Закону.
Стаття 62. Екологічна експертиза проектів нормативних актів
1. Підстави, суб’єкти проведення та порядок проведення екологічної експертизи проектів нормативних актів визначається Законом України “Про екологічну експертизу”.
Стаття 63. Громадська експертиза проектів нормативних актів
1. Громадська експертиза проектів нормативних актів може здійснюватися фізичними або юридичними особами з їх власної ініціативи і включати в себе правову, фінансово-економічну, кримінологічну, в тому числі корупційну, екологічну експертизу.
Стаття 64. Незалежність та неупередженість експертів
1. Здійснення експертизи проектів нормативних актів відбувається на засадах незалежності експертів.
2. До експертизи проектів нормативних актів не можуть залучатися суб’єкти, від яких надійшли відповідні проекти чи які брали участь у розробці відповідних проектів.
3. Не допускається участь у здійсненні експертизи проектів нормативних актів експертів, які перебувають у підпорядкуванні, в тому числі службовому підпорядкуванні, перед органом (посадовою особою), які брали участь у розробці проекту нормативного акта. Експертом також не може бути особа, яка або близькі родичі якої зацікавлені у прийнятті відповідного проекту нормативного акта.
4. Експерти несуть вiдповiдальнiсть за підготовлені ними експертні висновки до проектів нормативних актів, у передбачених законом випадках.
Стаття 65. Громадське обговорення проектів нормативних актів
1. Проект нормативного акта, яким передбачається врегулювати питання, що мають важливе суспільно-політичне чи соціально-економічне значення для розвитку регіону або окремої галузі економіки чи сфери діяльності держави, а так само, якщо проект містить положення, що зачіпають права і свободи людини і громадянина, життєві інтереси широкого кола населення виноситься на громадське обговорення.
2. Громадське обговорення проводиться з метою вивчення громадської думки та отримання консультацій громадян щодо предмету правового регулювання проекту нормативного акта, запропонованих шляхів розв’язання порушеної проблеми та обрання оптимального варіанту врегулювання порушених питань.
3. Для вирішення організаційних питань та забезпечення координації роботи, пов’язаної із забезпеченням обліку та опрацювання зауважень і пропозицій, які надходять під час проведення громадського обговорення, їх подальшого врахування утворюється координаційний комітет.
4. Строк, протягом якого проводиться громадське обговорення проекту нормативного акта, не може бути меншим ніж місяць та більшим ніж три місяці.
5. Проект нормативного акта оприлюднюється у засобах масової інформації, розміщується у мережі Інтернет та доводиться до відома широких верств населення в інший спосіб.
6. Повідомлення про проведення громадського обговорення проекту нормативного акта повинно містити:
1) назву органу, який прийняв рішення про проведення громадського обговорення;
2) мету громадського обговорення;
3) стислий виклад у доступній для громадськості формі змісту проекту нормативного акта;
4) інформацію про спосіб оприлюднення проекту нормативного акта (назва друкованого засобу масової інформації та/або адреса сторінки в мережі Інтернет, де опубліковано чи розміщено проект або про інший обраний спосіб оприлюднення);
5) поштову, електронну або іншу адресу, телефони за якими громадяни, їх об’єднання, політичні партії, підприємства, установи, організації подають свої зауваження та пропозиції;
6) строк, протягом якого приймаються такі зауваження та пропозиції;
7) інші заходи, що заплановано провести для вивчення громадської думки з порушеного питання (телерадіопередачі, публікації у пресі, телефони “пряма лінія”, “громадські слухання” тощо).
7. Призначення і проведення громадського обговорення проекту нормативного акта не може бути перешкодою для проведення будь-яких інших форм відкритих обговорень цього проекту.